МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
НАКАЗ
05.06.2013 № 317
 
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 червня 2013 р.
за № 1071/23603

Про затвердження Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" (2694-12) НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Вимоги до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, що додаються.
2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:
2.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
2.2. Внести його до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці (v0074811-12) .
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.
Міністр
Е. Ставицький
ПОГОДЖЕНО:
Тимчасово виконуючий обов'язки
Міністра регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України
Міністр охорони здоров'я України
Перший заступник Голови
Державної інспекції ядерного регулювання України -
Головний державний інспектор
з ядерної та радіаційної безпеки України
Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України
Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні
Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
репрезентативних всеукраїнських
об'єднань профспілок
Голова ЦК Профспілки працівників
текстильної та легкої промисловості
Голова Державної служби гірничого нагляду
та промислової безпеки України
Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва
Д.В. Ісаєнко
Р. Богатирьова
М.Х. Гашев
М. Болотських
В. Акопян
О. Мірошниченко
Г.В. Осовий
О. І. Єфіменко
О.І. Хохотва
М.Ю. Бродський
 
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
енергетики та вугільної
промисловості України
05.06.2013 № 317
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 червня 2013 р.
за № 1071/23603

ВИМОГИ

до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах

I. Сфера застосування

1.1. Ці Вимоги встановлюють механізм створення безпечних умов праці у робочих зонах, де існує потенційна можливість виникнення вибухонебезпечного середовища під час виконання робіт.
1.2. Ці Вимоги поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких пов’язана з потенційною можливістю виникнення вибухонебезпечного середовища.
1.3. Дія цих Вимог не поширюється на:
суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виготовлення, оброблення, застосування, зберігання і транспортування вибухових і хімічно нестійких речовин;
гірничодобувні підприємства, призначені для видобування твердої, рідкої чи газоподібної мінеральної речовини;
заклади охорони здоров’я, де газоповітряні суміші використовуються для лікування людей;
експлуатацію обладнання, що працює на газоподібному паливі, відповідно до Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі (856-2008-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 856;
використання транспортних засобів, яке регулюється міжнародними договорами України.
1.4. Терміни, що застосовуються у цих Вимогах, вживаються у таких значеннях:
безпечна експериментальна максимальна щілина (БЕМЩ) - максимальний проміжок між фланцями оболонки обладнання, крізь який не передається вибух з оболонки в навколишнє середовище.
вибухонебезпечне середовище - суміш повітря з горючими газами, парою, туманами, горючим пилом, у якій за наявності джерела запалювання вибухає весь об’єм суміші;
горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум’я в детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне горіння);
горюча пара - пара горючої рідини, яка у суміші з повітрям утворює пароповітряне вибухонебезпечне середовище;
горюча рідина - рідина, здатна запалюватись від джерела і самостійно горіти після його видалення;
горючий туман - краплі горючої рідини, що перебувають у завислому стані у повітрі і здатні утворити вибухонебезпечне середовище;
горючий пил - дрібні завислі у повітрі частинки твердої речовини, здатні за певної концентрації створити вибухонебезпечне пилоповітряне середовище;
джерело запалювання - відкрите полум’я, тліюча речовина, розпечені предмети, електричні розряди, теплові прояви хімічних реакцій і механічних дій, іскри від удару або тертя, ударні хвилі, електромагнітні випромінювання;
нижня і верхня концентраційні межі поширення полум’я - відповідно мінімальна і максимальна концентрації горючої речовини у повітрі, нижче і вище яких вибух не відбувається навіть за наявності джерела запалювання (далі - НКМ і ВКМ);
потенційно вибухонебезпечне середовище - середовище, у якому за умови недотримання вимог щодо величини БЕМЩ та допустимих концентрацій горючих речовин у повітрі може виникнути вибухонебезпечне середовище;
температура самозаймання - найнижча температура речовини, за якої виникає її займання без стороннього впливу.

