УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 586 від 06.12.99
м.Київ
|
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 січня 2000 р.
за N 7/4228
|
Про затвердження Правил пожежної безпеки в метрополітенах
З метою забезпечення належного рівня пожежної безпеки на об'єктах та у рухомому складі метрополітенів, відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" (
3745-12)
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила пожежної безпеки в метрополітенах та ввести їх у дію з 1 лютого 2000 року (додаються).
2. Державній адміністрації залізничного транспорту України (Слободян А.В.):
2.1. Забезпечити подання даного наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
2.2. Довести вимоги зазначених Правил до відома працівників метрополітенів та організувати їх вивчення і проведення позапланового протипожежного інструктажу.
3. З уведенням у дію вказаних Правил вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила пожарной безопасности на метрополитенах, затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР 14.04.88.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра - генерального директора Укрзалізниці Слободяна А.В.
Затверджено
Наказ Міністерства
транспорту України
6 грудня 1999 року
N 586
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 січня 2000 р.
за N 7/4228
Правила
пожежної безпеки в метрополітенах
1. Загальні положення
1.1. Правила пожежної безпеки в метрополітенах (далі - Правила) установлюють основні вимоги пожежної безпеки для територій, наземних і підземних будівель та споруд метрополітенів, що експлуатуються, і, згідно із статтею 2 Закону України "Про транспорт" (
232/94-ВР)
, є обов'язковими для всіх працівників метрополітенів, а також підприємств, установ і організацій, які виконують роботи або розташовані на території, у будівлях та спорудах метрополітенів, а також на громадян, які користуються метрополітеном.
Поряд з цими Правилами для забезпечення пожежної безпеки наземних об'єктів метрополітенів (адміністративні будівлі, електро- та мотодепо, бази, склади, гаражі тощо) слід керуватися Правилами пожежної безпеки в Україні (
z0219-95)
, що затверджені Управлінням державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України 14.06.95 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 14.07.95 за N 219/755.
Терміни та визначення, що використовуються у цих Правилах, відповідають ДСТУ 2272-93, ДСТУ 2273-93, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.044-89, ГОСТ 19433-88, СТ СЭВ 383-87, ОНТП 24-86.
Пожежна безпека має забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.
1.2. Забезпечення пожежної безпеки метрополітенів покладається на керівників метрополітенів та керівників відповідних структурних підрозділів і служб, у розпорядженні яких є об'єкти (будівлі, споруди, приміщення, технологічне обладнання тощо), а також на керівників підприємств та організацій, які проводять роботи або розташовані (у тому числі тимчасово) на території, у будівлях та спорудах метрополітенів.
1.3. Керівник підприємства, служби та структурного підрозділу повинен визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).
1.4. Керівники метрополітенів, служб та структурних підрозділів повинні:
розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єктів, упроваджувати позитивний досвід;
організовувати навчання працівників метрополітенів правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо них;
забезпечувати утримання у справному стані засобів протипожежного захисту і зв'язку, пожежного обладнання та інвентарю, не допускати їхнього використання не за призначенням;
здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для попередження пожеж виробничої автоматики;
створювати в установленому порядку добровільні пожежні дружини (команди) та пожежно-технічні комісії;
призначати відповідальних осіб за забезпечення пожежної безпеки станцій, цехів, майстерень, складів та інших приміщень і дільниць;
відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки організовувати розробку та затверджувати положення, інструкції та інші нормативні акти, що діють у межах метрополітену чи відповідного структурного підрозділу, служби тощо; здійснювати постійний контроль за їхнім додержанням;
забезпечувати додержання працівниками метрополітенів вимог законодавства з питань пожежної безпеки, протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів Державного пожежного нагляду (далі - органи ДПН) та відомчої воєнізованої охорони метрополітену (далі - служба ВО);
уживати в межах наданих їм прав відповідних заходів реагування на факти порушення чи невиконання посадовими особами, іншими працівниками метрополітенів установленого протипожежного режиму, вимог цих Правил та інших нормативних актів щодо забезпечення пожежної безпеки;
контролювати додержання вимог цих Правил та Правил пожежної безпеки в Україні (
z0219-95)
працівниками інших підприємств, установ та організацій, які виконують роботи або розташовані на території, у будівлях та спорудах метрополітенів;
забезпечувати розроблення планів та їхнє практичне відпрацювання евакуації людей і матеріальних цінностей у разі виникнення пожежі;
своєчасно інформувати службу ВО метрополітену про всі випадки несправностей та технічних неполадок обладнання метрополітену, систем протипожежного захисту, водопостачання і протипожежного обладнання та технічних неполадок виділення диму, а також про закриття ділянок доріг чи проїздів на підвідомчій території;
проводити службове розслідування випадків пожеж.
1.5. Посадові особи, призначені відповідальними за забезпечення пожежної безпеки будівель, споруд, станцій, дільниць, цехів, приміщень тощо, зобов'язані:
знати ці Правила, Правила пожежної безпеки в Україні, а також накази та розпорядження керівництва метрополітену, положення, інструкції та інші нормативні акти з питань пожежної безпеки, що діють на метрополітені, забезпечувати їхнє своєчасне виконання;
знати основні характеристики пожежної небезпеки технологічних процесів, обладнання та матеріалів, які використовуються чи зберігаються, забезпечувати їхнє безпечне застосування та зберігання;
проводити протипожежні інструктажі відповідно до Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях (
z0308-94)
;
проводити періодичні (не рідше одного разу на місяць) перевірки підвідомчих територій, будинків, споруд, приміщень, ділянок тощо з метою контролю за дотриманням установленого протипожежного режиму та вживати відповідних заходів щодо усунення виявлених недоліків;
стежити за справністю систем автоматичного протипожежного захисту, опаленням, вентиляції, електроустановок, технологічного та іншого виробничого обладнання, вживати заходів щодо усунення виявлених несправностей, які можуть спричинити виникнення пожежі;
після закінчення роботи забезпечувати відключення електроустановок (окрім чергового освітлення, автоматичних установок пожежогасіння (далі - АУП), установок пожежної чи охоронної сигналізації та електроустановок, які за умовами технології мають працювати цілодобово), а також проведення оглядів приміщень перед їхнім закриттям для виявлення та усунення порушень, що можуть призвести до виникнення пожежі. Перелік таких приміщень і порядок їхнього огляду встановлюються керівником структурного підрозділу, служби. Результати огляду мають бути зафіксовані у спеціальному журналі;
знати правила утримання та застосування пожежної техніки, що є в наявності (у тому числі первинних засобів пожежогасіння, АУП та пожежної сигналізації тощо), засобів зв'язку, систем протидимного захисту і сповіщення людей про пожежу та забезпечувати їхнє утримання у постійній готовності до застосування.
1.6. Особи, призначені відповідальними за експлуатацію та протипожежний стан інженерного обладнання, зобов'язані:
організовувати своєчасне проведення профілактичних оглядів та планово-попереджувальних ремонтів обладнання (електроустановок, опалення, вентиляції тощо), а також усунення виявлених порушень, які можуть призвести до пожежі;
забезпечувати додержання вимог пожежної безпеки під час експлуатації обладнання;
організовувати проведення спеціального навчання та інструктажів обслуговувального персоналу з питань забезпечення пожежної безпеки під час експлуатації (ремонту) інженерного обладнання;
забезпечувати розробку експлуатаційної документації та контроль за її веденням.
1.7. Кожен працівник метрополітену повинен:
дотримуватися встановленого в метрополітені (у підрозділі, службі, на робочому місці) протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативних актів щодо забезпечення пожежної безпеки в метрополітені;
користуватися тільки справними приладами, інструментами, обладнанням, дотримуватися вимог інструкцій з їхньої експлуатації, указівок керівників та осіб, відповідальних за пожежну безпеку;
прибирати робочі місця від горючих відходів та вимикати споживачі електроенергії (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, електроустановок, електроопалювальних пристроїв, що за вимогами технології працюють цілодобово) після закінчення роботи;
уміти користуватися тими засобами пожежогасіння, захисту органів дихання, якими оснащені об'єкти підрозділів та служб;
у разі виявлення пожежі діяти згідно з вимогами пункту 12.5 цих Правил.
1.8. Громадяни, які користуються метрополітеном, повинні:
виконувати вимоги пожежної безпеки, установлені в метрополітені;
у разі виявлення задимлення або пожежі негайно повідомити про це працівників метрополітену, а в разі виявлення ознак пожежі чи задимлення у вагоні поїзда - машиніста через пристрій зв'язку "пасажир - машиніст".
Пасажирам метрополітену забороняється:
перевозити пожежонебезпечні, вибухові, отруйні та їдкі речовини, побутові та інші газові балони;
створювати ситуації, які заважають рухові потоку пасажирів;
палити на станціях, у вагонах поїздів, вестибюлях та в підземних переходах станцій;
засмічувати пристанційні дільниці, вестибюлі, переходи, платформи станцій, колії, ескалатори, салони вагонів тощо.
1.9. При передачі майна в оренду обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованих приміщень чи майна, розміщення в метрополітені торговельних місць комерційних підприємств або громадян - суб'єктів підприємницької діяльності мають бути визначені у відповідних договорах, узгоджених з органами ДПН та службою ВО метрополітену.
Фінансування робіт з будівництва, реконструкції, технічного переоснащення об'єктів виробничого та іншого призначення метрополітену, впровадження нових технологій може проводитися лише після одержання від органів ДПН позитивних результатів експертизи (перевірки) проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.
Забороняються початок роботи новоствореного підприємства, експлуатація нових, реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, упровадження нових технологій, передавання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень, будівель та споруд без дозволу органів ДПН та погодження зі службою ВО метрополітену.
Видача дозволу здійснюється в порядку, установленому Положенням про порядок видачі органом Державного пожежного нагляду підприємствам, установам, організаціям, орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи, затвердженим наказом МВС України від 26.10.94 N 580 (
z0257-94)
та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.10.94 за N 257/467.
Усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування, що застосовуються для запобігання пожежам та їх гасіння, повинні мати державний сертифікат.
1.10. Для кожного вибухопожежо- чи пожежонебезпечного приміщення на основі діючих норм та правил мають бути інструкції щодо заходів пожежної безпеки. Інструкції розробляються інженерно-технічним персоналом підрозділів і служб метрополітену, затверджуються керівником підрозділу чи служби, вивчаються працівниками і вивішуються на видному місці. Інструкції мають бути узгоджені зі службою ВО метрополітену.
1.11. На кожній станції мають бути: оперативний план пожежогасіння, інструкція про порядок дій працівників метрополітену на випадок пожежі, бланки допусків на право гасіння пожежі, план евакуації пасажирів та інші документи, передбачені відповідним переліком, затвердженим начальником метрополітену і узгодженим з пожежною охороною. Ці документи мають зберігатися у приміщенні (кабіні) чергового станції (далі - ДСП). Другий примірник оперативного плану пожежогасіння має зберігатися в касі і видаватися на вимогу керівника гасіння пожежі. За наявності на станції двох і більше виходів на поверхню - по одному примірнику оперативного плану пожежогасіння в кожній касі. Плани пожежогасіння повинні відпрацьовуватися не рідше одного разу на рік із залученням підрозділів Державної пожежної охорони, воєнізованої гірничорятувальної служби (ВГРС) та служби ВО метрополітену.
1.12. З працівниками метрополітенів, а також особами, яких приймають на роботу, слід проводити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі), які поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.
Особи, яких приймають на роботу з підвищеною пожежною небезпекою, мають попередньо (до початку самостійного виконання робіт) пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) за спеціальною програмою, затвердженою керівником відповідної служби чи структурного підрозділу та погодженою зі службою ВО метрополітену. Ці особи один раз на рік проходять навчання і перевірку знань відповідних нормативних актів з питань пожежної безпеки зі складанням заліку.
Навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (один раз на три роки) також слід проводити з посадовими особами метрополітену, які виконують обов'язки, пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки об'єктів.
Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, спеціального навчання та перевірки знань працівників з питань пожежної безпеки встановлюється згідно з Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затверджене наказом МВС України від 17.11.94 N 628 (
z0308-94)
та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 22.12.94 за N 308/518.
Порядок організації навчання посадових осіб визначається Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядком його організації, затвердженим наказом МВС України від 17.11.94 N 628 (
z0307-94)
та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.94 за N 307/517.
1.13. Вступний протипожежний інструктаж проводиться фахівцями служби ВО метрополітену паралельно зі вступним інструктажем з охорони праці, про що робиться запис у спеціальному журналі. Після проходження інструктажу проводиться перевірка знань працівників. Особи, які не пройшли інструктаж та перевірку знань, до роботи не допускаються.
Для проведення протипожежних інструктажів у кожній службі метрополітену, на підприємствах, в електро-, мотодепо тощо має бути спеціальне приміщення, забезпечене необхідними наочними посібниками, зразками засобів пожежогасіння та пожежного зв'язку, які застосовуються у метрополітені.
Локомотивні бригади електропоїздів, чергові станції, диспетчери служб руху, електрозабезпечення та електромеханічної служби, крім проходження вступного протипожежного інструктажу, повинні вивчати порядок дій у разі виникнення пожежі в поїзді під час перебування його в депо, на перегоні та на пасажирських станціях, і складати відповідні заліки перед призначенням на посаду, надалі - щорічно.
1.14. У підрозділах і службах метрополітену з метою залучення працівників до проведення заходів з попередження пожежі й організації гасіння створюються добровільні пожежні дружини чи команди (далі - ДПД чи ДПК).
Створення ДПД (ДПК) покладається на керівника відповідного підрозділу чи служби. Їхня діяльність має здійснюватися згідно з Положенням про добровільні пожежні дружини (команди), затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 N 521 (
z0248-94)
та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 248/458.
1.15. У підрозділах і службах з кількістю працівників 50 і більше чоловік створюються пожежно-технічні комісії (далі - ПТК), робота яких повинна організовуватися згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 N 521 (
z0249-94)
та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 249/459.
1.16. Особи, винні в порушенні цих Правил, а також Правил пожежної безпеки в Україні (
z0219-95)
, несуть адміністративну, кримінальну чи іншу відповідальність згідно з чинним законодавством.
За порушення вимог Правил, невиконання приписів посадових осіб державного пожежного нагляду метрополітен як підприємство може притягатися керівниками органів ДПН до сплати штрафу згідно з чинним законодавством.
2. Загальні вимоги пожежної безпеки
2.1. У разі пожежі безпека людей у метрополітені має забезпечуватися:
об'ємно-планувальними та конструктивними рішеннями шляхів евакуації та раціональним плануванням станцій, пристанційних дільниць, підземних переходів, міжстанційних тунелів та відкритих дільниць метро, передстанційних майданчиків, продуманим спрямуванням направлення руху потоку пасажирів;
інженерними рішеннями щодо обмеження розповсюдження вогню і продуктів згорання (протипожежні перешкоди, системи протипожежного захисту, установки пожежогасіння тощо);
постійним утриманням у належному (справному) стані спеціального обладнання, що сприяє успішній евакуації людей у разі пожежі або аварійної ситуації (системи сповіщення, аварійне та евакуаційне освітлення, знаки напрямку руху тощо);
обмеженням застосування горючих матеріалів, а також матеріалів, здатних швидко розповсюджувати горіння по поверхні;
проведенням організаційних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, у тому числі встановленням адміністрацією метрополітенів систематичного контролю за правильністю зберігання та використання небезпечних матеріалів і речовин, дотриманням запобіжних заходів під час проведення ремонтних, вогневих та інших пожежонебезпечних робіт, експлуатацією інженерного обладнання тощо.
2.2. Новобудови метрополітенів, що здаються будівельними організаціями в експлуатацію, мають бути забезпечені до початку експлуатації первинними засобами пожежогасіння згідно з нормами оснащення (додатки 1, 2 до цих Правил).
2.3. Місця примикання діючих станцій та тунелів до об'єктів, що будуються, мають бути відділені до початку проведення на них робіт протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу, які унеможливлювали б проникнення через них продуктів згорання на діючий метрополітен.
При цьому не повинні порушуватись умови безпечної евакуації людей з частин будівель і споруд. У разі неможливості виконати цей захід замовник об'єкта спільно з проектною організацією повинен розробити відповідні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, які мають бути узгоджені з органами ДПН.
Під час організації робіт у місцях примикання споруд, які будуються, до діючих ліній слід установити телефонний зв'язок з черговим у метрополітені.
2.4. Отвори (зазори), що утворюються в перекриттях, стінах та перегородках у разі перетинання їх різними комунікаціями, мають бути наглухо зашпаровані негорючими легкопробивними матеріалами, які забезпечували б межу вогнестійкості та димогазонепроникності згідно з будівельними нормами для даних конструкцій.
2.5. Для попередження проникання вологи та грунтової води на контактну рейку, в електромережу та електрообладнання у спорудах метрополітенів у місцях ризику необхідно встановлювати (до ліквідації аварійної ситуації) водозахисні зонти з негорючих матеріалів.
2.6. На територіях, виробничих площах, у будівлях тощо метрополітену адміністрація зобов'язана визначити і обладнати спеціальні місця для паління, позначити їх відповідним знаком або написом, установити неспалимі урни або попільнички з неспалимих матеріалів, узгодити розташування цих місць зі службою ВО метрополітену.
2.7. Технологічні посудини для зберігання легкозаймистих (ЛЗР) та горючих (ГР) рідин, розташовані на території та в спорудах метрополітену, повинні бути захищені від іскроутворення та електричної корозії, які виникають у результаті дії блукаючих струмів.
Посудина, у швах, металі стінок або дні якої з'явилися тріщини, має бути негайно випорожнена, відокремлена від трубопроводів та належним чином підготовлена до ремонту.
2.8. Експлуатаційний контроль за станом захисту споруд, пристроїв та обладнання метрополітену від корозії, що спричинюється блукаючими струмами, іскроутворення, блискавки та її проявів здійснюється службою, у підпорядкуванні якої вони перебувають.
2.9. Пально-мастильні матеріали за потреби мають доставлятися до тунелю метрополітену спеціально обладнаним для цієї мети моторейковим транспортом у нічний час після зняття напруги з контактної рейки та з використанням спеціальних роздавальних посудин. Транспорт для перевезення пально-мастильних матеріалів у тунелях повинен бути обладнаний іскрогасником на вихлопній трубі та забезпечений первинними засобами пожежогасіння: двома пінними вогнегасниками місткістю не менше 10 л кожний, одним вуглекислотним або порошковим вогнегасником місткістю не менше 5 л, кошмою розміром 2х1,5 м, а також ящиком з піском та лопатою.
Завезення мастильних та горючих матеріалів слід узгоджувати зі службою ВО метрополітену.
Роздавання пально-мастильних матеріалів має здійснюватися у присутності особи, яка відповідає за пожежну безпеку.
2.10. Пально-мастильні матеріали, інші ЛЗР та ГР (фарби, лаки, розчинники тощо), потрібні для проведення регламентних робіт, повинні утримуватися в металевих ящиках з кришками, які щільно закриваються, та в герметично закритій металевій тарі.
Ящики і тара повинні маркуватися та мати попереджувальні написи "Вогненебезпечно" або знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "Цвета сигнальные и знаки безопасности". Кількість цих речовин та матеріалів у приміщеннях і тунелях має відповідати встановленим адміністрацією метрополітену нормам. Місця та норми зберігання цих рідин повинні узгоджуватися зі службою ВО метрополітену.
Узгоджені та затверджені норми мають вивішуватися на видному місці поряд з місцем зберігання пально-мастильних матеріалів, інших ЛЗР та ГР.
2.11. Під час роботи з пально-мастильними матеріалами, іншими ЛЗР та ГР забороняється:
перевозити пально-мастильні матеріали, ЛЗР і ГР у несправній або в не щільно закритій тарі;
палити, застосовувати відкритий вогонь на платформах спеціального транспорту, призначених для перевезення таких матеріалів і рідин, а також у місцях видавання пально-мастильних матеріалів;
залишати в тунелях та на підземних об'єктах станцій місткості з пально-мастильними матеріалами та порожню тару з-під ЛЗР та ГР (бідони, бочки, каністри тощо);
зливати відпрацьовані мастила, інші ЛЗР та ГР до дренажних лотків та каналізаційної мережі;
заправляти мотовози в тунелях і місцях, не пристосованих для цього, та з порушеннями технології заправлення;
застосовувати для відкривання бочок з ЛЗР, ГР та з-під них інструмент, що утворює іскри;
залишати неприбраними місця з розлитими ЛЗР та ГР.
2.12. Місця виконання ремонтних та інших робіт після закінчення робочого часу потрібно старанно прибирати від горючого сміття, мастил тощо.
2.13. Зібране за зміну спалиме сміття, обтиральні матеріали тощо слід прибирати в кінці зміни з приміщень станцій, а також з інших підземних приміщень у спеціально відведені на поверхні безпечні в пожежному відношенні місця, обладнані контейнерами з кришками.
2.14. Біля входів у вестибюлі станцій мають бути встановлені неспалимі урни для збирання сміття, які необхідно своєчасно спорожнювати (не рідше одного разу за зміну).
У підземних приміщеннях метрополітену для збирання сміття та промислових відходів мають використовуватися неспалимі урни з кришками.
2.15. Спалиме сміття та промислові відходи, відпрацьовані пально-мастильні матеріали повинні вивозитися з підземних територій та станцій щоденно, з інших об'єктів метрополітену - не рідше одного разу на тиждень.
2.16. Чисті обтиральні матеріали мають зберігатися окремо від використаних та промаслених. Зберігати чисті обтиральні матеріали необхідно в металевих ящиках з кришками, які щільно закриваються.
Після закінчення роботи промаслені обтиральні матеріали не слід виносити з приміщень у спеціально відведені місця за межами будівель та споруд.
Ящики для збирання промаслених матеріалів повинні мати написи "Промаслені матеріали".
Забороняється розкидати промаслені ганчірки в приміщеннях, розвішувати їх на трубопроводах, електрокабелях тощо.
2.17. Одяг і спецодяг слід зберігати в призначених для цього побутових приміщеннях, шафах з неспалимих матеріалів. У приміщеннях з цілодобовим чергуванням персоналу дозволяється зберігати спецодяг і одяг на вішалках відкрито.
Промаслений одяг дозволяється зберігати лише в спеціальних приміщеннях (роздягальнях) у розвішеному стані в металевих шафах окремо від чистого одягу.
Не дозволяється залишати після роботи спецодяг на обладнанні, робочих місцях. Промаслений (брудний) одяг потрібно своєчасно прати.
Адміністрація підрозділів та служб метрополітенів повинна встановити графік (порядок) заміни промасленого одягу на чистий.
2.18. Для сушіння спецодягу та прибирального інвентарю у службово-технічних приміщеннях установлюються сушильні шафи. Кожна шафа має бути обладнана нагрівальними елементами закритого типу з температурою нагрівання поверхні не більше 85 град. C і відповідним електрозахистом від струмів короткого замикання та тепловим захистом від перегрівання.
Двері сушильної шафи повинні блокуватися кінцевим вимикачем, який під час відчинення дверей відключає нагрівальні елементи. Спецодяг слід сушити лише в розвішеному стані.
У приміщенні, де встановлена сушильна шафа, мають бути вивішені інструкція з дотримання вимог пожежної безпеки під час експлуатації шафи та табличка з прізвищем особи, відповідальної за пожежну безпеку приміщення.
2.19. Під час проведення зварювальних та інших вогневих робіт слід керуватися вимогами цих Правил, а також вимогами Правил пожежної безпеки в Україні (
z0219-95)
.
2.20. Тимчасові вогневі роботи в підземних спорудах метрополітену мають проводитися лише в нічний час після зняття напруги, за винятком робіт аварійного характеру, які слід виконувати за розпорядженням керівників підрозділів або служб з подальшим сповіщенням про роботи диспетчера служби ВО.
Виконання вогневих робіт удень у службово-технічних приміщеннях, вентшахтах, водовідливних пристроях дозволяється лише за умови унеможливлення задимлення вестибюля, станції, тунелю, виставлення пожежних постів та інформування чергового станції і дотримання вимог пп.2.21-2.23 цих Правил.
2.21. Усі види зварювальних та інших вогневих робіт, за винятком тих, які проводяться згідно з технологічним процесом або в постійних спеціально обладнаних місцях (приміщеннях), мають виконуватися лише за наявності наряду-допуску встановленого зразка та після погодження зі службою ВО метрополітену.
Наряд-допуск на проведення тимчасових вогневих робіт видається, як правило, на одну робочу зміну. За умови виконання цих робіт на одному й тому самому місці тривалий час (роботи з посилення конструкцій, заміни водопроводу тощо) наряд-допуск може видаватися на термін до 12 календарних днів.
2.22. Проведення газозварювальних робіт у діючих тунелях дозволяється тільки за використання агрегатів, розташованих на спеціально обладнаних транспортних засобах метрополітену.
2.23. Місця проведення тимчасових зварювальних та інших вогневих робіт мають бути обладнані додатковими первинними засобами пожежогасіння, види та кількість яких визначає керівник підрозділу (служби) та служба ВО метрополітену, про що вказується у наряді-допуску.
2.24. На метрополітені забороняється:
розкладати багаття, спалювати промислові відходи та сміття;
палити у невстановлених місцях;
захаращувати проходи, коридори, сходи, шляхи евакуації людей;
зберігати на горищах, у вестибюлях, коридорах, на сходах та під ними будь-які матеріали та речі, обладнувати в перелічених місцях майстерні, склади, комори, службові приміщення тощо;
відігрівати замерзлі водопровідні, каналізаційні та інші трубопроводи відкритим вогнем (для цього треба використовувати пару, гарячий пісок, воду або стрічкові електронагрівальні прилади);
прокладати транзитні електрокабелі, повітро- та газопроводи в приміщеннях складів горючих матеріалів, ЛЗР та ГР;
установлювати на вікнах металеві грати без погодження зі службою ВО метрополітену (на вікнах приміщень, у яких перебувають люди, грати можуть бути тільки розсувні або ж такі, що розкриваються чи знімаються);
залишати без нагляду ввімкнені електроприлади (крім електроопалювальних приладів, установлених стаціонарно);
застосовувати для облицювання стін, перегородок та стель на шляхах евакуації людей для опорядження приміщень та вестибюлів станцій горючі матеріали, матеріали, які при нагріванні (горінні) виділяють токсичні речовини, а також матеріали з невизначеними характеристиками;
зберігати в підземних спорудах та приміщеннях ЛЗР та ГР, балони з газами, луги, кислоти та вибухові речовини, за винятком випадків, які обумовлені цими Правилами;
складувати на дахах кабін ДСП, у підземних приміщеннях станцій горючі матеріали, інвентар та обладнання;
обладнувати комори, гардероби та побутові приміщення підземних споруд м'якими меблями, спалимими шафами (крім приміщень з постійним перебуванням людей);
розташовувати комерційні споруди та пересувні елементи торгівлі (столи, лотки тощо) на платформах станцій, у підземних переходах між станціями;
застосовувати для промивання, протирання та знежирювання різних деталей і конструкцій ЛЗР та ГР (крім випадків, коли застосування таких речовин передбачене технологічним процесом);
застосовувати лакофарбувальні матеріали, емалі, розчинники, мийні та знежирювальні рідини, реактиви, характеристики пожежної небезпеки та особливості гасіння яких невідомі. Ці матеріали можуть використовуватися лише після визначення пожежонебезпечних властивостей і розробки заходів щодо їхнього безпечного використання за погодженням зі службою ВО метрополітену та за умов відповідності їх діючим в Україні нормативним актам щодо пожежної безпеки;
використовувати побутові електронагрівальні прилади (праски, чайники, кип'ятильники тощо) без неспалимих підставок та в місцях (приміщеннях), де їхнє застосування не передбачене технологічним процесом, або без погодження зі службою ВО метрополітену.
2.25. На об'єктах метрополітену забороняється торгівля продукцією з легкозаймистих, вибухопожежонебезпечних та спалимих матеріалів, при горінні яких виділяються токсичні речовини.
3. Утримання територій, будівель та приміщень
3.1. Територія навколо наземних станцій та ліній метро, підпорядкованих метрополітену підприємств, баз, складів, вентиляційних шахт, кіосків, станцій відкритих дільниць тощо в межах зони, яка визначається інвентаризаційними актами, а також приміщення і споруди метрополітену та вагони поїздів мають утримуватися в чистоті та систематично звільнятися від горючих відходів, нашарувань та сміття.
Приміщення та споруди метрополітену мають використовуватися тільки за прямим призначенням, за винятком випадків, передбачених цими Правилами або іншими чинними нормативними актами.
Категорично забороняється будівництво та розміщення гаражів, автозаправних станцій (АЗС), льохів та інших споруд над тунелями метрополітену, а також біля входів на станції метрополітену та виходів з них.
3.2. Під'їзд пожежних автомобілів до всіх будинків та споруд має бути вільний. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів чи устаткування не повинні захаращуватися та використовуватися для складування обладнання, матеріалів, стоянок автотранспорту, влаштування тимчасових будинків і споруд, у тому числі інвентарних побутових приміщень.
3.3. У разі перепланування приміщень, зміни їхнього функціонального призначення, застосування нового технологічного обладнання необхідно дотримуватися протипожежних вимог, чинних нормативних актів будівельного та технологічного проектування.
Забороняється зниження проектних меж вогнестійкості конструкцій та погіршення умов евакуації людей.
Приступати до реконструкції, перепланування приміщень, технологічного переоснащення чи впровадження нової технології дозволяється лише за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу на відповідність нормативним актам з питань пожежної безпеки з позитивним результатом в органах ДПН.
Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування, технологічне обладнання вводяться в експлуатацію лише за умов відповідності їх діючим в Україні нормативним актам з питань пожежної безпеки.
3.4. Для будівель і приміщень метрополітену виробничого та складського призначення й лабораторій на стадії проектування має бути визначена їхня категорія щодо вибухопожежної або пожежної небезпеки, а також установлені відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) класи вибухо- і пожежонебезпечних зон, у тому числі для зовнішніх виробничих та складських дільниць, відкритих технологічних установок і споруд.
На дверях входу до будівель та приміщень повинні бути вивішені таблички з позначеннями категорії приміщення за вибухопожежною чи пожежною небезпекою, класу зони за ПУЕ, номера та назви приміщення.
3.5. На території та в приміщеннях метрополітену на видних місцях слід вивішувати плакати, аншлаги та іншу наочну агітацію щодо вимог правил пожежної безпеки.
Будинки, будівлі та приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
Тимчасово небезпечні приміщення та ділянки облаштовуються переносними знаками безпеки, які знімаються після того, як відпаде потреба в їхньому застосуванні.
Знаки, які використовуються в умовах недостатньої видимості, повинні освітлюватися.
Знаки безпеки зі штучним освітленням, установлені у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях (зонах), повинні мати відповідний ступінь захисту.
3.6. За умови розташування на станціях, у переходах та на виходах з метро рекламної та іншої друкованої продукції (об'яв, оголошень тощо) слід дотримуватися того, щоб ця продукція не погіршувала сприйняття існуючих інформаційних покажчиків напрямків руху пасажирів до відповідних станцій та виходів з метро.
Не слід вивішувати рекламну продукцію у вагонах електропоїздів поряд із знаками місцезнаходження вогнегасників, кнопками переговорних пристроїв "пасажир-машиніст", Правилами користування метрополітеном та іншими інструкціями цільового призначення.
3.7. Люки кабельних колекторів з обох боків станції мають бути зачинені і виконані протипожежними 2-го типу. Конструкція замків цих люків повинна забезпечувати можливість відкривання колектора зсередини вручну, а з боку платформи - за допомогою ключа. Ключі від замків люків кабельних колекторів належить зберігати в чергового станції на аварійній дошці.
3.8. Металеві драбини до люків кабельних колекторів мають утримуватись у справному стані, а самі люки не слід захаращувати сторонніми предметами та обладнанням. Біля входу до кабельного колектора сумісної тягознижувальної підстанції (СТП), машинного залу ескалаторів, інших об'єктів слід вивішувати їх план.
3.9. Усі двері евакуаційних виходів повинні вільно відкриватися ззовні за допомогою ключа, а зсередини - уручну.
3.10. Усі евакуаційні виходи позначаються знаками або написами згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "Цвета сигнальные и знаки безопасности".
3.11. Двері та люки, які ведуть на горища та покрівлю будівель, виконуються протипожежними 2-го типу і утримуються зачиненими на замок. Ключі від замків слід зберігати в місцях, де їх можна отримати протягом усієї доби. На дверях горищ мають бути написи з інформацією про місцезнаходження ключів. Слухові вікна горищ мають бути заскленими.
3.12. Дерев'яні конструкції горищ слід обробляти (просочувати) вогнезахисною сумішшю. Якість обробки (просочування) перевіряється щорічно. Результати перевірки слід оформлювати актом. У разі незадовільних результатів перевірки необхідно знову провести обробку (просочування) дерев'яних конструкцій горищ вогнезахисними сумішами.
3.13. Забороняється встановлення водонагрівальних колонок та інших пристроїв для підігрівання води в приміщеннях, де розташовані електрощитові та інші подібні електроустановки.
3.14. Кабельні канали в приміщеннях блок-постів, релейних, кросових тощо мають закриватися неспалимими щитами і систематично очищуватися від горючого сміття та пилу.
3.15. Двері всіх приміщень станцій та об'єктів повинні мати відповідну нумерацію і напис з назвою приміщення згідно з призначенням та зачинятися на замок.
Резервні ключі від приміщень слід замарковувати відповідно до нумерації приміщень і зберігати в опломбованому стані на спеціальній дошці:
на станціях - у кабіні чергового станції від приміщень рівня платформи, а в касі - від приміщень рівня касового та машинного залів;
на окремо розташованих об'єктах - у чергового на об'єкті або в іншому визначеному місці з цілодобовим чергуванням.
Протипожежний стан у приміщеннях станцій з використанням резервних ключів перевіряється лише в присутності начальника чи чергового станції або представника відповідної служби.
3.16. Кількість місць у навчальних класах та технічних кабінетах, розташованих у підземних спорудах, не повинна перевищувати 30 одиниць.
3.17. У кабінах ДСП на видному місці мають вивішуватися:
табель бойового розрахунку ДПД (ДПК);
табличка з прізвищем відповідального за пожежну безпеку;
номер телефону для виклику пожежної охорони;
інструкція з питань пожежної безпеки та експлуатації систем автоматичного протипожежного захисту (АПЗ);
інструкція з експлуатації та обслуговування пульта автоматичної пожежної сигналізації (далі - АПС), перелік приміщень, які захищаються АПС.
Оперативний план пожежогасіння, плани та інструкції з евакуації пасажирів, а також плани та інструкції щодо режимів роботи тунельної вентиляції у разі задимлення або пожежі, схеми керування електроприводами засувок водогінних мереж, інша документація з питань пожежної безпеки повинні зберігатися в окремій теці.
3.18. Після закінчення роботи всі приміщення метрополітену мають бути очищені від займистих відходів та сміття, у тому числі просочених ЛЗР та ГР. Електроосвітлення (крім аварійного) у цих приміщеннях повинне вимикатися.
3.19. Під час проведення ремонтних робіт у метрополітені слід застосовувати риштування, виготовлені з негорючих матеріалів. Дерев'яні настили та підмостки, які застосовуються у підземних спорудах, потрібно просочувати вогнезахисними сумішами. Забороняється їхнє розташування на платформах та у вестибюлях станцій, на шляхах евакуації пасажирів чи працівників метрополітену, на відстані менше 4 м від шаф пожежних кранів, пожежних постів та окремо розташованих первинних засобів пожежогасіння.
3.20. Двері комор, пожежонебезпечних приміщень, електрощитових, вентиляційних камер, трансформаторних підстанцій, кабельних колекторів, усіх підземних приміщень, тамбурів та тамбур-шлюзів повинні виконуватися протипожежними й обладнуватися пристроями для самозачинення.
4. Тунелі й тунельне господарство
4.1. Не дозволяється складування шпал, спалимих коробів, щитів та інших горючих матеріалів у діючих тунелях і в смузі наземних дільниць колії, крім запасу матеріалів, необхідного для виконання циклу ремонтних колійних робіт згідно з технологічним процесом. Кількість матеріалів, терміни й місця їхнього зберігання обов'язково слід погоджувати зі службою ВО метрополітену. Наземні ділянки колії повинні звільнятися від сухої трави, гілля тощо.
4.2. Кілометровий запас шпал має зберігатися на відкритих лініях та майданчиках електродепо. Місця складування погоджуються зі службою ВО метрополітену і забезпечуються первинними засобами пожежогасіння.
4.3. З місць робіт, які виконуються в нічний час у тунелях та притунельних спорудах, горюче сміття й будівельні відходи повинні прибиратися у безпечне місце (до моменту подання напруги до контактної мережі), попередньо погоджене зі службою ВО метрополітену та облаштоване згідно з вимогами п.4.5 цих Правил.
4.4. Прибирання, збирання та вивезення спалимих відходів та сміття з тунелю і притунельних споруджень покладається на керівників господарчих підрозділів, за якими закріплено даний об'єкт, та виконавців, під час роботи яких утворюються відходи та сміття. Централізоване вивезення сміття з діючих тунелів покладається на службу колії та тунельних споруд.
4.5. Контейнери для збирання виробничих відходів, які встановлюються у тунельних спорудах, мають бути постійно закриті кришками і виготовлені із неспалимих матеріалів.
4.6. Тару, призначену для зберігання обтиральних та будівельних матеріалів, а також для збирання горючого сміття, промарковують за належністю й закріплюють на місці стоянки, яке має обладнуватися первинними засобами пожежогасіння.
4.7. Забороняється зберігати запас мастила для гідравлічних систем у камерах тунельних металоконструкцій. Його слід зберігати в приміщеннях, які відповідають протипожежним вимогам і погоджені зі службою ВО метрополітену.
4.8. Кабелі колійного електроінструменту (шпалопідбійники, дрелі, шліфувальні пристрої тощо) повинні бути справними і не мати скруток.
4.9. Шпали, вкладені в колії, особливо в місцях відстою рухомого складу й на гальмівних дільницях, повинні своєчасно очищуватися від горючих нашарувань.
4.10. Простір під електроприводами стрілочних переводів слід ретельно очищувати від горючих, мастильних та обтиральних матеріалів і утримувати в чистоті.
4.11. Напливи бітуму, які виділяються з оболонки тунелю, необхідно своєчасно збирати і вивозити на поверхню.
4.12. У діючих лінійно-технічних пунктах огляду рухомого складу, розміщених у тупиках, перехідні містки, стрілки і ями для огляду рухомого складу слід утримувати в чистоті.
4.13. Перехідні містки в місцях обігу поїздів повинні виготовлятися з неспалимого матеріалу.
4.14. Перехідні міжколійні ходки, проходи в тунелях, шахтах, перекачках, приміщеннях металоконструкцій тощо мають бути вільними для проходу і освітленими.
4.15. Електролампи робочого освітлення потрібно захищати скляними ковпаками з ущільненням для запобігання потраплянню води під час миття тунелів.
4.16. У діючих тунелях забороняється:
палити і розкладати багаття;
просочувати креозотом шпали, коротиші, підкладки, клинки тощо, а також розігрівати бітум (крім невеликої кількості в закритих переносних тигельних пристроях масою не більше 3 кг, конструкція яких має бути узгоджена зі службою ВО метрополітену);
установлювати дерев'яні щити і всілякі ущільнення з горючих матеріалів між нитками ходових рейок і влаштовувати дерев'яні сходові містки зі станційних платформ;
установлювати затискачі на несправних ділянках водопроводу (установлення хомутів дозволяється для оперативної відбудови водопроводу за умови інформування служби ВО метрополітену з подальшим ремонтом пошкодженої ділянки);
зберігати горючі матеріали за обладнаннями пристроїв сигналізації та зв'язку, колійними шафами, а також у збійках та інших приміщеннях, приєднаних до тунелів;
залишати на місцях проведення робіт горючі відходи, порожню тару з-під горючих мастильних і лакофарбових матеріалів.
5. Ескалатори та машинні зали
5.1. Вхідні двері до машинного залу ескалаторів повинні бути постійно зачиненими на замок. Біля них має бути вивішений поповерховий план приміщення машинного залу.
5.2. Не дозволяється накопичувати сміття, складувати запчастини, мастильні та інші матеріали в приміщеннях машинних залів ескалаторів, демонтажних камер, а також у натяжних, під маршами, у нахилах та на сходових майданчиках.
5.3. У кожному машинному залі ескалаторів слід вивішувати норми оснащення цих залів запасним обладнанням, ці норми затверджуються керівництвом метрополітену і погоджуються зі службою ВО за кількістю та за місцем зберігання.
5.4. Мастильні матеріали, місткість та вид яких передбачені технологічним процесом, зберігаються у щільно закритій металевій тарі, в ізольованих приміщеннях (коморах), які відповідають умовам пожежної безпеки. Двері цих приміщень повинні мати межу вогнестійкості 1,2 години, а двірний отвір обладнуватися порогом або пандусом висотою не менше 0,15 м. Вентиляція повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм. На дверях комори необхідно вивішувати попереджувальні та заборонні знаки встановленого зразка. Норми зберігання мастильних матеріалів мають погоджуватися зі службою ВО метрополітену і вивішуватися на видному місці. На тарі повинні бути написи, які вказували б на місткість та вид мастила. Ємності в коморі мають бути пристосованими для розливання рідин у робочу тару. Для відкривання тари слід використовувати обміднені інструменти.
5.5. Матеріали для обтирання потрібно зберігати в металевих скринях. Норми зберігання цих матеріалів погоджуються зі службою ВО метрополітену. Чисті та промащені матеріали для обтирання зберігаються в окремих скринях з відповідним маркуванням. Використані промащені матеріали в кінці зміни обов'язково видаляються на поверхню в спеціально відведені місця.
5.6. Бункери та піддони привідної та натяжної станцій слід щоденно очищувати від горючих відходів та інших накопичень.
5.7. Металеві конструкції під балюстрадами та рухомими частинами ескалаторів необхідно щотижня очищувати від горючих нашарувань згідно з регламентом.
5.8. Кабельні канали в машинних залах мають закриватися неспалимими плитами і систематично звільнятися від горючого сміття та пилу. Пристрої для відкривання плит кабельних каналів повинні зберігатися на дошці з інструментами. Забороняється зберігати в кабельних каналах будь-які інші матеріали.
5.9. У машинних залах ескалаторів на видному місці слід вивішувати інструкції щодо заходів пожежної безпеки та порядку дій працівників машзалу в разі виникнення пожежі та покажчики: "Відповідальний за пожежну безпеку _____________________", "У разі пожежі телефонувати ________________" тощо.
5.10. Під час виконання робіт у машинних залах ескалаторів працівниками інших організацій або служб відповідальність за дотримання вимог пожежної безпеки покладається на керівника робіт, а контроль здійснює майстер або машиніст ескалатора.
5.11. Відпрацьовані мастила з редукторів слід негайно вивозити з машинних залів до місць їхньої утилізації та очищення. Зливати мастила дозволяється лише після закриття станції для входу пасажирів і до початку руху поїздів.
5.12. Перед проведенням зварювальних та інших вогневих робіт ремонтні бригади повинні очистити конструкції балюстрад від горючих нашарувань та пилу.
5.13. Під час виконання ремонтних робіт зняте спалиме облицювання балюстрад та поручнів необхідно негайно вивозити на поверхню до спеціально відведеного місця.
5.14. У машинних залах ескалаторів забороняється:
зберігати в коморі мастильних матеріалів порожню тару, ящики з обтиральними матеріалами, запасні частини та інструменти, інші предмети та матеріали;
зберігати в машинних залах та на платформах станції резервні поручні (зберігання допускається в неспалимих, щільних кожухах у місцях, узгоджених зі службою ВО);
проводити вогневі роботи на обладнанні з наповненою мастилом апаратурою, а також поблизу спалимих свіжопофарбованих або покритих мастилами конструкцій та агрегатів;
застосовувати для промивання різних деталей та протирання ферм, піддонів і спрямовувальних ескалаторів легкозаймисті та горючі рідини.
5.15. Забороняється перевозити на ескалаторі під час роботи метрополітену горючі та легкозаймисті рідини, а також балони з горючими стисненими та зрідженими газами.
6. Підстанції та електромережі
6.1. Тягові та знижувальні підстанції, електромережі та інше електричне обладнання повинні відповідати вимогам ПУЕ, державних будівельних норм (далі - ДБН), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, що затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 09.01.98 N 4 (
z0093-98)
та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533, та інших нормативних актів.
6.2. Двері трансформаторних комірок повинні мати відповідну межу вогнестійкості, відчинятися в бік виходу з приміщення і бути постійно зачиненими на замок.
6.3. Конструкції вентиляційних коробів, шахт та отворів мають унеможливлювати попадання через них вологи та конденсату на високовольтне обладнання трансформаторних комірок або розподільчих пристроїв.
6.4. Отвори, які з'єднують камери трансформаторних комірок, масляних вимикачів та розподільчих пристроїв з вентиляційними каналами припливно-витяжної або аварійної вентиляції, повинні закриватися жалюзями або сіткою з розміром вічок не більше 2х2 мм.
6.5. Не допускається відкрите прокладання транзитних кабелів, трубопроводів та вентиляційних коробів через приміщення, у яких установлені трансформатори, масляні вимикачі та розподільчі пристрої без додаткового захисту їх негорючими матеріалами.
6.6. На випадок пожежі для приміщень суміщених тягових та знижувальних підстанцій мають бути розроблені плани евакуації та вивішені біля входу до СТП.
6.7. У підземних приміщеннях суміщених тягових та знижуючих підстанцій забороняється:
пристосовувати приміщення розподільчого обладнання змінного та постійного струму, вентиляційні камери, вентиляційні канали, кабельні колектори, підвали під складські приміщення;
допускати розливання мастила, зберігати сторонні предмети, матеріали, горючі відходи;
промивати обладнання з використанням легкозаймистих та горючих рідин.
6.8. Не дозволяється розташовувати кабельні лінії поряд з газо- та трубопроводами, які містять ЛЗР та ГР.
6.9. Кабельні колектори та підвали повинні утримуватися в чистоті, мати справне освітлення, пристрої пожежної сигналізації, засоби пожежогасіння.
6.10. Над розподільчими пристроями слід установлювати водовідвідні зонти з неспалимих матеріалів, а в місцях, не захищених від попадання грунтових вод на кабелі та електрообладнання - тимчасові водозахисні зонти, виконані також з неспалимих матеріалів.
6.11. Покриття кабелів та кронштейнів антикорозійними сполуками не повинне збільшувати їхню пожежну небезпеку.
6.12. Покриття кабелів та кронштейнів антикорозійними сполуками та пофарбування кабелів у тунелях можна здійснювати лише за відсутності руху поїздів.
6.13. Кабелі джемперів у місцях їхнього перетинання з потоками силових кабелів повинні мати додаткову ізоляцію з негорючих матеріалів. Крім того, ці кабелі належить ізольовувати від оболонки тунелю та заземлення металічних конструкцій.
6.14. Для оперативного знеструмлення електрообладнання та електрокабелів на об'єктах метрополітену на випадок пожежі мають бути розроблені схеми та інструкції, які встановлюють порядок відключення всіх електроспоживачів та кабелів у зоні пожежі та на підступах до неї, визначають порядок оформлення та вручення допуску на право гасіння пожежі. Схема та інструкції повинні бути в чергового енергодиспетчера, ДСП, ДЦППЗ (диспетчера служби ВО), ШТД служби Е (швидка технічна допомога), чергового на окремо розташованому об'єкті. Дані схеми та інструкції повинні вивчатися і практично відпрацьовуватися у встановленому порядку всім черговим персоналом об'єктів метрополітену.
6.15. Монтаж ілюмінаційних та рекламних установок станцій здійснюється згідно з переліком, затвердженим керівництвом метрополітену та погодженим з енергонаглядом та службою ВО метрополітену.
6.16. Уведення в дію ілюмінаційних установок проводиться після огляду їх технічною комісією за участю представника служби ВО метрополітену та складання відповідного акта.
6.17. Монтаж, включення та експлуатація ілюмінаційних установок здійснюються відповідальними особами, які призначаються наказами керівників об'єктів.
6.18. Поряд з усіма запобіжниками та груповими пристроями для відключення силової та освітлювальної мереж мають бути написи з найменуванням підключення та максимально допустимим значенням струму вставки розчеплювача та плавкої вставки. Категорично забороняється застосування некаліброваних, саморобних та завищених за струмом плавких вставок на всіх типах запобіжників.
6.19. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками із суцільного скла й сітками. Для даних світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати спеціальні гнучкі кабелі та проводи (шнури) з мідними жилами з урахуванням захисту їх від можливих пошкоджень.
6.20. Не дозволяється застосовувати електричні опалювальні прилади у вибухопожежонебезпечних приміщеннях категорій А та Б. У разі застосування в зонах будь-якого класу електронагрівальних приладів нагрівальні робочі частини останніх належить захищати від зіткнення з горючими матеріалами, а самі прилади встановлювати на поверхні з негорючого матеріалу.
6.21. Забороняється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських (крім спеціально призначених і обладнаних) приміщень.
6.22. Електрошафи, розміщені в коридорах, вестибюлях, на інших шляхах евакуації, слід тримати замкненими.
6.23. Несправності в електромережах, які можуть призвести до іскріння, нагрівання проводів, короткого замикання тощо, мають негайно усуватись, а електромережу до усунення несправності необхідно вимикати.
6.24. Електронагрівальні прилади, передбачені умовами виробництва, мають захищатися від контакту з горючими матеріалами та встановлюватися на неспалимій поверхні (підставках) на відстані до горючих матеріалів і будівельних конструкцій не менше 0,5 м. Температура на поверхні електронагрівальних приладів для опалювання приміщень не повинна перевищувати 85 град.C.
6.25. Зварювання свинцевих пластин акумуляторних батарей за допомогою горючих газів слід виконувати у відповідності до вимог цих Правил за наявності письмового дозволу керівника робіт та погодження зі службою ВО метрополітену.
6.26. Пристрої, передбачені для запобігання розповсюдженню вогню в кабельних колекторах та засоби їхнього автоматичного протипожежного захисту, потрібно утримувати в справному стані.
6.27. Аварійне освітлення має постійно перебувати в робочому стані, світильники повинні мати відповідні позначки.
6.28. Випробування кабелів слід проводити у визначені терміни, як правило, при зупинці руху поїздів після письмового або телефонограмного попередження служби ВО метрополітену про час та місце проведення випробувань, за умови дотримання відповідних заходів пожежної безпеки.
6.29. Підключення до мереж метрополітену електроспоживачів комерційних структур має виконуватися згідно з розробленими проектами, які пройшли експертизу в органах ДПН.
6.30. Під час монтажу й експлуатації електромереж та установок забороняється:
прокладати взаєморезервувальні мережі, а також робоче та аварійне освітлення спільно в одній трубі, коробі, лотку;
з'єднувати електричні проводи методом скруток та залишати під напругою кабелі й проводи з неізольованими кінцями;
монтувати люмінесцентні лампи, лампи розжарювання та арматуру на горючих конструкціях і основах;
складувати різні матеріали та предмети в щитових, релейних, кросових, колійних ящиках, форкамерах, кабельних колекторах, вільних трансформаторних комірках тощо, крім аварійно-технологічного запасу, передбаченого технологічними нормами, який має зберігатися у неспалимій упаковці;
застосовувати тимчасові силові та освітлювальні електропроводки, крім електропроводок живлення місць будівельних та тимчасових ремонтно-монтажних робіт, виконаних відповідно до вимог ПУЕ;
використовувати електропроводи, кабелі, вимикачі, штепсельні розетки тощо для розвішування одягу, наочної агітації та інших предметів;
користуватися несправними електромережами, вимикачами, розетками, штепсельними вилками, рубильниками, запобіжниками тощо;
користуватись електронагрівальними приладами для побутових цілей без узгодження зі службою ВО метрополітену та енергонаглядом;
установлювати розетки в складах, коморах, гардеробах;
залишати недемонтованими старі незадіяні електромережі, кабелі;
прокладати транзитні електрокабелі крізь складські приміщення;
використовувати в пожежонебезпечних зонах світильники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;
застосовувати саморобні подовжувачі, що не відповідають вимогам ПУЕ, які пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок;
складувати горючі матеріали на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;
випробувати високовольтні кабелі під час руху поїздів.
7. Інженерно-технічні пристрої
7.1. У разі пожежі або задимлення станцій та тунелів метрополітену мають бути розроблені конкретні інструкції щодо режимів роботи шахт тунельної вентиляції з урахуванням усіх можливих варіантів аварійних ситуацій. Ці інструкції повинні розроблятись інженерно-технічним персоналом електромеханічної служби на підставі типової інструкції щодо режимів роботи шахт тунельної вентиляції та порядку дій працівників на випадок задимлення або пожежі. Указані інструкції є складовою частиною планів проведення аварійно-рятувальних робіт та окремими додатками до планів пожежогасіння. Черговий персонал станцій та диспетчери електромеханічної служби повинні знати ці інструкції та мати навички практичної роботи з переключення вентиляційних шахт.
7.2. Усі вентиляційні пристрої місцевої та тунельної вентиляції повинні утримуватися в справному стані і бути зблокованими з АПС та системами автоматичного пожежогасіння, а вентилятори, які обслуговують приміщення акумуляторних батарей, крім того, повинні блокуватися із зарядними пристроями та гермоклапаном припливу, який повинен автоматично закриватися після відключення вентилятора.
7.3. Двері вентиляційних камер та наземних вентиляційних кіосків (у тому числі на перегонах) мають бути постійно зачиненими на замок. Запасні ключі ж від них - зберігатися на аварійній дошці у чергового на станції.
7.4. Забороняється влаштування комірок та зберігання горючих матеріалів у приміщеннях вентиляційних установок, у стволах вентиляційних шахт, вентиляційних каналах, а також у приміщеннях повітряно-теплових завіс, теплопунктів та водомірів, тенових приміщеннях.
7.5. Повітрозабірники та повітровипускники систем місцевої вентиляції повинні будуватися окремо або вбудовуватися в наземні вестибюлі станцій.
Відстань від низу повітрозабірних та повітровипускних решіток до поверхні землі повинна бути не менше 2 м. Допускається розміщення решіток у підвуличних переходах, які є входами (виходами) в підземні вестибюлі, за винятком решіток повітровипускників із убиралень, комор мастильних матеріалів та акумуляторних.
Відстань між повітрозабірними та повітровипускними решітками, а також від них до вікон будівель повинна бути не меншою 25 м.
7.6. Металеві стаціонарні драбини стволів вентиляційних шахт мають утримуватись у справному стані.
7.7. Забороняється розташування автостоянок, гаражів, складування горючих матеріалів та сміття, а також розведення багать та проведення робіт з виділенням диму або горючих газів ближче 25 м від вентиляційних кіосків метрополітену.
7.8. Очищення витяжних повітропроводів від горючих накопичень, які утворюються в результаті розігрівання та приготування страв у буфетах, їдальнях, кімнатах для приймання їжі, мають проводитися не рідше одного разу на два місяці, про що робиться позначка в спеціальному журналі або складається відповідний акт.
7.9. Усі декоративні решітки, які огороджують радіатори та труби опалення, вентиляційні отвори тощо, слід обладнувати металевою сіткою з розміром вічок не більше 2х2 мм.
7.10. Горючий пил, який накопичується на приладах опалення, систематично очищають і не рідше одного разу на рік, перед початком опалювального сезону, здійснюють повне очищення при знятих декоративних решітках та сітках, про що робляться позначки в спеціальному журналі або складається відповідний акт.
7.11. Електричні опалювальні прилади в службово-технічних приміщеннях застосовуються тільки заводського виготовлення з закритими нагрівальними елементами. Прилади повинні нерухомо закріплюватися на негорючих будівельних конструкціях (підлогах, стінах, перегородках) і обладнуватися захисним екраном, який унеможливлював би випадання іскор під час виникнення несправностей.
7.12. Під час експлуатації опалювальних електроприладів забороняється:
перенесення приладів з одного приміщення до іншого;
підключення до загальної електромережі приладів, не передбачених проектом, та таких, на які відсутня технічна документація;
сушіння спецодягу, пиломатеріалів та інших речей на приладах;
установлення приладів у столярних та балюстрадних майстернях, коморах, на малярних ділянках, а також у місцях зберігання та застосування легкозаймистих та горючих рідин;
використання приладів потужністю, яка перевищує допустимі навантаження на електропровід живлення.
8. Електро- та мотодепо
8.1. Проїзди та під'їзні шляхи до пожежних гідрантів на території електродепо повинні утримуватись у справному стані та бути вільними від сторонніх предметів, а в нічний час - освітлюватися. Забороняється залишати рухомий склад та інші транспортні засоби на шляхах пожежних проїздів.
8.2. Продувальна канава, головний вентиляційний короб продувальної камери, нижня зона та скруберна мають звільнятися від горючих нашарувань і пилу й промиватися водою за графіком, але не рідше одного разу на 6 місяців.
8.3. Вентиляційні короби в камерах продування та промивання апаратів вагонного обладнання необхідно очищувати від горючих накопичень не менше 2 разів на рік.
8.4. Конструкція масляних ванн для розігрівання механічного обладнання та ванн прожирювання манжетів пневматичного та електричного обладнання вагонів повинні унеможливлювати перегрівання та викидання мастил.
8.5. Забороняється влаштування комор та зберігання будь-яких матеріалів в оглядових канавах.
8.6. Ванни, призначені для антикорозійного покриття та змащування ресор рухомого складу графітовим мастилом, мають щільно та надійно закриватися кришками. Для зливання мастил їх обладнують пробковими зливними кранами, піддонами та місткостями для зберігання мастил.
8.7. Електромережі низької напруги в оглядових канавах повинні ізольовуватися від рейкового бруса та шпал. Приєднання переносних ламп до електромережі має бути виконане надійно з унеможливлюванням утворення місцевого нагрівання, іскріння та короткого замикання проводів.
8.8. При централізованому подаванні пально-мастильних матеріалів насосну слід відокремити від основних ємностей негорючою перегородкою з межею вогнестійкості не менше 1 години, а дверний отвір - захистити протипожежними дверима.
8.9. Приміщення маслороздавальної мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
8.10. Грунт, насичений пально-мастильними матеріалами на території їхнього зберігання та роздавання, періодично зрізається та вивозиться. Знятий грунт замінюється свіжим.
8.11. Фарбування рухомого складу безпосередньо в цеху підйомного ремонту можна виконувати тільки місцеве (щіткою) з відпрацюванням необхідних заходів, які гарантують безпечне проведення фарбувальних робіт, з урахуванням того, що середовище в радіусі 5 м від місця їх проведення є пожежо- та вибухонебезпечним. Кількість лакофарбових матеріалів, які зберігаються в цеху, не повинна перевищувати змінну потребу.
8.12. Оглядові канави повинні регулярно прибиратися, підлогу в місцях відстою рухомого складу слід систематично очищати від розлитих пально-мастильних матеріалів за допомогою піску.
8.13. Для промивання та знежирювання деталей вагонів, миття підлоги та стін будівель, видалення старої фарби з кузовів вагонів слід застосовувати негорючі рідини.
8.14. На випадок пожежі в кожному депо має бути розроблений план евакуації рухомого складу, який не менше одного разу на рік повинен вивчатись обслуговувальним персоналом з практичним відпрацюванням.
8.15. Ремонт мотовозів, дрезин та іншої техніки повинен проводитися на спеціально відведених та обладнаних для цього територіях поза місцем їхньої постійної стоянки.
8.16. Відпрацьовані мастила зберігаються в металевій тарі в спеціальних приміщеннях або коморах пально-мастильних матеріалів.
8.17. Забороняється проводити заправку мототранспорту в місцях стоянки, приміщеннях обслуговування та ремонту, а також ставити в депо за наявності випадків витікання пального з баку без попереднього його зливання.
8.18. Не допускається використання списаних вагонів для виробничо-побутових потреб. У виняткових випадках, з дозволу начальника метрополітену, дозволяється використовувати вилучені з інвентарного парку вагони для виробничо-побутових потреб з попереднім обладнанням їх засобами пожежогасіння та виконанням інших умов, які забезпечуватимуть пожежну безпеку, місця їхнього встановлення узгоджуються з органами ДПН та службою ВО метрополітену.
8.19. Черговий в електро- та мотодепо має бути забезпечений прямим телефонним зв'язком зі службою ВО метрополітену.
8.20. В електро- та мотодепо забороняється:
ремонтувати спецплатформи за наявності на них балонів зі стисненими, зрідженими газами, газогенерувальними апаратами або ємностями з легкозаймистими та горючими рідинами;
проводити ремонт мототранспорту з баками, наповненими пальним, та картерами з мастилом (крім робіт з регулювання двигунів, які узгоджені зі службою ВО метрополітену);
сушити свіжопофарбовані вагони електронагрівальними приладами, не призначеними для цієї мети;
ставити в депо цистерни, мотовози та автомобілі, завантажені ЛЗР та ГР;
використовувати ходові рейки та металеві конструкції як другий провідник під час електрозварювальних робіт.
9. Електрорухомий склад метрополітену
9.1. Відповідальність за пожежну безпеку електропоїзда (господарчого поїзда), який перебуває на лінії, покладається на машиніста (водія дрезини). Відповідальність за забезпечення виходу на лінію технічно справного та укомплектованого засобами пожежогасіння електропоїзда покладається на особу, яка визначає готовність рухомого складу до роботи на лінії, та чергового в депо.
9.2. Під час технічного огляду поїзда перед виходом на лінію потрібно перевірити його чистоту, справність електрообладнання, опалення, наявність та справність первинних засобів пожежогасіння та двостороннього зв'язку "пасажир-машиніст". Виявлені порушення необхідно негайно усунути. Забороняється вихід поїзда на лінію до усунення порушень.
9.3. Брезентові чохли, призначені для захисту від механічних пошкоджень вивідних кінців тягових двигунів, мають бути просочені вогнезахисною сумішшю.
9.4. Кабіни машиністів електропоїздів потрібно обладнувати попільничками з неспалимих матеріалів, які прикріплюються та мають кришку.
9.5. Електропечі, що встановлюються в кабіні машиніста, повинні надійно закріплюватися та мати самостійний електрозахист. Не допускається розміщення горючих матеріалів на печах та поряд з ними.
9.6. Електрообладнання рухомого складу повинне мати надійну апаратуру захисту від аварійних режимів роботи встановленого зразка. Усі види запобіжних пристроїв мають бути замаркованими із зазначенням номінального струму.
9.7. Забороняється використовувати для відпочинку робітників електрорухомий склад під час нічного відстою в депо, на станціях та в тунелях.
9.8. Вагони рухомого складу перед виходом на лінію для обкатування після заводського та деповського ремонтів слід додатково укомплектовувати первинними засобами пожежогасіння з розрахунку два вогнегасники (ОУ-5, ОП-5) на кожний вагон.
