Юридический Харьков плюс - втрата чинності від 26.10.2012 N z1219-09 622d4e57a058d12eeaf55bceaa6e6ebb-3

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) та Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 N 1262 (1262/2007) , НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про проходження медичного огляду в Службі безпеки України, що додається.

2. Начальнику Військово-медичного управління Служби безпеки України забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Служби безпеки України відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

4. З цим наказом ознайомити особовий склад Служби безпеки України.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ПОЛОЖЕННЯ

про проходження медичного огляду в Службі безпеки України

Розділ I. Загальні положення

1.1. Положення про проходження медичного огляду в Службі безпеки України (далі - Положення) розроблене відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) та Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 N 1262 (1262/2007) .

1.2. Положення визначає порядок проходження медичного огляду в Службі безпеки України (далі - СБУ) в мирний і воєнний час кандидатами на військову службу до СБУ, кандидатами до вступу на навчання до вищих військових навчальних закладів СБУ та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи СБУ з програмами підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу (далі - ВВНЗ), курсантами ВВНЗ, співробітниками - військовослужбовцями СБУ і членами їх сімей, колишніми військовослужбовцями, військовозобов'язаними, які проходять службу у військовому резерві або призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, а також порядок визначення причинного зв'язку захворювань (поранень, травм, контузій) з проходженням військової служби.

1.3. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

військово-лікарська комісія (далі - ВЛК) - спеціальний військово-медичний орган у системі охорони здоров'я СБУ у складі лікарів-спеціалістів, призначений для проведення медичного огляду;

медичне обстеження - комплекс медичних заходів, що здійснюється при проведенні медичного огляду і включає в себе вивчення історії розвитку симптомів захворювання (анамнезу), об'єктивне обстеження (огляд, пальпація, аускультація) та допоміжні методи обстеження (лабораторні, інструментальні тощо);

медичний огляд - комплекс науково-методичних, організаційних та практичних заходів, що здійснюється ВЛК в мирний та воєнний час з вивчення та оцінки стану здоров'я і фізичного розвитку осіб на момент медичного огляду з метою оптимального комплектування підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, навчальних, наукових, науково-дослідних і інших закладів, установ, навчального військового підрозділу СБУ у складі іншого вищого навчального закладу, Штабу Антитерористичного центру при СБУ (далі - органи, підрозділи, заклади СБУ) особовим складом, встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, травм, контузій) з проходженням військової служби або виконанням обов'язків військової служби та прийняттям експертного висновку.

Зміст інших понять та термінів, що вживаються у цьому Положенні, визначається Основами законодавства України про охорону здоров'я (2801-12) .

1.4. Медичний огляд проводиться за усвідомленою згодою особи.

Розділ II. Військово-лікарські комісії в СБУ

Глава 1. Загальні положення

1.1. Медичний огляд у системі СБУ здійснюється постійно діючими штатними і позаштатними ВЛК, створеними у закладах охорони здоров'я СБУ:

Центральна ВЛК, створена на базі Військово-медичного управління (далі - ВМУ) СБУ (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіональних органів СБУ, створені на базі військово-медичних служб (далі - ВМС) у регіональних органах СБУ;

госпітальна ВЛК, створена на базі центрального госпіталю ВМУ (далі - ГВЛК).

Штатною ВЛК є ЦВЛК, усі інші - позаштатними. Склад позаштатних ВЛК затверджується керівниками органів, підрозділів, закладів СБУ, у яких функціонують ВМС, за погодженням з головою ЦВЛК.

1.2. ВЛК комплектуються лікарями з клінічною підготовкою за спеціальностями: терапія, хірургія, неврологія, отоларингологія, офтальмологія, психіатрія.

1.3. У разі потреби до участі в роботі ВЛК, окрім провідних медичних фахівців закладів охорони здоров'я СБУ, в установленому порядку за місцем створення ВЛК можуть залучатись представники підрозділів кадрового забезпечення та внутрішньої безпеки СБУ.

1.4. ВЛК використовує матеріально-технічну базу закладу охорони здоров'я СБУ, в якому вона створена.

1.5. За організацію роботи ВЛК та законність прийнятих нею рішень відповідає голова ВЛК.

1.6. За створення належних умов для ефективної роботи ВЛК відповідають керівники відповідних функціональних підрозділів Центрального управління, регіональних органів та закладів СБУ.

1.7. ВЛК складає плани роботи та спеціальної підготовки медичного персоналу.

1.8. ВЛК щорічно подає до ЦВЛК звіт про роботу ВЛК (додаток 1), відомості про результати медичного огляду ВЛК кандидатів на військову службу до СБУ, військовослужбовців і членів їх сімей, колишніх військовослужбовців (додаток 2), відомості про результати медичного огляду ВЛК військовослужбовців при звільненні з військової служби (додаток 3).

1.9. Матеріально-технічне забезпечення ВЛК здійснюється в установленому порядку відповідно до переліку інструментарію для оснащення кабінетів закладу охорони здоров'я СБУ при проведенні медичного огляду (додаток 4).

Глава 2. Центральна ВЛК

2.1. ЦВЛК є вищим органом з питань проведення медичного огляду в СБУ, який здійснює методичне керівництво діяльністю інших ВЛК. ЦВЛК має печатку і штамп із своїм найменуванням.

2.2. Організаційно-штатна побудова ЦВЛК в установленому порядку затверджується Головою СБУ за поданням начальника ВМУ.

2.3. Голова ЦВЛК призначається на посаду і звільняється з посади наказом Голови СБУ за поданням начальника ВМУ, погодженим із заступником Голови СБУ згідно з розподілом функціональних обов'язків.

Члени ЦВЛК призначаються на посади та звільняються з посад начальником ВМУ.

Глава 3. ВЛК регіонального органу СБУ

3.1. ВЛК регіонального органу СБУ створюється у складі голови ВЛК, не менше двох членів ВЛК - лікарів, а також секретаря ВЛК з числа осіб середнього медичного персоналу.

3.2. Головою ВЛК регіонального органу СБУ призначається керівник відповідної ВМС або його заступник.

Глава 4. Госпітальна ВЛК

4.1. ГВЛК створюється в центральному госпіталі у складі голови комісії, не менше двох членів комісії - лікарів, а також секретаря з числа осіб середнього медичного персоналу.

4.2. Головою ГВЛК призначається заступник начальника госпіталю, а заступником голови ГВЛК один із лікарів - членів комісії.

Розділ III. Організація роботи військово-лікарської комісії

3.1. Основними завданнями ВЛК є:

визначення придатності особи до військової служби в СБУ та до вступу на навчання до ВВНЗ за станом здоров'я і фізичного розвитку;

визначення можливості проживання за кордоном членів сімей військовослужбовців за станом здоров'я;

встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм і контузій у військовослужбовців та колишніх військовослужбовців з проходженням ними військової служби або виконанням обов'язків військової служби;

встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень і травм, що спричинили смерть військовослужбовця, з проходженням військової служби або виконанням обов'язків військової служби;

оцінка результатів медичного огляду і розробка пропозицій щодо вдосконалення його проведення;

контроль за станом лікувально-профілактичної роботи в закладах охорони здоров'я СБУ з питань медичного огляду.

3.2. ВЛК при виконанні покладених на неї завдань:

складає необхідну медичну документацію при проведенні медичних оглядів;

виносить експертні висновки за результатами проведених медичних оглядів, а також без проведення медичного огляду (заочно) згідно з медичною документацією (далі - постанова);

вивчає та аналізує наслідки лікування і результати медичного огляду військовослужбовців, оцінює вплив умов служби на стан здоров'я і придатність їх до подальшої військової служби та розробляє пропозиції щодо зміцнення здоров'я військовослужбовців.

3.3. Основними завданнями ЦВЛК, окрім завдань, що покладаються на ВЛК, є:

розгляд, затвердження, перегляд або скасування постанов ВЛК;

вивчення та аналіз спільно з провідними фахівцями закладів охорони здоров'я СБУ наслідків лікування і результатів медичного огляду, оцінка впливу умов служби на стан здоров'я і придатність до подальшої служби військовослужбовців, розробка пропозицій щодо збереження та зміцнення їх здоров'я;

здійснення методичного керівництва з питань проведення медичного огляду;

вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду роботи з питань медичного огляду;

розробка проектів наказів, інструкцій, методичних вказівок з питань медичного огляду;

аналіз роботи ВЛК та подання начальнику ВМУ звітів та відомостей про стан і результати медичного огляду;

організація та проведення нарад і зборів з питань роботи ВЛК;

організація навчання лікарів з питань медичного огляду;

участь у розгляді звернень громадян з питань медичного огляду, аналіз та узагальнення результатів цієї роботи.

3.4. ЦВЛК має право:

перевіряти роботу інших ВЛК;

при необхідності направляти осіб на повторний медичний огляд до будь-якої ВЛК за погодженням з начальниками ВМУ та Управління роботи з особовим складом СБУ (далі - УРОС);

у разі потреби за погодженням з начальником ВМУ та начальниками відповідних органів, підрозділів, закладів СБУ викликати в установленому порядку військовослужбовців для медичного огляду;

отримувати у відповідних органах, підрозділах, закладах СБУ необхідні для винесення постанови документи;

взаємодіяти в установленому порядку з іншими державними органами.

3.5. Основними завданнями ГВЛК, окрім виконання завдань, що покладаються на ВЛК, є:

контроль за своєчасністю і обґрунтованістю госпіталізації, повнотою та якістю обстеження й лікування, попередження передчасної виписки осіб, які лікуються, або необґрунтовано тривалого перебування їх на лікуванні;

контроль за якістю оформлення медичної та експертної документації;

періодичне подання безпосередньому начальникові і голові ЦВЛК звітів про виявлені недоліки в організації медичних обстежень та лікування.

3.6. Кількість осіб, оглянутих однією ВЛК протягом робочого дня, має становити до 25 осіб у мирний час та до 50 осіб - у воєнний.

3.7. ВЛК є незалежною при прийнятті рішень відповідно до покладених на неї завдань. У своїй роботі ВЛК керується законодавством України, у тому числі цим Положенням.

3.8. ВЛК приймає постанови колегіально шляхом голосування. Постанова приймається, якщо за неї проголосувала більшість членів ВЛК.

3.9. У разі незгоди голови чи окремих членів ВЛК з думкою решти її членів щодо висновків проведеного медичного огляду їх особиста думка записується до книги протоколів засідань ВЛК (додаток 5). Протокол засідань ВЛК підписується усіма її членами, а постанова ВЛК - головою та секретарем ВЛК.

3.10. У разі незгоди з постановою ВЛК особи, яка пройшла медичний огляд, їй може бути призначене додаткове медичне обстеження та проведено повторний медичний огляд.

Кандидату до вступу на навчання до ВВНЗ, який не згоден з постановою ВЛК, голова ВЛК роз'яснює підстави її прийняття і право кандидата протягом семи робочих днів з моменту ознайомлення з постановою ВЛК звернутися до ЦВЛК із заявою про проведення медичного огляду ЦВЛК.

Акт медичного огляду з матеріалами медичного огляду кандидата, на підставі яких прийнята постанова ВЛК, не пізніше наступного робочого дня з дня її прийняття надсилається до ЦВЛК.

Акт медичного огляду з матеріалами медичного огляду кандидата, на підставі яких прийнята постанова ВЛК, зберігається в ЦВЛК до завершення вступної кампанії, після чого надсилається до відповідної ВЛК.

Заява кандидата до вступу на навчання до ВВНЗ є підставою проведення його медичного огляду ЦВЛК.

Постанова ЦВЛК може бути оскаржена начальнику ВМУ кандидатом до вступу на навчання до ВВНЗ протягом семи робочих днів з дня ознайомлення з нею. Скарга розглядається комісією, склад якої визначається начальником ВМУ із залученням головних спеціалістів ВМУ.

За результатами розгляду скарги комісія приймає обґрунтоване та вмотивоване рішення про залишення в силі постанови ЦВЛК або скасування цієї постанови з призначенням повторного медичного огляду кандидата ЦВЛК. Рішення ЦВЛК за результатами повторного медичного огляду є остаточним.

Розділ IV. Порядок проходження медичного огляду

Глава 1. Загальні положення

1.1. Медичний огляд проводиться, як правило, на підставі направлення на медичний огляд (додаток 6), підписаного начальником відповідного підрозділу кадрового забезпечення органу, підрозділу, закладу СБУ або особою, яка його заміщує. В окремих випадках особа може звернутися особисто до ВЛК з проханням щодо необхідності проведення медичного огляду.

1.2. Направлення видаються:

кандидатам на військову службу до СБУ;

кандидатам до вступу на навчання до ВВНЗ;

військовослужбовцям та членам їх сімей.

Колишні військовослужбовці з питань медичного огляду звертаються до ВЛК особисто.

1.3. У направленні на медичний огляд зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження особи, військове звання (за наявності), а також рід служби та графа Розкладу хвороб, станів, фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в СБУ (далі - Розклад хвороб) (додаток 7), згідно з якими слід проводити медичний огляд.

У направленні на медичний огляд кандидата до вступу на навчання до ВВНЗ зазначаються також назва ВВНЗ та напрям навчання (спеціалізація).

У направленні на медичний огляд члена сім'ї військовослужбовця зазначається його родинний зв'язок з військовослужбовцем.

1.4. УРОС та підрозділи кадрового забезпечення органів, підрозділів, закладів СБУ ведуть журнал обліку направлень для проходження військовослужбовцями СБУ медичного огляду (додаток 8).

1.5. Цивільні особи, які прибули для проходження медичного огляду, подають до ВЛК такі документи: паспорт, військовий квиток (приписне свідоцтво), медичну книжку із закладу охорони здоров'я (за місцем проживання, роботи, навчання або служби) з даними динамічного нагляду, медичну довідку (лікарський професійно-консультативний висновок) за формою N 086/о (va302282-99) , дані про обов'язкові профілактичні щеплення, а також матеріали з психоневрологічного, наркологічного, протитуберкульозного, венерологічного диспансерів (із зазначенням результатів аналізів на сифіліс і ВІЛ-інфекцію).

1.6. Військовослужбовці, які прибули для проходження медичного огляду, подають до ВЛК документ, який підтверджує відношення особи до військової служби, медичну книжку з даними динамічного нагляду та результати аналізу на ВІЛ-інфекцію.

1.7. На підставі вищезазначених документів до акта медичного огляду (додаток 9), який складається при проведенні медичного огляду, записуються відомості про придатність особи до військової служби, участь у бойових діях, отримані захворювання, поранення, травми, контузії, а за потреби - відомості про підстави звільнення з військової служби та результати медичного огляду і постанова ВЛК.

1.8. Перед проведенням медичного огляду всі члени ВЛК та присутні лікарі-спеціалісти зобов'язані переконатися в тому, що для проходження медичного огляду прибула саме та особа, яка зазначена в акті медичного огляду, що здійснюється шляхом перевірки документа, який посвідчує особу.

1.9. Частину акта медичного огляду, до якої вносяться паспортні дані, заповнює особа, яка прибула для проходження медичного огляду, що засвідчується її особистим підписом. Правильність проведених записів перевіряє секретар ВЛК.

1.10. Розділи акта медичного огляду, до яких записується медична інформація (детальний анамнез, дані об'єктивного обстеження, лабораторних та інших досліджень, що обґрунтовують встановлений діагноз), заповнюють лікарі-спеціалісти - члени ВЛК.

1.11. Медичний огляд здійснюється з обов'язковим обстеженням особи лікарями-спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, отоларингологом, офтальмологом, стоматологом, психіатром, а при медичному огляді ВЛК дітей віком до 15 років - також педіатром.

1.12. Під час медичного огляду проводяться:

клінічні дослідження крові та сечі;

дослідження крові на RW;

дослідження крові на антитіла до вірусу імунодефіциту людини;

флюорографічне (рентгенологічне) дослідження органів грудної клітки (дітям - з 15 років), якщо воно не проводилось або в медичних документах відсутні відомості про це дослідження протягом останніх 12 місяців;

електрокардіографічне дослідження;

біохімічний аналіз крові (цукор - після досягнення особою 40 років, білірубін, АЛТ);

дослідження крові на антиген до вірусу гепатиту "B" (HBsAg), антитіла до вірусу гепатиту "C" (anti-HCV).

Жінки в обов'язковому порядку оглядаються гінекологом.

За потреби проводяться й інші функціональні та лабораторні обстеження.

1.13. Особи, які приймаються на військову службу на посади водіїв транспортних засобів, водолазів, а також особи, що проходять медичний огляд ВЛК за графами II і VI Розкладу хвороб, підлягають дослідженню функції вестибулярного апарату.

За графою VI, крім того, обов'язково проводяться велоергометрія або тредміл-тест, фіброгастродуоденоскопія, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та серця.

1.14. Особи, які проходять медичний огляд, за наявності показань направляються до інших спеціалістів (фтизіатра, ендокринолога, уролога тощо), а також на додаткові медичні обстеження, необхідні для достовірної діагностики захворювань.

1.15. Під час медичного огляду окремих категорій військовослужбовців у разі відсутності у цьому Положенні необхідних вимог до стану їх здоров'я застосовуються показники, визначені Розкладом хвороб та графою VI Переліку хвороб, станів та фізичних вад, що визначає ступінь придатності до льотної роботи та льотного навчання у Збройних Силах України, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 N 402 (z1109-08) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за N 1109/15800.

1.16. Якщо при медичному огляді в особи виявляються гострі захворювання (загострення хронічних захворювань), постанова ВЛК щодо неї виноситься після закінчення лікування з урахуванням його результатів.

1.17. Дані медичного огляду вносяться до акта медичного огляду. ГВЛК не складає актів медичного огляду ВЛК, а свої постанови записує до історій хвороби та медичних книжок хворих.

1.18. Кожний лікар-спеціаліст ВЛК виносить діагноз з висновком з посиланням на відповідну статтю і графи Розкладу хвороб та дату проведення медичного огляду, що підтверджується його особистим підписом.

1.19. У заключному діагнозі акта медичного огляду вказуються всі захворювання і фізичні вади, виявлені в особи, в тому числі у випадках, коли вони не впливають на визначення придатності її до військової служби в СБУ. При цьому діагноз захворювання, що найбільшою мірою впливає на придатність особи до військової служби, записується першим.

1.20. Діагноз формулюється відповідно до класифікації хвороб із зазначенням форми, стадії, ступеня функціональних порушень, стану компенсації на день медичного огляду.

1.21. До акта медичного огляду додаються виписки з медичних документів, висновки лікувально-профілактичних закладів про стан здоров'я особи, яка проходить медичний огляд, медична та службова характеристики, довідки та інші документи, що характеризують стан здоров'я особи і стали підставою для винесення постанови ВЛК.

1.22. Виписка з історії хвороби особи скріплюється печаткою закладу охорони здоров'я СБУ і додається до акта медичного огляду ВЛК, яка виносить постанову про придатність кандидата до військової служби до СБУ або до вступу на навчання до ВВНЗ з урахуванням даних про стан здоров'я та фізичного розвитку особи.

1.23. Висновки закладів охорони здоров'я, а також лікарів-спеціалістів і консультантів, які не входять до складу ВЛК, є додатковими відомостями і можуть враховуватися ВЛК при прийнятті рішення.

1.24. Надані кандидатами на військову службу до СБУ та військовослужбовцями медичні документи, що характеризують стан їх здоров'я та в яких вказується на наявність або відсутність захворювань, не є підставою для звільнення цих осіб від проходження медичного огляду.

1.25. При медичному огляді військовослужбовця метод індивідуальної оцінки придатності до військової служби в СБУ застосовується у кожному випадку. ВЛК враховує спеціальність, рівень фахової підготовки, досвід, вік, фактичну працездатність, освіту, думку керівництва відповідного органу, підрозділу, закладу СБУ, лікаря, побажання самого військовослужбовця щодо використання його на службі, яке найбільше відповідає стану його здоров'я.

1.26. На підставі актів медичного огляду постанови ВЛК оформлюються довідками ВЛК (додаток 10), які передаються підрозділам кадрового забезпечення органів, підрозділів, закладів СБУ разом з експертними висновками за результатами експертно-психологічних досліджень (в разі проведення).

1.27. Медичний огляд військовослужбовців (осіб рядового та начальницького складу), кандидатів на військову службу до інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів здійснюється у порядку, передбаченому цим Положенням, відповідно до укладених з цими військовими формуваннями та правоохоронними органами договорів.

Глава 2. Медичний огляд кандидатів на військову службу до СБУ

2.1. До початку проходження медичного огляду підрозділи кадрового забезпечення органів, підрозділів, закладів СБУ, що направляють до ВЛК кандидатів на військову службу до СБУ, інформують їх про перелік документів, які необхідно подати ВЛК для проходження медичного огляду.

2.2. Кандидати на військову службу до СБУ проходять медичний огляд у мирний час за розділом "кандидати на службу", а у воєнний час - за розділом "військовослужбовці" Розкладу хвороб.

2.3. Якщо кандидат на військову службу до СБУ раніше проходив військову службу у Збройних Силах України або в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах, у направленні на медичний огляд зазначається, коли і за якою підставою його було звільнено з військової служби. Якщо кандидата на військову службу до СБУ було звільнено з військової служби за станом здоров'я на момент проведення медичного огляду, він подає до ВЛК копію свідоцтва про хворобу (довідку ВЛК).

2.4. Якщо в направленні для проходження медичного огляду зазначено, що особа направляється на медичний огляд з метою поновлення її на військовій службі в СБУ або особа офіцерського складу (начальницького складу) переводиться для подальшого проходження військової служби до СБУ з інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, постанова ВЛК виноситься за розділом "військовослужбовці" Розкладу хвороб.

2.5. Кандидата на військову службу до СБУ, якому раніше за станом здоров'я було встановлено обмеження придатності або непридатність до військової служби в Збройних Силах України, може бути направлено на медичний огляд лише після повторного медичного огляду за місцем військового обліку (за умови визнання його придатним до військової служби).

2.6. Постанова про придатність кандидата на військову службу до СБУ виноситься відповідно до статей Розкладу хвороб за графою, зазначеною у направленні, за розділом "кандидати на службу".

2.7. У воєнний час постанова ВЛК про придатність кандидата на військову службу до СБУ приймається відповідно до статей Розкладу хвороб за однією із граф за розділом "військовослужбовці".

Глава 3. Медичний огляд кандидатів до вступу на навчання до ВВНЗ

3.1. Кандидати до вступу на навчання до ВВНЗ проходять медичний огляд ВЛК регіонального органу СБУ. Кандидати, які зареєстровані в місті Києві або Київській області, проходять медичний огляд ЦВЛК. Медичний огляд зазначених осіб проводиться в березні року вступу на навчання до ВВНЗ.

Перед проведенням оцінювання рівня фізичної підготовленості кандидати до вступу на навчання до ВВНЗ проходять огляд лікарем-терапевтом ВМС Національної академії СБУ або Управління СБУ в Харківській області.

Якщо під час цього огляду у кандидата виявлено:

ознаки захворювань, що перешкоджають виконанню вправ, за результатами яких визначається рівень його фізичної підготовленості, але які не впливають на його придатність до вступу на навчання до ВВНЗ, - термін виконання кандидатом цих вправ переноситься;

ознаки захворювань, що можуть вплинути на його придатність до вступу на навчання до ВВНЗ, - кандидат направляється на повторний медичний огляд до ЦВЛК або ВЛК ВМС Управління СБУ в Харківській області.

3.2. Кандидати до вступу на навчання до ВВНЗ, у яких виявлено захворювання, що за відповідною графою Розкладу хвороб передбачає індивідуальне визначення придатності кандидатів, визнаються непридатними до навчання у ВВНЗ.

3.3. Постанови ВЛК приймаються за графами Розкладу хвороб залежно від профілю ВВНЗ та зазначеного в направленні напряму навчання (спеціалізації) за розділом "кандидати на військову службу".

3.4. Постанови ВЛК на військовослужбовців, які вступають на навчання до ВВНЗ за заочною формою навчання, а також до аспірантури або докторантури при ВВНЗ, приймаються за графами Розкладу хвороб залежно від профілю факультету за розділом "військовослужбовці".

3.5. Військовослужбовці, у яких виявлено захворювання, що за відповідною графою Розкладу хвороб передбачає індивідуальне визначення придатності військовослужбовців, визнаються придатними до навчання у ВВНЗ.

3.6. Військовослужбовці, які направляються на курси перепідготовки або підвищення кваліфікації до ВВНЗ на строк до шести місяців, проходять медичний огляд лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я СБУ (далі - ЛКК).

3.7. Результати медичного огляду таких осіб оформлюються довідкою ЛКК і вносяться до їх медичних книжок.

3.8. При направленні осіб на курси перепідготовки або підвищення кваліфікації до ВВНЗ на строк понад шість місяців вони проходять медичний огляд у ВЛК.

3.9. Акт медичного огляду з матеріалами медичного огляду кандидата, на підставі яких винесена постанова ВЛК про непридатність кандидата до вступу на навчання до ВВНЗ, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття постанови надсилається до ЦВЛК для розгляду і погодження постанови ВЛК.

ЦВЛК розглядає отримані медичні документи і в триденний строк приймає рішення про погодження постанови ВЛК або про повернення її до відповідної ВЛК із зазначенням конкретних обставин її невідповідності матеріалам медичного огляду чи питань, які не з'ясовані, для проведення додаткового медичного обстеження кандидата, з'ясування зазначених питань і прийняття нової постанови.

Глава 4. Медичний огляд курсантів ВВНЗ

4.1. Медичний огляд курсантів ВВНЗ здійснюють ЦВЛК або ВЛК ВМС Управління СБУ в Харківській області з метою визначення їх придатності до продовження навчання. Керівник ВМС за місцем розташування ВВНЗ подає до відповідної комісії необхідні медичні документи курсантів ВВНЗ і особисто бере участь у роботі відповідної комісії.

4.2. Щодо курсантів ВВНЗ, визнаних непридатними до подальшого навчання, ЦВЛК або ВЛК ВМС Управління СБУ в Харківській області одночасно розглядає питання про придатність їх до військової служби за відповідними графами Розкладу хвороб.

4.3. При суттєвих змінах у стані здоров'я курсанта ЦВЛК або ВЛК ВМС Управління СБУ в Харківській області приймає постанову про потребу у звільненні його від виконання обов'язків військової служби або про необхідність направлення у відпустку у зв'язку із хворобою. Постанова про придатність курсанта ВВНЗ до подальшого навчання та про придатність його до військової служби за відповідними графами Розкладу хвороб приймається за наявності підстав після закінчення строку звільнення від виконання обов'язків військової служби або після повернення з відпустки у зв'язку з хворобою.

4.4. Постанови ЦВЛК або ВЛК ВМС Управління СБУ в Харківській області щодо курсантів протягом усього строку навчання виносяться за графами Розкладу хвороб з урахуванням профілю ВВНЗ.

Глава 5. Медичний огляд військовослужбовців

5.1. Військовослужбовці (у тому числі ті, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників) направляються на медичний огляд за рішенням начальника відповідного органу, підрозділу, закладу СБУ в разі:

переміщення по службі;

досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

направлення в довготривалі закордонні відрядження;

вступу до ВВНЗ;

суттєвого погіршення стану здоров'я;

звільнення з військової служби;

тривалого перебування на лікуванні.

5.2. При направленні військовослужбовців та членів їх сімей на медичний огляд для визначення за станом здоров'я можливості проходження військової служби (проживання) за кордоном вказуються кліматичні умови місця майбутньої військової служби (місця проживання).

5.3. При направленні військовослужбовця для проходження медичного огляду у зв'язку зі звільненням з військової служби останній звільняється від виконання обов'язків військової служби на необхідний для його проходження строк.

5.4. Проведення медичного огляду ВЛК здійснюється протягом семи робочих днів. За потреби проведення додаткових медичних обстежень (консультацій) цей строк може бути продовжено. Рішення щодо продовження строку проведення медичного огляду приймає лікар за погодженням з головою ВЛК.

5.5. Військовослужбовці зобов'язані доповідати безпосередньому начальникові про продовження строку проходження медичного огляду, а після його закінчення отримати довідку лікаря з інформацією про фактичний строк його проходження та причини продовження. Довідка лікаря протягом трьох робочих днів здається до підрозділу кадрового забезпечення органу, підрозділу, закладу СБУ, який направив військовослужбовця на медичний огляд.

5.6. Якщо військовослужбовець, який перебуває на лікуванні у закладі охорони здоров'я СБУ, потребує направлення на медичний огляд, керівник закладу охорони здоров'я СБУ за погодженням з відповідним підрозділом кадрового забезпечення органу, підрозділу, закладу СБУ направляє таку особу на медичний огляд, про що робиться запис в історії хвороби.

5.7. Якщо під час проведення медичного огляду ВЛК у військовослужбовця будуть виявлені наслідки поранень (травм, контузій), відповідний підрозділ кадрового забезпечення органу, підрозділу, закладу СБУ подає до ВЛК копію висновку службового розслідування щодо обставин отримання цих поранень (травм, контузій).

5.8. Під час медичного огляду військовослужбовця вивчаються його медичні документи (амбулаторні, госпітальні, санаторно-курортні), уточнюється, де, коли і з приводу яких захворювань він лікувався, робиться запит до закладів охорони здоров'я (за місцем його проживання або служби) про його захворювання, лікування, як часто звертався до лікаря, про тривалість звільнення від виконання обов'язків військової служби через тимчасову непрацездатність. Дані, що містяться в цих документах, враховуються при прийнятті постанови ВЛК. У разі необхідності ВЛК має право ознайомлюватись з іншими документами, що характеризують військовослужбовця, у тому числі з витягами з його особової справи.

5.9. Цехові (дільничні) лікарі закладів охорони здоров'я СБУ у разі потреби беруть участь у засіданнях ВЛК і доповідають ВЛК про стан здоров'я військовослужбовця, наявність у нього хвороб та можливий їх вплив на виконання ним обов'язків військової служби, висловлюючи свою думку щодо можливих експертних висновків.

5.10. Якщо ВЛК після проведеного медичного огляду не може прийняти постанову, вона направляє військовослужбовця до відповідного закладу охорони здоров'я СБУ для обстеження в умовах стаціонару з подальшим медичним оглядом ГВЛК або відповідної ВЛК та приймає постанову ВЛК за матеріалами додаткового обстеження.

5.11. Військовослужбовці, направлені на медичний огляд у зв'язку зі звільненням з військової служби, за умови набуття права на пенсію за вислугою років відповідно до закону можуть проходити медичний огляд в умовах стаціонару закладу охорони здоров'я СБУ.

5.12. Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця до військової служби (військовозобов'язаного, який перебуває у запасі СБУ) приймається за розділом "військовослужбовці" за відповідною графою Розкладу хвороб.

5.13. Придатність військовослужбовця до військової служби при переміщенні його по службі визначається за розділом "військовослужбовці" за графою Розкладу хвороб, що відповідає посаді (виду службової діяльності), на яку особу планується призначити.

5.14. Прийняття постанов при проведенні медичного огляду щодо можливості проходження військової служби військовослужбовцями в умовах надзвичайних ситуацій на об'єктах ядерної енергетики здійснюється згідно з переліком медичних протипоказань щодо участі в роботах при надзвичайних ситуаціях на об'єктах ядерної енергетики (додаток 11).

5.15. Медичний огляд військовослужбовців та членів їх сімей, як правило, здійснюють ВЛК за місцем дислокації відповідних органів, підрозділів, закладів СБУ (за місцем проживання зазначених категорій осіб).

5.16. У разі неможливості з об'єктивних причин провести медичний огляд військово-лікарською комісією СБУ такий огляд може бути проведений військово-лікарською комісією Міністерства оборони України в установленому порядку.

5.17. Військовослужбовці, стосовно яких є сумніви щодо їх психічного здоров'я, направляються керівниками органів, підрозділів, закладів СБУ, в яких вони проходять військову службу, на медичний огляд з обов'язковим проходженням огляду у психіатра (з наданням ВЛК інформації, що може свідчити про розлад психічного здоров'я особи, зокрема щодо особливостей її поведінки, та прикладів випадків неадекватних дій і висловів особи тощо).

При проведенні психіатричного огляду лікар-психіатр діє відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу" (1489-14) .

Відмова військовослужбовця від проходження огляду у психіатра оформлюється постановою ВЛК із зазначенням факту такої відмови.

При виявленні у військовослужбовця під час проведення медичного огляду або при лікуванні в закладі охорони здоров'я СБУ психічних розладів начальник відповідного закладу інформує керівника органу, підрозділу, закладу СБУ про виявлений психічний розлад та рекомендує направити військовослужбовця на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби.

Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням службових (професійних) обов'язків стало відомо про наявність у особи психічного розладу, інших відомостей про стан психічного здоров'я особи, не можуть розголошувати ці відомості.

5.18. Постанова ВЛК про необхідність надання військовослужбовцю відпустки у зв'язку із хворобою виноситься в разі, коли для повного відновлення функції організму та працездатності особи після завершення стаціонарного лікування необхідний строк не менше 30 діб, тривалість якої визначається характером захворювання.

За потреби відпустка у зв'язку із хворобою може бути продовжена, але не більше ніж на один місяць. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці у зв'язку із хворобою в мирний час не повинен перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

5.19. Відпустка у зв'язку із хворобою є завершальним етапом відновного лікування, який доцільніше проводити під наглядом лікарів відповідного закладу охорони здоров'я СБУ за місцем військової служби або проживання військовослужбовця.

5.20. Постанова ВЛК про звільнення військовослужбовця від виконання обов'язків військової служби або про надання йому відпустки у зв'язку із хворобою підлягає виконанню посадовими особами органу, підрозділу, закладу СБУ.

5.21. Після закінчення зазначеного часу безперервного перебування на лікуванні та у відпустці у зв'язку із хворобою військовослужбовець направляється начальником закладу охорони здоров'я СБУ на медичний огляд для вирішення питання про придатність його до військової служби.

5.22. У разі коли є незаперечні дані про те, що придатність особи до військової служби не відновиться, постанова про необхідність надання військовослужбовцю відпустки у зв'язку із хворобою не приймається, а вирішується питання про непридатність його до військової служби.

5.23. У воєнний час лікування військовослужбовців до цілковитого одужання проводиться в закладі охорони здоров'я. Як виняток, військовослужбовцю може бути надана відпустка у зв'язку із хворобою тривалістю 30 календарних днів. Після закінчення цього строку в необхідних випадках за постановою ВЛК відпустка може бути продовжена на такий самий строк, а при відповідних медичних показаннях продовжена ще раз. Загальна тривалість відпустки у зв'язку із хворобою у воєнний час не може перевищувати трьох місяців. Після закінчення цього строку ВЛК виносить постанову про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби.

5.24. Якщо військовослужбовець після проходження медичного огляду не може самостійно прямувати до відповідного закладу охорони здоров'я або місця проживання у зв'язку зі станом здоров'я і потребує супроводження, то ВЛК вказує про це у своїй постанові.

5.25. У разі коли військовослужбовець після медичного огляду в період оформлення документів про звільнення з військової служби не може за станом здоров'я виконувати обов'язки військової служби, ВЛК одночасно з постановою про непридатність особи до військової служби приймає постанову про звільнення його від виконання обов'язків військової служби на строк, необхідний для оформлення документів на звільнення, але не більше ніж на 30 діб.

5.26. Якщо військовослужбовець відмовляється чи ухиляється від медичного огляду та додаткового медичного обстеження, постанова про ступінь придатності його до військової служби та про причинний зв'язок захворювань з проходженням військової служби (з виконанням обов'язків військової служби) не виноситься. Відмова військовослужбовця від проходження медичного огляду оформлюється постановою ВЛК із зазначенням факту відмови.

5.27. Після закінчення медичного огляду у зв'язку зі звільненням з військової служби військовослужбовець має бути ознайомлений з постановою ВЛК.

5.28. Постанова ВЛК про обмежену придатність військовослужбовця до військової служби виноситься в тих випадках, коли виконання службових обов'язків особою без шкоди для її здоров'я неможливе. При цьому в індивідуальному порядку з урахуванням характеру захворювання або фізичної вади, спеціальності, фактично виконуваної роботи та пристосованості до неї особи в постанові ВЛК вказується, які види військової служби цій особі протипоказані (служба, що потребує великого фізичного напруження, пов'язана з тривалим ходінням або стоянням, перебуванням на холоді або у вологому приміщенні, на висоті, біля механізмів, які рухаються, вогню, води, нічні чергування, часті й тривалі відрядження тощо).

5.29. Військовослужбовці, щодо яких прийнято постанову про обмежену придатність їх до військової служби, є непридатними до військової служби в підрозділах спеціального призначення, оперативно-постовій службі, службі охорони. Вони також не можуть призначатися на посади водія будь-якої техніки.

Глава 6. Медичний огляд військовослужбовців і членів їх сімей, які виїжджають за кордон

6.1. Медичний огляд військовослужбовців та членів їх сімей, які направляються у закордонне відрядження, здійснюється у випадках, коли тривалість такого відрядження перевищує шість місяців.

6.2. Медичний огляд військовослужбовців і членів їх сімей для визначення стану їх здоров'я щодо можливості проходження військової служби (проживання) за кордоном здійснюється на підставі переліку медичних протипоказань для військовослужбовців та членів їх сімей, які виїжджають за кордон у тривалі відрядження і при відрядженні їх з-за кордону за медичними показаннями (додаток 12).

6.3. Медичний огляд військовослужбовців та членів їх сімей, які виїжджають за кордон, здійснюється такими фахівцями: терапевтом, хірургом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, отоларингологом, дерматовенерологом, стоматологом, а жінок - також гінекологом. За необхідності медичний огляд проводиться за участю лікарів іншого фаху. До початку медичного огляду здійснюється рентгенологічне дослідження органів грудної клітки (дітям - з п'ятнадцяти років), клінічні аналізи крові та сечі, електрокардіографія, дослідження цукру крові, визначення групи та резус-належності крові, а за необхідності - інші дослідження.

6.4. Військовослужбовці і члени їх сімей, які виїжджають за кордон в короткотермінові відрядження (до трьох місяців), проходять медичний огляд терапевтом у поліклініці за місцем служби (роботи, проживання). Особи, які виїжджають за кордон у тривалі (понад три місяці) відрядження, проходять медичний огляд лікарями, зазначеними в пункті 6.3 цього розділу Положення. Особи, що виїжджають в країни, при в'їзді в які вимагається сертифікат на відсутність СНІДу, проходять також обстеження на СНІД і заповнюють відповідний сертифікат.

6.5. Члени сімей військовослужбовців, які перебувають на медичному обліку у закладах охорони здоров'я системи МОЗ України, додатково подають до ВЛК довідку з психоневрологічного диспансеру, без якої медичний огляд не проводиться. Ця довідка у подальшому зберігається у ВЛК.

6.6. Перед виїздом у тривале відрядження військовослужбовцям та членам їх сімей проводиться повна санація порожнини рота.

6.7. Постанова ВЛК про можливість виїзду особи за кордон є дійсною протягом шести місяців з дня медичного огляду. Якщо протягом цього терміну виїзд не відбувся або до виїзду, незалежно від часу медичного огляду, в стані здоров'я цієї особи відбулися суттєві зміни, медичний огляд проводиться повторно.

6.8. Копія довідки з постановою ВЛК про відсутність протипоказань до проходження військової служби (проживання) за кордоном зберігається у ВЛК протягом трьох років.

6.9. Особам, що виїжджають у тривале відрядження за кордон з дітьми, медичним закладом за місцем нагляду за дитиною видається картка профілактичних щеплень ( форма 063/о (za688-06) ) із зазначенням проведених та запланованих у поточному календарному році профілактичних щеплень.

6.10. Стосовно дітей, які не отримали профілактичних щеплень, а також мають захворювання, з приводу яких вони перебувають під диспансерним наглядом, ВЛК виносить постанову про протипоказання до проживання за кордоном.

6.11. Порядок здійснення необхідних щеплень при виїзді в епідемічно несприятливі місцевості визначає МОЗ України. За наявності у особи, яка проходить медичний огляд, захворювань, що є протипоказанням для здійснення профілактичних щеплень проти карантинних захворювань (холера, жовта лихоманка тощо), виноситься постанова про протипоказання до виїзду за кордон.

6.12. Постанова ВЛК на військовослужбовців та членів їх сімей про результати проходження медичного огляду оформляється довідкою ВЛК в трьох примірниках.

6.13. Постанова ВЛК вноситься до акта медичного огляду, книги протоколів засідань ВЛК та до медичних документів особи, яка пройшла медичний огляд. До підрозділу кадрового забезпечення, який направив військовослужбовця або члена сім'ї на медичний огляд, ВЛК надсилає довідку з постановою ВЛК про результати проходження медичного огляду.

6.14. Висновок про можливість направлення в закордонне відрядження військовослужбовців та членів їх сімей тривалістю до шести місяців підписується лікарем та керівником медичного підрозділу СБУ.

Глава 7. Медичний огляд осіб, які приймаються на військову службу та проходять військову службу за спеціальністю водолаза

7.1. Кандидати на військову службу за спеціальністю водолаза проходять медичний огляд при прийнятті на військову службу, а особи, що проходять військову службу за зазначеною спеціальністю, - один раз на 12 місяців.

7.2. Особи, які є кандидатами на військову службу, та особи, які проходять військову службу за спеціальністю водолаза, повинні бути придатними до військової служби за графою VI Розкладу хвороб з урахуванням додаткових вимог до стану здоров'я осіб, які приймаються на військову службу та проходять військову службу за спеціальністю водолаза (додаток 13).

7.3. При виявленні у водолаза захворювань, які перешкоджають водолазним роботам, а також у сумнівних випадках ВЛК направляє його на стаціонарне обстеження та лікування з подальшим медичним оглядом для визначення придатності до служби водолазом та до військової служби.

7.4. При медичному огляді кандидатів на військову службу та осіб, що вже проходять військову службу за спеціальністю водолаза, виноситься постанова такого змісту:

"придатний/непридатний до військової служби водолазом".

Глава 8. Медичний огляд колишніх військовослужбовців

8.1. Колишній військовослужбовець, не згодний з постановою ВЛК про ступінь його придатності до військової служби, підлягає медичному огляду.

Такий огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п'ять років після звільнення. У разі коли після звільнення пройшло більше п'яти років, медичний огляд проводиться в облікових цілях з визначенням ступеня придатності колишнього військовослужбовця до військової служби на час його проведення без встановлення причинного зв'язку захворювання (поранення, травми, контузії) з проходженням військової служби.

Колишнім військовослужбовцям, які при звільненні з військової служби не пройшли медичний огляд, встановлюється лише причинний зв'язок захворювань з проходженням військової служби (незалежно від строку звільнення).

8.2. Для перегляду постанови ВЛК, прийнятої на час звільнення особи з військової служби, до ВЛК подається її заява, особова справа або витяги з неї, медична книжка, акти медичних оглядів за період служби та інші медичні документи. Якщо при вивченні зазначених документів будуть встановлені підстави для задоволення клопотання, ВЛК дає їм експертну оцінку.

8.3. Постанова ВЛК про перегляд придатності колишнього військовослужбовця до військової служби на момент її прийняття має містити висновок щодо причинного зв'язку захворювання особи (поранення, контузії, травми) з проходженням військової служби.

8.4. Постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії) у колишніх військовослужбовців із захистом Батьківщини, проходженням військової служби виноситься на підставі цього Положення та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (z1109-08) .

8.5. Якщо колишній військовослужбовець звертається безпосередньо до ЦВЛК з клопотанням щодо визначення придатності його до військової служби або про перегляд постанови ВЛК на час його звільнення з військової служби, ЦВЛК у разі потреби може дати вказівку відповідній ВЛК за місцем проживання цієї особи про проведення її медичного огляду.

8.6. Якщо у колишнього військовослужбовця після звільнення з військової служби виявлено психічне захворювання, яке не було діагностовано в період проходження військової служби і яке стало причиною звільнення або скоєння правопорушення (при підтвердженні факту психічного захворювання під час стаціонарного обстеження або судово-медичною експертизою), проводиться медичний огляд особи і приймається постанова ВЛК про ступінь її придатності до військової служби на час звільнення.

8.7. Якщо у колишнього військовослужбовця, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, під час проходження зборів буде виявлене захворювання, яке є підставою для визнання його непридатним до військової служби, він підлягає медичному огляду.

Розділ V. Постанови ВЛК

5.1. Постанови ВЛК приймаються на підставі відповідних статей та граф Розкладу хвороб з урахуванням пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів, фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в СБУ (додаток 14).

5.2. ВЛК приймає свої постанови колегіально з використанням методу індивідуальної оцінки придатності особи до військової служби. При цьому враховуються характер захворювань, ступінь їх розвитку, стан компенсації, функціональні порушення, прогноз захворювань, фактична працездатність особи і вимоги, які пред'являються до стану її здоров'я за посадою (родом служби).

5.3. За результатами медичного огляду ВЛК приймає такі постанови:

щодо кандидатів на військову службу до СБУ:

"до оперативної служби придатний/непридатний";

"до оперативно-постової служби придатний/непридатний";

"до оперативно-технічної служби придатний/непридатний";

"до адміністративної служби придатний/непридатний";

"до господарської служби придатний/непридатний";

"до інженерно-технічної служби придатний/непридатний";

"до медичної служби придатний/непридатний";

"до служби як шофер придатний/непридатний";

"до служби як співробітник охорони придатний/непридатний";

"до служби як контролер придатний/непридатний";

"до аналітичної служби придатний/непридатний";

"до служби як фельд'єгер придатний/непридатний";

"до служби в підрозділах спеціального призначення придатний/непридатний";

"до військової служби в СБУ непридатний до одужання";

"до військової служби в СБУ непридатний";

щодо кандидатів до вступу на навчання у ВВНЗ:

щодо курсантів ВВНЗ:

"непридатний до військової служби (зазначається ступінь непридатності до військової служби)";

щодо курсантів ВВНЗ, які отримують безкоштовне харчування і мають зріст 190 см і вище, ВЛК за показаннями виносить постанову про необхідність надання їм додаткового харчування в межах половини передбачених для них продовольчих пайків -

"надати додаткове харчування в межах половини продовольчого пайка";

(показаннями для прийняття такої постанови є скарги особи на недостатнє відчуття насиченості після прийому їжі в обсязі встановленого раціону, а також від'ємна динаміка ваги тіла);

щодо військовослужбовців:

у мирний час:

"придатний до військової служби";

"обмежено придатний до військової служби";

"непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

"непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку";

"потребує звільнення від виконання обов'язків військової служби (занять) та надання відпустки за станом здоров'я строком на ___________ діб з ___.___ 20___ року";

у воєнний час:

"непридатний до військової служби з повторним медичним оглядом через 6-12 місяців (зазначається відповідний строк)";

щодо військовослужбовців, які підпадають під дію статей Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби в СБУ:

"придатний до військової служби";

"обмежено придатний до військової служби";

"непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час".

5.4. За результатами медичного огляду з визначенням придатності до проходження військової служби військовослужбовцями за кордоном (для членів сімей - проживання) ВЛК приймає постанови з такими формулюваннями:

5.5. Якщо в особи, яка проходить медичний огляд, виявлено захворювання, не передбачене Розкладом хвороб, ВЛК приймає постанову щодо тієї статті Розкладу хвороб, яка найбільше відповідає її захворюванню і фактичній придатності до військової служби в СБУ, зокрема:

"відповідно до статті ____ графи ____ Розкладу хвороб (далі йде текст постанови, передбачений цією статтею (пунктом статті))".

5.6. У разі потреби ЦВЛК має право приймати постанови з іншими формулюваннями.

5.7. Постанови ВЛК щодо придатності кандидатів до військової служби, до вступу на навчання до ВВНЗ, військовослужбовців та членів їх сімей є чинними протягом одного року від дати їх затвердження. Якщо у стані здоров'я особи, яка пройшла медичний огляд, протягом строку дії постанови відбулися суттєві зміни, медичний огляд проводиться повторно.

5.8. ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювань (поранень, травм, контузій) з проходженням військової служби або виконанням обов'язків військової служби.

5.9. Постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії) з виконанням обов'язків військової служби приймається на підставі оригіналу довідки відповідного підрозділу кадрового забезпечення про обставини їх отримання, а на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інших ядерних об'єктах - на підставі відповідних посвідчень, витягів з особових справ, інших довідкових матеріалів (оригіналів або завірених копій).

5.10. Стосовно військовослужбовця, який отримав поранення (травму, контузію), відповідний підрозділ кадрового забезпечення оформлює акт про обставини, за яких отримане поранення (травма, контузія), на підставі матеріалів службового розслідування та з урахуванням медичних документів щодо особи (історії хвороби або витягу з неї, свідоцтва про хворобу, медичної книжки), довідки архівного закладу та інших документів щодо їх отримання. Цей акт затверджується начальником відповідного органу, підрозділу, закладу СБУ і долучається до особової справи військовослужбовця.

5.11. Постанови ВЛК про причинний зв'язок приймаються з такими формулюваннями:

"поранення (травма, контузія), ТАК, отримане при захисті Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія) отримане при захисті Батьківщини або при виконанні обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією.

Постанова з таким формулюванням приймається при проходженні особою військової служби у складі діючої армії згідно зі статтями 5 та 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , а також при охороні державного кордону у мирний час;

"захворювання, ТАК, отримане при захисті Батьківщини" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та в установах, що входили до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього в період служби у військових частинах і в установах, які входили до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби.

Постанова з таким формулюванням також приймається:

щодо військовослужбовців та колишніх військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених в абзаці третьому пункту 5.12 цього розділу Положення, а також щодо військовослужбовців та колишніх військовослужбовців, які перебували у довгостроковому відрядженні (на розвідувальній роботі) в інших країнах світу;

у разі хронічних, повільно прогресуючих захворювань - за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після звільнення військовослужбовця з діючої армії (повернення з відрядження) або пізніше, але з даними за десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період перебування в діючій армії (відрядженні);

"поранення (травма, контузія), ТАК, отримане при виконанні обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія) отримане особою під час виконання нею обов'язків військової служби у військових частинах, які не входили до складу діючої армії.

Військовослужбовець вважається таким, що виконує обов'язки військової служби за наявності обставин, передбачених частиною третьою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) ;

"травма (зазначити фактор), ТАК, отримана при виконанні обов'язків військової служби" - при ураженнях, зумовлених дією радіоактивних речовин, інших джерел іонізуючих випромінювань, компонентів ракетного палива, джерел електромагнітних випромінювань, мікроорганізмів I, II груп патогенності, токсичних речовин тощо;

"захворювання (поранення, травма, контузія), ТАК, отримане при виконанні обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, а поранення (травма, контузія) отримане в період військової служби та при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, які вели бойові дії згідно з Переліком держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 (63-94-п) .

Така постанова приймається також у разі, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях - за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця, колишнього військовослужбовця з країни, яка вела бойові дії, або пізніше, але з даними за десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період участі в бойових діях;

"поранення (травма, контузія), ТАК, отримане в період проходження військової служби" - якщо воно отримане не під час виконання обов'язків військової служби або отримане внаслідок правопорушення, а також коли документи про обставини їх отримання на момент медичного огляду ВЛК відсутні;

"захворювання, ТАК, отримане в період проходження військової служби" - якщо воно виникло в період військової служби у військових частинах та установах, які не входили до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період військової служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність до військової служби (призводить до непридатності, у тому числі тимчасової);

"захворювання, НІ, не отримане в період проходження військової служби" - якщо воно виникло в особи до призову на військову службу і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність особи до військової служби.

Постанови з таким формулюванням приймаються також за наслідками поранень (травм, контузій), якщо вони отримані до прийняття на військову службу і служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії) і придатність особи до військової служби.

5.12. При встановленні причинного зв'язку захворювань з аварією на Чорнобильській АЕС та інших ядерних об'єктах, з випробуваннями ядерної зброї у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби постанови приймаються з такими формулюваннями:

"захворювання, ТАК, отримане при виконанні обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" - якщо захворювання виникли у період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та призвели до обмеження придатності або до непридатності до військової служби у строки, передбачені наказом МОЗ України від 17.05.97 N 150 (z0448-97) "Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.09.97 за N 448/2252 (далі - наказ МОЗ України від 17.05.97 N 150), і військовослужбовець, колишній військовослужбовець має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Така постанова приймається також у разі, коли наявне захворювання у строки, передбачені наказом МОЗ України від 17.05.97 N 150 (z0448-97) , досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності до військової служби;

"захворювання, ТАК, отримане при виконанні обов'язків військової служби з ліквідації аварії на ядерному об'єкті" - якщо особа брала участь у ліквідації аварії на інших ядерних об'єктах (АЕС, ядерних енергетичних установках, ядерних реакторах тощо), внаслідок чого у неї виникли захворювання або наявні до цього захворювання призвели до обмеження придатності або до непридатності цієї особи до військової служби у строки, передбачені наказом МОЗ України від 17.05.97 N 150 (z0448-97) , і має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

"захворювання, ТАК, отримане при виконанні обов'язків військової служби при випробуванні ядерної зброї" - якщо особа брала участь у випробуванні ядерної зброї або інших випробуваннях, пов'язаних із застосуванням ядерної зброї, внаслідок чого у неї виникли захворювання або наявні до цього захворювання призвели до обмеження придатності або до непридатності цієї особи до військової служби у строки, передбачені наказом МОЗ України від 17.05.97 N 150 (z0448-97) , і має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З таким самим формулюванням приймаються постанови про причинний зв'язок захворювань у осіб, які брали участь у складанні ядерних боєприпасів і здійснювали на них регламентні роботи для проведення відповідних випробувань і військових навчань;

"захворювання, ТАК, пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби" - якщо захворювання виникло в період проходження військової служби в зонах підвищеного радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, визначених Кабінетом Міністрів України, або захворювання, що виникли раніше, в цей період набули такого перебігу, що призводять до обмеження придатності або до непридатності особи до військової служби, у строки, передбачені наказом МОЗ України від 17.05.97 N 150 (z0448-97) .

5.13. Постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії), що призвело до смерті військовослужбовця, приймається з одним із формулювань, вказаних у пунктах 5.12 та 5.13 цього розділу Положення.

5.14. Постанови із формулюваннями, зазначеними у пункті 5.13, при злоякісних новоутвореннях і захворюваннях системи крові приймаються незалежно від строків перебування військовослужбовця в зонах підвищеної радіоактивності, доз опромінення та давності виникнення захворювання.

5.15. Медичний огляд і встановлення причинного зв'язку захворювань з проходженням військової служби у військовослужбовців, які брали участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у межах 30-кілометрової зони, інших аварій на ядерних об'єктах та випробуваннях ядерної зброї, здійснюються тільки після їх медичного обстеження в умовах стаціонару закладу охорони здоров'я.

5.16. Постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії) із захистом Батьківщини, з проходженням військової служби, з виконанням обов'язків військової служби разом з іншими постановами записується до акта медичного огляду, свідоцтва про хворобу (додаток 15), довідки ВЛК, книги протоколів засідань ВЛК, медичної книжки, історії хвороби особи, яка пройшла медичний огляд в умовах стаціонару закладу охорони здоров'я, з обов'язковим посиланням на документи, що підтверджують обставини отримання захворювання (поранення, травми, контузії).

5.17. При медичному огляді військовослужбовця, у якого, окрім захворювань, також є наслідки поранень (травм, контузій), постанови про їх причинний зв'язок з проходженням військової служби ВЛК приймає окремо з формулюваннями, передбаченими цим Положенням.

5.18. Якщо в особи, яка проходить медичний огляд, виявлено декілька захворювань чи поранень (травм, контузій, каліцтв) або їх наслідків, що виникли (були отримані) за різних обставин, то постанова про причинний зв'язок їх отримання з проходженням військової служби ВЛК приймає окремо, залежно від обставин їх виникнення.

5.19. При медичному огляді військовослужбовця, який перебуває під слідством, постанова про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії) не виноситься.

5.20. У Свідоцтві про хворобу військовослужбовця викладаються обставини отримання ним поранення (травми, контузії) з обов'язковим посиланням на документи, на підставі яких зроблено запис, із наведенням даних об'єктивного дослідження наслідків поранення (травми, контузії). При цьому їх причинний зв'язок встановлюється незалежно від того, обмежують чи не обмежують вони придатність особи до військової служби.

5.21. ВЛК приймає постанову про причинний зв'язок контузії, отриманої особою при захисті Батьківщини, з виконанням обов'язків військової служби на підставі записів у відповідних документах, у яких є дані про поранення голови, шиї чи одночасно отримані множинні осколкові поранення (двома і більше осколками) будь-якої локалізації.

5.22. ВЛК приймає постанову про причинний зв'язок захворювань (поранень, травм, контузій) з проходженням військової служби у колишніх військовослужбовців, якщо при медичному огляді в період проходження військової служби був встановлений відповідний діагноз.

5.23. Встановлення причинного зв'язку захворювання (поранення, травми, контузії) з проходженням військової служби у колишніх військовослужбовців, а також визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, травми, контузії), яке призвело до їх смерті, покладено на ЦВЛК (на ВЛК регіонального органу СБУ з обов'язковим затвердженням відповідних постанов ЦВЛК).

5.24. Для розгляду питань про причинний зв'язок захворювань (поранень, травм, контузій) колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті до ВЛК подаються відомості про призов цих осіб на військову службу, дату та причину звільнення з військової служби, час перебування в діючій армії, полоні, обставини поранення, час перебування на лікуванні. Ці відомості надаються з посиланням на документи, які стали їх джерелом (довідки архівів, витяги з документів особової справи, з наказів по військовій частині тощо).

5.25. На запити ВЛК відповідні підрозділи кадрового забезпечення СБУ подають довідку про проходження військовослужбовцем військової служби із зазначенням повного найменування органу, підрозділу та закладу, часу служби в них та перебування в діючій армії, дати та причини звільнення з військової служби. Крім того, залежно від конкретного випадку, підрозділи кадрового забезпечення та підрозділи, які здійснюють військовий облік осіб, які перебувають у запасі СБУ, подають до ВЛК документи і матеріали, що містяться в особовій справі військовослужбовця, а саме:

медичні документи (довідку ВЛК, свідоцтво про хворобу, довідку з архівів про перебування у закладах охорони здоров'я, акти медичного огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), документи, які підтверджують виявлення хронічних захворювань, факти звернення колишнього військовослужбовця до закладів охорони здоров'я для отримання медичної допомоги із зазначенням періодів звернення та їх причин, документи, що підтверджують факт поранення, травми, контузії);

інші документи, що містять фактичні відомості про перебування особи на військовій службі, а також бойові та службові характеристики, атестації, нагородні листи тощо.

У довідках підрозділів, які здійснюють військовий облік осіб, які перебувають у запасі СБУ, повинні міститися посилання на конкретні документи, на підставі яких складено ці довідки (із зазначенням органу, що їх видав, та дати видачі).

5.26. Розшук архівних документів про перебування колишніх військовослужбовців у закладах охорони здоров'я на лікуванні, у полоні, про проходження військової служби, участь у бойових діях проводиться в установленому порядку.

5.27. За наявності очевидних тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефект кісток черепа, наявність рубців після поранень, наявність сторонніх тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників війни, інших бойових дій, а також у колишніх військовополонених за відсутності даних про їх медичний огляд у період проходження ними військової служби та у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ці особи незалежно від ступеня придатності до військової служби та причини їх звільнення підлягають огляду за участю судово-медичного експерта (обстеженню у відповідному закладі охорони здоров'я - у разі потреби) для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень, результати якого заносяться до акта судово-медичного дослідження.

5.28. На підставі акта судово-медичного дослідження та інших документів ЦВЛК (ВЛК у регіональному органі СБУ - з обов'язковим затвердженням постанови ЦВЛК) приймає постанову про причинний зв'язок поранень (травм, контузій), отриманих колишнім військовослужбовцем, з проходженням військової служби, яка разом із довідкою про проходження військової служби та перебування в діючій армії з посиланням на Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 (63-94-п) , подається до МСЕК для встановлення причинного зв'язку отриманої інвалідності з військовою службою.

5.29. Якщо в документах за результатами медичного огляду колишнього військовослужбовця не зазначено діагноз, але наведено статтю Розкладу хвороб, діючого на момент проведення зазначеного медичного огляду, ВЛК у своїй постанові наводить назви хвороб, передбачені відповідною статтею.

5.30. Якщо в документі, на підставі якого ВЛК раніше прийняла постанову про причинний зв'язок захворювання (поранення), сформульовано діагноз, ВЛК у своїй постанові наводить первинний діагноз, не змінюючи його формулювання, та вказує уточнений діагноз захворювання (поранення), щодо якого прийнято постанову (на час її прийняття).

5.31. Якщо свідоцтво про хворобу не збереглося, підставою для прийняття постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії) є записи в документах (в історії хвороби, архівній та медичній довідках, медичній або службовій книжці, військовому квитку, витягу з документів військової частини, матеріалах службового розслідування, дізнання, досудового слідства, судового рішення тощо).

5.32. Якщо у військово-медичних документах, складених у роки війни, в періоди інших бойових дій є згадки про захворювання (поранення, травму, контузію) або в цих документах зазначені тільки окремі симптоми захворювання (поранення, травми, контузії), то ВЛК враховує їх при встановленні причинного зв'язку захворювання (поранення, травми, контузії).

5.33. Постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювань (поранень, травм, контузій) оформлюється протоколом засідання ВЛК.

5.34. У протоколі засідання ВЛК вказується, на підставі яких медичних документів та документів, що підтверджують проходження військової служби особи, прийнято відповідну постанову ВЛК.

5.35. Якщо питання про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії) з проходженням військової служби розглядалось за заявою колишнього військовослужбовця, ВЛК повідомляє йому про своє рішення, а якщо з цього приводу прийнято постанову ВЛК, надає її копію заявникові.

5.36. Для проведення медичного огляду і встановлення причинного зв'язку захворювання з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до ВЛК подаються такі документи:

направлення підрозділу кадрового забезпечення СБУ (заява особи);

довідка підрозділу кадрового забезпечення СБУ про строки перебування особи в зоні радіоактивного забруднення;

копія посвідчення особи, що постраждала від Чорнобильської катастрофи (учасника ліквідації аварії на ЧАЕС);

витяг з медичної книжки (історії хвороби) особи за період, який охоплює час до перебування в зоні радіоактивного забруднення і після нього, а також медичні книжки за весь період військової служби;

копія довідки ВЛК або свідоцтва про хворобу на час звільнення з військової служби (для колишніх військовослужбовців).

5.37. Група інвалідності колишніх військовослужбовців та причинний зв'язок їх інвалідності з проходженням військової служби, виконанням обов'язків військової служби встановлюються МСЕК на підставі постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань (поранень, травм, контузій) з проходженням військової служби, виконанням обов'язків військової служби.

Розділ VI. Документи, що складаються при проведенні медичного огляду

6.1. На кожну особу, яка проходить медичний огляд, складається акт медичного огляду, за винятком проходження медичного огляду у ГВЛК, коли на особу заводиться історія хвороби.

6.2. На підставі акта медичного огляду або історії хвороби особи складається довідка ВЛК або свідоцтво про хворобу.

6.3. Свідоцтво про хворобу складається:

у мирний час:

на військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час);

на курсантів ВВНЗ, визнаних непридатними до подальшого навчання за станом здоров'я;

у воєнний час:

на військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (непридатними до військової служби з повторним медичним оглядом через 6-12 місяців);

на колишніх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

6.4. В усіх інших випадках рішення ВЛК оформлюється довідкою ВЛК.

6.5. Свідоцтво про хворобу складається в мирний час у чотирьох примірниках. ГВЛК та ВЛК у регіональному органі СБУ складають його у п'яти примірниках. Два примірники свідоцтва про хворобу передаються до відповідного підрозділу кадрового забезпечення органу, підрозділу, закладу СБУ, один примірник видається військовослужбовцю, а один залишається у справах ВЛК. У разі направлення свідоцтва про хворобу до ЦВЛК для розгляду і затвердження складається додатковий примірник.

У воєнний час свідоцтво про хворобу складається в трьох примірниках.

6.6. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) та постанова ВЛК підлягають затвердженню ЦВЛК на військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби).

6.7. Постанова ВЛК, що не підлягає затвердженню ЦВЛК, оформлюється в день закінчення медичного огляду особи і не пізніше трьох днів передається до відповідного підрозділу кадрового забезпечення СБУ.

6.8. При прийнятті постанови ГВЛК до історії хвороби та книги протоколів засідань ВЛК вносяться відомості про ступінь придатності особи до військової служби та про причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії) з проходженням військової служби. При цьому складається додатковий примірник свідоцтва про хворобу, який зберігається як додаток до книги протоколів засідань ВЛК. У книзі протоколів засідань ГВЛК та ВЛК у регіональному органі СБУ на додатковому примірнику свідоцтва про хворобу записуються номер історії хвороби, дата і постанова ЦВЛК. При прийнятті постанов ВЛК, які не підлягають затвердженню ЦВЛК, заповнюються всі графи книги протоколів засідань ВЛК. Зазначені примірники свідоцтв про хворобу зберігаються у ВЛК.

6.9. Свідоцтво про хворобу з постановою ВЛК направляється на розгляд до ЦВЛК не пізніше п'яти днів після закінчення медичного огляду.

6.10. Свідоцтво про хворобу розглядається ЦВЛК протягом двох днів з часу його надходження до ЦВЛК, за винятком випадків, коли необхідно викликати особу на очний медичний огляд, уточнити відомості щодо хвороби особи (обставини одержання поранення, травми, контузії), отримати службову та медичну характеристики, інші необхідні документи.

Свідоцтво про хворобу із затвердженою ЦВЛК постановою ВЛК в установленому порядку передається до відповідного підрозділу кадрового забезпечення органу, підрозділу, закладу СБУ, в якому проходить службу особа, яка пройшла медичний огляд, або начальникові, який направив цю особу на медичний огляд.

6.11. Свідоцтво про хворобу з незатвердженою ЦВЛК постановою повертається до ВЛК, яка його склала, з викладенням у постанові мотивів, за якими постанову ВЛК не було затверджено, та з необхідними вказівками.

6.12. За запитами відповідних підрозділів кадрового забезпечення органів, підрозділів, закладів СБУ ВЛК видають копії втрачених або пошкоджених документів.

6.13. Строки зберігання медичних документів у зв'язку з проведенням медичних оглядів визначаються СБУ.

ЗВІТ

ПРО РОБОТУ ВЛК за 20___ рік

_____________________________________________

(назва ВЛК)

ВІДОМОСТІ

про результати медичного огляду ВЛК кандидатів на військову службу до СБУ, військовослужбовців і членів їх сімей, колишніх військовослужбовців за 20__ рік

ВІДОМОСТІ

про результати медичного огляду ВЛК військовослужбовців при звільненні з військової служби за 20__ рік

ПЕРЕЛІК

інструментарію для оснащення кабінетів закладу охорони здоров'я СБУ при проведенні медичного огляду

При проведенні медичного огляду кабінети закладу охорони здоров'я СБУ оснащуються таким інструментарієм:

кабінет антропометрії:

ваги медичні - 1 шт., динамометр становий - 1 шт., стрічка вимірювальна з поділами на сантиметри - 1 шт., пінцет анатомічний довжиною 15 см - 1 шт., ростомір - 1 шт., спірометр - 1 шт., скло збільшуване (лупа) 1х3 - 1 шт., сфігмоманометр - 1 шт., шафа сухожарова (стерилізатор) - 1 шт., шприци одноразові 5,0 - 50 шт.;

кабінет терапевта:

стетофонендоскоп - 1 шт., сфігмоманометр - 1 шт., термометр медичний - 1 шт., шпатель для язика прямий двосторонній - 5 шт., манжета до сфігмоманометра (запасна) - 2 шт., тазик ниркоподібний емальований - 1 шт.;

кабінет хірурга:

стефонендоскоп - 1 шт., кутомір - 1 шт., стрічка вимірювальна - 1 шт.;

кабінет невропатолога:

молоточок неврологічний - 1 комплект, шпатель для язика двобічний - 5 шт., стрічка вимірювальна - 1 шт., тазик ниркоподібний - 1 шт.;

кабінет отоларинголога:

балон для продування вух ємністю 180 мл з наконечником - 1 шт., крісло Барані - 1 шт., воронки вушні NN 1, 2, 3, 4 - 3 набори, воронка вушна пневматична - 1 шт., заглушувач вушний для обстеження слуху при визначенні однобічної глухоти - 1 шт., дзеркало гортанне діаметром 21 мм - 1 шт. та діаметром 24 мм - 1 шт., дзеркало носоглоточне діаметром 8 мм - 1 шт., дзеркало носове з довжиною губок 60 см - 5 шт., зонд Воячека гостроконечний - 10 шт., зонд головчастий - 1 шт., зонд головчастий Воячека - 1 шт., зонд вушний з нарізками для вати - 10 шт., камертон на 128 коливань - 1 шт. і на 1024 коливань - 1 шт., манометр вушний простий (отоманометр) - 1 шт., пінцет, вигнутий по ребру, - 5 шт., рефлектор лобовий - 1 шт., ручка для ватоудержувача, дзеркало - 2 шт., тазик ниркоподібний - 5 шт., термометр медичний - 1 шт., шафа сухожарова (стерилізатор) - 1 шт., шпатель для язика прямий двобічний - 15 шт., шприц для промивання порожнин ємністю 150 мл - 1 шт., спиртівка - 1 шт.;

кабінет окуліста:

повікопід'йомник великий - 2 шт., зонди для сльозового каналу конічні NN 1, 2, 3 - по 2 шт., лінійки скіаскопічні - 1 набір, лінійка вимірювальна для підбору окулярів - 1 шт., лупа бінокулярна козиркова - 1 шт., оптотипи Поляка - 1 набір, офтальмоскоп типу ОФ-3 - 1 комплект, окулярні скельця - 1 набір, освітлювальний апарат для таблиць Головіна-Сівцева з електролампою (нематовою) 40 Вт - 1 шт., світильник офтальмологічний - 1 шт., таблиця Головіна-Сівцева для визначення гостроти зору - 1 комплект, таблиці Рабкіна для дослідження кольоровідчуття - 1 комплект, таблиці контрольні та знаки Поляка для дослідження симуляції зниженого зору - 1 комплект, тазики ниркоподібні емальовані - 2 шт., еластотонометр очний - 1 шт., шприц 10 мл з двома тупокінцевими канюлями для промивання сльозових шляхів - 1 шт.

КНИГА

протоколів засідань ВЛК

_____________________________________________

(найменування ВЛК)

_____________________________________________

(категорія оглянутих)

НАПРАВЛЕННЯ

на медичний огляд

Примітка. Цю особу попереджено про необхідність подання до ВЛК необхідних для проходження медичного огляду документів.

РОЗКЛАД ХВОРОБ,

станів, фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в СБУ ( za219-09 )

ЖУРНАЛ

обліку направлень для проходження військовослужбовцями СБУ медичного огляду

___________________________________________

(назва органу, підрозділу, закладу СБУ)

АКТ

медичного огляду N ________

ДОВІДКА ВЛК N ________

ПЕРЕЛІК

медичних протипоказань щодо участі в роботах при надзвичайних ситуаціях на об'єктах ядерної енергетики

Усі гострі захворювання (до клінічного вилікування).

Судинні захворювання головного і спинного мозку при помірних, але стійких порушеннях функції, а також тимчасові розлади мозкового кровообігу.

Наслідки інфекційно-вірусних захворювань центральної нервової системи, органічні ураження головного і спинного мозку при помірних, нерізко виражених залишкових явищах з незначним порушенням функції.

Наслідки травм головного і спинного мозку, а також органічні захворювання центральної нервової системи при помірному чи незначному порушенні функції.

Захворювання вегетативної нервової системи, гангліоніти, гіпоталамічні синдроми з частими та середньої частоти загостреннями.

Наслідки травм і хвороб периферичних нервів при стійких, помірно виражених розладах функцій.

Хвороби ендокринної системи.

Захворювання системи крові незалежно від характеру перебігу і ступеня тяжкості.

Стійкі зміни складу периферичної крові: кількість лейкоцитів менше 4х10 в 9 ступені/л, постійний лейкоцитоз понад 9х10 в 9 ступені/л, кількість тромбоцитів менше 180х10 в 9 ступені/л, гемоглобін менше 130 г/л для чоловіків і 120 г/л для жінок.

Усі види вроджених та набутих імунодефіцитів, вірусоносійство СНІДу.

Злоякісні новоутворення незалежно від форми перебігу захворювання; передпухлинні захворювання, схильні до злоякісних перероджень та рецидивів.

Доброякісні новоутворення з помірним порушенням функцій органів та ті, що ускладнюють носіння форменого одягу (спорядження).

Психотичні розлади.

Наслідки органічного ураження головного мозку за наявності психоорганічного синдрому.

Наркоманія, токсикоманія, у тому числі хронічний алкоголізм.

Неврози, соматогенні або психогенні психічні розлади непсихотичного рівня з вираженими або (та) стійкими хворобливими проявами.

Психопатія.

Розумова відсталість будь-якого ступеня.

Зниження гостроти зору нижче 0,6 на одному оці, нижче 0,5 - на другому.

Захворювання зорового нерва і сітківки.

Хронічні гнійні захворювання придаткових пазух носа, хронічний середній отит з частими загостреннями.

Гіпертонічна хвороба II, III стадій.

Хронічна ішемічна хвороба серця з недостатністю кровообігу.

Інші хвороби серця з недостатністю кровообігу.

Облітеруючий ендоартеріїт, хвороба Рейно, ангіоспазм периферичних судин.

Хронічні хвороби легень з вираженою легенево-серцевою недостатністю, схильність до кровотечі.

Бронхіальна астма з тяжким перебігом та вираженими функціональними порушеннями дихання і кровообігу поза приступами.

Набряк Квінке.

Туберкульоз плеври, легень, лімфатичних вузлів, сечостатевої системи, кісток та суглобів: активний та затихаючий.

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки з частими загостреннями та схильністю до ускладнень.

Цироз печінки, активний хронічний гепатит, ураження жовчовивідної системи з частими чи тяжкими приступами.

Хронічний панкреатит, ентерит і коліт з частими загостреннями.

Захворювання органів черевної порожнини, наслідки їх пошкоджень чи оперативних втручань при помірному порушенні травлення.

Хронічні запальні та дистрофічні захворювання нирок при помірному порушенні функції.

Сечокам'яна хвороба з частими приступами чи ускладненнями.

Варикозне розширення вен сім'яного канатика при значному порушенні кровообігу з синдромом болю.

Водянка оболонок яєчка та сім'яного канатика, різко виражена.

Стійке порушення менструальної функції.

Вагітність та період лактації.

Хронічні запальні захворювання матки і її придатків з частими загостреннями.

Звичне невиношування та антенатальне пошкодження плоду у жінок дітородного віку.

Хронічні інфекційні і грибкові захворювання шкіри.

Дифузні захворювання сполучної тканини.

Хвороби суглобів з частими вираженими загостреннями чи стійким порушенням функції суглобів.

Хронічні захворювання (наслідки пошкоджень) суглобів, м'язів, сухожилків, хребта, кісток таза при помірному порушенні функції з частими загостреннями (не рідше двох разів на рік).

Застарілі чи звичні вивихи у великих суглобах, які часто виникають при незначних фізичних навантаженнях.

Дефекти пальців рук і ніг з порушеннями функцій кистей і стоп значною мірою.

Відсутність верхньої кінцівки на будь-якому рівні.

Вроджені аномалії органів з вираженою недостатністю їх функцій.

Раніше перенесений вплив іонізуючого випромінювання у дозі 25 бер та вище.

Променева хвороба.

ПЕРЕЛІК

медичних протипоказань для військовослужбовців та членів їх сімей, які виїжджають за кордон у тривалі відрядження і при відрядженні їх з-за кордону за медичними показаннями

1. Усі гострі захворювання (травми, поранення) - до видужання та хронічні захворювання у фазі загострення - до фази стійкої ремісії.

2. Активний туберкульоз різноманітної локалізації.

3. Злоякісні новоутворення усіх локалізацій.

Хворим, які пролікувалися з приводу злоякісних новоутворень з ремісією тривалістю більше 5 років, дозволений виїзд у відрядження до країн з помірним кліматом.

4. Стенокардія спокою і напруження.

Хворим із стенокардією напруження I функціонального класу дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

5. Перенесений інфаркт міокарда незалежно від строку давності з подальшою:

а) стенокардією;

б) серцевою недостатністю II, III стадій або порушенням ритму чи провідності (хворим із серцевою недостатністю I стадії дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом);

в) пароксизмальною формою порушення ритму або внутрішньо-серцевою блокадою;

г) аневризмою серця;

ґ) постійною формою фібриляції передсердь.

Через 1 рік після перенесеного неускладненого інфаркту міокарда, за відсутності симптоматики, дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

6. Повторний інфаркт міокарда.

7. Аневризма чи інші ураження аорти або її гілок.

8. Атеросклеротичний або міокардитичний кардіосклероз, ускладнений серцевою недостатністю II, III стадій або порушенням ритму чи провідності.

9. Гіпертонічна хвороба II, III стадій.

Хворим з гіпертонічною хворобою I стадії дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

10. Часті пароксизми порушення ритму будь-якої етіології (більше 1 разу на 2 місяці).

11. Ревматичний порок серця за наявності серцевої недостатності, миготливої аритмії, вираженої кардіомегалії і даних про активізацію ревматичного процесу протягом попередніх 4 років.

12. Будь-яка дифузна хвороба сполучної тканини.

13. Персистуюча бронхіальна астма середньої тяжкості та тяжка.

14. Будь-яке хронічне захворювання легень з помірним або значним порушенням функції зовнішнього дихання.

15. Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення або з ускладненим чи часто рецидивуючим перебігом в анамнезі.

Хворим з неускладненою виразковою хворобою у фазі стійкої ремісії (тривалістю більше 5 років) дозволений виїзд у відрядження до країн з помірним кліматом.

16. Жовчнокам'яна хвороба у разі рецидивних нападів жовчної коліки.

17. Неспецифічний виразковий коліт.

18. Хвороба Крона.

19. Сечокам'яна хвороба за наявності конкременту у нирці або сечоводі при будь-яких порушеннях функцій нирки.

20. Хронічний гломерулонефрит; хронічний пієлонефрит при будь-яких порушеннях функцій нирки.

21. Хвороба Іценко-Кушинга незалежно від форми захворювання.

22. Будь-яка пухлина гіпофіза з клінікою ендокринних захворювань (краніофарингіома, гігантизм тощо).

23. Нецукровий діабет.

24. Цукровий діабет I типу.

Хворим із компенсованим цукровим діабетом II типу дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

25. Будь-яке захворювання наднирників, білящитовидних залоз, щитовидної залози, які супроводжуються порушенням їх функцій.

26. Гемобластози незалежно від стадії.

Хворим із лімфогранулематозом із стійкою ремісією понад 5 років після проведеного специфічного лікування дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

27. Будь-який геморагічний діатез.

Хворим із залізодефіцитною або вітамін-В12-дефіцитною анемією із стійкою ремісією понад 6 місяців дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

29. Рецидивуючий агранулоцитоз, мієлодиспластичний синдром або цитопенія іншого генезу.

30. Хвороба накопичення.

31. Медичні протипоказання для проведення профілактичних щеплень.

32. Хронічний тромбофлебіт з частими загостреннями в анамнезі.

33. Випадіння прямої кишки.

34. Будь-яке захворювання судин кінцівок із значними або помірними порушеннями кровообігу та функцій.

Хворим із захворюванням судин кінцівок з незначними порушеннями кровообігу та функцій або без порушень дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

35. Геморой з частими кровотечами.

36. Свищ будь-якої етіології і локалізації.

Хворим з грижею, що не потребує оперативного лікування, дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

38. Анкілоз двох і більше великих суглобів.

39. Анкілоз кульшового суглоба туберкульозної етіології зі значним укороченням кінцівки.

40. Кукса верхньої третини стегна і вище.

41. Хронічний остеомієліт.

42. Фіброзно-кістозна мастопатія.

43. Поширений ліпоматоз.

Фіброзно-кістозна мастопатія, поширений ліпоматоз є протипоказанням до відрядження тільки до країн із жарким кліматом.

44. Минуще порушення мозкового кровообігу будь-якої етіології без локальної неврологічної симптоматики.

45. Наслідки мозкового інсульту з порушенням функцій.

46. Дисциркуляторна енцефалопатія з інтелектуально-мнестичними або руховими розладами.

47. Хронічний попереково-крижовий радикуліт будь-якої етіології з частими (більше 2 разів на рік) загостреннями.

48. Залишкові наслідки парезів окремих нервів (травматичного або запального походження).

49. Будь-яка спадково-сімейна прогресуюча хвороба нервової системи.

50. Паркінсонізм.

51. Розсіяний склероз.

52. Інфекційне ураження нервової системи з вираженими порушеннями функцій.

53. Виражена вегетосудинна нестійкість.

54. Будь-яка нервово-м'язова хвороба.

55. Наслідки перенесених травм черепа за наявності стійких залишкових проявів і дефектів черепа.

56. Психічний розлад, який потребує динамічного диспансерного спостереження.

Питання про виїзд за кордон осіб, які страждають на інші види психічних розладів, у кожному випадку вирішується індивідуально.

57. Усі види наркоманій, токсикоманій і хронічний алкоголізм.

58. Епілепсія.

59. В'ялий або спастичний параліч, який утруднює пересування.

61. Будь-яка хвороба вестибулярного апарату з розладами рівноваги або частими приступами меньєрівського симптомокомплексу.

62. Гострота зору нижче 0,3 на кожне око з корекцією не вище 8,0 Д (з урахуванням спеціальності).

63. Будь-яка хронічна хвороба кон'юнктиви або рогівки з частими загостреннями в анамнезі.

64. Трахома або аденовірусний кон'юнктивіт.

65. Глаукома: некомпенсована і субкомпенсована.

66. Пігментна дегенерація сітківки.

67. Сифіліс у всіх стадіях.

68. Гонорея гостра і хронічна до вилікування.

69. Будь-яка грибкова хвороба волосяної частини голови і шкіри - до вилікування.

70. Мікоз, зумовлений червоним трихофітоном (рубромікоз), а також епідермофітія стоп при активних проявах цих хвороб на шкірі.

71. Глибокий мікоз.

72. Будь-яка заразна хвороба шкіри (піодермія, короста тощо) - до вилікування.

73. Будь-яка пузиркова хвороба шкіри.

74. Поширена форма лускатого лишаю, псоріатична еритродермія, псоріатичний артрит.

75. Виражена форма генеодерматозу.

76. Поширена, часто рецидивуюча свербляча (алергічна форма) екзема, нейродерміт, почесуха Гебри, дерматоз (екзема, нейродерміт, червоний плоский лишай) - до вилікування.

77. Хронічний алергічний васкуліт (виразково-некротичний, системний).

78. Гострокінцева кондилома - до вилікування.

79. Лепра в усіх стадіях.

80. Пародонтит, абсцедуюча форма.

81. Будь-яке гостре і хронічне одонтогенне запалення щелепно-лицевої ділянки.

82. Функціональна маточна кровотеча.

83. Міома матки (при збільшенні матки відповідно до 11-12 тижневої вагітності і більше).

84. Клімакс, що важко протікає.

85. Вагітність.

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ

до стану здоров'я осіб, які приймаються на військову службу та проходять військову службу за спеціальністю водолаза

Для водолазів у віці понад 25 років, які виконують підводні роботи на глибині до 60 м, допускається максимальний рівень артеріального тиску не вище 140 і не нижче 100 мм рт.ст., мінімальний - не вище 90 та не нижче 60 мм рт.ст.

Анізометропія, відсутність бінокулярного зору та порушення темнової адаптації є протипоказанням до допуску.

Межі зросту для водолазів становлять від 170 до 185 см.

За результатами вимірювання зросту та окружності грудної клітки за таблицею визначається належна вага того, хто обстежується. Якщо фактична вага тіла менше мінімально належної, то кандидат визнається непридатним до служби за спеціальністю водолаза. Виняток можуть становити особи, які мають відмінну фізичну тренованість (за результатами функціональних проб).

Якщо вага тіла перевищує максимальне значення належної і є вищою за середню, то кандидат визнається придатним, якщо показник фактичної ваги не перевищує показника зросту (наприклад, при зрості 170 см вага тіла не більше 80 кг, при зрості 180 см - не більше 90 кг тощо).

Вікова межа для водолазів становить 18-50 років.

Усім кандидатам здійснюється обов'язкова перевірка барофункції вуха та навколоносових пазух у декомпресійній камері при тиску не менше 0,1 МПа (10 м водяного стовпа); флюорографія або рентгеноскопія органів грудної клітки, клінічний аналіз крові, сечі, калу, ЕКГ із застосуванням навантажувальних проб. Особам у віці понад 40 років, крім того, необхідне дослідження крові на цукор та ліпіди, внутрішньоочного тиску.

Особи, які проходять медичний огляд, підлягають бактеріологічному обстеженню на наявність збудників кишкових інфекцій, патогенних стафілококів та менінгококів.

ПОЯСНЕННЯ

щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів, фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в СБУ ( za219-09 )

Інфекційні та паразитарні хвороби

СТАТТЯ 1

Пункт "а" передбачає стани після перенесених тяжких гострих форм інфекційних захворювань, їх ускладнень, а також хронічні рецидивні форми цих захворювань, які важко піддаються лікуванню.

До пункту "а" належать: тяжкий перебіг та ускладнення гострих форм інфекційних та паразитарних захворювань (поліомієліт, енцефаліт комариний, кліщовий, вірусний; герпетична інфекція, менінгококовий та вірусний менінгіт, септицемія, лепра, дифтерія, бактеріальні зоонози, тифо-паратифозні та сальмонельозні інфекції; вірусні геморагічні гарячки, що передаються членистоногими, комарами, усі види малярії тощо) або їх хронічний, рецидивний (щорічні загострення) перебіг, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.

За наслідками цих захворювань (протягом одного року після завершення курсу лікування) у разі збереження стійких порушень функцій органів та систем експертне рішення щодо ступеня придатності до військової служби слід розглядати разом з відповідними статтями Розкладу хвороб.

Експертних стандартів в оцінці ступеня тяжкості перебігу інфекційних та паразитарних захворювань немає. Це прерогатива клінічної оцінки перспективи подальшого проходження військової служби або навчання до ВВНЗ.

Не в усіх випадках тяжкого перебігу гострого інфекційного та паразитарного захворювання спостерігаються ускладнення, тому доцільно після проведення повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування виносити постанову ВЛК про потребу у відпустці за станом здоров'я. У разі ускладнень та стійких змін в органах та системах огляд проводиться залежно від ступеня функціональних порушень за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Медичний огляд кандидатів, які перенесли гострі інфекційні та паразитарні захворювання (незалежно від ступеня важкості), проводиться через 12 місяців після завершення курсу лікування.

У разі затяжного, рецидивного (два-три рази на рік) перебігу гострого інфекційного або паразитарного захворювання, паразитоносійства, коли протягом двох місяців зберігаються стійкі зміни у функціональному стані органа або системи, формуються різноманітні ускладнення, кандидатам зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань, що не піддаються лікуванню, після завершення курсу лікування огляд проводиться за пунктом "а".

За цим самим пунктом оглядаються кандидати, у яких за даними обстеження виявлено хронічний перебіг інфекційного або паразитарного захворювання, та особи зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань.

До пункту "б" належать наслідки перенесених гострих або загострення хронічних інфекційних та паразитарних захворювань протягом року після захворювання.

Необхідно звертати увагу на перенесені захворювання, для яких характерні ранні ускладнення з боку центральної нервової системи та системи кровообігу. У разі виявлення стійких функціональних порушень органів та систем медичний огляд проводиться за пунктом "а" цієї статті та відповідними пунктами інших статей Розкладу хвороб.

У разі коли при обстеженні кандидатів, які перенесли інфекційні та паразитарні хвороби, функціональних порушень з боку органів та систем не виявлено, медичний огляд проводиться за пунктом "б".

Кандидатам, які перенесли малярію без ускладнень (крім важкого перебігу), ступінь придатності визначається за наслідками хвороби через рік після завершення курсу лікування.

Туберкульоз

СТАТТЯ 2

До пункту "а" належать:

усі форми туберкульозу легень та плеври з активним прогресуючим перебігом, наявністю розпаду (каверни) та стійким виділенням мікобактерій або без нього;

рубцеві зміни легень та плеври із зміщенням легень та середостіння, з розладом їх функцій та вираженим порушенням функції зовнішнього дихання;

фістульозна форма туберкульозного бронхоаденіту та туберкульозне ураження бронхів з виділенням мікобактерій, встановлені при бронхоскопії;

бронхіальні, бронхоплевральні свищі після хірургічного лікування, встановлені при бронхологічному або рентгенологічному дослідженні, з вираженою легеневою недостатністю.

Особи, в яких встановлено генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, поєднаний з ураженням різних органів та незалежно від остаточного результату, оглядаються за пунктом "а" статті 2 або 3 Розкладу хвороб.

До пункту "б" належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври та внутрішньогрудних лімфатичних вузлів без виділення мікобактерій та без розпаду, з помірно вираженими клінічними симптомами чи без них, у випадку неефективного лікування або відмови від його продовження, при трансформації каверн у тонкостінні кістоподібні дреновані порожнини (загоєння каверн за відкритим типом), а також наслідки радикального хірургічного лікування з помірним порушенням функції зовнішнього дихання.

До пункту "в" належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли у результаті тривалого (не менше трьох місяців) стаціонарного та санаторного лікування інфільтративні зміни переважно зникли, порожнини розпаду зарубцювалися, виділення мікобактерій закінчилося, явища легеневої недостатності відсутні.

За цим самим пунктом оглядаються особи із залишковими змінами у найближчі три роки після клінічного вилікування туберкульозу, з неактивними комбінованими змінами у межах трьох і більше сегментів, з наслідками хірургічного лікування з незначним порушенням або без порушення функції зовнішнього дихання, а також особи із залишковими змінами після перенесеного ексудативного плевриту без порушення функції зовнішнього дихання.

