УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про заходи щодо забезпечення безпеки мореплавства в Азовському морі та Керченській протоці (укр/рос)
|
Дата підписання:
|
20.03.2012
|
|
Дата затвердження Україною:
|
01.08.2012
|
|
Дата набрання чинності для України:
|
05.11.2012
|
Кабінет Міністрів України та Уряд Російської Федерації, далі - Сторони,
керуючись положеннями Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року (
643_006)
, Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (
643_157)
, Договору між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24 грудня 2003 року (
643_205)
, Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про торговельне судноплавство від 8 лютого 1995 року (
643_103)
,
відзначаючи важливе значення Азовського моря та Керченської протоки для економічного розвитку України та Російської Федерації;
бажаючи сприяти розвитку судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці,
визнаючи необхідність вжиття заходів, що сприяють підвищенню безпеки мореплавання в районах інтенсивного судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці, зокрема організації обміну даними автоматичних ідентифікаційних систем,
усвідомлюючи необхідність узгодження дій Сторін у сфері судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці,
домовилися про таке:
Стаття 1
Забезпечення безпеки мореплавства в Азовському морі та Керченській протоці (далі - Регіон) здійснюється відповідно до законодавства держав Сторін і цієї Угоди.
Ця Угода не зачіпає зобов'язань Сторін за міжнародними договорами, учасниками яких вони є.
Компетентними органами Сторін, відповідальними за реалізацію цієї Угоди, є:
з Української сторони - Міністерство інфраструктури України;
з Російської сторони - Міністерство транспорту Російської Федерації.
Сторони інформують одна одну письмово дипломатичними каналами про всі зміни, що стосуються компетентних органів.
Стаття 2
Національні документи (свідоцтва), що підтверджують відповідність суден та екіпажів національним вимогам у сфері безпеки мореплавства і захисту морського середовища від забруднення з суден для районів плавання в Регіоні, видані однією зі Сторін, визнаються іншою Стороною.
Органи портового контролю (нагляду) Сторін мають право перевіряти судна під державними прапорами Сторін, що знаходяться в портах держав Сторін, на предмет відповідності суден та їх екіпажів зазначеним документам (свідоцтвам).
При виявленні невідповідності суден та їх екіпажів документам, зазначеним в абзаці першому цієї статті, органи портового контролю (нагляду) однієї Сторони мають право вживати заходи до суден іншої Сторони, аж до відмови у видачі дозволу на вихід з порту до усунення виявленої невідповідності. У разі застосування подібних заходів, органи портового контролю (нагляду) однієї Сторони негайно сповіщають компетентні органи іншої Сторони про виявлені невідповідності та вжиті заходи.
Компетентні органи Сторін обміняються відповідними національними правилами, а також невідкладно інформуватимуть одна одну про їх зміни.
Стаття 3
З метою моніторингу судноплавства в Регіоні Сторони домовились організувати обмін даними автоматичних ідентифікаційних систем (АІС), визначеними правилом 19 Глави V додатку до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (
995_251)
, зміненої Протоколом 1978 року та Протоколом 1988 року (
995_689)
з поправками.
Питання забезпечення інформаційної безпеки Сторони вирішують відповідно до законодавства держави кожної зі Сторін.
Стаття 4
Кожна Сторона забезпечує надання іншій Стороні даних від берегових станцій АІС цієї Сторони в Регіоні. Обмін даними АІС в рамках цієї Угоди здійснюється на безоплатній основі.
Сторони зобов'язуються не передавати третім сторонам дані АІС, отримані в рамках цієї Угоди від іншої Сторони.
Стаття 5
Для організації обміну даними АІС компетентні органи Сторін створять спільну робочу групу експертів.
Основним завданням робочої групи експертів є підготовка організаційно-технічних та експлуатаційних пропозицій, пов'язаних з обміном даними АІС і передачею їх компетентним органам Сторін.
Стаття 6
Ніщо в цій Угоді не зачіпає питання про розмежування морських просторів між Україною та Російською Федерацією і не завдає шкоди їх позиціям в цьому відношенні.
Стаття 7
Спори між Сторонами щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій або переговорів між ними.
Стаття 8
За згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни, які оформлюються окремими протоколами.
Стаття 9
Ця Угода набирає чинності через 30 днів з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.
Ця Угода залишається чинною до закінчення 6 місяців з дати отримання однією Стороною дипломатичними каналами письмового повідомлення іншої Сторони про намір припинити дію цієї Угоди.
Вчинено в м. Москва 20 березня 2012 року у двох примірниках, кожний українською та російською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.
