Зареєстровано в Міністерстві 

юстиції України 

24 грудня 2012 р. 

за № 2152/22464

Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (3677-17) , підпункту 7.211 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України (500/2011) , затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500, та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1.1. Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2013 році.

1.2. Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2013 році (z2153-12) .

1.3. Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2013 році (z2154-12) .

2. Департаменту тваринництва (Гетя А.А.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Сеня О.В.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ЗАТВЕРДЖЕНО 

Наказ Міністерства 

аграрної політики 

та продовольства України 

07.12.2012 № 757

Зареєстровано в Міністерстві 

юстиції України 

24 грудня 2012 р. 

за № 2152/22464

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (3677-17) .

2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря (z0043-00) , затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року № 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за № 43/4264 (далі - Правила рибальства), Режиму спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника "Молочний лиман" (z0432-97) , затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 30 травня 1997 року № 82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 432/2236, а також цього Режиму.

3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:

задухові (передзадухові) ситуації - періоди підвищеної смертності водних біоресурсів, спричинені змінами гідрохімічних показників у водному об'єкті рибогосподарського значення;

каравка - це різновид ставного невода, який складається із сітної пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше 3 метрів, має постійно закріплені стінки і одне спрямовуюче крило;

кільцевий невід - це відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;

кошільний невід - це відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця.

4. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12) та положень про них.

5. Користувачі, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових та пошукових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та піленгаса кошільними та кільцевими неводами, бичків механізованими драгами щодоби у встановлений штабом путини час повинні передавати оперативну інформацію про:

улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах;

райони лову;

прилов особин непромислового розміру (молоді);

прилов осетрових та судака.

6. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

7. Органи рибоохорони можуть за погодженням з науковими установами переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.

Оперативне регулювання промислу суднами азовської хамси, тюльки, піленгаса та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття окремих районів, закриття промислу відповідно до Правил рибальства (z0043-00) ) здійснюється Робочою групою з охорони і контролю вилучення водних біологічних ресурсів Українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі (далі - Робоча група). Терміни лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

8. Азовське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства (далі - Азовдержрибоохорона) здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами в басейні Азовського моря, а про улови азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного - в Азовському і Чорному морях та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про вилов до Державної Азовської морської екологічної інспекції та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції.

Промисел азовської хамси, тюльки та камбали-калкана азовської здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту), без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією. Обмін інформацією про обсяг вилучення кожного виду проводиться Робочою групою в період промислу станом на 1 і 15 числа кожного місяця. При освоєнні 80 % обсягу вилучення (ліміту) кожного виду обмін інформацією проводиться щодня, а при освоєнні 95 % - промисел припиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається Робочою групою.

9. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

10. Заготівля плідників осетрових видів риб здійснюється з 01 вересня до 30 листопада з використанням 25 частикових ставних неводів відповідно до дозволів на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України. Прилов судака та частикових риб при здійсненні осінньої заготівлі осетрових обліковується в рахунок промислових квот користувачів, які здійснюють заготівлю.

11. Для збереження осетрових їх максимально допустимий прилов на промислі:

тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 т улову;

піленгаса кошільними та кільцевими неводами - 1 екземпляр на 5 т улову;

бичків драгами - 1 екземпляр на 1 т улову;

крупновічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 т улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 т улову;

калкана сітками - 1 екземпляр на 100 кг улову;

піленгаса сітками в Керченській протоці та в Утлюцькому лимані - 1 екземпляр на 1 т улову.

На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, піленгаса кошільними та кільцевими неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за лов повинні повідомити про це протягом доби Робочу групу.

При першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм на всіх видах промислу органи рибоохорони на підставі результатів перевірок, здійснених протягом трьох діб, приймають рішення щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється органами рибоохорони.

12. Допускається промисел:

12.1. Оселедця у Керченській протоці:

одностінними сітками у кількості 1000 одиниць та ставними неводами - з 01 січня до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня;

закидними неводами у кількості 2 одиниць - з 01 січня до 31 березня і з 01 жовтня до 31 грудня.

Промисловий розмір оселедця - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства (z0043-00) норм для цінних видів риб становить 8 %. Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бути не менше: а = 20, 22 та 24 (мм) відповідно в котлі, дворі та крилах ставних неводів; а = 20, 24 та 30 (мм) відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; а = 26 (мм) - у сітках.

