акцизний збір, якщо вони були сплачені до бюджету, підлягають
відшкодуванню з відповідних бюджетів податковими адміністраціями
за порядком, передбаченим пунктами 65 та 66 Інструкції
( z0140-94 ).
4.3. Податок на додану вартість при транзиті та реімпорті
товарів
Податок на додану вартість та акцизний збір за транзит
товарів через територію України (переміщення товарів під митним
контролем через територію України між двома або в межах одного
пункту на митному кордоні України) не стягуються.
Якщо товари не доставлено до митного органу призначення,
податок на додану вартість та акцизний збір сплачуються
перевізниками при їх відпуску для вільного обігу, якщо тільки
товари не виявились ліквідованими або безповоротно втраченими
внаслідок аварії чи стихії, або нестача виникла внаслідок
природного зносу чи убутку за нормальних умов транспортування та
охорони.
При реімпорті товарів особи, які ввозять українські товари,
що раніше було експортовано з території України, сплачують податок
на додану вартість та акцизний збір за загальновстановленим
порядком.
Предмети матеріально-технічного постачання, обладнання,
паливо, продовольчі товари та інше майно для забезпечення
діяльності українських установ за кордоном, ввезені назад на митну
територію України, що вивозилися з її території на правах
тимчасового вивезення і належать українським юридичним особам,
податком на додану вартість та акцизним збором не обкладаються.
5. Перевірка своєчасності сплати до бюджету податку на додану
вартість
Податок на додану вартість та акцизний збір сплачуються до
бюджету платниками (декларантами) одночасно зі сплатою інших
митних платежів, тобто до або під час подання вантажної митної
декларації (проведення митних процедур).
Підприємства-імпортери, які під час проведення митних
процедур сплатили вказані податки, в обов'язковому порядку не
пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були
імпортовані товари, подають до державної податкової адміністрації
за місцем реєстрації їх як платників податків декларацію за
формою, визначеною в додатку N 3 до Інструкції, відповідно до
пунктів 40 та 41. При звільненні від оподаткування імпортером у
декларації робиться позначка, що суми податку умовно нараховані,
на окремому аркуші додається перелік пільг, згідно з якими
здійснено умовне нарахування.
Відповідно до статті 31 Закону України від 22.03.96 р.
N 96/96-ВР "Про Державний бюджет України на 1996 рік" та Порядку
справляння податку на додану вартість та акцизного збору в разі
ввезення товарів на митну територію України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. N 66
( 66-97-п ), починаючи з 1 липня 1996 року справляння, контроль за
правильністю обчислення та своєчасністю сплати податку на додану
вартість та акцизного збору з товарів, що ввозяться в Україну,
здійснюється митними органами.
При перевірках слід урахувати, що із зазначеної дати:
- ввезені суб'єктами підприємницької діяльності товари, на
які поширюються податкові пільги згідно з актами законодавства,
підлягають митному оформленню за умови подання митному органу
імпортером заяви про мету ввезення та подальшого використання цих
товарів та надання зобов'язання про використання таких товарів
виключно з тією метою, що передбачає пільговий режим
оподаткування;
- податок на додану вартість, який має бути повернений
суб'єктам зовнішьоекономічної діяльності державними податковими
адміністраціями при здійсненні експортних операцій, не може бути
зарахований як внесення обов'язкових платежів під час імпортування
товарів в Україну;
- платники податку на додану вартість та акцизного збору з
товарів, що імпортуються в Україну, перераховують зазначені
платежі на депозитні рахунки митних органів;
- державними податковими адміністраціями відповідно до Закону
України від 04.12.90 р. ( 509-12 ) "Про державну податкову службу
в Україні" та зазначеної постанови здійснюється наступний контроль
за правильністю нарахування сум податку на додану вартість та
акцизного збору, своєчасністю та повнотою сплати зазначених
податків та правильністю застосування податкових ставок як під час
розмитнення, так і при подальшому використанні на території
України ввезених товарів незалежно від характеру споживання і
категорій споживачів, з використанням при перевірках поданої
платниками податкової звітності та інформаційної бази даних митних
органів.
6. Перевірка правильності відображення в бухгалтерському
обліку сум податку на додану вартість, сплачених на імпортні
товари
Податок на додану вартість, фактично нарахований та сплачений
до бюджету під час митного оформлення по імпортних сировині,
матеріалах, паливу, комплектуючих, вартість яких відноситься на
витрати виробництва та обігу за придбані та введені в експлуатацію
основні виробничі імпортні фонди, до витрат виробництва (обігу) не
відноситься і враховується при розрахунках з бюджетом. Нарахування
вказаних сум відображається в бухгалтерському обліку по дебету
рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" субрахунок "Розрахунки з
бюджетом з податку на додану вартість" та кредиту рахунку 76
"Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", а сплата - по
дебету рахунку 76 та кредиту рахунку 51 "Розрахунковий рахунок".
