УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
|
від 31 березня 2004 р. N 423
Київ
|
Про затвердження Державної програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2010 року
Відповідно до Концепції структурної перебудови оборонно-промислового комплексу України, затвердженої Указом Президента України від 5 березня 2002 р. N 219, Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державну програму реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2010 року (далі - Програма), що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади - відповідальним за виконання Програми подавати щороку до 20 січня Міністерству промислової політики інформацію про хід виконання Програми.
3. Міністерству промислової політики щороку:
подавати до 15 грудня Кабінетові Міністрів України план заходів з виконання Програми і у разі потреби пропозиції стосовно внесення до неї змін;
інформувати до 20 лютого Кабінет Міністрів України про хід виконання Програми.
|
Прем'єр-міністр України
|
В.ЯНУКОВИЧ
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 31 березня 2004 р. N 423
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2010 року
1. Загальні положення
Ця Програма спрямована на здійснення у оборонно-промисловому комплексі перетворень, які при орієнтації діяльності підприємств переважно на зовнішній ринок повинні створити умови для забезпечення Збройних Сил, інших військових формувань сучасними видами озброєння та військової техніки, а також для створення конкурентоспроможних як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку товарів військового призначення та подвійного використання.
Особливості структури та характеристика економічного розвитку оборонно-промислового комплексу
На час проголошення незалежності в Україні функціонувало близько 700 промислових підприємств, що здійснювали та забезпечували розроблення і виготовлення товарів військового призначення та подвійного використання. Чисельність працюючих на цих підприємствах становила майже 1,5 млн. чоловік.
Унаслідок руйнування системи виробничої кооперації, відсутності досвіду самостійної діяльності на зовнішньому ринку товарів військового призначення та подвійного використання, малої ємності внутрішнього ринку станом на 1997 рік частка товарів військового призначення та подвійного використання в загальному обсязі машинобудування та чисельність працівників зменшилися у 7, а кількість підприємств - у 5 разів. Особливістю оборонної науки та промисловості на цей час була фрагментарність розроблення і виготовлення озброєння та військової техніки.
Заходи, що вживалися центральними органами виконавчої влади для зменшення диспропорцій у структурі оборонно-промислового комплексу, головним чином стосувалися просування товарів на зовнішній ринок та розвитку міжнародного військово-технічного співробітництва, а також зменшення обсягу імпорту товарів та комплектувальних виробів, які є необхідними для кінцевого виробництва озброєння та військової техніки.
До цього часу не вдалося збалансувати структуру оборонно-промислового комплексу з ресурсними можливостями держави у задоволенні потреби Збройних Сил, інших військових формувань у сучасних зразках озброєння та військової техніки.
Структура однієї з базових галузей промисловості, якою є авіаційна, найбільш повно відповідає потребам у виробництві військово-транспортних літаків та літаків цивільної авіації. Галузь володіє належним кадровим, науково-технічним і виробничим потенціалом. В той же час ступінь зносу основних фондів підприємств становить понад 70 відсотків.
Підприємства авіаційної галузі значною мірою інтегровані з авіабудівними підприємствами Російської Федерації в межах діючої системи виробничої кооперації. Подальша інтеграція потребує удосконалення міжнародно-правової бази з питань науково-технічної кооперації та інноваційної діяльності.
Найважливішими проблемами авіаційної галузі, що потребують невідкладного розв'язання, є створення стабільного внутрішнього ринку (шляхом впровадження механізму лізингу) та проведення активної протекціоністської державної політики, спрямованої на підтримку вітчизняного виробника пасажирських (регіонального, ближньомагістрального і середньомагістрального сполучення) та транспортних літаків у конкурентній боротьбі як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
Виробничі потужності суднобудівної галузі спроможні забезпечити створення практично усіх типів кораблів, катерів і суден надводного флоту, силових установок і навігаційного обладнання, виготовлення близько 20 відсотків виробів суднового машинобудування та майже 10 відсотків виробів морського приладобудування. Разом з тим підприємства галузі не здатні забезпечити замкненого циклу створення кораблів, виробництва морської зброї та ряду важливих корабельних технічних засобів і обладнання.
Обсяг державного оборонного замовлення підприємствам суднобудівної галузі за останні 5 років катастрофічно зменшився, в той час як обсяг експортних поставок озброєння, технологій та товарів подвійного використання щороку зростає у середньому на 20 відсотків і в ціновому співвідношенні становить близько 85 відсотків загального обсягу. Технологічна, наукова і випробувальна база галузі морально та фізично застаріла, знос основних фондів підприємств становить від 30 до 60 і більше відсотків. Існує нагальна потреба у децентралізації управління галуззю, інтеграції та продовженні приватизації суднобудівних підприємств, а також у розвитку науково-технічного потенціалу проектно-конструкторських установ.
У структурі оборонної галузі основними складовими є підгалузі виробництва бронетехніки, боєприпасів і товарів спеціальної хімії, військової радіоелектроніки та засобів зв'язку.
Підгалузь виробництва бронетехніки за структурою і наявним виробничим потенціалом є самодостатньою та здатною забезпечити замкнений цикл від розроблення до серійного виробництва кінцевої продукції. У загальному обсязі поставок комплектувальних виробів імпорт становить лише 2-5 відсотків. Підприємства використовують сучасні технології двигунобудування, створення броньових матеріалів та конструкцій з них, виробництва оптичних приладів, виготовлення стволів тощо. Однією з проблем підгалузі є невирішеність питань диверсифікації виробництва з метою досягнення збалансованості виробничого потенціалу з потребами внутрішнього і зовнішнього ринку.
Важливим напрямом розвитку підгалузі виробництва бронетехніки є збереження та подальше вдосконалення структури виробництва тепловізійної техніки. Технологічні досягнення в цій підгалузі базуються саме на вітчизняних розробках і можуть бути використані для створення конкурентоспроможних систем цілевизначення та прицілювання для високоточної зброї. Для забезпечення збереження та розвитку виробництва таких систем необхідно передбачити інтеграцію підприємств - розробників і виробників, а також забезпечити їх інноваційну підтримку.
Найбільш незбалансованою за наявним виробничим потенціалом та ємністю ринку є підгалузь виробництва боєприпасів і товарів спеціальної хімії, промислові потужності якої не завантажені, а їх можливості перевищують як наявну, так і перспективну потребу Збройних Сил, інших військових формувань. Для вдосконалення структури підгалузі слід передбачити:
приведення виробничого потенціалу підгалузі у відповідність з ємністю внутрішнього і зовнішнього ринку;
створення підприємств з гнучкими (регульованими) виробничими потужностями з виготовлення вибухових речовин;
перепрофілювання надлишкових виробничих потужностей.
Структура і науково-виробничий потенціал підгалузі виробництва військової радіоелектроніки та засобів зв'язку спроможні забезпечити розроблення та виробництво основної номенклатури радіоелектронного обладнання. Підгалузь потребує структурної перебудови з метою відновлення виробництва елементів радіоелектроніки та засобів зв'язку, в якому на сьогоднішній день втрачено значну частину науково-технологічного потенціалу, та розвитку міжнародної виробничої кооперації. Також необхідна реструктуризація існуючого промислового потенціалу підгалузі з метою виробництва конкурентоспроможної продукції.
Проблеми, пов'язані з приватизацією підприємств оборонно-промислового комплексу
Близько 96 відсотків підприємств, установ і організацій оборонно-промислового комплексу, що розробляють та виготовляють товари військового призначення та подвійного використання, є державними (у тому числі казенними), 4 відсотки - вже змінили форму власності. Відповідно до статті 4 Закону України "Про підприємництво" (
698-12)
діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією озброєння та військової техніки, провадиться лише державними підприємствами. Для забезпечення збереження основного виду діяльності підприємств, установ і організацій після зміни їх форми власності необхідно передбачити внесення відповідних змін до зазначеного Закону.
Досвід роботи, накопичений під час проведення приватизації, свідчить, що позитивні результати досягаються за умови концентрації корпоративних прав у власності осіб, заінтересованих у збереженні основного виду діяльності підприємства. В більшості випадків це відбувалося тоді, коли придбавався значний (понад 50 відсотків) пакет акцій підприємствами - учасниками виробничої кооперації.
Втрата цілісності майнових комплексів за судовими рішеннями призвела до руйнування технологічних процесів на окремих підприємствах, зниження їх виробничого потенціалу. Для запобігання цьому слід визначити механізм та порядок погодження реформаційних проектів з відповідними проектними та науково-технологічними організаціями.
Особливості державного регулювання діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу
Державне регулювання діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу спрямоване на забезпечення реалізації основних засад державної стратегії його розвитку, проведення пріоритетних наукових досліджень та розроблення нових видів озброєння та військової техніки для задоволення потреб національної безпеки і оборони, створення і виробництва конкурентоспроможних товарів і здійснюється за такими напрямами:
організація нормативно-правової підтримки;
забезпечення інноваційного розвитку;
створення системи державного регулювання діяльності комплексу для підвищення якості товарів;
задоволення потреб в оснащенні Збройних Сил, інших військових формувань сучасним озброєнням та військовою технікою;
розширення експортних можливостей держави;
вдосконалення контролю за дотриманням міжнародних зобов'язань України у сфері військово-технічного співробітництва.
2. Мета та основні завдання
Метою Програми є реформування оборонно-промислового комплексу відповідно до завдань Збройних Сил, інших військових формувань, створення умов для збільшення обсягів виробництва, науково-технічного та інноваційного розвитку, забезпечення економічної ефективності виробничої діяльності в ринкових умовах, розвитку військово-технічного співробітництва та підтримки на належному рівні мобілізаційних потужностей.
Для досягнення мети передбачається виконати такі основні завдання:
удосконалити законодавчу і нормативно-правову базу з питань здійснення структурної перебудови оборонно-промислового комплексу відповідно до завдань забезпечення обороноздатності і національної безпеки держави, науково-технічного розвитку, а також для створення умов ефективної господарської діяльності;
визначити оптимальну частку державного сектору та обсягу корпоративних прав держави в оборонно-промисловому комплексі;
визначити основні засади державного регулювання і управління державними корпоративними правами, інноваційної та інвестиційної політики, стратегії розвитку внутрішнього ринку товарів, що вироблені підприємствами оборонно-промислового комплексу;
розробити механізм ефективного використання та розвитку науково-технічного потенціалу оборонно-промислового комплексу;
створити умови для технологічного оновлення і структурної перебудови виробництва з метою збільшення обсягів випуску конкурентоспроможних як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку товарів;
збільшити експортний потенціал оборонно-промислового комплексу;
здійснити структурну перебудову оборонно-промислового комплексу з урахуванням особливостей приватизації підприємств, а також інтеграційних процесів щодо можливого набуття Україною членства в Європейському Союзі, реалізації Плану дій Україна - НАТО (
v0002520-03)
та розвитку економічних відносин у межах СНД.
3. Шляхи розв'язання проблем
Для розв'язання існуючих в оборонно-промисловому комплексі проблем передбачається:
забезпечити інтеграцію науки та виробництва, об'єднання промислового, банківського і торговельного капіталу, що дасть можливість заснувати потужні інтегровані структури, здатні створювати високотехнологічні, конкурентоспроможні товари і надавати відповідні послуги;
створити умови для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів до участі у найважливіших інноваційних проектах із збереженням державного контролю діяльності розробників і виробників озброєння та військової техніки;
поглиблювати і розвивати міжнародне співробітництво в авіаційній, суднобудівній та оборонній галузях промисловості з державами - членами Європейського Союзу, Російською Федерацією та іншими державами - учасницями СНД на основі удосконалення міжнародно-правової бази з питань науково-технічної кооперації та інноваційної діяльності.
4. Основні заходи з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу
Заходи, наведені у додатку до Програми, передбачається здійснити трьома етапами.
Перший етап (2004-2005 роки):
визначення основних інтегрованих науково-виробничих структур відповідно до стратегічно важливих напрямів розвитку виробництва озброєння та військової техніки;
визначення основних компаній, що здійснюватимуть управління інтегрованими науково-виробничими структурами, їх орієнтовного складу, напрямів діяльності, принципів корпоративних відносин та прав власності;
розроблення і затвердження порядку утворення інтегрованих науково-виробничих структур;
здійснення заходів, пов'язаних з утворенням інтегрованих науково-виробничих структур;
визначення переліку підприємств, що підлягають приватизації з обов'язковим збереженням основного виду діяльності з метою забезпечення розвитку виробництва озброєння та військової техніки, а також тих, що підлягають приватизації в загальному порядку;
здійснення заходів щодо реструктуризації основного виробничого потенціалу в авіаційній, суднобудівній та оборонній галузях з метою:
проведення аналізу кон'юнктури внутрішнього і зовнішнього ринку товарів та послуг кожної галузі та здійснення прогнозної оцінки його ємності до 2015 року;
визначення доцільності реструктуризації підприємств з урахуванням необхідності забезпечення виробництва конкурентоспроможних товарів належної якості та технічного рівня;
визначення схем виробничої кооперації;
визначення ступеня завантаженості та зносу основних фондів;
встановлення строків реструктуризації державних і казенних підприємств з урахуванням необхідності збереження технологічних циклів, виконання планів модернізації та перспектив розвитку виробництва;
визначення переліку об'єктів, які недоцільно утримувати на балансі підприємств, та конкретних заходів, спрямованих на їх подальше використання (консервацію, передачу, продаж, надання в оренду тощо);
здійснення економічного та технологічного обґрунтування необхідності проведення операцій із зайвим майном підприємств;
створення інформаційного банку даних щодо обладнання і технологій, які можуть бути використані іншими підприємствами.
Другий етап (2006-2008 роки):
продовження роботи з утворення інтегрованих науково-виробничих структур;
розроблення і затвердження порядку збереження під час приватизації основного виду діяльності окремих підприємств з метою забезпечення розвитку виробництва озброєння та військової техніки;
здійснення заходів щодо приватизації підприємств з обов'язковим збереженням основного виду діяльності з метою забезпечення розвитку виробництва озброєння та військової техніки;
здійснення заходів з оптимізації розподілу прав власності в інтегрованих науково-виробничих структурах;
аналітичне опрацювання досвіду роботи, пов'язаної з реструктуризацією та завершенням основних інтеграційних процесів.
розроблення і затвердження концепції участі іноземних інвесторів у роботі інтегрованих науково-виробничих структур.
Третій етап (2009-2010 роки):
аналітичне опрацювання досвіду функціонування інтегрованих науково-виробничих структур;
продовження здійснення заходів з оптимізації розподілу прав власності в інтегрованих науково-виробничих структурах;
створення умов для участі іноземних інвесторів в інтегрованих науково-виробничих структурах та набуття ними прав власності.
5. Трансформація відносин власності і системи управління оборонно-промислового комплексу
Визначення оптимальної частки державного сектору та обсягу корпоративних прав держави у загальній майновій структурі оборонно-промислового комплексу забезпечить реалізацію основних засад державної стратегії розвитку комплексу, проведення пріоритетних наукових досліджень для задоволення потреб національної безпеки та оборони, створення і виробництво конкурентоспроможного озброєння та військової техніки.
Корпоратизація і приватизація підприємств провадитиметься поетапно, з урахуванням критеріїв економічної доцільності та на умовах здійснення державного контролю за збереженням основного виду діяльності підприємства з метою недопущення необґрунтованого перепрофілювання.
У структурі оборонно-промислового комплексу залишаться лише економічно спроможні, перспективні учасники внутрішнього і зовнішнього ринку товарів військового призначення та подвійного використання.
Напрями інституціональних перетворень в оборонно-промисловому комплексі
Інституціональні перетворення спрямовані на формування в оборонно-промисловому комплексі динамічних і конкурентоспроможних секторів державної та недержавної форми власності, удосконалення системи корпоративного управління.
У секторі оборонно-промислового комплексу, для якого є доцільним державне регулювання та управління державними корпоративними правами, передбачається формування складу суб'єктів господарювання, основу якого становитимуть:
державні підприємства, корпоратизація яких недоцільна;
акціонерні товариства, понад 50 відсотків акцій яких перебувають у державній власності;
компанії, що здійснюватимуть управління інтегрованими науково-виробничими структурами відповідно до стратегічно важливих напрямів створення і розвитку виробництва озброєння та військової техніки.
Основними напрямами інституціональних перетворень є:
оптимізація відносин власності, здійснення корпоратизації та приватизації об'єктів оборонно-промислового комплексу за індивідуальними планами;
утворення макротехнологічних виробництв з урахуванням пріоритетів інноваційного розвитку;
оптимізація структури регіональних промислових комплексів та виробничих потужностей підприємств;
створення умов для провадження ефективної підприємницької діяльності та взаємодії великих, середніх і малих підприємств;
поліпшення умов праці та удосконалення систем соціальних гарантій і екологічної безпеки в оборонно-промисловому комплексі.
Передбачається можливість участі суб'єктів господарювання недержавної форми власності у відповідних інтегрованих науково-виробничих структурах, що забезпечуватимуть замкнений технологічний цикл виробництва, у тому числі:
вертикально інтегрованих структурах, що охоплюють весь технологічний цикл, включаючи кінцеві операції виробництва продукції;
багатофункціональних інтегрованих структурах, що забезпечуватимуть здійснення внутрішніх та зовнішніх коопераційних поставок комплектувальних виробів;
територіальних горизонтально інтегрованих структурах (технополісах, технопарках, бізнес-інкубаторах тощо), утворених на базі наукових організацій та підприємств оборонно-промислового комплексу, науково-дослідних організацій і установ, вищих навчальних закладів та банків для впровадження у виробництво високих технологій, виконання програм розвитку регіонів.
Напрями реформування системи управління оборонно-промислового комплексу
Метою реформування є створення системи управління оборонно-промислового комплексу, спроможної забезпечувати проведення ефективної державної промислової політики його розвитку і задоволення потреб національної безпеки і оборони.
Потребують удосконалення:
система державного управління і контролю за збереженням і використанням державного майна та інтелектуальної власності, створеної за державним замовленням;
структура і розподіл функцій центральних органів виконавчої влади, їх окремих підрозділів, які забезпечують реформування оборонно-промислового комплексу;
система ліцензування діяльності з виробництва товарів військового призначення та подвійного використання.
Основними напрямами реформування системи управління оборонно-промислового комплексу є:
застосування нових стратегій управління;
створення функціонально спрямованої системи управління оборонно-промислового комплексу, яка забезпечить сприятливі умови для розвитку промисловості;
поліпшення управління державною власністю оборонно-промислового комплексу;
створення умов для ринкової самоорганізації інтегрованих науково-виробничих структур та передачі їм частини управлінських повноважень щодо проведення державної промислової політики;
підготовка фахівців для роботи в органах державного управління оборонно-промислового комплексу;
стимулювання впровадження лідерного менеджменту, сучасних методів бізнес-планування і стандартів інноваційного та інвестиційного проектування на підприємствах оборонно-промислового комплексу;
створення комп'ютеризованих систем та баз даних для системи управління оборонно-промислового комплексу.
