Угода
       між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки
                     про повітряне сполучення

         ( Про зміни до Угоди додатково див.Угоду ( 994_743 )
             від 01.12.2005 ) 



     Дата підписання:       23.05.1995 
     Дата набуття чинності: 31.01.1996

     Уряд України  та Уряд Латвійської Республіки (далі "Договірні
Сторони"),
     будучи учасниками  Конвенції про міжнародну цивільну авіацію,
відкритої для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року ( 995_038 ),
     бажаючи укласти   Угоду   щодо   встановлення  та  здійснення
повітряних сполучень між їхніми територіями та за їхніми межами,
     погодились про таке:

                             Стаття 1

                            Визначення

     (1) У цій Угоді, якщо контекст не припускає інше:
     (a) термін  "Конвенція"  означає  Конвенцію  про   міжнародну
цивільну  авіацію,  відкриту для підписання в Чикаго 7 грудня 1944
року ( 995_038 ), і включає будь-який Додаток, прийнятий згідно зі
Статтею  90  цієї  Конвенції  та будь-яку поправку до Додатків або
Конвенції згідно з її Статтями 90 та 94 у  тій  мірі,  в  якій  ці
Додатки  та  поправки  визнані  чи  ратифіковані обома Договірними
Сторонами;
     (b) термін    "авіаційні   власті"   щодо   України   означає
Департамент авіаційного транспорту Міністерства транспорту, а щодо
Латвійської  Республіки  -  Міністерство  транспорту,  або  в обох
випадках  -   будь-яку   особу   чи   організацію,   уповноважених
здійснювати функції, які у цей час виконуються згаданими властями;
     (c) термін  "призначене  авіапідприємство"  означає  будь-яке
авіапідприємство,   яке   будь-яка   Договірна  Сторона,  письмово
повідомивши  іншу  Договірну  Сторону,  призначила  відповідно  до
Статті  3  цієї  Угоди як авіапідприємство,  котре має здійснювати
міжнародні повітряні сполучення по маршрутах, зазначених у Додатку
до цієї Угоди.
     (2) Терміни "територія",  "повітряне сполучення", "міжнародне
повітряне  сполучення"  та "зупинка з некомерційними цілями" у цій
Угоді мають значення,  вказані в Статтях 2 і 96  тексту  Конвенції
про міжнародну цивільну авіацію ( 995_038 ), який існує у цей час,
або того тексту, який буде існувати у майбутньому.
     (3) Термін   "тариф"  означає  ціну,  яка  встановлюється  за
міжнародне перевезення  (тобто  за  перевезення  між  пунктами  на
територіях двох або більш держав) пасажирів, багажу чи вантажу (за
винятком пошти), та містить:
     (a) будь-який  наскрізний  тариф  або  суму,  встановлені  за
міжнародне перевезення, яке представляється на ринку і продається,
включаючи   наскрізні  тарифи,  визначені  з  використанням  інших
тарифів  або  додаткових  зборів  на  міжнародних   секторах   або
внутрішніх секторах, що складають частину міжнародного сектора;
     (b) комісійний збір,  що сплачується під час продажу  квитків
за  перевезення  пасажирів  та  їх  багажу  або  під час виконання
відповідних операцій за перевезення вантажу;
     (c) умови,  що регламентують застосовність тарифу або ціни за
перевезення, чи сплату комісійного збору.
     Він також включає:
     (d) будь-які  суттєві  пільги,  які  надаються  у  зв'язку  з
перевезенням;
     (e) будь-який тариф за перевезення на внутрішніх секторах, що
продається  як  додаткове   до  міжнародного перевезення,  який не
застосовується  для  суто  внутрішнього  перевезення,  і  який  не
надається  на  рівних  умовах  усім  міжнародним  перевізникам  та
користувачам їхніми послугами.

                             Стаття 2

                     Надання комерційних прав

     (1) Кожна Договірна Сторона надає іншій  Договірній Стороні з
метою  здійснення  міжнародних  повітряних  сполучень призначеними
авіапідприємствами по маршрутах,  зазначених  у  Додатку  до  цієї
Угоди, право:
     (a) здійснювати політ без посадки через свою територію;
     (b) здійснювати  посадки  на своїй території з некомерційними
цілями та
     (c) здійснювати  посадки на її території в пунктах,  вказаних
на маршрутах,  які зазначені у Додатку  до  цієї  Угоди,  з  метою
прийняття на борт чи зняття пасажирів, багажу, вантажу та пошти на
комерційній основі.
     (2) Маршрути,    по    яких   призначеним   авіапідприємствам
Договірних Сторін буде дозволено здійснювати міжнародні  повітряні
сполучення, будуть визначені у Додатку до цієї Угоди.
     (3) Зазначене у пункті 1 вище не буде розглядатися  як  право
призначеного  авіапідприємства  однієї Договірної Сторони приймати
на борт на території іншої Договірної  Сторони  пасажирів,  багаж,
вантаж  та пошту для перевезення за винагороду чи на умовах оренди
до іншого  пункту  на  території  цієї  іншої  Договірної  Сторони
(каботаж).

                             Стаття 3

                 Призначення та дозвіл на польоти

     (1) Здійснення міжнародних повітряних сполучень по маршрутах,
зазначених у Додатку до цієї Угоди,  може розпочатися у  будь-який
час за умови, що
     (a) Договірна Сторона,  якій  надаються  права,  зазначені  у
Додатку  до  цієї  Угоди,  призначила  в  письмовій  формі одне чи
декілька авіапідприємств, та
     (b) Договірна   Сторона,   яка   надає  ці  права,  дозволила
призначеному  авіапідприємству  або  авіапідприємствам   розпочати
здійснення повітряних сполучень.
     (2) Договірна Сторона,  що надає ці права,  повинна згідно  з
положеннями  пункту  3  нижче,  а також Статті 9 цієї Угоди надати
згаданий дозвіл на здійснення міжнародного повітряного сполучення.
     (3) Будь-яка    Договірна    Сторона    може   зажадати   від
авіапідприємства,  призначеного іншою Договірною Стороною, доказів
того,  що  воно здатне виконувати вимоги,  передбачені законами та
правилами першої  Договірної  Сторони,  які  регулюють  здійснення
міжнародних повітряних перевезень.
     (4) Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити в  наданні
дозволу  на  польоти,  зазначеного  у  пункті  2 цієї Статті,  або
встановити  такі   умови,  які  може   вважати   необхідними   при
користуванні призначеним авіапідприємством правами,  зазначеними у
Статті 2 цієї Угоди, у будь-якому випадку,  коли згадана Договірна
Сторона  не  має задовільних доказів того,  що переважне володіння
цим авіапідприємством  та  фактичний  контроль  над  ним  належать
Договірній   Стороні,   що   призначає  авіапідприємство,  або  її
громадянам.
     (5) Відповідно   до   положень   пунктів  1-4  вище  будь-яка
Договірна Сторона матиме право замінити авіапідприємство, яке вона
призначила,     іншим    авіапідприємством.    Щойно    призначене
авіапідприємство матиме ті  ж  самі  права  і  зобов'язання  що  й
авіапідприємство, котре воно заміняє.
     (6) Кожне  призначене  авіапідприємство   повинно   надсилати
авіаційним властям Договірних Сторін не менш ніж за один місяць до
запропонованої дати введення повітряних  сполучень  по  маршрутах,
зазначених   у   Додатку   до   цієї  Угоди,  інформацію  про  вид
перевезення,   про    типи    повітряних    суден,    що    будуть
використовуватися, та розклади польотів. Це також буде стосуватися
наступних змін.