9.9. Вентиляційні короби (черпаки) слід обладнувати сіткою для попередження попадання в них сторонніх предметів. Не дозволяється в осінньо-зимовий період закривати вентиляційні канали спалимими матеріалами.
9.10. Електропечі під сидіннями вагонів, що експлуатуються на відкритих лініях метрополітену, слід установлювати відповідно до проекту, затвердженого в установленому порядку.
9.11. Для огляду рухомого складу застосовуються переносні світильники тільки заводського виготовлення напругою не вищою 42 В. Світильники мають бути захищеними від механічних пошкоджень.
9.12. Вогнегасники слід розміщувати в кабіні машиніста та у вагонах в місцях, передбачених заводом-виготовлювачем.
9.13. Вагони мають бути забезпечені справним обладнанням зв'язку "пасажир - машиніст".
9.14. Сидіння вагонів повинні закриватися спеціальними пристроями єдиного зразка.
9.15. У кабінах машиністів належить зберігати пристрої для відкривання люків у підлозі вагонів.
9.16. Не дозволяється вихід на лінію вагонів, з обладнання яких відбувається витікання (падіння) мастила на колію.
9.17. Працівникам локомотивної бригади забороняється:
викидати на перегонах та станціях недопалки, сірники, сміття;
відкривати захисні кожухи електропечей;
виїжджати на лінію з несправним обладнанням, яке збільшує пожежну небезпеку рухомого складу, за відсутності справних первинних засобів пожежогасіння у нормованій кількості та з неповним комплектом запасних плавких каліброваних запобіжників;
перевозити в пасажирських вагонах легкозаймисті та горючі рідини, вибухові, їдкі та отруйні речовини, а також балони зі стисненими та зрідженими газами.
10. Розміщення та експлуатація малих архітектурних форм (комерційних споруд) на площах метрополітену
10.1. Улаштування малих архітектурних форм (комерційних споруд) з негорючих матеріалів для торгівлі та надання інших послуг пасажирам допускається тільки в підземних та наземних вестибюлях станцій, на прилеглих до них територіях вище нульової відмітки на відстані не ближче 20 м від входу до станції метрополітену, а також у підземних підхідних коридорах до вестибюлів станцій метрополітену. Улаштування таких споруд може здійснюватися лише з дозволу керівника метрополітену та за погодженням з органами ДПН і службою ВО метрополітену.
При влаштуванні малих архітектурних форм (комерційних споруд) не дозволяється порушувати вимоги до евакуаційних виходів, що регламентовані будівельними нормами.
Малі архітектурні форми (комерційні споруди) повинні бути обладнані пристроями автоматичного пожежогасіння та пожежною сигналізацією з виведенням сигналу в приміщення ДСП.
10.2. Усі договори на право оренди виробничих приміщень метрополітену та користування ними, які укладаються з фізичними та юридичними особами, повинні узгоджуватися з органами ДПН та службою ВО метрополітену.
10.3. Розміщення всіх видів реклами на стінах, інших місцях станцій та вестибюлів повинно виконуватися відповідно до проектної документації. Щодо систем кріплення та підключення електроенергії розробляються окремі проекти, які погоджуються з службою ВО та іншими службами, які встановлює керівництво метрополітену.
10.4. Початок робіт з проектування будівництва малих архітектурних форм (комерційних споруд) у метрополітені дозволяється за наявності письмового дозволу керівництва метрополітену.
10.5. Виконання проектів на будівництво малих архітектурних форм (комерційних споруд) дозволяється лише проектним організаціям, які здійснюють проектування метрополітену. Під час проектування повинні враховуватися вимоги будівельних норм і правил на проектування метрополітену, Правил пожежної безпеки в метрополітенах, Правил улаштування електроустановок та інших чинних нормативних документів.
10.6. Робочі проекти направляються на розгляд до служби ВО метрополітену та органів Державного пожежного нагляду тільки після узгодження місця розташування малих архітектурних форм (комерційних споруд) з відповідними службами метрополітену.
10.7. Будівництво малих архітектурних форм (комерційних споруд) здійснюється лише в суворій відповідності до проекту. Зміни та доповнення в проектні рішення під час будівництва можуть уноситися тільки автором проекту з подальшим узгодженням відповідно до п.10.6 цих Правил.
10.8. Мала архітектурна форма (комерційна споруда), будівництво якої завершено, має прийматися до експлуатації комісією за участю представників проектної організації, служб метрополітену, відділу ДПН та служби ВО метрополітену.
10.9. Дозвіл на початок експлуатації малої архітектурної форми (комерційної споруди), будівництво якої завершено, отримується в органах ДПН відповідно до чинного законодавства.
10.10. З керівниками комерційних структур потрібно провести вступний протипожежний інструктаж у службі ВО. Повторні інструктажі з даних правил проводяться не рідше одного разу на рік.
10.11. Технічне обслуговування та планово-попереджувальні ремонти (далі - ППР) електрообладнання, вентиляції, пристроїв пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні проводитись у відповідності до вимог нормативних актів і в терміни, передбачені ними. Технічне обслуговування проводиться особами, які мають відповідну кваліфікацію і право на виконання цих робіт. Обсяги виконаних робіт реєструються у відповідних журналах.
10.12. До початку експлуатації кіоски, приміщення та інші комерційні споруди мають бути забезпечені знаками категорій, класу приміщення за ПУЕ, знаком наявності вогнегасника згідно з ГОСТ 12.4.026-76, табличкою з прізвищем відповідального за протипожежний стан, інструкцією щодо заходів пожежної безпеки та номерами телефонів для виклику пожежної охорони.
10.13. Під час експлуатації малих архітектурних форм (комерційних споруд) та стаціонарних торговельних місць забороняється:
допускати до роботи осіб, з якими не проводилися інструктаж та перевірка знань з питань пожежної безпеки;
зберігати та приймати в реалізацію аерозольну продукцію, легкозаймисті речовини, горючі рідини, фарби, розчинники та інші товари, що мають позначки "Вогненебезпечно", "Вибухонебезпечно";
утримувати та експлуатувати споруди за відсутності або з несправними первинними засобами пожежогасіння;
експлуатувати приміщення з несправними або вимкненими пристроями пожежної сигналізації та пожежогасіння;
допускати відсутність або невідповідність запасного ключа на дошці запасних ключів;
користуватись електронагрівальними та іншими побутовими електроприладами (крім стаціонарно встановлених відповідно до проекту електрообігрівачів);
палити та застосовувати відкритий вогонь;
користуватись електроподовжувачами, відгалуджувачами, тимчасовими електромережами;
захаращувати шляхи евакуації, проходи, підступи до засобів пожежогасіння та електророзподільчих пристроїв, зберігати спалимі матеріали ближче 50 см від світильників та опалювальних пристроїв;
змінювати функціональне призначення приміщень, комерційних споруд, торговельних місць, передавати їх у суборенду без відповідних узгоджень, проводити перепрофілювання, перепланування та зміну місця розташування без виконання вимог пп.10.9, 10.10 цих Правил;
проводити самостійний ремонт електронагрівальних приладів, мереж освітлення та світильників;
вішати одяг та інші предмети на електромережі та електрообладнання;
експлуатувати розукомплектовані світильники, настільні лампи тощо.
11. Засоби зв'язку та протипожежного захисту
11.1. Усі підземні приміщення і споруди метрополітенів, за винятком перегінних тунелів, службових приміщень категорій Г і Д та акумуляторних, повинні бути обладнані системою АПС з виведенням усіх сигналів у приміщення ДСП.
11.2. Усі види зв'язку та засоби сповіщення (у тому числі мегафони та радіомікрофони), які можуть бути використані для повідомлення працівників метрополітену та пасажирів про пожежу та інформацію щодо неї, а також засоби сигналізації, пожежогасіння та протипожежного захисту в будинках, спорудах та в рухомому складі мають постійно бути у справному стані з можливістю цілодобового використання та періодично (згідно з вимогами нормативної документації та планом-графіком) перевірятися, про що складаються відповідні акти.
11.3. Поруч з усіма засобами зв'язку вивішуються таблички про порядок виклику пожежної охорони та подачу відповідних сигналів. Звукові сигнали щодо спрацювання приймально-контрольних приладів пожежної сигналізації, установлені в кабіні ДСП, потрібно дублювати на платформі станції. На несправних приладах пожежної сигналізації та телефонних апаратах слід вивішувати таблички "Не працює". На кожній станції та в кабіні ДСП має бути справний мегафон або радіомікрофон.
11.4. Усі об'єкти метрополітену та рухомий склад повинні забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння згідно з нормами їхньої належності. Для зберігання вогнегасників на станціях мають бути спеціально обладнані ящики (пожежні пости) розміром 0,9х0,9х0,3 м, конструкція яких має забезпечувати надійне зберігання пожежного інвентарю та можливість його оперативного застосування. Пожежні пости обов'язково обладнуються охоронною сигналізацією з виведенням сигналу в приміщення ДСП. Вогнегасники слід установлювати у легкодоступних, видних місцях (коридорах, біля входів у приміщення або виходів з них тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найвірогідніша поява осередків пожеж. Переносні вогнегасники в приміщеннях повинні навішуватися на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м або встановлюватися на спеціальних підставках; вогнегасники великої місткості (ОП-50, ОП-100 та інші) - зберігатися в спеціальних ящиках або чохлах, які забезпечували б вільний доступ до них. На дверцятах ящиків та ніш, а також на чохлах мають бути нанесені вказівні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
11.5. Категорично забороняється використовувати пожежний інструмент і обладнання для господарчих, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожежі або ліквідацією аварій.
11.6. Пожежними рукавами довжиною не менше 20 м слід комплектувати всі пожежні крани на станціях, у машинних залах, тупиках, пунктах технічного огляду та інших місцях, крім пожежних кранів на водопроводі в перегінних тунелях (довжина рукава на пожежних кранах в ескалаторному нахилі допускається 10 м). Пожежні рукави для пожежних кранів у перегінних тунелях необхідно зберігати на пожежних постах у кількості, що визначається додатком 1 до цих Правил.
Пожежні рукави слід утримувати сухими, складеними "в гармошку" або подвійну скатку, приєднаними до стволів та пожежних кранів і не рідше одного разу на 6 місяців розгортати та згортати відповідно до технічних вимог.
Дверцята шафок пожежних кранів тримають закритими та опломбованими. Вони повинні легко відчинятися, мати отвори для провітрювання та покажчики "ПК N ________________", "У разі пожежі телефонувати ____________".
Пожежні крани в обігових з'їздах, тунелях та місцях відстою рухомого складу повинні мати світлові покажчики, які приєднуються до мережі аварійного освітлення. Кришки люків пожежних кранів типу "Метро" фарбуються в червоний колір.
11.7. Про всі види ремонтних робіт, які пов'язані з відключенням систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, протипожежного водопроводу та сповіщення про пожежу, потрібно інформувати службу ВО метрополітену, керівника об'єкта, ДСП, відповідних чергових диспетчерів, чергового метрополітену.
11.8. Якщо міський водопровід не забезпечує подавання розрахункової кількості води та необхідного тиску в пожежних кранах внутрішнього протипожежного водопроводу, то слід установлювати насоси-підвищувачі, які вмикаються дистанційно або працюють в автоматичному режимі. Не дозволяється відключати водопровідну мережу станцій від тунельних дільниць перекриванням засувок. В аварійних ситуаціях дозволяється тимчасове перекривання вказаних засувок за умови інформування згідно з п.11.7 цих Правил.
11.9. Внутрішні пожежні крани та насоси-підвищувачі мають перевіряти на працездатність шляхом пуску води працівники електромеханічної служби спільно з представником служби ВО метрополітену відповідно до графіка ППР, але не рідше одного разу на 6 місяців, про що оформлюється відповідний акт або робиться позначка в спеціальному журналі.
11.10. Внутрішній пожежний водопровід мають випробувати працівники електромеханічної служби на водовіддачу під час уведення його до експлуатації, після ремонту за повною схемою, далі - не рідше одного разу на п'ять років згідно з методикою випробувань на водовіддачу внутрішньої водопровідної мережі об'єктів метрополітену.
11.11. У приміщеннях насосних станцій з насосами-підвищувачами слід вивішувати схеми внутрішнього водопроводу та інструкції щодо порядку включення пожежних насосів. Пожежні насоси фарбуються в червоний колір.
11.12. Електроприводи на засувках обвідних ліній водомірного вузла та на водопровідному вводі на станцію, а також на засувках у торцях станції мають утримуватися справними та готовими до застосування; управління ними повинне здійснюватися з приміщення водомірного вузла, ДСП та приміщення диспетчера сантехніки. На пристроях управління електрозасувкою обвідної лінії водомірного вузла вивішують табличку з написом "Відкривати при пожежі". Черговий персонал об'єктів та станцій зобов'язаний знати місцезнаходження засувок обвідних ліній та забезпечувати під час пожежі їхнє своєчасне відкривання.
