Юридический Харьков плюс - ратифікація /1715-15/ від 12.05.2004 N 591

бажаючи розвивати взаємне співробітництво у сфері кримінального судочинства на підставі правового інструменту, який би регулював надання правової допомоги в кримінальних справах з дотриманням вимог внутрішнього законодавства кожної Сторони,

домовилися про таке:

Стаття 1

Сфера застосування

1. Сторони, відповідно до положень цього Договору та своїх законодавств, взаємно надають правову допомогу та найширше правове співробітництво у провадженні справ, які стосуються кримінально караних діянь, що на момент запиту про надання допомоги перебувають в юрисдикції компетентних органів запитуючої Сторони.

2. Цей Договір не поширюється на затримання, виконання вироків або правопорушення чи злочини військового характеру, що не є злочинами за загальним кримінальним правом.

3. Єдиною метою цього Договору є взаємне надання правової допомоги між компетентними органами Сторін, уповноваженими здійснювати кримінальне судочинство, але жодним чином його метою не є надання зазначеної допомоги ані приватним, ані третім особам, і він не був розроблений з цією метою.

Стаття 2

Обсяг правової допомоги

Правова допомога охоплює виконання таких процесуальних дій, передбачених законодавством запитуваної Сторони, як допит потерпілих, підозрюваних, обвинувачених та підсудних, свідків та експертів; проведення експертиз, огляду; передача речових доказів; вручення та пересилання на прохання іншої Сторони інформації про судимості; виконання інших процесуальних дій, передбачених законодавством Сторін.

Стаття 3

Центральні органи

1. Прохання та запити про надання допомоги передаються центральними органами двох Сторін і повертаються таким самим чином із долученням документів про їх виконання.

2. Центральними органами, уповноваженими виконувати цей Договір, є:

в Україні - Міністерство юстиції України щодо запитів судів і Генеральна прокуратура України щодо запитів органів досудового слідства,

у Республіці Панама - Міністерство правління та юстиції Республіки Панама (Державне управління з питань виконання договорів про взаємну правову допомогу та міжнародне співробітництво).

3. Центральні органи Сторін зносяться між собою безпосередньо або по дипломатичних каналах.

Стаття 4

Обмеження у виконанні

1. Центральний орган запитуваної Сторони може відхилити запит, якщо:

1) задоволення такого запиту зашкодить суверенітету, безпеці або суттєвим суспільним інтересам запитуваної Сторони;

2) запит стосується політичного злочину;

3) запитуваний доказ буде використаний для засудження особи за діяння, за яке вона вже була засуджена або виправдана судом у запитуючій Стороні;

4) існують обгрунтовані мотиви, які дають Центральному органу запитуваної Сторони підстави вважати, що задоволення цього клопотання сприятиме кримінальному переслідуванню або покаранню особи, стосовно якої направлено запит, за ознаками раси, віросповідання, національності чи політичних переконань;

5) запит не доводить, що існують достатні підстави вважати:

a) що вказаний у запиті злочин було скоєно і

b) що запитувана інформація має зв'язок із злочином і знаходиться на території запитуваної Сторони;

6) запит не відповідає положенням цього Договору;

7) діяння, що стало підставою для направлення запиту, не вважається злочином у запитуваній Стороні;

8) запит про надання допомоги стосується злочину, який розслідується в запитуваній Стороні, і надання допомоги може зашкодити такому розслідуванню.

2. Перш ніж відхилити будь-який запит відповідно до цієї статті, запитувана Сторона розглядає можливість надання такої допомоги на визначених нею умовах. Якщо запитуюча Сторона погоджується на ці умови, вона повинна їх дотримуватись.

3. Якщо запит заважатиме виконанню кримінально-процесуальних дій, які ще проваджуються у запитуваній Стороні, його виконання може бути відстрочено зазначеною Стороною або ж, після проведення консультацій із запитуючою Стороною, здійснюватися з дотриманням умов, визначених як необхідні запитуваною Стороною.

4. Запитувана Сторона якнайшвидше повідомляє запитуючу Сторону про причини відмови або перенесення виконання запиту.

5. Усі запити, складені на підставі цього Договору, виконуються відповідно до його положень та згідно з обмеженнями, встановленими законодавством запитуваної Сторони. Порядок виконання, вказаний у запиті, дотримується, за винятком випадків, коли це заборонено законодавством запитуваної Сторони.

Стаття 5

Передача предметів, документів і матеріалів справи

1. Запитувана Сторона може відстрочити передачу запитуваних предметів, матеріалів справи або документів, якщо вони необхідні в зв'язку з незакінченим провадженням у кримінальній справі.

2. Предмети, а також оригінали справ і документів, передані на виконання запиту про надання допомоги, якнайшвидше повертаються запитуючою Стороною запитуваній Стороні, за винятком, коли остання відмовляється від такого повернення.

Стаття 6

Присутність при виконанні запиту

1. На чітко висловлене прохання запитуючої Сторони, запитувана Сторона повідомляє їй дату й місце виконання запиту про надання допомоги.

