З метою виконання Указу Президента України від 21 січня 1998 р. N 41 (41/98) "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі" та Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 р. N 191 (191-98-п) "Про заходи щодо упорядкування бюджетних видатків" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити механізм обмеження витрачання коштів розпорядниками коштів Державного бюджету України (додається).

2. Головному бюджетному управлінню (Максюті А.А.) разом з іншими управліннями Міністерства фінансів України забезпечити своєчасну підготовку лімітів витрачання коштів Державного бюджету України на 1998 рік для подання на затвердження.

3. Управлінням Міністерства до 7 березня 1998 р. довести ліміти видатків до головних розпорядників коштів державного бюджету.

4. Головному управлінню Державного казначейства (Петрашку П.Г.) до 7 березня 1998 року розробити форми дозволів щодо прийняття разових зобов'язань розпорядниками коштів Державного бюджету України на суму понад 100 тис.гривень.

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів

України від 27.02.98 N 45

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

4 березня 1998 р.

за N 146/2586

1. Цей Механізм розроблено на виконання Указу Президента України від 21 січня 1998 р. N 41 (41/98) "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі" та постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 р. N 191 (191-98-п) "Про заходи щодо упорядкування бюджетних видатків" і встановлює правила, обов'язкові для усіх розпорядників коштів державного бюджету, органів системи Міністерства фінансів України у процесі їх діяльності по виконанню Державного бюджету України.

2. З метою забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних асигнувань розпорядниками коштів Міністром фінансів України затверджується річний розпис державного бюджету з помісячним його розподілом на підставі показників, затверджених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, які є граничними щодо витрачання коштів головними розпорядниками на визначені цілі.

3. Річний розпис державного бюджету з помісячним розподілом складається Головним бюджетним управлінням на основі розрахунків головних розпорядників коштів державного бюджету, погоджених з відповідними управліннями Міністерства фінансів, і після його затвердження передається Головному управлінню Державного казначейства.

Затверджені показники річного розпису державного бюджету з помісячним розподілом доводяться в установленому порядку до відповідних головних розпорядників коштів державного бюджету.

4. Якщо у процесі виконання Державного бюджету України виявляється, що прогноз надходжень буде нижчим, ніж передбачалося при затвердженні Державного бюджету України, то Міністерство фінансів України здійснює лімітування показників річного розпису видатків державного бюджету з помісячним розподілом.

На основі уточненого прогнозу надходжень доходів та джерел фінансування дефіциту державного бюджету Міністерством фінансів встановлюються ліміти видатків по місяцях. Ліміти видатків головних розпорядників коштів державного бюджету визначаються шляхом обмеження витрачання ними коштів, передбачених окремими статтями економічної класифікації. При цьому статті, що є захищеними згідно з Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, і видатки з оплати комунальних послуг та енергоносіїв, а також з утримання бюджетних установ обмежуються в останню чергу.

Зазначені ліміти затверджуються Міністром фінансів України у порядку, встановленому для затвердження розпису.

5. Видатки цільових фондів, включених до Державного бюджету України, а також видатки, що проводяться за рахунок цільових надходжень, фінансуються у межах надходжень і на них зазначений порядок лімітування не поширюється. Головні розпорядники цих коштів самостійно здійснюють лімітування витрачання коштів, не допускаючи при цьому утворення заборгованості.

6. Ліміти видатків державного бюджету є граничними сумами на взяття зобов'язань на витрачання коштів головними розпорядниками коштів державного бюджету, які встановлюються згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 р. N 191 (191-98-п) "Про заходи щодо упорядкування бюджетних видатків".

7. На основі лімітів розпорядники коштів державного бюджету протягом трьох робочих днів (за винятком окремих розпорядників, визначених Міністерством фінансів України) доводять відповідні ліміти до своїх підвідомчих установ і організацій, які у свою чергу здійснюють лімітування показників кошторисів доходів та видатків бюджетної установи, організації і реєструють їх у відповідному органі Державного казначейства.

При цьому сума лімітів видатків, доведених до розпорядників коштів, повинна дорівнювати ліміту, доведеному до головного розпорядника коштів, а сума лімітів головних розпорядників коштів повинна складати показники лімітів розпису державного бюджету за відповідними підрозділами бюджетної класифікації та згідно з помісячним їх розподілом.

Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю вищезазначених показників.

8. Розпорядники коштів державного бюджету на підставі затверджених показників державного бюджету та розпису державного бюджету, у встановленому законодавством порядку складають і затверджують кошториси доходів та видатків бюджетних установ, організацій.

9. У разі здійснення лімітування показників розпису державного бюджету у порядку, визначеному цим Механізмом, головні розпорядники коштів доводять до підвідомчих установ і організацій уточнені ліміти, які є підставою для здійснення лімітування кошторисів доходів та видатків бюджетних установ, організацій.

10. Усі розпорядники коштів державного бюджету можуть брати на себе зобов'язання, згідно з якими необхідно буде здійснити платежі у періоді, на який затверджено ліміти (чи наступних періодах), лише у межах доведених їм лімітів, за винятком зобов'язань щодо оренди, послуг зв'язку та трудових угод (договорів). Право на збільшення зобов'язань виникає лише за умови збільшення лімітів.

До зобов'язань належать будь-які підписані угоди, включаючи трудові, згідно з якими установа має здійснити платежі за рахунок виділених їй з бюджету асигнувань.

11. Якщо згідно з зобов'язаннями, взятими до отримання лімітів, обсяги платежів в періоді, на який затверджено ліміти, перевищують обсяги лімітів, то керівник установи - розпорядник коштів повинен вжити заходів щодо приведення взятих зобов'язань у відповідність з доведеними лімітами.

12. Розпорядникам бюджетних коштів забороняється приймати разові зобов'язання без відповідного дозволу головного розпорядника коштів на суму понад 100 тис.гривень.

Головні розпорядники коштів надають відповідний дозвіл при обов'язковому виконанні наступних умов:

- розпорядник бюджетних коштів не має простроченої заборгованості по розрахунках;

- розпорядник коштів може здійснити відповідний платіж в межах виділених йому лімітів видатків.

Головний розпорядник коштів передає один примірник дозволу Головному управлінню Державного казначейства.

13. Якщо у ході виконання державного бюджету уточнюється прогноз надходження коштів, то Міністерство фінансів вносить зміни до затверджених лімітів видатків, подає змінені ліміти до Головного управління Державного казначейства та до головних розпорядників коштів державного бюджету.

Відповідно до змін, внесених у ліміти видатків головних розпорядників коштів, вони у свою чергу доводять змінені ліміти до підвідомчих установ, організацій у порядку, визначеному цим Механізмом.

14. Збільшення ліміту видатків дає право розпоряднику коштів збільшити обсяг взятих зобов'язань у періоді, на який встановлені ліміти видатків, але не вище від обсягу коштів, затверджених у кошторисі доходів та видатків.

15. У разі зменшення встановленого ліміту видатків розпорядник коштів повинен виконати дії, передбачені пунктом 11 цього Механізму щодо приведення взятих зобов'язань у відповідність із встановленими лімітами.

16. Перевищення розпорядниками коштів доведених лімітів тягне за собою відповідальність, яка передбачена чинним законодавством за використання бюджетних коштів в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків.