ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 23-2117/10-8022 від 07.10.97
м.Київ
vd971007 vn23-2117/10-8022
Методичні рекомендації щодо порядку проведення
документальної перевірки правильності обчислення
і сплати податку на додану вартість за товари,
ввезені з-за меж митних кордонів України, і
товари (роботи, послуги), що експортуються за
межі митних кордонів України
Методичні рекомендації державним податковим адміністраціям
складено на підставі законів України, указів Президента України,
постанов Верховної Ради України, декретів Кабінету Міністрів
України, наказів, інструкцій і вказівок Державної податкової
адміністрації України для надання допомоги і використання в
практичній роботі при проведенні документальних перевірок
юридичних осіб - платників податків щодо правильності обчислення і
своєчасності сплати податку на додану вартість за товари, ввезені
з-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що
експортуються за межі митних кордонів України.
Основною метою Методичних рекомендацій є забезпечення більш
якісного проведення документальних перевірок підрозділами по
проведенню документальних перевірок державних податкових
адміністрацій України.
I. Перевірка правильності обчислення і сплати податку на
додану вартість з імпортних товарів
1. Перевірка правильності обчислення податку на додану
вартість з імпортних товарів
1.1. Перевірка правильності визначення об'єкта оподаткування
імпортних товарів (робіт, послуг)
Починаючи з 18 лютого 1994 року відповідно до статті 28
Закону України від 01.02.94 р. N 3898-12 "Про Державний бюджет
України на 1994 рік" запроваджується справляння митними органами
України податку на додану вартість з імпортних товарів (включаючи
ті, що реекспортуються) за ставкою 28 відсотків (а починаючи з 1
січня 1995 року - за ставкою 20 відсотків) одночасно із
справлянням митних зборів та мита.
Такий порядок справляння податку на додану вартість
продовжено на 1995 рік постановою Верховної Ради України від
31.05.95 р. ( 184/95-ВР ) "Про застосування статті 28 Закону
України "Про Державний бюджет України на 1994 рік", а постановою
Верховної Ради України від 16.01.96 р. N 3/96-ВР "Про внесення
змін і доповнень до постанови Верховної Ради України від 31.05.95
р. "Про застосування статті 28 Закону України "Про Державний
бюджет України на 1994 рік" - до введення в дію Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Останньою постановою також передбачено не застосовувати до
підприємств з іноземними інвестиціями фінансові санкції за
несплату податку на додану вартість щодо товарів, імпортованих у
період з 18 лютого 1994 року до 19 червня 1995 року, тобто до
набуття чинності цієї постанови.
Щодо імпортних товарів, реалізованих підприємствами за
цінами, розмір надбавки до яких, за винятком витрат на виробництво
продукції (робіт, послуг), перевищував розмір ставки податку на
додану вартість, а щодо підакцизних товарів - і розмір ставки
акцизного збору, податок на додану вартість та акцизний збір
справляються в установленому законодавством порядку.
Підприємствам з іноземними інвестиціями дозволено до 1 квітня
1996 року провести розрахунки з бюджетом щодо таких товарів.
Об'єктом оподаткування є митна вартість імпортних товарів з
урахуванням фактично сплачених сум митних зборів та мита (а по
підакцизних товарах - з урахуванням і сум акцизного збору),
ввезених для власних та виробничих потреб, для реалізації у
вільному обігу, а також реекспортованих товарів (продукції),
імпортованих тимчасово та на правах комісії.
При цьому податок на додану вартість справляється за ставкою
20 відсотків від оподатковуваного обороту починаючи з 1 січня 1995
року, а до цієї дати - за ставкою 28 відсотків.
Обчислення податку на додану вартість за імпортні товари
провадиться за формулами, наведеними в Інструкції "Про порядок
обчислення і сплати податку на додану вартість та акцизного збору
за товари, ввезені з-за меж митних кордонів України, і товари
(роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів
України", затвердженій наказом Головної державної податкової
інспекції України від 31.05.94 р. N 44 і зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України 29.06.94 р. за N 140/349 ( z0140-94 )
(далі - Інструкція), а саме:
а) товари, що підлягають обкладенню митом, митним і акцизним
зборами:
(В + М + А) х П : 100;
б) товари, що підлягають обкладенню митом та митним збором,
але не оподатковуються акцизним збором:
(В + М) х П : 100;
в) інші товари:
(В х П) : 100,
де В - митна вартість у гривнях;
М - мито, митні збори;
А - акцизний збір;
П - ставка податку на додану вартість.
1.2. Особливості визначення об'єкта обкладення податком на
додану вартість окремих видів імпортних товарів
1.2.1. Визначення об'єкта обкладення податком на додану
вартість імпортних автомобілів та шин до них
Постановою Верховної Ради України від 24.05.96 р. 217/96-ВР
"Про введення в дію Закону України "Про ставки акцизного збору і
ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них" було
передбачено з метою запобігання ухиленню від сплати податку на
додану вартість шляхом заниження митної вартості транспортних
засобів установити мінімальну митну вартість імпортних
автомобілів, які входять до товарних груп, визначених цим Законом,
у еквіваленті до ЕКЮ залежно від марки автомобіля, об'єму його
двигуна та строку експлуатації, згідно з якою митні органи
зобов'язані стягувати податок на додану вартість при ввезенні
автомобілів на митну територію України.