2. Представники однієї зі Сторін, за погодженням з іншою Стороною, можуть бути присутні при виконанні запитів про надання правової допомоги на території іншої Сторони з дотриманням вимог законодавства запитуваної Сторони.

Стаття 7

Вручення судових рішень та інших процесуальних документів

1. Запитувана Сторона здійснює вручення судових рішень або інших процесуальних документів, отриманих з цією метою від запитуючої Сторони. Таке вручення може здійснюватись шляхом простої передачі рішення або іншого документа адресатові. На прохання запитуючої Сторони запитувана Сторона здійснює вручення в порядку, встановленому її законодавством для аналогічних вручень, або іншим особливим способом, сумісним з її законодавством.

2. Доказом вручення є повідомлення про отримання, де вказана дата та є підпис одержувача, або заява компетентного органу запитуваної Сторони, якою підтверджується факт, форма, дата вручення. Будь-який з цих документів якнайшвидше передається запитуючій Стороні.

3. Якщо вручення не відбулось, запитувана Сторона невідкладно повідомляє запитуючій Стороні про причини.

4. Повістка про явку, направлена обвинуваченому, який перебуває на території однієї зі Сторін, повинна вручатись не менше ніж за 40 днів до дати призначеної явки. З цією метою запитуюча Сторона повинна завчасно направити свій запит запитуваній Стороні, щоби вона мала змогу дотриматись установленого 40-денного терміну.

Стаття 8

Явка свідка, експерта

1. Якщо запитувана Сторона вважає, що особиста присутність свідка або експерта в її компетентних органах конче потрібна, вона зазначає це у проханні про вручення судової повістки, і запитувана Сторона пропонує цьому свідку або експерту з'явитися до суду.

Запитувана Сторона інформує запитуючу Сторону про відповідь свідка або експерта.

2. У випадку, передбаченому в пункті 1 цієї статті, у проханні або в повістці зазначаються приблизна сума виплачуваних коштів і сума подорожніх витрат та добових, які мають бути відшкодовані.

Стаття 9

Гарантії для викликаних осіб

1. Свідок або експерт незалежно від громадянства, який постає перед компетентними органами запитуючої Сторони за повісткою про виклик до суду, не може ні притягатися до відповідальності, ні утримуватися під вартою, ні підлягати будь-якому іншому обмеженню його особистої свободи на території цієї Сторони за діяння або обвинувальні вироки, які передували його від'їзду з території запитуваної Сторони.

2. Особа, незалежно від громадянства, викликана в компетентні органи запитуючої Сторони для того, щоб відповідати за діяння, які є предметом кримінального переслідування, порушеного проти неї, не може ні притягуватися до відповідальності, ні утримуватися під вартою, ні підлягати будь-якому іншому обмеженню її особистої свободи за діяння або обвинувальні вироки, які передували її від'їзду з території запитуваної Сторони і які не зазначені у повістці про виклик до суду.

3. Передбачений у цій статті імунітет закінчується, якщо свідок або експерт, або притягнута до відповідальності особа протягом наступних п'ятнадцяти днів від дати, з якої її присутність більше не була необхідною компетентним органам, маючи можливість залишити територію запитуючої Сторони, все ж таки залишилася на цій території або, виїхавши з неї, знову туди повернулася.

Стаття 10

Передача осіб, які знаходяться під вартою

1. Будь-яка особа, яка тримається під вартою, про особисту явку якої як свідка або з метою проведення інших процесуальних дій просить запитуюча Сторона, тимчасово передається на її територію за умови повернення такої особи у строк, зазначений запитуваною Стороною, і, по змозі, без порушень положень статті 8 в тій мірі, в якій вона може застосовуватися до даного випадку.

2. Передана особа має утримуватися у місцях позбавлення волі на території запитуючої Сторони, якщо запитувана Сторона не звернеться з проханням про її звільнення.

3. У передачі може бути відмовлено:

1) якщо затримана особа не дала на це згоди;

2) якщо її присутність необхідна у кримінальному провадженні, яке триває на території запитуваної Сторони;

3) якщо її передача може продовжити строк її перебування під вартою, або

4) якщо з інших важливих обставин її передача на територію запитуючої Сторони є небажаною.

Стаття 11

Визнання документів

1. Документи, складені або засвідчені компетентним органом або офіційними особами (офіційним перекладачем, експертом, ін.) у межах їх компетенції на території однієї зі Сторін, визнаються на території іншої Сторони без потреби іншого засвідчення.

2. Документи, складені або засвідчені іншими органами чи особами, ніж зазначені в пункті 1 цієї статті, засвідчуються офіційною печаткою Центрального органу відповідної Сторони. Інше засвідчення або легалізація не потрібні.

3. За цим Договором Центральний орган кожної Сторони для засвідчення документів, які надсилаються в зв'язку із запитом про надання допомоги, зазначає таку інформацію:

1) підтвердження дійсності документів,

2) кількість сторінок, з яких складається документ,

3) описання документів, які надсилаються.