                             Стаття 4

           Скасування або обмеження дозволу на польоти

     Кожна Договірна Сторона може скасувати  або  обмежити  шляхом
встановлення умов дозвіл на польоти,  наданий відповідно до Статті
3 (2) цієї Угоди,  у випадку,  коли призначене авіапідприємство не
дотримується  законів  та  правил  Договірної  Сторони,  яка надає
права,  чи не дотримується положень цієї  Угоди,  або  не  виконує
зобов'язань, що з цього випливають. Такому скасуванню чи обмеженню
буде передувати консультація,  як передбачено  в  Статті  15  цієї
Угоди,  якщо  тільки  негайне припинення польотів або встановлення
умов не є необхідним для запобігання подальшим порушенням  законів
чи правил.

                             Стаття 5

              Недискримінація при стягуванні зборів

     Збори, що  стягуються  на території однієї Договірної Сторони
за те, що повітряні судна будь-якого призначеного авіапідприємства
іншої   Договірної  Сторони  користуються  аеропортами  та  іншими
авіаційними  засобами,  не  будуть  вище  тих,  що  стягуються   з
повітряних  суден  національного авіапідприємства,  які здійснюють
подібні міжнародні повітряні сполучення.

                             Стаття 6

           Звільнення від сплати мит та інших податків

     (1) Повітряні судна, які експлуатуються будь-яким призначеним
авіапідприємством однієї Договірної Сторони і входять на територію
іншої  Договірної  Сторони,  відправляються  потім   з   неї   або
пролітають через неї, а також паливо, мастильні матеріали, запасні
частини, комплектне обладнання і бортові запаси, що знаходяться на
борту таких повітряних суден, будуть звільнятися від сплати мит та
інших  податків,  що  стягуються  у   зв'язку   з   імпортуванням,
експортуванням  або  транзитом товарів.  Це також буде стосуватися
товарів, які знаходяться на борту повітряних суден та споживаються
під час польоту через територію останньої Договірної Сторони.
     (2) Паливо,  мастильні матеріали, запасні частини, комплектне
обладнання   та  бортові  запаси,  що  тимчасово  імпортуються  на
територію будь-якої Договірної Сторони,  де вони негайно чи  після
збереження  встановлюються  або  іншим  чином  приймаються на борт
повітряного судна призначеного авіапідприємства  іншої  Договірної
Сторони,  або  іншим  чином знову експортуються з території першої
Договірної Сторони,  будуть звільнятися від сплати  мит  та  інших
податків,  зазначених  у  пункті  1  вище.  Рекламні  матеріали та
перевізні  документи   будь-якого   призначеного  авіапідприємства
однієї Договірної  Сторони також будуть звільнятися від сплати мит
та   інших   податків,    зазначених   вище  в пункті 1, коли вони
імпортуються на територію іншої Договірної Сторони.
     (3) Паливо та мастильні матеріали,  які приймаються  на  борт
повітряного    судна   призначеного   авіапідприємства   будь-якої
Договірної  Сторони  на  території  іншої  Договірної  Сторони  та
використовуються   під   час   здійснення  міжнародних  повітряних
сполучень,  будуть звільнятися від сплати мит та  інших  податків,
згаданих  у  пункті  1  вище,  а  також від сплати будь-яких інших
спеціальних споживчих зборів.
     (4) Будь-яка   Договірна   Сторона   може  зберігати  товари,
зазначені у пунктах 1-3 вище, під митним наглядом.

                             Стаття 7

                    Переказ зароблених коштів

     Кожна Договірна Сторона надасть будь-якому  авіапідприємству,
призначеному іншою Договірною Стороною,  право переказувати у свій
головний  офіс  прибуток  отриманий  від  продажу авіатранспортних
послуг  на  території  іншої  Договірної Сторони, у будь-який час,
будь-яким  чином,  вільно  і  без  обмежень,  у  будь-якій  вільно
конвертованій валюті та за офіційним курсом обміну.

