Юридический Харьков плюс - втрата чинності (угода від 10.06.2010 N /268_108/) від 11.11.2011 N 268

Уряд України та Уряд Республіки Грузія, які надалі іменуються "Договірними Сторонами", є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (995_038) , відкритої для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року,

визнаючи важливість повітряного транспорту як засобу становлення та збереження дружби, взаєморозуміння та співробітництва між народами обох країн,

з метою продовження та розвитку міжнародного співробітництва між Україною і Республікою Грузія,

бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між їх відповідними територіями та за їх межами,

домовились про нижченаведене:

Стаття 1

Визначення термінів

1. З метою застосування та тлумачення цієї Угоди, якщо контекст не передумовлює інше:

а) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року, та містить будь-який Додаток до цієї Конвенції, прийнятий згідно із Статтею 90 цієї Конвенції, у тому обсязі, в якому такий Додаток і поправки до нього можна застосувати до Договірних Сторін цієї Угоди, та будь-яку поправку до Конвенції, прийняту згідно із Статтею 94 Конвенції, ратифіковано відповідно Україною та Республікою Грузія;

б) термін "авіаційні влади" означає стосовно України - Міністерство транспорту, або в обох випадках будь-яку особу чи орган, які уповноважені здійснювати функції згаданих Міністерств;

в) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначене та уповноважене відповідно до Статті 4 цієї Угоди;

г) термін "територія" щодо держави означає земні поверхні, територіальні та внутрішні води і повітряний простір над ними, які знаходяться під суверенітетом цієї держави;

д) термін "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційною метою" мають значення відповідно до Статті 96 Конвенції;

е) термін "Угода" означає цю Угоду, включаючи Додаток та будь-які поправки до них;

є) термін "встановлені маршрути" означає маршрути, встановлені або ті, що підлягають встановленню у Додатку до Угоди;

ж) термін "договірні лінії" означає міжнародні авіалінії, які експлуатуються по встановлених маршрутах відповідно до Додатка до цієї Угоди;

з) термін "тариф" означає вартість сплати перевезення пасажирів, багажу і вантажу та умови застосування цієї сплати, включаючи суму сплати й умови за агентські та інші додаткові послуги, але виключаючи сплату й умови щодо перевезення пошти;

і) термін "ємність" щодо "договірних ліній" означає ємність повітряного судна, яке експлуатується на цих лініях, помножену на частоту польотів, що здійснюються цим повітряним судном на усьому маршруті або дільниці маршруту за певний період.

2. Додаток до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.

Стаття 2

Надання прав

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою здійснення регулярного міжнародного сполучення по маршрутах, зазначених у Додатку до цієї Угоди.

2. Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, під час експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах матиме право:

а) здійснювати проліт території іншої Договірної Сторони без посадки;

б) здійснювати зупинки з некомерційними цілями на території іншої Договірної Сторони у пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди;

в) здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони у пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди, з метою завантаження та (чи) розвантаження пасажирів, пошти і вантажу міжнародного сполучення.

3. Визначене у цій Статті не розглядатиметься як підстава для надання призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони права приймати на борт пасажирів, пошту та вантаж для їх перевезення між пунктами на території іншої Договірної Сторони за винагороду або за умови оренди.

4. Маршрути польотів повітряних суден по договірних лініях та пункти перетину державних кордонів встановлюються кожною Договірною Стороною на своїй території.

5. Технічні та комерційні питання щодо польотів повітряних суден та перевезень пасажирів, вантажу та пошти на договірних лініях, наземного технічного обслуговування повітряних суден та порядку фінансових розрахунків вирішуватимуться за домовленістю між призначеними авіапідприємствами і подаватимуться на затверждення авіаційним владам Договірних Сторін.

Стаття 3

Призначення авіапідприємства і надання дозволу на експлуатацію

1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначати авіапідприємство(а) з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.

2. Після одержання такого повідомлення інша Договірна Сторона відповідно до положень пунктів 3 та 4 цієї Статті без затримки надасть кожному призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на польоти.