II. Обов’язки роботодавців щодо запобігання небезпеці виникнення вибуху і зменшення його шкідливого впливу

2.1. Роботодавець повинен забезпечити проведення спеціального навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб та інших працівників під час прийняття на роботу та в процесі їх трудової діяльності відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України (z1148-03) , затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368 (z1147-03) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469.
2.2. Роботодавець зобов’язаний вжити технічних і організаційних заходів для запобігання вибухам у такій послідовності за пріоритетністю:
запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища;
запобігання виникненню джерел запалювання;
запобігання досягненню і перевищенню нижньої концентраційної межі поширення полум’я;
застосування вибухозахищеного обладнання, група вибухозахисту якого має відповідати категорії імовірної вибухонебезпечної суміші за величиною БЕМЩ, а температурний клас - групі імовірної вибухонебезпечної суміші за температурою самозаймання, відповідно до класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання (додаток 1).
2.3. Для запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища необхідно:
застосовувати герметичне виробниче обладнання;
застосовувати робочу і аварійну вентиляцію;
відводити і видаляти вибухонебезпечні суміші та ізолювати речовини, здатні їх утворити, з урахуванням показників їх вибухонебезпечності, наведених у додатках 2-4 до цих Вимог.
контролювати склад повітряного середовища, не допускати досягнення нижньої концентраційної межі поширення полум’я горючих газів і парів горючих рідин та наближення до цієї межі;
не допускати нашарування пилу горючих речовин.
2.4. Для запобігання виникненню джерела запалювання необхідні:
регламентація виконання вогневих робіт;
недопущення нагрівання обладнання до температури самозаймання вибухонебезпечного середовища;
застосування матеріалів, що не створюють іскор у разі удару;
застосування засобів захисту від атмосферної і статичної електрики, блукаючих струмів, струмів замикання на землю тощо;
застосування вибухозахищеного обладнання з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання;
застосування швидкодіючих засобів захисного вимикання електрообладнання;
обмеження інтенсивності електромагнітного та інших випромінювань;
усунення небезпечних теплових проявів хімічних реакцій і механічних дій;
запобігання контактам несумісних речовин відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні (z1410-04) , затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009.
2.5. Для обмеження шкідливого впливу вибуху на випадок, якщо він станеться, незважаючи на зазначені вище запобіжні заходи, роботодавець повинен передбачити:
застосування мінімально необхідної для технологічного процесу кількості здатних створити вибухонебезпечне середовище речовин;
застосування вогнеперепон, гідрозатворів, водяних і пилових заслонів, інертних газових або пилових завіс;
застосування обладнання, розрахованого на тиск вибуху;
розміщення вибухонебезпечних виробничих зон у захисних кабінах;
захист обладнання від руйнування у разі вибуху за допомогою пристроїв аварійного скидання тиску (запобіжних мембран і клапанів);
захист приміщень від руйнування шляхом улаштування легкоруйнівних перегородок і стінок, що межують з відкритим простором;
застосування систем активного придушення вибуху;
застосування засобів попереджувальної сигналізації;
застосування автоматичних установок пожежогасіння і пожежних сигналізацій та автоматичних систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.
2.6. Роботодавець повинен визначити рівень небезпеки, обумовлений потенційною можливістю виникнення вибухонебезпечного середовища, з урахуванням:
імовірності виникнення вибухонебезпечного середовища і тривалості його існування;
імовірності виникнення джерела запалювання, в тому числі електричного розряду;
особливостей використовуваних матеріалів, технології робіт, устаткування, їх можливої взаємодії;
особливостей приміщень, у яких можливе виникнення вибухонебезпечного середовища, зокрема наявності переходів в інші приміщення.
2.7. Роботодавець повинен провести класифікацію робочих приміщень залежно від імовірності виникнення вибухонебезпечного середовища і розподілити їх за зонами з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухонебезпечного обладнання.
Біля входу у приміщення, в яких існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, або на вхідних дверях необхідно розмістити напис "Вибухонебезпечна зона класу ___" та знаки заборони і попереджувальні знаки відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників (1262-2009-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262, а всередині таких приміщень мають бути на видному місці розміщені плани-схеми евакуації людей на випадок вибуху та інструкції щодо дій персоналу під час евакуації з приміщення у разі вибуху.
2.8. Електрообладнання, що застосовується в приміщеннях, у яких існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, необхідно вибирати з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухонебезпечного обладнання.
2.9. Якщо в одному приміщенні виконуються роботи працівниками різних підприємств, роботодавець, на підприємстві якого проводяться роботи, здійснює заходи, передбачені пунктами 2.3 і 2.4 розділу II цих Вимог, з метою запобігання вибуху.
2.10. В інструкції з охорони праці підприємства роботодавець повинен передбачити окремий розділ для врегулювання питання захисту від вибуху, який, зокрема, має містити:
визначення і оцінку небезпеки виникнення вибуху;
класифікацію приміщень за імовірністю виникнення вибухонебезпечного середовища;
перелік робочих зон, роботи в яких проводяться відповідно до письмових інструкцій з безпеки, розроблення яких організовує роботодавець;
опис заходів для запобігання вибуху в приміщеннях, у яких можливе виникнення вибухонебезпечного середовища для кожного робочого місця;
