КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
|
від 5 грудня 2012 р. № 996-р
Київ
|
Про схвалення Концепції Державної цільової оборонної програми утилізації озброєння, військової техніки та іншого військового майна (крім звичайних видів боєприпасів та компонентів рідкого ракетного палива) на період до 2017 року
1. Схвалити Концепцію Державної цільової оборонної програми утилізації озброєння, військової техніки та іншого військового майна (крім звичайних видів боєприпасів та компонентів рідкого ракетного палива) на період до 2017 року, що додається.
Визначити Міністерство оборони державним замовником Програми.
2. Міністерству оборони разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати Кабінетові Міністрів України:
у тримісячний строк після набрання чинності Державною комплексною програмою реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року проект Державної цільової оборонної програми утилізації озброєння, військової техніки та іншого військового майна (крім звичайних видів боєприпасів та компонентів рідкого ракетного палива) на період до 2017 року;
до кінця 2014 року проект Державної цільової оборонної програми утилізації озброєння, військової техніки, боєприпасів та іншого військового майна на 2015-2019 роки.
|
Прем'єр-міністр України
|
М.АЗАРОВ
|
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 5 грудня 2012 р. № 996-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової оборонної програми утилізації озброєння, військової техніки та іншого військового майна (крім звичайних видів боєприпасів та компонентів рідкого ракетного палива) на період до 2017 року
Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
У Збройних Силах зберігається 15 тис. одиниць надлишкового озброєння та військової техніки, понад 81 тис. тонн військово-технічного майна, близько 1,1 тис. тонн небезпечних хімічних речовин, не придатних для використання за призначенням (далі - небезпечні хімічні речовини), які потребують утилізації.
Під час здійснення заходів з реформування Збройних Сил очікується зменшення потреби в озброєнні та військовій техніці на 17,3 тис. одиниць і військово-технічному майні в обсязі 27 тис. тонн, що підлягатимуть утилізації. На кінець 2017 року буде накопичено більше ніж 32,3 тис. одиниць надлишкового озброєння і військової техніки та 108 тис. тонн військово-технічного майна, близько 1,1 тис. тонн небезпечних хімічних речовин, які планується утилізувати.
З огляду на ситуацію, що склалася, необхідно якнайшвидше розпочати процес утилізації надлишкового озброєння, військової техніки, військово-технічного майна та небезпечних хімічних речовин.
Утримання зазначених озброєння, військової техніки та військово-технічного майна призводить до перевантаження місць зберігання, потребує значних людських і фінансових ресурсів, створює реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.
Утилізація надлишкового озброєння, військової техніки, військово-технічного майна і небезпечних хімічних речовин дасть змогу отримати від реалізації продуктів утилізації додаткові надходження до державного бюджету, проте потребує тривалого часу, виділення бюджетних коштів, а також залучення підприємств, установ та організацій відповідно до законодавства.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом
Основними причинами виникнення проблеми є:
концентрація матеріально-технічних ресурсів для задоволення потреб другого ешелону угруповання військ держав - учасниць Варшавського договору та першого ешелону Радянської армії на території України, абсолютну більшість яких вироблено наприкінці 70-х та у 80-х роках;
кількість озброєння, військової техніки та військово-технічного майна, які зберігаються на арсеналах, складах і базах, що значно перевищує потреби Збройних Сил;
постійне підвищення вимог до бойових і технічних характеристик озброєння та військової техніки, подальше погіршення їх технічного стану, що унеможливлює їх реалізацію та використання за призначенням або робить економічно недоцільним їх відновлення;
низькі темпи реалізації та утилізації надлишкового озброєння, військової техніки та військово-технічного майна;
збільшення щороку частки озброєння, військової техніки та військово-технічного майна, які необхідно утилізувати;
необхідність відновлення боєздатності техніки та озброєння Збройних Сил, що може бути частково забезпечена шляхом використання деталей, вузлів, агрегатів та інших комплектувальних виробів, отриманих в результаті утилізації;
неможливість проведення утилізації надлишкового та списаного озброєння, військової техніки, військово-технічного майна та небезпечних хімічних речовин безпосередньо силами військових частин Збройних Сил через відсутність відповідної матеріально-технічної і наукової бази, а також достатньої кількості підготовленого особового складу та персоналу;
реальна загроза виникнення надзвичайних ситуацій у разі подальшого зволікання з утилізацією небезпечних хімічних речовин.