3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони до видачі дозволу на польоти можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, яких звичайно та обгрунтовано додержуються ці влади при експлуатації міжнародних повітряних ліній, і положеннями Конвенції.

4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити у наданні дозволу на полети, зазначеного у пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання певних умов, які вважатиме за потрібне висунути в тому випадку, коли призначене авіапідприємство користується правами, зазначеними у Статті 3 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не отримала задовільних доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль за цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам.

5. Призначене авіапідприємство, яке одержало дозвіл належним чином, розпочне експлуатацію договірних ліній за умови, що погоджений між призначеними авіапідприємствами розклад польотів затверджений авіаційними владами Договірних Сторін і тарифи, встановлені відповідно до положень Статті 6 цієї Угоди, введені в дію.

Стаття 4

Скасування або припинення дозволу на польоти

1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на польоти або припинити користування зазначеними у Статті 2 цієї Угоди правами, наданими призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, або зажадати виконання певних умов, які вона вважатиме за потрібне висунути при користуванні цими правами:

а) у будь-якому випадку, коли вона не переконана у тому, що переважне володіння або фактичний контроль над цим авіапідприємством належить Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам;

б) у випадку, коли це авіапідприємство не дотримується законів та правил Договірної Сторони, яка надає ці права;

в) у випадку, коли авіапідприємство якимось іншим чином не дотримується умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо негайне скасування, припинення або вимога виконання умов, зазначених у пункті 1 цієї Статті, не є необхідними для запобігання подальшим порушенням законів та правил, тоді право, про яке йде мова у цьому пункті, буде використовуватися тільки після консультації між авіаційними владами Договірних Сторін. Такі консультації між авіаційними владами повинні відбутися у найстиліші строки від дати запиту.

Стаття 5

Звільнення від мит і зборів

1. Повітряні судна призначених авіапідприємств однієї Договірної Сторони, які експлуатують договірні лінії, а також їх табельне майно, запаси палива та мастильні матеріали, бортові запаси (включаючи харчові продукти, напої та тютюнові вироби), що знаходяться на борту таких повітряних суден, звільнятимуться від усіх мит та інших подібних зборів при прибутті на територію іншої Договірної Сторони за умови, що це майно, матеріали та запаси залишаються на борту повітряного судна до моменту їх виводу у зворотному напрямку.

2. Також звільнятимуться від таких зборів та мит, за винятком зборів за надане обслуговування:

а) бортові запаси, що прийняті на території однієї Договірної Сторони та призначені для використання на борту повітряного судна, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони;

б) запасні частини, які ввезені на територію однієї Договірної Сторони для технічного обслуговування або ремонту повітряного судна призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, що експлуатує договірні лінії;

в) паливо та мастильні матеріали, призначені для використання повітряним судном призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони, що експлуатується на договірних лініях, навіть якщо ці запаси використовуватимуться на дільниці маршруту в межах території іншої Договірної Сторони, де вони були прийняті на борт;

г) документи призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони, включаючи авіаквитки та авіанакладні, а також рекламні матеріали, які розповсюджуються безкоштовно на території іншої Договірної Сторони.

3. Матеріали, запаси і запасні частини, а також майно, обладнання і документи, вказані у пункті 2 цієї Статті, за вимогою однієї з Договірних Сторін можуть бути поставлені під контроль або нагляд митних влад.

4. Табельне бортове майно, матеріали, запаси та запасні частини, які знаходяться на борту повітряного судна, що експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, можуть бути розвантажені на території іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних влад цієї Договірної Сторони. В такому випадку вони можуть бути розміщені під наглядом згаданих влад доти, поки вони не будуть вивезені назад та не отримають іншого призначення згідно з митними правилами.

5. Звільнення від мит і зборів, згаданих у пункті 1 цієї Статті, буде застосовано у випадках коли авіапідприємство однієї Договірної Сторони уклало контракт з іншим авіапідприємством про тимчасове використання або передачу майна, зазначеного у пункті 1 цієї Статті, за умови, що це інше авіапідприємство користується цим правом звільнення від мит і зборів на території іншої Договірної Сторони.

