З метою комплексного проведення економічних реформ, формування ефективного конкурентного середовища та утвердження соціально орієнтованої ринкової економіки постановляю:

1. Схвалити Основні напрями конкурентної політики на 2002-2004 роки (додаються).

2. Кабінету Міністрів України:

забезпечити реалізацію Основних напрямів конкурентної політики на 2002-2004 роки;

забезпечити підготовку та внесення в установленому порядку проектів нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію Основних напрямів конкурентної політики на 2002-2004 роки;

прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Указу.

3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування вживати заходів щодо реалізації Основних напрямів конкурентної політики на 2002-2004 роки.

СХВАЛЕНО

Указом Президента України

від 19 листопада 2001 року N 1097/2001

Основним підсумком реалізації конкурентної політики протягом останніх років стало утвердження конкурентних відносин на більшості товарних ринків України. Завдяки запровадженню ринкових механізмів ціноутворення, створенню цілісної системи захисту конкуренції у підприємницькій діяльності частка монопольного сектора в економіці України знизилася з майже 100 відсотків на початок 90-х років до 40 відсотків на сьогодні.

Проте окремі загальнодержавні і регіональні ринки до цього часу характеризуються високим рівнем монополізації. Потребує дальшого удосконалення система державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, оскільки ці суб'єкти найчастіше допускають зловживання монопольним становищем. Недосконалою є діяльність щодо структурної перебудови основних товарних ринків, створення рівних умов діяльності для всіх суб'єктів господарювання. Негативно впливає на стан конкурентного середовища відсутність ефективної системи управління об'єктами державної власності.

Одним із найпоширеніших видів порушень антимонопольного законодавства залишається дискримінація суб'єктів господарювання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Значною перешкодою на шляху розвитку конкуренції є недодержання вимог антимонопольного законодавства під час прийняття рішень центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Конкурентна політика на сучасному етапі передбачає здійснення комплексу заходів щодо формування ефективного конкурентного середовища, зменшення частки монопольного сектора в економіці України, удосконалення правил конкуренції, впровадження сучасних методів державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, зменшення частки монопольного сектора у внутрішньому валовому продукті до 10-12 відсотків, захисту і підтримки конкуренції, розвитку її інституційного забезпечення.

Основними напрямами конкурентної політики у 2002-2004 роках є:

узгодження промислової, зовнішньоекономічної, регуляторної політики та політики у сфері приватизації з конкурентною політикою;

забезпечення ефективного розвитку конкурентних відносин, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств та дальше зменшення рівня монополізації економіки;

оптимізація діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування як суб'єктів економічних відносин;

удосконалення регулювання діяльності суб'єктів природних монополій;

розвиток законодавства про захист економічної конкуренції.

З метою реалізації Основних напрямів конкурентної політики на 2002-2004 роки Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади здійснити низку заходів щодо:

створення ефективного конкурентного середовища як одного з пріоритетів під час реалізації державних, галузевих та регіональних програм з питань соціально-економічного розвитку;

забезпечення рівних умов здійснення підприємницької діяльності для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, підвищення прозорості функціонування товарних ринків шляхом звуження сфери застосування товарообмінних (бартерних) операцій та операцій з давальницькою сировиною, вексельних та інших форм негрошових розрахунків;

подолання негативного впливу тіньового сектора економіки на конкуренцію;

упорядкування та оптимізації системи державної підтримки окремих суб'єктів господарювання та галузей економіки;

прискорення структурних реформ у паливно-енергетичному комплексі, галузях транспорту і зв'язку, в житлово-комунальному господарстві;

запровадження з 2002 року обліку та структурного аналізу частки монопольного сектора у внутрішньому валовому продукті;

забезпечення прозорості процесу приватизації, в тому числі надання потенційними покупцями інформації про володіння безпосередньо або опосередковано правами, що надають можливість концентрації управління у відповідній сфері, забезпечення інформування потенційних покупців про вимоги антимонопольного законодавства та законодавства про захист економічної конкуренції;

розроблення з метою недопущення монополізації товарних ринків і забезпечення національної безпеки держави механізму контролю за реалізацією прав, що виникають у зв'язку з набуттям права власності на контрольні пакети акцій відкритих акціонерних товариств, які перебувають у лістингу на організаційно оформлених ринках цінних паперів, і внесення в установленому порядку відповідних пропозицій;

підвищення конкурентоспроможності підприємств, що підлягають приватизації, шляхом відокремлення непрофільних виробництв та об'єктів соціальної інфраструктури;

захисту економічних інтересів України на світових товарних ринках шляхом створення для вітчизняних суб'єктів господарювання належних умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності та захисту інтересів вітчизняних суб'єктів господарювання в разі порушення іншими державами антидемпінгових процедур;

сприяння узгодженим діям вітчизняних суб'єктів господарювання, спрямованим на підвищення їх конкурентоспроможності на світових товарних ринках, за умови недопущення усунення чи обмеження конкуренції на відповідних товарних ринках України;

забезпечення виваженого підходу щодо порушення антидемпінгових процедур та антидемпінгового розслідування з метою недопущення обмеження конкуренції на товарних ринках України;

розширення взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства у сфері конкурентної політики, зокрема шляхом налагодження співробітництва з Європейською Комісією, укладення з іншими державами, в тому числі державами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку, договорів про співпрацю у сфері захисту конкуренції;

забезпечення участі України в заходах щодо узгодження зовнішньоекономічної та конкурентної політики, що проводяться в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, Світової організації торгівлі, Комісії Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейського Союзу;

забезпечення в установленому порядку ратифікації Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики, підписаного в місті Москві 25 січня 2000 року;

погодження органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю з Антимонопольним комітетом України рішень, які можуть призвести до обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках;

забезпечення діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР) та законами України;

недопущення встановлення обмежень щодо кількості суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати певні види господарської діяльності;

додержання органами виконавчої влади конкурсних засад при визначенні суб'єктів господарювання, яким надається право здійснювати певні види господарської діяльності, у випадках, коли кількість таких суб'єктів господарювання є обмеженою;

додержання конкурентних засад у процесі примусової реалізації майна, вдосконалення порядку реалізації майна з метою забезпечення відкритості процедур;

недопущення делегування повноважень органів виконавчої влади суб'єктам господарювання, за винятком випадків, визначених законодавством, відкликання раніше неправомірно наданих таких повноважень;

удосконалення механізму здійснення органами виконавчої влади функцій з управління державним майном, у тому числі державними підприємствами та державними корпоративними правами, зокрема шляхом відокремлення повноважень з реалізації державної політики у відповідній сфері від повноважень з управління державним майном;

оптимізації обсягів господарської діяльності органів виконавчої влади шляхом:

- визначення вичерпних переліків платних послуг, що можуть надавати органи виконавчої влади, удосконалення порядку їх надання;

- поступового звуження сфери надання органами виконавчої влади послуг, що надаються суб'єктами господарювання, підконтрольними цим органам, і встановлення, починаючи з 2004 року, заборони надання таких послуг органами виконавчої влади;

- недопущення нав'язування супутніх послуг, пов'язаних із виконанням функцій державного управління, та підміни виконання обов'язків органів державної влади наданням платних послуг;

- запровадження механізму регулювання цін і тарифів на послуги органів виконавчої влади;

завершення до кінця 2003 року роботи з удосконалення правил надання послуг суб'єктами природних монополій, розроблення типових договорів про надання послуг, що належать до сфери природних монополій, з визначенням відповідальності за неналежне їх виконання;

удосконалення механізмів формування цін (тарифів) суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на ринках природних монополій, порядку нормування витрат і втрат з метою стимулювання їх скорочення, формування дієвих засобів контролю у цій сфері;

удосконалення порядку ліцензування діяльності у сферах природних монополій з урахуванням особливостей, установлених Законом України "Про природні монополії", удосконалення механізмів контролю за додержанням суб'єктами природних монополій ліцензійних умов та застосування штрафних санкцій у разі їх порушення;

забезпечення перегляду до кінця 2004 року з метою захисту прав споживачів та усунення бар'єрів, що стримують розвиток конкуренції, нормативно-правових актів, які регулюють правила приєднання до мереж зв'язку загального користування, електричної та теплової мережі, мереж теле-, радіо-, проводового мовлення, мереж водопостачання та водовідведення, трубопровідної мережі тощо, які належать суб'єктам природних монополій, виключивши при цьому можливість нав'язування необгрунтованих вимог, зокрема під час видачі технічних умов на приєднання до цих мереж;

забезпечення внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо приведення законодавчих актів у відповідність із Законом України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , а також щодо внесення змін до Кримінального кодексу України з метою декриміналізації правопорушень у сфері економічної конкуренції та встановлення кримінальної відповідальності лише за правопорушення, що становлять найбільшу суспільну небезпеку;

опрацювання в установленому порядку питання щодо проведення уповноваженими працівниками органів Антимонопольного комітету України огляду та обшуку житла або іншого володіння особи з метою отримання доказів у справі про порушення законодавства з питань захисту економічної конкуренції;

всебічного вивчення питання про доцільність створення спеціалізованого конкурентно-патентного суду;

запровадження порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії та концентрацію суб'єктів господарювання;

забезпечення оптимального контролю органами Антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб'єктів господарювання шляхом установлення типових вимог до певних видів узгоджених дій, які дозволяються і не потребують згоди органів Антимонопольного комітету України;

залучення представників суб'єктів господарювання, їх об'єднань та громадських організацій до розробки проектів нормативно-правових актів з питань захисту економічної конкуренції;

поширення та популяризації серед суб'єктів господарювання та споживачів інформації про законодавство з питань захисту економічної конкуренції;

оптимізації чисельності та структури органів Антимонопольного комітету України та їх матеріально-технічного забезпечення, виходячи із завдань конкурентної політики;

забезпечення проведення комплексних наукових досліджень з питань конкурентної політики;

здійснення моніторингу виконання заходів з реалізації конкурентної політики та оцінки її соціально-економічних наслідків;

формування системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері конкурентної політики на умовах державного замовлення.