опис пристроїв, призначених для вибухобезпечної експлуатації обладнання (засобів робочої і аварійної вентиляції, вогнеперепон, гідрозатворів, водяних і пилових заслонів, інертних газових і пилових завіс);
опис застосованих знаків безпеки і попереджувальної сигналізації;
заходи, спрямовані на обмеження наслідків вибуху в разі його виникнення;
опис методів гасіння пожежі із запобіганням можливості повторного вибуху.
Розділ інструкції з охорони праці підприємства, яким врегульовано питання захисту від вибуху, підлягає перегляду у випадках змін технології ведення робіт, заміни обладнання, зокрема вентиляційного, змін в організації робіт, розширення виробництва або конверсії.
Роботодавець повинен врахувати у цьому розділі результати оцінювання небезпеки вибуху на підприємстві, положення чинних нормативних документів та стандартів, що стосуються питань вибухобезпеки.
Роботодавець повинен організувати нагляд за дотриманням працівниками вимог вибухобезпеки, викладених у зазначеному розділі.
2.11. Перевірки стану вибухобезпеки у виробничих приміщеннях здійснюються відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826 (z1531-11) "Про затвердження Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми Акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1531/20269.
2.12. Роботодавець відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників (z0226-12) , затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539, зобов’язаний забезпечити видачу нарядів-допусків до виконання робіт підвищеної небезпеки у потенційно вибухонебезпечних робочих приміщеннях, а також до виконання робіт, які в сукупності з іншими роботами можуть призвести до виникнення вибухонебезпеки (вивільнення горючих речовин, виникнення джерела запалювання тощо) (далі - наряд-допуск).
2.13. Роботодавець повинен відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (z0231-05) , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511, забезпечити проведення спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників, що працюють у потенційно вибухонебезпечному середовищі, належним методам запобігання вибуху і способам дій, якщо вибуху уникнути не вдалось.
2.14. У приміщеннях, де існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, необхідно забезпечити:
безперебійну роботу обладнання і систем захисту, які у випадку перебоїв у поданні енергії повинні залишатись у робочому стані;
можливість ручного вимикання джерел енергії для зупинки обладнання і відключення систем захисту, що спрацьовують автоматично у разі відхилення від нормальних умов роботи, якщо це не знизить рівень безпеки; до цієї операції можуть бути допущені тільки працівники, що мають належну підготовку і досвід;
у випадку спрацювання пристроїв автоматичної зупинки - швидке і безпечне розсіювання накопиченої енергії шляхом відведення на землю, виведення продуктів вибуху за межі робочого середовища.
2.15. Якщо у приміщенні можливе виникнення суміші кількох горючих газів, парів, туману або видів пилу горючих речовин, слід застосовувати захисні засоби і заходи, які відповідають захисту від вибуху найбільш вибухонебезпечної суміші.
2.16. У запобіжних заходах проти небезпеки вибуху необхідно враховувати імовірність розряду статичної електрики, якщо працівники або середовище здатні створити або переносити заряд. Працівників слід забезпечити захисним одягом і спеціальним взуттям, виготовленим з матеріалу, що не створює електростатичного заряду, відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (z0446-08) , затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.
Обладнання або його частини, здатні накопичувати електростатичний заряд, повинні бути належним чином заземлені.
2.17. Будь-яке проникнення чи/або виділення горючих газів, пари, туману або горючого пилу необхідно ліквідувати, горючі речовини відвести у навколишній простір, або ізолювати безпечним способом, або знешкодити.
2.18. Цех, технологічне обладнання, системи захисту, допоміжні з’єднувальні пристрої допускається вводити в експлуатацію тільки в тому випадку, якщо вони можуть бути безпечно використані в умовах вибухонебезпечного середовища.
2.19. Роботодавець повинен вжити всіх заходів для того, щоб у випадку, коли вибух все ж таки стався, він був керованим, його поширення було мінімальним і локалізувалось на одному робочому місці і обладнанні. На робочих місцях необхідно вжити заходів для зниження до мінімуму небезпеки фізичного впливу вибуху на працівників.
2.20. Роботодавець повинен забезпечити одержання працівниками оптичного та/або звукового попередження і видалення працівників з небезпечної зони до моменту, коли може статись вибух.
2.21. Необхідно забезпечити наявність засобів евакуації і стан перебування їх у готовності, щоб у випадку небезпеки працівники могли залишити небезпечну зону швидко й безпечно.
2.22. Роботодавець повинен забезпечити розроблення і впровадження на підприємстві плану заходів на випадок нещасних випадків, а у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій - організувати їх розслідування відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (1232-2011-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, та за результатами розслідування розробити і затвердити план заходів щодо запобігання подібним випадкам та аваріям.
2.23. Під час здійснення заходів з ліквідації наслідків аварій і аварійних ситуацій роботодавець повинен додержуватися вимог Правил пожежної безпеки в Україні (z1410-04) , затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009, та забезпечити виконання заходів, передбачених Правилами техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях (z1006-07) , затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 серпня 2007 року № 557, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 3 вересня 2007 року за № 1006/14273.
Директор департаменту
промислової безпеки,
охорони праці, цивільного
та фізичного захисту,
трудової та соціальної політики
О.М. Онищенко
 
