Про заходи щодо дотримання законності при затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обранні щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та додержанні встановлених законом строків затримання і тримання під вартою під час досудового слідства

З метою недопущення порушень кримінально-процесуального законодавства під час затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обранні щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та додержання встановлених законом строків тримання обвинувачених (підозрюваних) під вартою під час досудового слідства, відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями), Закону України "Про попереднє ув'язнення" (3352-12) від 30 червня 1993 року (із змінами і доповненнями), наказу Державного департаменту України з питання виконання покарань від 23 березня 2000 року N 38дск (z0592-00) (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 вересня 2000 року за N 592/4813) НАКАЗУЄМО:

1. Покласти персональну відповідальність за стан дотримання слідчими органів внутрішніх справ законності при затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, обранні щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та додержання встановлених законом строків затримання і тримання обвинувачених під вартою під час досудового слідства на заступників начальників ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, УМВС України в областях, місті Севастополі та на залізницях - начальників слідчих управлінь (відділів).

2. Заступникам начальників ГУМВС, УМВС, УМВСТ України - начальникам слідчих управлінь (відділів):

2.1. Ужити заходів до недопущення порушень законності слідчими при затриманні підозрюваних осіб, обранні щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та додержання строків затримання і тримання обвинувачених під вартою.

2.2. Щомісяця перевіряти списки осіб, звільнених з ізоляторів тимчасового тримання, проводити звірки цих даних з матеріалами кримінальних справ, вивчати питання обгрунтованості затримань та контролювати рух цих справ.

2.3. Щомісяця проводити звірки з даними слідчих ізоляторів щодо:

обгрунтованості тримання обвинувачених під вартою;

кількості звільнених з-під варти осіб у зв'язку із закінченням строку тримання під вартою, зміною або скасуванням запобіжного заходу, у тому числі у зв'язку з виправданням заарештованої особи або закриттям щодо неї кримінальної справи за реабілітаційними підставами;

строків тримання заарештованих понад два місяці;

надходження повідомлень до адміністрацій СІЗО про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і пред'явлення йому для ознайомлення матеріалів кримінальної справи, продовження строків тримання заарештованих під вартою, перерахування їх за прокурором або іншими органами.

2.4. Організовувати в усіх без винятку слідчих підрозділах регулярні перевірки (не рідше ніж один раз на квартал) стану дотримання законності при затриманнях, арештах, додержання встановлених законом строків тримання під вартою обвинувачених (підозрюваних) та розв'язання скарг про порушення законності під час затримання та тримання осіб під вартою. За результатами перевірок щокварталу аналізувати стан цієї роботи в підпорядкованих слідчих підрозділах. Результати цих аналізів обговорювати на колегіях та оперативних нарадах, вживати конкретних заходів до усунення виявлених недоліків, належним чином реагувати відносно тих керівників, які не забезпечили дотримання законності під час досудового слідства у кримінальних справах.

Щокварталу разом із звітністю про роботу органів слідства та дізнання надсилати до Головного слідчого управління МВС України копії документів про стан додержання законності при затриманнях та арештах осіб, їх триманні під вартою та забезпечення права цих осіб на захист.

2.5. Протягом 10 діб з дня виявлення порушення законності проводити службові розслідування за кожним фактом:

неповідомлення або не своєчасного повідомлення затриманого чи заарештованого про мотиви його арешту чи затримання;

нероз'яснення затриманому, заарештованому права про можливість з моменту затримання, обрання запобіжного заходу захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника або ненадання йому можливості скористатись таким правом;

неповідомлення про затримання особи його близьких родичів;

звільнення осіб з ізоляторів тимчасового тримання у зв'язку з непідтвердженням підозри або скінченням строку затримання;

порушення вимог законодавства України, що регламентує строки тримання обвинувачених під вартою;

винесення виправдувальних вироків та закриття кримінальних справ відносно осіб, які утримувались під вартою.

3. За результатами службового розслідування складати письмовий мотивований висновок, який затверджувати особисто. Висновок службового розслідування разом із копіями наказів про покарання винних надсилати до Головного слідчого управління МВС України в 5-денний строк з дня їх затвердження.

Про вжиті заходи щодо осіб, які допустили порушення законності, доводити до відома кожного слідчого працівника на нарадах з підбиття підсумків роботи. На заняттях із службової підготовки ретельно аналізувати причини, які призвели до порушень законності слідчими, уживати заходів щодо їх усунення надалі.

4. Начальникам слідчих підрозділів органів внутрішніх справ:

4.1. Направляти в добовий термін спецповідомлення на ім'я заступника начальника ГУМВС, УМВС, УМВСТ України - начальника слідчого управління (відділу) про кожний випадок звільнення особи з-під варти у зв'язку із:

а) не підтвердженням підозри у вчиненні злочину затриманою особою;

б) закінченням установленого законом строку затримання підозрюваної особи;

в) відмовою у винесенні постанови про обрання затриманому обвинуваченому (підозрюваному) запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;

г) відмовою у продовженні строку тримання обвинуваченого під вартою;

ґ) закінченням установленого строку тримання під вартою.

