Юридический Харьков плюс - прийняття від 06.03.2013 N 178-2013-р bea051ab38d9145ead049079a5042185-1

1. Схвалити Концепцію Державної програми дослідження стану Криворізького залізорудного басейну для запобігання виникненню на його території катастрофи техногенного та природного характеру на 2013-2016 роки (178-2013-р) , що додається.

Визначити державним замовником Програми Міністерство промислової політики.

2. Міністерству промислової політики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної програми дослідження стану Криворізького залізорудного басейну для запобігання виникненню на його території катастрофи техногенного та природного характеру на 2013-2016 роки.

КОНЦЕПЦІЯ

Державної програми дослідження стану Криворізького залізорудного басейну для запобігання виникненню на його території катастрофи техногенного та природного характеру на 2013-2016 роки

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Криворізький залізорудний басейн (далі - Криворізький басейн) є основною сировинною базою чорної металургії України, яка забезпечує понад 40 відсотків валютних надходжень до державного бюджету. Протягом 130 років інтенсивної розробки Криворізького басейну з надр добуто близько 17 млрд. тонн гірничої маси. Усі гірничі роботи проводяться в межах м. Кривого Рогу та прилеглої до нього території.

Внаслідок проведення гірничих робіт порушено понад 34 тис. гектарів земель. Із 585 кв. кілометрів території Криворізького басейну майже на 40 кв. кілометрах розміщені кар’єри та утворилася зона обвалу, на 70 кв. кілометрах - хвостосховища відходів збагачення залізних руд, у яких заскладовано понад 3 млрд. тонн подрібненої гірничої маси, більш як 70 кв. кілометрів перебувають під відвалами, в яких накопичилось понад 9 млрд. тонн розкривних порід. Висота відвалів досягає 120 метрів, дамб хвостосховищ - 35-90 метрів, що створює надмірне техногенне навантаження на земну поверхню.

Загальний об’єм відкритих і підземних гірничих робіт становить близько 20 млрд. куб. метрів, з них кар’єрних та шахтних виїмок - більш як 6 млрд. куб. метрів (у тому числі, за різними оцінками, 40-50 млн. куб. метрів підземних порожнин, що формують зони значного послаблення у масивах гірських порід). Гірничі виробки, що мають специфічну витягнуту у меридіональному напрямку форму, можуть стати хвилеводом у разі виникнення природних землетрусів або спровокувати техногенний землетрус. Напрямок техногенних порушень збігається з лінією природного геологічного розлому, що простягається з півострова Крим.

Особливу небезпеку становлять ділянки гірничих відводів шахт, закритих протягом першої половини ХХ століття, оскільки видобуток руди проводився на незначній глибині (20-300 метрів). Сьогодні до зазначених ділянок безпосередньо наблизилися житлові та промислові зони м. Кривого Рогу.

Можливі наслідки розташування у безпосередній близькості відвалів і хвостосховищ, з одного боку, та підземних порожнин, з іншого (за умови техногенного водонасичення верхньої зони порід), ні вітчизняною, ні світовою гірничою наукою на даний час не досліджені.

Останнім часом на території Криворізького басейну спостерігається збільшення кількості руйнівних явищ - провалів та зсувів земної поверхні, природних і техногенних землетрусів тощо.

У минулому столітті в м. Кривому Розі землетруси силою 3-3,7 бала виникали один раз на 8-10 років, а за останні 10 років зафіксовано вже три поштовхи силою 3,2-4 бали. Через закриття та затоплення деяких шахт порушено природний гідрогеологічний режим багатьох районів Криворізького басейну, що спричинило значне підтоплення міської території - більш як 9 тис. гектарів.

Внаслідок тривалого інтенсивного відпрацювання родовищ з урахуванням специфіки гірничих робіт (порушення геомеханічної рівноваги порід та земної поверхні у процесі розробки родовищ, формування ділянок техногенної тріщинуватості, складування відходів гірничого виробництва на значній території) і недостатнього фінансування заходів з охорони довкілля у межах Криворізького басейну утворилася зона техногенної екологічної небезпеки.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

У масиві порід Криворізького басейну наявні кілька крупних тектонічних розломів, навколо яких утворилися мережа більш дрібних розломів, зони зім’яття, підвищеної тріщинуватості та подрібнення порід. Внаслідок зазначених порушень структура Криворізького басейну має вигляд блоків розміром від 5-7 до 15-20 кв. кілометрів, оточених зонами відкритої тріщинуватості, що позбавляють блоки жорсткого зчеплення та знижують геомеханічну жорсткість і сейсмічну стійкість усієї структури.

Проведення гірничих робіт і вилучення з надр мільярдів тонн гірничої маси призвело до значних техногенних порушень їх геологічної будови, площа яких перевищує розміри блоків, що формують структуру Криворізького басейну. Зазначені порушення проявляються на земній поверхні. Зона порушень, що простягається на 80 кілометрів, є безперервним чергуванням кар’єрів, шахт, зон зсуву та обвалу порід, локальних зон підроблення та зниження міцності порід без обвалу поверхні, шламосховищ, відвалів розкривних порід.

Як наслідок, масив гірських порід не є монолітним, він постійно зазнає зміщень, деформацій, повторного тріщиноутворення у процесі гірничодобувних робіт, що призводить до формування підземних порожнин, природних і техногенних розломів, зон масових деформацій і зсувів блоків гірських порід, зон підвищеного механічного напруження, у яких створюються умови для масових зсувів, обвалу порід і навіть виникнення техногенних землетрусів.

