Відповідно до статті 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" (2775-14) , Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 (641-2001-п) "Питання Державного департаменту ветеринарної медицини", та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про заходи профілактики та ліквідації вірусного гепатиту каченят (додається).

2. Директору Державного центру ветеринарної медицини птахівництва Демиденку В.М. подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та в 10-денний термін забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести зазначену Інструкцію до відома установ системи ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.

4. У зв'язку з прийняттям цього наказу вважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию о мероприятиях по борьбе с вирусным гепатитом утят", затверджену Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 18 грудня 1978 року.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Кучерявенка О.О. - заступника Голови Державного департаменту ветеринарної медицини.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного

департаменту ветеринарної

медицини

05.07.2002 N 39

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

19 липня 2002 р.

за N 598/6886

1.1. Вірусний гепатит каченят - гостра, контагіозна хвороба, яка характеризується ураженням печінки та великою смертністю молодняку (в первинних вогнищах - до 95%).

Збудник хвороби - вірус РНК-геномний з родини Пікорнавірусів, роду Ентеровірусів, розміром 30 - 60 мкм.

До збудника хвороби сприйнятливі каченята перших чотирьох тижнів життя. Каченята можуть гинути протягом години після прояву симптомів захворювання. Клінічно хвороба проявляється в'ялістю, відмовою від корму, нервовими проявами, каченята падають на бік або на спину з проявом судом. Гусенята чутливі до вірусу гепатиту каченят і хворіють як при природному, так і при штучному інфікуванні. Дорослі качки клінічно не хворіють. Качки, що перехворіли, лишаються вірусоносіями і виділяють вірус понад два роки. Не сприйнятливі до вірусу гепатиту каченят інші види птахів та тварини (домашні, дикі і лабораторні).

Джерелом збудника інфекції є хворі й перехворілі на вірусний гепатит каченята та дорослі качки (включаючи диких), їх виділення та інкубаційні яйця.

Джерелом збудника вірусного гепатиту каченят можуть бути також незнезаражені птахопродукти й сировина, а також контаміновані вірусом корми, вода, інвентар, одяг і взуття обслуговуючого персоналу, транспортні засоби тощо, на яких збудник здатний зберігатися тривалий час (у приміщеннях, годівницях - до 10 тижнів, у фекаліях - 37 днів, у воді - до 74 днів, у ґрунті - від 105 до 157 днів).

Діагноз на вірусний гепатит установлюють на підставі епізоотологічних, клінічних та патолого-анатомічних даних (захворювання реєструється тільки серед молодняку, характерна динаміка загибелі з піком на 3-5-й день, при розтині загиблих каченят виявляють геморагічне запалення, некроз печінки і набряк, печінка збільшена, дряблої консистенції, глинистого кольору, численні крапчасті, яскраві крововиливи на поверхні) і підтверджують вірусологічними та серологічними дослідженнями.

Вірусний гепатит каченят з допомогою лабораторних досліджень треба диференціювати від інших інфекцій з гострим перебігом: сальмонельозу, аспергільозу, пастерельозу, грипу, чуми качок і отруєнь.

2.1. З метою профілактики вірусного гепатиту каченят необхідно суворо дотримуватись виконання заходів, передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) та Ветеринарно-санітарними правилами для птахівничих господарств і вимогами до їх проектування (затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 3 липня 2001 року N 53 (z0565-01) , зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 липня 2001 року за N 565/5756 ).

2.2. Основою специфічної профілактики вірусного гепатиту каченят є вакцинація вірусвакцинами (з атенуйованих штамів ЗМ або К-УНДІп) або іншими зареєстрованими в Україні біопрепаратами згідно з настановами застосування вакцин.

Одноденних каченят вакцинують внутрішньом'язово або аерозольно.

Вакцини ефективні як при внутрішньом'язовому методі введення качкам і каченятам, так і при аерозольному методі вакцинації каченят.

Для одержання імунних каченят качок-несучок вакцинують дворазово: перший раз - при формуванні батьківського стада (біля 90-денного віку), другий раз - не пізніш як за місяць до початку яйцекладки.