                             Стаття 8

               Принципи, які регулюють експлуатацію
                         договірних ліній

     (1) Будь-якому    призначеному    авіапідприємству     кожної
Договірної  Сторони  буде  надана  справедлива та рівна можливість
здійснювати  повітряні  сполучення  по  маршрутах,  зазначених   у
Додатку до цієї Угоди.
     (2) Під час здійснення міжнародних  повітряних  сполучень  по
маршрутах, зазначених у Додатку до цієї Угоди, будь-яке призначене
авіапідприємство будь-якої Договірної Сторони буде брати до  уваги
інтереси будь-якого призначеного авіапідприємства іншої Договірної
Сторони для того,  щоб не завдати шкоди  повітряним  перевезенням,
які  останнє  авіапідприємство  здійснює  по  цих же маршрутах або
їхніх частинах.
     (3) Головною    метою   здійснення   міжнародних   повітряних
сполучень по маршрутах,  зазначених у Додатку до цієї Угоди,  буде
надання   ємності,   співрозмірної   з  прогнозованим  попитом  на
перевезення  на  територію  Договірної  Сторони,   яка   призначає
авіапідприємства, та з неї. Право таких авіапідприємств перевозити
комерційне завантаження між пунктами на  маршруті,  зазначеному  в
Додатку   до  цієї  Угоди,  які  знаходяться  на  території  іншої
Договірної  Сторони,  та   пунктами   в   третіх   країнах,   буде
використовуватися  в  інтересах планомірного розвитку міжнародного
повітряного транспорту таким чином, що ємність буде залежати від:
     (a) попиту  на  перевезення  на територію Договірної Сторони,
яка призначає авіапідприємства, та з неї;
     (b) попиту  на  перевезення,  існуючого  в  зонах,  через які
проходять  повітряні  сполучення,  з   урахуванням   місцевих   та
регіональних повітряних сполучень;
     (c) вимог  економічної  експлуатації   наскрізних   маршрутів
перевезень.
     (4) Щоб надати справедливу та рівну  можливість  експлуатації
договірних ліній будь-якому призначеному авіапідприємству, частота
сполучень,  типи  використовуваних   повітряних   суден   стосовно
ємності,  а  також  розклади  рейсів будуть підлягати затвердженню
авіаційними властями Договірних Сторін.
     (5) Авіаційні  власті  Договірних  Сторін,  за  необхідністю,
будуть намагатися досягти задовільної згоди стосовно  транспортної
ємності та частот.

                             Стаття 9

                    Надання статистичних даних

     Авіаційні власті  однієї  Договірної  Сторони будуть надавати
авіаційним властям іншої Договірної Сторони на їхнє прохання  такі
періодичні  або статистичні дані щодо призначених авіапідприємств,
які можуть обгрунтовано вимагатися з метою перегляду  ємності,  що
надається    будь-яким    призначеним   авіапідприємством   першої
Договірної  Сторони  на  маршрутах,  встановлених  відповідно   до
Додатка  до цієї Угоди.  Такі дані повинні містити всю інформацію,
необхідну  для  визначення  обсягу   здійснених   перевезень,   та
інформацію по пунктах відправлення і призначення таких перевезень.

                            Стаття 10

                              Тарифи

     (1) Тарифи,  які застосовуються призначеним авіапідприємством
на маршрутах, зазначених у Додатку до цієї Угоди, будуть підлягати
затвердженню авіаційними властями Договірної Сторони, на території
якої  знаходиться  пункт  відправлення   перевезення   (згідно   з
інформацією в перевізних документах).
     (2) При     встановленні     своїх     тарифів     призначені
авіапідприємства  будуть брати до уваги собівартість експлуатації,
розумний прибуток,  переважні умови конкуренції та ринку,  а також
інтереси  користувачів  транспортними послугами.  Авіаційні власті
Договірних Сторін можуть відмовити в затвердженні тарифу тільки  в
тому разі, якщо він не відповідає цим критеріям.
     (3) Тарифи будуть подаватися призначеними  авіапідприємствами
авіаційним  властям  на затвердження не менш ніж за один місяць до
передбачуваної дати їх введення.
     (4) Якщо авіаційні власті однієї Договірної Сторони не згодні
з  тарифом,  поданим  на  їхнє  затвердження,  вони  проінформують
відповідне  авіапідприємство  протягом  21  дня після дати подання
тарифу. У такому разі цей тариф не буде застосовуватися. Тариф, що
застосовувався до цього часу, і котрий мав би бути замінений новим
тарифом, буде продовжувати застосовуватися.

