Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, що додається.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 24 квітня 2009 р. N 410

1. Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики (далі - Урядовий уповноважений) є посадовою особою, на яку покладається виконання завдань з підготовки пропозицій щодо формування та забезпечення реалізації державної антикорупційної політики.

Урядовий уповноважений є спеціально уповноваженою особою з питань антикорупційної політики.

Урядовий уповноважений підпорядковується Кабінетові Міністрів України та взаємодіє з Президентом України, Верховною Радою України та Мін'юстом.

2. Урядовий уповноважений призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Урядовим уповноваженим може бути особа, яка є громадянином України, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як п'ять років.

3. Урядовий уповноважений у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції (254к/96-ВР) і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

4. До компетенції Урядового уповноваженого належить:

1) розроблення і внесення Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо:

визначення основних напрямів державної антикорупційної політики;

розроблення та здійснення заходів, пов'язаних з реалізацією державної антикорупційної політики;

1-1) формування в межах повноважень, визначених цим Положенням, державної антикорупційної політики, реалізація антикорупційної стратегії, координація діяльності центральних органів виконавчої влади з реалізації антикорупційної політики;

2) проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів та підготовка висновків за її результатами;

3) проведення системного аналізу:

діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері запобігання та протидії корупції із здійсненням комплексу заходів щодо їх узгодженої роботи у зазначеній сфері;

законодавства з метою виявлення норм, реалізація яких може призвести до корупційних проявів, з підготовкою пропозицій щодо розроблення проектів нормативно-правових актів у сфері запобігання та протидії корупції та участю у розробленні таких актів;

статистичних даних та іншої інформації про факти корупційних діянь та здійснені заходи із запобігання та протидії корупції, зокрема таких, що вживаються центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень, з метою виявлення факторів, які сприяють корупційним проявам, і підготовки пропозицій щодо їх усунення;

4) забезпечення ефективної взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади, їх територіальними підрозділами, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян з питань реалізації державної антикорупційної політики;

5) участь у співпраці України з Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO), іншими міжнародними організаціями з питань антикорупційної політики;

6) здійснення заходів, пов'язаних із залученням до формування та реалізації державної антикорупційної політики інститутів громадянського суспільства та сприяння співпраці з ними органів виконавчої влади; формування при Урядовому уповноваженому громадської ради з питань державної антикорупційної політики та забезпечення її діяльності;

7) забезпечення інформування громадськості про здійснення заходів щодо запобігання корупції та у разі потреби Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України про виявлення фактів, що можуть свідчити про корупційні правопорушення;

8) налагодження з комітетами Верховної Ради України співпраці щодо реалізації державної антикорупційної політики;

9) проведення досліджень з проблем, пов'язаних з корупцією;

10) забезпечення розміщення в засобах масової інформації матеріалів, що стосуються запобігання та протидії корупції;

11) узагальнення інформації центральних органів виконавчої влади про здійснення заходів з реалізації державної антикорупційної політики і подання щорічного звіту Кабінетові Міністрів України та його оприлюднення. Зазначений звіт надсилається також до відома Президентові України та Верховній Раді України.

12) надання Кабінетові Міністрів України інформації про виявлені факти, що свідчать про корупційні правопорушення;

13) внесення керівникам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій подання щодо призначення на посаду та звільнення з посади керівника підрозділу з питань запобігання та протидії корупції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації;

14) погодження призначення на посаду та звільнення з посади заступника керівника підрозділу з питань запобігання та протидії корупції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, їх заохочення та притягнення до відповідальності;

15) погодження структури, штатної чисельності та планів роботи підрозділу з питань запобігання та протидії корупції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації;

16) здійснення координації та методичного забезпечення діяльності підрозділу з питань запобігання та протидії корупції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.

5. Урядовий уповноважений має право:

1) звертатися в установленому порядку із запитами до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та отримувати інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

2) брати участь в засіданнях колегій міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади під час розгляду питань, що стосуються запобігання та протидії корупції;

3) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

4) ініціювати утворення робочих груп з підготовки проектів нормативно-правових актів, проведення їх антикорупційної експертизи; скликати наради з питань, що належать до його компетенції;

5) вносити центральним органам виконавчої влади пропозиції щодо залучення на договірних засадах науковців і експертів для розроблення проектів нормативно-правових актів, проведення їх антикорупційної експертизи, досліджень з проблем, пов'язаних з корупцією, організовувати розміщення замовлення на проведення таких досліджень;

6) використовувати у своїй діяльності методичні та методологічні розробки і бази даних Мін'юсту, інших центральних органів виконавчої влади;

7) передавати у разі виявлення фактів, що можуть свідчити про корупційні порушення, органам, які проводять боротьбу з корупцією, відповідні матеріали та одержувати інформацію за результатами їх розгляду;

8) вносити на розгляд урядового комітету або Кабінету Міністрів України пропозиції щодо доцільності проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів;

9) подавати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо проведення перевірок організації роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади стосовно дотримання ними вимог антикорупційного законодавства та звіти про їх результати;

10) утворювати на підставі рішення Кабінету Міністрів України, резолюцій Прем'єр-міністра або Першого віце-прем'єр-міністра України з представників центральних органів виконавчої влади робочі групи з питань проведення перевірок організації роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади стосовно дотримання ними вимог антикорупційного законодавства (далі - робочі групи) і визначати їх керівників;

11) здійснювати координацію діяльності представників центральних органів виконавчої влади, включених до складу робочих груп, під час проведення зазначених перевірок;

12) вносити у разі потреби зміни до складу робочих груп, залучати в установленому порядку до їх роботи фахівців та науковців;

13) доручати підрозділу з питань запобігання та протидії корупції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації проводити перевірки дотримання антикорупційного законодавства, службові розслідування в органі виконавчої влади, в якому утворено такий підрозділ, у разі надходження інформації про порушення вимог антикорупційного законодавства;

14) вносити Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо відсторонення від виконання повноважень за посадою на час службового розслідування (перевірки) та про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації в установленому законодавством порядку;

15) проводити перевірки діяльності підрозділу з питань запобігання та протидії корупції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації та службові розслідування стосовно його працівників, витребувати необхідні інформацію і матеріали;

16) зупиняти прийняті з порушенням законодавства рішення керівника підрозділу з питань запобігання та протидії корупції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації про проведення службового розслідування, перевірки.

6. Урядовий уповноважений включається до складу урядових комітетів та має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України.

7. Діяльність Урядового уповноваженого забезпечує відповідний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Урядовий уповноважений може мати радників і консультантів на громадських засадах з числа фахівців.

8. Урядовий уповноважений в межах компетенції приймає рішення, має бланк та печатку з найменуванням своєї посади та адреси.