4. Документи, які на території однієї зі Сторін визнаються офіційними, матимуть таку саму доказову силу офіційних документів і на території іншої Сторони.

Стаття 12

Відомості про судимість

Запитувана Сторона, на прохання компетентних органів запитуючої Сторони, надає необхідні для провадження кримінальної справи витяги або інформацію щодо відомостей про судимість особи, щодо якої здійснюється кримінальне переслідування або розглядається справа в суді.

Стаття 13

Зміст запитів про надання взаємної правової допомоги

1. Запити робляться у письмовому вигляді.

2. Запит повинен містити:

1) найменування компетентного органу, який складає запит;

2) короткий опис фактів, що спричинили направлення запиту;

3) зміст та характер справи, стосовно якої направлено запит, включаючи опис злочинів з їх відповідною кваліфікацією за кримінальним кодексом, вказуючи, з якою метою вимагається допомога, та короткий виклад фактів, які є підставою для запиту про її надання;

4) опис доказу або інформації, що розшукуються, або дій, які необхідно здійснити в порядку надання допомоги; у цьому описі якомога точніше вказується час, до якого відносяться будь-які з таких доказів або інформації;

5) визначення будь-якого строку, протягом якого має бути виконаний запит, з його обгрунтуванням.

3. При наявності необхідності та можливості, запит також включає:

1) наявну інформацію щодо ідентифікаційних даних та місця перебування особи, необхідну для розшуку або вручення;

2) будь-яка інша інформація, що може бути представлена до уваги запитуваної Сторони і дозволить їй виконати цей запит.

4. Запитуваній Стороні достатньо надсилати засвідчені копії, що відповідають оригіналам запитуваних справ або документів. Однак, якщо запитуюча Сторона наполягає на пересилці оригіналів, таке прохання, по змозі, задовольняється.

5. Запит і документи, що до нього додаються, які направляються Сторонами на виконання цього Договору, повинні супроводжуватися перекладом на державну мову запитуваної Сторони або на російську, або англійську, або на іншу мову, погоджену Сторонами.

Стаття 14

Обмін інформацією про вироки

Кожна зі Сторін надає зацікавленій Стороні інформацію про вироки стосовно громадян цієї Сторони, яка б могла бути внесена до переліку відомостей про судимості. Центральні органи надають один одному цю інформацію не менше ніж один раз на рік. На прохання надається копія судового рішення.

Стаття 15

Витрати

1. Запитувана Сторона сплачує всі звичайні витрати з метою виконання запиту на своїй території, за винятком таких витрат, які сплачує запитуюча Сторона:

1) винагороди експертам;

2) витрати на проїзд, проживання, харчування та непередбачувані витрати осіб, що прямують до запитуваної Сторони на виконання запиту, включаючи супроводжуючих осіб.

2. Якщо в ході підготовки запиту з'ясовується необхідність здійснення надзвичайних витрат для виконання зазначеного запиту, Сторони проводять консультації з метою визначення строків та умов продовження виконання запиту.

Стаття 16

Обмеження у використанні

1. Без попередньої письмової згоди з боку запитуваної Сторони запитуюча Сторона не може використовувати жодну інформацію або доказ, отримані згідно з цим Договором, жодну іншу інформацію, яка з них випливає, з іншою метою, окрім заявленої у запиті.

2. Якщо тільки Центральні органи не домовляються про інше, інформація або доказ, надані відповідно до цього Договору, зберігаються конфіденційними, за винятком, коли інформація або доказ необхідні для розслідування злочину, описаного у запиті.

3. У випадку, коли не можливо виконати запит без порушення конфіденційності, збереження якої вимагається, запитувана Сторона повідомляє про це запитуючу Сторону, яка визначає, чи повинен бути виконаний запит.

Стаття 17

Вирішення спорів

Будь-які спори щодо тлумачення або застосування даного Договору вирішуються, в першу чергу, за допомогою консультацій між Центральними органами Сторін, а в разі неможливості такого їх вирішення узгоджуються Сторонами дипломатичними каналами.

Стаття 18

Набрання чинності та припинення дії

1. Цей Договір набирає чинності через тридцять (30) днів від дати отримання останнього з письмових повідомлень Сторін про виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цим Договором чинності.

2. Цей Договір застосовується до запитів, направлених після набрання ним чинності, навіть якщо відповідне кримінально каране діяння було вчинено до цього моменту.

3. Кожна Сторона може припинити дію цього Договору, письмово повідомивши про це іншу Сторону. Договір утрачає чинність через шість (6) місяців після отримання іншою Стороною такого повідомлення.

4. Положення цього Договору продовжуватимуть застосовуватися до запитів про надання допомоги, отриманих протягом його дії та невиконаних на момент припинення дії Договору.

Укладено в м. Панама 4 листопада 2003 року, у двох примірниках, кожний українською та іспанською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

Договір

між Україною та Республікою Панама про взаємну правову допомогу в кримінальних справах