                            Стаття 11

                      Комерційна діяльність

     (1) Кожна Договірна  Сторона  на  основі  взаємності  надасть
призначеному  авіапідприємству   іншої   Договірної  Сторони право
утримувати   на   своїй   території   такі    офіси,    а    також
адміністративний, комерційний та технічний персонал, які необхідні
призначеному авіапідприємству.
     (2) Відкриття   офісів  та  прийняття  на  роботу  персоналу,
згаданого в пункті 1  вище,  будуть  здійснюватися  з  дотриманням
законів і правил відповідної Договірної Сторони,  таких, як закони
та  правила,  що  стосуються  допуску   іноземців   на   територію
відповідної Договірної Сторони та їхнього перебування на ній.  Для
персоналу,  прийнятого на роботу  в офіси,  зазначені у  пункті  1
вище, не буде, однак, вимагатися дозвіл на роботу.
     (3) Кожна Договірна  Сторона  на  основі  взаємності  надасть
будь-якому  призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони
право самостійного обслуговування  пасажирів,  багажу,  вантажу та
пошти.   Це   право  не  включає  виконання  послуг  авіабортового
наземного  обслуговування   (наземне   обслуговування   повітряних
суден), яке залишається прерогативою служб аеропорту.
     (4) Кожна Договірна Сторона надасть  будь-якому  призначеному
авіапідприємству  іншої  Договірної  Сторони  право продавати свої
транспортні  послуги  з  використанням  своїх  власних  перевізних
документів  безпосередньо  у  своїх  власних  офісах по продажу та
через  своїх  агентів  на  території  іншої   Договірної   Сторони
будь-якому покупцю в будь-якій валюті.

                            Стаття 12

                        Авіаційна безпека

     (1) Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями з міжнародного
права  Договірні  Сторони  підтверджують  прийняте  ними   взаємне
зобов'язання   захищати   безпеку   цивільної  авіації  від  актів
незаконного втручання.  Не обмежуючи загальну застосовність  своїх
прав   та  зобов'язань  згідно  з  міжнародним  правом,  Договірні
Сторони,  зокрема,  будуть діяти відповідно до положень  Конвенції
про   злочини  та  деякі  інші  акти,  що  здійснюються  на  борту
повітряних  суден,  підписаної  в  Токіо  14  вересня   1963  року
( 995_244  ),  Конвенції  про  боротьбу  з  незаконним захопленням
повітряних   суден,  підписаної  в  Гаазі  16  грудня  1970   року
( 995_167   ),   Конвенції  про  боротьбу  з  незаконними  актами,
спрямованими  проти  безпеки  цивільної  авіації,   підписаної   в
Монреалі 23 вересня 1971 року ( 995_165 ),  Протоколу про боротьбу
з незаконними актами  насильства  в  аеропортах,  що  обслуговують
міжнародну цивільну авіацію, підписаного в Монреалі 24 лютого 1988
року (  995_269  ),  який  доповнює   Конвенцію  про  боротьбу   з
незаконними актами,  спрямованими проти безпеки цивільної авіації,
підписану в Монреалі 23 вересня 1971 року.
     (2) Договірні Сторони забезпечать на прохання  усю  необхідну
допомогу   одна  одній  для  запобігання  незаконному   захопленню
цивільних повітряних суден та іншим актам  незаконного  втручання,
спрямованим проти безпеки таких повітряних суден,  їхніх пасажирів
та  екіпажу,  аеропортів  та  аеронавігаційних  засобів,  а  також
будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.
     (3) У випадку дій або загрози дій,  пов'язаних  з  незаконним
захопленням   цивільних  повітряних  суден  або  з  іншими  актами
незаконного  втручання,  спрямованими  проти  безпеки   повітряних
суден,  їхніх пасажирів та екіпажу, аеропортів та аеронавігаційних
засобів,  Договірні  Сторони,  проводячи   взаємну   консультацію,
допоможуть одна одній шляхом  полегшення зв'язку та вживання інших
відповідних заходів,  спрямованих на те,  щоб  усунути  швидко  і,
відповідно,  з  мінімальним  ризиком  для  життя  такі дії чи їхню
загрозу.
     (4) Кожна  Договірна  Сторона вживе заходів,  котрі вона може
вважати практично необхідними, щоб забезпечити затримання на землі
повітряного судна,  яке зазнало  акту  незаконного  захоплення  та
знаходиться на її території, якщо тільки відправлення не викликано
першочерговою задачею зберегти життя його екіпажу і пасажирам.  Ці
заходи,  якщо  можливо,  повинні  бути  вжиті  на  засаді взаємних
консультацій.
     (5) Договірні  Сторони  у  своїх  відносинах   будуть   діяти
відповідно   до   положень  з  авіаційної  безпеки,  встановленими
Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO)  та  визначеними
як   Додатки  до  Конвенції  про   міжнародну   цивільну   авіацію
( 995_038 ) у тій мірі, в якій такі положення з безпеки застосовні
до  Договірних  Сторін;  вони  будуть  вимагати,  щоб експлуатанти
повітряних суден їх реєстрації або експлуатанти повітряних  суден,
які  постійно  базуються  чи  мають основне місце діяльності на їх
території,  та  експлуатанти  аеропортів  на  їх  території  діяли
відповідно до таких положень з авіаційної безпеки.
     (6) Кожна Договірна Сторона погоджується з тим,  що до  таких
експлуатантів   повітряних   суден   може   бути  висунута  вимога
додержуватись положень з авіаційної безпеки,  згаданих у пункті  5
вище, котрі передбачаються іншою Договірною Стороною щодо входу на
територію цієї іншої Договірної Сторони,  відправлення з  неї  або
перебування  в  її  межах.  Кожна  Договірна  Сторона  забезпечить
вживання ефективних заходів  у  межах  її  території  для  захисту
повітряних суден та огляду пасажирів,  екіпажу,  поклажі,  а також
проведення відповідних оглядів безпеки  щодо  багажу,  вантажу  та
бортових   запасів   перед   і   під  час  прийняття  на  борт  чи
навантаження.  Кожна Договірна Сторона також доброзичливо розгляне
будь-яке   прохання   іншої   Договірної   Сторони  щодо  вживання
обгрунтованих спеціальних заходів з безпеки у  випадку  конкретної
загрози.
     (7) Якщо  Договірна  Сторона  відхиляється   від   дотримання
положень з авіаційної безпеки,  авіаційні власті іншої  Договірної
Сторони   можуть  запитати  негайних  консультацій  з  авіаційними
властями  першої  Договірної  Сторони.   Неможливість   досягнення
задовільної  згоди протягом місяця від дати такого запиту створить
підстави для  відмови  в  наданні,   скасування,   обмеження   або
встановлення   умов   стосовно   дозволу   на  виконання  польотів
авіапідприємства або авіапідприємств  першої  Договірної  Сторони.
Якщо це вимагається крайньою необхідністю, кожна Договірна Сторона
може вживати тимчасових заходів до закінчення місяця.

                            Стаття 13

                Імміграція та контроль документів,
                    необхідних при перевезенні