При цьому в період з 24 жовтня 1996 року по 26 січня 1997
року мінімальна митна вартість цих товарів визначалась відповідно
до постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.96 р. N 1282
( 1282-96-п ) "Про мінімальну митну вартість імпортних автомобілів
та шин до них", а починаючи з 27 січня 1997 року - згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. N 64
( 64-97-п ) "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів
України від 24.10.96 р. N 1282".
1.2.2. Визначення об'єкта обкладення податком на додану
вартість імпортних лікеро-горілчаних виробів та пива
З метою забезпечення повноти справляння податку на додану
вартість під час імпорту лікеро-горілчаних виробів та пива
суб'єктами підприємницької діяльності, недопущення заниження
їхньої митної вартості постановою Кабінету Міністрів України від
02.12.96 р. ( 1433-96-п ) "Про встановлення мінімальної митної
вартості на імпортні лікеро-горілчані вироби та пиво" встановлено
мінімальну митну вартість на імпортні лікеро-горілчані вироби та
пиво згідно з додатком до цієї постанови. При цьому митна вартість
указується за один літр стовідсоткового спирту.
1.2.3. Визначення об'єкта обкладення податком на додану
вартість імпортних тютюнових виробів
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
18.11.96 р. N 1408 ( 1408-96-п ) "Про встановлення індикативних
цін на імпортні тютюнові вироби, що застосовуються при обчисленні
розмірів сплати податку на додану вартість" починаючи з 19
листопада 1996 року по 27 січня 1997 року при обчисленні податку
на додану вартість під час митного оформлення ввезених на митну
територію України імпортних тютюнових виробів застосовувались
індикативні ціни.
Починаючи з 27 січня 1997 року згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 27.01.97 р. N 63 ( 63-97-п ) "Про мінімальну
митну вартість імпортних тютюнових виробів" податок на додану
вартість під час розмитнення вказаних імпортних товарів
обчислюється виходячи з їхньої мінімальної митної вартості,
встановленої в ЕКЮ з 1000 штук.
2. Перевірка правомірності застосування пільг щодо звільнення
від податку на додану вартість імпортних товарів
При перевірці правильності застосування пільг по податку на
додану вартість їхній склад визначається:
1) Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.
N 14-92 "Про податок на додану вартість":
- згідно з підпунктом "щ" статті 5 якого, доповненої Законом
України від 10.07.96 р. ( 301/96-ВР ) "Про внесення доповнення до
статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на додану
вартість", починаючи з 10.07.96 р. до введення в дію Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) від податку
на додану вартість звільняються обороти з реалізації товарів при
їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України за рахунок
коштів іноземних кредитів, наданих Кабінету Міністрів України або
отриманих під гарантії уряду України за умови їх використання в
рахунок фінансування державного контракту та державного замовлення
в порядку, визначеному законодавством України. У разі використання
зазначених товарів на інші цілі податок на додану вартість
справляється в повному обсязі, включаючи суму недоїмки та
нарахування пені з моменту реалізації таких товарів;
- згідно з підпунктом "ю" статті 5 якого, доповненої Законом
України від 10.07.96 р. ( 303/96-ВР ) "Про внесення змін і
доповнень до деяких законодавчих актів України з питань пільгового
оподаткування підприємств і організацій всеукраїнських та
міжнародних об'єднань громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи", починаючи з 22 серпня 1996 року до
введення в дію Закону України "Про податок на додану вартість" від
сплати податку на додану вартість звільняються товари (крім
підакцизних, що імпортуються всеукраїнськими та міжнародними
об'єднаннями громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, у статутній діяльності яких передбачено надання
соціальної та медичної допомоги постраждалим внаслідок
Чорнобильської катастрофи, та підприємствами, які є власністю цих
об'єднань, за умови, що особи, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, становлять не менше 75 відсотків
загальної чисельності членів об'єднань і працюючих на цих
підприємствах.
Перелік всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.96 р. N 1279
( 1279-96-п ) "Перелік всеукраїнських та міжнародних об'єднань
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а
саме: Міжнародна організація "Союз Чорнобиль" та Всеукраїнська
громадська організація "Союз Чорнобиль України".
Перелік підприємств, засновниками яких є Всеукраїнська
громадська організація "Союз Чорнобиль України" та Міжнародна
організація "Союз Чорнобиль" і які мають пільги з оподаткування,
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.97 р.
( 113-97-п ) зі змінами та доповненнями, внесеними постановою
Кабінету Міністрів України від 24.04.97 р. N 390 ( 390-97-п ), яка
була скасована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
від 08.02.97 р. N 168 та відновлена згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 24.04.97 року N 390;
2) пунктом 6 Інструкції, згідно з яким не підлягають
оподаткуванню під час проведення митних процедур:
- конфісковане, безхазяйне, спадкове майно, скарби та інші
цінності, що перейшли за правом спадкоємності до держави, та
імпортні товари (продукція), що провозяться через територію
України транзитом;
- рекламні матеріали та сувеніри, що ввозяться в Україну і
призначені для представницьких цілей під час проведення в Україні
виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків та інших подібних
заходів (пропускається за рішенням митного органу в кількості,
достатній для забезпечення потреб з урахуванням мети переміщення);
- транспортні засоби, що використовуються для міжнародних
перевезень товарів та пасажирів;
- професійне обладнання, майно та інструменти, що належать
іноземним юридичним особам, необхідні для надання послуг чи
виконання робіт ними на території України;
- зразки товарів, якщо вони залишаються власністю іноземних
юридичних осіб і їх використання на території України не має
комерційного характеру;
3) пунктом 27 Інструкції, згідно з яким від сплати податку на
додану вартість під час проведення митних процедур звільняються
товари, зазначені в підпунктах "а" - "є", починаючи з 18 лютого
1994 року до введення в дію Закону України "Про податок на додану
вартість", а товари, зазначені в підпунктах "ж" - "и", - в період
з 18 лютого 1994 року по 6 травня 1995 року:
- товари, передбачені для офіційного використання іноземних
дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для
особистого використання дипломатичного та
адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи
членів їхніх сімей, які живуть разом з ними, якщо таке звільнення
для України передбачено іноземною державою;
- вугілля, вугільні брикети та електроенергія;
- продукти дитячого харчування та дитяче харчування, що
імпортуються виключно для реалізації через молочні кухні;
- дитячі журнали і газети, учнівські зошити та підручники;
- лікарські засоби та вироби медичного призначення, що
імпортуються виключно для реалізації через аптечні установи (в т.