Удосконалення науково-технічної діяльності у сфері оборонно-промислового комплексу
Під час реформування виробничих комплексів передбачається:
визначити середньострокові галузеві і регіональні пріоритети інноваційної діяльності у сфері оборонно-промислового комплексу;
створити умови для розвитку інноваційної діяльності та здійснити заходи для підтримки на міжнародному ринку інноваційних товарів вітчизняного виробництва, удосконалити державне регулювання трансферу технологій у сфері оборонно-промислового комплексу;
забезпечити налагодження ефективної взаємодії науки, освіти, виробничої та фінансово-кредитної сфер для розвитку інноваційної діяльності;
залучити науково-технічні організації та установи оборонно-промислового комплексу в інтегровані науково-виробничі структури;
здійснити заходи з оновлення матеріально-технічної бази науково-дослідних установ, сприяти залученню молодих вчених та фахівців до участі в наукових дослідженнях.
6. Фінансове забезпечення виконання Програми
Обсяги державного фінансування Програми передбачаються центральними органами виконавчої влади, відповідальними за її виконання, у межах видатків, що визначаються їм щороку під час складання проекту державного бюджету на відповідний рік.
7. Організаційні питання
Зміст роботи з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на 2005-2010 роки повинен конкретизуватися у щорічних планах заходів з виконання Програми, які складаються Мінпромполітики, Мінекономіки, Міноборони, Державною компанією "Укрспецекспорт", МОН, Фондом державного майна, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади. Це дасть можливість поетапно врахувати всі законодавчі та нормативно-правові акти, які будуть прийняті у період виконання Програми.
Мінпромполітики здійснює контроль за виконанням Програми та у межах своїх повноважень координацію дій міністерств, інших органів виконавчої влади - відповідальних за виконання Програми, які забезпечують подання Мінпромполітики пропозицій до кожного плану заходів, його погодження та виконання. Мінпромполітики подає погоджений план на розгляд Кабінету Міністрів України, узагальнює інформацію про стан виконання Програми, яку надсилають відповідальні органи виконавчої влади.
Мінпромполітики та інші органи виконавчої влади - відповідальні за виконання Програми мають право залучати в установленому порядку підприємства, установи та організації незалежно від форми власності до здійснення визначених Програмою заходів.
8. Очікувані результати
Виконання Програми дасть змогу забезпечити:
збереження та поетапне нарощування науково-технічного, виробничого та інвестиційного потенціалу оборонно-промислового комплексу;
утворення на базі провідних промислових підприємств господарських об'єднань та інших суб'єктів господарювання, спроможних ефективно господарювати в умовах ринкової економіки з мінімальним використанням фінансових ресурсів державного бюджету;
створення привабливих умов для залучення інвестицій в оборонно-промисловий комплекс та застосування компенсаційних (офсетних) програм і лізингових схем з метою забезпечення державного впливу на іноземне інвестування;
приведення структури та системи управління оборонно-промислового комплексу у відповідність із сучасною ринковою моделлю господарювання, формування стратегічних альянсів та утворення інтегрованих науково-виробничих структур;
створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій шляхом оптимізації організаційно-господарської структури компаній, які здійснюватимуть управління корпоративними правами держави в оборонно-промисловому комплексі;
консолідацію інтегрованих науково-виробничих структур у потужні фінансово-промислові господарські об'єднання з раціональним розподілом прав власності (оптимізованою часткою державного сектору оборонно-промислового комплексу);
удосконалення системи державного регулювання та управління державними корпоративними правами, інвестиційною та інноваційною політикою.
За результатами виконання Програми передбачається досягти загального зростання обсягів реалізації товарної продукції оборонно-промислового комплексу згідно з індикативними показниками Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011 роки (
1174-2003-п)
.