Проблема утилізації озброєння, військової техніки, військово-технічного майна та небезпечних хімічних речовин може бути розв’язана шляхом розроблення та виконання Державної цільової оборонної програми утилізації озброєння, військової техніки та іншого військового майна (крім звичайних видів боєприпасів та компонентів рідкого ракетного палива) на період до 2017 року (далі - Програма).
Мета Програми
Метою Програми є розв’язання проблеми утримання та утилізації надлишкового і списаного озброєння, військової техніки, військово-технічного майна та небезпечних хімічних речовин, визначення шляхів і розроблення заходів щодо проведення утилізації із залученням підприємств оборонно-промислового комплексу, забезпечення концентрації необхідних фінансових і матеріально-технічних ресурсів, виробничого та науково-технічного потенціалу.
Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Можливі такі варіанти розв’язання проблеми:
перший - утилізація озброєння, військової техніки та військово-технічного майна на умовах його продажу на конкурентних засадах;
другий - утилізація озброєння, військової техніки та військово-технічного майна в результаті якої утворюються брухт чорних і кольорових металів, брухт із вмістом дорогоцінних металів та інша вторинна сировина;
третій - комплексна утилізація з розподілом майна на три групи, до яких відповідно належать озброєння, військова техніка та військово-технічне майно:
- що після розбирання (дефектації, відновлення) можуть бути використані для експлуатації або ремонту штатного озброєння та військової техніки в Збройних Силах;
- що після розбирання (дефектації, відновлення) можуть бути використані для подальшої реалізації на зовнішньому та внутрішньому ринку;
- потреба у яких відсутня у Збройних Силах та на підприємствах промисловості і які можуть бути перероблені на брухт чорних, кольорових металів, брухт і відходи із вмістом дорогоцінних металів та іншу вторинну сировину;
четвертий варіант - утилізація небезпечних хімічних речовин шляхом їх перероблення на спеціалізованих підприємствах.
У разі застосування варіанта утилізації озброєння, військової техніки та військово-технічного майна на умовах його продажу на конкурентних засадах буде забезпечено поступове зменшення кількості озброєння, військової техніки та військово-технічного майна Збройних Сил. Разом з тим витрати на підготовку військового майна до утилізації, проведення його оцінки, сплату встановлених законодавством податків будуть більшими порівняно з іншими варіантами, а обсяг надходжень до державного бюджету меншим, ніж вартість вторинних ресурсів, які передбачається отримати в результаті утилізації.
Варіант утилізації списаного і не придатного для використання за призначенням озброєння, військової техніки та військово-технічного майна, в результаті якої утворюються брухт чорних та кольорових металів, брухт і відходи із вмістом дорогоцінних металів та інша вторинна сировина, з подальшою їх реалізацією, дасть змогу зменшити їх кількість у Збройних Силах у найкоротші строки. Разом з тим такий варіант забезпечить надходження до державного бюджету в обсязі, що дорівнює лише вартості металобрухту та вторинної сировини.
Варіант комплексної утилізації з розподілом озброєння, військової техніки та військово-технічного майна на три групи передбачає:
розбирання озброєння, військової техніки та військово-технічного майна на деталі, вузли, агрегати та інші комплектувальні вироби, які можуть бути повторно використані в інтересах Збройних Сил або реалізовані на внутрішньому та зовнішньому ринку;
отримання брухту чорних та кольорових металів, брухту і відходів із вмістом дорогоцінних металів та іншої вторинної сировини.
Варіант комплексної утилізації з розподілом озброєння, військової техніки та військово-технічного майна на три групи є доцільним з огляду на можливість повторного використання деталей, вузлів, агрегатів та інших комплектувальних виробів, що дасть змогу заощадити бюджетні кошти, необхідні для їх придбання або виготовлення для потреб Збройних Сил, а також забезпечить додаткові надходження до державного бюджету від реалізації їх надлишкової кількості. Крім того, такий варіант дасть змогу реалізувати придатні для подальшого використання деталі, вузли, агрегати та інші комплектувальні вироби за ціною, вищою, ніж вартість металобрухту, що забезпечить додаткові надходження до державного бюджету.
