Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Тимчасовий порядок надання адміністративних послуг, що додається.

Установити, що Тимчасовий порядок діє у період до законодавчого врегулювання питань надання адміністративних послуг.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

1) провести у місячний строк аналіз діяльності підприємств, установ та організацій, які належать до сфери їх управління, та:

подати Державному комітетові статистики, Фондові державного майна, Державній податковій адміністрації, Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва, Головному управлінню державної служби і Державному казначейству пропозиції про внесення змін до відповідних реєстрів, що ведуть зазначені органи, з метою їх актуалізації та відображення фактичної кількості підприємств, установ та організацій;

розглянути питання про ліквідацію і реорганізацію підприємств, установ та організацій, діяльність яких не пов'язана з реалізацією завдань, покладених на органи виконавчої влади;

2) вжити заходів до завершення процесу ліквідації підприємств, установ та організацій, які належать до сфери їх управління і стосовно яких прийнято таке рішення;

3) подати у місячний строк після затвердження Кабінетом Міністрів України Методики визначення собівартості платних адміністративних послуг пропозиції щодо затвердження розмірів плати за такі послуги відповідно до економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з їх наданням;

4) затвердити у місячний строк стандарти адміністративних послуг та подати Міністерству економіки інформацію про їх затвердження;

5) вжити заходів до припинення з 1 січня 2010 р. надання адміністративних послуг підприємствами, установами та організаціями, що не мають статусу бюджетних установ, якщо інше не передбачено законодавчими актами або міжнародними договорами;

6) подати до 30 січня 2010 р. Міністерству економіки інформацію про стан виконання заходів, передбачених цією постановою, для її узагальнення і надіслання Кабінетові Міністрів України до 15 лютого 2010 р. разом з пропозиціями щодо вдосконалення роботи з розвитку системи надання державних, у тому числі адміністративних послуг.

3. Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва за участю об'єднань підприємців проаналізувати у двомісячний строк випадки залучення суб'єктами надання адміністративних послуг на платній основі до надання таких послуг підприємств, установ та організацій, що не мають статусу бюджетних установ, та внести Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо недопущення таких випадків.

4. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва, Антимонопольному комітетові розробити та подати у місячний строк на розгляд Кабінету Міністрів України проект Методики визначення собівартості платних адміністративних послуг.

5. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади відповідно до своїх повноважень:

переглянути затверджені Кабінетом Міністрів України переліки платних послуг і у місячний строк внести пропозиції щодо їх розмежування на адміністративні та господарські;

провести аналіз законодавчих актів та подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції про внесення до них змін з метою недопущення встановлення підприємствам, установам та організаціям, що не мають статусу бюджетних установ, повноважень з надання адміністративних послуг, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

вжити заходів до відмови від надання органами виконавчої влади господарських послуг, які можуть бути надані суб'єктами господарювання приватної форми власності.

6. Визнати такими, що втратили чинність, акти Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 17 липня 2009 р. N 737

1. Цей Порядок визначає процедуру надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах делегованих їм органами виконавчої влади повноважень, підприємствами, установами та організаціями, на які згідно з нормативно-правовими актами покладено повноваження надавати адміністративні послуги (далі - суб'єкти).

Адміністративна послуга - це послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо).

Адміністративний акт - це прийняте суб'єктом рішення індивідуальної дії, спрямоване на набуття, зміну чи припинення прав та обов'язків особи.

Стандарт адміністративної послуги - це акт, який видається суб'єктом відповідно до нормативно-правових актів, що визначають порядок надання адміністративної послуги, та містить інформацію про адміністративну послугу і процедуру її надання, зокрема умови та відповідальних осіб. Установлювати стандартом адміністративної послуги права і обов'язки громадян забороняється.

До адміністративних послуг належить:

видача ліцензій, дозволів та інших документів дозвільного характеру, сертифікатів, свідоцтв, атестатів, посвідчень;

реєстрація (фактів, суб'єктів, прав, об'єктів, у тому числі легалізація суб'єктів і актів (документів), нострифікація та верифікація);

інші види діяльності незалежно від назви, у результаті провадження яких заінтересованим фізичним та юридичним особам, а також об'єктам, що перебувають у власності, володінні чи користуванні таких осіб, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

До адміністративних послуг не належить контрольна діяльність (проведення перевірки, ревізії, інспектування тощо), освітні, медичні та господарські послуги, які надаються органами виконавчої влади, державними підприємствами, установами та організаціями.

2. Адміністративні послуги можуть надаватися на платній і безоплатній основі.

3. Повноваження суб'єктів надання адміністративних послуг визначаються нормативно-правовими актами.

Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, що визначені законодавчими актами, а в разі, коли це не передбачено законодавчими актами, - актами Кабінету Міністрів України.

Розміри плати за надання адміністративних послуг установлюються з урахуванням економічно обґрунтованих витрат і Методики визначення собівартості платних адміністративних послуг, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи та організації можуть залучатися суб'єктом до виконання окремих етапів надання адміністративних послуг у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України, та у разі неможливості виконання таких етапів самостійно. Оплата роботи залучених підприємств, установ та організацій проводиться на рівні її собівартості, яка визначається відповідно до Методики, передбаченої в абзаці третьому цього пункту.

Справляння плати за надання адміністративних послуг у відсотковому відношенні до кошторисної вартості об'єкта забороняється.

Плата за надання адміністративних послуг вноситься одноразово за весь комплекс виконаних робіт та наданих послуг.

4. Плата за адміністративні послуги, які надаються підприємствами, установами та організаціями, що не мають статусу бюджетних установ, яким повноваження стосовно надання адміністративних послуг встановлені нормативно-правовими актами, перераховується одержувачами таких послуг до спеціального фонду державного бюджету.

Витрати, пов'язані з наданням зазначеними підприємствами, установами та організаціями, що не мають статусу бюджетних установ, платних адміністративних послуг, компенсуються відповідно до укладених з ними органами виконавчої влади договорів.

5. Органи виконавчої влади можуть делегувати повноваження з надання адміністративних послуг лише бюджетним установам на підставі нормативно-правових актів.

6. Адміністративні послуги надаються згідно із стандартами, що затверджуються суб'єктами відповідно до їх повноважень з урахуванням Методичних рекомендацій з розроблення стандартів адміністративних послуг, затверджених Мінекономіки. Бюджетні установи, яким делеговані закріплені згідно з нормативно-правовими актами за органами виконавчої влади повноваження щодо надання адміністративних послуг, надають такі послуги згідно із стандартами, затвердженими органами виконавчої влади, що делегували такі повноваження.

У разі коли право надання адміністративної послуги надано двом або більше суб'єктам, у тому числі місцевим органам виконавчої влади, територіальним органам центральних органів виконавчої влади, відповідальний за надання адміністративної послуги центральний орган виконавчої влади затверджує типовий стандарт надання адміністративної послуги, відповідно до якого інші суб'єкти затверджують власні стандарти надання такої послуги.

Забороняється вимагати від одержувачів адміністративних послуг документи та інформацію, які перебувають у володінні суб'єкта, володінні інших державних органів і державних підприємств, установ та організацій або надання яких не передбачено нормативно-правовими актами.

7. Суб'єкти, що надають адміністративні послуги на постійній основі, забезпечують:

розміщення на стендах та офіційних веб-сайтах інформації про надання адміністративних послуг (переліки послуг та розміри плати у разі надання їх на платній основі, розпорядок роботи, прізвища і посади відповідальних осіб із зазначенням контактних телефонів та адрес електронної пошти, перелік необхідних документів щодо отримання послуг, строки надання послуг);

надання роз'яснень з питань, що стосуються надання адміністративних послуг;

вжиття заходів до функціонування "єдиного вікна" - організаційної форми надання адміністративних послуг, яка передбачає проведення усіх процедур, необхідних для надання адміністративної послуги посадовими особами суб'єкта, за умови отримання від одержувача усіх документів, необхідних для надання такої послуги (крім адміністративних послуг, для яких спеціальними законами передбачено їх надання за принципом організаційної єдності), а також недопущення утворення черг, зокрема шляхом використання механізму попереднього запису, прозорої (нумерованої) черги.

8. Суб'єкти подають інформацію про надання адміністративних послуг Головдержслужбі для внесення її до Реєстру адміністративних послуг. Порядок і форма подання такої інформації визначаються Головдержслужбою.

9. Контроль за додержанням цього Тимчасового порядку та інших актів законодавства з питань надання адміністративних послуг здійснюється Держфінінспекцією, ДПА і Держцінінспекцією в межах їх повноважень.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 17 липня 2009 р. N 737

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. N 494 (494-2007-р) "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади".

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. N 251 (251-2009-р) "Про заходи щодо упорядкування надання державних платних послуг".

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. N 234 (234-2009-п) "Деякі питання платних державних послуг" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 21, ст. 675).

4. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 486 (486-2009-п) "Про утворення Комісії з питань удосконалення порядку надання державних та адміністративних послуг" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 37, ст. 1257).