Додаток
до Програми
ЗАХОДИ
з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2010 року
------------------------------------------------------------------------------
Найменування заходу | Механізм здійснення | Строк |Відповідальні за
| |виконання,| виконання
| | роки |
------------------------------------------------------------------------------
1 | 2 | 3 | 4
------------------------------------------------------------------------------
I. Структурна перебудова
оборонно-промислового комплексу
Розроблення і підготовка пропозицій 2004-2008 Мінпромполітики
впровадження механізму стосовно внесення змін Мінекономіки
об'єднання виробничого до законодавчих та Міноборони
потенціалу в інтегровані нормативно-правових інші центральні
науково-виробничі актів, що регулюють органи виконавчої
структури, а також їх діяльність суб'єктів влади
підтримка з боку держави господарювання генеральні
в інноваційній сфері конструктори із
розроблення та прийняття створення техніки
нормативно-правових для потреб
актів оборони та
безпеки держави
(далі -
генеральні
конструктори)
Проведення моніторингу проведення аналітичних щороку Мінпромполітики
стану досліджень Міноборони
оборонно-промислового СБУ
комплексу відповідно до генеральні
основних напрямів його конструктори
розвитку в інтересах
національної безпеки і
оборони
Проведення аналізу визначення технічного 2004-2005 Мінпромполітики
технічного стану стану виробничих Мінекономіки
виробничих потужностей потужностей авіаційної, Міноборони
авіаційної, суднобудівної та Фонд державного
суднобудівної та оборонної галузей та майна
оборонної галузей ефективності їх генеральні
промисловості, використання з метою конструктори
ефективності їх реформування
використання
Визначення критеріїв розроблення та прийняття 2004-2008 Мінпромполітики
економічної доцільності нормативно-правових Мінекономіки
корпоратизації і актів Міноборони
приватизації підприємств СБУ
за умови забезпечення розроблення порядку генеральні
здійснення державного зміни складу майнового конструктори
контролю за збереженням комплексу суб'єкта
основного виду їх господарювання
діяльності в інтересах оборонно-промислового
розвитку виробництва комплексу
озброєння та військової
техніки розроблення
законопроекту про
внесення змін до Закону
України "Про
відновлення
платоспроможності
боржника або визнання
його банкрутом" щодо
механізму забезпечення
збереження основного
виду діяльності
підприємств
Удосконалення структури розроблення 2004-2010 Мінпромполітики
оборонно-промислового організаційних планів Мінекономіки
комплексу реструктуризації Міноборони
підприємств авіаційної, Фонд державного
суднобудівної та майна
оборонної галузей СБУ
промисловості генеральні
конструктори
II. Реформування системи управління
оборонно-промислового комплексу
Визначення повноважень розроблення проекту -"- -"-
центральних та місцевих положення про
органів виконавчої влади інтегровані
з управління науково-виробничі
інтегрованими структури
науково-виробничими оборонно-промислового
структурами комплексу
розроблення, узгодження,
затвердження та подальше
вдосконалення
нормативно-правових
актів і установчих
документів інтегрованих
науково-виробничих
структур
Удосконалення системи проведення аналізу -"- -"-
корпоративного результатів реформування
управління, забезпечення структури державної
захисту та комерційного власності
використання майна та
об'єктів інтелектуальної внесення пропозицій до
власності держави проектів щорічних планів
заходів з виконання
Програми
Внесення змін до програм коригування галузевих 2004-2010 Мінпромполітики
розвитку авіаційної, програм розвитку Мінекономіки
суднобудівної та Міноборони
оборонної галузей внесення пропозицій щодо Фонд державного
промисловості порядку розроблення, майна
прийняття та коригування СБУ
галузевих програм генеральні
розвитку конструктори
Визначення основних проведення маркетингових -"- Мінпромполітики
завдань розвитку досліджень та визначення Міноборони
авіаційної, перспектив розширення Державна компанія
суднобудівної та експорту озброєння та "Укрспецекспорт"
оборонної галузей і військової техніки на Фонд державного
відповідних інтегрованих період до 2015 року майна
науково-виробничих СБУ
структур генеральні
конструктори
Удосконалення державного проведення аналізу -"- Держекспорт-
управління у сфері доцільності внесення контроль
міжнародних передач змін до Законів України Мінпромполітики
товарів військового "Про державний контроль Мінекономіки
призначення та за міжнародними Міноборони
подвійного використання передачами товарів СБУ
військового призначення
та подвійного
використання", "Про
зовнішньоекономічну
діяльність" з
урахуванням створення
інтегрованих
науково-виробничих
структур
оборонно-промислового
комплексу
III. Інституціональні перетворення
в оборонно-промисловому комплексі
Реструктуризація розроблення та прийняття 2004-2008 Мінпромполітики
підприємств нормативно-правових Мінекономіки
оборонно-промислового актів щодо утворення Міноборони
комплексу шляхом інтегрованих Антимонопольний
утворення інтегрованих науково-виробничих комітет
науково-виробничих структур СБУ
структур генеральні
підготовка пропозицій до конструктори
