УГОДА
між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення
Україна
та
Республіка Польща,
далі "Договірні Сторони",
прагнучи врегулювати взаємні стосунки між обома державами у сфері соціального забезпечення, домовились про таке:
ЧАСТИНА I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1
Визначення
1. У цій Угоді нижченаведені терміни означають:
(1) "законодавство" - закони та інші нормативно-правові акти, які регулюють види соціального забезпечення, згадані у статті 2,
(2) "компетентний орган":
1) В Україні - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;
2) В Республіці Польща - міністр, відповідальний за соціальне забезпечення,
(3) "компетентна установа" - установа, відповідальна за застосування законодавства,
(4) "установа зв'язку" - установа, яка забезпечує координацію та обмін інформацією між установами Договірних Сторін з метою застосування цієї Угоди,
(5) "проживання" - місце постійного проживання відповідно до правових норм кожної з Договірних Сторін",
(6) "перебування" - тимчасове перебування,
(7) "страховий стаж" - періоди сплати страхових внесків, періоди роботи за наймом або самостійної трудової діяльності, визначені або визнані такими законодавством, згідно з яким вони накопичені, а також періоди, прирівняні до них, відповідно до законодавства Договірної Сторони,
(8) "застрахований" - особа, яка є або була застрахована, відповідно до законодавства Договірної Сторони,
(9) "допомога" - пенсія та інші види грошової допомоги, передбачені законодавством Договірної Сторони, з урахуванням усіх доплат, надбавок та підвищень, які стосуються цих виплат.
2. Інші терміни, які використовуються у цій Угоді мають значення, надане їм законодавством кожної із Договірних Сторін.
Стаття 2
Об'єктивна сфера застосування
1. Ця Угода застосовується:
(1) Стосовно України - до законодавства щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування, що стосується:
1) хвороби (тимчасової непрацездатності), вагітності та пологів (материнства);
2) нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та/або смерті з цих причин;
3) безробіття;
4) пенсії за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
5) допомоги на поховання.
(2) Стосовно Республіки Польща - до законодавства щодо обов'язкового страхування та таких видів допомоги по соціальному забезпеченню:
1) допомоги по безробіттю,
а також до соціального страхування та соціального страхування аграріїв:
2) допомоги у разі хвороби та материнства,
3) пенсій, допомоги у випадку непрацездатності та сімейних рент,
4) допомоги у разі випадку на роботі та професійних захворювань,
5) допомоги на поховання.
2. Ця Угода застосовується також до всіх законів та інших нормативно-правових актів, які змінюють або доповнюють законодавство.
3. Ця Угода не застосовується до законів та інших нормативно-правових актів, які поширюють існуюче законодавство однієї із Договірних Сторін на нові категорії отримувачів допомоги, якщо компетентний орган цієї Договірної Сторони повідомить компетентний орган іншої Договірної Сторони протягом шести місяців з дня оприлюднення таких нових законів або інших нормативно-правових актів, про те, що не передбачається такого розширення цієї Угоди.
4. Стосовно України ця Угода не застосовується до спеціальних схем пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших осіб, пенсійне забезпечення яких здійснюється на умовах, відмінних від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Стаття 3
Суб'єктивна сфера застосування
Ця Угода застосовується до:
1) осіб, які підпадають або підпадали під дію законодавства однієї або обох Договірних Сторін,
2) інших осіб, якщо їхні права набуті від осіб, згаданих в пункті 1).
Стаття 4
Рівне ставлення
Якщо цією Угодою не передбачено інше, особи, на яких поширюються положення цієї Угоди, несуть обов'язки і користуються правами, які передбачені законодавством другої Договірної Сторони, на тих самих умовах, що громадяни цієї Договірної Сторони.
Стаття 5
Переказ допомоги
1. Якщо цією Угодою не передбачено інше, допомога, яка підлягає виплаті на підставі законодавства однієї Договірної Сторони, не може бути зменшена, зупинена, скасована або затримана з тієї причини, що правомочна особа проживає на території іншої Договірної Сторони.
2. Положення пункту 1 не застосовується:
1) У випадку України: до допомоги по безробіттю.
2) У випадку Республіки Польща до: допомоги по безробіттю; виплат, призначених в особливому порядку та як виняток.
ЧАСТИНА II
ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ
Стаття 6
Загальне положення
Якщо статтями 7 і 8 цієї Угоди не передбачено інше, на особу, яка підпадає під дію цієї Угоди, поширюється законодавство тієї Договірної Сторони, на території якої вона здійснює трудову діяльність.
Стаття 7
Особливі положення
1. Якщо особу, яка працевлаштована у роботодавця, який зареєстрований на території однієї Договірної Сторони, буде направлено на територію іншої Договірної Сторони з метою виконання роботи для цього роботодавця, на неї поширюється законодавство першої Договірної Сторони, за умови, що передбачений період виконання роботи не перевищує 24 місяців. Якщо період виконання роботи перевищить 24 місяці, надалі застосовується законодавство першої Договірної Сторони протягом наступного періоду, який не перевищує 36 місяців, за умови, що компетентний орган другої Договірної Сторони, або компетентна установа, уповноважена цим органом, надасть на це згоду.
2. На самозайняту особу, яка зазвичай здійснює свою діяльність на території однієї Договірної Сторони, і тимчасово переносить свою діяльність на територію іншої Договірної Сторони, поширюється законодавство першої Договірної Сторони на період здійснення цієї діяльності, але не довше ніж протягом 24 місяців.
3. На подорожуючий персонал транспортного підприємства, який працює на території обох Договірних Сторін, поширюється законодавство Договірної Сторони, на території якої підприємство зареєстроване.
4. На екіпаж морського судна поширюється законодавство тієї Договірної Сторони, під прапором якої судно плаває.
5. На державних службовців та прирівняних до них осіб поширюється законодавство тієї Договірної Сторони, у державних органах якої вони працюють.
6. На членів персоналу дипломатичних місій, а також консульських установ поширюються норми Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року (
995_048)
, а також Віденської Конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року (
995_047)
.
Стаття 8
Винятки
Компетентні органи обох Договірних Сторін або визначені ними установи можуть, за взаємною згодою, встановити винятки з положень статті 6 та статті 7 (пунктів 1-5) стосовно будь-якої особи або групи осіб в їхніх інтересах.
ЧАСТИНА III
ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО РІЗНИХ ВИДІВ ДОПОМОГИ
РОЗДІЛ 1
Допомога по безробіттю
Стаття 9
Визначення права
1. Страховий стаж, набутий відповідно до законодавства однієї з Договірних Сторін, враховується у разі необхідності, за умови, що він не співпадає, при визначенні права на допомогу по безробіттю відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони, якщо зацікавлена особа має страховий стаж, набутий безпосередньо перед втратою роботи згідно із законодавством цієї іншої Договірної Сторони.
2. Тривалість виплати допомоги по безробіттю підлягає скороченню на період, в якому безробітний отримував таку допомогу на території іншої Договірної Сторони протягом останніх 12 місяців до дня подання заяви.
РОЗДІЛ 2
Хвороба та материнство
Стаття 10
Врахування страхового стажу
Періоди страхового стажу, набуті відповідно до законодавства кожної із Договірних Сторін, враховуються, у разі необхідності, при визначенні права на допомогу та періоду її виплати, за умови, якщо вони не співпадають.
Стаття 11
Допомога у випадку хвороби та материнства
Допомога у випадку хвороби та материнства призначається та виплачується відповідно до законодавства та за рахунок тієї Договірної Сторони, на території якої особа є застрахованою.
Виплата такої допомоги за кордон здійснюється у випадку, якщо це передбачено законодавством, що застосовується.
РОЗДІЛ 3
Пенсії
Стаття 12
Підсумовування страхового стажу
1. Якщо законодавство однієї Договірної Сторони ставить в залежність набуття, збереження або поновлення права на пенсію від набуття страхового стажу, то компетентна установа цієї Договірної Сторони враховує, у необхідному обсязі, страховий стаж, набутий відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони так, ніби цей страховий стаж набутий відповідно до законодавства, яке вона застосовує, за умови, що цей стаж не співпадає.
2. Якщо законодавство однієї Договірної Сторони ставить в залежність отримання права на пенсію від набуття страхового стажу у професії, на яку поширюється страхування, що функціонує в спеціальній системі, або від виконання певної трудової діяльності, то страховий стаж, набутий в цій професії або при виконанні такої трудової діяльності відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони, підсумовується при призначенні пенсії.
3. Якщо, після підсумовування, відповідно до пункту 1, застрахована особа не набуває права на пенсію, компетентна установа Договірної Сторони враховує страховий стаж, набутий в третій державі, з якою обидві Договірні Сторони зв'язані міжнародною угодою, яка передбачає підсумовування страхового стажу.
Стаття 13
Страховий стаж, менший ніж 12 місяців
1. Якщо страховий стаж, набутий відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони менший ніж 12 місяців і на підставі цього стажу зацікавлена особа не набуває права на пенсію відповідно до цього законодавства, то компетентна установа цієї Договірної Сторони не призначає пенсію.
2. Не порушуючи положення пункту 1, страховий стаж менший ніж 12 місяців, набутий відповідно до законодавства кожної із Договірних Сторін, враховуються компетентною установою тієї Договірної Сторони, в якій при підсумовуванні цього стажу виникає право на пенсію.
Стаття 14
Зрівняння фактів і випадків
Факти і випадки, які впливають на набуття права, зупинення або розмір пенсії, які виникли на території однієї Договірної Сторони, враховуються як такі, що виникли на території іншої Договірної Сторони.
Стаття 15
Пенсії без підсумовування страхового стажу
Якщо відповідно до законодавства однієї із Договірних Сторін, існує право на пенсію без врахування страхового стажу, набутого відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони, компетентна установа визначає право на цю допомогу та її розмір виключно на підставі страхового стажу, набутого згідно із законодавством, яке вона застосовує.
Стаття 16
Пенсії з підсумовуванням страхового стажу
Якщо відповідно до законодавства однієї із Договірних Сторін, право на пенсію виникає після застосування положень статті 12 цієї Угоди, компетентна установа цієї Договірної Сторони призначає пенсію у такий спосіб:
1) підраховує теоретичний розмір пенсії, належний у випадку, якщо б весь страховий стаж був набутий відповідно до чинного законодавства;
2) для визначення теоретичного розміру пенсії, про яку йдеться у пункті 1, при встановленні бази розрахунку, враховується лише заробітна плата, отримана відповідно до законодавства, що застосовується компетентною установою, а також внески, сплачені відповідно до цього законодавства;
3) на основі теоретичного розміру, про який йдеться у пункті 1, компетентна установа визначає дійсний розмір пенсії, на підставі пропорції страхового стажу, набутого відповідно до законодавства, яке застосовує компетентна установа, що призначає пенсію, до суми загального набутого страхового стажу.
РОЗДІЛ 4
Нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання
Стаття 17
Право на допомогу
1. Право на допомогу у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначається відповідно до законодавства Договірної Сторони, яке поширювалось на застраховану особу на момент нещасного випадку на виробництві або під час виконання роботи, в результаті якої в неї виникло професійне захворювання.
2. Якщо призначення допомоги у разі професійного захворювання, відповідно до законодавства однієї із Договірних Сторін, залежить від підтвердження цього захворювання вперше на території цієї Договірної Сторони, то ця умова вважається виконаною, якщо це захворювання було вперше підтверджено на території іншої Договірної Сторони.
3. Якщо призначення допомоги у разі професійного захворювання, відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони, залежить від виконання роботи, яка спричинила це захворювання, протягом певного періоду часу, то компетентна установа цієї Договірної Сторони, враховує також період виконання роботи того самого типу відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони.
4. У випадку допомоги у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застосовуються положення статті 11 цієї Угоди.
Стаття 18
Загострення професійного захворювання
1. Якщо право на допомогу у разі професійного захворювання виникло відповідно до законодавства однієї із Договірних Сторін, компетентна установа цієї Договірної Сторони несе відповідальність за здійснення виплат у разі загострення професійного захворювання навіть, якщо це загострення наступило в момент, коли особа підпадала під дію законодавства іншої Договірної Сторони, якщо вона не виконувала там роботи, яка може спричинити професійне захворювання.
2. В разі загострення професійного захворювання в особи, яка отримує допомогу у зв'язку із професійним захворюванням відповідно до законодавства першої Договірної Сторони, під час виконання роботи, яка може спричинити професійне захворювання, на території другої Договірної Сторони:
1) компетентна установа першої Договірної Сторони як і раніше виплачує призначену допомогу, не зважаючи на загострення професійного захворювання,
2) компетентна установа другої Договірної Сторони, під дію законодавства якої особа підпадає під час виконання роботи, яка може спричинити загострення професійного захворювання, призначає допомогу у сумі різниці між розміром допомоги, яка надається після загострення професійного захворювання та розміром допомоги, яка б надавалася перед загостренням професійного захворювання відповідно до законодавства, що застосовується.
РОЗДІЛ 5
Допомога на поховання
Стаття 19
Визначення права
1. Право на допомогу на поховання визначає компетентна установа Договірної Сторони, законодавство якої поширюється на працівника, самозайняту особу або пенсіонера на момент смерті.
2. Якщо в результаті смерті особи, яка отримувала пенсію відповідно до законодавства обох Договірних Сторін, право на допомогу на поховання належить відповідно до законодавства кожної із Договірних Сторін, то допомогу на поховання призначає компетентна установа тієї Договірної Сторони, на території якої пенсіонер проживав на момент смерті.
3. Положення пунктів 1 і 2 застосовується, відповідно, до осіб, про яких йдеться у пункті 2 статті 3 цієї Угоди.
ЧАСТИНА IV
РІЗНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 20
Повноваження компетентних органів
Компетентні органи з метою реалізації цієї Угоди:
1) погоджують в Адміністративному договорі щодо застосування Угоди механізм реалізації цієї Угоди,
2) визначають установи зв'язку та компетентні установи з метою спрощення та прискорення виконання положень цієї Угоди,
3) здійснюють обмін інформацією щодо змін у законодавстві, які можуть впливати на виконання положень цієї Угоди.
Стаття 21
Адміністративна та правова допомога, медичне обстеження
1. Компетентні органи, установи зв'язку та компетентні установи обох Договірних Сторін надають взаємну допомогу під час виконання положень цієї Угоди. Допомога є безкоштовною, окрім випадків, коли компетентні органи домовляться, що частину коштів за надану допомогу буде повернено.
2. Довідки та документи, видані компетентними органами, компетентними установами та установами зв'язку однієї Договірної Сторони визнаються компетентними органами, установами зв'язку та компетентними установами іншої Договірної Сторони.
Стаття 22
Захист даних
1. Усі особисті дані, якими обмінюються Договірні Сторони з метою реалізації положень цієї Угоди, є конфіденційними. Після передачі даних, до них застосовуються правові норми щодо захисту даних тієї Договірної сторони, яка ці дані приймає.
2. Використання особистих даних з іншою метою, ніж це передбаченою у пункті 1, може здійснюватися виключно за згоди зацікавленої особи.
Стаття 23
Звільнення від зборів та легалізації
1. Якщо законодавство однієї Договірної Сторони передбачає, що заява, документ або довідка не підлягають або звільняються, повністю або частково, від зборів, то це стосується і заяв, документів або довідок, поданих відповідно до законодавства, іншої Договірної Сторони.
2. Документи та письмові заяви будь-якого типу, необхідні для застосування положень цієї Угоди, не вимагають легалізації дипломатичними та консульськими установами.
Стаття 24
Подача документів
1. Заяви, оскарження рішення, звернення, подані компетентному органу, компетентним установам та установам зв'язку однієї Договірної Сторони, вважаються поданими у ці самі терміни компетентному органу, установам зв'язку та компетентним установам іншої Договірної Сторони.
2. Заява про призначення допомоги відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони, вважається заявою про призначення відповідної допомоги згідно із законодавством іншої Договірної Сторони, за винятком ситуацій, коли особа, яка подає заяву, просить, щоб призначення пенсії за віком згідно із законодавством іншої Договірної Сторони було відкладено.
Стаття 25
Використання мови
1. Для застосування цієї Угоди, компетентні органи, компетентні установи та установи зв'язку Договірних Сторін використовують державну мову обох Договірних Сторін.
2. Компетентні органи, компетентні установи та установи зв'язку однієї Договірної Сторони не можуть відхиляти заяви, оскарження та інші, подані до них документи, з причини того, що вони були оформлені державною мовою іншої Договірної Сторони.
Стаття 26
Здійснення виплат
Компетентні установи кожної з Договірних Сторін здійснюють виплату допомоги на підставі цієї Угоди безпосередньо правомочним особам, які проживають на території іншої Договірної Сторони, у національній валюті своєї держави, а у випадку відсутності конвертації цієї валюти, в іншій вільноконвертованій валюті.
Стаття 27
Вирішення спорів
Усі спори, які виникли між Договірними Сторонами щодо застосування та тлумачення положень цієї Угоди, вирішуються спільно компетентними органами Договірних Сторін.
ЧАСТИНА V
ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 28
Перехідні положення
1. Ця Угода не надає права на виплату допомоги за період, який передує даті набрання нею чинності.
2. При визначенні права на допомогу відповідно до цієї Угоди враховується також страховий стаж, набутий відповідно до законодавства Договірних Сторін до набрання нею чинності.
3. З урахуванням пункту 1, ця Угода застосовується до страхових випадків які виникли до набрання нею чинності за умови, що зобов'язання, які виникли внаслідок цього, не були попередньо врегульовані.
4. Допомога, призначена до набрання чинності цією Угодою, може бути переглянута на прохання зацікавленої особи відповідно до цієї Угоди, якщо такі зміни виникають виключно на підставі положень цієї Угоди. Якщо такий перегляд спричинить відсутність права або зменшення розміру допомоги, яка виплачувалась раніше, компетентна польська установа забезпечить доплату до суми виплачуваної польської та української допомоги або української допомоги у розмірі цієї допомоги, яка виплачувалась раніше, за умови, що особа, яка її отримує, проживає на території Республіки Польща.
5. У випадку застосування статті 7 до осіб, відряджених на територію Договірної Сторони до дати набрання чинності цією Угодою, вважається, що період роботи, про який йдеться у цій статті, розпочнеться з цієї дати.
Стаття 29
Термін дії Угоди
1. Ця Угода укладається на невизначений термін. Вона може бути денонсована кожною із Договірних Сторін шляхом письмового повідомлення дипломатичними каналами не пізніше ніж за шість місяців до закінчення поточного календарного року. У цьому випадку Угода втрачає силу із закінченням року.
2. У випадку денонсації цієї Угоди, усі права, набуті відповідно до її положень, зберігаються.
3. Звернення, подані перед днем втрати чинності цією Угодою, розглядаються відповідно до положень цієї Угоди.
Стаття 30
Набрання чинності Угодою
Договірні Сторони у письмовій формі дипломатичними каналами повідомлять про завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою. Ця Угода набирає чинності у перший день третього місяця, який наступить після місяця, в якому було здійснено останнє повідомлення.
НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЧОГО ті, що нижче підписалися, уповноважені на це належним чином, підписали цю Угоду.
Учинено 18 травня 2012 року у м. Київ, у двох примірниках українською та польською мовами, при цьому всі тексти є однаково автентичними.
За Україну За Республіку Польща
(підпис) (підпис)