Внаслідок порушення гідрогеологічного режиму в межах Криворізького басейну утворились численні депресійні воронки в безпосередній близькості до діючих і закритих гірничодобувних підприємств.

Вода потрапляє до глибинних зон порушення надр, що створює загрозу активізації рухомості зруйнованих порід, збільшення їх об’ємної маси, виникнення значного додаткового тиску на зони, які стримують поширення порушень. За попередніми оцінками, збільшення водоенергонавантаження може спричинити несподівані миттєві зсуви і обвали порід, а також призвести до виникнення техногенних землетрусів.

Ситуація, що склалася в Криворізькому басейні, наближається до критичної і потребує термінового проведення робіт, спрямованих на захист населення і території в цілому від негативного впливу масштабних порушень водного балансу надр, а також розроблення заходів щодо запобігання виникненню еколого-техногенної загрози.

Основними проблемами, які можуть спричинити виникнення катастрофи техногенного та природного характеру, є:

посилення ендогенних та екзогенних геологічних, у тому числі неотектонічних, процесів, які активізують природні і техногенні рухи зон розлому земної кори;

накопичення значного обсягу твердих і рідких відходів;

утворення порожнин під час підземного видобутку залізних руд;

порушення природного гідрогеологічного режиму регіону внаслідок відкачування шахтних і кар’єрних вод з гірничих виробок та експлуатації гідротехнічних споруд гірничодобувних підприємств.

Мета Програми

Метою Програми є проведення досліджень небезпечних техногенних та природних процесів, зумовлених діяльністю залізорудних підприємств Криворізького басейну, картування та районування промислових і селітебних територій за рівнем безпечної експлуатації.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі два варіанти розв’язання проблеми:

продовження здійснення заходів з рекультивації земель, ліквідації та реструктуризації нерентабельних залізорудних підприємств;

створення системи моніторингу стану Криворізького басейну, кар’єрних та шахтних виїмок масиву гірських порід, підземних порожнин та заскладованих відходів гірничого виробництва, технічного і технологічного переоснащення гірничодобувних підприємств з метою запобігання виникненню катастрофи техногенного та природного характеру.

Перший варіант розв’язання проблеми дасть змогу досягти лише короткострокового поліпшення показників аварійності та виникнення інших надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, тоді як другий варіант забезпечить комплексне розв’язання проблеми.

Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

Проблему планується розв’язати шляхом виконання комплексу науково-дослідних та інженерних робіт за такими напрямами:

виявлення тектонічних розломів, підземних порожнин, карстових утворень, зсувних ділянок, підземних водних потоків і зон підтоплення, визначення стану комунікацій житлово-комунального господарства, що передбачає проведення:

- космічної зйомки території Криворізького басейну та первинне оброблення її результатів;

- аерофотозйомки території Центрально-Міського району м. Кривого Рогу для уточнення аномальних зон;

- польових профільних та площових наземних геофізичних досліджень проблемних ділянок з метою уточнення їх геометричних параметрів;

дослідження природних сейсмогенерувальних факторів:

- структурно-неотектонічне дешифрування аеро- і космознімків, формування тектонічної основи досліджень природних сейсмогенерувальних факторів;

- складення карт тектонічних розломів Криворізького басейну, класифікація та районування промислових і селітебних територій за факторами сейсмічної безпеки;

- просторове моделювання структури зони розломів та прогнозування зон розповсюдження сейсмічних коливань;

дослідження техногенних сейсмогенерувальних факторів:

- складення карт підземних порожнин, карстових утворень, зсувонебезпечних ділянок, а також карт підземних водних потоків і зон підтоплення за результатами аналізу наявної геолого-маркшейдерської документації та проведених досліджень;

- класифікація та районування промислових і селітебних територій за рівнем безпечної експлуатації;

- проведення аналізу сучасного гідрогеологічного стану та дослідження гідрогеодеформаційного поля Криворізького басейну;

- геофізичні та геомеханічні дослідження стану масивів порід у межах полів діючих та закритих шахт, кар’єрів, розроблення системи комп’ютерного моделювання для здійснення прогнозу стану гірських масивів та визначення гранично допустимих параметрів геомеханічних порушень;

розроблення наукових рекомендацій щодо подальшого використання надр, рекультивації порушених земель і запобігання посиленню негативних процесів, а також стосовно визначення шляхів реагування на можливі аварії техногенного характеру.

Програму передбачається виконати протягом 2013-2016 років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу:

провести аналіз космознімків території Криворізького басейну, скласти карту його аномальних зон;

скласти карти тектонічних розломів, підземних порожнин, карстових утворень, зсувних ділянок, а також підземних водних потоків та зон підтоплення Криворізького басейну і шести районів м. Кривого Рогу;

підвищити рівень безпеки життєдіяльності населення регіону, мінімізувати обсяг можливих матеріальних витрат, пов’язаних з виникненням катастроф техногенного та природного характеру.

Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 130000 тис. гривень, зокрема за рахунок державного бюджету - 90000 тис. гривень, місцевих бюджетів - 40000 тис. гривень.

Орієнтовний обсяг видатків на виконання Програми визначається під час формування показників державного бюджету на відповідний рік виходячи з його фінансових можливостей.