проектів Законів України
"Про холдингові
компанії", "Про
акціонерні товариства" з
урахуванням особливостей
державного регулювання в
оборонно-промисловому
комплексі
утворення інтегрованих
науково-виробничих
структур
Визначення компаній, які здійснення 2004-2005 Мінпромполітики
здійснюватимуть інституціональних Мінекономіки
управління інтегрованими перетворень в Міноборони
науково-виробничими оборонно-промисловому СБУ
структурами відповідно комплексі генеральні
до стратегічно важливих конструктори
напрямів розвитку
виробництва озброєння та
військової техніки, а
також їх орієнтовного
складу, напрямів
діяльності, принципів
корпоративних відносин
та прав власності
Визначення підприємств узгодження переліку -"- Мінпромполітики
оборонно-промислового підприємств оборонно- Мінекономіки
комплексу, що увійдуть промислового комплексу з Міноборони
до складу інтегрованих метою прийняття Антимонопольний
науково-виробничих відповідних комітет
структур нормативно-правових генеральні
актів конструктори
Визначення підприємств узгодження переліку -"- Мінпромполітики
оборонно-промислового підприємств оборонно- Мінекономіки
комплексу, що підлягають промислового комплексу з Міноборони
приватизації з метою прийняття Фонд державного
обов'язковим збереженням відповідних майна
основного виду їх нормативно-правових СБУ
діяльності з метою актів генеральні
розвитку виробництва конструктори
озброєння та військової
техніки
Визначення підприємств узгодження переліку -"- -"-
оборонно-промислового підприємств оборонно-
комплексу, що підлягають промислового комплексу з
приватизації в метою прийняття
загальному порядку відповідних
нормативно-правових
актів
Оптимізація розподілу внесення змін до 2007-2010 -"-
прав власності в нормативно-правових
інтегрованих актів і установчих
науково-виробничих документів інтегрованих
структурах науково-виробничих
структур, що регулюють
діяльність зазначених
структур
оборонно-промислового
комплексу
Сприяння участі визначення принципів 2004-2010 Мінпромполітики
суб'єктів господарювання корпоративних відносин Мінекономіки
недержавної форми та управління суб'єктами Міноборони
власності у діяльності господарювання Фонд державного
оборонно-промислового недержавної форми майна
комплексу власності в СБУ
оборонно-промисловому генеральні
комплексі конструктори
розроблення і
впровадження механізму
заохочення суб'єктів
господарювання
недержавної форми
власності до участі у
виробничих процесах
оборонно-промислового
комплексу
розроблення
законопроекту з метою
надання суб'єктам
господарювання
недержавної форми
власності права участі у
створенні і виробництві
озброєння та військової
техніки
IV. Посилення інноваційної спрямованості розвитку
оборонно-промислового комплексу
Сприяння інтеграції залучення профільних -"- Мінпромполітики
науки та виробництва наукових організацій до Міноборони
інтегрованих МОН
науково-виробничих Національна
структур академія наук
Фонд державного
майна
генеральні
конструктори
Забезпечення реалізації сприяння залученню -"- Мінпромполітики
пріоритетних проектів із інвестицій у проекти із Мінекономіки
створення озброєння та створення озброєння та Міноборони
військової техніки військової техніки Мінфін
генеральні
конструктори
Забезпечення прискорення забезпечення поширення 2004-2006 Мінпромполітики
інноваційного розвитку практики укладення Мінекономіки
оборонно-промислового ліцензійних договорів на Міноборони
комплексу виробництво Фонд державного
перспективного озброєння майна
та військової техніки і
використання новітніх
технологій військового
призначення та
подвійного використання
Сприяння інтеграції розроблення і 2004-2010 Мінпромполітики
промислового, впровадження механізму Мінекономіки
банківського та розподілу прибутків в Міноборони
торговельного капіталу інвестиційних, Мінфін
відповідно до інноваційних проектах Фонд державного
стратегічно важливих оборонно-промислового майна
напрямів розвитку комплексу Державна компанія
озброєння та військової "Укрспецекспорт"
техніки для забезпечення генеральні
фінансування конструктори
пріоритетних проектів
Розроблення розроблення проекту 2004-2005 Мінпромполітики
нормативно-правових постанови Кабінету Мінекономіки
актів щодо питань Міністрів України про Міноборони
застосування утворення міжвідомчої Мінфін
компенсаційних комісії з питань Державна компанія
(офсетних) програм з застосування "Укрспецекспорт"
метою інноваційного компенсаційних
розвитку (офсетних) програм у
оборонно-промислового сфері
комплексу військово-технічного
співробітництва і
оборонно-промислового
комплексу
розроблення проекту
постанови Кабінету
Міністрів України про
порядок застосування
компенсаційних
(офсетних) програм та
розподіл повноважень між
центральними органами
виконавчої влади у цій
сфері
Збільшення власних гармонізація заходів з 2005-2007 Мінекономіки
інвестиційних ресурсів виконання Програми і Мінфін
підприємств заходами щодо збереження Мінпромполітики
оборонно-промислового та оновлення Міноборони
комплексу шляхом мобілізаційних Фонд державного
зменшення витрат на потужностей підприємств майна
утримання, збереження та оборонно-промислового
оновлення мобілізаційних комплексу