     (1) На прохання будь-якої Договірної Сторони  інша  Договірна
Сторона дозволить авіапідприємствам, які використовують комерційні
права  в  обох   країнах,   вживати   заходів,   гарантуючих,   що
перевозяться   тільки  пасажири  з  документами,  необхідними  при
перевезенні,  та котрі вимагаються  для  в'їзду  до  держави,  яка
висловлює прохання, або для транзиту через неї.
     (2) Кожна  Договірна  Сторона  прийме  для  перевірки  особу,
повернену з пункту призначення після визнання її недопущеною, якщо
ця особа раніше перебувала на її території перед посадкою на борт,
за  винятком  випадку прямого транзиту.  Договірна Сторона не буде
повертати  таку  особу  в  країну,  де  вона  раніш  була  визнана
недопущенною.
     (3) Це положення не припускає перешкодження державним властям
проводити подальшу перевірку  повернутої  недопущенної  особи  для
визначення   можливості   її   перебування  в  країні  або  робити
приготування для її трансферу, переміщення чи депортації в країну,
громадянином   якої   вона  є,  або  де  іншим  чином  можливо  її
перебування. Якщо особа, котра була визнана недопущенною, загубила
або має пошкоджені документи, необхідні при перевезенні, Договірна
Сторона  прийме  замість  них  документ,  посвідчуючий   обставини
відправлення  та  прибуття,  який  виписаний  державними  властями
Договірної Сторони, де особа була визнана недопущенною.

                            Стаття 14

                          Обмін думками

     Між авіаційними  властями  Договірних Сторін буде проводитися
обмін   думками,   який   необхідний   для   досягнення    тісного
співробітництва  і  згоди  з усіх питань  щодо   застосування цієї
Угоди.

                            Стаття 15

                           Консультації

     У будь-який час будь-якою  Договірною  Стороною  можуть  бути
запитані  консультації  з метою обговорення поправок до цієї Угоди
чи до Таблиці маршрутів, або консультації з питань тлумачення.
     Те ж  саме  стосується дискусій щодо застосування цієї Угоди,
якщо будь-яка Договірна Сторона вважає,  що обмін думками в  межах
застосування   Статті  14  цієї  Угоди  не  призвів  до  будь-яких
задовільних результатів.  Такі консультації розпочнуться  протягом
двох місяців з дати одержання іншою Договірною Стороною будь-якого
такого запиту.

                            Стаття 16

                       Врегулювання спорів

     (1) Якщо будь-яка розбіжність щодо тлумачення чи застосування
цієї  Угоди не може бути врегульована відповідно до Статті 15 цієї
Угоди, вона на прохання будь-якої Договірної Сторони буде винесена
на розгляд арбітражного суду.
     (2) Такий арбітражний суд  буде  кожного  разу  організований
згідно   з   такими  положеннями:  кожна  Договірна  Сторона  буде
призначати  по  одному  арбітру,  а  ці  два  арбітри  домовляться
стосовно  їх  Голови  -  громадянина третьої країни.  Такі арбітри
будуть призначатися протягом двох місяців,  а  Голова  -  протягом
трьох місяців від дати, коли одна Договірна Сторона проінформувала
іншу Договірну Сторону  про  свій  намір  винести  розбіжність  на
розгляд арбітражного суду.
     (3) Якщо строки,  визначені у пункті 2   вище,  не додержані,
будь-яка Договірна Сторона при відсутності будь-якого відповідного
врегулювання   розбіжності   може   запросити   Президента    Ради
Міжнародної   організації   цивільної  авіації  зробити  необхідні
призначення.  Якщо Президент є громадянином  будь-якої  Договірної
Сторони,  або  якщо  він  з  інших  причин  не  може виконувати цю
функцію, Віце-президент,  котрий  є  його   заступником,   зробить
необхідні призначення.
     (4) Арбітражний суд  буде  виносити  свої  рішення  більшістю
голосів.  Такі рішення будуть обов'язковими для Договірних Сторін.
Кожна Договірна Сторона візьме  на  себе  видатки  свого  власного
арбітра,  а також витрати щодо свого представництва на арбітражних
засіданнях;  видатки  Голови  та  будь-які  інші  видатки   будуть
розподілені  нарівно  Договірними  Сторонами.  З усіх інших питань
арбітражний суд буде визначати свою власну процедуру.

                            Стаття 17

                     Багатосторонні конвенції

     У разі набуття чинності загальною багатосторонньою конвенцією
щодо повітряного транспорту, яка визнається Договірними Сторонами,
положення  цієї  конвенції  будуть  переважати. Будь-які  дискусії
стосовно   визначення   міри,   в   якій   ця  Угода  обмежується,
замінюється, змінюється або доповнена положеннями багатосторонньої
конвенції, будуть проводитися відповідно до Статті 15 цієї Угоди.