Стаття 6

Тарифи

1. Тарифи повинні встановлюватись на раціональному рівні з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи експлуатаційні видатки, раціональний прибуток та тарифи інших авіапідприємств.

Договірні Сторони розглядатимуть як неприйнятні тарифи, які нерозумно завищені чи обмежені внаслідок зловживання домінуючим положенням, а також з метою захисту авіапідприємств від цін, що штучно занижені за рахунок прямих або непрямих державних субсидій чи підтримки з метою запобігання дискримінаційним цінам і практиці захисту споживачів від цін.

2. Тарифи зазначені у пункті 1 цієї Статті, повинні, по можливості, погоджуватися між призначеними авіапідприємствами обох Договірних Сторін, і таке погодження, по можливості, досягатиметься з використанням механізму встановлення тарифів Міжнародної асоціації авіаційного транспорту.

3. Погоджені таким чином тарифи будуть подаватися на затвердження авіаційним владам обох Договірних Сторін не пізніше сорока п'яти (45) днів до запропонованої дати введення тарифів. В окремих випадках цей строк може бути скорочено за домовленістю між згаданими владами.

4. Якщо авіаційні влади протягом тридцяти (30) днів з моменту подання на затвердження нових тарифів відповідно до пункту 3 цієї Статті не повідомлять про свою незгоду, тарифи вважатимуться затвердженими.

Якщо період погодження, передбачений пунктом 3, зменшується, авіаційні влади можуть домовитись про те, що строк повідомлення про незгоду буде менший ніж тридцять днів.

5. Якщо тариф, поданий на затвердження, не може бути погоджений відповідно до положень пункту 2 цієї Статті, якщо протягом періоду, вказаного у пункті 4 цієї Статті, авіаційні влади однієї Договірної Сторони повідомлять авіаційні влади іншої Договірної Сторони про свою незгоду з будь-яким погодженим тарифів відповідно до полоень пункту 2 цієї Статті, авіаційні влади Договірних Сторін повинні намагатися встановити такий тариф за взаємною домовленістю між собою.

6. Якщо авіаційні влади не зможуть дійти згоди з будь-якого тарифу, поданого відповідно до пункту 3 цієї Статті, або з встановлення будь-якого тарифу відповідно до пункту 5 цієї Статті, то розбіжності повинні бути врегульовані згідно з положенням Статті 18 цієї Угоди.

7. Тариф, встановлений відповідно до положень цієї Статті, діятиме до того часу, доки не буде встановлений новий тариф. Однак, дія тарифу не може бути подовжена більш ніж на 12 місяців після дати закінчення строку його дії.

8. Авіаційні влади кожної з Договірних Сторін докладуть усіх зусиль, щоб призначені авіапідприємства дотримувались погоджених тарифів, затверджених авіаційними владами Договірних Сторін, і щоб жодне з авіапідприємств не надавало будь-яку знижку з таких тарифів прямо чи непрямо без затвердження авіаційними владами, яка може бути видана на загальних підставах або у будь-якому випадку, або в ряді випадків.

Стаття 7

Представництво

1. Для забезпечення експлуатації договірних ліній призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони буде дозволено на підставі взаємності утримувати свої представництва на території іншої Договірної Сторони з необхідним оперативним, комерційним та технічним персоналом. Чисельність персоналу встановлюватиметься за погодженням між авіаційними владами Договірних Сторін.

2. Вимоги щодо персоналу за бажанням призначеного авіапідприємства можуть бути задовільнені за рахунок власного персоналу або шляхом використання послуг інших організацій, компаній або авіакомпаній, які діють на території іншої Договірної Сторони та уповноважені надавати послуги на території цієї іншої Договірної Сторони.

3. На представників та персонал поширюються діючі закони і правила іншої Договірної Сторони і, відповідно до таких законів та правил, кожна Договірна Сторона на підставі взаємності й з мінімальними затримками надасть необхідні документи представникам і персоналу, згаданим у пункті 1 цієї Статті.

