Начальникам регіональних

митниць, митниць

З метою забезпечення одноманітного підходу до виконання вимог Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року (995_012) у тих випадках, коли при переміщенні товарів на умовах Конвенції МДП обрахована сума податків і зборів перевищує рекомендовану суму 50 000 доларів США, роз'яснюємо.

Згідно із Законом України від 15.07.94 N 117/94-ВР (117/94-ВР) Україна стала повноправним учасником Конвенції МДП (995_012) і взяла на себе обов'язки щодо виконання її норм і положень.

Крім самої Конвенції МДП (995_012) , в Україні умови виконання міжнародних дорожніх перевезень, порядок оформлення книжки МДП тощо визначаються Порядком реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженим наказом Держмитслужби України від 21.11.01 N 755 (z1036-01) (із змінами та доповненнями), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.01 за N 1036/6227.

Відповідно до цього наказу, якщо при ввезенні в Україну з метою транзиту товару сума податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягає сплаті в разі його випуску у вільний обіг на митній території України, перевищує розмір гарантії (тобто суму, еквівалентну 50000 доларів США в національній валюті України в перерахунку за курсом, установленим Національним банком України на день подання книжки МДП до оформлення), то операція МДП проводиться відповідно до норм статті 23 Конвенції МДП (995_012) і частини першої статті 165 Митного кодексу України (92-15) .

Згідно із коментарем до ст. 23 Конвенції МДП (995_012) : у відповідності зі статтею 4 даної Конвенції вантажі, що перевозяться з дотриманням процедури МДП, звільняються від сплати або депозиту ввізних чи вивізних мита та зборів, навіть якщо ці обов'язкові платежі перевищують суму у 50 000 доларів США. У цих випадках митні органи держави транзиту відповідно до статті 23 можуть вимагати супроводження дорожніх транспортних засобів територією своєї держави за рахунок перевізника.

Слід ураховувати, що при переміщенні митною територією України за процедурою МДП товарів, які перебувають під митним контролем, рішення про їх супроводження силами митних органів повинно прийматися на підставі всебічного аналізу ступеня ризику, обумовленого відомостями про перевізника, маршруту перевезення, характеру вантажу тощо, а не тільки розрахунку суми податків і зборів та її співставлення з рекомендованою сумою гарантії за однією книжкою МДП.

На своїй 47-й сесії, яка відбулася 5 лютого 2009 року у м. Женеві (Швейцарська Конфедерація), Адміністративний комітет МДП схвалив наступний коментар до статті 23 Конвенції МДП (995_012) (документ ECE/TRANS/WP.30/AC.2/97, розділ VII, підрозділ В, пункт 27):

"Супроводження дорожніх транспортних засобів

Стаття 23 припускає, що супроводження може бути запропоноване тільки у виняткових обставинах, коли дотримання митного законодавства не може бути забезпечене іншими засобами. Рішення стосовно супроводження належить приймати на підставі аналізу ризиків. Зокрема, митним органам належить проаналізувати ризик того, що транспортний перевізник не надасть дорожній транспортний засіб (дорожні транспортні засоби) разом із вантажем у митниці місця призначення або виїзду (проміжній митниці) і що товари можуть бути незаконно випущені у вільний обіг. При цьому митним органам рекомендується оцінювати, крім іншого, наступні фактори (у довільному порядку):

- інформацію про порушення митного законодавства, які здійснив власник книжки МДП, а також про попередні відклики його дозволів або виключення із процедури МДП;

- інформацію про репутацію транспортного перевізника;

- суму ввізних або вивізних мита та зборів, у відношенні яких існує ризик несплати;

- походження вантажів та їх маршрут.

У разі супроводження й у випадку коли перевізнику не надається ніякого іншого письмового доказу, митним органам рекомендується, на прохання перевізника, вписувати до графи 5 "Різне" на корінці N 1 книжки МДП слово "Супроводження" з наступним стислим наведенням причин, які слугували підставою для вимоги такого супроводження.

Згідно з пояснювальною запискою 0.1 f), збори за супроводження не повинні перевищувати приблизної вартості наданих послуг і не повинні являти собою непрямий засіб захисту національних виробів або податок на експортні чи імпортні товари з фінансовою метою".

На цій же сесії Адміністративний комітет МДП також схвалив наступний коментар до статті 4 Конвенції МДП (995_012) (документ ECE/TRANS/WP.30/AC.2/97, розділ VII, підрозділ В, пункт 28):

"Звільнення від сплати або додаткового забезпечення ввізних чи вивізних мита та зборів

Основним принципом режиму митного транзиту є звільнення транзитних вантажів від сплати ввізних чи вивізних мита та зборів за умови представлення будь-якого необхідного забезпечення. Оскільки вантажі, які перевозяться за процедурою МДП, у будь-який момент часу покриті гарантією, зазначеною у пункті b) статті 3, протягом перевезення МДП не вимагається ні сплати ввізних чи вивізних мита та зборів, ні забезпечення їх в якій-небудь іншій формі у будь-якій із Договірних сторін, залучених до перевезення МДП".

Узагальнюючи викладене, роз'яснюємо, що Конвенцією МДП (995_012) не передбачено застосування інших заходів гарантування доставки товарів (депозиту тощо), що перебувають під митним контролем і переміщуються на умовах Конвенції, крім супроводження.

Також слід зазначити, що супроводження товарів митними органами, як додатковий захід гарантування, встановлюється виключно у випадку застосування процедури МДП.

В інших випадках власник товару чи уповноважена ним особа, у відповідності до абзацу 3 статті 165 Митного кодексу України (92-15) , не обмежений у виборі альтернативного Конвенції МДП (995_012) заходу гарантування доставки товару до митниці призначення, визначеного статтею 161 Митного кодексу України.