1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року, що додається.

Визначити Міністерство соціальної політики державним замовником Програми.

2. Міністерству соціальної політики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року.

СХВАЛЕНО 

розпорядженням Кабінету Міністрів України 

від 15 лютого 2012 р. № 90-р

Торгівля людьми, жертвами якої стають жінки, чоловіки і діти, є злочином, що вчиняється з метою трудової експлуатації, зокрема примусової праці, сексуальної експлуатації, примусового жебрацтва, вилучення органів.

За інформацією Державного департаменту США, який готує щорічну доповідь щодо протидії торгівлі людьми, Україна є державою походження, транзиту та поступово стає державою призначення для осіб, які є жертвами примусової праці та примусової проституції.

Торгівля людьми характеризується надзвичайно високим рівнем злочинної прибутковості. Ратифікація Україною Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності (995_789) та протоколів, що її доповнюють (Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї (995_791) і Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю (995_790) ), Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми (994_858) , а також приєднання до інших міжнародних договорів підтверджують готовність держави до реалізації державної політики у відповідній сфері на якісно новому рівні.

У результаті роботи українських органів внутрішніх справ упродовж 2010 року виявлено 257 злочинів, передбачених статтею 149 Кримінального Кодексу України (2341-14) , та 277 осіб, що постраждали від торгівлі людьми, в тому числі 41 дитина; за вісім місяців 2011 року виявлено 150 злочинів, повернуто в Україну 211 постраждалих, у тому числі 14 дітей.

За результатами дослідження, проведеного у 2008 році на замовлення Міжнародної організації з міграції, понад 117 тис. громадян України постраждали від торгівлі людьми починаючи з 1991 року. Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні у співпраці з громадськими організаціями протягом 2000-2010 років надало допомогу 7343 особам, що постраждали від дій, пов’язаних з торгівлею людьми в Україні, які вивозилися до 67 держав. При цьому понад 60 відсотків таких осіб виявлено за останні п’ять років. У 2010 році зазначене представництво надало допомогу 1085 особам, що постраждали від торгівлі людьми, в тому числі 81 неповнолітній. За дев’ять місяців 2011 року до Міжнародної організації з міграції звернулося за допомогою 611 постраждалих.

За результатами аналізу виконання Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року (410-2007-п) , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. № 410 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 18, ст. 718), виявлено невизначеність у передбачених нею заходах, відсутність чітких кількісних та якісних показників ефективності виконання, що ускладнює моніторинг результатів та складення звітності. Зазначена Програма переважно спрямована на запобігання торгівлі людьми і не містить чіткого механізму надання допомоги особам, що постраждали від цього злочину.

Сьогодні спостерігаються нові тенденції у сфері торгівлі людьми, зокрема підвищується рівень загрози використання новітніх репродуктивних технологій. Збільшується також кількість випадків "сексуального туризму", в тому числі дитячого, комерційної сексуальної експлуатації дітей, зокрема з використанням новітніх інформаційних технологій. Відслідковується чітка тенденція вербування жителів віддалених міст і сіл, у яких рівень обізнаності щодо проблеми торгівлі людьми є найнижчим. До групи ризику, крім жінок і дітей, останнім часом потрапляють чоловіки працездатного віку.

Розв’язання зазначеної проблеми можливе шляхом розроблення і прийняття Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року (далі - Програма).

Метою Програми є запобігання торгівлі людьми, підвищення ефективності переслідування осіб, які вчиняють цей злочин або сприяють його вчиненню, а також захист прав осіб, що постраждали від торгівлі людьми, та надання їм допомоги.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Зниження рівня безробіття, створення привабливого ринку праці та подолання організованої злочинності дасть змогу майже повністю ліквідувати причини виникнення проблеми торгівлі людьми. Однак підвищення добробуту населення, створення належних умов для самореалізації, навчання і духовного розвитку як один з можливих варіантів розв’язання зазначеної проблеми є довготривалим завданням з огляду на сучасний стан справ.

Одним із шляхів розв’язання проблеми торгівлі людьми в країнах Європейського Союзу є прийняття відповідних державних програм, що відповідає засадам загальноєвропейської політики. Так, в Чеській Республіці і Республіці Польща прийнято національні стратегії протидії торгівлі людьми, які передбачають проведення інформаційних кампаній, досліджень та здійснення заходів щодо надання допомоги постраждалим особам.

Розв’язання проблеми торгівлі людьми шляхом розроблення комплексної програми протидії у зазначеній сфері вважається оптимальним варіантом.

Проблему торгівлі людьми та захисту осіб, що постраждали від неї, передбачається розв’язати шляхом:

удосконалення національного законодавства, зокрема приведення його у відповідність з нормами міжнародного, у тому числі європейського права, ратифікації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення (994_927) та інших міжнародних договорів;

координації діяльності державних органів, громадських і міжнародних організацій у сфері протидії торгівлі людьми;

підвищення рівня професійної компетенції працівників державних органів у сфері протидії торгівлі людьми;

забезпечення постійного збору інформації про випадки торгівлі людьми та проведення аналізу поточної ситуації;

моніторингу ефективності заходів, спрямованих на протидію торгівлі людьми, з урахуванням нових викликів, що виникають у цій сфері;

проведення профілактичних заходів (інформаційно-просвітницька робота та соціальна реклама, спрямовані на запобігання потраплянню у ситуацію торгівлі людьми, врегулювання міграційних процесів, реалізація соціально-економічних ініціатив тощо);

забезпечення надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, а саме їх реабілітації та соціальної реінтеграції, шляхом запровадження на національному рівні механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, урахування спеціальних потреб окремих груп таких осіб, зокрема дітей, стандартизації соціальних послуг у зазначеній сфері.

Програму передбачається виконати протягом 2013-2015 років, зокрема на 2013 і 2014 роки заплановано розроблення та вдосконалення нормативно-правових актів у сфері протидії торгівлі людьми, запровадження стандартів надання соціальних послуг постраждалим від неї, проведення моніторингу функціонування закладів, що надають допомогу зазначеним особам. Підвищення кваліфікації працівників державних органів у сфері протидії торгівлі людьми, заходи з профілактики торгівлі людьми та реабілітації постраждалих осіб здійснюватимуться протягом усього строку виконання Програми.

Виконання Програми забезпечить:

підвищення рівня обізнаності населення у сфері протидії торгівлі людьми;

збільшення кількості виявлених злочинів у зазначеній сфері та випадків притягнення до відповідальності осіб, причетних до їх скоєння;

надання комплексу послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми;

підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів, залучених до виявлення та надання допомоги зазначеним особам.

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, інших джерел.

Обсяги видатків на виконання Програми визначаються щороку під час складення проектів відповідних бюджетів з урахуванням їх можливостей.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми з державного бюджету становить у 2013 році - 1574,064 тис. гривень, у 2014 році - 979,201 тис., у 2015 році - 1755,296 тис. гривень.

Обсяг видатків з місцевих бюджетів становить у 2013 році - 3447,144 тис. гривень, у 2014 році - 3640,213 тис., у 2015 році - 3844,061 тис. гривень.

Обсяг видатків з інших джерел протягом 2013-2015 років становить 3967,406 тис. гривень.