Стаття 8

Застосування законів та правил

1. Закони та правила однієї Договірної Сторони щодо регулювання прильоту та вильоту з її території повітряних суден, які здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію та навігацію цих повітряних суден під час перебування у межах її території, застосовуватимуться до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною.

2. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють прибуття, перебування та відправлення з її території пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти, й зокрема, формальності щодо паспортних, митних, валютних та санітарних правил, застосовуватимуться до пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, під час їх перебування у межах вказаної території.

Стаття 9

Визнання свідоцтв і посвідчень

1. Посвідчення про придатність до польотів, посвідчення про кваліфікацію й свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією Договірною Стороною, будуть визнані дійсними іншою Договірною Стороною з метою здійснення польотів на договірних лініях по встановлених маршрутах за умови, що такі посвідчення чи свідоцтва, які були видані або визнані дійсними, відповідають стандартам, які встановлені відповідно до Конвенції, та строк дії яких не вичерпаний.

2. Однак, при польотах над власною територією кожна Договірна Сторона залишає за собою право не визнавати дійсними посвідчення про кваліфікацію й свідоцтва, які видані її громадянам іншою Договірною Стороною.

Стаття 10

Авіаційна безпека

1. Згідно зі своїми правами та обов'язками в межах міжнародного права Договірні Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання є невід'ємною частиною цієї Угоди. Не обмежуючи загальне застосування своїх прав та обов'язків згідно з міжнародним правом, Договірні Сторони діють у відповідності до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден, підписаної в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (995_167) , підписаної в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (995_165) , підписаної в Монреалі 23 вересня 1971 року та Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильств в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, положеннями діючих двосторонніх угод та тих, що будуть укладені між ними в майбутньому.

2. Договірні Сторони подаватимуть за вимогою всю необхідну допомогу одна одній щодо запобігання незаконному захопленню повітряного судна та інших протиправних дій, спрямованих проти безпеки таких повітряних суден, їх пасажирів та екіпажу, аеропортів та аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

3. Договірні Сторони діють відповідно до положень з авіаційної безпеки та технічних вимог, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації та передбачених у Додатках до Конвенції, в тому обсязі, в якому такі положення та вимоги застосовані до Договірних Сторін; вони вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстровані ними, або експлуатанти повітряних суден, які постійно базуються чи мають основне місце діяльності на їх території, та експлуатанти міжнародних аеропортів на їх території діяли згідно з такими положеннями та вимогами з авіаційної безпеки.

4. Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що інша Договірна Сторона може вимагати від таких експлуатантів повітряних суден додержання зазначених у пункті 3 положень та вимог з авіаційної безпеки, котрі передбачені іншою Договірною Стороною щодо прибуття, відправлення або перебування в межах її території. Кожна Договірна Сторона забезпечить застосування необхідних заходів в межах її території для захисту повітряних суден та перевірки пасажирів, екіпажу, поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів перед та під час прийому на борт чи завантаження. Кожна Договірна Сторона також доброзичливо розглядатиме будь-який запит іншої Договірної Сторони щодо прийняття спеціальних заходів безпеки у відповідь на конкретну загрозу.

5. У випадку дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільного повітряного судна, або інших протиправних дій, спрямованих проти безпеки повітряних суден, їх пасажирів та екіпажу, аеропортів та аеронавігаційних засобів, Договірні Сторони надаватимуть допомогу одна одній шляхом полегшення зв'язку та прийняття відповідних заходів, спрямованих на швидке та безпечне усунення таких дій чи загрози дій.

Стаття 11

Розрахунки, переказ доходів і продаж перевезень

1. Розрахунки між призначеними авіапідприємствами будуть проводитись відповідно до діючих між Договірними Сторонами угод про розрахунки та платежі.

2. Кожна Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони право вільного переказу сум перевищення доходів, отриманих цим авіапідприємством від експлуатації договірних ліній, над видатками.