4.2. Щомісяця надсилати до слідчих управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС, УМВСТ України списки осіб, які утримуються під вартою більше 2 місяців, у т.ч. і тих, що ознайомлюються з матеріалами кримінальної справи у порядку, встановленому статтею 218 КПК України (1002-05) (із зазначенням дати початку виконання цієї процесуальної дії).

4.3. При поверненні кримінальних справ на додаткове розслідування, якщо обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, забезпечити контроль за завершенням слідства або в установленому Законом порядку продовжувати строки тримання обвинуваченого під вартою, якщо у зв'язку із тяжкістю вчиненого ним злочину неможливо змінити запобіжний захід на інший, не пов'язаний із позбавленням волі.

4.4. Особисто вивчати всі кримінальні справи, за якими порушуються клопотання про продовження строків тримання обвинувачених під вартою, і давати в них письмові вказівки, спрямовані на всебічне, повне і об'єктивне розслідування. У разі потреби створювати слідчі групи для розслідування цих справ.

4.5. З метою недопущення порушень законності під час виконання вимог, передбачених статтею 218 КПК України (1002-05) :

особисто перевіряти зазначені в протоколі відомості про дату оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому матеріалів справи для ознайомлення;

щоденно контролювати систематичність ознайомлення обвинувачених та їх захисників з матеріалами справи;

у разі явного затягування ознайомлення з матеріалами справи з боку обвинуваченого чи його захисника (захисників) давати вказівки слідчому в установленому законом порядку визначити певний строк для ознайомлення з матеріалами справи.

4.6. Налагодити систему контролю за переведенням обвинувачених з подальшим триманням під вартою у відання прокурора чи іншого органу досудового слідства. При неможливості повідомлення про це адміністрації СІЗО через поштовий зв'язок використовувати в таких випадках телеграф або доставляти необхідні документи в слідчі ізолятори посильними, але не пізніше ніж за добу до дня закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою.

5. При виїзді працівників Головного слідчого управління МВС України, слідчих управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС, УМВСТ у службові відрядження перевіряти на місцях стан законності при затриманнях і арештах, додержання строків тримання обвинувачених під вартою. При виявленні фактів порушень законності вживати відповідних заходів до усунення причин, що цьому сприяли, уживати заходів дисциплінарного впливу щодо винних посадових осіб.

6. Начальникам ізоляторів тимчасового тримання ГУМВС, УМВС України щомісяця (до 3 числа) направляти в слідчі управління (відділи) списки всіх затриманих слідчими органів внутрішніх справ протягом минулого місяця осіб, які були звільнені з-під варти, із зазначенням прізвища звільненої особи, слідчого, який її затримував, дат затримання і звільнення та підстав звільнення.

7. Начальникам слідчих ізоляторів Державного департаменту України з питань виконання покарань:

7.1. У разі ненадходження до місця попереднього ув'язнення не пізніш як за сім діб до закінчення строку тримання під вартою заарештованої особи письмового повідомлення слідчого про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і про пред'явлення йому для ознайомлення матеріалів кримінальної справи або повідомлення про направлення кримінальної справи прокурору для затвердження обвинувального висновку і переведення обвинуваченого з подальшим триманням під вартою у відання прокурора, або підписаного начальником слідчого підрозділу письмового повідомлення про продовження строків тримання під вартою письмово повідомляти про це слідчого, у провадженні якого перебуває справа, прокурора, який здійснює нагляд за її провадженням та додержанням кримінально-виконавчого законодавства, а також керівників слідчих управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС, УМВСТ України.

7.2. Повідомлення про переведення обвинувачених з подальшим триманням під вартою у відання прокурорів приймати до виконання лише за наявності на ньому відповідної відмітки про отримання прокуратурою кримінальної справи, якою є підпис особи, що прийняла кримінальну справу, завірений печаткою для пакетів цієї прокуратури.

7.3. Щомісяця надсилати до слідчих управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС, УМВСТ України списки заарештованих осіб, щодо яких слідчими органів внутрішніх справ виконуються вимоги статей 218 - 220 Кримінально-процесуального кодексу України (1002-05) у строки понад 10 діб.

7.4. Якщо на день закінчення строків тримання обвинуваченого під вартою не надійшло письмового повідомлення про продовження строку тримання його під вартою чи переведення обвинуваченого з подальшим триманням під вартою у відання прокурора або суду, а також письмового повідомлення слідчого про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і про пред'явлення йому для ознайомлення матеріалів кримінальної справи, то слід повідомляти про це прокурора, який здійснює нагляд за додержанням кримінально-виконавчого законодавства.

У разі звільнення такого обвинуваченого з-під варти направляти про це повідомлення начальнику слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС, УМВСТ України.

8. Начальникам слідчих ізоляторів Державного департаменту України з питань виконання покарань, начальникам ізоляторів тимчасового тримання ГУМВС, УМВС України заборонити без письмового дозволу слідчого, за яким рахується заарештований (затриманий), його видачу працівникам оперативних та інших служб міліції.

9. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Державного секретаря Міністерства внутрішніх справ України - начальника Головного слідчого управління Коляду П.В., першого заступника Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Пташинського О.Б., Головне слідче управління МВС України (Захарова В.І.) та Відділ по керівництву слідчими ізоляторами Державного департаменту України з питань виконання покарань (Івануніка М.В.).

10. Наказ оголосити начальницькому складу органів і підрозділів внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань.