охороною праці, Фонд та профспілкові організації в межах своєї
компетенції перевіряють ефективність профілактики нещасних
випадків, вживають заходів до виявлення та усунення порушень цього
Положення.
56. Підприємства, органи, до сфери управління яких належать
підприємства, а також Фонд ведуть облік усіх пов'язаних з
виробництвом нещасних випадків.
Центральні органи виконавчої влади, місцеві
держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування,
Держнаглядохоронпраці ведуть оперативний облік пов'язаних з
виробництвом нещасних випадків, потерпілих унаслідок групових
нещасних випадків та нещасних випадків із смертельними наслідками,
про які складено акти за формою Н-1.
Управління державної пожежної охорони МВС веде облік
потерпілих під час пожеж, а державна санітарно-епідеміологічна
служба та робочі органи виконавчої дирекції Фонду - облік
потерпілих від гострих професійних захворювань (отруєнь).
Збирання статистичних даних та розроблення державної
статистичної звітності про потерпілих від нещасних випадків на
підприємствах, про які складено акти за формою Н-1 або НТ,
здійснюють органи державної статистики.
Розслідування та облік випадків виявлення хронічних
професійних захворювань і отруєнь
57. Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних
захворювань і отруєнь (далі - професійні захворювання) підлягають
розслідуванню.
Професійний характер захворювання визначається експертною
комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу,
якому надано таке право МОЗ.
У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються
спеціалісти (представники) підприємства, робочого органу
виконавчої дирекції Фонду, профспілкової організації, членом якої
є потерпілий.
58. Віднесення захворювання до професійного проводиться
відповідно до Порядку встановлення зв'язку захворювання з умовами
праці (додаток 12).
59. Зв'язок професійного захворювання з умовами праці
працівника визначається на підставі клінічних даних і
санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається
відповідною установою (закладом) державної
санітарно-епідеміологічної служби за участю спеціалістів
(представників) підприємства, профспілок та робочого органу
виконавчої дирекції Фонду. Санітарно-гігієнічна характеристика
видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу,
що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста
(області), завідуючого відділенням профпатології міської
(обласної) лікарні.
Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики
умов праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробничого
середовища, що могли викликати професійне захворювання,
враховується його попередня робота, пов'язана з дією несприятливих
виробничих факторів.
60. У разі виникнення підозри на профзахворювання
лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з
відповідними документами, перелік яких визначений Порядком
встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, на консультацію
до головного спеціаліста з профпатології міста (області).
61. Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з
впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний
спеціаліст з профпатології Автономної Республіки Крим,
області, мм. Києва і Севастополя направляє хворого до
спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з
переліком, що затверджується МОЗ.
До цих закладів направляються для встановлення діагнозу також
хворі, які проходили обстеження в інших науково-дослідних
інститутах медичного профілю, що не ввійшли до зазначеного
переліку.
Зазначені спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади
мають право проводити амбулаторне та стаціонарне обстеження
працівників за направленням головного спеціаліста з профпатології
Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва і Севастополя
відповідного профілю (штатного або позаштатного). Відповідальність
за встановлення діагнозу щодо хронічного професійного захворювання
покладається на керівників цих закладів.
Забороняється направляти осіб, яким установлено діагноз, до
інших лікувально-профілактичних закладів для перегляду раніше
встановленого діагнозу.
62. Перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних
закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо
професійних захворювань, через кожні п'ять років переглядається та
затверджується МОЗ.
63. У спірних випадках для остаточного вирішення питання про
наявність професійного захворювання хворий направляється до
Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ), рішення
якого у разі незгоди хворого або роботодавця щодо встановлення
діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих
факторів і трудового процесу оскаржується в судовому порядку.