ч. ветеринарні), спеціалізовані магазини ("Оптика", "Медтехніка").
До виробів медичного призначення належать предмети догляду за
хворими, санітарії та гігієни (крім загальноторговельного
асортименту), перев'язувальні засоби, шприці, протезно-ортопедичні
вироби, аптечний посуд та упаковка, вироби та предмети, дозволені
Міністерством охорони здоров'я України для застосування з метою
профілактики та лікування захворювань;
- товари спеціального призначення для інвалідів;
- поштові марки, крім колекційних, конверти, листівки з
поштовими марками, лотерейні білети, марки державного мита та
інших знаків;
- імпортні сировина, матеріали, комплектуючі вироби,
устаткування, що ввозяться резидентами для власних виробничих
потреб. Указана пільга діяла з 1 квітня 1994 року по 6 червня 1995
року відповідно до Указу Президента України від 17.03.94 р.
N 96/94 "Про додаткові заходи щодо стабілізації фінансового стану
підприємств". У період з 7 по 30 червня 1995 року ця пільга не
застосовувалась згідно з Указом Президента України від 31.05.95 р.
N 405/95 "Про пільги щодо оподаткування".
При цьому при перевірці слід врахувати, що автомобілі
(вантажні, легкові, причепи), які ввозились в Україну в період з
18 лютого 1994 року по 6 червня 1995 року, підлягали обкладенню
податком на додану вартість під час проведення митних процедур на
загальних підставах, оскільки відповідно до роз'яснень
Міністерства економіки України від 19.10.94 р. N 37-48/451 та
Міністерства статистики України від 24.10.94 р. N 16-1-6-121
автомобілі не належать до устаткування, а вважаються транспортом,
тому на ці товари не поширюється пільга, передбачена
вищезазначеним Указом;
- у період з 1 квітня 1994 року до 7 червня 1995 року згідно
з Указом Президента України від 17.03.94 р. N 96/94 "Про додаткові
заходи щодо стабілізації фінансового стану підприємств"
енергоносії (нафта і нафтопродукти, газ), що ввозились для
виробничих потреб в Україну, під час переміщення через митний
кордон України не підлягали обкладенню податком на додану
вартість.
Крім цього, при перевірці слід урахувати, що вказана пільга
поширювалась і на реалізацію на території України нафтопродуктів,
виготовлених з давальницької нафти нерезидента. Порядок
застосування цієї пільги повідомлено листом Головної державної
податкової інспекції України від 28.11.94 р. N 10-330/10-4884
( v4884225-94 ), зі змінами і доповненнями згідно з листом від
22.02.95 р. N 10-321/10-900 ( v-900225-95 ). У вказаному листі
зазначено, що відповідно до доручення Кабінету Міністрів України
від 19.10.94 р. резидентам України дозволено реалізовувати
нафтопродукти, вироблені з давальницької нафти іноземного
замовника на території України, прирівнявши продаж нафтопродуктів
до їх імпорту в Україну.
При цьому відповідно до Тимчасового положення про порядок
здійснення в 1994 році зовнішньоекономічних операцій з
давальницькою сировиною та Інструкції, затвердженої наказом
Головної державної податкової інспекції України від 31.05.94 р.
N 44 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.94 р.
N 140/349 ( z0140-94 ), давальницька сировина, що ввозиться на
митну територію України іноземним замовником, підлягає обкладенню
податком на додану вартість. Сплата податку провадиться шляхом
видачі простого векселя з відстроченням платежу на термін
виконання операцій з давальницькою сировиною, але не більше як на
90 календарних днів з моменту оформлення ввізної митної
декларації.
На виготовлену протягом цього терміну готову продукцію, яка
за дорученням нерезидента України буде реалізовуватись для
виробничих потреб України, в митних органах України повинна бути
одержана українським виконавцем ввізна вантажна митна декларація
(тобто повинно бути проведено передекларування давальницької
сировини на готову продукцію), яка разом з контрактом та актом
приймання-здачі між замовником та виконавцем на передачу
відповідної частини нафтопродуктів є підставою для погашення в
податковій інспекції одержаного при ввезенні давальницької
сировини векселя.
Указаний порядок може застосовуватися за умови окремого
обліку давальницької сировини, виготовленої з неї продукції та її
реалізації в установленому порядку, а також за умови реалізації
зазначених нафтопродуктів відповідним споживачам;
- матеріально-технічні ресурси для сільського господарства
(насіння, засоби захисту рослин і тварин та компоненти для їх
виробництва, сільськогосподарська техніка та обладнання для
перероблення сільськогосподарської продукції та запасні частини до
них), що ввозяться для виробничих потреб в Україну. Ця пільга
діяла з 1 квітня 1994 року по 6 червня 1995 року та втратила
чинність згідно з Указом Президента України від 31.05.97 р.