11.13. Трубопроводи пожежно-господарчого водопроводу, які проходять у зоні вентиляційних шахт та інших дільниць з мінусовою температурою, в осінньо-зимовий період слід утеплювати неспалимими матеріалами, щоб забезпечувати безперебійне подавання води на випадок пожежі. У разі неможливості утеплення пожежно-господарчого водопроводу його необхідно прокладати сухотрубами зі встановленням електрозасувок у кінці ліній. Усі засувки, які використовуються для відключення водопроводу (сухотрубу), на осінньо-зимовий період повинні мати електропривід з дистанційним управлінням. Не допускається встановлення бленд на засувках. Електромеханічна служба повинна інформувати причетних згідно з п.11.7, а службу ВО метрополітену письмово про відключення дільниць водопроводу на осінньо-зимовий період. При цьому додається перелік відключених дільниць, термін їх відключення, місцерозташування (пікети) та номери засувок, використаних для відключення.
11.14. Об'єкти метрополітену обладнуються системами АПС та автоматичного пожежогасіння відповідно до вимог будівельних норм, відомчих норм технологічного проектування та відомчих переліків.
11.15. На об'єкти метрополітену розповсюджуються вимоги щодо утримання технічних засобів пожежної сигналізації, пожежогасіння та сповіщення про пожежу, викладені у Правилах пожежної безпеки в Україні (
z0219-95)
.
11.16. Технічне обслуговування засобів пожежної автоматики на метрополітені повинне забезпечуватися кваліфікованими спеціалістами, які мають відповідний дозвіл (ліцензію).
11.17. Відповідальність за проведення регламентних робіт з технічного обслуговування та ППР, надійну експлуатацію засобів пожежної сигналізації, системи сповіщення про пожежу та утримання їх у справному стані покладається на посадових осіб служби сигналізації та зв'язку, засобів пожежогасіння - на осіб, відповідальних за протипожежний стан об'єктів. Зазначені особи несуть відповідальність і за утримання в справному стані інших елементів установок пожежної автоматики: шлейфів сигналізації, трубопроводів, сповіщувачів тощо.
11.18. Для постійного контролю за системами пожежної автоматики на об'єктах мають бути призначені наказами керівників відповідальні особи з числа інженерно-технічного персоналу.
11.19. У приміщеннях, обладнаних установками пожежогасіння, повинні бути інструкції щодо порядку приведення їх у дію.
11.20. Біля пожежних гідрантів та водоймищ мають бути встановлені світлові або флуоресцентні покажчики та вказівні знаки. Забороняється захаращувати під'їзди до вододжерел.
11.21. Пожежні гідранти та водозабори водоймищ на осінньо-зимовий період слід утеплювати, а кришки люків колодязів систематично звільняти від снігу та льоду.
11.22. Вогнегасники мають перевірятися в терміни, передбачені технічними вимогами та стандартами.
11.23. Заряджання, ремонт та гідравлічне випробовування водяних, пінних, вуглекислотних та порошкових вогнегасників, а також нав'язування на пожежні рукави з'єднувальних головок Богданова, ремонт та гідравлічне випробовування пожежних рукавів на метрополітені має проводитися у спеціальних майстернях, укомплектованих відповідним обладнанням.
11.24. В осінньо-зимовий період (при температурі нижче 1 град.C) вогнегасники, які розміщені на відкритих місцях або в неопалюваних приміщеннях та не придатні до застосування при мінусових температурах, повинні зберігатися в приміщеннях з плюсовою температурою. На місце, де містився вогнегасник, необхідно помістити інформацію про його тимчасове місцезнаходження.
Місцезнаходження вогнегасників позначається вказівними знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-76, які встановлюються на видних місцях.
11.25. Інформацію про закриття окремих доріг або проїздів, що може заважати вільному під'їзду пожежних автомобілів до об'єктів метрополітену, а також про несправності гідрантів та водоймищ необхідно вчасно доводити до відома служби ВО метрополітену та причетних згідно з п.11.7 цих Правил.
12. Порядок взаємодії працівників метрополітену, відомчої воєнізованої охорони та воєнізованої гірничорятувальної служби під час ліквідації пожеж
12.1. Порядок взаємодії органів Державної пожежної охорони МВС України, адміністрації та воєнізованої охорони метрополітенів, воєнізованої гірничорятувальної служби з питань пожежного нагляду, організації гасіння пожеж і ліквідації наслідків аварій на об'єктах метрополітену регламентується:
Інструкцією про порядок взаємодії Державної пожежної охорони України та відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті з організації пожежного нагляду, гасіння пожеж і ліквідації наслідків аварій на об'єктах метрополітенів, що затверджена спільним наказом МВС України і Міністерства транспорту України від 26.12.96 N 885/421;
Інструкцією про порядок взаємодії метрополітену та воєнізованої гірничорятувальної служби з питань пожежно-профілактичної роботи, рятування людей та гасіння пожеж у перегінних тунелях та спорудах, що до них прилягають, яка затверджується керівництвом метрополітену та територіальним підрозділом воєнізованої гірничорятувальної служби.
12.2. На кожній станції має бути інструкція, яка визначає обов'язки кожного працівника на випадок пожежі, а також установлює порядок сповіщення людей під час виникнення пожежі.
12.3. На випадок пожежі дії адміністрації та служби ВО метрополітену в першу чергу мають бути спрямовані на забезпечення безпечної евакуації людей.
12.4. Керівництво гасінням пожежі та організація безпечної евакуації пасажирів до прибуття підрозділів пожежної охорони покладається:
на станціях метрополітену - на начальника станції, а за його відсутності - на чергового на станції;
на інших об'єктах і рухомому складі - на працівників метрополітену згідно з посадовими інструкціями.
12.5. Кожний працівник метрополітену, який виявив пожежу або задимлення, зобов'язаний:
негайно повідомити пожежну охорону міста за телефоном 01;
повідомити службу ВО метрополітену (на випадок пожежі в підземних спорудах метрополітену повідомити також поїзного диспетчера, ДСП та чергового метрополітену);
ужити заходів щодо сповіщення та евакуації людей і майна, одночасно розпочати гасіння джерела пожежі за допомогою первинних засобів пожежогасіння, які є на об'єкті (вогнегасники, внутрішні пожежні крани, стаціонарні установки пожежогасіння тощо);
організувати зустріч викликаних пожежних підрозділів та провести пожежників до місця пожежі.
12.6. Уповноважена особа служби чи структурного підрозділу метрополітену, на якому виникла пожежа, видає допуск особовому складу пожежних підрозділів на право гасіння пожежі на даному об'єкті.
12.7. У разі виникнення пожежі в поїзді, тунелі або на станції локомотивна бригада (машиніст) має керуватися в своїх діях інструкцією про порядок дій бригади за надзвичайної ситуації, що розроблюється та затверджується метрополітеном.
12.8. Після прибуття на місце пожежі першого пожежного підрозділу керівником гасіння стає старша посадова особа пожежної охорони.
Додаток 1
до Правил пожежної безпеки
в метрополітенах
Таблиця Д.1.1
Норми
оснащення первинними засобами пожежогасіння підземних споруд метрополітенів
N
з/п
|
Назва приміщення
|
ОУ-1,5,
ОУ-2,
ОП-2
|
ОУ-5,
ОУ-6,
ОП-5
|
ОУ-8,
ОП-10,
ОВП-10
|
ОУ-25,
ОП-50,
ОВП-50
|
Ящик з
піском, не
менше
0,5 куб.м
|
Кошма
войлочна
або
азбестове
полотно
|
Будь-який
вогнегасник
групи, крім
|
|
|
Площа підземних споруд, кв.м
|
|
|
|
|
|
до 10
|
10-30
|
30-70
|
на кожні
70
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
I. Службово-технічні
приміщення станції
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
Кабіни чергових на станції (ДСП,
КПС, КПЛ, КПМ)
|
Х
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
2
|
Дикторські, радіовузли
|
Х
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
3
|
Касові приміщення, кімнати
підрахунку монет
|
-
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
4
|
Кросові, релейно-щитові, СЦБ,
релейні ДАУ АРС, КПС, апаратні
|
-
|
Х
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
ОХП, ОВП,
ОХВП
|
5
|
Електрощитові
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
ОХП, ОВП,
ОХВП
|
6
|
Акумуляторні
|
Х
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
ОВП
|
7
|
Підплатформені кабельні
колектори
|
-
|
-
|
Х
|
Х
|
Х
|
-
|
ОХП, ОВП,
ОХВП
|
8
|
Кубові бойлерні артсвердловини
|
Х
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
9
|
Венткамери, калориферні,
перекачки
|
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
ОХВП, ОХП
|
10
|
Тенові приміщення
|
-
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
11
|
Приміщення управління
затворами, машинні відділення
|
Х
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
II. Службово-побутові
приміщення
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
Кабінети, кімнати чергового
персоналу, кімнати відпочинку та
приймання їжі, табельні, нарядні,
медпункти
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
2
|
Комори, роздягальні, інвентарні,
приміщення для сушіння
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
3
|
Комори та скрині з ЛЗР, ГР
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
Х
|
Х
|
ОУ
|
4
|
Технічні кабінети, учбові класи,
лабораторії, лінійні пункти
|
Х
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
5
|
Майстерні
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
6
|
Буфети
|
Х
|
Х
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
7
|
Коридори підплатформених
приміщень біля кожного входу
|
-
|
ОХП-10,
ОВП-10
|
ОХП-10,
ОВП-10
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
III. Ескалаторні приміщення
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
Машинний зал ескалаторів
|
-
|
-
|
На кожну
машину
|
Х
|
-
|
-
|
ОВП, ОХП
|
2
|
Натяжна станція
|
-
|
Х
|
-
|
Х
|
-
|
-
|
ОВП, ОХП
|
|
IV. Електропідстанції
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
Камери тягових трансформаторів
|
-
|
-
|
-
|
Х
|
Х
|
-
|
ОВП, ОХП
|
2
|
Приміщення розподільчих
пристроїв та щитових
|
-
|
-
|
-
|
Х
|
Х
|
-
|
ОВП, ОХП
|
3
|
Кабельні колектори та підвали
(біля кожного входу)
|
-
|
-
|
-
|
Х
|
Х
|
-
|
ОВП, ОХП
|
4
|
Приміщення кремнієвих
випрямлячів
|
-
|
-
|
-
|
Х
|
-
|
-
|
ОВП, ОХП
|
5
|
Трансформаторні блоки сухих
трансформаторів
|
-
|
-
|
-
|
Х
|
Х
|
-
|
ОВП, ОХП
|
6
|
Акумуляторні кислотні,
дисциляторні, приміщення
масляних фільтрів, камери
трансформаторів СЦБ
|
Х
|
Х
|
Х
|
-
|
Х
|
-
|
ОВП, ОХП
|
Таблиця Д.1.2
Норми
оснащення первинними засобами пожежогасіння рухомого складу та платформ станцій
N
з/п
|
Назва
|
Засоби пожежогасіння та інвентар
|
Примітка
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
I. Рухомий склад
|
|
|
1
|
Головний вагон
метрополітену
|
1 вогнегасник у кабіні машиніста
(ОУ-5, ОП-5, ОУ-8, ОП-10)
1 вогнегасник у салоні вагона
(ОУ-5, ОП-5, ОУ-8)
|
|
2
|
Проміжний вагон
|
1 вогнегасник у салоні вагона
(ОП-5, ОП-10, ОУ-8)
|
|
3
|
Мотовоз
|
1 вогнегасник ОУ-5 (ОУ-8),
ящик з піском V = 0,5 куб.м,
1 вогнегасник ОП-5
|
|
4
|
Мотовоз,
пристосований для
роздавання
ЛЗР та ГР
|
1 вогнегасник ОУ-8, 1
вогнегасник ОП-5 (ОУ-5), ящик
з піском V = 0,5 куб.м, кошма
войлочна або азбестова ковдра
|
ОВП, ОХП при
роздаванні
на наземних
дільницях
|
|
II. Платформа станції
|
|
|
1
|
Біля зупинки головного
вагона на I та II
коліях
|
Вогнегасник ОП-50
|
|
2
|
Біля нижньої гребінки
ескалатора
|
Вогнегасник ОУ-80
|
|
3
|
У районі розташування
кабіни ДСП (на
станціях глибокого
залягання)
|
Вогнегасник ОУ-80
|
|
4
|
У торцях станцій:
а) наземних та станцій
мілкого залягання
б) глибокого залягання
|
2 пожежних пости*
4 пожежних пости*
|
|
_______________
* Кожний пожежний пост комплектується: вогнегасники - 2 шт. ОУ-5, ОП-5 (ОХП-10); пожежні рукави - 2 шт. по 20 м; пожежний ствол; ящик з піском V = 0,5 куб.м; лом або багор; совок; сокира.