На розрахунки з бюджетом податок на додану вартість
відноситься тільки тоді, коли сума цього податку у вантажній
митній декларації вказана окремим рядком і фактично сплачена до
бюджету, а з 1 липня 1996 року - фактично зарахована на депозитні
рахунки установ митниці на момент митного оформлення імпортних
товарів. Підставою для таких розрахунків є вантажна митна
декларація та розрахункові (платіжні) документи.
У торговельних, заготівельних, оптових,
постачальницько-збутових організаціях та на інших підприємствах,
що надають посередницькі послуги, податок на додану вартість,
фактично нарахований та сплачений до бюджету під час митного
оформлення імпортних товарів, на розрахунки з бюджетом не
відноситься, а враховується у вартості цих товарів.
У бухгалтерському обліку сплачений податок на додану вартість
на імпортні товари відображається по дебету рахунку 41 "Товари".
На суму таких самих платежів щодо товарів, імпортованих на правах
комісії, дебетується рахунок 31 "Витрати майбутніх періодів", з
якого у міру їх реалізації витрати списуються в кореспонденції з
рахунком 46 "Реалізація" з відображенням у складі валового доходу
і фінансових результатів від реалізації.
II. Перевірка правильності розрахунків з податку на додану
вартість по операціях з експорту товарів (робіт, послуг)
1. Перевірка правомірності застосування підприємствами пільги
щодо звільнення від сплати податку на додану вартість експорту за
межі митних кордонів України товарів (робіт, послуг)
1.1. Перевірка правомірності застосування пільги щодо
звільнення від сплати податку на додану вартість експорту товарів
Експортованими вважаються товари, які залишили митну
територію України, а їх вивезення було підтверджене митною
декларацією.
При перевірці правильності оформлення вантажної митної
декларації на вивезення товарів за межі митних кордонів України
слід керуватися вимогами Положення про порядок митного оформлення
товарів та інших предметів між митницями, затвердженого наказом
Держмиткому України від 27.09.93 р. N 246 ( v0246342-93 ). Згідно
з розділом 3 "Порядок оформлення митних вантажів, що вивозяться з
території України" Положення у примірнику вантажної митної
декларації на експорт товарів митницею відправлення, що здійснює
митне оформлення, проставляється штамп "Під митним контролем
експорт" та робиться запис такого змісту: "Направляється до
___________ митниці для пропускання за межі митної території
України", який засвідчується підписом та особистою номерною
печаткою інспектора митниці. Запис робиться у графі "д"
декларації, а за відсутності достатнього місця - на зворотному
боці бланка декларації.
Згідно з роз'ясненням Головної державної податкової інспекції
України від 26.01.96 р. N 10-315-7/10-557 до експорту товарів
належать також поставки продукції за лізинговими угодами,
укладеними з іноземними фірмами.
При перевірці слід врахувати, що відповідно до Закону України
"Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах" від 15.09.95 р. N 327/95-ВР передбачено можливість
подальшої реалізації за межами митної території України готової
продукції, що вироблена з давальницької сировини українського
замовника, та отримання в Україну валютної виручки від її
реалізації, якщо про це зазначено в контракті, та за умови його
реєстрації у Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і
торгівлі України, така операція може бути прирівняна до експорту
відповідної готової продукції.
1.2. Перевірка правомірності застосування пільги щодо
звільнення від сплати податку на додану вартість експорту робіт та
послуг
Експортованими вважаються роботи, послуги, не призначені для
експлуатації, використання та вжитку в Україні, надані особам,
підприємства яких або вони самі постійно не перебувають або
постійно не проживають на території України (здійснення культурної
діяльності, фінансові, юридичні, інформаційні, перекладацькі,
комерційні, брокерські послуги та ін.).
При перевірці експорту послуг слід урахувати, що не належать
до експортованих такі послуги, як:
- визначення на замовлення нерезидентів внутрішнього ринку
України з метою реалізації товарів імпортного виробництва
(маркетингові послуги);
- туристичні послуги, надані резидентам України за іноземну
валюту та нерезидентам України на території України;
- надання резидентом України нерезиденту в оренду майна
(приміщень);
- інші послуги, при наданні яких не дотримуються умови,
вказані в підпункті "в" пункту 63 Інструкції ( z0140-94 ).