Діагноз ексудативного плевриту та інших серозитів туберкульозної етіології повинен бути підтверджений методами бронхологічного, цитологічного, імунологічного, мікробіологічного досліджень, а за відповідними показаннями - і пункційною біопсією. Туберкульозна етіологія сухих плевритів повинна бути доведена методами туберкуліно- та імунодіагностики, пробним лікуванням та динамікою лабораторних досліджень.

До пункту "г" належать: неактивний туберкульоз зі стійкими рентгенологічними або бронхоскопічними змінами в легенях, плеврі, бронхах і внутрішньогрудних лімфатичних вузлах (численні кальцинати - три і більше, тяжі, міждольові шварти, плевральні нашарування, деформація та пігментація бронхів), а також стани після сегментарних резекцій та діатермокоагуляцій каверн, без клінічних проявів захворювання протягом останніх трьох років та без порушення функції органів дихання.

За пунктами "б" і "в" після стаціонарного лікування військовослужбовцям надається відпустка у зв'язку із хворобою тільки для продовження лікування у туберкульозному санаторії з наступним оглядом ВЛК санаторію. Тривалість безперервного госпітального та санаторного лікування перед оглядом має бути не менше шести місяців. У разі відмови військовослужбовця від санаторного лікування його придатність до військової служби визначається ГВЛК.

Придатність кандидатів на військову службу вирішується індивідуально, але не раніше трьох років після клінічного вилікування та зняття з диспансерного обліку.

Наявність поодиноких петрифікатів у легенях або внутрішньогрудних лімфатичних вузлах не є перешкодою до військової служби та вступу до ВВНЗ.

СТАТТЯ 3

До пункту "а" належать:

туберкульозний менінгіт, що супроводжується розладом функцій нервової системи з глибокими парезами та паралічами;

активний прогресуючий туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів з напливними абсцесами або свищами;

туберкульоз інших позагрудних локалізацій із розпадом або виділенням мікобактерій, множинною локалізацією;

туберкульоз очей із прогресуючим зниженням зорових функцій;

поширені та спотворюючі форми туберкульозу шкіри;

прогресуючий туберкульоз очеревини та внутрішньочеревних лімфовузлів, шлунка, кишечнику, печінки, селезінки;

туберкульоз ЛОР-органів;

метатуберкульозний нефросклероз;

залишкові прояви та наслідки перенесеного туберкульозу органів сечостатевої системи, стани після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок та сечовивідних шляхів зі значним порушенням функцій, рубцеві зміни сечового міхура з різким порушенням сечовипускання, стан після двобічної кастрації з приводу туберкульозу.

До пункту "б" належать:

активний обмежений туберкульоз хребта, кісток та суглобів, сечостатевих органів, іншої позагрудної локалізації в стадії згасання без напливників та свищів;

залишкові зміни або наслідки перенесеного туберкульозу органів сечової системи; стан після хірургічного лікування туберкульозу нирок та сечовивідних шляхів з помірним порушенням функції нирок та сечовипускання;

стани після хірургічного лікування туберкульозу інших органів з помірним порушенням функцій.

До пункту "в" належить активний затихаючий туберкульоз позагрудної локалізації після завершення основного курсу специфічної терапії протягом трьох-п'яти років.

До пункту "г" належить туберкульоз позагрудних локалізацій через три роки після клінічного вилікування, а туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів - через п'ять років.

Діагноз туберкульозу позагрудної локалізації має бути підтверджений цитологічними, гістологічними, імунологічними, мікробіологічними та іншими методами.

Лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз проводиться тривало, не менше 9-12 місяців (сечостатевої системи - не менше 4-6 місяців).

СТАТТЯ 4

Передбачає стани після перенесених гострих та хронічних вірусних гепатитів, встановлених у стаціонарі, де обов'язково проводиться обстеження крові на маркери гепатитів. Ступінь придатності до військової служби кандидатів та військовослужбовців визначається після проведення курсу лікування залежно від стійкості і ступеня порушення функцій печінки.

До пункту "а" належать гострі та хронічні вірусні гепатити, диференційовані за маркерами, що мають тяжкий або тривалий перебіг, важко лікуються або не піддаються лікуванню, по закінченні якого зберігаються стійкі та значно виражені порушення функції печінки, інших органів та систем.

Для тяжкої форми вірусного гепатиту в розпалі хвороби характерні різко виражені симптоми інтоксикації, постійна нудота, повторне блювання. Можлива зміна поведінки хворого (сонливість, безсоння тощо), тахікардія змінює брадикардію. Можуть бути ознаки набряково-асцитичного, геморагічного та інших синдромів. Білірубін крові - 170 мкмоль/л і вище, протромбіновий індекс - менше 60%, холестерин крові - 2,6 ммоль/л та менше, збільшення трансаміназ у 10 разів і більше, тривалість жовтяничного періоду - більше чотирьох тижнів, рівень сечовини крові - менше 2 мкмоль/л.

Пункт "б" передбачає хронічний та рецидивний перебіг вірусних гепатитів, диференційованих за маркерами, установлених у стаціонарі після проведення курсу лікування зі стійкими, помірними порушеннями функції печінки (збільшення трансаміназ до 10 раз понад норму).

До пункту "в" належить хронічний перебіг вірусних гепатитів, встановлених у стаціонарі після проведення курсу лікування або без нього, з незначними порушеннями функції печінки або без них.

У разі позитивного скринінгового аналізу крові на вірусний гепатит "В" (HBsAg) повторно визначаються у крові HBsAg та HBeAg, АЛТ, АСТ, тимолова проба. При позитивних результатах та за відсутності клінічних ознак активності кандидати визнаються непридатними, а військовослужбовці підлягають диспансерному нагляду протягом шести місяців з повторним проведенням аналізів крові кожні три місяці на HBsAg, HBeAg або, за можливості, - полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). За наявності функціональних порушень печінки, незалежно від результатів повторного тестування, медичний огляд кандидатів та військовослужбовців проводиться за пунктом "б".

При виявленні антитіл до вірусного гепатиту "С" (anti HCV) за відсутності даних щодо гострого перебігу та при повторному позитивному аналізі крові на антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti HCV - позитив.), якщо в сироватці крові наявна РНК HCV, незалежно від функціонального стану печінки (крім тяжкого) медичний огляд також проводиться за пунктом "б".

Протягом 6-12 місяців після стаціонарного лікування протипоказано виїзд у закордонні відрядження у країни з несприятливим кліматом, оскільки реконвалесценти протягом цього часу знаходяться під динамічним наглядом інфекціоніста. У цей же період протипоказані профілактичні щеплення.

Кандидати-носії вірусу гепатиту "В" непридатні за графами I, II, V, VI. За III, IV графами рішення приймається індивідуально.

СТАТТЯ 5

Імунодефіцитні стани мають підтверджуватись результатами лабораторних досліджень глобулінів сироватки крові.

Військовослужбовці направляються до регіональних центрів СНІДу для поглибленого обстеження з подальшим прийняттям рішення ВЛК про ступінь придатності до військової служби.

У разі неефективності безперервного стаціонарного лікування військовослужбовців в умовах регіональних центрів СНІДу більше чотирьох місяців підряд вони підлягають медичному огляду за пунктом "а".

СТАТТЯ 6

У разі виявлення венеричних захворювань кандидати непридатні до військової служби. Після вилікування гонореї придатність кандидатів визначається індивідуально залежно від результатів лікування через три місяці після закінчення лікування.

Військовослужбовці підлягають лікуванню.

Критерієм вилікування сифілісу та гонореї вважається зникнення клінічних ознак венеричного захворювання та наявність трикратного від'ємного результату при лабораторному контролі. Якщо через 12 місяців після повноцінного лікування сифілісу негативація класичних серологічних реакцій не настала, огляд проводиться за пунктом "б".

У разі ураження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи, залежно від ступеня порушення їх функцій, огляд проводиться також за відповідними статтями Розкладу хвороб.

СТАТТЯ 7

Кандидати, які мають захворювання, непридатні до військової служби до повного вилікування. Військовослужбовці підлягають лікуванню.

Новоутворення

СТАТТЯ 8

До пункту "а" належать:

пухлини головного мозку;

злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії;

злоякісні новоутворення органів та систем з віддаленими та регіонарними метастазами, рецидивами пухлин;

стани після нерадикального хірургічного лікування та у випадках відмови хворого від лікування злоякісного захворювання незалежно від стадії пухлини.

До пункту "б" належать стани після радикального лікування злоякісних пухлин органів і систем при незначних функціональних порушеннях, рубці після радикального лікування раку нижньої губи та шкіри.

Військовослужбовці, які звільняються з військової служби, оглядаються за пунктом "а" незалежно від локалізації, стадії злоякісного процесу, а також від початку захворювання.

Винятком є випадки радикального вилікування раку нижньої губи та шкіри без метастазів. Для цієї категорії оглянутих застосовується пункт "б" цієї статті.

СТАТТЯ 9

До пункту "а" належать швидко прогресуючі злоякісні захворювання крові та кровотворних органів, а також повільно прогресуючі зі значними змінами у складі крові та частими загостреннями, коли працездатність хворого стійко втрачена, а ефект від проведеного лікування відсутній або має тимчасовий характер.

Військовослужбовці, які страждають на лімфогранулематоз та неходжкінські лімфоми, оглядаються за цим пунктом за наявності IV-V стадій, а також I-III стадій у разі неможливості досягнення стійкої ремісії з використанням препаратів I лінії, рецидиву захворювання. Військовослужбовці з гострим лейкозом після проведення курсів індукції та консолідації ремісії, незалежно від результату лікування, оглядаються за пунктом "а".

До пункту "б" належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної тканин без прогресуючого перебігу. За цим пунктом оглядаються військовослужбовці, які мають хронічні мієло- та лімфопроліферативні захворювання в початковій стадії за відсутності показань до специфічного лікування або тривалий (більше одного року) позитивний ефект від лікування препаратами I лінії при збереженні працездатності.

Військовослужбовці, які страждають на лімфогранулематоз та неходжкінські лімфоми, оглядаються за цим пунктом при I-III стадіях захворювання за відсутності ранніх (до завершення стандартного курсу лікування) рецидивів та досягнення стійкої (більше року) ремісії після проведеного лікування. До цього пункту належать хворі на гострий лейкоз, у яких досягнута повна клініко-гематологічна ремісія після проведення курсів індукції та консолідації ремісії, при збереженні працездатності.

При справжній поліцитемії в початковій стадії огляд проводиться за пунктом "б", в еритремічній та анемічній стадіях - за пунктом "а". При мієлодиспластичному синдромі до пункту "б" належать випадки рефрактерної анемії за наявності незначної дисплазії лише одного паростка - еритроїдного (за відсутності показань до трансфузій еритромаси) і при збереженні працездатності.

За пунктом "в" оглядаються військовослужбовці, хворі на лімфогранулематоз I-III стадій, у разі тривалої стійкої (понад п'ять років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії.

СТАТТЯ 10

За наявності доброякісних новоутворень оглянутим особам пропонується лікування.

До пункту "а" належать новоутворення:

центральної чи периферичної нервової системи, що прогресують або призводять до стійких паралічів чи глибоких парезів кінцівок, зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (різко виражені атрофії м'язів при односторонньому процесі: плеча - більше 4 см; передпліччя - більше 3 см; стегна - більше 8 см; гомілки - більше 6 см; контрактури, хронічні трофічні виразки), що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушенням функцій черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкі болі тощо);

середостіння зі значними клінічними проявами (зміщення, здавлення, руйнування органів, які оточують, а також інших прилеглих до них органів грудної порожнини);

бронхолегеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом або ателектазом.

До пункту "б" належать новоутворення:

центральної або периферичної нервової системи, при яких порушення функцій виражено помірно і перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (один-два роки), наростанням симптомів (незначна атрофія м'язів, легкі розлади чутливості тощо);

середостіння з помірним порушенням функції органів;

бронхолегеневого апарату з помірними клінічними проявами;

органів травлення, що значно затруднюють акт ковтання і проходження їжі, які супроводжуються занепадом харчування;

поширені або множинні папіломи сечового міхура з вираженими або помірними дизуричними явищами або супровідною кровотечею;

міоми матки при розмірах, які відповідають 12-тижневій вагітності і більше, що супроводжуються кровотечами і призводять до анемії, а також за наявності субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини до розмірів більше ніж п'ятитижневої вагітності за рік).

До пункту "в" належать новоутворення:

нервової системи, які повільно прогресують, без атрофії м'язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання довго лишаються в одному і тому ж стані;

органів травлення без занепаду харчування;

шкіри, підшкірної клітковини, кровоносних або лімфатичних судин, множинні невуси (два і більше), що затруднюють носіння військової форми, одягу або спорядження;

рецидивні дермоїдні куприкові кісти після радикального хірургічного лікування.

До цього самого пункту слід включати фонові стани та передпухлинні захворювання молочної залози і жіночих статевих органів:

залозно-кістозну гіперплазію, поліпоз, аденоматозендометрію;

дисплазію, атипічну гіперплазію молочної залози;

ерозії та дисплазії шийки матки; поліпи цервікального каналу, кісти бартолінової залози, крауроз вульви, кісти та фіброми піхви, що порушують функцію;

новоутворення жіночих статевих органів, що не потребують хірургічного лікування: міоми матки, що мають розміри дванадцятитижневої вагітності без клінічних проявів.

Доброякісні новоутворення: ліпоматоз, гемангіоми, хондроми, дермоїдні кісти, пігментні утворення, невуси, за необхідності, повинні бути оглянуті онкологом для вирішення питання про можливість їх хірургічного лікування. Особи з переліченими захворюваннями, що не затруднюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження, а також з наслідками радикального хірургічного лікування ерозій та дисплазій шийки матки, поліпів цервікального каналу, кіст бартолінових залоз, кіст і фібром піхви, що не порушують функцію,оглядаються за пунктом "г".

Ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин

СТАТТЯ 11

До цієї статті слід відносити еутиреоїдний зоб, що викликає розлад функцій сусідніх органів або утруднює носіння військової форми одягу.

Кандидатам і військовослужбовцям у разі наявності зоба значних розмірів пропонується хірургічне лікування. Вирішення питання про придатність до військової служби після хірургічного лікування або відмови від нього проводиться на підставі пунктів "а", "б", "в" статті 12 Розкладу хвороб.

Якщо є підозра на наявність вузлів та іншої патології щитовидної залози, кандидати та військовослужбовці підлягають ретельному обстеженню. У разі виявлення вузлового зоба пропонується пункційна біопсія щитовидної залози під контролем ультразвукового дослідження (далі - УЗД) з цитологією біоптату. Якщо відсутні дані про наявність новоутворення, експертне рішення виноситься на підставі пункту "в" статті 11 Розкладу хвороб.

Для визначення розмірів щитовидної залози слід користуватися такими критеріями:

Iб ступінь - щитовидна залоза візуалізується при відхиленні голови назад;

II ступінь - щитовидна залоза візуалізується при нормальному положенні голови;

III ступінь - щитовидна залоза візуалізується на відстані 5 м і більше.

За даними УЗД нормальні розміри однієї частки щитовидної залози у жінок становлять 7,5-8,5 куб.см, у чоловіків - 8,5-9,5 куб.см.

СТАТТЯ 12

До пункту "а" належать: стійкі, значно виражені розлади, зумовлені тяжкими формами цукрового діабету з високою гіперглікемією (більше 13,7 ммоль/л), глюкозурією, ацетонурією, кетозом, універсальною діабетичною ангіопатією (ретинопатія, гломерулосклероз тощо), які потребують для компенсації вуглеводного обміну 60 одиниць інсуліну на добу і більше, з лабільним перебігом захворювання і наявністю в анамнезі діабетичної коми.

До цього ж пункту належать тяжкі форми вузлового і дифузного токсичного зоба (різко виражене схуднення, адинамія, виражений екзофтальм, задишка у спокої, тахікардія більше 120 ударів на хвилину, порушення серцевого ритму, різноманітні вісцеральні ускладнення).

Сюди ж належать тяжкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення тиреоїдних гормонів у дозі 100 мг на добу та більше.

До цього ж пункту належать усі хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, наднирників, щитовидної, білящитовидних і статевих залоз) з незворотними змінами органів і систем та різким порушенням їх функцій.

До пункту "б" належать стійкі, помірно виражені розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої важкості, коли при адекватному лікуванні незначно знижується працездатність оглянутого.

Для цукрового діабету середньої важкості характерна помірна гіперглікемія (не більше 13,7 ммоль/л) та глюкозурія. Компенсація вуглеводного обміну досягається пероральним вживанням цукрознижувальних препаратів або введенням інсуліну до 60 одиниць інсуліну на добу на фоні постійної дієтотерапії. Ацетонурія, кетоз, діабетичні коми в анамнезі відсутні.

Для дифузного токсичного зоба середнього ступеня тяжкості характерно зниження ваги тіла на 20-25%, помірна тахікардія до 120 ударів на хвилину, очні симптоми.

До цього ж пункту належить гіпотиреоз, що потребує призначення як замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозі до 50 мг на добу, а також усі захворювання залоз внутрішньої секреції з помірним порушенням функцій.

До пункту "в" належать форми цукрового діабету з гіперглікемією (8-9 ммоль/л), яка нормалізується дієтою, працездатність збережена; легкі зворотні форми дифузного токсичного зоба (легка неврозоподібна симптоматика, зниження толерантності до фізичного навантаження, тахікардія до 100 на хвилину); легкі форми гіпотиреозу,що потребують призначення тиреоїдних гормонів у дозі до 50 мг на добу; гіпоталамічний синдром, нейроендокринна форма (ожиріння II ступеня, гіпертензія, порушення толерантності до вуглеводів, наявність стрій на тулубі, кінцівках), аліментарне ожиріння II ступеня.

До пункту "г" належать стани після гострих захворювань та операційних втручань на ендокринних залозах при нормалізації їх функції після лікування, у тому числі після гострих тиреоїдитів. Кандидати, оперовані з приводу гінекомастії із сприятливим результатом, визнаються придатними до військової служби та вступу до ВВНЗ.

За цим же пунктом оглядаються особи з порушенням толерантності до глюкози. Такі кандидати непридатні до військової служби за всіма графами.

Кандидати з наявністю аліментарного ожиріння I ступеня (збиткова вага 10-29%) визнаються придатними до військової служби, а при медичному огляді у підрозділи спеціального призначення вага тіла кандидатів має бути не більше 90 кг. При аліментарному ожирінні II ступеня (збиткова вага 30-49%), III ступеня (збиткова вага 50% і більше) огляд проводиться за пунктом "в" чи "б" цієї статті.

При ожирінні іншого походження придатність до військової служби та служби за військовою спеціальністю визначається залежно від тяжкості перебігу основного захворювання за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Кандидати з недостатньою вагою та фізичним розвитком проходять огляд за статтею 87 Розкладу хвороб.

Середня величина та діапазон маси тіла у кілограмах залежно від росту наведені в таблиці.

Хвороби крові і кровотворних органів

СТАТТЯ 13

Медичний огляд з визначенням ступеня придатності до військової служби проводиться після стаціонарного обстеження за умов спеціалізованого лікувального закладу.

Кандидати за пунктами "а", "б", "в" непридатні за всіма графами незалежно від ступеня і форми захворювання. За пунктом "г" при огляді за III, IV графами рішення може бути прийнято індивідуально (через шість місяців після вилікування) з урахуванням характеру служби.

До пункту "а" належать встановлені в стаціонарі апластичні та сідеробластні анемії, спадкові форми тромбоцитопатій, гемофілій, коагулопатій, що супроводжуються кровотечами, крововиливами.

Особи з аліментарними, набутими гемолітичними та іншими анеміями, набутими порушеннями системи гемостазу оглядаються за пунктами "а", "б", "в", "г" залежно від перебігу захворювання, стійкості змін у складі крові та функцій системи гемостазу, порушення функцій кровотворних органів та ефекту від проведеного лікування.

Військовослужбовці при досягненні ремісії захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму проходять медичний огляд за пунктом "в", а при недостатньому ефекті від лікування - за пунктом "б" або "а".

Військовослужбовці, які перенесли епізод ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури з добрим ефектом від глюкокортикоїдної або імунотерапії, спленектомії, оглядаються за пунктом "г". При хронічному повільно прогресуючому перебігу з помірно вираженою тромбоцитопенією без геморагічних проявів та за відсутності необхідності в підтримувальній гормоно- та імунотерапії (після спленектомії або без неї) огляд проводиться за пунктом "в", а при незначному ефекті від спленектомії або за відсутності ефекту - за пунктом "а".

Часті загострення хвороби - це два та більше рази на рік; рідкі загострення - один раз на рік та рідше.

До пункту "в" належать хронічні хвороби крові й кровотворних органів у фазі тривалої стійкої (понад п'ять років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії.

У деяких випадках після госпітального лікування може бути надана відпустка у зв'язку із хворобою за пунктом "г".

Рішення про непридатність до військової служби при хворобах системи крові має бути обґрунтовано стаціонарним обстеженням.

Психічні розлади. Розлади особистості

СТАТТЯ 14

Передбачає органічні, симптоматичні та інші психічні розлади екзогенної етіології (церебральні захворювання, черепно-мозкові травми, пухлини головного мозку, епілепсія, енцефаліти чи інші ураження, які призводять до церебральної дисфункції). Церебральна дисфункція може бути первинною (травми, інсульти тощо) або вторинною (системні захворювання тощо). Психічні розлади, які обумовлені зловживанням психоактивних речовин або алкоголем, не включені до цієї статті (коди за МКХ-10: F00-F09).

До пункту "а" належать значні психічні порушення:

синдром деменції (слабоумство) при хворобах Альцгеймера, Піка, Крейтцфельдта-Якоба, Гентінгтона, Паркінсона, судинних ураженнях, ВІЛ-інфекціях, неуточненій деменції тощо. До цього пункту належать також пресенільні та сенільні деменції;

органічний амнестичний синдром, не обумовлений алкоголем або іншими психоактивними речовинами;

затяжні (більше одного місяця) психотичні (галюцинаторні, кататонічні), маячні (шизофреноподібні), афективно-тривожні та дисоціативні розлади;

органічні розлади особистості та поведінки з постійною соціальною дезадаптацією;

важкі затяжні (більше одного місяця) психічні розлади та розлади поведінки, пов'язані з післяпологовим періодом.

До пункту "б" належать помірні психічні порушення:

короткочасні (до одного місяця) психотичні розлади (делірій тощо) з розвитком стійких непсихотичних порушень та первинні стійкі (більше трьох місяців) непсихотичні розлади;

помірні психічні розлади, пов'язані з післяпологовим періодом;

емоційно-лабільні (астенічні, церебрастенічні), афективні, тривожні, дисоціативні, когнітивні розлади, органічні розлади особистості та поведінки з періодичною соціальною дезадаптацією.

До пункту "в" належать короткочасні (до одного місяця) психотичні (окрім делірія, який входить до пункту "б") розлади симптоматичного походження чи розлади у гострому періоді органічного ураження головного мозку з повним одужанням.

СТАТТЯ 15

Передбачає шизофренію, параноїдні (маячні) стани, психози і психози з перебігом у дитячому віці (коди за МКХ-10: F20-F29).

До пункту "а" належать:

усі форми і типи шизофренії;

хронічні параноїдні та інші маячні розлади (перебіг більше ніж три місяці);

шизоафективні розлади;

психози, специфічні для дитячого віку.

До пункту "б" належать:

шизотипні розлади;

гострі, транзиторні психотичні розлади та психотичні розлади неорганічного походження (тривалість менше ніж три місяці);

індукований маячний розлад.

Кандидати, які перенесли психотичні епізоди в минулому, незалежно від походження цих епізодів, визнаються непридатними до військової служби.

СТАТТЯ 16

Передбачає афективні розлади (коди за МКХ-10: F30-F39).

До пункту "а" належать афективні розлади з психотичними симптомами та без психотичних симптомів з тяжким та хронічним (тривалість більше ніж три місяці) перебігом.

До пункту "б" належать легкі афективні розлади без психотичних симптомів з перебуванням на лікуванні більше трьох місяців (циклотимія, дистимія тощо).

Усі кандидати на військову службу та військовослужбовці із суїцидальними спробами, незалежно від вираженості та тривалості психічних розладів, визнаються непридатними до військової служби для всіх граф та підпадають під дію пункту "б" статті 16 Розкладу хвороб.

СТАТТЯ 17

Передбачає невротичні психогенні, пов'язані зі стресом, та соматоформні розлади; синдроми розладів поведінки, пов'язані з фізіологічними порушеннями та фізичними факторами, а також розлади, які пов'язані зі зловживанням їжею; розлади сну неорганічної етіології; статеву дисфункцію, не обумовлену органічними порушеннями або захворюваннями; зловживання речовинами, що не викликають залежність. Включає також порушення адаптації (коди за МКХ-10: F40-F48, F50-F59).

До пункту "а" належать:

значні, повторні, затяжні (хронічні), стійкі (більше чотирьох місяців) дисоціативні розлади та нервова анорексія;

стійкі (хронічні) невротичні, пов'язані із стресом розлади та соматоформні розлади з проявами, що обумовлюють повну непрацездатність та постійну соціальну дезадаптацію.

До пункту "б" належать:

помірні гострі, короткочасні (до чотирьох місяців) дисоціативні розлади після повного одужання;

помірні повторні, затяжні (більше чотирьох місяців) невротичні, пов'язані зі стресом розлади, соматоформні розлади та розлади адаптації, синдроми розладів поведінки, пов'язані з фізіологічними порушеннями та фізичними факторами, що обмежують працездатність та призводять до неповної соціальної дезадаптації.

До пункту "в" належать помірні або легкі короткочасні (до чотирьох місяців) невротичні, пов'язані зі стресом, соматоформні розлади та розлади адаптації, синдроми розладів поведінки, пов'язані з фізіологічними порушеннями та фізичними факторами, які закінчуються видужанням, або легкою, минущою астенією.

Згідно з цим пунктом підлягають медичному огляду у ВЛК особи, які перенесли гострий (декілька годин, днів) психотичний стан, спричинений гострою реакцією на стрес (екстремальне фізичне навантаження чи психогенна ситуація, така як стихійне лихо або воєнні дії).

СТАТТЯ 18

Передбачає розлади зрілої особистості і поведінки у дорослих, статевої ідeнтифікації, надання сексуальної переваги, пов'язані із статевим розвитком та орієнтацією; стійкі зміни особистості, які не обумовлені пошкодженням і захворюванням головного мозку тощо (коди за МКХ-10: F60, F69). До цієї статті належать розлади поведінки та емоцій з перебігом у дитячому та підлітковому віці, психічний інфантилізм тощо (коди за МКХ-10: F90-F98).

До пункту "а" належать значні і стійкі розлади особистості з повторними та тривалими декомпенсаціями, що призводять до втрати працездатності (більше чотирьох місяців на рік) та повної соціальної дезадаптації.

До пункту "б" належать розлади зрілої особистості і поведінки, статевої ідентифікації, надання сексуальної переваги, пов'язані із статевим розвитком та орієнтацією, з помірними, стійкими проявами, внаслідок яких у тому числі виникають психотичні стани, нестійкість вегетативної нервової системи з нестійкою компенсацією та частковою соціальною дезадаптацією тощо.

До пункту "в" належать розлади зрілої особистості і поведінки з легкими, нестійкими проявами, внаслідок яких легко розвиваються невротичні, стресові, дезадаптаційні реакції.

СТАТТЯ 19

Передбачає психічні розлади та розлади поведінки, зумовлені вживанням психоактивних речовин, алкоголю тощо (коди за МКХ-10: F10-F19).

До пункту "а" належать:

амнестичний синдром (Корсаківський психоз чи синдром тощо);

затяжні, хронічні, резидуальні та пізні психотичні розлади, деменція тощо;

розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією;

гостра енцефалопатія Гайє-Верніке.

До пункту "б" належать:

гострі короткотривалі психотичні розлади (до одного місяця);

гостра інтоксикація з делірієм, розладами сприйняття, комою, судомами та патологічним сп'янінням;

стан відміни (абстинентний) з судомами, делірієм;

розлади особистості та поведінки з нестійкою соціальною дезадаптацією;

стан відміни неускладнений;

синдром залежності;

стійкі когнітивні розлади.

До пункту "в" належать вживання психоактивних (за винятком алкоголю) речовин, у тому числі поза службою.

Вживання психоактивних речовин, хоча б одноразове, має бути доведене результатами аналізів їх вмісту у біологічних речовинах (сечі, крові, тканинах тощо). Одночасно надається медична документація, яка підтверджує, що психоактивні речовини вживалися без призначення лікаря. Керівництвом відповідного органу, підрозділу, закладу СБУ надається службова характеристика, де відображено такий випадок.

До пункту "г" належать:

вживання алкоголю зі згубними наслідками;

вживання алкоголю у службовий час, яке має бути підтверджено результатами лабораторних досліджень (вміст алкоголю в крові та сечі), документально зафіксований медичним працівником стан алкогольного сп'яніння у службовий час та службова характеристика.

Особи керівного складу не підпадають під дію цього пункту. У таких випадках вирішується питання про відповідність особи займаній посаді та подальше перебування на військовій службі.

СТАТТЯ 20

Передбачає всі форми і ступені розумової відсталості (коди за МКХ-10: F70-F79). Коефіцієнт розумового розвитку (IQ) нижче від 69 балів.

До пункту "а" належать помірний, тяжкий, глибокий ступені розумової відсталості. Коефіцієнт розумового розвитку (IQ) 49 балів та нижче.

До пункту "б" належать легка розумова відсталість (дебільність з коефіцієнтом розумового розвитку (IQ) у межах 50-69 балів) та порушення психологічного розвитку.

Хвороби нервової системи

СТАТТЯ 21

Передбачає ураження нервової системи в разі сифілісу, інших інфекційних та паразитарних хвороб, хвороб крові.

До пункту "а" належать хвороби нервової системи, що супроводжуються глибокими паралічами або парезами, вираженим паркінсонізмом, частими (чотири і більше рази на рік) епілептичними нападами, вираженими гіперкінезами, нападами кожевніковської або джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з вираженим розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу.

До пункту "б" належать хвороби нервової системи з повільним перебігом, які за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість проходження військової служби, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м'язів, невеликого збільшення м'язового тонусу, що не супроводжуються розладом мови, пам'яті, ходи; помірна гідроцефалія (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм)).