N 405/95 "Про пільги щодо оподаткування";
4) починаючи з 7 червня 1995 року відповідно до статті 1
Указу Президента України від 30.06.95 р. N 499/95 "Про справляння
податку на додану вартість з імпортних товарів" імпортна сировина,
матеріально-технічні ресурси, комплектуючі вироби, устаткування,
матеріали, техніка та інші товари, що ввозяться господарюючими
суб'єктами всіх форм власності, в тому числі посередниками
(прямими постачальниками), для виробничих та власних потреб (тобто
без наступної реалізації), а також енергоносії (нафта і газ), що
ввозяться для виробничих потреб, у тому числі за бартерними
операціями, не підлягають обкладенню податком на додану вартість
під час переміщення через митний кордон України.
Суми податку на додану вартість з імпортної сировини,
матеріально-технічних ресурсів, комплектуючих виробів,
устаткування, матеріалів, техніки та інших товарів, перелічених у
статті 1 зазначеного Указу, які сплачені за період з 7 червня 1995
року по 30 червня 1995 року, підлягають зарахуванню до бюджету в
рахунок чергових податкових платежів господарюючих суб'єктів.
Під посередниками (прямими постачальниками) згідно із
зазначеним Указом маються на увазі посередники-резиденти, які
імпортують товари на підставі договорів комісії (ст. 395
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), згідно з якою комісіонер
зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за
винагороду укласти угоди від свого імені за рахунок комітента) та
договорів доручення (ст. 386 Цивільного кодексу України, згідно з
якою повірений зобов'язується виконати певні юридичні дії від
імені та за рахунок другої сторони). Тобто при виконанні цих
договорів право власності на товар, що імпортується, до
посередника не переходить. У бухгалтерському обліку
підприємства-посередника (комісіонера чи повіреного) такі товари
обліковуються на забалансовому рахунку 002 "Товарно-матеріальні
цінності, прийняті на відповідальне зберігання". При ввезенні
товарів за договорами комісії митні органи оформляють вантажні
митні декларації відповідно до вимог, викладених у листі
Держмиткому України від 14.07.96 р. N 11/6-4095 ( v4095342-96 )
"Про порядок декларування товарів на виконання договорів комісії".
Згідно із цим Указом починаючи з 7 червня 1995 року
звільняються від сплати податку на додану вартість імпортні
автомобілі, крім підакцизних, які ввозяться для власних та
виробничих потреб суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема
такі, як автонавантажник, автокран та ін.
Відповідно до роз'яснень Головної державної податкової
інспекції України від 18.12.95 р. N 10-315-26/10-6093 пільга,
передбачена зазначеним Указом, поширювалась і на імпортні запасні
частини, які використовуються для проведення гарантійного ремонту
товарів у разі, якщо імпортер запасних частин безпосередньо
ввозить зазначені товари для виконання гарантійного ремонту. При
цьому в разі використання імпортних запасних частин не за
призначенням, тобто для подальшої їх реалізації або для виконання
негарантійного ремонту, податок на додану вартість справляється в
загальновстановленому порядку (п. 1 Інструкції від 31.05.94 р.
( z0140-94 ).
При перевірці слід врахувати, що починаючи з 31 травня 1996
року відповідно до Указу Президента України від 31.05.96 р.
N 392/96 "Про впорядкування справляння податку на додану вартість
з імпортних товарів" від податку на додану вартість під час
переміщення через митний кордон України звільнялись імпортні
сировина, матеріально-технічні ресурси, комплектуючі вироби,
устаткування, матеріали, техніка та інші товари, що ввозяться
господарюючими суб'єктами всіх форм власності для власних потреб
(тобто без наступної реалізації), а також енергоносії (нафта і
газ), що ввозяться для виробничих потреб, в тому числі за
бартерними операціями, крім товарів, перелік яких визначає Кабінет
Міністрів України.
Указаний перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 31.05.96 р. N 602 ( 602-96-п ) "Про затвердження
переліку товарів, щодо яких не застосовуються пільги, встановлені
статтею 1 Указу Президента України від 30.06.95 р. N 499
(499/95)", зі змінами і доповненнями, внесеними постановами
Кабінету Міністрів України:
- від 2 серпня 1996 року 907 ( 907-96-п );
- від 14 серпня 1996 року 967 (967-96-п );
- від 3 вересня 1996 року 1034;
- від 23 вересня 1996 року 1165 ( 1165-96-п );
- від 8 листопада 1996 року 1356 ( 1356-96-п );
- від 17 січня 1997 року 23 ( 23-97-п );
- від 23 січня 1997 року 53 ( 53-97-п );
- від 28 березня 1997 року 282 ( 282-97-п );
- від 5 травня 1997 року 415 ( 415-97-п );
- від 30 травня 1997 року 519 ( 519-97-п );
- від 12 червня 1997 року 577 ( 577-97-п );
- від 12 червня 1997 року 582 ( 582-97-п )
та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня
1996 року 799-р ( 799-96-р ).
