Юридический Харьков плюс - втрата чинності (наказ від 29.08.2014 N 883 /z1129-14/) від 07.10.2014 N z1581-04 acbc4358d02f3f9c7236ec9541c9d509-2

Відповідно до Закону України "Про правові засади цивільного захисту" (1859-15) та на виконання пункту 15 Плану заходів щодо реалізації вимог Закону України "Про правові засади цивільного захисту" в системі МНС України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.07.2004 N 330, з метою забезпечення розроблення положень про територіальні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок створення і функціонування територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту (далі - Порядок), що додається.

2. Начальнику Управління правового забезпечення Сухару А.В. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Начальникам головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі:

до 15 лютого 2005 року на підставі Порядку організувати розроблення, забезпечити погодження з головами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і подання на затвердження до МНС України положення про територіальні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту відповідних регіонів;

до 15 березня 2005 року організувати розроблення та затвердити положення про відповідні місцеві ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, зокрема міського, районного, районного у містах та об'єктового рівнів.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра генерал-майора служби цивільного захисту Чучковського В.М.

ПОРЯДОК

створення і функціонування територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту

1. Цей Порядок визначає організацію, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту (далі - територіальна підсистема).

2. Територіальні підсистеми створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання й ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій і включають територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, відповідні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем визначаються положеннями, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

3. Керівництво територіальними підсистемами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Начальниками територіальних підсистем за посадою є відповідно Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим та голови відповідних державних адміністрацій. Свої повноваження вони здійснюють через територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

Повсякденне управління територіальними підсистемами здійснюють керівники територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, які за посадою є заступниками відповідних начальників територіальних підсистем та начальниками гарнізонів МНС України в межах відповідних регіонів. Вони несуть персональну відповідальність перед керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту за функціонування територіальної підсистеми та реалізацію покладених завдань і є підзвітними та підконтрольними начальнику цивільного захисту відповідної адміністративно-територіальної одиниці, крім питань здійснення державного нагляду у сфері цивільного захисту.

4. Територіальні підсистеми складаються із:

координуючих органів територіальних підсистем;

постійних органів управління з питань цивільного захисту;

спеціалізованих, спеціальних аварійно(пошуково)-рятувальних формувань;

сил і засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування.

5. Територіальні підсистеми мають координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань цивільного захисту, сили і засоби, резерви матеріальних і фінансових ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.

6. Координуючими органами територіальних підсистем є:

на регіональному рівні - відповідні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

на місцевому рівні - відповідні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій районних державних адміністрацій та виконавчих органів рад (сільські, селищні, міські, районні, районні в містах);

на об'єктовому рівні - комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій підприємств, установ та організацій незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

7. Регіональні, місцеві та об'єктові комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації) здійснюють координацію і забезпечення дій органів управління та сил територіальної підсистеми у ході запобігання і реагування на надзвичайну ситуацію або на загрозу її виникнення.

В окремих випадках для розслідування причин та надання допомоги в ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування утворюються спеціальні регіональні, місцеві та об'єктові комісії.

8. Діяльність комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій регіонального, місцевого та об'єктового рівнів здійснюється відповідно до положення про такі комісії, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

9. Постійними органами управління з питань цивільного захисту є:

на регіональному та місцевому рівнях - у межах своїх повноважень, що належать до сфери цивільного захисту, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та територіальні органи управління центральних органів виконавчої влади подвійного підпорядкування;

на об'єктовому рівні - структурні підрозділи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій, відповідно до Чисельного складу штатних працівників цивільного захисту на об'єктах національної економіки незалежно від форми власності та господарювання (додаток 1).

Територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту:

забезпечують на відповідній території координацію діяльності, спрямованої на реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту;

здійснюють державний нагляд за техногенною і пожежною безпекою;

контролюють планування та реальність розроблення документів з питань цивільного захисту, готовність до практичного виконання завдань запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій органів управління місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності;

керують виконанням заходів запобігання та реагування на надзвичайні ситуації;

здійснюють методичне керівництво виконанням заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, контролюють їх здійснення;

виконують інші функції відповідно до повноважень, визначених нормативно-правовими актами з питань надзвичайних ситуацій і пожежної безпеки.

Для планування і контролю виконання довгострокових і капіталоємних заходів мобілізаційного характеру, підготовки органів управління державних адміністрацій (виконавчих органів рад) з питань цивільного захисту керівники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування виходячи із основних завдань, граничної чисельності та обсягів бюджетних коштів на утримання, а також прийнятої організаційно-штатної структури створюють у складі місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування структурні підрозділи з питань цивільного захисту, відповідно до Орієнтовного чисельного складу штатних структурних підрозділів з питань цивільного захисту у складі місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (додаток 2).

Діяльність зазначених структурних підрозділів спрямовується на:

утримання пунктів управління;

формування регіонального бюджету на здійснення заходів цивільного захисту;

планування та здійснення евакуаційних заходів;

планування нормованого розподілу продовольства і квартирного обов'язку на воєнний час та завдань на розрахунковий рік;

утримання і технічне обслуговування систем зв'язку та оповіщення;

забезпечення роботи комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій;

забезпечення готовності комунальних, аварійно-технічних і рятувальних служб та невоєнізованих формувань;

виконання заходів з підвищення сталості роботи об'єктів національної економіки в особливий період;

навчання непрацюючого населення діям у надзвичайних ситуаціях;

планування укриття населення і накопичення фонду захисних споруд;

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (організація розроблення і реалізації превентивних організаційно-технічних і спеціальних заходів);

накопичення запасів засобів індивідуального захисту та приладів радіаційно-хімічної розвідки;

підтримання в готовності до застосування системи спостереження і лабораторного контролю.

10. Основними завданнями територіальних підсистем є:

участь у розробленні загальнодержавних нормативно-правових актів, а також загальних критеріїв, норм, правил і стандартів з питань цивільного захисту;

розроблення територіальних нормативно-правових актів, необхідних для функціонування територіальних підсистем;

забезпечення готовності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

розроблення та забезпечення реалізації в межах своєї компетенції заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям;

навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

аналіз ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, їх мінімізація, виявлення джерел небезпеки, проведення ідентифікації та оцінка масштабів надзвичайних ситуацій і можливих наслідків;

розроблення і впровадження цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

створення та підтримання в постійній готовності мереж спостереження і лабораторного контролю, здійснення контролю за станом довкілля, санітарно-гігієнічного та епідемічного благополуччя, забезпечення недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань, дотримання протиепідемічного режиму суб'єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням;

збирання й аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

прогнозування й оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних і фінансових ресурсах;

створення, збереження та раціональне використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

здійснення контролю за раціональним розміщенням потенційно небезпечних об'єктів з урахуванням можливих наслідків надзвичайних ситуацій, розроблення і впровадження заходів щодо їх безаварійного функціонування, створення комплексних схем захисту населених пунктів та об'єктів від небезпечних природних процесів;

проведення на регіональному рівні державної експертизи, забезпечення нагляду за дотриманням вимог щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у межах повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування);

створення та організаційно-технічне поєднання постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення із спеціальними системами спостереження і контролю в зонах можливого ураження, організація централізованого використання мереж зв'язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передачі інформації незалежно від форм власності та підпорядкування у разі виникнення надзвичайних ситуацій, оповіщення органів управління, сил цивільного захисту та населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне та достовірне його інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи;

комплексне освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогодженого розміщення у ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності їх пристосування і використання для укриття населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

організація дообладнання з урахуванням вимог захисту підвальних та інших заглиблених приміщень, будівництва заглиблених споруд, інших нерухомих об'єктів, пристосованих для виконання завдань цивільного захисту, накопичення і підтримання у готовності до використання фонду захисних споруд;

захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, підготовка та здійснення евакуаційних заходів, навчання населення діям при евакуації;

запобігання або зменшення ступеня негативного психологічного впливу та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги населенню;

проведення рятувальних та інших невідкладних робіт із ліквідації надзвичайних ситуацій, організація життєзабезпечення постраждалого населення;

підготовка обґрунтованих звернень до Кабінету Міністрів України про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету для проведення невідкладних аварійно-відновлювальних робіт і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надання необхідної допомоги регіону;

пом'якшення можливих наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;

здійснення заходів щодо надання першочергової допомоги постраждалому населенню;

реалізація, у межах своєї компетенції, визначених законодавством прав у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій;

забезпечення населення, працюючих змін, невоєнізованих формувань засобами індивідуального захисту і приладами радіаційно-хімічної розвідки;

міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту (у межах повноважень і компетенції).

11. До складу сил і засобів територіальних підсистем входять сили й засоби Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, які розташовані на території регіону, територіальних формувань; спеціалізовані служби цивільного захисту, а також комунальні, недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання завдань цивільного захисту на відповідних територіях.

Аварійно(пошуково)-рятувальні формування, які входять до складу зазначених сил і засобів, укомплектовуються з урахуванням потреби проведення роботи в автономному режимі протягом не менше доби і перебувають у стані постійної готовності.

Усі сили та засоби територіальної підсистеми, які розташовані на території регіону, оперативно підпорядковуються відповідному керівнику територіального органу управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

12. Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій можуть залучатися частини та підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до вимог чинного законодавства.

Умови залучення частин та підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, визначаються Президентом України згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) , Законами України "Про правовий режим надзвичайного стану" (1550-14) , "Про правовий режим воєнного стану" (1647-14) , "Про Збройні Сили України" (1934-12) та статутами.

13. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, сільських районах, населених пунктах, на підприємствах, в установах та організаціях, що продовжують свою діяльність в особливий період, для виконання завдань щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій військового характеру, з урахуванням обсягів завдань відповідних функціональних і територіальних підсистем та їх ланок в особливий період створюються невоєнізовані формування цивільного захисту (загони, команди, групи, ланки), які є складовою частиною сил цивільного захисту.

14. Для забезпечення заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільного захисту: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі й харчування, технічні, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку тощо.

Зазначені служби та підпорядковані їм необхідні сили і засоби створюються на базі відповідних профільних структурних підрозділів цих суб'єктів з урахуванням забезпечення виконання завдань відповідних територіальних підсистем.

15. Громадські об'єднання можуть брати участь у виконанні завдань цивільного захисту під керівництвом територіальних органів, уповноважених із питань цивільного захисту населення, за наявності в учасників зазначених робіт - представників цих об'єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку.

Сили і засоби недержавних підприємств, установ та організацій можуть брати участь у виконанні специфічних аварійних робіт за окремими угодами з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

16. Сили та засоби територіальної підсистеми при виникненні надзвичайної ситуації можуть залучатися до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на території свого та/або суміжних регіонів (за планами взаємодії або на підставі звернення начальника цивільного захисту територіальної підсистеми суміжного регіону):

регіонального та місцевого рівня - на підставі аналізу надзвичайної ситуації, проведеного територіальним органом управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, рішенням начальника цивільного захисту територіальної підсистеми;

об'єктового рівня - за запитом керівника об'єкта, на території якого виникла надзвичайна ситуація.

Крім того, керівник територіального органу управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту має право у випадку виникнення надзвичайної ситуації, яка несе безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей або значні матеріальні збитки, своїм рішенням залучати сили і засоби територіальної підсистеми з наступною доповіддю про це начальнику цивільного захисту територіальної підсистеми.

Сили та засоби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, які розташовані на території регіону, залучаються за рішенням керівника територіального органу управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту з наступною доповіддю про це до МНС України.

Як виняток, рішення про застосування сил та засобів може бути прийняте заступником начальника оперативного відділу - начальником зміни (начальником чергової зміни оперативно-диспетчерської служби оперативно-координаційного центру) з наступною доповіддю про це керівнику територіального органу управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та до МНС України.

До виконання рятувальних та інших невідкладних робіт повинні залучатися передусім аварійно(пошуково)-рятувальні підрозділи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідного органу місцевого самоврядування, на території яких виникла надзвичайна ситуація, а також міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядкований об'єкт, де сталася надзвичайна ситуація.

Основну частину робіт, пов'язаних із реагуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення, виконують аварійні формування (підрозділи) потенційно небезпечного об'єкта (адміністративно-територіальної одиниці) з наданням необхідної допомоги з боку структурних підрозділів МНС України, МВС України, МОЗ України тощо.

17. При аварії на радіаційно небезпечних об'єктах на громадян, які залучаються для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, відповідно до чинного законодавства обов'язково повинні оформлюватись документи, що зможуть підтвердити їх безпосередню участь у зазначених роботах.

18. Працівникам, які входять до складу невоєнізованих формувань цивільного захисту територіальної підсистеми і залучаються до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у мирний час (гасіння великих пожеж, ліквідація наслідків стихійних лих, аварій, катастроф тощо), якщо за чинним законодавством України ці роботи можуть здійснюватись у робочий час, гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Частина невоєнізованих формувань цивільного захисту територіальної підсистеми рішенням начальника цивільного захисту територіальної підсистеми може залучатися на навчання (тренування) зі збереженням заробітної плати за місцем роботи на цей період громадянам, які зараховані до складу зазначених формувань та залучалися на навчання (тренування):

з територіальною підсистемою - на термін до 3 діб;

з ланками територіальної підсистеми - до 2 діб;

з об'єктами - до 1 доби.

19. Планування заходів для запобігання надзвичайним ситуаціям і зменшення (мінімізації) їх можливих наслідків здійснюється територіальними підсистемами та всіма їх ланками з урахуванням вірогідності й прогнозованих ризиків виникнення та можливих масштабів наслідків.

Запобіжні заходи плануються спільно із заходами проведення будівельних, ремонтних та відновлювальних робіт окремими розділами або розробляються окремі документи щодо їх планування.

Заходи щодо розвитку та вдосконалення захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій відображаються у відповідних планах соціально-економічного розвитку окремими розділами або розробляються окремі плани розвитку та вдосконалення цивільного захисту населення і територій.

