Юридический Харьков плюс - ратифікація (закон від 13.01.2012 N 4339-VI /4339-17/) від 13.01.2012 N 643

Кабінет Міністрів України й Уряд Російської Федерації, в подальшому такі, що йменуються Сторонами,

беручи до уваги економічні та культурні зв'язки, що традиційно склалися між обома державами,

керуючись положеннями Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про пункти пропуску через державний кордон між Україною і Російською Федерацією (643_257) від 8 лютого 1995 року,

з метою підвищення ефективності роботи пунктів пропуску, скорочення часу, необхідного для проведення контролю, спрощення формальностей і створення комфортних умов для перетинання спільного державного кордону особами, транспортними засобами, а також переміщення через нього товарів,

прагнучи розвивати нові форми співробітництва на українсько-російському державному кордоні,

домовилися про таке:

Стаття 1

Ця Угода визначає основи співробітництва під час здійснення спільного контролю, пов'язаного з перетинанням українсько-російського державного кордону (далі - кордон) особами, транспортними засобами, а також з переміщенням через нього товарів.

Стаття 2

Для мети цієї Угоди застосовуються такі терміни:

"контрольні органи" - уповноважені органи держав Сторін, що виконують завдання з контролю в пунктах пропуску через кордон;

"спільний контроль" - сукупність погоджених за метою, місцем і часом заходів щодо застосування форм і методів контролю або відмови від його здійснення у зв'язку зі здійсненням контрольними органами дій стосовно осіб і транспортних засобів, що перетинають кордон, та товарів, які переміщуються через нього, а також здійснення обміну інформацією між контрольними органами про результати проведеного контролю;

"співробітники контрольних органів":

для Української Сторони - посадові та службові особи контрольних органів, що виконують завдання, визначені цією Угодою;

для Російської Сторони - посадові особи контрольних органів, що виконують завдання, визначені цією Угодою;

"товар" - будь-яке рухоме майно, що переміщується через кордон.

Зміст, засоби, форми і методи контролю осіб, транспортних засобів і товарів на кордоні (далі - контроль) визначаються законодавством держав Сторін.

Стаття 3

Спільний контроль здійснюється в автомобільних і залізничних пунктах пропуску через кордон, а також може здійснюватися під час руху пасажирських поїздів між залізничними пунктами пропуску через кордон.

Стаття 4

1. Контрольні органи можуть здійснювати спільний контроль у повному обсязі:

а) в пункті пропуску через кордон на території держави однієї Сторони;

б) в пунктах пропуску через кордон на території обох держав Сторін, при цьому контрольні органи держави виїзду здійснюють контроль на території держави в'їзду;

в) при пасажирському залізничному сполученні, під час руху в пасажирському поїзді на прикордонних перегонах або на території держав обох Сторін з прерогативою здійснення контролю в'їзду на територію кожної з держав Сторін з повною або частковою передачею повноважень із здійснення контролю виїзду контрольним органам держави іншої Сторони.

2. Сторони на підставі окремих письмових домовленостей і відповідно до законодавства кожної з держав визначать місця та обсяги, у яких контрольні органи будуть здійснювати контроль на території держави однієї Сторони чи держав Сторін, у тому числі із здійснення переданих повноважень, передбачених пунктом 1 цієї статті.

Стаття 5

1. Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони, під час здійснення контролю на території держави іншої Сторони, виконують свої службові повноваження згідно із законодавством своєї держави та несуть відповідальність відповідно до нього.

2. Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони під час здійснення контролю на території держави іншої Сторони в частині, що стосується трудових і службових відносин, пов'язаних із проходженням служби та соціального захисту, не вважаються такими, що перебувають у закордонному відрядженні.

3. Контрольні органи держави однієї Сторони, на території якої здійснюється контроль, безперешкодно допускають у свій пункт пропуску через кордон бригади швидкої медичної допомоги держави іншої Сторони з метою надання невідкладної медичної допомоги співробітникам контрольних органів держави цієї іншої Сторони.

Стаття 6

1. Контроль насамперед здійснюють контрольні органи держави виїзду. Контрольні органи держави в'їзду можуть розпочати контроль тільки після того, як контрольні органи держави виїзду повідомлять про закінчення контролю. Ця вимога діє також у разі, якщо контрольні органи держави виїзду не здійснювали контроль. Положення законодавства держави виїзду, пов'язані зі здійсненням контролю, перестають діяти з моменту, якщо співробітники його органів повідомили про закінчення контролю.

2. Після початку контролю контрольними органами держави в'їзду контрольні органи держави виїзду мають право здійснити повторний контроль лише у разі згоди контрольних органів держави в'їзду.

3. Під час проведення спільного контролю контрольні органи на основі взаємності визнають застосовувані ними засоби ідентифікації осіб, транспортних засобів й товарів, а також документи, що використовуються з метою контролю.

Документи, що підтверджують результати контролю, проведеного контрольними органами держави однієї Сторони, визнаються контрольними органами держави іншої Сторони як документи, які використовуються з метою контролю.