У разі використання зазначених товарів не на виробничі та
власні потреби або для наступного їх продажу (крім вищезазначених,
що ввозяться для виробничих потреб в Україну) податок на додану
вартість справляється виходячи з їхньої вартості з урахуванням
податку на додану вартість, але не нижче за митну вартість,
перераховану в національній валюті за курсом, установленим
Національним банком України на день подання декларації;
5) Указом Президента України від 12.08.95 р. 750/95 "Про
пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань юридичних і
фізичних осіб", згідно з яким починаючи з 17.08.95 року:
- звільняються від обкладення податком на додану вартість,
акцизним збором та ввізним митом під час переміщення через митний
кордон України товари, які надходять від нерезидентів
неприбутковим організаціям;
- не є об'єктами обкладення податком на додану вартість
обороти з безкоштовної передачі товарів (робіт, послуг), включаючи
імпортні, як добровільні пожертвування неприбутковим організаціям.
Указані пільги втратили чинність з 19 жовтня 1996 року відповідно
до Указу Президента України від 15.10.96 р. ( 947/96 ) "Про
визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента
України".
При перевірці цих пільг слід врахувати, що починаючи з 1
січня 1995 року відповідно до статті 11 Закону України "Про деякі
питання оподаткування підакцизних товарів" ( 432/95-ВР )
скасовуються всі пільги, надані законодавчими актами України щодо
сплати ввізного мита, митних, акцизних зборів, а також податку на
додану вартість при ввезенні (пересиланні) на митну територію
України підакцизних товарів як для подальшої реалізації, так і для
власного споживання.
У зв'язку із цим втрачає чинність положення зазначеного Указу
щодо звільнення від обкладення податком на додану вартість,
акцизним збором та ввізним митом підакцизних товарів, які
надходять від нерезидентів неприбутковим організаціям як
добровільні пожертвування.
Відповідно до роз'яснень юридичного управління Адміністрації
Президента від 07.12.95 р. N 6-6-139/24209 надходження
добровільних пожертвувань повинне підтверджуватися необхідними
документами, а саме:
1. Документом, що підтверджує факт безкоштовної передачі
фізичними та юридичними особами, у тому числі нерезидентами,
добровільного пожертвування.
2. Документом, що містить зобов'язання фізичної або юридичної
особи, у розпорядженні якої будуть ці надходження, про їх
використання для виконання неприбуткової екологічної, оздоровчої,
аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та
благодійної діяльності та вказує передбачуване їхнє
місцеперебування (на матеріальному обліку організації або
знаходження у фізичної особи).
Документ підписується особою, яка бере на себе
відповідальність за взяті зобов'язання.
3. Вантажними митними деклараціями.
4. Специфікаціями на товари;
6) Указом Президента України від 17.11.95 р. N 1062/95 "Про
заходи щодо проведення експерименту у Північнокримській
експериментальній економічній зоні "Сиваш", згідно з пунктом 2
якого при здійсненні імпорту товарів (робіт, послуг) для потреб
власного виробництва суб'єкти зони "Сиваш" звільняються від сплати
податку на додану вартість";
7) Законом України від 17.01.97 р. N 6/97-ВР "Про надання
пільг щодо обкладення податком на додану вартість продукції
(робіт, послуг), що виробляється за контрактом N 1346/38", зі
змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 16.04.97 р.
N 211/97-ВР, передбачено починаючи з 1997 року звільнення від
обкладення податком на додану вартість оборотів з реалізації
товарів (робіт, послуг), включаючи імпортовані, що
використовуються для виготовлення продукції за контрактом
N 1346/38, а також оборотів з реалізації кінцевої продукції, яка
реалізується постачальнику для виконання цього контракту. Перелік
підприємств, які беруть участь у виготовленні продукції (робіт,
послуг) за контрактом N 1346/38, номенклатура та обсяги товарів,
на які поширюється дія статті 1 цього Закону, затверджуються
Кабінетом Міністрів України.
Норми цього Закону з 1 жовтня 1997 року діють протягом
строків виконання цього контракту згідно із Законом України
N 168/97-ВР від 03.04.97 р.;
8) статтею 1 Закону України від 18.02.97 р. N 77/97
( 77/97-ВР ) "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про
систему оподаткування" звільняються від сплати податку на додану
вартість учасники таких угод:
- Угоди між урядом України та урядом Сполучених Штатів
Америки від 07.05.92 р. ( 840_295 ) "Про гуманітарне та
техніко-економічне співробітництво". Порядок застосування пільг
повідомлено листами Головної державної податкової інспекції
України від 08.04.94 р. "Про Угоду між урядом України та урядом
США" та від 20.01.95 р. 07-114/10-322 "Про порядок застосування
Угоди між урядом України та урядом США про гуманітарне та
техніко-економічне співробітництво", з доповненнями від 18.12.96
р. 12-0214/10-1578;
- Угоди між урядом України та урядом Сполучених Штатів
Америки від 31.12.93 р. щодо надання допомоги Україні в ліквідації
стратегічної ядерної зброї та запобігання розповсюдженню ядерної
зброї. Порядок застосування вказаної пільги повідомлено листом
Головної державної податкової інспекції України від 13.10.95 р.
