Угода

між Урядом України та Урядом Королівства Норвегія про взаємодопомогу в митних справах

( Угоду затверджено Постановою КМ N 209 (209-2007-п) від 14.02.2007 )
Дата підписання: 15.06.2004
Дата затвердження: 14.02.2007
Дата набуття чинності: 01.05.2007
Уряд України та Уряд Королівства Норвегія, далі - Договірні Сторони,
визнаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди економічним, фінансовим, соціальним та комерційним інтересам їхніх країн;
враховуючи важливість забезпечення правильного нарахування мита, податків та інших зборів, що стягуються під час імпорту чи експорту товарів, а також належного застосування положень щодо заборони, обмеження і контролю;
будучи переконаними в тому, що боротьба проти порушень митного законодавства може виявитися більш ефективною завдяки співробітництву їхніх митних органів;
беручи до уваги існуючі дружні відносини між Україною та Норвегією;
бажаючи посилити й доповнити теперішню взаємодопомогу між Договірними Сторонами;
посилаючись на міжнародні механізми, що сприяють двосторонній взаємодопомозі, зокрема на Рекомендації Ради Митного Співробітництва щодо взаємної адміністративної допомоги від 5 грудня 1953 року;
домовилися про таке:
ВИЗНАЧЕННЯ

Стаття 1

Для цілей цієї Угоди:
a) "митне законодавство" означає будь-які встановлені законами або правилами положення, що регулюють імпорт, експорт і транзит товарів та застосування до них митних процедур, будь-які положення, що стосуються нарахування мита чи будь-яких інших податків чи зборів або засобів заборони, обмеження чи контролю;
b) "митний орган" означає центральні митні органи в Україні та Норвегії;
c) "порушення" означає будь-яке порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення такого законодавства;
d) "мито" означає всі мита, акцизні збори, податки або інші збори, які нараховуються і стягуються відповідно до митного законодавства держав Договірних Сторін;
e) "запитуючий орган" означає компетентний митний орган Договірної Сторони, який звертається із запитом про надання допомоги в митних питаннях;
i) "запитуваний орган" означає компетентний митний орган Договірної Сторони, який отримує запит про надання допомоги в митних питаннях;
g) "персональні дані" означають усю інформацію, що стосується ідентифікованих або таких, що ідентифікуються, фізичних чи юридичних осіб.
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Стаття 2

1. Договірні Сторони за участю їхніх митних органів та відповідно до національного законодавства і положень цієї Угоди надають одна одній допомогу:
a) з метою забезпечення належного застосування митного законодавства, особливо в частині запобігання, розслідування та припинення порушень;
b) з метою обміну інформацією щодо нарахування мита і застосування та додержання митного законодавства держав Договірних Сторін.
2. Допомога за цією Угодою надається відповідно до національного законодавства держави запитуваного органу, а також у межах його компетенції та наявних ресурсів. У разі потреби запитуваний орган може вжити заходів для надання допомоги з боку іншого компетентного органу відповідно до національного законодавства.
ВЗАЄМНА ДОПОМОГА

Стаття 3

1. Допомога надається шляхом прямого зв'язку між митними органами.
2. Митні органи з власної ініціативи або на запит надаватимуть один одному всю інформацію стосовно дій, які можуть спричинити порушення на території держави іншої Договірної Сторони.

Стаття 4

На запит митні органи надають один одному всю інформацію, яка може сприяти:
a) обчисленню митних зборів і акцизів, а також точному визначенню митної вартості й тарифної класифікації товарів;
b) застосуванню заборон та обмежень щодо імпорту й експорту;
с) з'ясуванню шляхів переміщення і місць розвантаження товару із зазначенням його вартості, місця відправлення й призначення.

Стаття 5

Митні органи з власної ініціативи чи на запит надають запитуючому органу всю інформацію щодо дій, які є або можуть вважатися порушеннями, зокрема інформацію про:
a) фізичних чи юридичних осіб, про яких відомо, що вони вчинили, або які підозрюються у вчиненні порушення;
b) нові засоби й способи, що застосовуються під час таких дій;
c) товари або рух товарів, про які відомо, що вони є предметом порушень;
d) транспортні засоби, щодо яких є підстави вважати, що вони використовувалися, використовуються або можуть бути використані під час дій, що вважаються порушеннями.

Стаття 6

На запит митні органи інформують один одного про те, що:
a) товари, ввезені на митну територію держави однієї Договірної Сторони, були вивезені з митної території держави іншої Договірної Сторони відповідно до митного законодавства;
b) товари, вивезені з митної території держави однієї Договірної Сторони, були ввезені на митну територію держави іншої Договірної Сторони відповідно до митного законодавства, зазначаючи в разі потреби митні процедури, що до цих товарів застосовувалися.

Стаття 7

1. Митні органи за власною ініціативою або на запит повідомляють один одному усю наявну інформацію щодо результатів розслідувань.
2. Якщо запитуваний орган не володіє інформацією, що запитується, то він діє відповідно до національного законодавства з метою одержання такої інформації.

Стаття 8

На запит запитуючого органу запитуваний орган відповідно до законодавства своєї держави вживає всіх необхідних заходів для передачі всіх документів і повідомлень про всі рішення, що підпадають під сферу застосування цієї Угоди, заінтересованим фізичним та юридичним особам, які проживають або засновані на території держави останнього.
НАГЛЯД

Стаття 9

Митні органи Договірних Сторін з власної ініціативи чи на запит здійснюють нагляд за:
a) пересуванням фізичних осіб, зокрема за їхнім в'їздом на митну територію їхньої держави або виїздом з неї, відносно яких є підстави вважати, що вони є чи були причетними до порушень;
b) юридичними особами, щодо яких є підстави вважати, що вони були, є або можуть бути використані у зв'язку з порушеннями;
c) будь-якими транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони були, є або можуть бути використані у зв'язку з порушеннями;
d) переміщенням між митними територіями їхніх держав товарів, щодо яких є інформація про можливе порушення.
РОЗСЛІДУВАННЯ

Стаття 10

1. На запит запитуючого органу запитуваний орган відповідно до законодавства своєї держави розпочинає офіційне розслідування дій, які є або можуть вважатися порушеннями. Про результати такого розслідування повідомляється запитуючому органу.
2. Запитуваний орган може на особливий запит дати згоду на те, щоб посадові особи запитуючого органу були присутніми під час слідчих дій.
3. Посадові особи митного органу однієї Договірної Сторони під час перебування на території держави іншої Договірної Сторони за обставин, передбачених цією Угодою, в будь-який час повинні бути спроможними надати докази своїх офіційних повноважень. Вони не можуть носити формений одяг чи мати зброю.
ФОРМА І ЗМІСТ ЗАПИТУ ПРО ДОПОМОГУ

Стаття 11

1. Запити відповідно до цієї Угоди складаються в письмовому вигляді. Інформація або документи, потрібні для виконання таких запитів, повинні додаватися до них. Можуть прийматися запити в усній формі, але вони повинні підтверджуватися письмово якнайскоріше.
2. Запити згідно з пунктом 1 цієї статті повинні містити таку інформацію:
a) назву митного органу, що звертається із запитом;
b) заходи, про які йдеться в запиті;
c) об'єкт запиту та підставу для нього;
d) короткий опис порушень, актів законодавства та інших елементів права, що стосуються справи;
e) якомога точніші й вичерпні дані відносно фізичних або юридичних осіб, що є об'єктом розслідування;
f) стислий виклад фактів, що стосуються справи, і результатів уже проведеного розслідування.
3. Усі контакти між митними органами здійснюються англійською мовою або мовою, прийнятною для обох митних органів. Крім цього, інформація, документи, та інші повідомлення, якими обмінюються митні органи, повинні надсилатися мовою оригіналу з перекладом англійською мовою або мовою, прийнятною для митного органу, що їх отримує.
4. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, то може бути запитане його виправлення або доповнення, проте заходи, які мають бути невідкладно виконані, не повинні затримуватися.
5. Інформація, передбачена цією Угодою, може бути замінена електронною інформацією, виконаною а будь-якій формі з аналогічною метою. Така інформація повинна надсилатися в супроводі всіх відповідних матеріалів або даних, потрібних для її інтерпретації та застосування.

Стаття 12

Оригінали справ і документів запитуються лише у випадках, коли засвідчених копій було б недостатньо. Отримані оригінали підлягають поверненню за найближчої можливості.
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ

Стаття 13

1. Отримана інформація використовується виключно для цілей цієї Угоди і може бути використана для інших цілей лише за попередньої письмової згоди митного органу, якій її надав.
2. Будь-яка інформація, передана в будь-якій формі відповідно до цієї Угоди, має конфіденційний характер або обмежений доступ. На неї поширюються зобов'язання щодо офіційної секретності, і вона підлягає такому ж захисту, який передбачено для подібної інформації відповідно до законодавства держави Договірної Сторони, яка її отримала.
3. Митні органи можуть відповідно до цілей і положень цієї Угоди використовувати отримані інформацію й документи у своїх поясненнях, показаннях та свідченнях під час судових або адміністративних проваджень.

Стаття 14

1. Отримані персональні дані повинні використовуватися лише з метою і згідно з умовами, визначеними запитуваним органом. Запитуваний орган може встановити додаткові обмеження щодо використання персональних даних, якщо заплановане використання загрожуватиме захистові персональних даних зареєстрованих осіб, або в будь-який інший спосіб може призвести до конфлікту з національним законодавством, що діє на території держави Договірної Сторони, в якій отримано запит.
2. На запит митного органу, який надав персональні дані, митний орган, що їх отримав, має подати пояснення і звіт про використання цих персональних даних.
3. Персональні дані можуть передаватися лише тим підрозділам митних органів, які відповідають за додержання митного законодавства. Така інформація передається іншим органам лише за умови попередньої письмової згоди митного органу, що її надав.
4. Митній орган, що надає персональні дані, повинен забезпечити дійсність і точність інформації, що передається. Якщо відправник даних виявить, що були передані неправильні або неповні дані, він повинен негайно інформувати одержувача. Одержувач інформації повинен внести виправлення в таку інформацію, або в разі потреби знищити або повернути персональні дані.
5. Неправильні або неповні дані, або такі, що не мають значення для справи, можуть бути виправлені або знищені. Персональні дані знищуються, коли минає потреба в їхньому використанні.
6. Персональні дані повинні реєструватися у відповідних журналах та надійно захищатися від оприлюднення, змінення, знищення, пошкодження та несанкціонованого доступу.
ЕКСПЕРТИ І СВІДКИ

Стаття 15

На запит митні органи можуть уповноважити своїх посадових осіб в межах наданих їм повноважень виступити свідками або експертами в судових або адміністративних провадженнях з питань, передбачених цією Угодою, у межах юрисдикції приймаючої Договірної Сторони і надати такі предмети, документи або їхні автентичні копії, які потрібні для провадження. Запит про залучення посадових осіб повинен чітко визначати, з якого питання та в якому саме статусі ці посадові особи мають виступати.
ВИНЯТКИ ІЗ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЩОДО НАДАННЯ ДОПОМОГИ

Стаття 16

1. Якщо встановлено, що виконання запиту про допомогу може заподіяти шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку чи іншим суттєвим інтересам держави Договірної Сторони або призведе до розголошення державної або іншої захищеної національним законодавством таємниці, то в наданні допомоги може бути відмовлено або вона може надаватися частково чи надаватися залежно від виконання певних умов або вимог.
2. Якщо запит про допомогу не може бути виконаний, то запитуваний орган повідомляє про це без затримки з посиланням на причину відмови в наданні допомоги.
3. Якщо запитуючий орган звертається із запитом про допомогу, яку він сам не зміг би надати, якби до нього був звернений такий запит, то він повинен зазначити цей факт у своєму запиті. Запитуваний орган приймає рішення щодо відповіді на такий запит.
ВИТРАТИ У ЗВ'ЯЗКУ З ДОПОМОГОЮ

Стаття 17

Договірні Сторони не будуть приймати претензій щодо витрат, понесених у зв'язку з виконанням цієї Угоди, за винятком витрат, пов'язаних з викликом експертів і свідків, а також перекладачів, які не перебувають на державній службі.
ЗАСТОСУВАННЯ

Стаття 18

Положення цієї Угоди застосовуються на митних територіях держав Договірних Сторін.

Стаття 19

Виконання цієї Угоди покладається на митні органи Договірних Сторін. Вони приймають рішення щодо всіх практичних заходів та механізмів, необхідних для виконання Угоди.
НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЇ

Стаття 20

1. Договірні Сторони у письмовій формі повідомлять одна одній дипломатичними каналами про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності цією Угодою.
2. Ця Угода укладається на невизначений термін і набуває чинності через шістдесят днів з дати останнього повідомлення.
3. За взаємною згодою Договірні Сторони можуть в будь-який час вносити до цієї Угоди зміни і доповнення.
4. Кожна з Договірних Сторін може припинити дію цієї Угоди шляхом письмового повідомлення про це іншій Договірній Стороні дипломатичними каналами. У разі подання такого повідомлення Угода припиняє дію через шість місяців після його отримання.
Вчинено в Осло 15 червня 2004 року у двох примірниках українською, норвезькою та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними. У разі розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди переважну силу матиме текст англійською мовою.
 За Уряд України                               За Уряд Королівства
                                                     Норвегія
( Угоду додано до Постанови КМ N 209 (209-2007-п) від 14.02.2007 )