Контрольні органи держави Сторони, на територію (з території) якої прямують особи, транспортні засоби, а також переміщуються товари, мають право прийняти рішення про проведення огляду відповідно до законодавства своєї держави.

Стаття 7

1. Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони, які здійснюють контроль на території держави іншої Сторони, у разі виявлення правопорушення, вчиненого громадянином держави Сторони, на території якої здійснюється контроль, проводять необхідне оформлення правопорушення.

2. З метою реалізації заходів, що проводяться відповідно до пункту 1 цієї статті, невідкладно запрошуються співробітники контрольних органів держави іншої Сторони. За необхідності контрольні органи надають взаємну допомогу.

Стаття 8

1. Контрольні органи держави виїзду зобов'язані прийняти назад особу, якій контрольні органи держави в'їзду відмовили в пропуску на територію своєї держави.

2. Контрольні органи держави виїзду не мають права відмовитися від прийняття і зворотного ввезення товару, у пропуску якого було відмовлено контрольними органами держави в'їзду.

3. Контрольні органи інформують один одного про здійснення заходів, передбачених пунктами 1 і 2 цієї статті.

Стаття 9

1. Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони під час організації та проведення спільного контролю перебувають на території держави іншої Сторони в межах пункту пропуску через кордон на підставі перепусток, виданих прикордонними органами держави цієї іншої Сторони.

2. Прикордонні органи держав Сторін обміняються зразками перепусток, визначених у пункті 1 цієї статті.

Стаття 10

Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони, які на підставі цієї Угоди здійснюють контроль на території держави іншої Сторони, мають право в межах території, визначеної для здійснення спільного контролю відповідно до статті 3 цієї Угоди, згідно із законодавством своєї держави:

а) носити формений одяг і знаки відмінності;

б) носити і застосовувати наручники, гумові кийки та інші спеціальні засоби захисту для припинення безпосереднього зазіхання на власне життя чи здоров'я або життя чи здоров'я іншої особи, а також для затримання і доставлення осіб, які вчинили правопорушення;

в) використовувати службових собак для пошуку за запахом осіб, а також товарів (предметів), переміщення яких через кордон заборонено або обмежено.

Стаття 11

Сторона, на території держави якої здійснюється контроль, дає змогу контрольним органам та їх співробітникам держави іншої Сторони здійснювати повноваження і виконувати службові обов'язки й надає їм допомогу та правовий захист у такому ж обсязі, як і контрольним органам своєї держави.

Співробітники контрольних органів зобов'язані дотримуватися законодавства держави Сторони, на території якої здійснюється контроль, якщо інше не передбачене цією Угодою.

Співробітники контрольних органів звільняються від зобов'язання отримувати дозвіл на виконання службових обов'язків і трудової діяльності на території держави іншої Сторони.

Стаття 12

1. Контрольні органи держави однієї Сторони несуть відповідальність за збитки, завдані під час здійснення контролю на території держави іншої Сторони, відповідно до законодавства своєї держави.

2. Право на відшкодування шкоди здоров'ю чи іншої шкоди, завданої співробітнику контрольних органів під час виконання цієї Угоди, реалізовується відповідно до законодавства держави Сторони, громадянином якої є ця особа.

Стаття 13

1. Тимчасово ввезені службові документація, оснащення, матеріали, прилади, службові й особисті транспортні засоби та особисті речі, що використовуються співробітниками контрольних органів держави однієї Сторони для здійснення службових обов'язків, передбачених цією Угодою, на території держави іншої Сторони, звільняються від митного контролю, сплати мита, податків, зборів та інших платежів, обмежень по ввезенню та вивезенню у порядку, передбаченому законодавством держав Сторін.

2. Транспортні засоби, зазначені в пункті 1 цієї статті, повинні перебувати лише в спеціально визначених місцях.

3. Службова документація контрольних органів держави однієї Сторони не підлягає перевірці контрольними органами держави іншої Сторони.

Стаття 14

Товари, прийняті на зберігання, затримані чи вилучені під час здійснення контролю контрольними органами держави однієї Сторони на території держави іншої Сторони, підлягають зворотному ввезенню на територію держави своєї Сторони без митного контролю, отримання відповідних дозволів і сплати мита, податків та інших зборів у порядку, передбаченому законодавством держав Сторін.

Стаття 15

Платежі, отримані під час здійснення контролю контрольними органами держави однієї Сторони на території держави іншої Сторони, взяті ними проби і зразки товарів підлягають безперешкодному вивезенню на територію своєї держави без митного контролю, отримання відповідних дозволів і сплати мита, податків та інших зборів.

Стаття 16

На посадових і службових осіб органів держав Сторін, які відповідно до наданих їм законодавством своєї держави повноважень здійснюють контроль або нагляд за контрольними органами та їх співробітниками, поширюються положення пунктів 1 і 2 статті 5, пункту 1 статті 9, статей 10, 11, пункту 2 статті 12 та пунктів 1 і 2 статті 13 цієї Угоди.