Додаток 1
до Вимог до роботодавців
стосовно забезпечення
безпечного виконання робіт
у потенційно вибухонебезпечних
середовищах
(пункт 2.2)

КЛАСИФІКАЦІЯ

вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання

Таблиця 1

Категорії вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою

Категорія суміші повітря з газами або парою
Необхідна величина безпечної експериментальної щілини (БЕМЩ), мм
II
-
IIА
0,9 і більше
IIB
більше 0,5, але менше 0,9
IIC
0,5 і менше
 
Таблиця 2
Групи вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою
Група вибухонебезпечних сумішей
Температура самозаймання, °С
Т1
Вище 450
Т2
Те саме від 300 до 450
Т3
-//- від 200 до 300
Т4
-//- від 135 до 200
Т5
-//- від 100 до 135
Т6
-//- від 85 до 100
 
Таблиця 3
Класифікація вибухонебезпечних зон
Група вибухонебезпечних сумішей
Характеристика
0
Простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу
1
Простір, у якому імовірне утворення вибухонебезпечного середовища під час нормальної експлуатації обладнання (за розрахунковими параметрами)
2
Простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо виникає, то триває недовго
20
Простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення вибухонебезпечної суміші з повітрям
21
Простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари у кількості, достатній для утворення вибухонебезпечної суміші з повітрям
22
Простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’явитись не часто і існувати недовго або в якому відкладення вибухонебезпечного пилу можуть утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії
 
Таблиця 4
Класифікація вибухонебезпечності приміщень, суміжних з вибухонебезпечною зоною
Клас вибухонебезпечної зони
Клас зони приміщення, суміжного з вибухонебезпечною зоною і відділеного від неї стіною (перегородкою) з отворами і дверима, які знаходяться у вибухонебезпечній зоні
1
2
2
Невибухо- і непожежонебезпечна зона
21
22
22
Невибухо- і непожежонебезпечна зона
 
Таблиця 5
Підгрупи вибухозахищеного обладнання відповідно до категорії вибухонебезпечної суміші
Група або підгрупа обладнання
Категорія суміші, для якої обладнання є вибухозахищеним
IIA
IIA
IIB
IIA і IIB
II і IIC
IIA, IIB і IIC
 
Таблиця 6
Температурні класи обладнання групи II
Група вибухонебезпечної суміші
Гранична температура, °С
Температурний клас обладнання
Т1
450
Т1
Т1, Т2
300
Т2
Т1-Т3
200
Т3
Т1-Т4
135
Т4
Т1-Т5
100
Т5
Т1-Т6
85
Т6
 