3. Такий переказ повинен здійснюватись згідно з положеннями угоди, що регулює фінансові відносини між Договірними Сторонами. В разі відсутності такої угоди або відповідних положень в цій угоді переказ повинен здійснюватись у вільно конвертованій валюті за офіційним курсом обміну згідно з правилами валютного обміну, що застосовуються Договірними Сторонами.

4. Призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони може здійснювати на території іншої Договірної Сторони продаж авіаперевезень безпосередньо або через агентів, що їм призначаються, відповідно до законів чи правил іншої Договірної Сторони.

Стаття 12

Звільнення від податків

Прибутки, які отримані призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони від експлуатації договірних ліній, звільнятимуться цією іншою Договірною Стороною від оподаткування, яке повинно або може бути застосовано згідно з правилами цієї Договірної Сторони.

Стаття 13

Ємності та розклад польотів

1. Договірні Сторони нададуть призначеним авіапідприємствам справедливі та рівні умови експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах між їх відповідними територіями.

2. Під час експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони повинно брати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити перевезенням, які останнє авіапідприємство здійснює на цьому ж маршруті або його дільниці.

3. Договірні лінії, які обслуговуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, повинні відповідати громадському попиту на перевезення по встановлених маршрутах, та кожне авіапідприємство повинно мати головною метою забезпечення такої ємності, яка при розрахунковому коефіцієнті завантаження відповідала б існуючим та раціонально очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу та пошти між їх відповідними територіями.

4. Ємності на встановлених маршрутах повинні бути рівно поділені між призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, якщо не буде іншої домовленості між авіаційними владами Договірних Сторін.

5. Призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони повинно не пізніше шістдесяти (60) днів до початку польотів подати передбачуваний розклад авіаційним владам іншої Договірної Сторони для затвердження, зазначивши частоту польотів, тип повітряного судна, компоновку та пропоновану для продажу кількість місць.

6. У випадку, якщо призначені авіапідприємства не взмозі дійти домовленості щодо погодження розкладу польотів, це питання вирішується безпосередньо між авіаційними владами Договірних Сторін.

7. Розклад польотів не може бути введено до дії без затвердження його авіаційними владами Договірних Сторін. Будь-які наступні зміни щодо затвердженого розкладу повинні подаватися на затвердження авіаційним владам Договірних Сторін.

Стаття 14

Засоби обслуговування та збори

1. Кожна Договірна Сторона може встановити чи дозволити встановити раціональні збори за раціональне користування аеропортами й іншими авіаційними засобами за умови, що ці збори не перевищують зборів, що сплачуються іншими авіапідприємствами, які здійснюють подібне міжнародне повітряне сполучення.

2. Кожна Договірна Сторона буде сприяти проведенню консультацій між її компетентними організаціями, які стягують збори, та призначеними авіапідприємствами, що користуються послугами та засобами, і де практично можливо, через організації, що представляють авіапідприємства. Завчасне повідомлення повинно бути надано споживачам щодо будь-якої пропозиції про зміну зборів, що застосовуються, для того, щоб вони виклали свою думку перш ніж ці зміни будуть здійснені.

3. Жодна з Договірних Сторін не надасть переваг її власному чи будь-якому іншому авіапідприємству по відношенню до авіапідприємств іншої Договірної Сторони, які здійснюють подібне міжнародне повітряне сполучення, у застосуванні митних, імміграційних, карантинних і подібних правил або у використанні аеропортів, авіамаршрутів, засобів обслуговування авіаперевезень і технічних засобів, що знаходяться під її контролем.

Стаття 15

Обмін інформацією і статистичними даними

Авіаційні влади однієї Договірної Сторони за запитом авіаційних влад іншої Договірної Сторони надаватимуть періодичну статистичну інформацію, яка може бути запрошена з метою визначення обсягу перевезень, що здійснюється призначеним авіапідприємством першої Договірної Сторони на договірних лініях.

Стаття 16

Прямий транзит

Пасажири, багаж та вантаж, які прямують прямим транзитом через територію однієї Договірної Сторони і не залишають відведеної для цього зони аеропорту, підлягатимуть лише спрощеному контролю. Багаж та вантаж, які прямують прямим транзитом, не підлягатимуть стягуванню митних зборів та інших подібних податків.

Стаття 17

Консультації

Для забезпечення тісного співробітництва з усіх питань щодо виконання цієї Угоди між авіаційними владами Договірних Сторін періодично можуть проводитись консультації.

Стаття 18

Вирішення спорів

1. У разі виникнення спорів між Договірними Сторонами стосовно тлумачення чи застосування цієї Угоди Договірні Сторони, в першу чергу, будуть намагатися вирішити його шляхом переговорів між авіаційними владами Договірних Сторін.

2. У разі, якщо згадані влади не дійдуть згоди, спір буде вирішуватись по дипломатичних каналах.

3. У разі, якщо врегулювання не може бути досягнуто вищезазначеними засобами, спір, за запитом будь-якої з Договірних Сторін, буде переданий на розгляд суду (тут і надалі "Арбітражний суд") у складі трьох арбітрів, два з яких призначаються кожною з Договірних Сторін, а третій - двома призначеними арбітрами.

4. Кожна Договірна Сторона призначає арбітра протягом 60 (шістдесяти) днів з дати отримання однією Договірною Стороною від іншої запиту по дипломатичних каналах про розгляд спору в Арбітражному суді, а третій арбітр призначається протягом наступних 30 (тридцяти) днів. У разі, якщо будь-яка з Договірних Сторін не призначить арбітра протягом зазначеного періоду або, якщо третій арбітр не буде призначений у вказаний строк, будь-яка з Договірних Сторін може звернутися до Президента Ради Міжнародної організації цивільної авіації з проханням про призначення арбітра чи арбітрів у залежності від обставин.

5. Третій арбітр, призначений відповідно до положень пункту 4, повинен бути громадянином третьої держави та виконувати обов'язки Голови Арбітражного суду.

6. Арбітражний суд сам визначає свою процедуру.

7. Видатки щодо проведення арбітражних засідань, включаючи витрати на арбітрів, Договірні Сторони сплачують порівну.

8. Договірні Сторони зобов'язуються виконати будь-яке рішення Арбітражного суду.

9. Якщо і доти, доки будь-яка з Договірних Сторін не буде виконувати рішення Арбітражного суду, прийняте відповідно до положень цієї Статті, інша Договірна Сторона може обмежити, припинити чи відкликати права або привілеї, які вона надала відповідно до цієї Угоди Договірній Стороні, яка не виконала зобов'язання.

Стаття 19

Зміни Угоди

Якщо одна з Договірних Сторін запропонує змінити умови цієї Угоди та Додатку до неї, між авіаційними владами Договірних Сторін будуть проведені консультації щодо запропонованої зміни. Консультації повинні розпочатися протягом шістдесяти (60) днів від дати запиту щодо їх проведення, якщо тільки авіаційні влади Договірних Сторін не домовляться щодо подовження цього строку. Поправлення до Угоди набудуть чинності після обміну нотами по дипломатичних каналах щодо їх прийняття. Поправлення до Додатка можуть бути прийняті за погодженням між авіаційними владами Договірних Сторін.

Стаття 20

Реєстрація Угоди

Ця Угода та будь-які поправлення до неї будуть зареєстровані в Міжнародній організації цивільної авіації.

Стаття 21

Припинення чинності Угоди

1. Ця Угода не має обмеження строку дії.

2. Кожна Договірна Сторона може в будь-який час повідомити по дипломатичних каналах іншу Договірну Сторону про свій намір припинити чинність цієї Угоди. У такому разі ця Угода втратить чинність через дванадцять місяців від дати одержання такого повідомлення іншою Договірною Стороною, якщо повідомлення про втрату чинності не буде відкликано за взаємною згодою Договірних Сторін до закінчення цього строку.

Стаття 22

Набрання чинності

Ця Угода тимчасово буде застосовуватись з моменту її підписання і набирає чинності з дати наступного письмового повідомлення про виконання Договірними Сторонами внутрішніх державних процедур, необхідних для набрання чинності.

Угода

між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про повітряне сполучення