Стаття 17

1. Охорону об'єктів, осіб, товарів, а також дотримання громадського порядку в пункті пропуску через кордон забезпечують відповідні органи держави Сторони, на території якої знаходиться пункт пропуску через кордон, відповідно до національного законодавства.

2. Сторона, на території держави якої здійснюється спільний контроль, забезпечує контрольні органи комплексами будівель, приміщеннями, спорудами, обладнанням, устаткуванням і технічними засобами контролю.

Надання робочих площ, будинків, приміщень, технічних засобів, майна та послуг установлюється на основі принципу взаємності окремою угодою Сторін.

3. Контрольні органи держави однієї Сторони позначають будинки і службові приміщення, що були їм виділені на території держави іншої Сторони, офіційними вивісками, гербом і державним прапором своєї держави.

Стаття 18

1. Відповідні повноважні органи держави Сторони, на території якої здійснюється контроль, забезпечують пункти пропуску через кордон:

а) інструкціями про дії посадових осіб відповідно до цієї Угоди;

б) обладнаними робочими місцями співробітників контрольних органів для підключення до інформаційних систем і комплексів, що забезпечують автоматизацію процесів контролю й оформлення, у тому числі на основі використання попереднього інформування і системи керування ризиками.

2. Сторони забезпечують на взаємній основі безоплатний проїзд для співробітників контрольних органів, які здійснюють контроль під час руху в пасажирському поїзді на прикордонних перегонах.

Стаття 19

1. Сторона, на території держави якої здійснюється контроль, надає змогу безоплатної установки контрольними органами держави іншої Сторони необхідного для їх діяльності кінцевого оснащення власних інформаційно-телекомунікаційних мереж, а також інших технічних засобів телекомунікації, у тому числі засобів космічного зв'язку.

Для мети цієї Угоди експлуатація таких мереж і засобів розглядається як внутрішня експлуатація, що здійснюється іншою Стороною.

2. Витрати, пов'язані зі спорудженням, експлуатацією і ремонтом кабельних ліній зв'язку для телекомунікаційних мереж до лінії державного кордону, несе Сторона, на території держави якої здійснюється контроль.

3. Витрати на експлуатацію та ремонт мереж і засобів зв'язку відповідно до пункту 1 цієї статті несе Сторона, контрольними органами держави якої вони були встановлені.

4. Контрольні органи держави однієї Сторони, що здійснюють службову діяльність на території держави іншої Сторони, можуть використовувати власні засоби радіозв'язку відповідно до законодавства держави Сторони, на території якої розміщуються зазначені засоби радіозв'язку.

5. Експлуатація засобів зв'язку, зазначених у пунктах 1 та 4 цієї статті, не повинна викликати перешкоди в радіозв'язку на території держави іншої Сторони.

Стаття 20

Сторони забезпечують на території своєї держави інформування осіб про режим роботи пункту пропуску через кордон і порядок здійснення в ньому контролю.

Стаття 21

Контрольні органи і уповноважені ними посадові особи з метою виконання цієї Угоди можуть здійснювати інформаційний обмін персональними даними, у тому числі з метою здійснення необхідних заходів щодо контролю виїзду у випадках, передбачених пунктом 1 статті 4 цієї Угоди.

Порядок і обсяг надання такої інформації регулюються окремою угодою Сторін.

Стаття 22

Співробітники контрольних органів з метою виконання положень цієї Угоди здійснюють обмін інформацією, визначеною технологічними схемами контролю (режиму).

Стаття 23

1. Спори щодо тлумачення чи виконання положень цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій і переговорів між контрольними органами.

2. У разі не досягнення згоди шляхом переговорів відповідно до пункту 1 цієї статті, Сторони вирішують спірні питання дипломатичними каналами.

Стаття 24

Сторони дипломатичними каналами повідомляють одна одну про органи, уповноважені виконувати положення цієї Угоди, у тому числі спільно розробляти технологічні схеми здійснення спільного контролю.

Стаття 25

Положення цієї Угоди не зачіпають зобов'язань держави Сторони, що випливають з інших міжнародних договорів, учасниками яких вони є, у тому числі тих, що регламентують право на одержання притулку.

Стаття 26

Здійснення спільного контролю може бути тимчасово зупинене з ініціативи однієї зі Сторін, про що інша Сторона не менше ніж за 15 днів інформується дипломатичними каналами.

Поновлення спільного контролю узгоджується дипломатичними каналами.

Стаття 27

1. Ця Угода набирає чинності з дати отримання Сторонами останнього письмового повідомлення дипломатичними каналами про її ратифікацію.

2. Сторони за взаємною згодою можуть вносити зміни до цієї Угоди, що оформляються протоколами, які набирають чинності відповідно до пункту 1 цієї статті й будуть становити невід'ємну частину цієї Угоди.

3. Кожна Сторона має право припинити дію цієї Угоди, повідомивши про це іншу Сторону дипломатичними каналами. У такому випадку дія цієї Угоди припиняється через 6 місяців з дати одержання повідомлення.

Вчинено в м. Донецьк 18 жовтня 2011 року в двох примірниках, кожний українською і російською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.