14-345/10-5386;
- Угоди від 22.12.93 р. про загальні умови і механізм
підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей
держав - учасниць СНД;
- Угоди між урядом України та урядом ФРН від 24.01.97 р. про
консультування і технічне співробітництво;
- Програми технічної допомоги Європейського Співтовариства
(TACIS) від 02.08.91 р.;
9) постановою Верховної Ради України від 15.07.94 р. N 110
( 110/94-ВР ) "Про деякі питання оподаткування" та постановою
Кабінету Міністрів України від 05.08.94 р. N 527 (527-94-п ) "Про
надання деяких пільг щодо податку на додану вартість" у період з
10 серпня по 31 грудня 1994 року звільнялись від обкладення
податком на додану вартість під час переміщення через митний
кордон України:
а) наукові прилади, обладнання, запасні частини і витратні
матеріали до них, реактиви, зразки, матеріали для дослідів,
науково-технічна та навчальна література, призначені для
використання у власній науково-технічній діяльності та в
діяльності, пов'язаній з навчально-виховним процесом;
б) товари, що ввозяться в Україну як гуманітарна допомога;
в) сировина, субстанції (в тому числі лікарські рослини),
допоміжні матеріали і посуд, призначені для виробництва лікарських
засобів та продукції медичного призначення, за переліком, що
визначається Міністерством охорони здоров'я і Державним комітетом
з медичної та мікробіологічної промисловості, погодженим з
Міністерством фінансів та Міністерством економіки;
г) лікарські засоби.
При перевірці правильності застосування платниками податків
указаних пільг слід звернути увагу на порядок ведення
бухгалтерського обліку по товарах, звільнених від оподаткування,
оскільки відповідно до п. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів
України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на додану вартість"
при користуванні пільгами платники повинні вести окремий облік
товарів (робіт, послуг) як звільнених, так і не звільнених від
оподаткування.
3. Особливості обкладення податком на додану вартість окремих
видів імпортних товарів
3.1. Особливості обкладення податком на додану вартість
імпортних нафтопродуктів
При перевірці слід звернути увагу на сплату податку на додану
вартість з імпортних нафтопродуктів, оскільки згідно з Указом
Президента України від 30.06.95 р. N 499/95 "Про справляння
податку на додану вартість з імпортних товарів" з імпортних
енергоносіїв, що ввозяться господарюючими суб'єктами всіх форм
власності для виробничих потреб України, починаючи із 7 червня
1995 року не підлягають обкладенню податком на додану вартість під
час переміщення через митний кордон України лише нафта і газ. Інші
групи енергоносіїв, включаючи і різні фракції нафтопродуктів, які
належать до категорії енергоносіїв, підлягають обкладенню податком
на додану вартість під час переміщення через митний кордон України
на загальних підставах.
При цьому роз'яснення Юридичного управління Адміністрації
Президента України від 17.06.95 р. N 6-6-139/14675, згідно з яким
указана пільга поширювалась і на темні фракції нафтопродуктів,
було відкликано листом Юридичного управління Адміністрації
Президента України від 18.01.95 р. N 6-6/173.
При перевірці слід урахувати, що відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 26.08.95 р. N 676 ( 676-95-п ) "Про
відстрочення у сплаті податку на додану вартість з імпортних
світлих нафтопродуктів" передбачено відстрочення у сплаті податку
на додану вартість з імпортних світлих нафтопродуктів, порядок
надання якого повідомлено листом Міністерства фінансів України від
25.09.95 р. N 24-10-321/10-4592 ( v4592201-95 ) "Про порядок
надання відстрочення у сплаті податку на додану вартість з
імпортних світлих нафтопродуктів".
Згідно із цим листом сплата податку на додану вартість за
імпортні світлі нафтопродукти, які ввозяться господарюючими
суб'єктами всіх форм власності, в тому числі посередниками
(прямими постачальниками) для виробничих потреб, здійснюється
такими імпортерами шляхом видачі простого векселя з відстроченням
платежу на термін реалізації (обміну чи передачі), але не більше
як на 20 днів з моменту подання для оформлення ввізної вантажної
митної декларації на умовах податкового кредиту.
У термін відстрочення платежу векселедавець зобов'язаний
сплатити суму відстроченого податку, збільшеного на суму відсотків
за користування кредитом, у розмірі 75 відсотків облікової ставки
Національного банку України, що застосовується на день взяття на
облік (авізування) векселя.
При цьому в тексті платіжного документа робиться позначка "в
оплату податку на додану вартість за векселем за N" та окремо
зазначаються сума податку і сума плати за користування кредитом. У
разі несплати платниками вексельних сум у термін відстрочення
податкова інспекція протягом двох робочих днів після настання
строку платежу за векселем стягує у безспірному порядку непогашені
вексельні суми податку та плати за податковий кредит без
нарахування пені та штрафних санкцій.
Підставою для митного оформлення світлих нафтопродуктів є
пред'явлення декларантом органові митного контролю простого
векселя з відстроченням платежу, авізованого (взятого на облік)
податковою інспекцією за місцезнаходженням векселедавця.
Для видачі векселя використовуються вексельні бланки згідно з
додатком N 2 до Правил виготовлення і використання вексельних
бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України і
Національного банку України від 10.09.92 р. N 528 ( 528-92-п ), з
обов'язковим зазначенням на зворотному боці векселя дати, N
контракту та найменування фірми, з якою його укладено, для
посередників (прямих постачальників) - із зазначенням N договорів
(контрактів) та найменувань конкретних споживачів світлих
нафтопродуктів.
Векселі виписуються векселедавцем на суму податку на додану
вартість як у валюті контракту, так і в національній валюті,
перерахованій за курсом Національного банку України на дату
подання вантажної митної декларації.
Складений вексель разом з двома копіями подається для взяття
на облік до податкової інспекції за місцезнаходженням
векселедавця.