Розподіл вказаної кількості сіток та закидних неводів між користувачами здійснює Азовдержрибоохорона за їх письмовими заявами (строк подання заяв - за 15 діб до початку промислу).

12.2. Хамси:

12.2.1. Кошільними неводами в Керченській протоці та в передпротоковій частині Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря - з 01 жовтня до 20 грудня.

12.2.2. Ставними неводами (розміром вічка не більше 7 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня.

12.2.3. Конусними сітками і рибонасосом із застосуванням електросвітла в районах у строки і при допустимих приловах особин непромислового розміру, передбачених для промислу хамси кошільними неводами.

12.2.4. Снюрреводами або тралами (розміром по верхній підборі до 38 м) з кроком вічка в кутці а = 6,5 мм у строки і в районах, передбачених Правилами рибальства (z0043-00) для промислу цього об'єкта кошільними неводами. Загальна кількість снюрреводів або тралів - 6 одиниць. Розподіл вказаної кількості снюрреводів або тралів між користувачами здійснює Азовдержрибоохорона за їх письмовими заявами (строк подання заяв - за 15 діб до початку промислу). Промисел снюрреводом (технічна документація цього знаряддя лову - 022/2012) здійснюється із застосуванням судна з осадкою не більше 4 м. Закидання снюрревода виконується з одного судна по колу і багатокутнику, вибірка снюрревода проводиться судном на якорі за допомогою лебідки.

Після закінчення кожного закидання складається акт із зазначенням дати та координат приловів інших видів риб і молоді. Норми прилову - аналогічні тим, що застосовуються для промислу цього об'єкта кошільними неводами. При здійсненні промислу снюрреводами на борту судна в обов'язковому порядку повинна знаходитися довідка про знаряддя лову (із зазначенням технічних характеристик), завірена печаткою контролюючих органів.

12.3. Бичків:

12.3.1. Механізованими драгами в Азовському морі вздовж українського узбережжя від краю Бердянської коси до маяка острова Бирючий на відстані від берега до 30 миль на акваторії, обмеженій на заході лінією "мис Зюк - маяк острова Бирючий", на сході - лінією "край Бердянської коси - буй Єленінської банки (46°35,7' пн. ш., 37°24,3' сх. д.) - буй Железинської банки (46°13,5' пн. ш., 37°25' сх. д.)" - з 01 березня до 30 квітня (промисел у весняний період) та з 15 серпня до 30 листопада (промисел у літньо-осінній період). У період з 01 березня до 30 квітня промисел здійснюється 9 механізованими драгами (строк подання заявок - до 15 лютого), у період з 15 серпня до 30 листопада - 31 механізованими драгами (строк подання заявок - до 15 липня). Розподіл вказаної кількості драг між користувачами здійснює комісія Держрибагентства України за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів.

Весняний (до 30 квітня) промисел бичків механізованими драгами здійснюється до освоєння 25 % загального ліміту бичків, передбаченого для цього виду промислу в Україні. Вимоги до знарядь лову, норми прилову - аналогічні встановленим для промислу бичків механізованими драгами у літньо-осінній період.

12.3.2. Ручними драгами, закидними неводами (волоками), підйомними пастками, каравками і ятерами в п'ятикілометровій прибережній зоні вздовж українського узбережжя Азовського моря від Керченської протоки до краю Білосарайської коси і в Таганрозькій затоці - з 15 серпня до 30 листопада, а також у задухових (передзадухових) ситуаціях.

12.3.3. Ятерами, підйомними пастками, каравками в п'ятикілометровій прибережній зоні уздовж українського узбережжя Азовського моря від Керченської протоки до краю Білосарайської коси і в Таганрозькій затоці - з 01 березня до 30 квітня, а також у період задухових (передзадухових) ситуацій.

12.3.4. Підйомними пастками у півторакілометровій прибережній зоні від сел. Каменське до мису Хроні, підйомними пастками, ятерами і каравками в Керченській протоці - з 15 серпня до 30 листопада, а також у період задухових (передзадухових) ситуацій.

12.3.5. Лов бичків ручними драгами, волоками та ятерами здійснюється з берега або плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки.

12.3.6. Мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір), - 10 см.

12.3.7. Прилов бичків при промислі інших водних біоресурсів не повинен перевищувати 50 % від маси всього улову.

12.3.8. Мінімально допустимий розмір вічка:

у бичкових драгах і волоках у матні та приводах а = 18 мм, у крилах - а = 20 мм;

у ставних неводах, каравках, ятерах, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах а = 18 мм;

висота крила бичкової драги біля клячів повинна бути не більше 1,4 м.

Довжина драги вимірюється по верхній підборі і не повинна перевищувати 45 м. Матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини. На 1 м пожилини повинно припадати не менше 31 вічка.

12.4. Піленгаса:

12.4.1. Кошільними неводами в районах та в терміни, передбачені для його промислу кільцевими неводами, при цьому розмір вічка та дозволені прилови молоді в кошільних неводах є аналогічними встановленим для кільцевих неводів. Термін промислу піленгаса кошільними та кільцевими неводами - з 01 січня до 30 квітня та з 01 жовтня до 31 грудня.

12.4.2. Закидними та ставними неводами (включаючи каравки), підйомними заводами і ятерами в Азовському морі, протоці Тонкій, лиманах, за винятком Молочного, Утлюцького - з 15 лютого до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня.

12.4.3. Ставними неводами і ятерами в Таганрозькій затоці - з 01 березня до 15 травня.

12.4.4. Снюрреводами або тралами розміром по верхній підборі до 38 м з кроком вічка в кутці а = 30 мм у строки і в районах, передбачених Правилами рибальства (z0043-00) для промислу цього об'єкта кошільними і кільцевими неводами. Загальна кількість снюрреводів або тралів - 2 одиниці. Розподіл вказаної кількості снюрреводів або тралів між користувачами здійснює Азовдержрибоохорона за їх письмовими заявами (строк подання заяв - за 15 діб до початку промислу). Застосування снюрревода - згідно з умовами, визначеними підпунктом 12.2.4 підпункту 12.2 пункту 12 цього Режиму.

12.4.5. Лов піленгаса волоками, закидними неводами та ятерами здійснюється з берега або з плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки.

12.4.6. Кількість сіток на промислі піленгаса в Керченській протоці та в Утлюцькому лимані обмежується. У Керченській протоці допускається використання 300 сіток, в Утлюцькому лимані - 300 сіток. Розподіл сіток між користувачами здійснює Азовдержрибоохорона за їх письмовими заявами (строк подання заяв - за 15 діб до початку промислу).

12.4.7. Довжина сіток не повинна перевищувати 75 м. Кількість сіток в одній ставці не повинна перевищувати 10 одиниць. Мінімальна кількість сіток на один плавзасіб - 10 одиниць.

12.5. Тюльки:

12.5.1. Ставними неводами у Таганрозькій затоці 150 одиницями з 01 березня до 15 червня.

12.5.2. Снюрреводами або тралами (розміром по верхній підборі до 38 м) з кроком вічка в кутці 6,5 мм у строки і в районах, передбачених Правилами рибальства (z0043-00) для промислу цього об'єкта кошільними неводами. Загальна кількість снюрреводів або тралів - 6 одиниць. Розподіл вказаної кількості снюрреводів або тралів між користувачами здійснює Азовдержрибоохорона за їх письмовими заявами (строк подання заяв - за 15 діб до початку промислу). Застосування снюрревода - згідно з умовами, визначеними підпунктом 12.2.4 підпункту 12.2 пункту 12 цього Режиму.

12.6. Азово-чорноморських кефалей:

12.6.1. Волоками, ставними неводами та підйомними заводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня.

12.6.2. Волоками й одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня.

12.6.3. Лов волоками здійснюється з берега або з плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки.

12.7. Гамарид ручними сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня.

12.8. Креветок:

12.8.1. Волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше а = 6,5 мм і сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня.

12.8.2. Волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше а = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка а = 6,5 - 10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня.

12.9. Хірономід у водоймах Азовського басейну, включаючи затоку Сиваш та Утлюцький лиман, мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами розміром до 1 м 2 із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) - з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня.

12.10. Ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту.

12.11. Вилучення водних біоресурсів як прилову при веденні промислового рибальства тільки за умови наявності у користувача квот на вилов цих водних біоресурсів або права на їх вилов (добування) у межах загального ліміту.

13. Прилов інших об'єктів лову на промислі калкана бавовняними одностінними сітками (нитка № 10) не повинен перевищувати 50 % від загальної маси улову.

14. Мінімальний розмір рапани, допустимий до вилучення (промисловий розмір), - 7 см. Вимірювання здійснюється шляхом виміру найбільшої довжини черепашки. Особини рапани, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт.

15. Забороняється:

15.1. Промисел судака і піленгаса сітками в Азовському морі (включаючи Таганрозьку затоку).

15.2. Промисел глоси у Сиваші.

15.3. Промисел азово-чорноморських кефалей волоками в Азовському морі вздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси.

15.4. Промисел мідій.

15.5. Вилучення ікряних самиць раків.

15.6. Будь-який промисел протягом усього року:

у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:

1) 46°54'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

2) 46°50'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

3) 46°50'30" пн. ш., 38°15'00" сх. д.;

4) 46°52'00" пн. ш., 38°12'30" сх. д.;

5) 46°54'30" пн. ш., 38°12'30" сх. д. і далі до початкової точки;

у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:

1) 46°17'00" пн. ш., 37°25'30" сх. д.;

2) 46°11'15" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

3) 46°06'00" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

4) 46°06'00" пн. ш., 37°28'45" сх. д.;

5) 46°14'15" пн. ш., 35°25'45" сх. д. і далі до початкової точки.

15.7. Вибирати з водних об'єктів знаряддя лову або садки (кукани), що не належать даному користувачеві. У разі їх вимушеного вибирання при потраплянні в активні знаряддя лову, зачепленні плавзасобами тощо обов'язково внести відповідний запис у судновий журнал та сповістити про це органи рибоохорони.

16. Висота сіток для промислу калкана повинна бути не більше 15 вічок та не більше 1,2 м по сторожку.

17. Бирками маркуються тільки ставні знаряддя лову. Бирки кріпляться на:

ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості від крила;

ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;

сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки.

18. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідне управління ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

19. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок задухових ситуацій, здійснюється меліоративний відлов (відповідно до статті 47 Закону України "Про тваринний світ" (2894-14) ).

20. Для контролю стану водного середовища в найвірогідніших місцях виникнення задухових ситуацій у строк до 15 травня 2013 року Азовдержрибоохороною та Державною Азовською морською екологічною інспекцією створюються спільні мобільні групи гідрохімічного контролю із залученням представників науково-дослідних рибогосподарських інститутів.

21. При виникненні несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів, науково-дослідний інститут, представники якого беруть участь у роботі мобільної групи гідрохімічного контролю, надає Державній Азовській морській екологічній інспекції та Азовдержрибоохороні інформацію про виникнення задухової (передзадухової) ситуації.

22. У випадках, коли водні біоресурси, які зазнають лиха, не можуть бути збережені, за рішенням обласних державних адміністрацій дозволяється проведення меліоративного відлову.

23. Під час проведення меліоративного відлову мобільні групи гідрохімічного контролю продовжують здійснювати моніторинг водного середовища. Науково-дослідний інститут, представники якого беруть участь у роботі мобільної групи, надають Державній Азовській морській екологічній інспекції оперативну інформацію про результати моніторингу. При нормалізації ситуації Державна Азовська морська екологічна інспекція приймає рішення про припинення меліоративного відлову та сповіщає Азовдержрибоохорону, котра інформує про це користувачів.

24. Користувачі, що здійснюють меліоративний відлов, зобов'язані:

вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів;

щоденно надавати до Азовдержрибоохорони дані про кількість використаних знарядь лову, кількість та типи задіяних плавзасобів, кількість вилучених водних біоресурсів, гідрометеообставини.

Після припинення меліоративного відлову користувачі протягом доби надають до Азовдержрибоохорони звіти про вилучення водних біоресурсів під час його проведення та журнали обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів.

25. Азовдержрибоохорона здійснює централізований збір і узагальнення даних, про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративних відловів у басейні Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення відловів передається до Держрибагентства України, Державної Азовської морської екологічної інспекції та до науково-дослідного інституту, представники якого беруть участь у роботі мобільної групи.

26. Для обліку бичків, вилучених у випадку проведення меліоративних відловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, Держрибагентством України утворюється резерв з ліміту їх вилову в лиманах та прибережній зоні заток українського узбережжя в обсязі 1000 тонн, у разі використання цього резерву вилучення бичків здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу добування (ліміту) морського промислу.

27. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних органів рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.