1.3. Перевірка правомірності застосування пільги щодо
звільнення від сплати податку на додану вартість послуг з
міжнародних перевезень
Звільняються від сплати податку на додану вартість послуги з
міжнародних перевезень, здійснені згідно з контрактом на
транспортування або з брокерською угодою щодо перевезення як
товарів, так і пасажирів від пункту на національній території
України до пункту за кордоном, від пункту за кордоном до пункту на
національній території та транзитом через національну територію
України, а також між двома пунктами всередині країни як частини
міжнародних повітряних та водних перевезень. Тобто пільга
надається при одночасному виконанні двох умов:
1. Наявність контракту на транспортування або брокерської
угоди (слід відрізняти від контракту або угоди на
транспортно-експедиційні послуги).
2. З урахуванням покритої відстані.
Зазначені умови повинні виконуватися платниками, які
безпосередньо надають послуги з міжнародних перевезень. У
розрахункових документах на реалізацію послуг відповідно до пункту
1 статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.
N 14-92 "Про податок на додану вартість" робиться позначка "Без
ПДВ".
Відповідно до Правил здійснення транспортно-експедиційної
діяльності під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних
вантажів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
21.09.93 р. N 770 ( 770-93-п ), учасниками
транспортно-експедиційного процесу є окремо експедитори, які
надають транспортно-експедиційні послуги, та окремо транспортні
підприємства, що здійснюють перевезення.
Транспортно-експедиційні послуги складаються з комплексу
послуг, пов'язаних з підготовкою та відправленням вантажів,
проведенням взаєморозрахунків, контролем за проходженням і
одержанням вантажів (пункт 2 Правил).
До них не включено послуги з міжнародних перевезень. Доставку
вантажів за призначенням, забезпечення своєчасного навантаження та
розвантаження транспортних засобів здійснюють транспортні
підприємства, як визначено пунктом 4 вищеназваних Правил. Ці
підприємства згідно з підпунктом 11 пункту 1 Положення про порядок
видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів
(ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.94 р. N 316
( 316-94-п ), надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів і
вантажів повітряним, річковим, морським, залізничним і
автомобільним транспортом, агентування і фрахтування морського
торговельного флоту за наявності ліцензії, виданої Міністерством
транспорту України.
Транспортно-експедиційні послуги і послуги з міжнародних
перевезень є різними видами послуг, які надаються в більшості
випадків різними підприємствами. Окремого звільнення від податку
на додану вартість транспортно-експедиційних послуг чинним
законодавством не передбачено.
Якщо ж транспортно-експедиційні послуги і послуги з
міжнародних перевезень надаються безпосередньо одним виконавцем у
комплексі та є невід'ємними частинами (внутрішньозаводський
оборот) з доставкою вантажів транспортними засобами, що
знаходяться на балансі підприємства, в цьому випадку за наявності
контракту або брокерської угоди, ліцензії на здійснення
міжнародних перевезень і фактичного надання таких послуг, що
підтверджується документально, вони звільняються від податку на
додану вартість.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів
України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на додану вартість"
об'єктами оподаткування є обороти з реалізації товарів (робіт,
послуг), крім їх реалізації за іноземну валюту.
Тому транспортно-експедиційні послуги, які з метою надання
пільги по податку на додану вартість не є експортованими, але
здійснені за іноземну валюту, що надходить на валютний рахунок
транспортно-експедиційного підприємства, не є об'єктом обкладення
податком на додану вартість, по них не нараховується цей податок,
а суми податку на додану вартість, що сплачені або підлягають
сплаті постачальникам за сировину, матеріали, паливо, виконані
роботи, надані послуги, які використовуються для надання таких
послуг, включаються до їхньої вартості.
Послуги по перевезенню кур'єрської пошти, прийняті від
вантажовідправників України на адресу вантажоотримувачів, які
знаходяться в інших країнах (міждержавне сполучення), також
належать до послуг з міжнародних перевезень і звільняються від
сплати податку на додану вартість незалежно від порядку
розрахунків за такі послуги та отриманої валюти.
У разі виявлення перевіркою здійснення підприємствами та
організаціями перевезень вантажів лише на території України (між
двома пунктами всередині країни, включаючи перевезення на місцевих
і міжнародних сполученнях (маршрутах), за винятком міжнародних
повітряних та водних перевезень), слід врахувати, що такі послуги,
крім виручки, в іноземній валюті, підлягають оподаткуванню на
загальних підставах.