Додаток 2
до Вимог до роботодавців
стосовно забезпечення
безпечного виконання робіт
у потенційно вибухонебезпечних
середовищах
(пункт 2.3)
Таблиця

КАТЕГОРІЇ І ГРУПИ

вибухонебезпечності повітряних сумішей вибухонебезпечних речовин

№ з/п
Назви речовин, що утворюють вибухонебезпечну суміш з повітрям
Категорія вибухонебезпечності сумішей за величиною БЕМЩ
Група вибухонебезпечності сумішей за температурою самозаймання
1
2
3
4
1
Аліл хлористий
IIA
T1
2
Аміак
IIA
T1
3
Амілацетат
IIA
T2
4
Ангідрид оцтовий
IIA
T2
5
Ацетилацетон
IIA
T2
6
Ацетилен
IIC
T2
7
Алкілбензол
IIA
T2
8
Ацетил хлористий
IIA
T2
9
Ацетопропілхлорид
IIA
T2
10
Ацетальдегід
IIA
T4
11
Альдегід ізомасляний
IIA
T4
12
Альдегід масляний
IIA
T4
13
Альдегід пропіоновий
IIA
T4
14
Альдегід ізовалеріановий
IIA
T3
15
Акролеїн
IIB
T3
16
Ацетонітрил
IIA
T1
17
Ацетон
IIA
T1
18
Бензин Б 95/130
IIA
T2
19
Бензин А-72, А-76, "Галоша";
екстракційний за МРТУ 12Н-20-63
IIA
T3
20
Бензол
IIA
T1
21
Бензотрифторид
IIA
T1
22
1,3-Бутадієн
T2
23
Бутан
IIA
T2
24
n-Бутанол
IIA
T2
25
Бутанол (2)
T2
26
Бутилацетат
IIA
T2
27
Бутилпропіонат
IIA
T2
28
Бутилметакрилат
IIA
T3
29
Вінілацетат
IIA
T2
30
Вініліденхлорид
IIA
T1
31
Вініл хлористий
IIA
T1
32
Вінілтрихлорсилан
IIB
T3
33
Вініл фтористий
IIA
Т2
34
Водень, водяний газ
IIC
T1
35
Вуглецю оксид
IIA
T1
36
Газ доменний
IIA
T1
37
Газ міський (Н - 57% ; СО - 16%)
IIB
-
38
Газ коксовий
IIВ
T1
39
Газ світильний - ІІС - Т1
IIС
T1
40
Гексан
IIA
Т3
41
n-Гексан
-
T3
42
Гептан
IIA
T3
43
n-Гептан
-
T3
44
Декан
IIA
T4
45
Діоксан
IIB
T2
46
1,4-Діоксан
-
T2
47
1-, 2-Дихлорпропан
IIA
T1
48
Дихлоретан
IIA
T1
49
Діетиламін
IIA
T1
50
Діатол
IIA
T2
51
Діізопропіламін
IIA
T2
52
Диметиламін
IIA
T2
53
Диметилформалід
IIA
T2
54
Діізобутиламін
IIA
T3
55
Дипропіламін
IIA
T3
56
Дивініл
IIB
T2
57
4,4-Диметилдіоксан
IIB
T2
58
Диметилдихлорсилан
IIB
T2
59
Діетилдихлорсилан
IIB
T2
60
Етан
IIA
T1
61
Етилацетат
IIA
T2
62
Етилен
IIB
T2
63
Етилену окис
IIB
T2
64
Етилбензол
IIA
T2
65
Етилдихлортіофосфат
IIA
T3
66
Етилметилкетон
-
67
Етилмеркаптан
IIA
T3
68
Ефір діетиловий
IIB
T3
69
Ефір ди-n-бутиловий
IIB
T4
70
Ефір діетиловий етиленгліколю
IIB
T4
71
Ефір діізопропіловий
IIA
T4
72
Ефір петролейний
IIA
T1
73
Етил хлористий
IIA
T3
74
Етиламін
IIA
T1
75
Етилбутират
IIA
T2
76
Етилендіамін
IIA
T2
77
Етиленхлоргідрин
IIA
T2
78
Етилізобутират
IIA
T2
79
Епіхлоргідрин
IIB
T2
80
Етилдихлорсилан
IIB
T2
81
Етилтрихлорсилан
IIB
T3
82
Етилцелозольв
IIB
T2
83
Ізооктан
IIA
T3
84
2, 2,4-Ізооктан
-
T2
85
Ізопентан
IIA
T2
86
Ізобутилен
IIA
T2
87
Ізобутан
IIA
T1
88
Ізопропілбензол
IIA
T1
89
Ізобутил хлористий
IIA
T1
90
Ізопрен
IIA
T2
91
Ізопропіламін
IIA
T2
92
Ізооктилен
IIA
T2
93
Камфен
IIA
T3
94
Керосин
IIA
T3
95
Кислота оцтова
IIA
T3
96
Кислота пропіонова
IIA
T1
97
Кислота акрилова
IIB
T2
98
Кислота синільна
IIB
T2
99
Ксилол
IIA
T1
100
п-Ксилол
-
T1
101
Масло камфорне
IIB
T1
102
Метан
IIA
T2
103
Метилаль
-
T1
104
Метил-ізобутил-кетон
IIA
T3
105
Метилацетат
IIA
T1
106
a-Метилстирол
IIA
T1
107
Метил хлористий
IIA
T1
108
Метил ізоціанат
IIA
T1
109
Метилхлорформіат
IIA
T1
110
Метилциклопропілкетон
IIA
T1
111
Метилетилкетон
IIA
T1
112
Метиламін
IIA
T2
113
Метилметакрилат
IIА
T2
114
Метилмеркаптан
IIA
T2
115
Метилтрихлорсилан
IIA
T2
116
Метилтіофен
IIA
T2
117
Метилфуран
IIA
T2
118
Метилхлорметилдихлорсилан
IIA
T2
119
Мезитилу оксид
IIA
T2
120
Моноізобутиламін
IIA
T2
121
Метилбутену-2 оксид-2
IIB
T2
122
Морфолін
IIA
T3
123
Метилакрилат
IIB
T2
124
Метилвінілхлорсилан
IIB
T2
125
Метилдихлорсилан
IIC
T2
126
Нафта
IIA
T3
127
Нафталін
-
T1
128
n-Нонан
-
T3
129
Нітрил акрилової кислоти
IIB
T2
130
Нітроциклогексан
IIB
T2
131
Паливо Т-1, ТС-1
IIA
T3
132
Паливо дизельне (зимове)
IIB
T3
133
Пентан
IIA
Т3
134
Пропан
IIA
Т1
135
Пропілен
IIA
T2
136
Пропіламін
IIA
T2
137
Пентадієн-1,3
IIA
T2
138
Піридин
IIA
T1
139
Поліефір ТГМ-3
IIA
T3
140
Пропілену оксид
IIB
T2
141
Розчинники Р-4, РС-1
IIA
T1
142
Розбавлювач РЕ-1
IIA
T2
143
Розчинники № 646, № 647, № 648, № 649, РС-2, БЕФ, АЕ
IIA
T2
144
Розбавлювачі РДВ; РКБ-1; РКБ-2
IIA
T2
145
Розчинник № 651
IIA
T3
146
Розчинники АМР; АКР
IIB
T2
147
Сірководень
IIB
T3
148
Сірковуглець
IIC
T5
149
Скипидар
IIA
T3
150
Спирт аміловий
IIA
T3
151
Спирт бутиловий нормальний
IIA
T2
152
Спирт бутиловий третичний
IIA
T2
153
Спирт діацетиловий
IIA
T1
154
Спирт етиловий
IIA
T2
155
Спирт ізоаміловий
IIA
T2
156
Спирт ізобутиловий
IIA
T2
157
Спирт ізопропіловий
IIA
T2
158
Спирт метиловий
IIA
T2
159
Стирол
IIA
T1
160
Сольвент нафтовий
IIA
T1
161
n-Тетрадекан
-
T3
162
Толуол
IIA
T1
163
Трихлорсилан
IIA
T3
164
Трифторхлорпропан
IIA
T1
165
Трифторпропен
IIA
T1
166
Трифторетан
IIA
T1
167
Трифторхлоретилен
IIA
T1
168
Триетиламін
IIA
T1
169
Трифторпропілметилдихлорсилан
IIA
T2
170
Трифторетилен
IIA
T2
171
Триметиламін
IIA
T2
172
Триетиламін
IIA
T3
173
Тетраметилдіамінометан
IIA
T4
174
1-, 1,3-Триетоксибутан
IIA
T4
175
Триметилхлорсилан
IIB
T2
176
Трихлорсилан
IIC
T3
177
Уайт-спірит
IIA
T3
178
Формальдегід
IIB
T2
179
Фуран
IIB
T2
180
Фурфурол
IIB
T2
181
Формальгліколь
IIB
T3
182
Хлорбензол
IIA
T1
183
Циклогексан
IIA
T3
184
Циклогексанол
IIA
T2
185
Циклогексанон
IIA
T2
186
Циклопентадієн
IIA
T1
187
Циклогексиламін
IIA
T3
 
Додаток 3
до Вимог до роботодавців
стосовно забезпечення
безпечного виконання робіт
у потенційно вибухонебезпечних
середовищах
(пункт 2.3)
Таблиця

НИЖНЯ І ВЕРХНЯ КОНЦЕНТРАЦІЙНІ МЕЖІ

поширення полум’я горючих газів і парів горючих рідин (за температури 20 °С)

№ з/п
Речовина
Нижня концентраційна межа
Верхня концентраційна межа
% за об’ємом
г/м-3
% за об’ємом
г/м-3
1
2
3
4
5
6
1
Альдегід оцтовий
3,97
72,6
57,0
1044,0
2
Амілацетат
1,08
90,0
10,0
540,0
3
Анілін
1,32
61,0
-
-
4
Аміак
17,0
112,0
27,0
189,0
5
Ацетилен
2,5
16,5
82,0
885,6
6
Ацетон
2,91
38,6
13,0
314,0
7
Бензин (температура кипіння 105 °С)
2,4
137,0
4,9
281,0
8
Бензин (температура кипіння 64-94 °С)
1,9
-
5,1
-
9
Бензол
1,43
42,0
9,5
308,0
10
Блаугаз
4,0
-
8,0
-
11
Бензальдегід
1,31
57,6
-
-
12
Бутан
1,8
37,4
8,5
204,8
13
Бутилен
1,7
39,5
9,0
209,0
14
Бутилацетат
1,43
83,0
15,0
721,0
15
Водень
4,09
3,4
80,0
66,4
16
Вуглецю сіркооксид
11,9
-
28,5
-
17
Вуглецю (ІІ) оксид
12,5
145
80,0
928,0
18
Газ нафтовий
3,2
-
13,6
-
19
Газ доменний
46,0
-
68,0
-
20
Газ генераторний
20,0
-
75,0
-
21
Газ сланцевий
6,0
-
40,0
-
22
Газ коксовий
5,6
-
30,4
-
23
Гексан
1,24
39,1
6,0
250,0
24
Дивініл
2,06
44,8
11,47
256,9
25
Діоксан
2,14
-
22,5
-
26
Діетилу пероксид
2,31
-
-
-
27
Диціан
6,6
-
42,6
-
28
Етилбензол
1,03
31,0
-
-
29
Етилен
3,11
35,0
35,0
406,0
30
Етилнітрит
3,0
-
50,0
-
31
Етилацетат
2,98
80,4
11,4
407,0
32
Етилену оксид
3,66
54,78
80,0
1462,0
33
Етилформіат
3,5
108,0
16,5
508,7
34
Етан
3,07
31,2
14,95
186,8
35
Ефір діетиловий
1,9
38,6
51,0
1576,0
36
Ефір метилетиловий
2,0
-
10,0
-
37
Ефір петролейний
1,1
-
5,9
-
38
Камфора
0,61
-
3,5
-
39
Ксилол
1,0
44,0
7,6
334,0
40
Керосин
0,64
-
7,0
-
41
Метилацетат
3,15
133,0
15,6
431,0
42
Метилформіат
5,05
-
22,7
-
43
Метан
5,28
16,66
15,4
102,6
44
Метилетилкетон
1,90
59,2
12,0
360,0
45
Метилбутилкетон
1,22
-
8,0
-
46
Метилпропілкетон
1,,49
-
8,15
-
47
Нафталін
0,44
23,5
-
-
48
Пентан
1,47
32,8
8,0
238,5
49
Пропан
2,31
36,6
9,5
173,8
50
Пропіл ацетат
1,9
80,0
6,3
266,5
51
Пропілформіат
2,42
89,0
-
-
52
Псевдобутилен
1,8
41,8
7,8
181,7
53
Пропілен
2,3
34,8
11,1
169,0
54
Пропілбензол
0,66
33,0
-
-
55
Паральдегід
1,3
3,5
-
56
Піридин
1,85
-
12,5
-
57
Скипидар
0,73
41,3
-
-
58
Спирт аміловий
1,48
43,5
-
-
59
Спирт бутиловий
1,81
53,0
8,0
554,4
60
Спирт ізоаміловий
1,2
48,0
-
-
61
Спирт ізопропіловий
2,23
62,5
10,2
255,0
62
Спирт метиловий
6,7
46,5
38,5
512,0
63
Спирт етиловий
3,61
50,0
19,0
363,0
64
Спирт пропіловий
2,34
63,7
9,2
230,0
65
Сірководень
4,0
61,0
44,5
628,0
66
Сірковуглець
1,33
31,5
50,0
157,5
67
Толуол
1,25
38,2
7,0
268,0
68
Фурфурол
2,0
109,6
-
-
 
Додаток 4
до Вимог до роботодавців
стосовно забезпечення
безпечного виконання робіт
у потенційно вибухонебезпечних
середовищах
(пункт 2.3)
Таблиця

ТЕМПЕРАТУРА

самозаймання і нижня концентраційна межа поширення полум’я пилу горючих речовин

№ з/п
Речовина, що утворює пил
Температура самозаймання пилу, °С
Нижня концентраційна межа поширення полум’я, г/м-3
1
2
3
4
1
Альтакс
645
37,8
2
Алюміній
550
40,0
3
Амінопласт
725
52,0
4
Антрацен
505
5,0
5
Борошно горохове
560
25,0
6
Борошно деревне
430
11,2
7
Борошно зернових культур (пшениця, жито тощо)
666
22,7
8
Борошно рибне (бідне на жир)
950
27,7
9
Борошно коркове
460
15,0
10
Борошно кров’яне
850
7,6
11
Вініліт
667
26,6
12
Висівки пшеничні
825
45,4
13
Висівки житні
800
52,9
14
Вугілля деревне
-
68,8
15
Вугілля буре (з розміром частинок менше 70 мкм)
-
50-150
16
Вугілля кам’яне (з розміром частинок менше 70 мкм)
-
100-250
17
Галаліт
950
8,0
18
Гідрохінон
800
7,6
19
Гума промислова
1000
10,1
20
Ебоніт
360
7,6
21
Етилцелюлоза
657
37,8
22
Каніфоль
325
12,6
23
Казеїн
520
45,0
24
Камфора
850
10,1
25
Какао
420
45,0
26
Каучук синтетичний
320
30,0
27
Кероген
597
25,0
28
Крохмаль картопляний
430
40,3
29
Крохмаль кукурудзяний
410
32,5
30
Кислота адіпінова
550
35,0
31
Лігнін бавовняний
775
63,0
32
Лушпиння вівсяне
666
22,7
33
Магній
480
20-30
34
Макуха соняшникова
825
22,7
35
Млиновий пил, сірий
800
17,6
36
Молоко сухе
875
7,6
37
Монтан-віск
375
9,0
38
Нафталін
575
2,5
39
Пек
925
15,0
40
Поліпропілен
890
12,6
41
Полістирол
475
25,0
42
Поліетилен
450
25,0
43
Пропазин технічний
775
27,8
44
Сірка
235
2,3
45
Сланець
830
58,0
46
Симазин технічний
790
38,2
47
Симазин товарний
740
42,9
48
Смола 113-61
-
12,0
49
Смола фенолова
460
25,0
50
Смола епоксидна Е-49
477
17,2
51
Сіль АГ
636
12,6
52
Скло органічне
579
12,6
53
Сульфадимезин
900
25,0
54
Титан
330
45,0
55
Торф фрезерний
750-780
30-100
56
Фенопласт
491
36,8
57
Цирконій
253
40
58
Целюлози ацетат
410
35,0
59
Цукор буряковий
360
8,9
60
Чай
925
32,8
61
Шелак
900
15,0
62
Янтар
680
20,2