За Кабінет Міністрів За Уряд
України Російської Федерації
(підпис) (підпис)
СОГЛАШЕНИЕ
между Правительством Российской Федерации и Кабинетом Министров Украины о мерах по обеспечению безопасности мореплавания в Азовском море и Керченском проливе
|
(Москва, 20 марта 2012 года)
|
Правительство Российской Федерации и Кабинет Министров Украины, далее именуемые Сторонами,
руководствуясь положениями Договора о дружбе, сотрудничестве и партнерстве между Российской Федерацией и Украиной от 31 мая 1997 г. (
643_006)
, Договора между Российской Федерацией и Украиной о российско-украинской государственной границе от 28 января 2003 г. (
643_157)
, Договора между Российской Федерацией и Украиной о сотрудничестве в использовании Азовского моря и Керченского пролива от 24 декабря 2003 г. (
643_205)
, Соглашения между Правительством Российской Федерации и Правительством Украины о торговом судоходстве от 8 февраля 1995 г. (
643_103)
,
отмечая важное значение Азовского моря и Керченского пролива для экономического развития Российской Федерации и Украины,
желая содействовать развитию судоходства в Азовском море и Керченском проливе,
признавая необходимость принятия мер, способствующих повышению безопасности мореплавания в районах интенсивного судоходства в Азовском море и Керченском проливе, в частности организации обмена данными автоматических идентификационных систем,
сознавая необходимость согласования действий Сторон в сфере судоходства в Азовском море и Керченском проливе,
согласились о нижеследующем:
Статья 1
Обеспечение безопасности мореплавания в Азовском море и Керченском проливе (далее - регион) осуществляется в соответствии с законодательством государств Сторон и настоящим Соглашением.
Настоящее Соглашение не затрагивает обязательств Сторон по международным договорам, участниками которых они являются.
Компетентными органами Сторон, ответственными за реализацию настоящего Соглашения, являются:
от Российской Федерации - Министерство транспорта Российской Федерации;
от Украины - Министерство инфраструктуры Украины.
Стороны информируют друг друга письменно по дипломатическим каналам обо всех изменениях, касающихся компетентных органов.
Статья 2
Национальные документы (свидетельства), подтверждающие соответствие судов и экипажей национальным требованиям в области безопасности мореплавания и защиты морской среды от загрязнения с судов применительно к районам плавания в регионе, выданные одной из Сторон, признаются другой Стороной.
Органы портового контроля (надзора) Сторон имеют право проверять суда под государственными флагами Сторон, находящиеся в портах государств Сторон, на предмет соответствия судов и их экипажей указанным документам (свидетельствам).
При выявлении несоответствия судов и их экипажей документам, указанным в абзаце первом настоящей статьи, органы портового контроля (надзора) одной. Стороны имеют право принимать меры к судам другой Стороны, вплоть до отказа в выдаче разрешения на выход из порта, до устранения выявленного несоответствия. В случае применения подобных мер органы портового контроля (надзора) одной Стороны незамедлительно извещают компетентные органы другой Стороны о выявленных несоответствиях и принятых мерах.
Компетентные органы Сторон обмениваются соответствующими национальными правилами, а также будут незамедлительно информировать друг друга об их изменении.
Статья 3
В целях мониторинга судоходства в регионе Стороны договорились организовать обмен данными автоматических идентификационных систем (АИС), определенных правилом 19 главы V приложения к Международной конвенции по охране человеческой жизни на море 1974 года (
995_251)
, измененной Протоколом 1978 года и Протоколом 1988 года (
995_689)
с поправками.
Вопросы обеспечения информационной безопасности Стороны решают в соответствии с законодательством государства каждой из Сторон.
Статья 4
Каждая Сторона обеспечивает предоставление другой Стороне данных от береговых станций АИС этой Стороны в регионе. Обмен данными АИС в рамках настоящего Соглашения производится на безвозмездной основе.
Стороны обязуются не передавать третьим сторонам данные АИС, полученные в рамках настоящего Соглашения от другой Стороны.
Статья 5
Для организации обмена данными АИС компетентные органы Сторон создают совместную рабочую группу экспертов.
Основной задачей рабочей группы экспертов является подготовка организационно-технических и эксплуатационных предложений, связанных с обменом данными АИС и передачей их компетентным органам Сторон.
Статья 6
Ничто в настоящем Соглашении не затрагивает вопроса о разграничении морских пространств между Российской Федерацией и Украиной и не наносит ущерба их позициям в этом отношении.
Статья 7
Споры между Сторонами относительно толкования или применения положений настоящего Соглашения разрешаются путем консультаций или переговоров между ними.
Статья 8
По соглашению Сторон в настоящее Соглашение могут вноситься изменения, которые оформляются отдельными протоколами.
Статья 9
Настоящее Соглашение вступает в силу через 30 дней с даты получения последнего письменного уведомления о выполнении Сторонами внутригосударственных процедур, необходимых для его вступления в силу.
Настоящее Соглашение остается в силе до истечения 6 месяцев с даты получения одной Стороной по дипломатическим каналам письменного уведомления другой Стороны о своем намерении прекратить действие настоящего Соглашения.
Совершено в г. Москве 20 марта 2012 г. в двух экземплярах, каждый на русском и украинском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу.
(Подписи)