Податкова інспекція на звороті векселя та копії з нього
робить напис "взято на облік" із зазначенням облікового номера за
підписом начальника податкової інспекції або його заступника і
засвідчує печаткою податкової інспекції. Копії з векселя, взятого
на облік (авізовані) податковою інспекцією, повертаються
векселедавцю для пред'явлення органам митного контролю. Оригінал
векселя залишається в податковій інспекції.
Взяття векселя на облік провадиться в день подання векселя до
податкової інспекції.
Облік авізованих державними податковими інспекціями простих
векселів про надання відстрочення платежів податку на додану
вартість ведеться податковими органами у спеціальному журналі, де
обов'язково вказується обліковий номер, повна назва платника та
його адреса, сума векселя (відстрочення), сума податкового
кредиту, термін відстрочення, строк платежу за векселем, позначки
про часткове та повне погашення.
Погашення векселя провадиться в разі повної сплати сум
податку на додану вартість та плати за податковий кредит.
Платники податку на додану вартість, які під час проведення
митних процедур щодо імпортних світлих нафтопродуктів сплатили
податок на додану вартість шляхом видачі простого векселя з
відстроченням платежу, за місцезнаходженням подають податковим
органам декларацію щодо зазначених сум податку на додану вартість
за формою і в порядку, передбаченими інструкцією.
Облік податку на додану вартість по виданих і сплачених
векселях та нарахованих сумах податку на додану вартість по
кожному підприємству ведеться податковими інспекціями відповідно
до встановленого порядку ведення оперативнобухгалтерського обліку
надходження платежів до бюджету.
3.2. Особливості обкладення податком на дадану вартість
імпортних легкових автомобілів
Згідно з класифікатором Товарної номенклатури
зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) вантажні та легкові
автомобілі належать до розділу XVII "Засоби наземного, повітряного
і водного транспорту, їхні частини і приналежності" та не мають
відношення до розділу XVI "Машини, устаткування та механізми".
Тобто ввезені легкові автомобілі згідно із зазначеним
класифікатором до устаткування не належать і під дію Указу
Президента України від 17.03.94 р. N 96/94 "Про додаткові заходи
щодо стабілізації фінансового стану підприємств" не підпадають.
Стосовно легкових автомобілів, що ввозилися (пересилалися) на
митну територію України як внесок до статутного фонду підприємств
з іноземними інвестиціями з 18 лютого 1994 року по 31 грудня 1995
року, при перевірці слід врахувати, що відповідно до пункту 4
Інструкції з імпортних товарів, що оподатковуються податком на
додану вартість і акцизним збором при ввезенні на митну територію
України, було виключено майно, яке ввозилось в Україну як внесок
іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними
інвестиціями.
З 1 січня 1996 року згідно із частиною другою Закону України
від 16.11.95 р. N 432/95-ВР "Про деякі питання оподаткування
підакцизних товарів" скасовано пільги, надані законодавчими актами
України щодо сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів, а
також податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) на
митну територію України підакцизних товарів для власного
споживання суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм
власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями. Тобто
на підставі постанови Верховної Ради України від 16.11.95 р.
N 433/95-ВР "Про порядок введення в дію Закону України "Про деякі
питання оподаткування підакцизних товарів" з 1 січня 1996 року
підакцизні товари, включаючи легкові автомобілі, що ввозяться в
Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду
підприємства з іноземними інвестиціями, обкладаються зазначеними
податками.
Тому з 1 січня 1996 року пункт 4 Інструкції не діє стосовно
імпортних підакцизних товарів, що ввозяться в Україну як внесок
іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними
інвестиціями, про що повідомлено листом Державної податкової
адміністрації України від 13.01.97 р. N 16-1142/10-262
(-262225-97). Вказані товари (майно), що були або є підакцизними
на дату ввезення в Україну як внесок іноземного інвестора до
статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями,
обкладаються акцизним збором і податком на додану вартість в
обов'язковому порядку.
При цьому подальший облік сум податку на додану вартість і
акцизного збору, фактично сплачених під час митних процедур,
провадиться за встановленим порядком.
3.3. Особливості обкладення податком на додану вартість
імпортних транспортних засобів спеціального призначення
При перевірці правильності оподаткування імпортних
транспортних засобів спеціального призначення слід врахувати, що
відповідно до п. 1 Указу Президента України від 30.06.95 р.
N 499/95 "Про справляння податку на додану вартість з імпортних
товарів" і Указу Президента України від 31.05.96 р. N 392/96 "Про
впорядкування справляння податку на додану вартість з імпортних
товарів" від податку на додану вартість під час переміщення через
митний кордон України звільнені імпортні транспортні засоби, що
ввозяться господарюючими суб'єктами всіх форм власності, у тому
числі посередниками (прямими постачальниками), для виробничих і
власних потреб (тобто без наступної реалізації), крім підакцизних
транспортних засобів, які згідно із Законом України від 16.11.95
р. N 432/95-ВР "Про деякі питання оподаткування підакцизних
товарів" з 1 січня 1996 року підлягають обкладенню податком на
додану вартість, а також транспортних засобів, що включені до
переліків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
31.05.96 р. N 602 ( 602-96-п ), з урахуванням внесених до неї змін
і доповнень.
Тому якщо транспортні засоби включені у ці переліки або вони
є підакцизними, то під час проведення митних процедур податок на
додану вартість сплачується в обов'язковому порядку.