Варіант утилізації небезпечних хімічних речовин потребує тривалого часу, витрачання бюджетних коштів, залучення підприємств, установ та організацій, здатних виконати ці роботи відповідно до норм і правил екологічної безпеки та вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Такий шлях є єдино можливим для забезпечення утилізації зазначеної категорії військового майна.
Результати порівняльного аналізу свідчать, що оптимальним є поєднання другого, третього та четвертого варіантів розв’язання проблеми залежно від виду та стану майна, що підлягатиме утилізації.
Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми
Розв’язання проблеми здійснюватиметься за такими напрямами:
утилізація надлишкового озброєння, військової техніки та військово-технічного майна, не придатних для використання за призначенням, шляхом перероблення, в результаті якого утворюються брухт чорних і кольорових металів, брухт та відходи із вмістом дорогоцінних металів та інша вторинна сировина, з подальшою їх реалізацією. Такий підхід є прийнятним, якщо за результатами утилізації не передбачається отримання деталей, вузлів, агрегатів та інших комплектувальних виробів для забезпечення потреб Збройних Сил, в їх придбанні не заінтересовані підприємства з ремонту озброєння, військової техніки та військово-технічного майна, а також на них відсутній попит на внутрішньому і зовнішньому ринку;
комплексна утилізація з розподілом озброєння, військової техніки та військово-технічного майна на три групи. Такий підхід доцільно застосувати, якщо певна кількість деталей, вузлів, агрегатів та інших комплектувальних виробів можуть бути використані для потреб Збройних Сил як ремонтний фонд та у разі заінтересованості підприємств з ремонту озброєння, військової техніки та військово-технічного майна в їх придбанні, а також якщо на них існує попит на внутрішньому і зовнішньому ринку;
утилізація небезпечних хімічних речовин із залученням підприємств, установ та організацій, які здатні виконати ці роботи відповідно до норм і правил екологічної безпеки та вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за рахунок бюджетних коштів.
Програму планується виконати до 2017 року включно.
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми дасть змогу досягти таких результатів:
у військовій сфері:
- позбавити Збройні Сили невластивих функцій щодо утримання надлишкового озброєння, військової техніки та військово-технічного майна і спрямувати вивільнені людські та фінансові ресурси на покращення підготовки військ за цільовим призначенням;
- використати деталі, вузли, агрегати та інші комплектувальні вироби, отримані у результаті виконання робіт з утилізації, для ремонту і відновлення техніки та озброєння Збройних Сил;
- спрямувати додаткові надходження від реалізації продуктів утилізації на здійснення заходів з підвищення рівня боєздатності Збройних Сил;
в економічній сфері:
- дасть змогу поповнити державний бюджет на суму близько 844800 тис. гривень, що надійдуть від реалізації продуктів утилізації та іншої вторинної сировини;
- зменшити обсяг витрат на зберігання озброєння, військової техніки та військово-технічного майна за рахунок зменшення їх кількості;
- повторно використати отримані під час виконання робіт з утилізації деталі, вузли, агрегати та інші комплектувальні вироби;
- використати вивільнену від зберігання об’єктів утилізації територію в інтересах національної економіки;
у соціальній сфері:
- створити близько 1 тис. робочих місць із залученням інженерно-технічного складу військовослужбовців, звільнених у запас в період реформування Збройних Сил;
- зберегти робочі місця на підприємствах, які залучатимуться до виконання робіт з утилізації озброєння та військової техніки, військово-технічного майна та небезпечних хімічних речовин;
- знизити рівень соціальної напруги, пов’язаної із зберіганням значної кількості не придатного до використання озброєння, військової техніки та військово-технічного майна, зокрема токсичних хімічних речовин;
в екологічній сфері:
- запобігти виникненню надзвичайних ситуацій;
- поліпшити екологічний стан території, прилеглої до місць зберігання об’єктів утилізації.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Для проведення утилізації 32,3 тис. одиниць озброєння та військової техніки, 108 тис. тонн військово-технічного майна та 1,124 тис. тонн небезпечних хімічних речовин необхідно 155092,2 тис. гривень.
Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної фінансової допомоги та інших передбачених законодавством джерел.
Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, уточнюється щороку під час складання проекту державного бюджету з урахуванням його реальних можливостей.