Додаток 2
до Правил пожежної безпеки
в метрополітенах
Норми оснащення первинними засобами пожежогасіння наземних споруд метрополітенів
N
з/п
|
Назва приміщення
|
Категорії
вибухо- та
пожежо-
небезпеки
|
Клас
пожежі
|
Гранично
захищу-
вана
площа,
кв.м
|
Норма оснащення вогнегасниками
|
пінними
|
порошковими
|
вуглекислотними
|
ОХП-10,
ОХВП-10,
ОВП-10
|
ОП-2,
ОП-5
|
ОП-10
|
ОУ-1,5,
ОУ-2,
ОУ-3,
|
ОУ-5,ОУ-6,
ОУ-8
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
1
|
Цех розбирання вагонів
|
В
В
|
A, B (E)
A (E)
|
200
400
|
1
1
|
-
1
|
1
-
|
-
2
|
1
-
|
2
|
Ремонтно-
комплектувальний цех
|
В
|
A, D (E)
|
400
|
2
|
1
|
-
|
-
|
-
|
3
|
Цех ремонту вагонів
|
В
|
A, B, D
(E)
|
200
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
4
|
Вагонозбиральний цех
|
В
|
A, D (E)
|
400
|
1
|
1
|
-
|
2
|
-
|
5
|
Цех ремонту
електрообладнання
|
В
|
A, D (E)
|
400
|
-
|
1
|
-
|
2
|
-
|
6
|
Сушильно-просочувальне
відділення
|
А, Б, В
|
A, B (E)
|
200
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
7
|
Апаратне відділення
|
В
|
A (E)
|
400
|
1
|
1
|
-
|
-
|
1
|
8
|
Електромашинне
відділення
|
В
|
A (E)
|
400
|
-
|
1
|
-
|
2
|
-
|
9
|
Візковий цех
|
В
Г, Д
|
B, D (E)
B, D (E)
|
200
800
|
1
1
|
-
-
|
1
1
|
-
-
|
1
-
|
10
|
Колісний цех
|
В
Г, Д
|
B, D (E)
B, D (E)
|
200
800
|
1
1
|
-
-
|
1
1
|
-
-
|
1
-
|
11
|
Механічний цех
|
В
Г, Д
|
B, D (E)
B, D (E)
|
200
800
|
1
1
|
-
-
|
1
1
|
-
-
|
1
-
|
12
|
Інструментальний цех
|
В
Г, Д
|
B, D (E)
B, D (E)
|
200
800
|
1
1
|
-
-
|
1
1
|
-
-
|
1
-
|
13
|
Дільниці, розташовані
в окремих приміщеннях
|
В
Г, Д
|
B, D (E)
B, D (E)
|
200
400
|
1
2
|
-
-
|
1
-
|
-
-
|
1
-
|
14
|
Кузня
|
Г, Д
|
B, D (E)
|
800
|
1
|
-
|
1
|
-
|
-
|
15
|
Термічні та гальва-
нічні відділення
|
В
Г, Д
|
B, D (E)
B, D (E)
|
200
800
|
2
1
|
1
-
|
-
1
|
1
-
|
-
-
|
16
|
Фарбувальні цехи
|
А, Б, В
|
A, B, D
(E)
|
200
|
2
|
-
|
1
|
1
|
-
|
17
|
Деревообробні цехи
|
Б, В
|
A, B, D
(E)
|
200
|
2
|
-
|
1
|
1
|
-
|
|
Електро- та
енергооб'єкти
|
|
|
|
|
|
|
|
|
18
|
Електротехнічні
об'єкти
|
В
|
A, B (E)
|
200
|
-
|
2
|
-
|
-
|
2
|
19
|
Акумуляторні
|
А, В
|
B, C (E)
|
200
|
-
|
-
|
2
|
2
|
-
|
20
|
Котельні
|
Б, В
|
A, B, C
(E)
|
200
|
-
|
-
|
2
|
2
|
-
|
21
|
Компресорні
|
Г, Д
В
Д
|
A, B, C
A, B (E)
A, B, D
(E)
|
800
200
800
|
-
1
1
|
2
-
1
|
-
1
-
|
1
-
1
|
-
1
-
|
|
Гаражі, мотодепо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
22
|
Гаражі, пости техніч-
ного обслуговування та
ремонту
автомобілів, дрезин,
мотовозів, ремонтно-
виробничі приміщення
|
А, Б, В
Г, Д
|
A, B (E)
A, B (E)
|
200
800
|
2
2
|
-
-
|
1
1
|
-
2
|
1
-
|
|
Складське господарство
|
|
|
|
|
|
|
|
|
23
|
Закриті склади
|
А, Б, В
В
Г, Д
|
A, B, C
A
A, B, C
|
200
400
800
|
2
2
1
|
-
-
-
|
2
2
1
|
-
2
-
|
1
-
-
|
24
|
Відкриті склади з
твердими горючими
матеріалами
|
-
|
A
|
400
|
1
|
-
|
1
|
1
|
-
|
25
|
Комори з ЛЗР та ГР
|
А, Б, В
|
A, B
|
200
|
2
|
-
|
2
|
-
|
1
|
26
|
Комори для зберігання
твердих горючих
матеріалів
|
В
|
A
|
400
|
2
|
-
|
-
|
2
|
-
|
27
|
Комори для зберігання
негорючих матеріалів
|
Д
|
D
|
1800
|
-
|
-
|
2
|
-
|
-
|
28
|
Комори для зберігання
негорючих матеріалів у
спалимій упаковці
|
В
|
A
|
400
|
1
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
Адміністративно-
службові будівлі та
приміщення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
29
|
Службові кімнати та
контори:
а) при коридорній
системі
б) при некоридорній
системі (включаючи
вестибюлі та сходові
клітки)
|
-
-
|
A (E)
A (E)
|
на 20 м
довжини
коридора
200
|
1
1
|
1
1
|
-
-
|
-
-
|
-
-
|
30
|
Кімнати спеціального
призначення (архівні,
друкарські,
фотодрукувальні тощо)
|
-
|
A (E)
|
100
|
1
|
-
|
-
|
1
|
1
|
Додаток 3
до Правил пожежної безпеки
в метрополітенах
Класифікація пожеж
Клас
пожежі
|
Характеристика спалимого середовища або об'єкта
|
A
|
Звичайні тверді горючі речовини (деревина, вугілля,
папір, гума, тканини тощо)
|
B
|
Горючі рідини та матеріали, які плавляться при нагріванні
(бензин, дизпаливо, мастила, лаки, мазут, каучук,
синтетичні матеріали тощо)
|
C
|
Горючі гази (ацетилен, водень, природний газ, вуглеводні
тощо)
|
D
|
Метали та їхні сплави (калій, натрій, магній, алюміній,
титан тощо)
|
E
|
Електроустаткування під напругою
|
Додаток 4
до Правил пожежної безпеки
в метрополітенах
Технічні характеристики первинних засобів пожежогасіння та умови їхньої експлуатації
Типи вогнегасників та потрібну їх кількість для оснащення об'єктів метрополітену визначають згідно з додатками 2, 3 до Правил пожежної безпеки в метрополітенах залежно від площі приміщення, класу пожежі, фізико-хімічних властивостей матеріалів, які зберігаються в приміщеннях.
Вогнегасники необхідно розташовувати в коридорах, біля входів у приміщення та виходів з них, а також у пожежонебезпечних місцях з найбільшою імовірністю виникнення пожежі.
Вогнегасники розміщують на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього краю вогнегасника. Місце розташування повинне бути захищеним від попадання прямих сонячних променів та дії опалювальних пристроїв і знаходитися на відстані від дверей, достатній для повного їх відчинення.
Навішувати вогнегасники на кронштейни та розташовувати їх у пожежних шафах слід так, щоб можна було прочитати маркувальні написи на їхньому корпусі.
Місцезнаходження вогнегасників потрібно позначати знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
Експлуатація пінних вогнегасників
Призначення. Пінні вогнегасники (ОХП, ОХВП, ОВП) застосовують для гасіння пожеж класів A та B. Забороняється використовувати їх для гасіння лужних металів та електрообладнання, яке перебуває під напругою.
До пінних вогнегасників належать хімічно-пінні (ОХП-10, ОХВП-10) та повітряно-пінні (ОВП-10, ОВП-50, ОВП-100).
Зберігання. Заряджені пінні вогнегасники зберігаються лише у вертикальному стані. Для хімічно-пінних вогнегасників температура зберігання коливається від 5 до 50 град.C.
Таблиця Д.4.1
Експлуатаційні характеристики пінних вогнегасників
N
з/п
|
Параметр
|
ОХП-10
|
ОХВП-10
|
ОВП-10
|
ОВП-100
|
1
|
Вогнегасна здатність,
кв.м
|
1,0
|
1,0
|
1,76
|
6,5
|
2
|
Тривалість подавання
піни, с
|
60
|
60
|
45
|
80
|
3
|
Довжина струменя, м
|
6
|
4
|
4,5
|
6
|
4
|
Маса вогнегасника, кг
|
14,0
|
13,0
|
15,5
|
160
|
5
|
Маса заряду, кг
|
10
|
9
|
9,5
|
90
|
6
|
Вид заряду
|
Водний розчин
лугу - 8 л,
кислота -
0,5 л
|
Водний розчин
лугу - 8 л,
кислота -
0,2 л,
ПО-1 - 0,5 л
|
Вода - 94%,
ПО-1 - 6%
|
Вода - 94%,
ПО-1 - 6%
|
Експлуатація вуглекислотних вогнегасників
Призначення. Вуглекислотні вогнегасники (ОУ, ВВК) застосовуються для гасіння пожеж класів B, C та електрообладнання, яке перебуває під напругою до 1000 В, за винятком речовин, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.
Зберігання. Вуглекислотні вогнегасники мають зберігатися за температури від -40 до +50 град.C.
При зберіганні не допускається:
попадання вологи в раструб;
пряме нагрівання сонячними променями або іншими джерелами тепла понад 50 град.C;
кріплення та підвішування на вогнегасники будь-яких предметів;
зривання пломби без використання вогнегасника;
попадання на вогнегасник бензину, мастил.
Таблиця Д.4.2
Експлуатаційна характеристика вуглекислотних вогнегасників
N
з/п
|
Параметр
|
ОУ-2
|
ОУ-3
|
ОУ-5
|
ОУ-8
|
ОУ-25
|
ОУ-80
|
1
|
Вогнегасна здатність,
кв.м
|
0,3
|
0,5
|
0,5
|
0,7
|
2,27
|
4,52
|
2
|
Тривалість роботи, с
|
15
|
15
|
15
|
20
|
20
|
50
|
3
|
Довжина струменя, м
|
1,5
|
1,5
|
2
|
2,3
|
3
|
4,5
|
4
|
Маса заряду, кг
|
1,4
|
2,1
|
3,5
|
5,6
|
17,5
|
56
|
5
|
Повна маса
вогнегасника, кг
|
7
|
5,9
|
13,5
|
21
|
73
|
245
|
Експлуатація порошкових вогнегасників
Призначення. Порошкові вогнегасники (ОП) застосовуються для гасіння всіх класів пожеж залежно від типу застосовуваного вогнегасного порошку, а також електрообладнання під напругою до 1000 В.
Зберігання. Заряджені порошкові вогнегасники (ОП) можуть зберігатися та транспортуватися як у вертикальному, так і горизонтальному положеннях. Температурний режим експлуатації ОП відображений на етикетці вогнегасника і коливається від -25 до +50 град.C для пластмасових корпусів і від -50 до +50 град.C для металевих.
Таблиця Д.4.3
Експлуатаційна характеристика порошкових вогнегасників
N
з/п
|
Параметр
|
ОП-1В
|
ОПУ-2
|
ОП-5-02,
ОПУ-5
|
ОП-8Б1
|
ОПШ-10,
ОП-10/3
|
ОП-50
|
1
|
Вогнегасна здатність,
кв.м
|
0,25
|
0,7
|
1,76/2,27
|
1,1
|
3,54/5,75
|
51,5
|
2
|
Тривалість роботи, с
|
7
|
8
|
15/12
|
25
|
18/14
|
20
|
3
|
Довжина струменя, м
|
-
|
-
|
-
|
6
|
7/4
|
9,0
|
4
|
Маса вогнегасника, кг
|
2,5/2
|
-
|
10,08/10,08
|
15,5
|
14/17,2
|
100
|
5
|
Місткість балона з
робочим газом, л
|
0,06
|
0,1
|
0,175
|
0,28
|
0,35/закачн.
|
2/закачн.
|
6
|
Маса робочого газу, кг
|
0,037
|
0,01
|
0,025
|
0,07
|
0,07/закачн.
|
1,5/закачн.
|
Додаток 5
до Правил пожежної безпеки
на метрополітенах
Зразок виконання плану шляхів евакуації з приміщень