Планування заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій територіальними підсистемами та всіма їх ланками здійснюється залежно від прогнозованих видів надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути на відповідній території (у галузі, на об'єкті), характеру їх походження та відповідних завдань органів і підрозділів цивільного захисту, зокрема на випадок загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, на особливий період, участі в територіальній обороні та антитерористичній діяльності.

На підставі методичних рекомендацій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту органами управління територіальних підсистем розробляються плани цивільного захисту населення і територій від надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру й на особливий період.

Організаційно-методичне керівництво плануванням дій територіальних підсистем здійснюють територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Заходи щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, що стосуються особливого періоду, участі в територіальній обороні та антитерористичних операціях, розробляються в окремих плануючих документах закритого (обмеженого) користування відповідно до законодавства у сфері оборони, мобілізації, територіальної оборони та боротьби з тероризмом.

20. Залежно від існуючої обстановки, масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, за рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у межах конкретної території встановлюються режими функціонування територіальної підсистеми.

Порядок діяльності підсистеми, її органів та сил у відповідних режимах функціонування регулюється законодавчими, іншими нормативно-правовими актами та оперативними планами.

ЧИСЕЛЬНИЙ СКЛАД

штатних працівників цивільного захисту на об'єктах національної економіки незалежно від форми власності та господарювання

1. На об'єктах особливої важливості з чисельністю працюючих до 5 тис.осіб чисельність працівників цивільного захисту визначається як для об'єктів першої категорії з чисельністю від 3 тис.осіб і більше.

2. На радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах, а також тих, що мають специфічні особливості виконання заходів цивільного захисту, віднесених до відповідних категорій з цивільної оборони та чисельністю працюючих понад 30 тис., рішенням керівника підприємства чисельність посад працівників цивільного захисту може бути збільшена на 1-2 одиниці.

3. У цехах, де чисельність працюючих перевищує 3 тис.осіб, передбачається дві посади, з чисельністю 1-3 тис. - одна посада, з чисельністю 500-1000 осіб може бути введена одна така посада з оплатою на умовах сумісництва посад.

4. На об'єктах із чисельністю працюючих до 200 осіб передбачається 0,5 посади працівника цивільного захисту з оплатою на умовах сумісництва.

5. Одна посада працівника цивільного захисту вводиться:

на об'єктах, які мають ступінь хімічної небезпеки та чисельність до 200 осіб;

у галузевих об'єднаннях, концернах, корпораціях, асоціаціях - незалежно від чисельності працюючих і форм власності.

ОРІЄНТОВНИЙ ЧИСЕЛЬНИЙ СКЛАД

штатних структурних підрозділів з питань цивільного захисту у складі місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

1. У випадку коли один показник мінімальний, а решта показників максимальна, приймається мінімальна кількість штатних працівників за максимальними показниками та зменшується на одну посаду.

2. У випадку коли два показники мінімальні, а один максимальний, приймається максимальна кількість штатних працівників за мінімальними показниками та збільшується на одну посаду.

3. У випадку коли один показник набув середнє, інший найбільше, останній найменше значення, приймається максимальна кількість штатних працівників по середньому показнику.

4. У випадку коли один з показників перевищує значення решти показників, які між собою рівні, приймається максимальна кількість штатних працівників за найменшим показником.

Об'єкти					Об'єкти, які не віднесені до відповідних категорій з цивільного захисту, з чисельністю працюючих від 200 осіб і більше
особливої важливості та першої категорії з цивільного захисту з чисельністю працюючих			першої та другої категорій з цивільного захисту з чисельністю працюючих
понад 40 тис.	10-40 тис.	5-10 тис.	від 3 тис. і більше	до 3 тис.
5-7	4	3	3	2-3	1

N з/п	Показники	Кількість одиниць штатних посад
N з/п	Показники	3-4	5-7	8-10
1	Кількість населення	до 1,5 млн осіб	1,5-3 млн осіб	понад 3 млн осіб
2	Середній інтегральний показник небезпеки	до 0,19	0,2-0,29	понад 0,3
3	Наявність на території області міст, віднесених до відповідних груп з цивільної оборони	III групи	II групи	I групи

Область	Середній інтегральний показник небезпеки
Вінницька	0,19
Волинська	0,20
Дніпропетровська	0,27
Донецька	0,34
Житомирська	0,17
Запорізька	0,28
Закарпатська	0,27
Івано-Франківська	0,17
Кіровоградська	0,15
Київська	0,25
Луганська	0,28
Львівська	0,26
Миколаївська	0,27
Одеська	0,33
Полтавська	0,23
Рівненська	0,16
Сумська	0,21
Тернопільська	0,23
Харківська	0,18
Херсонська	0,25
Хмельницька	0,24
Черкаська	0,14
Чернівецька	0,22
Чернігівська	0,15