До пункту "в" належать залишкові явища ураження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції тощо) з окремими органічними знаками, поєднаними з вегетативно-судинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.

До пункту "г" належать залишкові явища ураження нервової системи з вегетативно-судинною нестійкістю без порушення функцій. Питання про придатність кандидатів вирішується згідно з Розкладом хвороб.

При оцінюванні клінічної картини гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, обов'язково враховується наявність застійних змін на очному дні, ступінь розширення шлуночкової системи мозку за даними пневмоенцефалограми, комп'ютерної томографії, магніто-резонансної томографії.

Факт лікування з приводу нейроінфекції та її наслідків в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами, а вплив наслідків нейроінфекції на працездатність або виконання обов'язків військової служби - характеристиками з місця роботи, навчання або військової служби.

СТАТТЯ 22

До пункту "а" належать: лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хвороба Паркінсона, міоклонус-епілепсія, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м'язова атрофія, аміотрофічний бічний склероз, сирингомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатії, розсіяний склероз, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми, каталепсія та нарколепсія, епілепсія без психічних розладів з частими нападами (чотири і більше разів на рік), епілептичний статус.

До пункту "б" належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (один-два роки), наростанням симптомів (повільно прогресуюча сирингомієлія із атрофією м'язів та легким розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії тощо) при помірному порушенні функції.

Сюди ж належить епілепсія без психічних розладів з нападами середньої частоти (до трьох разів на рік). Наявність нападу має бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках можуть братися до уваги акти, підписані офіційними особами немедичного складу, результати опитування очевидців лікуючим лікарем, якщо вказаний у них напад та післянападовий стан можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані з місця проживання, навчання, роботи, служби. У тих випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабко виражені та рідко виникаючі малі напади або специфічні настрої, питання про придатність до військової служби оглянутих вирішується після додаткових методів обстеження (ЕЕГ). Особи з епілептичною хворобою без психічних розладів, яка розвинулася внаслідок перенесеного органічного захворювання, оглядаються за пунктом "а" або "б" цієї статті залежно від частоти нападів.

До пункту "в" належать повільно прогресуючі протягом тривалого часу (більше двох років) хвороби нервової системи, коли об'єктивні ознаки виражені незначно (сирингомієлія з незначно вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м'язів та трофічних розладів. Сюди ж належить епілепсія без психічних розладів з рідкими нападами (один-два рази на рік).

СТАТТЯ 23

До пункту "а" належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості й трофіки (різко виражені атрофії м'язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія тощо).

До цього ж пункту належать радикулопатії з частими рецидивами (більше двох разів на рік) і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким та стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які вимагають довготривалого лікування, а також плексопатії і тяжкі форми невралгії в разі безуспішного лікування.

До пункту "б" належать: деякі форми невральної аміотрофії із сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферичних нервів та сплетінь, при яких помірно порушена основна функція; стійкий параліч мімічних м'язів, порушення функцій кінцівок тощо.

До цього пункту належать хронічні радикулопатії з рецидивами, плексопатії, невропатії, що супроводжуються у період загострення вимушеним положенням тулуба, болем вздовж нервів тощо та потребують тривалого стаціонарного та амбулаторного лікування протягом двох місяців; а також поєднання дегенеративно-дистрофічних змін у хребті з незначно вираженими неврологічними розладами, вказаними у поясненні до пункту "в" цієї статті.

Параліч лицьового нерва з помірно вираженою асиметрією обличчя: очна щілина не закривається на 2-3 мм, гіпотонія жувальних і мімічних м'язів однієї з половин обличчя.

Неврит серединного нерва розглядається за пунктом "б", якщо функція кісті помірно порушена, об'єм рухів знижений на 30-40%, а сила відповідає 2-3 балам (у нормі - 5 балів).

До пункту "в" належать хвороби периферичних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також існуючі слабко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними у минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого.

Кандидати та військовослужбовці з наслідками невриту лицьового, серединного нервів оглядаються на підставі цієї статті за пунктом "б".

У разі пошкоджень кістково-м'язової системи та наявності кісткових змін у хребті, що затруднюють його рухомість та викликають вторинні порушення з боку периферичної нервової системи, окрім цієї статті, застосовують також відповідні статті Розкладу хвороб.

Після хірургічного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска кандидати та військовослужбовці оглядаються за пунктом "б" або "в" цієї статті.

Особи з нервово-м'язовими захворюваннями оглядаються за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті залежно від ступеня порушення функцій.

До пункту "г" належать хвороби черепно-мозкових та периферичних нервів і сплетінь, які після проведеного курсу лікування не викликають порушення функцій.

СТАТТЯ 24

За цією статтею оглядаються кандидати та військовослужбовці після гострих захворювань центральної та периферичної нервової системи або оперативного втручання.

При вирішенні питання про необхідність відпустки у зв'язку із хворобою або звільнення від службових обов'язків великого значення набуває не стільки оцінка тяжкості та глибини порушення різних функцій, скільки визначений результат хвороби та прогностичні критерії.

Після відпустки у зв'язку із хворобою придатність військовослужбовців до служби визначається індивідуально залежно від ступеня порушення функцій.

Хвороби ока та придаткового апарату

СТАТТЯ 25

Передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворот та інші), захворювання повік, сльозових шляхів та орбіти, кон'юнктиви з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів від хірургічного лікування, то воно має бути проведене до прийняття експертного рішення.

До пункту "а" належать:

зрощення повік між собою або з очним яблуком;

різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік;

хронічні кон'юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини із загостреннями не менше двох разів на рік при безуспішному стаціонарному лікуванні;

хронічне трахоматозне ураження кон'юнктиви;

захворювання сльозових шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню у стаціонарі.

Сюди ж належить птоз вродженого або набутого характеру, в разі якого верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м'яза; стани після реконструктивних операцій на сльозових шляхах із введенням лакопротеза.

Якщо є наявні ускладнення трахоми зі стійким порушенням функцій ока, то постанова приймається за відповідними статтями Розкладу хвороб, що передбачають ці порушення.

У разі відмови від операції постанова ВЛК про придатність особи до військової служби приймається за пунктом "б".

До цього ж пункту належать:

простий блефарит з окремими лусочками та значною гіперемією країв повік;

фолікулярний кон'юнктивіт з поодинокими фолікулами;

бархатистість кон'юнктиви в кутках повік та в ділянці кон'юнктивальних склепінь;

окремі дрібні поверхневі рубці кон'юнктиви нетрахоматозного походження;

гладкі рубці кон'юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон'юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року.

Несправжня та справжня пліва без ознак прогресування не є протипоказанням до військової служби, постанова приймається за пунктом "в".

При рецидивах криловидної пліви після безуспішного повторного хірургічного лікування та прогресуючому порушенні функції ока медичний огляд проводиться за пунктом "б".

У разі весняного катару та інших алергічних уражень кон'юнктиви придатність до військової служби визначається за статтею 90 Розкладу хвороб залежно від ступеня вираження, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.

СТАТТЯ 26

Передбачає хронічні, важко виліковні або невиліковні захворювання туберкульозного, люетичного, дегенеративного, дистрофічного та іншого походження.

Паренхіматозний кератит люетичного походження включено до статті 6 Розкладу хвороб. Кандидати з цим захворюванням непридатні, а військовослужбовці підлягають лікуванню.

У разі закінченого процесу або непрогресуючого перебігу захворювань з рідкими загостреннями (не більше двох разів на рік), а також після пересадження тканин придатність кандидатів та військовослужбовців до військової служби визначається залежно від функцій ока за відповідними статтями Розкладу хвороб. За наявності новоутворень ока та його придатків, залежно від характеру, медичний огляд проводиться за статтею 8 або 10 Розкладу хвороб.

До пункту "а" належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному, хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування обох очей незалежно від функцій ока. Пігментна дегенерація сітківки з пігментом чи без нього, поєднана з порушенням темнової адаптації (гемералопією), повинна бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору.

У разі стійкого звуження поля зору знизу та ззовні (за вертикальним та горизонтальним меридіанами) від точки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах постанова за усіма графами Розкладу хвороб приймається за пунктом "а", те саме на одному оці - за пунктом "б"; від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом "б", те саме на одному оці - за пунктом "в".

До пункту "б" належать:

хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклічні кризи (встановлені у стаціонарних умовах);

кератоглобус, афакія, артифакія на одному або обох очах;

короткозорість обох очей у одному з меридіанів більше 3,0 Д за наявності дегенеративно-дистрофічних змін на очному дні (крайова дегенерація сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома тощо) при різкому та прогресуючому зниженні зорових функцій;

прогресуюча атрофія зорового нерва;

чужорідне тіло всередині ока, яке не викликає запальних або дистрофічних змін.

При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або обох очах придатність кандидатів до військової служби визначається за пунктом "б" або "в" залежно від функцій органа зору.

Щодо кандидатів, які перенесли оптикореконструктивні операції на рогівці або склері, рішення про придатність до військової служби, вступу до ВВНЗ визначається індивідуально, не раніше одного року після операції, за умови відсутності післяопераційних ускладнень, залежно від стану функції ока.

Придатність або обмежена придатність військовослужбовців визначається індивідуально.

При афакії, артифакії на одному або обох очах постанова приймається за статтею 31 Розкладу хвороб залежно від гостроти зору з практично стійкою корекцією будь-якого виду, у тому числі інтраокулярними та контактними лінзами.

Вивих та підвивих кришталика, артифакія оцінюється як афакія.

Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, які не знижують гостроту зору, не є протипоказанням до військової служби та вступу до ВВНЗ.

Військовослужбовці, які працюють з радіоактивними речовинами та джерелами радіаційного випромінювання, у яких при біомікроскопії виявлені помутніння під задньою капсулою кришталика та за наявності переконливих ознак прогресування помутнінь кришталика (значне збільшення їх кількості та розміру в разі тривалого нагляду), визнаються непридатними до роботи з ними.

При непрогресуючій атрофії зорового нерва придатність до військової служби за III і IV графами Розкладу хвороб визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору тощо). Особи, які є кандидатами до вступу до ВВНЗ, визнаються непридатними.

У всіх випадках наявності внутрішньоочних чужорідних тіл питання про придатність до військової служби кандидатів за I, III, IV графами і військовослужбовців вирішується індивідуально не раніше ніж через три місяці після травми залежно від функції ока (гостроти зору, полів зору, темнової адаптації тощо), відсутності запальних явищ та ознак металозу.

СТАТТЯ 27

До пункту "а" належать випадки безуспішного повторного хірургічного лікування травматичного відшарування сітківки на обох очах з прогресуючим зниженням функцій зору.

Військовослужбовці після перенесеного відшарування або розриву сітківки будь-якої етіології на одному оці можуть бути визнані обмежено придатними до військової служби тільки у порядку індивідуальної оцінки за умови добрих функцій ока (гострота зору, поле зору тощо). Вони не призначаються у підрозділи особливого призначення та водіями транспортних засобів.

СТАТТЯ 28

Діагноз глаукоми повинен бути підтверджений в умовах стаціонару із застосуванням навантажувальних проб. Питання про придатність до військової служби вирішується після лікування (медикаментозного або хірургічного) з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органа зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також екскавації диска зорового нерва тощо).

До цієї статті належить також і вторинна глаукома.

СТАТТЯ 29

До пункту "а" належать також стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м'язів ока або уражень головного мозку, які викликають косоокість (порушують функцію зору).

Якщо ністагм є однією із ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату, то постанова приймається за основним захворюванням. У разі значно зниженої гостроти зору постанова приймається за статтею 31 Розкладу хвороб. Ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до військової служби, вступу до ВВНЗ.

При співдружній косоокості менше 15 градусів діагноз повинен бути підтверджений шляхом перевірки бінокулярного зору. Наявність бінокулярного зору є основою для виключення співдружньої косоокості.

При співдружній косоокості, паралітичній косоокості без диплопії при погляді прямо та інших порушеннях бінокулярного зору ступінь придатності до військової служби визначається залежно від порушення функцій зору (гострота зору, поле зору, бінокулярний зір) за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Стан відчуття кольору визначається за допомогою поліхроматичних таблиць Рабкіна, Ішіхара тощо відповідно до вказаної в них методики. Придатність кандидатів за III і IV графами при порушенні кольоровідчуття усіх типів визначається індивідуально залежно від характеру службових обов'язків. У цих випадках постанова ухвалюється в такому формулюванні: "до (вказати характер служби) служби, що не вимагає нормального відчуття кольорів, придатний".

У кандидатів, які приймаються на оперативну службу та до вступу до ВВНЗ, допускається порушення відчуття кольорів типу С. При ухвалі постанови необхідно вказати: "до оперативної служби, що не вимагає нормального відчуття кольорів, придатний".

При ухвалі постанови про придатність до військової служби військовослужбовців, що оглядаються за графами I, III, IV, враховуються вимоги служби до розрізнення кольорів і вказується: "до (вказати характер служби) служби, що не вимагає нормального відчуття кольорів, придатний".

На військовослужбовців, які оглядаються за графами II, V, VI, за наявності порушення відчуття кольорів у постанові про придатність до військової служби вказати: "до оперативно-постової служби непридатний", "до служби як співробітник охорони непридатний", "до служби в підрозділах спеціального призначення непридатний".

СТАТТЯ 30

Гострота зору у кандидатів за графами I, II, V, VI визначається без корекції і повинна бути не менше 0,6 на обидва ока у тих, хто оглядається за графою I; і не менше 0,7 на обидва ока - за II, V, VI графами. Вид і ступінь аметропії визначаються скіаскопічно в стані циклоплегії.

За наявності у кандидатів за графою I простої далекозорості понад 4,0 Д, простого далекозорого астигматизму або астигматизму будь-якого виду з різницею рефракцій у двох головних меридіанах понад 4,0 Д вони визнаються непридатними до служби в СБУ незалежно від гостроти зору.

У тих, хто оглядається за графами II, V, VI, далекозорість не повинна перевищувати 2,5 Д і ступінь астигматизму - 2,0 Д.

Гострота зору у кандидатів, які оглядаються за графами III, IV, визначається з корекцією.

Якщо кандидати, які оглядаються за графою III, мають гостроту зору не нижче 0,6 на обидва ока з корекцією, висновок на них ухвалюється з урахуванням характеру служби з таким формулюванням: "до оперативно-технічної служби, що допускає носіння окулярів, придатний".

Кандидати, які приймаються за графами III, IV, визнаються непридатними до служби в СБУ незалежно від гостроти зору з корекцією, якщо ступінь виявленої скіаскопічної аметропії на гіршому оці перевищує 10,0 Д (хоч би в одному з меридіанів), астигматизму будь-якого виду з різницею в двох головних меридіанах понад 4,5 Д.

У кандидатів до вступу на навчання до ВВНЗ за графами III, IV гострота зору з корекцією має бути не менше 0,6 на краще око і 0,4 - на гірше. За наявності в них аметропії на кращому оці понад 6,0 Д (хоч би в одному меридіані) або астигматизму будь-якого виду з різницею рефракції в двох головних меридіанах понад 6,0 Д вони визнаються непридатними до вступу незалежно від гостроти зору.

У кандидатів до вступу на навчання до ВВНЗ за графою I зір повинен бути не менше ніж 0,6 на обидва ока без корекції.

Військовослужбовці, що оглядаються за всіма графами, визнаються непридатними до військової служби відповідно до пункту "б" незалежно від гостроти зору з корекцією, якщо ступінь аметропії на кращому оці понад 12,0 Д (хоч би в одному меридіані), ступінь астигматизму будь-якого виду перевищує 4,5 Д.

Гострота зору у військовослужбовців, що оглядаються за графами II, V, VI, визначається без корекції і повинна бути не менше 0,6 на кожне око.

У разі коли військовослужбовці, що оглядаються за графами II, V, VI, визнаються придатними до військової служби, а гострота зору в них без корекції нижче 0,6 на кожне око, в постанові вказувати:

"до оперативно-постової служби непридатний";

"до служби як шофер непридатний";

"до служби в підрозділах спеціального призначення непридатний";

"до служби як співробітник охорони, що допускає носіння окулярів, придатний", якщо характер служби допускає носіння окулярів.

У військовослужбовців, що оглядаються за графою I, гострота зору визначається з корекцією і при встановленні придатності до військової служби в постанові вказується: "до оперативної служби, що допускає носіння окулярів, придатний".

У військовослужбовців, які направляються на заочний факультет Національної академії СБУ за графою I, де допускається носіння окулярів, гострота зору з корекцією повинна бути не нижче 0,8 на обидва ока.

СТАТТЯ 31

За цією статтею Розкладу хвороб розглядаються кандидати та військовослужбовці, у яких гострота зору не піддається корекції.

СТАТТЯ 32

До кандидатів, які оглядаються за графами I, III, IV, V, які перенесли хірургічне виправлення рефракції - кератотомію, експертний підхід повинен бути суворо індивідуальним залежно від післяопераційного стану ока, віддаленого результату виправлення аметропії і характеру передбачуваної служби. Рішення ухвалюється не раніше ніж через один рік після операції.

Хвороби вуха та соскоподібного відростка

СТАТТЯ 33

Військовослужбовці та кандидати, які страждають на хронічну рецидивну екзему зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, привушної ділянки, за відсутності ефекту від лікування у стаціонарних умовах оглядаються за пунктами "б" і "в" статті 67 Розкладу хвороб.

СТАТТЯ 34

При хронічних захворюваннях середнього вуха кандидатам та військовослужбовцям пропонується лікування.

Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі з добрими найближчими результатами придатність кандидатів визначається індивідуально через 6-12 місяців.

До пункту "а" належать стани після хірургічного лікування хронічних захворювань середнього вуха з неповною епідермізацією операційної порожнини за наявності в ній гною, грануляцій або холестеатомоподібних мас.

Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі при повній епідермізації післяопераційної порожнини огляд проводиться за пунктом "в".

Кандидати та військовослужбовці, у яких є рубець барабанної перетинки без порушення її рухомості та барофункції, визнаються придатними до військової служби в усіх підрозділах та до вступу до ВВНЗ.

СТАТТЯ 35

До пункту "а" належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, напади яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом.

До пункту "б" належать випадки меньєроподібних захворювань, напади яких мають короткочасний перебіг з помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не мають значного впливу на виконання службових обов'язків.

До пункту "в" належать випадки різко підвищеної чутливості до закачування за відсутності симптомів вестибулярних розладів і захворювань інших органів.

Кандидати та військовослужбовці до служби в підрозділах спеціального призначення є непридатними. У разі підвищеної чутливості до закачування не можна обмежуватись обстеженням лише вестибулярної функції без глибокого всебічного обстеження всього організму, оскільки вегетативні рефлекси можуть виходити не тільки з вушного лабіринту, а й з інших органів.

Результати вестибулометрії у ряді випадків оцінюються разом із невропатологом.

Якщо є підозра на тимчасовий характер вестибулярних розладів, то необхідне всебічне, часто стаціонарне, обстеження та лікування.

Під час відбору кандидатів та військовослужбовців до підрозділів спеціального призначення критерієм стійкості до закачування є результати дослідження отолітової реакції або проби безперервної кумуляції прискорень Каріоліса. Особи, які дають при цьому дослідженні різку вестибулярну реакцію III ступеня, є непридатними до служби.

Під час огляду кандидатів до вступу на навчання до ВВНЗ дослідження вестибулярного апарату обов'язкове.

СТАТТЯ 36

Для визначення пониження слуху необхідні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, повторні спеціальні дослідження розмовною та шепітною мовою, камертонами і тональною, пороговою аудіометрією з обов'язковим визначенням барофункції вух.

Одноразове дослідження слуху особи, яку оглядають, недостатнє для порівняння правильності та однорідності показань. Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха, використовують методи об'єктивного визначення глухоти.

Військовослужбовці із зниженим слухом призначаються на посади і службу із врахуванням цього недоліку.

Під час індивідуальної оцінки придатності до військової служби враховуються конкретні умови служби військовослужбовця, характеристика командування та дані функціонального дослідження слуху шляхом перевірки чутливості через навушники з використанням електроакустичних засобів зв'язку (телефони, радіозв'язок).

Після операцій, що поліпшують слух, військовослужбовцям в окремих випадках за статтею 37 Розкладу хвороб надається відпустка у зв'язку із хворобою. Після закінчення відпустки придатність осіб до військової служби визначається залежно від результатів лікування за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті.

СТАТТЯ 37

Постанова про потребу військовослужбовця у відпустці у зв'язку із хворобою після перенесених захворювань, травм, операцій може бути прийнята після завершення стаціонарного лікування залежно від загального стану здоров'я і за умови, що для повного відновлення працездатності хворого необхідний термін не менше одного місяця.

Придатність до військової служби кандидатів визначається індивідуально через шість місяців залежно від результатів лікування.

Хвороби системи кровообігу

СТАТТЯ 38

Визначення стадії серцевої недостатності (далі - СН) та/або стійкості порушення ритму або провідності проводиться після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану.

Оцінку стадії СН слід проводити з урахуванням наявності об'єктивних клінічних симптомів та об'єктивних доказів наявності дисфункції серця у спокої та результаті тестів з фізичним навантаженням.

Порушення серцевого ритму та провідності повинні бути зафіксовані на ЕКГ, при холтерівському моніторуванні ЕКГ, при функціональних пробах. До стійких порушень ритму серця належать аритмії тривалістю більше семи діб, які потребують антиаритмічної терапії та відновлюються після припинення лікування. До стійких порушень провідності належать постійні AV-блокади I та II ступенів, повні внутрішньошлуночкові блокади.

До пункту "а" належать некоронарогенні хвороби серця, що супроводжуються СН IIБ або III стадії або важкими, резистентними до лікування порушеннями ритму та провідності, зокрема:

комбіновані та поєднані набуті і вроджені вади серця;

недостатність будь-якого клапана серця III, IV ступенів, що супроводжується регургітацією III, IV ступенів;

стеноз будь-якого клапана.

Крім цього, до пункту "а" належать незалежно від стадії СН:

інфекційний ендокардит або стан після перенесеного інфекційного ендокардиту;

вроджені вади серця (за винятком дефекту міжпередсердної перетинки, двостулкового аортального клапана, що не супроводжуються СН або легеневою гіпертензією);

кардіоміопатії: дилятаційна, обструктивна, гіпертрофічна, рестриктивна;

хронічний конструктивний перикардит, у тому числі кальциноз перікарда, прогресуючий перикардіальний випіт;

наслідки оперативного втручання з приводу вроджених або набутих вад серця, імплантації штучного водія ритму (в тому числі дефібрилятора-кардіовертера) або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція AV-з'єднання) за наявності рецидивуючих порушень ритму та провідності або СН II, III стадій;

раптова серцева смерть з відновленням серцевої діяльності;

шлуночкові тахікардії (крім нестійких шлуночкових тахікардій у вигляді трьох комплексів за даними холтерівського моніторування, які оглядаються за пунктом "б");

стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла, що супроводжуються синкопальним станом;

синоаурикулярна або AV-блокада III ступеня та стійка, резистентна до терапії синоаурикулярна або AV-блокада II ступеня з клінічною симптоматикою;

трипучкова блокада серця, синдром Фредеріка;

будь-які порушення ритму або провідності серця, які супроводжувались тромбоемболічними ускладненнями, аритмогенним шоком, синдромом Морганьї-Адамс-Стокса;

легенева гіпертензія, асоційована з ураженням лівих відділів серця, з патологією дихальної системи, з ознаками правошлуночкової декомпенсації;

легенева артеріальна гіпертензія із III, IV функціональними класами (далі - ФК) ступенів тяжкості.

При легеневій артеріальній гіпертензії експертне рішення приймається відповідно до основного захворювання.

До пункту "б" належать некоронарогенні захворювання серця, що супроводжуються СН IIА стадією, зокрема:

ізольовані набуті вади аортального або трикуспідального клапанів II ступеня;

набута недостатність мітрального клапана або клапана легеневої артерії II ступеня або які супроводжуються регургітацією II ступеня, з наявністю легеневої гіпертензії;

хронічна ревматична хвороба серця.

До цього пункту належать незалежно від стадії СН:

хронічний (рецидиви два або більше протягом року) або прогресуючий перебіг запальних уражень міокарда, перикарда, перикардіального випоту;

надшлуночкові тахікардії, фібриляція або тріпотіння передсердь постійні, пароксизмальні або персистуючі;

стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла без синкопальних станів (крім зупинки синусового вузла, який належить до пункту "а");

синдром передчасного збудження шлуночків Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW), синдром укороченого інтервалу Клерка-Леві-Крістеско (CLC) або Лауна-Ганонга-Левіна (LGL) за наявності клінічних проявів або пароксизмальних порушень ритму;

стійка шлуночкова екстрасистолія: часта (30 і більше ектопічних комплексів за годину), алоритмія, парна, поліморфна або рання; парасистолія;

стійкі двопучкові блокади серця за наявності QRS - 0,12 сек. і більше;

блокада ніжок пучка Гіса, що супроводжується порушенням AV-провідності або клінічними проявами, AV-блокада II ступеня I типу;

легенева гіпертензія, асоційована з ураженням лівих відділів серця або патологією дихальної системи без ознак правошлуночкової декомпенсації та ступенем тяжкості II і вище;

наслідки оперативного втручання з приводу імплантації штучного водія ритму або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція AV-з'єднання) без рецидивуючих порушень ритму та провідності або при СН I стадії.

До пункту "в" належать усі некоронарогенні захворювання серця, що супроводжуються СН I стадії.

До цього пункту належать також:

гостра ревматична лихоманка;

стійка міграція надшлуночкового водія ритму;

синдром WPW, синдром CLC, синдром LGL за відсутності клінічних проявів та пароксизмальних порушень ритму;

повна блокада ніжок пучка Гіса без порушень AV-провідності або клінічної симптоматики;

екстрасистолія передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова (до 30 ектопічних комплексів за годину);

безсимптомна синоаурикулярна або AV-блокада I ступеня;

пролапс мітрального або інших клапанів серця, міокардіосклероз, що супроводжується поодинокими стійкими порушеннями ритму та провідності або СН I стадії, або без таких з регургітацією II ступеня.

Пролапс серцевих клапананів повинен підтверджуватися даними доплероехокардіографії. Критерії ступенів регургітації: I ступеня - до 2 см, II ступеня - 2-4 см, III ступеня - більше 4 см;

дефект міжпередсердної перетинки, двостулковий аортальний клапан, що не супроводжуються СН або легеневою гіпертензією.

До пункту "г" належать некоронарогенні хвороби серця, які не супроводжуються СН та порушенням ритму і провідності.

Крім того, до цього пункту належать:

стійко компенсовані наслідки захворювань міокарда, перикарда, міокардіофіброз без СН;

пролапс мітрального, трикуспідального клапанів з регургітацією I ступеня.

Кандидати, що вступають до ВВНЗ, за пунктом "г" визнаються непридатними.

СТАТТЯ 39

До пункту "а" належать:

гіпертонічна хвороба III стадії;

швидко прогресуюча (злоякісна) гіпертонічна хвороба;

симптоматична артеріальна гіпертензія III ступеня;

поєднання артеріальної гіпертензії будь-якого ступеня з асоційованими клінічними станами.

Асоційовані клінічні стани:

інфаркт міокарда, коронарна реваскуляризація;

СН IIА, III стадій;

інсульт, хронічна гіпертензивна енцефалопатія III стадії;

крововиливи та ексудати в сітківці з набряком диска зорового нерва або без нього;

ниркова недостатність з концентрацією креатиніну в плазмі у чоловіків вище 133 мкмоль/л, у жінок - вище 124 мкмоль/л;

розшаровуюча аневризма аорти.

При III стадії гіпертонічної хвороби є об'єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней із симптомами з їх боку та вираженим порушенням функцій. Працездатність хворого різко знижена.

Діагноз гіпертонічної хвороби III стадії за наявності інфаркту міокарда, інсульту або інших ознак III стадії слід установлювати лише в тих випадках, коли ці ускладнення виникають на фоні тривало існуючої гіпертонічної хвороби, що підтверджується наявністю об'єктивних ознак гіпертензивного ураження органів-мішеней (гіпертрофія лівого шлуночка, генералізоване звуження артерій сітківки тощо).

До пункту "б" належать гіпертонічна хвороба II стадії та симптоматичні артеріальні гіпертензії 2 ступеня.

До цього ж пункту належить гіпертонічна хвороба III стадії після перенесення транзиторної ішемічної атаки, гострої гіпертензивної енцефалопатії без порушення функцій з боку нервової системи.

Для II стадії характерні об'єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней без симптомів з їх боку чи порушення функцій: гіпертрофія лівого шлуночка за даними ЕКГ, ЕхоКГ (індекс маси міокарда у чоловіків більше 125 г/кв.м, у жінок - більше 110 г/кв.м); або генералізоване звуження артерій сітківки, або УЗ-ознаки потовщення інтіми-медії сонної артерії > 0,9 мм, або наявність мікроальбумінурії (30-300 мг/добу), або невелике збільшення концентрації креатиніну в плазмі (для чоловіків - 115-133 мкмоль/л, для жінок - 107-124 мкмоль/л).

У разі формулювання діагнозу гіпертонічної хвороби II стадії необхідно вказати, на підставі чого встановлюється II стадія: наявність гіпертрофії лівого шлуночка, звуження артерій сітківки тощо. У хворих з протеїнурією в діагнозі слід вказати на наявність гіпертензивного ураження нирок, якщо відсутня інша причина протеїнурії.

До пункту "в" належить гіпертонічна хвороба I стадії, яка характеризується підвищенням артеріального тиску у спокої: систолічного - 140 мм рт.ст. та вище, діастолічного - 90 мм рт.ст. і вище. У клінічній картині відсутні об'єктивні ознаки органічних змін органів-мішеней та асоційованих клінічних станів.

У кожному випадку гіпертонічної хвороби в осіб молодого віку проводиться диференційна діагностика із симптоматичними гіпертензіями.

За наявності симптоматичної артеріальної гіпертензії виноситься також діагноз та відповідна стаття основного захворювання.

СТАТТЯ 40

Наявність ІХС повинна бути підтверджена інструментальними та лабораторними методами дослідження. Обов'язкові методи: ЕКГ у спокої та з навантажувальними пробами, ЕхоКГ, визначення ліпідного складу крові; додаткові методи: холтерівське моніторування ЕКГ, коронароангіографія тощо.

До пункту "а" належать:

стенокардія напруги III, IV ФК;

аневризма серця;

кардіосклероз після перенесеного інфаркту міокарда з патологічним зубцем Q та без нього (з обов'язковим анамнезом та ЕКГ-підтвердженням);

стани після аорто-коронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики зі стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності важких чи середньої важкості порушень ритму та провідності або СН IIА стадії та вище;

стани після імплантації штучного водія ритму (в тому числі дефібрилятора-кардіовертера) або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція AV-з'єднання тощо) за наявності рецидивуючих порушень ритму та провідності або СН IIБ, III стадій;

раптова серцева смерть з відновленням серцевої діяльності;

трипучкова блокада серця, синдром Фредеріка;

набутий синдром подовженого інтервалу Q-T із синкопальними станами;

будь-які порушення ритму або провідності серця, які супроводжувались тромбоемболічними ускладненнями, аритмогенним шоком, синдромом Моргань-Адамс-Стокса.

До пункту "б" належать:

стенокардія напруги II ФК;

вазоспастична стенокардія;

надшлуночкові тахікардії, фібриляція або тріпотіння передсердь постійні, пароксизмальні або персистуючі;

набутий синдром подовженого інтервалу Q-T без синкопальних станів;

стійкі двопучкові блокади серця за наявності QRS - 0,12 сек. і більше;

блокада ніжок пучка Гіса, що супроводжується порушенням AV-провідності або клінічними проявами, A-блокада II ступеня I типу.

До пункту "в" належать:

стенокардія напруги I ФК;

безбольова ішемія міокарда;

повна блокада ніжок пучка Гіса без порушень AV-провідності або в поєднанні з AV-блокадою I ступеня без клінічних проявів;

стійка міграція надшлуночкового водія ритму;

екстрасистолія: передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова (до 30 ектопічних комплексів за годину).

ФК стабільної стенокардії визначаються вираженістю симптомів та підтверджуються за допомогою навантажувальних проб.

Характеристика ФК стенокардії:

I ФК - звичайна діяльність не спричиняє стенокардії. Стенокардія виникає лише при посиленому, швидкому або тривалому навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 125 Вт та більше;

II ФК - незначне обмеження звичної діяльності. Стенокардія виникає під час ходьби або швидкого підйому сходами, під час ходьби вгору або навантаження після їжі, у прохолодну погоду, при емоційному перевантаженні або тільки протягом перших декількох годин після пробудження. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 75-100 Вт;

III ФК - значне обмеження звичайної фізичної активності. Стенокардія виникає при проходженні одного-двох кварталів (100-200 метрів) по рівній поверхні або при підйомі на один поверх сходами з нормальною швидкістю за нормальних умов. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 50-75 Вт;

IV ФК - неспроможність виконувати будь-яке фізичне навантаження без дискомфорту або стенокардія спокою. Нечасті напади стенокардії у стані спокою не є обов'язковою підставою для віднесення хворого до IV ФК. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 25 Вт та нижче.

СТАТТЯ 41

До пункту "а" належать:

повторні інсульти незалежно від ступеня порушення функцій;

стійкі випадіння функції нервової системи, що виникли внаслідок гострого порушення мозкового або спінального кровообігу;

виражені неврологічні порушення при дисциркуляторній енцефалопатії III стадії (геміплегії, глибокі парези, розлади мови, пам'яті, мислення, явища паркінсонізму, епілептичні напади, порушення функцій тазових органів тощо).

До пункту "б" належать:

множинні артеріальні аневризми після їх виключення з кровообігу;

артеріовенозні аневризми після емболізації, штучного тромбування або інтракраніального вилучення;

судинні ураження головного та спинного мозку із сприятливим перебігом та помірною вираженістю осередкових випадінь;

часті (два рази на рік і більше) транзиторні ішемічні атаки, що підтверджуються медичними документами, в тому числі і стаціонарним лікуванням;

явища дисциркуляторної енцефалопатії II стадії при церебральному атеросклерозі, гіпертонічній хворобі (слабодухість, головні болі, запаморочення, порушення сну, зниження працездатності, порушення емоційно-вольової сфери за наявності окремих стійких органічних знаків з боку центральної нервової системи, чітка анізорефлексія, пірамідні симптоми та інші).

До пункту "в" належать:

мальформації, поодинокі артеріальні аневризми після внутрішньочерепного клепування або виключення з кровообігу за допомогою балонізації або штучного тромбування;

рідкі (не більше одного разу на рік) транзиторні ішемічні напади, що супроводжуються нестійкими осередковими симптомами з боку центральної нервової системи (парез, парестезії, розлади мови, мозочкові явища), які утримуються не більше доби та проходять без порушення функцій нервової системи;

наслідки порушень спинального кровообігу у вигляді нерізких розладів чутливості або легкого парезу кінцівок;

прояви дисциркуляторної енцефалопатії I стадії у формі псевдоневротичного синдрому (емоційна нестійкість, подразливість, погіршення пам'яті, головний біль, запаморочення, розлад сну, шум у голові). Ураження нервової системи легкі, але стійкі: пожвавлення сухожильних рефлексів, анізорефлексія, асиметрія обличчя, недостатність конвергенції, симптоми орального автоматизму, неврозоподібні порушення астенічного типу;

різні форми мігрені з частими (три і більше разів на рік) та довготривалими (доба і більше) нападами;

вегетативно-судинні розлади з пароксизмальними порушеннями у вигляді симпато-адреналових кризів. Діагноз вегетативно-судинних розладів встановлюється тільки у тих випадках, коли цілеспрямоване обстеження не виявило інших захворювань, що супроводжуються порушенням вегетативної нервової системи.

Пункт "г" включає вегетативно-судинні дистонії, соматогенно обумовлені, та синдроми вегетативно-судинної дистонії, які не викликають порушення функцій ЦНС.

Кандидати після перенесеного первинного (нетравматичного) підпавутинного крововиливу непридатні.

Військовослужбовці після вперше перенесеного минущого порушення мозкового кровообігу при повному відновленні функцій центральної нервової системи оглядаються за статтею 45 Розкладу хвороб.

У разі аневризм судин головного мозку, які є причиною порушення мозкового кровообігу, і за неможливості оперативного лікування або відмови від нього огляд проводиться за пунктом "а" незалежно від ступеня вираження залишкових явищ порушень мозкового кровообігу та функцій нервової системи.

Військовослужбовці, прооперовані з приводу аневризми судин головного мозку та в разі інших судинних уражень головного та спинного мозку, придатні індивідуально за пунктом "б" чи "в" статей 41 та 76 Розкладу хвороб.

СТАТТЯ 42

За показаннями кандидатам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього придатність до військової служби визначається залежно від вираження патологічного процесу.

До пункту "а" належать:

артеріальні та артеріовенозні аневризми магістральних судин;

облітеруючий атеросклероз, ендартеріїт, тромбангіїт та аортоартеріїт при декомпенсованих ішеміях кінцівок (гангренозно-некротична стадія);

атеросклероз черевного відділу аорти з частковою або повною облітерацією отвору її вісцеральних гілок, здухвинних артерій з різким порушенням функцій органів та дистального кровообігу;

тромбоз воротної або порожнистої вени;

часто рецидивуючий тромбофлебіт, флеботромбоз;

посттромботична та варикозна хвороба нижніх кінцівок, індуративно-виразкова форма з хронічною венозною недостатністю III ступеня (недостатність клапанів глибоких, підшкірних та комунікантних вен з наявністю постійного набряку, гіперпігментації та стоншення шкіри, індурації, дерматиту або виразок);

наявність імплантованого кава-фільтра;

слоновість IV ступеня;

стани після реконструктивних операцій на великих магістральних (аорта, здухвинна, стегнова, брахіцефальна артерії, порожниста вена) та периферичних судинах з незадовільними результатами лікування, прогресуючим перебігом захворювання та ішемією.

До пункту "б" належать:

облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, аортоартеріїт та атеросклероз артерій нижніх кінцівок II стадії (I стадії для оглянутих кандидатів);

посттромбофлебітична або варикозна хвороба, набряково-індуративна форма з хронічною венозною недостатністю III ступеня (набряклість стоп та гомілок, яка не зникає повністю за час нічного відпочинку, свербіння, гіперпігментація, стоншення шкіри);

слоновість III ступеня;

наслідки реконструктивних операцій на магістральних та периферичних судинах з помірним порушенням функції;

варикозне розширення вен сім'яного канатика III ступеня (канатик опускається нижче нижнього полюса атрофованого яєчка, наявність постійного больового синдрому, порушення сперматогенезу).

До пункту "в" належать:

облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, атеросклероз судин нижніх кінцівок I стадії;

посттромботична та варикозна хвороба нижніх кінцівок з явищами хронічної венозної недостатності II ступеня (періодична набряклість стоп, гомілок після довготривалої ходи або стояння, яка зникає за час нічного або денного відпочинку);

слоновість II ступеня.

До пункту "г" належать:

варикозна хвороба нижніх кінцівок без ознак венозної недостатності I ступеня;

слоновість I ступеня (незначний набряк тилу стопи, що зменшується або зникає за час нічного або денного відпочинку);

варикозне розширення вен сім'яного канатика I, II ступенів.

Після травм, поранень та інших пошкоджень великих магістральних артерій з повним відновленням кровообігу та функцій щодо оглянутих кандидатів застосовується пункт "в", а для військовослужбовців - стаття 45 Розкладу хвороб.

Експертне рішення слід виносити на підставі об'єктивного дослідження із застосуванням методів, що дають об'єктивні показники (реовазографія, допплерівське дослідження судин, ангіо-, флебо-, лімфографія тощо).

Розширення підшкірних вен на окремих ділянках у вигляді циліндричних або звивистих еластичних утворень без набряків і трофічних порушень та відсутність скарг не є протипоказанням до проходження військової служби та вступу до ВВНЗ.

При розширенні вен нижніх кінцівок необхідно завжди перевіряти функцію клапанів великої підшкірної вени, комунікантних та глибоких вен. Позитивна проба Троянова-Тренделенбурга та негативна проба Дельбе-Пертеса свідчать про тяжке порушення венозного кровообігу та дозволяють застосувати пункт "а" цієї статті.

СТАТТЯ 43

За наявності показань кандидатам та військовослужбовцям пропонується хірургічне або консервативне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього огляд проводиться за пунктами "а", "б" або "в" залежно від вираженості вторинної анемії, частоти загострень та ступеня випадіння гемороїдальних вузлів.

До частих загострень геморою належать випадки, коли оглянутий перебуває два-три рази на рік на стаціонарному лікуванні з довгими (один місяць і більше) термінами госпіталізації з приводу кровотечі, тромбозу та запалення або випадіння гемороїдальних вузлів II, III ступенів, а також коли захворювання ускладнюється повторними кровотечами, що потребують стаціонарного лікування.

СТАТТЯ 44

Нейро-циркуляторна дистонія - це загальний невроз з переважним ураженням судинного тонусу та регуляції серцево-судинної системи у відповідь на будь-які подразники.

Нейро-циркуляторну дистонію гіпотензивного типу слід відрізняти від фізіологічної гіпотонії здорових людей, які не скаржаться, зберігають працездатність при показниках артеріального тиску 90/50-100/60 мм рт.ст. Такі особи визнаються придатними до військової служби. В усіх випадках слід виключити симптоматичну гіпотонію, зумовлену хворобами ендокринної системи, шлунковокишкового тракту, легень тощо.

У діагностиці нейро-циркуляторної дистонії гіпертензивного типу необхідне обстеження функції щитовидної залози, нирок.

При огляді кандидатів артеріальний тиск вимірюється в спокійних умовах два-три рази. За I, II, V, VI графами - з малим фізичним навантаженням (20 присідань за 30 секунд) та через дві хвилини після нього.

Перед вимірюванням артеріального тиску кандидат не повинен використовувати адреностимулятори (наприклад краплі в ніс), протягом 30 хвилин перед вимірюванням не повинен курити, вживати напої, що вміщують кофеїн. Слід пам'ятати про такий термін, як "оглядова артеріальна гіпертензія", тобто підвищення артеріального тиску у зв'язку з емоційною реакцією на лікарський огляд.

За наявності змін на ЕКГ обов'язкове дослідження в динаміці та проведення функціональних проб. Нормалізація ЕКГ-параметрів під час навантажувальних та після фармакологічних проб (крім проби з нітрогліцерином) свідчить про функціональний генез змін.

Синусова аритмія функціонального характеру не є перешкодою до військової служби та вступу до ВВНЗ.

У разі порушень серцевого ритму внаслідок органічних змін міокарда (запального, дистрофічного або іншого характеру) огляд проводиться за статтею 38 Розкладу хвороб.

СТАТТЯ 45

Передбачає стан після перенесених гострих запальних уражень серця (міокардит, перикардит, ендокардит, ревматизм), гострих форм ішемічної хвороби серця (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда), захворювань магістральних артерій та вен, станів після гострого порушення мозкового кровообігу, а також наслідки операцій на серці, коронарних та магістральних судинах з порушеннями функцій тимчасового характеру.

Постанова про потребу у відпустці у зв'язку із хворобою для військовослужбовців приймається у випадках, коли для закінчення реабілітаційного лікування та повного відновлення працездатності необхідний термін не менше місяця. Після закінчення відпустки придатність до військової служби визначається за відповідними статтями Розкладу хвороб залежно від результатів лікування, наслідків захворювання та характеру службової діяльності.

Хвороби дихальної системи

СТАТТЯ 46

До пункту "б" належать: гнійні або поліпозні синусити, поліпози слизової оболонки носа з порушенням носового дихання, хронічні гнійні та поліпозні синусити без видимих ускладнень, які протікають з частими (не менше двох разів на рік) загостреннями та втратою працездатності, а також гнійні синусити з хронічним декомпенсованим тонзилітом.

Під час огляду військовослужбовців, які страждають на хронічний гнійний синусит, враховується перебіг захворювання та частота загострення. За умови частих загострень та безуспішності лікування у стаціонарних умовах питання про придатність їх до військової служби вирішується індивідуально.

Діагноз хронічного гнійного захворювання навколоносових пазух має бути підтверджений риноскопічними даними (гнійні виділення), рентгенографією пазух у двох проекціях, а для верхньощелепної пазухи, крім того, - діагностичною пункцією.

До пункту "в" належать хронічні негнійні захворювання навколоносових пазух (катаральні, серозні, вазомоторні та інші негнійні форми синуситів) без ознак дистрофії тканин верхніх дихальних шляхів, без частих загострень, пов'язаних з втратою працездатності.

До цього ж пункту належить виражене викривлення носової перетинки зі значним порушенням носового дихання. Викривлення носової перетинки за умови вільного носового дихання хоча б однією половиною носа не є перешкодою для військової служби та до вступу до ВВНЗ.

Повторний огляд кандидатів, що перенесли радикальну операцію на придаткових пазухах носа, проводиться не раніше ніж через шість місяців після операції.

Залишкові явища після операції на навколоносових пазухах (лінійний рубець перехідної складки переддвер'я рота, співустя оперованої пазухи з носовою порожниною або вуаль на рентгенограмі) не є перешкодою до військової служби.

Під хронічним декомпенсованим тонзилітом слід розуміти одну із форм хронічного тонзиліту, яка характеризується частими загостреннями (два-три рази на рік), втягненням у запальний процес білямигдаликової тканини, регіонарних лімфовузлів та наявністю гнійно-казеозних пробок в лакунах мигдаликів.

Інші форми хронічного тонзиліту та гіпертрофія мигдаликів за відсутності частих ангін не дають підстав для застосування цієї статті, не перешкоджають проходженню військової служби та вступу до ВВНЗ.

Стійкий характер порушення барофункції вуха визначається за даними повторних досліджень та вушної манометрії. Найбільш достовірні дані одержуються після додаткового функціонального дослідження у барокамері (рекомпресійній камері).

СТАТТЯ 47

До цієї статті належать захворювання, наслідки пошкоджень гортані або шийного відділу трахеї через незадовільні результати лікування або відмову від нього.

До пункту "а" належить стійка відсутність голосоутворення, дихання через природні дихальні шляхи зі значним порушенням функції зовнішнього дихання.

До пункту "б" належить стійке утруднене голосоутворення (захриплість, зниження гучності голосу) та стійке утруднення дихання з помірним порушенням функцій зовнішнього дихання.

До пункту "в" належить затруднення дихання з незначним порушенням функції зовнішнього дихання.

СТАТТЯ 48

До пункту "а" належать хронічні неспецифічні захворювання легень (хронічні обструктивні захворювання легень (далі - ХОЗЛ) - хронічний бронхіт або емфізема легень) та нагноювальні захворювання (бронхоектатична хвороба, абсцес легені та середостіння, піоторакс) зі значним порушенням функції зовнішнього дихання (далі - ФЗД) та значною втратою працездатності.

За цим самим пунктом оглядаються кандидати та військовослужбовці при інтерстиціальних хворобах легень (ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт, легеневий альвеолярний протеїноз, гемосідероз та інші дисеміновані захворювання легень) незалежно від ступеня порушення ФЗД.

До пункту "б" належать хронічні неспецифічні захворювання бронхолегеневого апарату з помірним порушенням ФЗД.

За цим же пунктом оглядаються кандидати, які страждають на ХОЗЛ з емфіземою легень, пневмосклерозом, циліндричними бронхоектазами з незначним порушенням ФЗД.

Кандидати, хворі на саркоїдоз, непридатні за всіма графами. Військовослужбовці, які страждають на саркоїдоз, оглядаються за пунктами "а", "б" або "в" залежно від стадії захворювання, ступеня порушення функції зовнішнього дихання. Діагноз захворювання повинен бути підтверджений результатами пункційної біопсії з гістологічним дослідженням, а за відмови від неї - сукупністю клінічних, рентгенологічних та лабораторних даних.

Пункт "в" передбачає неспецифічні захворювання легень без або з початковим ступенем легеневої недостатності, коли суб'єктивні та об'єктивні ознаки легеневої недостатності нестійкі і з'являються тільки при значному фізичному напруженні; залишкові явища після перенесених плевритів без порушення функції дихання.

Оцінка функціонального стану апарату зовнішнього дихання проводиться поза загостренням захворювань за допомогою методики "петля потік-обсяг".

Діагноз ХОЗЛ (хронічного бронхіту чи емфіземи легень) для молодих людей віком до 30 років є винятком. У таких хворих перш за все при обстеженні необхідно виключити інші найчастіші причини хронічного кашлю: бронхіальну астму, захворювання верхніх дихальних шляхів, гастроезофагальний рефлюкс тощо. Якщо в молодих людей буде наявний симптомокомплекс ХОЗЛ (клініко-функціональна картина незворотної бронхообструкції), обов'язковим є виключення вроджених його причин, таких як дефіцит - (альфа)1-антитрипсину, муковісцидоз чи вроджені вади розвитку легень.

Під час оцінки ФЗД при бронхоектатичній хворобі, хворобах легень, спричинених зовнішніми агентами (пневмоконіози, хронічні пневмоніти), інтерстиціальних (дисемінованих) хворобах легень (ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт, легеневий альвеолярний протеїноз, гемосідероз, гістіоцитоз-Х та інші дисеміновані захворювання легень), хронічних гнійних та некротичних хворобах (абсцес легені та середостіння, піоторакс), наслідках гострих неспецифічних хвороб органів дихання або хірургічного лікування у вигляді обмеженого пневмосклерозу, плевродіафрагмальних чи плеврокостальних шварт (спайок) слід орієнтуватись у першу чергу на показники ЖЄЛ та МВЛ.

СТАТТЯ 49

Діагноз бронхіальної астми встановлюється після комплексного стаціонарного обстеження. Для бронхіальної астми характерна гіперреактивність бронхів, що проявляється рецидивними симптомами свистячого дихання, задухи, скутості в грудній клітці, кашлю, особливо вночі та вранці. При бронхіальній астмі бронхообструкція варіабельна, зменшується спонтанно або під впливом лікування.

До пункту "а" належить тяжка персистуюча бронхіальна астма, для якої характерні:

постійна наявність денних симптомів;

часті загострення (два рази та більше на рік), які потребують стаціонарного лікування;

часті (більше трьох разів на тиждень) нічні симптоми;

обмеження фізичної активності, зумовлене бронхіальною астмою;

застосування максимально можливого арсеналу засобів, переважно інгаляційних препаратів, для лікування бронхіальної астми (інгаляційні стероїди в максимальних дозах плюс інгаляційні бета-агоністи тривалої дії в максимальних дозах плюс інгаляційні холінолітики або теофіліни пролонгованої дії) не призводить до контролю за перебігом захворювання.

До цього самого пункту належить гормонозалежна бронхіальна астма (така, що потребує постійного вживання системних стероїдів).

До пункту "б" належить середньої тяжкості персистуюча бронхіальна астма, для якої характерні:

щоденні симптоми;

загострення, що призводять до порушення активності та сну;

нічні симптоми частіше одного разу на тиждень;

необхідність у щоденному прийманні бета-агоністів короткої дії;

До пункту "в" належить легка персистуюча бронхіальна астма, для якої характерні:

симптоми частіше одного разу на тиждень, але рідше ніж один раз на день;

загострення, що призводять до порушення активності та сну;

нічні симптоми частіше двох разів на місяць;

До пункту "г" належить легка інтермітуюча бронхіальна астма, для якої характерні:

короткотривалі симптоми, що виникають рідше одного разу на тиждень;

короткотривалі загострення (від кількох годин до кількох днів);

нічні симптоми не частіше двох разів на місяць;

Якщо бронхоспастичний синдром є ускладненням інших захворювань, то ступінь придатності до військової служби визначається залежно від перебігу основного захворювання за відповідними статтями Розкладу хвороб.

СТАТТЯ 50

Постанова про потребу військовослужбовців у відпустці у зв'язку із хворобою приймається тільки у випадках ускладненого перебігу гострих пневмоній (нагноєння, пара- та метапневмонічний ексудативний плеврит, емпієма плеври, ателектаз, інфекційно-токсичний шок, інфекційний міокардит, токсична нефропатія, токсичний гепатит, виражена астенізація після вірусних пневмоній тощо).

За цією ж статтею оглядаються кандидати та військовослужбовці після хірургічного втручання на органах грудної клітки з приводу захворювань за умови неповного функціонального відновлення організму після закінчення стаціонарного лікування, після поранень або травм органів грудної порожнини з порушенням функцій тимчасового характеру.

Після перенесених гострих захворювань органів дихання кандидати оглядаються через шість-дванадцять місяців, а військовослужбовці - через три місяці після закінчення лікування.

Хвороби органів травлення

СТАТТЯ 51

Пункт "в" застосовується у випадках, коли сума каріозних, пломбованих та видалених зубів більше дев'яти і при цьому не менше чотирьох зубів з клінічними або рентгенологічними ознаками хронічного запалення з ураженням пульпи і періодонта, включаючи зуби із пломбованими кореневими каналами.

СТАТТЯ 52

Підставою для застосування пункту "а" цієї статті є наявність у оглянутих генералізованої форми пародонтиту, пародонтозу з частими загостреннями та абсцедуванням.

Діагноз пародонтиту, пародонтозу встановлюється після ретельного дослідження всієї зубощелепової системи із рентгенографією та виявленням супутніх захворювань. У випадках пародонтиту, пародонтозу кандидати направляються на лікування.

До пункту "а" належить пародонтит з глибиною пародонтальної кишені 5 мм і більше, резорбцією кісткової тканини альвеолярного відростка на 2/3 довжини кореня, рухомістю зуба II, III ступенів.

До пункту "б" належать пародонтити та пародонтози, захворювання слизової оболонки порожнини рота, лейкоплакії та інші захворювання, включаючи преканцерози. Кандидати та військовослужбовці направляються на лікування.

СТАТТЯ 53

До пункту "а" належать:

дефекти нижньої щелепи після хірургічного лікування, не заміщені трансплантантами;

дефекти, деформації щелепно-лицевої ділянки, а також хронічні, що часто загострюються (більше двох разів на рік для кандидатів та більше чотирьох разів на рік для військовослужбовців), захворювання щелеп, слинних залоз, скронево-нижньощелепових суглобів;

анкілози скронево-нижньощелепових суглобів, контрактури та несправжні суглоби нижніх щелеп за відсутності ефекту від лікування або відмови від нього;

актиномікоз щелепно-лицевої ділянки, який не піддається лікуванню.

В окремих випадках залежно від практичної працездатності, умов служби, думки керівництва підрозділу, військовослужбовці з набутими дефектами та деформаціями щелепно-лицевої ділянки після ортопедичних методів лікування із задовільними результатами можуть бути оглянуті за пунктом "б" або "в".

До пункту "б" належать:

аномалії прикусу II, III ступенів з роз'єднанням прикусу більше 5 мм або з жувальною ефективністю менше 60% за М.Г.Агаповим;

хронічні сіалоаденіти з частими загостреннями;

актиномікоз щелепно-лицевої ділянки із задовільними результатами лікування;

хронічний остеомієліт з наявністю секвестральних порожнин та секвестрів.

Кандидати із вказаними захворюваннями непридатні до військової служби. Щодо військовослужбовців: після лікування постанова приймається за статтею 58 Розкладу хвороб. Якщо хірургічне лікування не застосовувалось, огляд проводиться за відповідними пунктами цієї статті.

До пункту "в" належать аномалії прикусу, що супроводжуються роз'єднанням прикусу на 5 мм і менше, з жувальною ефективністю більше 60% за М.Г.Агаповим. Кандидатам, які вступають до ВВНЗ з такою патологією, пропонується лікування. Огляд після лікування проводиться через шість-дев'ять місяців залежно від результатів, а також ступеня порушення дихальної, жувальної, мовної та слиновидільної функцій. У разі відмови від лікування за цим самим пунктом приймається постанова про непридатність до вступу до ВВНЗ.

СТАТТЯ 54

Діагноз виразкової хвороби повинен бути підтверджений обов'язковим ендоскопічним і (або) рентгенологічним дослідженнями в умовах штучної гіпотонії.

До пункту "а" належать:

екстирпація шлунка або його субтотальна резекція;

наслідки резекції шлунка, накладення шлунково-кишкового анастомозу з порушенням функції травлення;

наслідки стовбурової або селективної ваготомії з накладенням шлунково-кишкового анастомозу зі значним порушенням функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі проноси, порушення харчування, стійкі анастомозити, виразки анастомозів);

виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ускладнена пенетрацією, стенозом пілоробульбарної зони (затримкою контрастної речовини в шлунку більше 24 годин), що супроводжується занепадом харчування, за наявності протипоказань до оперативного лікування або відмови від нього;

виразкова хвороба, ускладнена масивною кровотечею протягом першого року після зазначеного ускладнення.

До пункту "б" належать:

виразкова хвороба з виразками, що довго не рубцюються (з локалізацією в шлунку - протягом трьох місяців і більше, з локалізацією в дванадцятипалій кишці - протягом двох місяців і більше);

виразкова хвороба з частими (два рази і більше на рік) рецидивами виразки;

виразкова хвороба з гігантськими (3 см і більше в шлунку або 2 см і більше у дванадцятипалій кишці) виразками;

виразкова хвороба із позацибулинною локалізацією виразки;

виразкова хвороба з множинними (дві та більше) виразками цибулини та поза нею;

виразкова хвороба, ускладнена кровотечею з розвитком післягеморагічної анемії або перфорацією (протягом п'яти років після зазначених ускладнень);

наслідки стовбурової або селективної ваготомії, резекції шлунка, накладення шлунково-кишкового анастомозу з помірним порушенням функції травлення (нечасті прояви демпінг-синдрому, нестійкі випорожнення тощо);

виразкова хвороба, ускладнена грубою рубцевою деформацією цибулини дванадцятипалої кишки.

Грубою деформацією дванадцятипалої кишки вважається деформація, яка виявляється при повноцінно виконаній дуоденографії в умовах штучної гіпотонії, що супроводжується сповільненою евакуацією (затримка контрастної речовини в шлунку більше двох годин).

Військовослужбовці з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки з рідкими (один раз на рік і рідше) загостреннями без порушення функції травлення за наявності незначної деформації цибулини дванадцятипалої кишки оглядаються за пунктом "в".

До цього самого пункту належать військовослужбовці з виразковою хворобою, яка була ускладнена кровотечею (лікованою консервативно), перфорацією, а також множинними виразками за умови стійкої ремісії більше п'яти років.

При ремісії більше трьох років після гострої форми виразкової хвороби з добрим терапевтичним ефектом, за відсутності за цей час загострень, функціональних порушень, рентгенологічних та ендоскопічних змін, кандидати можуть визначатися придатними до служби індивідуально залежно від характеру передбачуваної служби.

При неускладнених симптоматичних виразках шлунка та дванадцятипалої кишки придатність до військової служби визначається залежно від тяжкості перебігу основного захворювання. У разі ускладнених симптоматичних виразок медичний огляд проводиться за пунктами "а", "б", "в" цієї статті.

СТАТТЯ 55

Наявність цирозу печінки та хронічного гепатиту повинна бути підтверджена обстеженням в умовах спеціалізованого відділення за результатами пункційної біопсії, а за неможливості її проведення або відмови від неї - клінічними, лабораторними, інструментальними даними, що свідчать про стабільність ураження печінки.

До пункту "а" належать:

цироз печінки;

хронічні токсичні, аутоімунні, криптогенні гепатити зі значною активністю (підвищення показників трансаміназ більш як у 10 разів);

хронічні рецидивуючі панкреатити з важким перебігом та порушенням зовнішньосекреторної і (або) інкреторної функцій;

стани після резекції підшлункової залози, накладання біліодигістивних анастомозів;

ускладнення після хірургічного лікування (жовчні, панкреатичні свищі тощо);

тяжкі форми хронічних неспецифічних виразкових колітів, ентеритів зі значним порушенням функцій травлення, хвороба Крона.

До пункту "б" належать хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються частими (два та більше разів на рік) загостреннями:

хронічні рецидивуючі неспецифічні виразкові коліти та ентерити;

хронічні гепатити з помірною активністю (підвищення показників трансаміназ у 5-10 разів);

хронічні панкреатити з порушенням секреторної та інкреторної функцій;

наслідки хірургічного лікування хронічних панкреатитів із виходом у кісту.

Пункт "в" передбачає хронічні гастрити, гастродуоденіти (в тому числі ерозивні) з незначним порушенням кислотоутворюючої функції та рідкими загостреннями, хронічні холецистити, жовчокам'яну хворобу, стани після вилучення жовчного міхура з добрим результатом, панкреатит з незначним порушенням функцій, рефлюксну хворобу шлунка.

За цим пунктом оглядаються також кандидати з функціональними гіпербілірубінеміями ремітуючого перебігу.

Особи з ерозивними змінами слизової шлунка або дванадцятипалої кишки підлягають лікуванню.

До пункту "г" належать захворювання шлунка, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, що виявляються при допоміжних методах діагностики, не мають клінічних проявів та не порушують функцію органів.

СТАТТЯ 56

До пункту "а" належать:

набуті стравохідно-трахеальні або стравохідно-бронхіальні свищі;

рубцеві звуження або нервово-м'язові захворювання стравоходу зі значними клінічними проявами, які потребують систематичного бужування, балонної дилатації або хірургічного лікування;

гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба (далі - ГЕРХ) IV стадії - стравохід Баррета;

наслідки резекції тонкої або товстої кишки у вигляді різкого занепаду харчування або порушення травлення;

випадіння прямої кишки під час ходи або переміщення тіла у вертикальне положення (III ступінь);

протиприродний задній прохід, кишковий або каловий свищ як завершальний етап хірургічного лікування;

недостатність сфінктера заднього проходу (III ступінь);

хронічний парапроктит зі стійкими або такими, що часто відкриваються та важко піддаються лікуванню, свищами.

До пункту "б" належать:

дивертикули стравоходу з клінічними проявами, які не потребують хірургічного лікування;

рубцеві звуження та нервово-м'язові захворювання стравоходу при задовільних результатах консервативного лікування;

ГЕРХ з виразковим або ерозивним езофагітом, з позастравохідними проявами, що потребує повторного стаціонарного лікування більше двох разів на рік, з помірним порушенням функції травлення. ГЕРХ повинна бути підтверджена ендоскопічним і (або) рентгенологічним дослідженнями (обов'язково у горизонтальному положенні). Крім того, обов'язкове проведення добового pH-моніторування стравоходу (за добу загальна кількість рефлюксів більше 50 або зниження pH менше 4,0 протягом години);

резекція тонкої або товстої кишки з накладенням шлунково-кишкового анастомозу з рідкими проявами демпінг-синдрому;

спайковий процес у черевній порожнині з явищами кишкової непрохідності, який потребує повторного стаціонарного лікування (спайковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного дослідження або хірургічного лікування);

випадіння прямої кишки під час фізичного навантаження (II ступінь);

недостатність сфінктера заднього проходу (II ступінь);

хронічний парапроктит з частими (два і більше разів на рік) загостреннями або нестійкими свищами, які рідко відкриваються (один-два рази на рік).

До пункту "в" належать:

ГЕРХ з ерозивним езофагітом та нечастими загостреннями;

випадіння прямої кишки при дефекації (I стадія), яке вправляється самостійно;

хронічний парапроктит, який протікає з нечастими загостреннями без утворення зовнішнього свища.

У разі випадіння прямої кишки, наявності кишкових або калових свищів, звуження заднього проходу або недостатності його сфінктера, наявності хронічного парапроктита кандидатам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. Після оперативного лікування військовослужбовцям за статтею 58 Розкладу хвороб надається відпустка у зв'язку із хворобою. Придатність кандидатів до служби визначається індивідуально через шість місяців залежно від результатів лікування. У разі рецидиву захворювання або відмови від оперативного лікування постанова приймається за пунктами "а", "б" або "в".

До пункту "г" належать ГЕРХ з катаральним езофагітом та нечастими загостреннями, синдром подразнення товстої кишки.

СТАТТЯ 57

За наявності гриж кандидатам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. У разі успішного лікування кандидати визнаються придатними до військової служби через один-два місяці залежно від результатів лікування. Військовослужбовцям після операції надається відпустка у зв'язку із хворобою на підставі статті 58 Розкладу хвороб.

До пункту "а" належать:

повторно рецидивні зовнішні грижі великих розмірів, які затрудняють ходу, потребують ручного вправлення або горизонтального положення тіла або порушують функцію внутрішніх органів;

діафрагмальні грижі, у тому числі й набута релаксація діафрагми, що порушують функцію внутрішніх органів;

множинні грижі, а також вентральні грижі, що не вправляються.

Кандидати після операцій з приводу грижі з резекцією кишечнику непридатні до військової служби. Щодо оглянутих військовослужбовців рішення приймається на підставі статті 58 Розкладу хвороб.

Одноразовий рецидив грижі після хірургічного лікування не дає підстав для застосування пункту "а".

До пункту "б" належать:

грижі стравохідного отвору діафрагми, які не супроводжуються вказаними в пункті "а" порушеннями, при задовільних результатах лікування;

одноразовий рецидив грижі після хірургічного лікування та при відмові від повторного лікування;

вентральні грижі, що потребують носіння бандажа.

Невелика (у межах фізіологічного кільця) пупкова грижа, передочеревинний жировик білої лінії живота, а також розширення пахових кілець без грижового випинання не дають підстав для обмеження придатності до військової служби та до вступу до ВВНЗ.

СТАТТЯ 58

Передбачає стани після гострих або загострення хронічних захворювань органів травлення та хірургічного лікування.

Хвороби сечостатевої системи

СТАТТЯ 59

З метою своєчасного встановлення діагнозу, надання медичної допомоги та проведення військово-лікарської експертизи доцільно застосовувати поняття "хронічна хвороба нирок" (далі - ХХН).

ХХН - наявність ознак ураження нирок та (або) зниження швидкості клубочкової фільтрації (далі - ШКФ) < 60 мл/хв протягом 1,5-2 місяців від початку захворювання.

До пункту "а" належать хронічні захворювання нирок (хронічний гломерулонефрит, хронічний первинний пієлонефрит, амілоїдоз нирок тощо), ускладнені хронічною нирковою недостатністю (далі - ХНН) II, III ступенів або ХХН IV, V стадій.

До пункту "б" належать хронічні захворювання нирок з помірними порушеннями їх парціальних функцій з ХНН I ступеня або ХХН III стадії.

Помірним порушенням функції нирок вважається: наявність сечового синдрому (стійка незначна еритроцитурія, лейкоцитурія, протеїнурія), зниження відносної густоти сечі за пробою Зимницького менше 1020, зниження секреторного або екскреторного сегментів на радіоізотопній ренографії більше 30% норми, на видільних урограмах поява контрасту пізніше 20 хвилин.

За цим пунктом оглядаються військовослужбовці за наявності стійкої артеріальної гіпертензії, пов'язаної з хронічним захворюванням нирок, яка потребує медикаментозної корекції.

За пунктом "в" оглядаються військовослужбовці з хронічними захворюваннями нирок та незначним порушенням їх функції або ХХН I, II стадій.

Незначним порушенням функції нирок вважаються: наявність сечового синдрому (минуща еритроцитурія, лейкоцитурія, протеїнурія) при нормальних показниках рівня клубочкової фільтрації та рівня креатиніну крові, на екскреторних урограмах поява контрасту пізніше десятої хвилини.

Кандидати з хронічними захворюваннями нирок незалежно від того, порушена функція нирок чи ні, непридатні до військової служби.

Військовослужбовцям, які перенесли гострий гломерулонефрит, пієлонефрит, надається відпустка у зв'язку із хворобою на підставі статті 66 Розкладу хвороб.

Огляд осіб з аномалією розвитку нирок, сечокам'яною хворобою, туберкульозом нирок, синдромами ураження нирок при інших захворюваннях (метаболічні, судинні, токсичні та інші нефропатії), за наслідками травм та хірургічного лікування проводиться за відповідними статтями Розкладу хвороб.

За наявності у кандидатів альбумінурії, еритроцитурії, лейкоцитурії для з'ясування їх генезу необхідне спеціальне обстеження (у т.ч. стаціонарне).

Рішення виноситься індивідуально з урахуванням результатів обстеження.

СТАТТЯ 60

До пункту "а" належать:

захворювання, що супроводжуються значно вираженими порушеннями видільної функції нирок або ХНН II, III ступенів;

сечокам'яна хвороба з ураженням нирок при незадовільних результатах лікування (каміння, гідронефроз, піонефроз, вторинний пієлонефрит, які не піддаються лікуванню, тощо);

двобічний нефроптоз III стадії;

відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, при порушенні функції нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня її вираження;

стани після резекції, пластики сечового міхура;

склероз шийки сечового міхура, що супроводжується міхурово-сечовідним рефлюксом та вторинним двостороннім хронічним пієлонефритом або гідронефрозом;

стриктура уретри, яка потребує систематичного бужування.

До пункту "б" належать:

захворювання, що супроводжуються помірно вираженими порушеннями видільної функції нирок або ХНН I ступеня;

сечокам'яна хвороба з частими нападами ниркової коліки (три та більше на рік), відходженням каміння з помірним порушенням функції нирок;

нефункціонуюча нирка або відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, у разі нормальної функції другої нирки;

двобічний нефроптоз II стадії з постійним больовим синдромом, вторинним пієлонефритом, вазоренальною гіпертензією; однобічний нефроптоз III стадії;

склероз шийки сечового міхура при вторинних однобічних помірних змінах сечовидільної системи (односторонній гідроуретер, гідронефроз тощо);

стриктура уретри, яка потребує бужування не більше двох разів на рік у разі задовільних результатів лікування.

До пункту "в" належать:

поодинокі камінці нирок, сечоводів, які мають схильність до самостійного відходження із рідкими нападами ниркової коліки (один-два рази на рік);

двобічний нефроптоз II стадії з незначними клінічними проявами та незначними порушеннями функцій нирок;

однобічний нефроптоз II стадії із вторинним пієлонефритом;

хронічні захворювання сечовидільної системи (цистит, уретрит) з рідкими (один-два рази на рік) загостреннями при успішному лікуванні та незначному порушенні функцій.

До пункту "г" належать:

наслідки (протягом не менше одного року) після інструментального видалення поодиноких камінців із сечовивідних шляхів (лоханка, сечовід, сечовий міхур) без порушення функцій;

відходження поодинокого каменя без повторного каменеутворення;

дрібні (до 0,5 см) поодинокі камінці нирок, сечоводів, підтверджені тільки ультразвуковим дослідженням, без патологічних змін у сечі;

однобічний нефроптоз II стадії без порушення видільної функції нирки і за відсутності патологічних змін у сечі;

двосторонній нефроптоз I стадії.

Стадія нефроптозу визначається за рентгенограмами, виконаними у вертикальному положенні обстежуваного: I стадія - опущення нижнього полюса нирки на 2 хребці, II стадія - на 3 хребці, III стадія - більше ніж на 3 хребці.

СТАТТЯ 61

До пункту "а" належать:

доброякісна гіперплазія передміхурової залози III, IV стадій зі значним порушенням сечовиділення при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;

відсутність статевого члена.

До пункту "б" належать:

доброякісна гіперплазія передміхурової залози II стадії з помірним порушенням сечовиділення (наявність залишкової сечі до 50 мл);

хронічний простатит, який потребує стаціонарного лікування хворого три та більше разів на рік;

рецидивуюча (після повторного хірургічного лікування) водянка з об'ємом рідини більше 100 мл.

До пункту "в" належать:

доброякісна гіперплазія передміхурової залози I стадії;

хронічний простатит з камінням передміхурової залози;

водянка оболонок яєчка або сім'яного канатика з об'ємом рідини менше 100 мл.

До пункту "г" належать:

фімоз, парафімоз, інші хвороби чоловічих статевих органів без клінічних проявів;

видалення одного яєчка через захворювання нетуберкульозного походження та пухлини доброякісного характеру.

З приводу водянки оболонок яєчка або сім'яного канатика, фімозу та парафімозу кандидатам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування з наступним оглядом через один-три місяці. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього огляд проводиться за пунктами "б", "в", "г" цієї статті.

Після хірургічного лікування водянки оболонки яєчка або сім'яного канатика після одужання придатність кандидатів та військовослужбовців до військової служби та вступу до ВВНЗ не обмежується.

СТАТТЯ 62

Передбачає хронічні запальні хвороби яєчників, маткових труб, тазової клітковини, очеревини, матки, шийки матки, піхви і вульви.

До пункту "а" належать:

хронічні запальні хвороби органів малого тазу у жінок, які потребують лікування хворої три та більше разів на рік і супроводжуються стійкими тазовими болями, порушеннями менструальної функції. Діагноз повинен бути встановлений у стаціонарі.

До пункту "б" належать хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів з помірними клінічними проявами, частими загостреннями (два рази на рік).

До пункту "в" належать хронічні запальні хвороби статевих органів з рідкими загостреннями та незначними клінічними проявами.

СТАТТЯ 63

Під час визначення тяжкості захворювання та ступеня порушення функцій уражених органів слід враховувати ступінь, поширення процесу, вираженість больового синдрому, тривалість порушення функцій та ефективність лікувальних заходів. Діагноз ендометріозу повинен бути встановлений у стаціонарі.

СТАТТЯ 64

До пункту "а" належать: повне випадіння матки або піхви, повний розрив промежини, свищі із захопленням статевих органів (сечостатеві, кишково-статеві) при незадовільних результатах лікування або відмові від нього.

Випадінням матки вважається такий стан, коли у положенні жінки стоячи (або лежачи - при потугах) уся матка виходить за межі статевої щілини назовні, вивертаючи за собою стінки піхви. Повним розривом промежини (III ступеня) вважається такий розрив, за якого цілісність м'язів промежини порушена повністю й вони замінені рубцевою тканиною, яка переходить на стінку прямої кишки, задній прохід зіяє та не має правильних обрисів.

До пункту "б" належить опущення жіночих статевих органів. Опущенням матки та піхви вважається такий стан, коли при потугах статева щілина зіяє та з неї показується шийка матки, передня та задня стінки піхви, але вони не виходять за її межі.

Неправильне положення матки без порушення функцій не є підставою для обмеження придатності до військової служби. Постанова про непридатність до військової служби жінок-кандидатів та жінок-військовослужбовців приймається у випадках, коли неправильне положення матки супроводжується патологічними явищами у вигляді порушення функції суміжних органів та болів в області крижів та низу живота.

До пункту "в" належать: незначне опущення стінок піхви; рубцеві та спайкові процеси промежини без больового синдрому та порушення функцій суміжних органів.

СТАТТЯ 65

До пункту "а" належать ювенільні та інші органічно не зумовлені кровотечі, які призводять до стійкої анемії.

До пункту "б" належать порушення оваріально-менструальної функції, які проявляються олігоменореєю, аменореєю (не післяопераційною).

До пункту "в" належать: статевий інфантилізм при задовільному загальному розвитку, первинне безпліддя за наявності двофазного циклу.

СТАТТЯ 66

Постанова про потребу у відпустці у зв'язку із хворобою приймається після гострих запальних захворювань сечостатевої системи (гломерулонефрит, пієлонефрит, ендометрит, аднексит та інші), хірургічних втручань з приводу видалення каміння нирок, сечоводів, станів після літотрипсії, нефропексії, видалення нирки з приводу гідронефрозу у разі нормальної функції нирки, яка залишилась, станів позаматкової вагітності, апоплексії яєчника, запальних гнійних процесів молочної залози, матки та її придатків, спайкових хвороб малого таза тощо.

Кандидати на службу непридатні до повного вилікування. Рішення приймається індивідуально через шість місяців залежно від результатів лікування з урахуванням ступеня порушення функції органів.

Хвороби шкіри та підшкірної клітковини

СТАТТЯ 67

Передбачає справжню мікробну (мікотичну) та професійну екзему. Військовослужбовці, що страждають себорейною екземою, себорейним дерматитом, підлягають лікуванню, кандидати непридатні до служби до повного виліковування.

До пункту "б" належать також обмежені, але великі бляшки псоріазу на голові та відкритих ділянках шкіри. Великою слід вважати бляшку псоріазу розміром з долоню хворого та більше.

Часто рецидивуючими формами шкірних захворювань вважаються такі форми, за яких загострення виникають два та більше рази на рік.

Поширені форми шкірних захворювань характеризуються дисимінованими висипаннями на значній поверхні шкіряного покрову (ураження двох і більше анатомічних областей).

Під обмеженими формами шкірних захворювань розуміються поодинокі осередки ураження будь-якої локалізації, що займають невелику площу однієї з анатомічних областей (стопа, гомілка, кисть, голова тощо).

Відсутність загострення атопічного дерматиту протягом десяти років не дає підстави для застосування цієї статті.

СТАТТЯ 68

Під поширеною формою гніздового облисіння розуміють наявність трьох та більше вогнищ облисіння загальною площею з долоню хворого та більше або одного вогнища такої ж площі.

Під поширеною формою вітиліго розуміють наявність множинних депігментованих плям (трьох і більше) на шкіряному покрові будь-яких анатомічних ділянок загальною площею не менше 5% поверхні тіла.

До пункту "а" належать вогнища вітиліго на відкритих ділянках тіла, які викликають значний косметичний дефект.

Різновидність обмеженої склеродермії - "хвороба білих плям" та неускладнена себорея не є перешкодою до прийому на військову службу.

Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини

СТАТТЯ 69

До пункту "а" належать захворювання сполучної тканини, що характеризуються поліморфною картиною ураження (системний червоний вовчак, системна склеродермія, дерматоміозит, еозинофільний фасциїт, вузликовий периартериїт, гранульоматоз Вегенера, змішані захворювання сполучної тканини), незалежно від вираження змін з боку органів та систем, частоти загострень та ступеня функціональних порушень.

До цього ж пункту належать ревматоїдний, в тому числі ювенільний, артрит та анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтєрєва) з вираженими змінами у суглобах та хребті, ураженням інших органів та систем (системні форми), зі значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності.

До пункту "б" належать:

повільно прогресуючі форми запальних захворювань суглобів та хребта з помірно вираженими ексудативно-проліферативними змінами та функціональною недостатністю суглобів за відсутності системних проявів та збереженою працездатністю;

початкові форми достовірних випадків ревматоїдного артриту та хвороби Бехтєрєва за наявності клініко-лабораторних ознак активності процесу;

всі форми системних васкулітів з рецидивним характером перебігу.

До пункту "в" належать хронічні захворювання суглобів та хребта з рідкими (один раз на рік та рідше) загостреннями та незначним порушенням функцій.

При хронічних і рецидивних формах хвороби Рейтера та інших артритах, пов'язаних з інфекцією (реактивні артрити), в тому числі псоріатичному артриті, придатність до військової служби визначається за пунктами "а", "б" або "в" залежно від стану функцій суглобів, ускладнення з боку інших органів та систем.

Після гострих запальних захворювань суглобів огляд проводиться на підставі статті 83 Розкладу хвороб.

СТАТТЯ 70

Постанова про придатність до військової служби у разі захворювань кісток та суглобів приймається після стаціонарного обстеження та лікування. При цьому слід враховувати схильність захворювання до рецидивів або прогресування, стійкість ремісії та можливість видужання, особливості військової служби. При незадовільних результатах лікування або відмові від нього постанова про придатність до військової служби приймається за пунктами "а", "б" або "в" залежно від ступеня порушення функції кінцівок або суглоба на момент огляду.

До пункту "а" належать:

кістковий або фіброзний анкілоз великого суглоба у хибному положенні;

патологічна рухливість або стійка контрактура суглоба зі значним обмеженням обсягу рухів;

асептичний некроз головки стегнової кістки;

стани після ендопротезування великих суглобів (при задовільних результатах протезування огляд проводиться за пунктом "б");

деформуючий артроз в одному з великих суглобів III, IV стадій (наявність грубих кісткових розростань суглобових країв не менше 2 мм, руйнування суглобового хряща - ширина суглобової щілини менше 2 мм) з частими (два та більше разів на рік) рецидивами загострень, з больовим синдромом та деформацією вісі кінцівки;

дефект кісток більше 1 см з нестабільністю кінцівки;

остеомієліт за наявності секвестрів, секвестральних порожнин, свищів, які довго не загоюються або часто (два та більше разів на рік) відкриваються.

При анкілозах великих суглобів у функціонально вигідному положенні або за належної компенсації придатність до військової служби визначається за пунктом "б".

До пункту "б" належать:

деформуючий остеоартроз в одному з великих суглобів II стадії (ширина суглобової щілини на рентгенограмі - 2-4 мм) з больовим синдромом;

остеомієліт (у тому числі і первинно-хронічний) з щорічними загостреннями;

стійкі контрактури одного з великих суглобів з помірним обмеженням обсягу рухів;

звичні (три та більше разів на рік) вивихи великих суглобів, які виникають при незначних фізичних навантаженнях, з вираженою нестійкістю (розхитаністю), рецидивним синовіїтом суглоба та які супроводжуються помірною гіпотрофією або атрофією м'язів кінцівки.

До пункту "в" належать:

деформуючий артроз в одному з великих суглобів I стадії;

остеомієліт з нечастими (раз на два-три роки) загостреннями за відсутності секвестрів та секвестральних порожнин;

стійкі контрактури в одному з великих суглобів з незначним обмеженням обсягу рухів;

стресові переломи кісток, їх патологічна перебудова після завершення стаціонарного лікування (у тому числі з наявністю металоконструкцій після оперативного лікування) або гіперостози, які перешкоджають руху кінцівки або носінню стандартного взуття, військової форми одягу, спорядження, з больовим синдромом;

звичні (менше трьох разів на рік) вивихи великих суглобів;

нестійкість і рецидивний синовіїт великих суглобів при помірних фізичних навантаженнях або повторних травмах;

остеохондропатії із незакінченим процесом.

Остеомієлітичний процес вважається закінченим за відсутності загострення, секвестральної порожнини та секвестрації протягом трьох та більше років.

Повторність вивиху великого суглоба має бути засвідчена медичним документом лікувального закладу, рентгенографією суглоба до та після усунення вивиху. Повторність вивиху у колінному суглобі підтверджується позитивними симптомами переднього або заднього "висувного ящика" з різницею у зміщенні гомілки у порівнянні зі здоровим суглобом не менше 10 мм.

З приводу нестабільності великих суглобів кандидатам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. Після успішного лікування стосовно кандидатів рішення приймається індивідуально через дванадцять місяців залежно від ступеня порушення функції кінцівки або суглоба. Після успішного лікування звичного вивиху плеча щодо військовослужбовців приймається постанова про потребу у відпустці у зв'язку із хворобою за статтею 83 Розкладу хвороб із наступним звільненням від занять спортом та керуванням всіма видами транспортних засобів на шість місяців.

За наявності хибних суглобів кандидати та військовослужбовці підлягають лікуванню із застосуванням сучасних методів (компресійно-дистракційного остеосинтезу та інших). З приводу кістозного переродження кісток, відсікаючого остеохондрозу у великому суглобі кандидати та військовослужбовці підлягають оперативному лікуванню, особливо у тих випадках, коли виник симптомокомплекс блокади суглоба після утворення "суглобової миші".

Постанова про придатність або непридатність кандидата до військової служби приймається через шість місяців після закінчення лікування залежно від ступеня порушення функцій кінцівки або суглоба.

СТАТТЯ 71

До пункту "а" належать:

інфекційний спондиліт з частими (три і більше на рік) загостреннями, значним порушенням функції та стійкою втратою працездатності;

спондилолістез III, IV ступенів (зміщення більше ніж наполовину поперечного діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом;

деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II, III стадій (зміщення тіл хребців більше 3 мм під час функціональних проб) та вертебробазилярною недостатністю;

деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушенням функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, судинним, компресійним, вираженим больовим синдромом та стато-координаторними порушеннями після тривалого (не менше трьох місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту;

фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання за рестриктивним типом.

До пункту "б" належать:

остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та помірним порушенням функції зовнішнього дихання за рестриктивним типом;

інфекційний спондиліт з нечастими загостреннями (один-два рази на рік та рідше);

поширений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців у кожному з відділів хребта) деформуючий спондильоз II ступеня та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в ділянці міжхребцевих сполучень з больовим синдромом без стійкого клінічного ефекту після повторних (два та більше разів на рік) стаціонарних лікувань;

спондилолістез II ступеня (зміщення наполовину поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;

стан після вилучення міжхребцевого диска.

До пункту "в" належать:

фіксовані викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 3 мм і більше);

обмежений (ураження трьох та більше хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз з больовим синдромом;

спондилолістез I ступеня (зміщення на 1/4 поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом.

Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта: випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром при фізичних навантаженнях повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями за медичною допомогою, які записуються в медичних документах оглянутого. Тільки сукупність клінічних та рентгенологічних ознак обмеженого деформуючого спондильозу та міжхребцевого остеохондрозу в поєднанні з неврологічними розладами дають підставу для застосування пункту "в" цієї статті.

Для незначного порушення функції хребта характерні рухові та чутливі порушення, які проявляються неповною втратою чутливості в зоні одного невроміра, втратою або зниженням сухожилкового рефлексу, зниженням м'язової сили окремих м'язів кінцівки при загальній компенсації її функції.

Ступінь сколіозу визначається рентгенологом за рентгенограмами на підставі виміру кутів сколіозу: I ступінь - 1-10 град., II ступінь - 11-25 град., III ступінь - 26-50 град., IV ступінь - більше 50 град. (за В.Д.Чакліним).

До пункту "г" належать:

нефіксовані викривлення хребта більше 5-10 град. та остеохондропатичний кіфоз (кінцева стадія захворювання);

ізольовані явища деформуючого спондильозу та міжхребцевого остеохондрозу (в тому числі поодинокі грижі Шморля та протрузії міжхребцевих дисків) без порушення функцій.

Характер патологічних змін хребта повинен бути підтверджений багатовісьовими навантажувальними, функціональними, рентгенологічними, а за необхідності - іншими дослідженнями (КТ, МРТ).

СТАТТЯ 72

До пункту "а" належать:

відсутність обох кистей на рівні кистевих суглобів (кистевий суглоб - це комплекс суглобів, який з'єднує кисть із передпліччям та містить променево-зап'ястковий, зап'ястковий, міжзап'ясткові, зап'ястково-п'ясткові та міжп'ясткові суглоби, а також дистальний променево-ліктьовий суглоб) або відсутність усіх пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на кожній із кистей;

відсутність: у правші або лівші - кисті на рівні кистевого суглоба або на рівні усіх п'ясткових кісток або відсутність усіх пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на одній кисті; трьох пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на кожній із кистей; першого пальця на рівні п'ястково-фалангового суглоба та другого-п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців середніх фаланг на кожній із кистей; другого-п'ятого пальців на рівні дистальних кінців основних фаланг на кожній із кистей; перших та других пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на кожній із кистей (огляд військовослужбовців у цих випадках проводиться за пунктом "б").

До пункту "б" належать дефекти та деформації однієї кисті або пальців однієї кисті:

відсутність кисті на рівні кистевого суглоба або на рівні усіх п'ясткових кісток або відсутність усіх пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів; застарілі вивихи трьох та більше п'ясткових кісток; дефекти трьох та більше п'ясткових кісток; руйнування та дефекти трьох і більше п'ястково-фалангових суглобів; застарілі пошкодження або дефекти сухожилків згиначів трьох або більше пальців проксимальніше рівня п'ясткових кісток; сукупність застарілих пошкоджень трьох та більше пальців, які призводять до значних трофічних, неврологічних порушень та стійкої контрактури;

відсутність: перших пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на кожній з кистей; трьох пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на кожній з кистей; другого-п'ятого пальців на рівні дистальних міжфалангових суглобів на кожній з кистей.

Огляд військовослужбовців у цих випадках проводиться за пунктом "в".

До пункту "в" належать:

дефекти та деформації кисті внаслідок застарілих вивихів двох п'ясткових кісток, дефекти або псевдоартрози двох п'ясткових кісток або хронічний остеомієліт трьох та більше п'ясткових кісток на одній кисті;

остеомієліт кісток кистевого суглоба;

руйнування або дефекти двох п'ястково-фалангових суглобів на одній кисті;

застарілі переломовивихи, остеохондропатії кісток кистевого суглоба, синдром карпального або латерального каналу (при відмові від оперативного лікування);

застарілі пошкодження сухожилків згиначів двох пальців на рівні п'ястних кісток та сухожилка довгого згинача першого пальця на одній кисті;

сукупність пошкоджень структур кисті, кистевого суглоба та пальців, що супроводжуються трофічними, неврологічними розладами та незначними порушеннями функцій кисті;

відсутність: трьох пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на одній кисті; першого пальця та другого-п'ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній кисті; другого пальця на рівні п'ястково-фалангового суглоба та третього-п'ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній кисті; другого-п'ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній кисті; першого або другого пальця у правші або лівші.

За відсутність першого пальця слід вважати відсутність дистальної фаланги. За відсутність другого-п'ятого пальців слід вважати відсутність дистальної та середньої фаланг. За відсутність фаланги слід вважати відсутність 2/3 фаланги.

До пункту "г належать пошкодження структур кисті та пальців без порушення функцій, які не вказані в пунктах "а", "б" або "в".

СТАТТЯ 73

Передбачає набуті фіксовані деформації стопи. Оцінюючи придатність до військової служби кандидатів та військовослужбовців з порожнистою стопою, слід мати на увазі, що стопи з підвищеними поздовжніми склепіннями часто є варіантом норми.

Порожнистою стопою вважається така деформація, яка супроводжується супінацією заднього та пронацією переднього відділу за наявності високого внутрішнього та зовнішнього склепіння (так звана різко скручена стопа), передній відділ стопи розпластаний, широкий та дещо приведений, є натоптиші під головками середніх плюсневих кісток.

Плоска стопа без клінічних проявів є варіантом норми. При плоскостопості сплощення склепіння часто не викликає ніяких суб'єктивних розладів і через це не може бути підставою для застосування цієї статті. Ця стаття передбачає фіксовану плоскостопість, яка виникає у результаті декомпенсації вальгусної стопи або внаслідок дитячої та юнацької плоскостопості, яка з чисто м'язової форми перейшла у зв'язково-суглобову фіксовану деформацію.