Не належать до послуг з міжнародних перевезень та підлягають
оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах
такі послуги, що надаються підприємствам, які здійснюють
міжнародні перевезення іншими суб'єктами підприємницької
діяльності:
- продаж квитків на міжнародні рейси;
- послуги міжнародних аеропортів України і підприємств з
керування повітряним простором "Украерорух": заправляння пальним,
аеродромне обслуговування, штурманська підготовка, аеронавігаційне
забезпечення екіпажів, метеорологічне забезпечення, поставка
продуктів харчування та інші послуги, що забезпечують міжнародні
перевезення як пасажирів, так і вантажів.
1.4. Перевірка дотримання порядку вивезення за межі митних
кордонів України давальницької сировини
Не підлягає оподаткуванню також тимчасовий експорт товарів
(продукції) - поставка давальницької сировини українським
замовником для оброблення (перероблення) за кордоном з наступним
поверненням її у повному обсязі.
При цьому та частина давальницької сировини, що
використовується для проведення розрахунків за її перероблення,
або готова продукція (товари), що залишається в країні виконавця
як плата за послуги перероблення (оброблення), не підлягають
обкладенню податком на додану вартість. Коли ж зазначені товари є
підакцизними товарами (продукцією), з них стягується акцизний збір
(у міру їх відвантаження) виходячи з їхньої вартості з урахуванням
акцизного збору, але не нижче їх митної вартості.
Товари, що повертаються в Україну, які раніше були вивезені
за кордон на умовах тимчасового вивезення, та готова продукція,
виготовлена повністю з давальницької сировини українського
замовника, яка імпортується при її поверненні в Україну, не
підлягають обкладенню податком на додану вартість та акцизним
збором.
При вивезенні українським замовником з митної території
України тих видів давальницької сировини, які не обкладаються
вивізним (експортним) митом, податками та зборами, український
виконавець подає державній податковій інспекції письмове
зобов'язання щодо повернення в Україну готової продукції,
виробленої із цієї сировини (або повернення в Україну валютної
виручки від реалізації готової продукції) у встановлені Законом
терміни.
У разі коли давальницька сировина, яка вивозиться за межі
митної території України українським замовником, підлягає
обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами, їх
сплата (крім митних зборів) провадиться українським замовником
шляхом видачі векселя з відстроченням платежу на встановлені
Законом терміни.
Вексель (письмове зобов'язання) видається та погашається
відповідно до Закону України від 15.09.95 року N 327/95-ВР "Про
операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах" та Положення про порядок видачі, обліку, погашення та
відстрочення оплати" (погашення) векселя (письмового
зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності
України при здійсненні операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах.
2. Перевірка правильності відшкодування податку на додану
вартість
При експортуванні товарів (робіт, послуг) за іноземну валюту
підприємствами та організаціями як виробниками, так і
підприємствами, що здійснюють посередницькі функції, суми податку
на додану вартість, що сплачені або підлягають сплаті
постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані
матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на
собівартість виробництва таких товарів (робіт, послуг), придбані і
введені в експлуатацію з 6 січня 1993 року основні виробничі
фонди та взяті на облік нематеріальні активи, а також суми податку
(підприємств, що здійснюють посередницькі функції), сплачені
постачальникам цих товарів (робіт, послуг), підлягають
відшкодуванню з відповідних бюджетів указаним підприємствам або
зараховуються в рахунок чергових платежів за умови надходження
коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємств
(копії розрахункових документів), подання вантажної митної
декларації зі штампом митниці, якщо не минув річний строк з дня
сплати податку постачальникам.
При перевірці слід врахувати роз'яснення Головної державної
податкової інспекції України від 17.04.96 р. N 10-315-26/10-2652
( v2652225-96 ), згідно з якими у посередників відшкодуванню з
бюджету підлягають не тільки суми податку на додану вартість по
товарах, а і по матеріально-технічних ресурсах, використаних для
надання послуг по реалізації їх на експорт.
Крім того, вказаним листом роз'яснено, що відсутність
позначки або відтиску печаток митниці країни-отримувача на
товаросупровідних документах не є підставою для відмови у
відшкодуванні сум податку на додану вартість.
Враховуючи те, що при подальшій реалізації готової продукції,
що вироблена з давальницької сировини українського замовника, за
межами митної території України та отриманні українським
замовником виручки в іноземній валюті на його валютний рахунок в
уповноваженому банку, така продукція прирівнюється до експорту і
звільняється від податку на додану вартість, український замовник
має право на відшкодування з бюджету податку на додану вартість у
вищевказаному порядку.