                            Стаття 18

                            Реєстрація

     Ця Угода  та  всі  поправки  до  неї  будуть  зареєстровані в
Міжнародній організації цивільної авіації.

                            Стаття 19

                         Набуття чинності

     1. Ця Угода укладена на невизначений період.
     2. Кожна  Договірна  Сторона надішле по дипломатичних каналах
іншій  Договірній  Стороні  повідомлення   про   виконання   своїх
відповідних вимог щодо набуття чинності цією Угодою.
     Угода набуде чинності з дати отримання останнього з цих  двох
повідомлень.

                            Стаття 20

                         Втрата чинності

     Будь-яка Договірна  Сторона  може  в  будь-який час надіслати
іншій Договірній Стороні повідомлення про своє  рішення  припинити
чинність цієї Угоди; таке повідомлення буде одночасно надіслане до
Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). У такому випадку
Угода  втратить  чинність через дванадцять (12) місяців після дати
одержання повідомлення  іншою  Договірною  Стороною,  якщо  тільки
повідомлення  про  втрату  чинності  не  відкликано  за  згодою до
вичерпання  цього  періоду.  Якщо   відсутнє   підтвердження   про
одержання   іншою  Договірною  Стороною  повідомлення,  воно  буде
вважатися одержаним через чотирнадцять (14) днів  після  отримання
повідомлення Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO).

     Вчинено в  м.  Ризі 23 травня 1995 року,  у двох примірниках,
кожний українською,  латвійською та англійською мовами, усі тексти
мають  однакову  силу.  Однак у разі спору текст англійською мовою
буде переважати.

 За Уряд України                    За Уряд Латвійської Республіки

 (підпис)                           (підпис) 

                             Додаток
              до Угоди між Урядом України та Урядом
         Латвійської Республіки про повітряне сполучення

                        Таблиця маршрутів

                             Розділ 1

     Маршрути, які     будуть     експлуатуватися      призначеним
авіапідприємством або авіапідприємствами Латвії:
     Рига - проміжні пункти - пункти в Україні.
     Примітки:
     1. Маршрути можуть експлуатуватися у будь-якому напрямку.
     2. Призначене  авіапідприємство  або  авіапідприємства Латвії
під час виконання  будь-якого  або  всіх  рейсів  можуть  опускати
будь-який  з вищезазначених  пунктів  за  умови,  що сполучення по
цих маршрутах починається у пункті на території Латвії.
     3. Завантаження,  що перевозиться, не може прийматися на борт
у проміжному пункті з метою його подальшого  зняття  на  території
України,  або  прийматися  на території України з метою подальшого
зняття у проміжному пункті,   крім випадків,  коли час від часу це
може  бути  погоджено  авіаційними властями Договірних Сторін.  Це
обмеження також  стосується  всіх  форм  перевезень  за  принципом
стоп-оверу.


                             Розділ 2

     Маршрути, які     будуть     експлуатуватися      призначеним
авіапідприємством або авіапідприємствами України:
     Пункти в Україні - проміжні пункти - Рига.
     Примітки:
     1. Маршрути можуть експлуатуватися у будь-якому напрямку.
     2. Призначене  авіапідприємство  або авіапідприємства України
під час виконання  будь-якого  або  всіх  рейсів  можуть  опускати
будь-який з вищезазначених пунктів за умови,  що сполучення по цих
маршрутах починається у пункті на території України.
     3. Завантаження,  що перевозиться, не може прийматися на борт
у проміжному пункті з метою його подальшого  зняття  на  території
Латвії,  або  прийматися  на  території  Латвії з метою подальшого
зняття у проміжному пункті,  крім випадків,  коли час від часу  це
може  бути  погоджено  авіаційними властями Договірних Сторін.  Це
обмеження також  стосується  всіх  форм  перевезень  за  принципом
стоп-оверу.