потужностей на
зазначених підприємствах
V. Збільшення експортного потенціалу
оборонно-промислового комплексу
Сприяння європейській розроблення та 2004-2010 Мінпромполітики
інтеграції здійснення комплексу Мінекономіки
оборонно-промислового заходів щодо Міноборони
комплексу та реалізації співробітництва у сфері Мінфін
стратегії вступу України стандартизації, Фонд державного
до НАТО оборонних досліджень і майна
технологій, створення Держекспорт-
нових видів озброєння та контроль
військової техніки Державна компанія
"Укрспецекспорт"
розроблення
законопроекту про
внесення змін до Закону
України "Про
промислово-фінансові
групи" щодо умов
входження вітчизняних
підприємств до складу
іноземних
промислово-фінансових
груп та
транснаціональних
компаній з виробництва
озброєння та військової
техніки
Сприяння виробничій розроблення та -"- -"-
кооперації здійснення комплексу
оборонно-промислових заходів щодо
комплексів України, співробітництва у сфері
Російської Федерації та озброєнь,
інших держав - учасниць стандартизації,
СНД оборонних досліджень і
технологій
Удосконалення утворення міжнародних -"- Мінпромполітики
координації експортної компаній, об'єднань для Мінекономіки
діяльності просування товарів Міноборони
оборонно-промислового військового призначення Мінфін
комплексу та розширення та подвійного Фонд державного
її форм використання на майна
зовнішній ринок СБУ
Державна компанія
розроблення проекту "Укрспецекспорт"
концепції участі генеральні
іноземних інвесторів в конструктори
інтегрованих
науково-виробничих
структурах
Активізація державної забезпечення переходу 2004-2010 Мінпромполітики
підтримки просування від укладення разових Мінекономіки
продукції контрактів підприємств Міноборони
оборонно-промислового оборонно-промислового СБУ
комплексу на зовнішній комплексу до виконання Держекспорт-
ринок перспективних контроль
регіональних програм Державна компанія
розвитку "Укрспецекспорт"
військово-технічного
співробітництва за
участю інтегрованих
науково-виробничих
структур
здійснення заходів,
спрямованих на
просування товарів
вітчизняного
оборонно-промислового
комплексу на ринки
держав, що не належать
до числа постійних
споживачів цих товарів,
і залучення до цього
процесу міжурядових
двосторонніх комісій з
питань
військово-технічного
співробітництва,
торговельно-економічних
місій у складі
закордонних
дипломатичних установ
України
забезпечення підтримки
маркетингової
діяльності, координації
та фінансування участі
національних експозицій
та делегацій у
міжнародних виставкових
заходах
удосконалення державної
системи експортного
контролю з метою
підвищення оперативності
розгляду заяв на
отримання дозволів
суб'єктами
військово-технічного
співробітництва,
недопущення порушень
міжнародних зобов'язань
та законодавства України
у цій сфері
розроблення
інвестиційних схем
реалізації міжнародних
проектів розвитку та
модернізації озброєння
та військової техніки
Впровадження здійснення поставок 2004-2010 Мінпромполітики
прогресивних схем товарів військового Мінекономіки
господарської взаємодії призначення шляхом Міноборони
між підприємствами лізингу, у кредит та в Мінфін
оборонно-промислового рахунок державного Фонд державного
комплексу та іноземними боргу, а також із майна
споживачами промислової застосуванням схем їх Держекспорт-
продукції часткової оплати шляхом контроль
використання Державна компанія
стратегічних мінеральних "Укрспецекспорт"
ресурсів держав -
споживачів і реалізації
контрактів з додатковими
зобов'язаннями
проведення гнучкої
цінової політики, у тому
числі безоплатної
передачі частини
застарілих зразків
військової техніки з
обов'язковим
закріпленням прав на її
технічне супроводження,
ремонт та модернізацію,
за умови оплати
передпродажної
підготовки і
транспортування, зокрема
із застосуванням
компенсаційних
(офсетних) програм
використання
консигнаційних складів
військової техніки у
провідних регіонах
(держав)
VI. Регіональні, соціальні та екологічні аспекти
реформування та розвитку оборонно-промислового
комплексу
Забезпечення погодження проектів -"- Мінпромполітики
узгодженості державної утворення інтегрованих Мінекономіки
політики реформування і науково-виробничих Міноборони
розвитку структур Фонд державного
оборонно-промислового оборонно-промислового майна
комплексу з регіональною комплексу з місцевими Рада міністрів
органами виконавчої Автономної
влади Республіки Крим
обласні,
Київська та
Севастопольська
міські
держадміністрації
Забезпечення погодження проектів 2004-2010 Мінпромполітики
узгодженості державної утворення інтегрованих Мінекономіки
політики реформування і науково-виробничих Міноборони
розвитку структур з галузевими Фонд державного
оборонно-промислового профспілками майна
комплексу із соціальною
політикою
Забезпечення поетапне забезпечення -"- Мінпромполітики
спроможності переробки супроводження повного Мінекономіки
та утилізації озброєння життєвого циклу Міноборони
та військової техніки, озброєння та військової Мінфін
боєприпасів та техніки інтегрованими Фонд державного
промислових відходів науково-виробничими майна
підприємств структурами Державна компанія
оборонно-промислового "Укрспецекспорт"
комплексу