У цьому випадку при перевірці, крім декларації по податку на
додану вартість, необхідно виявити наявність копії вантажної
митної декларації на вивезення давальницької сировини та довідки
банку про надходження валютної виручки за реалізовану готову
продукцію.
При здійсненні міжнародних перевезень, що експортовані за
іноземну валюту, суми податку на додану вартість, що сплачені або
підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані
послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких
відноситься на вартість таких послуг, придбані і введені в
експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік
нематеріальні активи підлягають відшкодуванню з відповідних
бюджетів або зараховуються в рахунок чергових платежів за умови
виконання вимог пункту 65 Інструкції, а при інших формах
розрахунків зазначені суми податку на додану вартість відповідно
до пункту 66 Інструкції включаються до вартості послуг з
міжнародних перевезень.
Починаючи із 17 вересня 1996 року згідно з листом
Міністерства фінансів України від 17.09.96 р. N 09-07-20-70-1508
( v1508201-96 ) "Про порядок відшкодування з бюджету податку на
додану вартість" відшкодування податку на додану вартість може
здійснюватися двома шляхами - проведенням взаємозарахування в
рахунок заборгованості платника по податках до бюджету або
перерахуванням коштів як зайво внесених згідно з вищевказаним
порядком.
Взаємозарахування коштів по відшкодуванню податку на додану
вартість провадиться в рахунок погашення заборгованості належних
до бюджету платежів на відповідну дату. Підставою для проведення
взаємозарахування був протокол, що укладався між органами
Державної податкової інспекції та платником податків і платежів,
погоджений з органами Державного казначейства та фінансовими
органами.
Починаючи з 1 березня 1997 року відшкодування податку на
додану вартість підприємствам-експортерам здійснюється відповідно
до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.97 р.
N 247 ( 247-97-п ) "Про звіти керівників міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади, обласних державних
адміністрацій про підсумки роботи народного господарства у січні
1997 року", зокрема:
- пунктом 21 передбачено, що Міністерство фінансів України
разом з місцевими фінансовими органами, Головне управління
Державного казначейства України та Державна податкова
адміністрація України до прийняття Закону України "Про Державний
бюджет України на 1997 рік" ( 404/97-ВР ) повинні здійснювати
відшкодування підприємствам-експортерам дебетового сальдо по
податку на додану вартість з відповідних бюджетів за умови
проведення документальних перевірок з дотриманням вимог чинного
законодавства. Такий порядок запроваджується для всіх суб'єктів
підприємницької діяльності (юридичних і фізичних осіб) -
експортерів і включає всі форми і методи проведення перевірок;
- відшкодування податку на додану вартість суб'єктам
підприємницької діяльності, які експортують товари (роботи,
послуги) невласного виробництва, здійснюється лише після надання
такими суб'єктами копії вантажної митної декларації, яка
підтверджує факт вивезення товару, довідки з банку про надходження
валюти на рахунок зазначених суб'єктів, копій первинних
бухгалтерських документів, що підтверджують грошову оплату
експортованого товару (прибуткова накладна, рахунок-фактура та
платіжні доручення про сплату за зазначеними рахунками). Такий
порядок запроваджується для суб'єктів підприємницької діяльності
(юридичних і фізичних осіб), які експортують товари (роботи,
послуги) невласного виробництва.
Тому при перевірці слід врахувати, що порядок відшкодування
податку на додану вартість при експорті товарів за іноземну
валюту, викладений у пункті 65 Інструкції та пунктах 44 і 46
Інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на додану
вартість", затвердженої наказом Головної державної податкової
інспекції України від 10.02.93 р. N 3 і зареєстрованої в
Міністерстві юстиції 31.03.93 р. за N 18 ( z0018-93 ), починаючи з
1 березня 1997 року застосовується в частині, що не суперечить
порядку відшкодування податку на додану вартість, передбаченому
пунктом 21 указаної постанови.
Підприємства-посередники, які експортують товари (роботи,
послуги) з розрахунками в іноземній валюті, відображають у
бухгалтерському обліку суми податку на додану вартість, що
підлягають відшкодуванню, по дебету рахунку 86 "Розрахунки з
бюджетом" субрахунок "Розрахунки з бюджетом з податку на додану
вартість" та кредиту рахунку 41 "Товари" з товарів, придбаних у
постачальників, а підриємства-виробники - по дебету цього ж
рахунку та кредиту рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і
підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"
з виконаних робіт, наданих послуг, придбаних матеріальних
ресурсів, палива, вартість яких відноситься на собівартість
виробництва експортованих товарів (робіт, послуг), а також з
придбаних і введених в експлуатацію з 6 січня 1993 року основних
виробничих фондів та взятих на облік нематеріальних активів.