3.4. Особливості обкладення податком на додану вартість
імпортних товарів, які ввозяться підприємствами громадського
харчування
Суб'єкти підприємницької діяльності, які мають на своєму
балансі об'єкти громадського харчування (їдальні, кафе,
ресторани), розмитнення імпортних товарів, які ввозяться як для
продажу через роздрібну торговельну мережу, так і для приготування
страв, напоїв та іншої продукції власного виробництва, провадять
зі сплатою податку на додану вартість під час перетину зазначеними
товарами митних кордонів України, тому що відповідно до Декрету
Кабінету Міністрів від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на додану
вартість" та Інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку
на додану вартість" (п. 28) у підприємств громадського харчування
оподатковуваним оборотом є різниця між цінами реалізації та
цінами, за якими ці підприємства розраховуються з постачальниками
з урахуванням податку на додану вартість. При цьому до калькуляції
продукції власного виробництва товари і сировина включаються за
цінами придбання, включаючи податок на додану вартість.
Крім того, згідно з Указом Президента України від 30.06.95 р.
N 499/95 "Про справляння податку на додану вартість з імпортних
товарів" з 7 червня 1995 року імпортна сировина,
матеріально-технічні ресурси, комплектуючі вироби, устаткування,
матеріали, техніка та інші товари, що ввозяться господарюючими
суб'єктами всіх форм власності для виробничих та власних потреб
(тобто без наступної реалізації), не підлягають обкладенню
податком на додану вартість під час переміщення через митний
кордон України. Тобто товари, ввезені для подальшої реалізації, в
тому числі і для приготування продукції власного виробництва
підприємствами громадського харчування, не звільняються від
податку на додану вартість.
При цьому при подальшій реалізації імпортних продуктів, у
тому числі й у вигляді приготованих страв та напівфабрикатів,
оподатковуваний оборот визначається згідно з порядком,
установленим п. 18 Інструкції.
4. Перевірка правильності розрахунків з бюджетом по податку
на додану вартість при ввезенні давальницької сировини,
тимчасовому ввезенні, транзиті, реекспорті та реімпорті
4.1. Податок на додану вартість при ввезенні давальницької
сировини
Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію
України іноземним замовником, включаючи сировину, що ввозиться і
буде використана для проведення розрахунків за перероблення,
підлягає обкладенню податком на додану вартість та акцизним
збором. Сплата податків при цьому здійснюється українським
виконавцем по давальницькій сировині, що буде використана для
проведення розрахунків за послуги для її перероблення під час
проведення митних процедур, а по давальницькій сировині, що
використовуватиметься для виробництва готової продукції, - шляхом
видачі простого векселя з відстроченням платежу на термін
виконання операції з давальницькою сировиною, але не більш як на
90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної
декларації.
Порядок проведення розрахунків векселями по таких операціях
здійснюється відповідно до пунктів 54 - 56 Інструкції, Закону
України від 15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" та Положення про
порядок видачі, обліку, погашення та відстрочення оплати
(погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається
суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.02.96
р. N 26, погодженого з Мінекономіки України та зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 16.02.96 р. за N 78/1103
( z0078-96 ).
Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що
ввозиться на митну територію України, є пред'явлення українським
виконавцем органу митного контролю зазначеного векселя,
авізованого (взятого на облік) податковою адміністрацією.
Фактично сплачені податки при погашенні зазначеного векселя
при розрахунках з бюджетом українським виконавцем не враховуються,
а враховуються при проведенні ним розрахунків з іноземним
замовником.
При перевірці бартерних операцій слід врахувати, що якщо
імпортна частина бартерного контракту отримується на території
України як готова продукція, виготовлена з давальницької сировини
іноземного замовника, то також необхідно оформляти ввізну вантажну
митну декларацію (без фактичного ввезення в Україну готової
продукції), як це передбачено статтею 3 Закону України від
15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах".
4.2. Податок на додану вартість при реекспорті
Відповідно до пункту 46 Інструкції відстрочення платежів по
податку на додану вартість та акцизного збору по товарах, що
ввозяться на митну територію України з метою виключно реекспорту,
провадиться шляхом видачі простого векселя на термін до 90
календарних днів з моменту подання для оформлення ввізної
вантажної митної декларації на умовах податкового кредиту.
При цьому оформлення такого векселя провадиться в порядку,
аналогічному порядку оформлення векселя при здійсненні операцій з
давальницькою сировиною з тією різницею, що при оформленні векселя
по операціях з метою реекспорту робиться примітка, в якій
вказується, що в разі невивезення протягом зазначеного терміну
суб'єкт підприємницької діяльності починаючи з 7 квітня 1995 року
до 5 квітня 1996 року був зобов'язаний сплатити суми відстрочених
податків, збільшених на суму відсотків за користування кредитом,
як це передбачено статтею 22 Закону України "Про Державний бюджет
України на 1995 рік" ( 126/95-ВР ), оскільки постановою Верховної
Ради України від 22.12.95 р. N 487/95-ВР передбачено до прийняття
Закону України "Про Державний бюджет України на 1996 рік"
( 96/96-ВР ) вважати діючими положення постанови Верховної Ради
України "Про введення в дію Закону України "Про Державний бюджет
України на 1995 рік" ( 130/95-ВР ) у частині, яка не суперечить
чинному законодавству.
У тексті простого векселя (письмового зобов'язання), крім
зазначених обов'язкових платежів (мито, акцизний збір, податок на
додану вартість), окремо зазначається і сума плати за користування
податковим кредитом.
При здійсненні реекспорту (продажу з вивезенням за митні
кордони України раніше імпортованих товарів, які не піддавались на
території України переробленню (обробленню) і перебувають у такому
ж стані, що й на момент ввезення) податок на додану вартість та