2.3. Контроль напруженості імунітету проводять через 20 діб після другої вакцинації згідно з методиками, затвердженими для роботи у вірусологічних відділах державних обласних лабораторій ветеринарної медицини, спеціалізованих лабораторіях з хвороб птиці та лабораторіях науково-дослідних установ.

Високий ступінь напруженості імунітету - при титрі антитіл 1:256 і вище, середній - від 1:64 до 1:128, низький - від 1:32 до 1:64. При титрах віруснейтралізуючих антитіл нижче 1:32 качок батьківських стад ревакцинують.

3.1. При встановленні діагнозу - вірусний гепатит каченят птахогосподарство (ферму) оголошують неблагополучним щодо цього захворювання і вводять обмеження, складають план оздоровчих заходів.

3.2. За умовами обмеження забороняється:

вивезення інкубаційних яєць, качок та каченят у благополучні господарства;

використання протягом року водоймищ, на яких утримувались хворі на вірусний гепатит качки;

ввезення з інших господарств каченят, що не щеплені проти вірусного гепатиту;

вхід на територію неблагополучного господарства та вихід з неї людей, які не пройшли повної санітарної обробки, зі зміною одягу та взуття (згідно правилами, зазначеними в пункті 2.1).

3.3. За умовами обмежень дозволяється:

вивозити клінічно здорових качок, що досягли м'ясних кондицій, на м'ясоптахопереробні підприємства;

інкубація яєць для вирощування каченят на м'ясо в неблагополучному господарстві (фермі);

вивезення каченят, які щеплені проти вірусного гепатиту, а також каченят, що одержані від вакцинованих качок, в господарства з аналогічною епізоотичною ситуацією щодо вірусного гепатиту в межах адміністративного району.

3.4. При первинному спалаху вірусного гепатиту каченят в господарстві (на фермі) проводять такі заходи:

усіх хворих та підозрілих у захворюванні каченят знищують;

каченят наступних виводів у добовому віці, ремонтний молодняк, качок батьківського стада вакцинують вакциною проти вірусного гепатиту каченят згідно з настановами застосування;

каченят, які виведені з інкубаційних яєць, одержаних від качок-несучок, вакцинованих проти вірусного гепатиту, немає потреби вакцинувати в добовому віці в разі високого рівня вірус-нейтралізуючих антитіл у жовтку яйця і в сироватці крові одноденних каченят.

3.5. Система повного оздоровлення птахогосподарств і ферм від вірусного гепатиту каченят включає в себе:

3.5.1. Вакцинацію всіх каченят в одноденному віці у всіх неблагополучних фермах або у всій зоні. У майбутньому вакцинуються качки-несучки з метою одержання імунних каченят.

3.5.2. Дезінфекцію приміщень, території і подальшу санацію проводять протягом часу, який необхідний, щоб епізоотичний штам вірусу загинув (не менше 100 діб). У цей період на фермі не має бути каченят.

3.5.3. Дотримання ветеринарно-санітарних правил для запобігання занесенню збудника вірусного гепатиту каченят.

3.5.4. Заміна польового штаму вірусу на вакцинний у приміщеннях і навколишньому середовищі (за допомогою вакцинації качок-несучок протягом двох-трьох сезонів яйцекладки - достатньо). Нові стада формуються з двомісячних каченят, що не вакцинуються проти вірусного гепатиту.

3.5.5. Серологічний і вірусологічний контроль: відсутність антитіл у сироватці крові і вірусу гепатиту в печінці у каченят знову сформованих стад указує на повну санацію ферм.

3.5.6. Обмеження з господарства (відділення, ферми) знімаються через 100 днів після забою всієї птиці й проведення необхідних ветеринарно-санітарних заходів, заключної дезінфекції й одержання негативних лабораторних результатів.

Керівники, працівники господарств, ферм, орендарі та приватні особи, які допустили порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил, визначених у цій Інструкції, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.