3. Перевірка правильності обліку "вхідного" податку на додану
вартість при експорті товарів (робіт, послуг) з розрахунками в
національній валюті та шляхом передачі та/або бартерних
(товарообмінних) операцій
Суми податку на додану вартість, сплачені виробником за
сировину, матеріали, комплектуючі вироби, використані для
виготовлення продукції (робіт, послуг), і суми податку, сплачені
посередником за продукцію (роботи, послуги), що експортуються з
розрахунками в національній валюті, шляхом передачі або бартерних
(товарообмінних) операцій, при розрахунках з бюджетом не
враховуються, а включаються до вартості таких товарів (робіт,
послуг), а за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі
фонди та взяті на облік нематеріальні активи покриваються за
рахунок джерел їх придбання.
Зазначений порядок діє у разі надходження на розрахункові
рахунки експортерів національної валюти за експортовані товари
(роботи, послуги) незалежно від того, через які банківські
установи та рахунки нерезидентів у банках (у тому числі і
"ЛОРО"-рахунки) кошти надійшли в Україну.
Такий же порядок застосовується при реалізації на експорт
товарів на умовах "Франко-завод", оскільки в цьому випадку
виконується одна з умов пункту 65 Інструкції - відсутня вантажна
митна декларація на вивезення товарів за межі митних кордонів
України.
Слід мати на увазі, що українські замовники, які вивозять
давальницьку сировину для перероблення за межі України, при
розрахунках з іноземним переробником частиною цієї давальницької
сировини суми податку на додану вартість, що сплачені та
підлягають сплаті за частину давальницької сировини, яка
використана для оплати за виконані роботи по переробленню, при
розрахунках з бюджетом не враховують і включають до вартості
такої сировини.
Підприємства-посередники та підприємства-виробники, які
здійснюють тільки експорт з розрахунками в національній валюті або
шляхом передачі чи бартерних (товарообмінних) операцій, можуть
відображати вказані суми податку на додану вартість разом з
вартістю експортованих товарів, а також сировини, матеріалів,
комплектуючих виробів, які будуть використані для виробництва
експортованих товарів, продукції (робіт, послуг), при
оприбуткуванні цих товарно-матеріальних цінностей по дебету
рахунків 41 "Товари", 05 "Матеріали", 06 "Паливо", 12 "Малоцінні
та швидкозношувані предмети" та інших і кредиту рахунку 60
"Розрахунки з постачальниками і підрядниками".
Суми податку на додану вартість за придбані та введені в
експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік
нематеріальні активи в цьому випадку також відображаються разом з
їхньою вартістю на рахунках 01 "Основні засоби" та 04
"Нематеріальні активи".
У разі якщо підприємство-виробник здійснює експорт
розрахунками в національній валюті або шляхом бартерних
(товарообмінних) операцій та одночасно експорт з розрахунками в
іноземній валюті або реалізацію товарів (робіт, послуг) на
території України, не звільнених від оподаткування, суми податку
на додану вартість, сплачені виробником за сировину, матеріали,
комплектуючі вироби, використані для виробництва продукції (робіт,
послуг), які при оприбуткуванні таких матеріальних цінностей були
віднесені на розрахунки з бюджетом (до дебету рахунку 68
"Розрахунки з бюджетом" субрахунок "Розрахунки з бюджетом з
податку на додану вартість"), списуються із цього рахунку до
дебету рахунку 20 "Основне виробництво".
Суми податку на додану вартість за придбані та введені в
експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік
нематеріальні активи підлягають розподілу виходячи з питомої ваги
товарів (робіт, послуг), які експортуються з розрахунками в
національній валюті або шляхом бартерних (товарообмінних)
операцій, у загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг)
за звітний період, в якому було введено в експлуатацію основні
виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, з кінцевим
перерахунком за поточний рік (інший звітний період - в разі
припинення діяльності підприємств протягом року) та відображенням
результатів розподілу в декларації за останній звітний період
поточного року.
Начальник Головного управління
організації документальних перевірок А.Богдан
Заступник начальника управління,
начальник відділу методології
перевірок та податкового обліку М.Данилюк