До пункту "а" належать кінська, п'яткова, варусна, порожниста стопа та інші необоротні різко виражені викривлення стоп, що роблять неможливим користування стандартним взуттям.

До пункту "б" належать:

плоскостопість III ступеня;

відсутність або зведення усіх пальців на обох стопах;

відсутність частини стопи на будь-якому її рівні;

відсутність, зведення або нерухливість усіх пальців на рівні основних фаланг на обох стопах.

До пункту "в" належать:

помірно виражені деформації із незначним больовим синдромом та порушенням статики, при яких неможливе носіння стандартного взуття;

плоскостопість II ступеня за наявності остеоартрозу у таранно-човноподібному суглобі;

відсутність, зведення або нерухливість першого або двох пальців на одній стопі;

відсутність усіх пальців на рівні основних фаланг на одній стопі; усіх пальців на рівні середніх фаланг на обох стопах.

До пункту "г" належить плоскостопість I та II ступенів без явищ артрозу у таранно-човноподібному суглобі.

У разі наявності поздовжньої плоскостопості на кожній із стоп різних ступенів постанова приймається за плоскостопістю більшого ступеня. Плоскостопість I та II ступенів без явищ остеоартрозу не є перешкодою для вступу до ВВНЗ.

Кандидати на службу за графами II, VI у зв'язку з тривалим перебуванням на ногах визнаються непридатними за наявності в них плоскостопості II ступеня. Кандидати-водії за наявності плоскостопості I, II ступенів визнаються придатними, співробітники охорони з плоскостопістю II ступеня - непридатними.

За відсутність пальця на стопі вважається відсутність його на рівні плюсно-фалангового суглоба, а також повне зведення або нерухливість.

У разі деформацій першого пальця, що супроводжуються плоскостопістю та іншими деформаціями стопи з порушенням функцій, які утруднюють носіння стандартного взуття, огляд проводиться за пунктами "б", "в" або "г" залежно від ступеня порушення функцій.

СТАТТЯ 74

Передбачає набуті укорочення кінцівок, у тому числі внаслідок кутових деформацій кісток після неправильно зрощених переломів.

До пункту "а" належать укорочення руки більше 8 см або ноги більше 5 см.

До пункту "б" належать укорочення руки від 5 см до 8 см включно або ноги від 2 см до 5 см включно.

До пункту "в" належать укорочення руки від 2 см до 5 см включно або ноги до 2 см.

До пункту "г" належить укорочення руки до 2 см.

СТАТТЯ 75

За наявності ампутаційних кукс кінцівок на будь-якому рівні після злоякісних новоутворень або захворювань судин (ендартеріїт, атеросклероз тощо) постанова приймається в тому числі й за статтями Розкладу хвороб, які передбачають основне захворювання.

У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього при хибній куксі після ампутації або реампутації, за наявності постійних фантомних болів або ампутаційно-больового синдрому, які перешкоджають протезуванню, огляд проводиться за пунктом "а".

Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників

СТАТТЯ 76

Передбачає наслідки травм, поранень (більше року з моменту отримання травми, поранення) області голови та шиї.

До пункту "а" належать:

дефекти та деформації кісток черепа, не заміщені трансплантатами, після поранень та травм;

анкілози, контрактури скронево-нижньощелепних суглобів, хибні суглоби нижньої щелепи за відсутності ефекту від лікування (у тому числі хірургічного) або відмови від нього;

наявність чужорідного тіла в порожнині черепа;

дефект кісток склепіння черепа більше 20 кв.см, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

дефект кісток склепіння черепа від 8 до 20 кв.см, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою.

До пункту "б" належать:

дефект кісток склепіння черепа від 8 до 20 кв.см, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

дефект кісток склепіння черепа до 8 кв.см, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

дефекти та деформації кісток щелепно-лицевої ділянки після ортопедичних методів лікування із задовільними результатами.

Після перенесених гострих травм черепа та їх хірургічного лікування з наявністю дефекту кісток склепіння черепа постанова приймається залежно від розмірів дефекту та результатів пластичної операції.

Площа накладених після черепно-мозкової травми діагностичних фрезьових отворів додається до площі дефекту кісток склепіння черепа, не заміщеного ластичним матеріалом або аутокісткою.

СТАТТЯ 77

До пункту "а" належать:

стани після свіжих (до одного року після травми) множинних проникаючих переломів тіл двох та більше хребців III ступеня компресії;

наслідки переломів (від одного до трьох років після травми), вивихів та переломовивихів тіл хребців після хірургічного лікування із застосуванням спондилокорпородезу (придатність до військової служби оглянутих військовослужбовців визначається за пунктом "а" або "б" після відпустки у зв'язку із хворобою);

віддалені наслідки (більше трьох років після травми) множинних переломів (два та більше) тіл хребців із вираженою сколіотичною (II, III ступенів) або кіфосколіотичною деформацією та нестабільністю (II, III стадій) хребта;

наслідки переломів кісток таза із ушкодженням внутрішніх органів при незадовільних результатах лікування;

неправильно зрощені множинні переломи кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця, лонного сполучення, а також переломи області вертлужної ямки із центральним вивихом головки стегнової кістки, явищами анкілозу або деформуючого артрозу;

переломи шийки стегнової кістки при незадовільних результатах лікування.

До пункту "б" належать:

свіжий компресійний проникаючий перелом тіла хребця незалежно від функціональних порушень;

наслідки перелому одного та більше тіл хребців з клиноподібною деформацією II, III ступенів;

наслідки односторонніх переломів кісток таза без порушення цілісності тазового кільця та лонного з'єднання при незадовільних результатах лікування;

наслідки центрального вивиху стегнової кістки з помірними порушеннями функцій кінцівки;

наслідки перелому шийки стегна при незадовільних результатах лікування;

наслідки (віддалені наслідки) переломів довгих та інших кісток з помірними порушеннями функцій кінцівки.

До пункту "в" належать:

компресійні стабільні переломи одного та більше тіл хребців I ступеня компресії та їх наслідки з незначним больовим синдромом;

наслідки неускладненого перелому дужок, відростків хребців за наявності незначного порушення функції хребта і больового синдрому після лікування та відпустки у зв'язку із хворобою;

наслідки перелому шийки стегнової кістки, що лікувався з використанням остеосинтезу, при незначних порушеннях функцій кульшового суглоба;

невилучені металеві конструкції після переломів довгих трубчастих кісток при відмові від їх видалення;

наслідки (віддалені наслідки) переломів довгих та інших кісток з незначними порушеннями функцій кінцівки.

Після переломів поперечних, остистих відростків хребців, видалення штифта (пластинки) або інших конструкцій щодо військовослужбовців приймається постанова про потребу у відпустці або звільненні від службових обов'язків за станом здоров'я.

Після свіжих переломів тіл хребців зі сприятливими наслідками щодо оглянутих військовослужбовців приймається постанова про потребу у відпустці у зв'язку із хворобою за статтею 83 Розкладу хвороб.

При незадовільних результатах ендопротезування великих суглобів огляд військовослужбовців проводиться на підставі пункту "а" статті 70 або 77 Розкладу хвороб.

При задовільних функціональних результатах ендопротезування великих суглобів огляд проводиться на підставі пункту "б"статті 70 або 77 Розкладу хвороб.

СТАТТЯ 78

Передбачає найближчі та віддалені наслідки травм головного мозку та їх ускладнення, а також наслідки травм від дії повітряної вибухової хвилі (контузії) та інших зовнішніх факторів.

До пункту "а" належать:

наслідки травматичних пошкоджень з тяжкими розладами функцій головного мозку (забій, здавлення мозку, субдуральна гематома), які призводять до стійких паралічів та глибоких парезів, порушень функції тазових органів тощо);

наслідки травматичного пошкодження мозкової речовини з розладами коркових функцій (афазія, агнозія, апраксія, геміанопсія, пірамідні, екстрапірамідні, координаторні порушення тощо);

наслідки травм у вигляді злипливого або злипливо-кістозного арахноїдиту, який призводить до різкого підвищення внутрішньочерепного тиску (більше 400 мм вод.ст.), а також випадки з частими епілептичними нападами (чотири і більше разів на рік), вираженими вестибулярними та ліквородинамічними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше ніж на 20 мм);

посттравматичний оптико-хіазмальний арахноїдит з розладом зору.

До пункту "б" належать:

наслідки травм головного мозку, за яких осередкові симптоми та розлади функцій не досягають ступеня вираженості, передбаченого пунктом "а";

травматичний арахноїдит з помірним підвищенням внутрішньо-черепного тиску (300-400 мм вод.ст.), помірною гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм), помірними ліквородинамічними розладами (три-чотири кризи на місяць);

середньої частоти (до трьох разів на рік) епілептичні напади;

наслідки перелому основи черепа тощо.

Військовослужбовці, які перенесли травму головного мозку із субарахноїдальним крововиливом, оглядаються за пунктом "а" або "б" залежно від вираження неврологічної симптоматики та порушення функцій. Кандидати на службу непридатні.

До пункту "в" належать наслідки травм головного мозку, за яких у неврологічному статусі виявляються розсіяні органічні знаки (незначна асиметрія носогубних складок, анізорефлексія тощо), поєднані зі стійкою незначно вираженою вегетосудинною нестійкістю, астенічними явищами. Сюди ж належать старі переломи черепа без органічного ураження центральної нервової системи та порушення функцій головного мозку.

До пункту "г" належить факт травми головного мозку (понад рік після перенесеної травми, поранення) за відсутності порушень функцій нервової системи.

За наявності пошкоджень та дефектів кісток черепа, окрім цієї статті, слід застосовувати також відповідні пункти статті 76 Розкладу хвороб.

Огляд кандидатів та військовослужбовців, які перенесли гостру закриту черепно-мозкову травму, проводиться за статтею 83 Розкладу хвороб.

Факт лікування з приводу травм головного мозку в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами. Вплив наслідків травми на працездатність, виконання обов'язків військової служби повинен підтверджуватись характеристиками з місця військової служби або навчання.

Під віддаленими наслідками травми маються на увазі залишкові явища або стани, які зберігаються протягом року або більше з моменту отримання травми.

СТАТТЯ 79

До пункту "а" належать:

стани та наслідки поранень та травм бронхолегеневого апарату із значним порушенням функції зовнішнього дихання;

розповсюджена облітерація перикарда;

стани після резекції стравоходу, шлунка, тонкої або товстої кишки, накладання шлунково-кишкового анастомозу при вираженому занепаді харчування або значному порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі проноси тощо);

стан після накладання біліодигістивних анастомозів;

жовчні або панкреатичні свищі при незадовільних результатах лікування;

стан після резекції частки печінки або частки підшлункової залози;

відсутність нирки при порушенні функцій нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня їх вираженості;

повний розрив промежини (розрив, за якого цілісність м'язів промежини порушена повністю; вони заміщені рубцевими тканинами, які переходять на стінку прямої кишки; має місце недостатність сфінктера заднього проходу з його деформацією);

відсутність статевого члена;

стан після видалення легені, чужорідного тіла, яке розташоване біля кореня легені, серця або біля великих судин, незалежно від ускладнень або порушень функцій органів і систем;

стан після політравми органів двох або більше порожнин з помірними порушеннями їх функцій.

За наслідками поранень серця, перикарда, оперативного вилучення чужорідних тіл з середостіння поблизу великих судин придатність до військової служби оглянутих військовослужбовців визначається також за пунктами "а", "б", "в" або "г" статті 38 Розкладу хвороб залежно від порушення гемодинаміки, а у разі порушення функції зовнішнього дихання - за пунктами "а", "б" або "в" статті 48 Розкладу хвороб.

До пункту "б" належать:

наслідки поранень та травм бронхолегеневого апарату з помірним порушенням функції зовнішнього дихання;

наслідки поранень та травм органів травлення зі стійкими помірними порушеннями функцій;

відсутність нирки при нормальній функції нирки, яка залишилась.

До пункту "в" належать:

наслідки поранень і травм органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, органів таза з незначними порушеннями функцій органів та систем;

стани після видалення селезінки, частини легені, резекції частки нирки.

До пункту "г" належать віддалені наслідки (три і більше років) поранень та травм органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, та органів таза після видужання.

Для оглянутих військовослужбовців відпустка у зв'язку із хворобою надається за статтею 83 Розкладу хвороб, коли повне відновлення працездатності потребує терміну не менше одного місяця.

СТАТТЯ 80

До пункту "а" належать:

наслідки термічних та хімічних опіків у вигляді масивних келоїдних, гіпертрофічних рубців у ділянці голови, шиї, тулуба, кінцівок, спаяних із підшкірними тканинами або легко вразливих, які часто вкриваються виразками, при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;

рубці, що значно обмежують рухи у суглобах та перешкоджають носінню стандартної військової форми або спорядження;

стан (протягом року) після глибоких опіків більше 20% площі шкіри тіла або ускладнених амілоїдозом нирок.

До пункту "б" належать:

наслідки термічних та хімічних опіків, які помірно обмежують рухи або значно утруднюють носіння військової форми і спорядження;

келоїдні, гіпертрофовані та атрофовані рубці, що не вкриваються виразками, а також рубці, що спотворюють обличчя, при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;

стан після глибоких опіків від 10 до 20% площі шкіри тіла.

До пункту "в" належать:

наслідки термічних та хімічних опіків, які незначно обмежують рухи або незначно обмежують носіння військової форми, спорядження; еластичні рубці, які вкриваються виразками під час довготривалої ходьби та інших фізичних навантажень;

стан після глибоких опіків з пластикою до 10% площі шкіри тіла.

За цим пунктом оглядаються кандидати та військовослужбовці з наслідками розривів, пошкоджень м'язів (утворення осифікатів) та сухожиль, які незначно порушують функцію кінцівок або затруднюють носіння стандартної військової форми або спорядження. За наявності рубців з явищами каузалгії після безуспішного хірургічного лікування постанова приймається за статтею 23 Розкладу хвороб.

До пункту "г" належать наслідки термічних та хімічних опіків у вигляді рубців шкіри, що не супроводжуються ускладненнями, вказаними у пунктах "б" та "в" цієї статті.

Особи з наслідками опіків із пошкодженням очей, пальців кисті або стопи оглядаються, в тому числі, за відповідними статтями Розкладу хвороб.

СТАТТЯ 81

До пункту "а" належать наслідки травм нервів, спинного мозку за наявності значно виражених та стійких розладів рухової, чутливої сфер або трофіки (дивись пояснення до пункту "а" статті 23 Розкладу хвороб), а також наслідки пошкоджень, які супроводжуються стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, яка викликає різкі болі та не підлягає хірургічному лікуванню).

До пункту "б" належать:

наслідки травм спинного мозку, при яких вогнищеві симптоми і розлади функцій досягли помірного ступеня вираженості;

наслідки пошкоджень нервів та сплетінь, при яких через парез групи м'язів або окремих м'язів помірно порушується основна функція кінцівок;

паралічі мімічних м'язів внаслідок пошкодження основного стовбура або великих гілок лицьового нерва.

До пункту "в" належать:

наслідки травматичного пошкодження спинного мозку, за яких у неврологічному статусі виявляються незначні розлади рухових або чутливих функцій у поєднанні з вегетосудинною нестійкістю;

наслідки пошкоджень нервових сплетінь, нервів, за яких функція кінцівки незначно порушується (пошкодження одного променевого або ліктьового нерва, якщо знижена сила розгиначів кисті або обмежена її флексія тощо).

До пункту "г" належать віддалені наслідки пошкоджень нервів, коли їх функції майже повністю відновлені, а наявні залишкові явища у формі незначно виражених порушень чутливості в зоні іннервації пошкодженого нерва практично не обмежують функцій кінцівки.

СТАТТЯ 82

Передбачає наслідки отруєнь лікарськими засобами, медикаментами та речовинами переважно немедичного призначення, їх токсичної дії, інші та неуточнені впливи зовнішніх чинників (відмороження, тепловий і сонячний удар, баротравма вуха, легень, кесонна хвороба, асфіксія, ураження блискавкою, електричним струмом, впливи вібрації, джерел іонізуючого випромінювання, компонентів ракетного палива, джерел електромагнітного поля, лазерного випромінювання та токсичної дії мікроорганізмів I, II груп патогенності).

Ступінь тяжкості цих наслідків залежить від порушення функцій органів та систем і під час огляду передбачає також застосування відповідних статей Розкладу хвороб.

Найбільш розповсюдженими гострими отруєннями, які зустрічаються у практиці військових лікарів, є: отруєння газами, пороховими (вибуховими) газами, лікарськими засобами, медикаментами переважно в побутових умовах.

Наслідки токсичної дії, спричиненої контактом з отруйними тваринами, укусами плазунів, членистоногих, є також актуальними в теперішній час, особливо в період участі військовослужбовців у міжнародних миротворчих операціях.

Під час огляду військовослужбовців, які перенесли гостру променеву хворобу, враховуються не тільки зміни у складі периферичної крові, а й інші клінічні прояви хвороби. При незначних залишкових явищах після перенесення військовослужбовцями гострої променевої хвороби II ступеня огляд проводиться за статтею 83 Розкладу хвороб.

Огляд військовослужбовців з хронічною променевою хворобою після стаціонарного обстеження та лікування проводиться на підставі пункту "а" або "б" цієї статті залежно від стадії захворювання та порушення функцій органів та систем.

СТАТТЯ 83

Стосовно кандидатів, які перенесли гострі запалення суглобів, придатність до військової служби визначається індивідуально через шість місяців після повного вилікування. Кандидати, які перенесли черепно-мозкову травму, непридатні до військової служби протягом трьох років, потім придатність визначається індивідуально після дообстеження.

Щодо військовослужбовців, які перенесли черепно-мозкову травму із вираженим астено-вегетативним синдромом, як правило, приймається постанова про потребу у відпустці у зв'язку із хворобою. Після відпустки огляд військовослужбовців проводиться на підставі статті 78 Розкладу хвороб.

За цією ж статтею приймається постанова про потребу військовослужбовців у звільненні від службових обов'язків або відпустці за станом здоров'я при тимчасових обмеженнях рухів опорно-рухового апарату після операцій на кістках та суглобах, пластики або тендолізу сухожилля (крім пальців кисті та стопи), при незміцнілих кісткових мозолях після переломів трубчастих та інших кісток.

При незадовільних результатах лікування наслідків переломів трубчастих кісток постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я не приймається, а вирішується питання про придатність до військової служби за пунктами "а", "б" або "в" статті 77 Розкладу хвороб.

Військовослужбовці, які працюють з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючого випромінення, компонентами ракетного палива та отримали опромінення, яке перевищує річну граничнодопустиму дозу у п'ять разів, або перенесли гостру інтоксикацію компонентами ракетного палива, направляються на стаціонарне обстеження та лікування.

За відсутності ознак променевої хвороби та порушень функції органів та систем військовослужбовці на підставі пункту "в" статті 82 Розкладу хвороб та Переліку медичних протипоказань щодо участі в роботах при надзвичайних ситуаціях на об'єктах ядерної енергетики (додаток 11 до Положення) визнаються непридатними до роботи з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючого випромінення, компонентами ракетного палива.

Вагітність, пологи та післяпологовий період

СТАТТЯ 84

Вагітні, незалежно від терміну вагітності, на військову службу не призиваються і до вступу до ВВНЗ є тимчасово непридатними.

Обсяг обстеження вагітних жінок-військовослужбовців, періодичність оглядів та переривання вагітності проводиться у встановленому законодавством України порядку.

При ускладненнях перебігу вагітності лікування проводиться в умовах стаціонару.

При досягненні терміну вагітності 30 тижнів жінці-військовослужбовцю надається відпустка відповідно до законодавства України.

СТАТТЯ 85

Породіллям надається відпустка відповідно до законодавства України.

Вроджені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії

СТАТТЯ 86

Стаття застосовується у разі неможливості лікування вроджених вад розвитку, відмови від лікування або незадовільних його результатів, а також при хромосомних аномаліях, підтверджених результатами обстеження у медико-генетичних консультаціях.

До пункту "а" належать:

мікроцефалія, вади з редукцією частини головного мозку, вроджена гідроцефалія, інші аномалії головного та спинного мозку зі значним порушенням функцій нервової системи;

вади розвитку бронхолегеневого апарату та плеври зі значним порушенням функції зовнішнього дихання;

вади щелепно-лицевої ділянки (у тому числі розщілини піднебіння та губи);

вади органів травлення з вираженими клінічними проявами;

вроджені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози тощо) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб тощо) та значним порушенням функції зовнішнього дихання;

вроджений отосклероз;

відсутність однієї нирки (або її функції) з порушенням функцій нирки, яка залишилася, незалежно від ступеня його вираження;

полікістоз нирок зі значним порушенням функцій або хронічною нирковою недостатністю незалежно від ступеня;

аномалії ниркових судин (підтверджені даними ангіографії) з явищами вазоренальної гіпертензії та нирковими кровотечами;

аномалії статевих органів (відсутність статевого члена, атрезія піхви та інші);

деформація таза, що супроводжується кіфосколіозом II, III ступенів або значним обмеженням рухів у кульшових суглобах;

варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги більше 5 см;

0-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток більше 20 см, або Х-подібне викривлення, якщо відстань між внутрішніми щиколотками гомілок більше 15 см;

іхтіоз вроджений, іхтіозоподібна еритродермія.

До пункту "б" належать:

деформації таза з помірними обмеженнями рухів у кульшових суглобах;

вроджені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози тощо) з незначною деформацією грудної клітки та помірним порушенням функції зовнішнього дихання;

полікістоз, дисплазії, подвоєння нирок та їх елементів, підковоподібна нирка, аномалії сечоводів або сечового міхура з помірним порушенням функцій нирок;

мошонкова або промежинна гіпоспадія;

варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги від 2 до 5 см;

0-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток від 12 до 20 см, або Х-подібне викривлення, якщо відстань між внутрішніми щиколотками гомілок від 12 до 15 см;

іхтіоз рецесивний.

Кандидати з двостороннім крипторхізмом непридатні до військової служби.

До пункту "в" належать:

атрезія слухового проходу при сприйманні шепітної мови на друге вухо на відстані від 2 до 4 м;

відсутність з одного чи з обох боків вушних раковин або спотворюючі їх деформації;

остеохондропатичний кіфоз з больовим синдромом;

відсутність однієї нирки (або її функції) з нормальною функцією нирки, яка залишилася;

поодинокі солітарні кісти нирок більше 2 см в діаметрі;

свищ сечовипускного каналу від кореня до середини статевого члена;

затримка одного або обох яєчок у черевній порожнині, у пахвинних каналах або біля зовнішніх їх отворів;

варусна деформація шийки стегна з укороченням ноги до 2 см;

домінантний іхтіоз.

До пункту "г" належать:

сакралізація п'ятого поперекового або люмбалізація першого крижового хребців;

незрощення дужок п'ятого поперекового або першого крижового хребців.

СТАТТЯ 87

Висновок про рівень фізичного розвитку оглянутих кандидатів дається індивідуально на підставі оцінки ступеня розвитку м'язової системи, зросту та ваги тіла, окружності грудей. Під час оцінки розвитку м'язової системи враховується ступінь відкладення підшкірно-жирової клітковини, а також особливість скелетної мускулатури у осіб високого зросту з малорельєфними м'язами.

Кандидати з добрим фізичним розвитком та харчуванням, пропорційною будовою тіла, зростом не менше 150 см та вагою 45 кг і більше визнаються придатними до військової служби відповідно до Переліку медичних протипоказань щодо участі в роботах при надзвичайних ситуаціях на об'єктах ядерної енергетики (додаток 11 до Положення).

СТАТТЯ 88

Кандидати та військовослужбовці, які страждають на нічне нетримання сечі, направляються на стаціонарне обстеження та лікування. Факт наявності нічного нетримання сечі повинен бути підтверджений службовою, медичною характеристиками та актами спостереження з органів, підрозділів, закладів СБУ.

Обстеження повинно бути повним та комплексним за участю невропатолога, уролога та психіатра. Якщо нетримання сечі є одним із симптомів захворювання нервової або сечостатевої системи, то постанова приймається за статтею Розкладу хвороб, яка передбачає основне захворювання.

За відсутності патології з боку сечостатевої системи експертний висновок про придатність до військової служби дає невропатолог.

У разі коли спостереження та результати стаціонарного обстеження підтверджують наявність недуги та відсутність ефекту від лікування, кандидати та військовослужбовці визнаються непридатними до військової служби.

СТАТТЯ 89

До пункту "б" належать стійкі, що не піддаються тривалому, систематичному лікуванню, афонії функціонального походження.

Якщо є заїкання, то оглянутий підлягає поглибленому обстеженню невропатологом, психіатром, оториноларингологом, логопедом. Стаціонарне обстеження таких осіб проводиться у неврологічному відділенні.

Експертний висновок про ступінь придатності до військової служби виносить невропатолог на підставі даних обстеження та ретельного вивчення документів, отриманих з поліклініки з місця проживання, навчання або роботи до вступу на військову службу.

Ступінь вираження заїкання визначається шляхом динамічного нагляду за станом мовної функції у різних умовах та оцінюється за моментом найбільш вираженого прояву захворювання.

Помірним заїканням, яке не обмежує придатності оглянутого до військової служби, вважається лише затримка вимовляння (спотикання) на початку фрази, решта слів невеликої фрази на одному диханні вимовляється вільно або злегка сповільнено, але без повторювання слів.

СТАТТЯ 90

Огляд кандидатів та військовослужбовців з алергічними захворюваннями проводиться після ретельного обстеження і лікування в спеціалізованому закладі охорони здоров'я.

Факт лікування з приводу алергічних захворювань та їх наслідків в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами, а вплив наслідків на працездатність або виконання обов'язків військової служби - характеристиками з місця роботи, навчання або військової служби.

До цієї статті належать всі види алергій: інсектна, медикаментозна, пилова, пилкова, харчова тощо, які проявляються різноманітністю клінічного перебігу.

До пункту "а" належать алергічні захворювання з хронічним перебігом і ураженням внутрішніх органів з вираженим порушенням їх функцій та ті, що важко піддаються лікуванню (алергічний екзогенний альвеоліт, алергічний бронхолегеневий алергільоз, поширений атопічний дерматит, синдром Лайела, сироваткова хвороба тощо).

До пункту "б" належать алергічні захворювання з хронічним перебігом і ураженням внутрішніх органів з помірним порушенням їх функцій (поліноз з вираженим рино-кон'юнктивальним синдромом, полівісцеральними проявами), поширена рецидивуюча хронічна кропивниця та атопічний обмежений дерматит, алергічні рецидивуючі цитопенії, анемії тощо.

До пункту "в" належать алергічні захворювання з рідкими (один-два рази на рік) загостреннями та незначним порушенням функцій: захворювання верхніх дихальних шляхів (поліноз, синусит), обмежена кропивниця, дерматит.

До пункту "г" належать стани після перенесених гострих алергічних реакцій та захворювань з тимчасовими функціональними розладами, коли для повного відновлення працездатності потрібен термін не менше одного місяця.

Про затвердження Положення про проходження медичного огляду в Службі безпеки України

ПОЛОЖЕННЯ

про проходження медичного огляду в Службі безпеки України

Розділ I. Загальні положення

Розділ II. Військово-лікарські комісії в СБУ

Глава 1. Загальні положення

Глава 2. Центральна ВЛК

Глава 3. ВЛК регіонального органу СБУ

Глава 4. Госпітальна ВЛК

Розділ III. Організація роботи військово-лікарської комісії

Розділ IV. Порядок проходження медичного огляду

Глава 1. Загальні положення

Глава 2. Медичний огляд кандидатів на військову службу до СБУ

Глава 3. Медичний огляд кандидатів до вступу на навчання до ВВНЗ

Глава 4. Медичний огляд курсантів ВВНЗ

Глава 5. Медичний огляд військовослужбовців

Глава 6. Медичний огляд військовослужбовців і членів їх сімей, які виїжджають за кордон

Глава 7. Медичний огляд осіб, які приймаються на військову службу та проходять військову службу за спеціальністю водолаза

Глава 8. Медичний огляд колишніх військовослужбовців

Розділ V. Постанови ВЛК

Розділ VI. Документи, що складаються при проведенні медичного огляду

ЗВІТ

ПРО РОБОТУ ВЛК за 20___ рік

_____________________________________________

(назва ВЛК)

ВІДОМОСТІ

про результати медичного огляду ВЛК кандидатів на військову службу до СБУ, військовослужбовців і членів їх сімей, колишніх військовослужбовців за 20__ рік

ВІДОМОСТІ

про результати медичного огляду ВЛК військовослужбовців при звільненні з військової служби за 20__ рік

ПЕРЕЛІК

інструментарію для оснащення кабінетів закладу охорони здоров'я СБУ при проведенні медичного огляду

КНИГА

протоколів засідань ВЛК

_____________________________________________

(найменування ВЛК)

_____________________________________________

(категорія оглянутих)

НАПРАВЛЕННЯ

на медичний огляд

РОЗКЛАД ХВОРОБ,

станів, фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в СБУ ( za219-09 )

ЖУРНАЛ

обліку направлень для проходження військовослужбовцями СБУ медичного огляду

___________________________________________

(назва органу, підрозділу, закладу СБУ)

АКТ

медичного огляду N ________

ДОВІДКА ВЛК N ________

ПЕРЕЛІК

медичних протипоказань щодо участі в роботах при надзвичайних ситуаціях на об'єктах ядерної енергетики

ПЕРЕЛІК

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ

до стану здоров'я осіб, які приймаються на військову службу та проходять військову службу за спеціальністю водолаза

ПОЯСНЕННЯ

щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів, фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в СБУ ( za219-09 )

Інфекційні та паразитарні хвороби

СТАТТЯ 1

Туберкульоз

СТАТТЯ 2

СТАТТЯ 3

СТАТТЯ 4

СТАТТЯ 5

СТАТТЯ 6

СТАТТЯ 7

Новоутворення

СТАТТЯ 8

СТАТТЯ 9

СТАТТЯ 10

Ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин

СТАТТЯ 11

СТАТТЯ 12

Хвороби крові і кровотворних органів

СТАТТЯ 13

Психічні розлади. Розлади особистості

СТАТТЯ 14

СТАТТЯ 15

СТАТТЯ 16

СТАТТЯ 17

СТАТТЯ 18

СТАТТЯ 19