Порядок повідомлення про професійні захворювання та
розслідування причин, що призвели до їх виникнення
64. На кожного хворого клініками науково-дослідних
інститутів, відділеннями професійних захворювань
лікувально-профілактичних закладів складається повідомлення за
формою П-З (додаток 13). Протягом трьох діб після встановлення
остаточного діагнозу повідомлення надсилається роботодавцю або
керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому
призвели до виникнення професійного захворювання, відповідній
установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби та
лікувально-профілактичному закладу, які обслуговують це
підприємство, відповідному робочому органу виконавчої дирекції
Фонду.
65. Роботодавець організовує розслідування кожного випадку
виявлення професійного захворювання протягом десяти робочих днів з
моменту одержання повідомлення.
Розслідування випадку професійного захворювання проводиться
комісією у складі представників: відповідної установи (закладу)
державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії),
лікувально-профілактичного закладу, підприємства, профспілкової
організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового
колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом
профспілки, відповідного робочого органу виконавчої дирекції
Фонду.
До розслідування в разі необхідності можуть залучатися
представники інших органів.
У розслідуванні причин професійних захворювань інфекційної та
паразитарної етіології обов'язково беруть участь фахівці з
епідеміології та паразитології відповідної установи (закладу)
державної санітарно-епідеміологічної служби.
Розслідування причин двох та більше випадків професійних
захворювань у однієї особи проводиться у міру визначення цих
захворювань за наявності повідомлення. В акті розслідування
зазначається, чи раніше у цієї особи було виявлено
профзахворювання (найменування діагнозу) та рік його виявлення.
66. Роботодавець зобов'язаний подати комісії з розслідування
дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого
процесу, необхідну документацію (технологічні регламенти, вимоги і
нормативи з безпеки праці тощо), забезпечити комісію приміщенням,
транспортними засобами і засобами зв'язку, організувати
друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості
матеріалів розслідування.
67. Комісія з розслідування зобов'язана:
скласти програму розслідування причин професійного
захворювання;
розподілити функції між членами комісії;
розглянути питання про необхідність залучення до її роботи
експертів;
провести розслідування обставин та причин професійного
захворювання;
скласти акт розслідування за формою П-4 (додаток 14), у якому
зазначити заходи щодо запобігання розвиткові професійного
захворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також
назвати осіб, які не виконали відповідні вимоги (правила,
гігієнічні регламенти).
68. Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов
праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій
робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи
державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення
посадових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням
професійного захворювання.
69. Акт розслідування причин професійного захворювання
складається комісією з розслідування у шести примірниках протягом
трьох діб після закінчення розслідування та надсилається
роботодавцем хворому, лікувально-профілактичному закладу, який
обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції
Фонду та профспілковій організації, членом якої є хворий. Один
примірник акта надсилається відповідній установі (закладу)
державної санітарно-епідеміологічної служби для аналізу і контролю
за здійсненням заходів.
Перший примірник акта розслідування залишається на
підприємстві та зберігається відповідно до пункту 21 цього
Положення.
70. Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний термін після
закінчення розслідування причин професійного захворювання
розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо
запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до
відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних
норм і правил, що призвели до виникнення професійного
захворювання.
Про здійснення запропонованих комісією з розслідування
заходів щодо запобігання професійним захворюванням роботодавець
письмово інформує відповідну установу (заклад) державної
санітарно-епідеміологічної служби протягом терміну, зазначеного в
акті.
У разі втрати працівником працездатності внаслідок
професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на
МСЕК для розгляду питання подальшої його працездатності.
71. Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування
професійних захворювань, їх документальним оформленням, виконанням
заходів щодо усунення причин здійснюють установи (заклади)
державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд, профспілки та
уповноважені трудових колективів з питань охорони праці відповідно
до їх компетенції.
Розслідування випадків
професійних захворювань у працівників,
направлених на роботу за межі підприємства
72. Розслідування випадків професійних захворювань у
працівників, направлених на роботу за межі підприємства,
проводиться комісією з розслідування під головуванням представника
відповідної установи (закладу) державної
санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює державний
санітарний нагляд на підприємстві, де виявлено професійне
захворювання.
73. Підприємство, де виявлено професійне захворювання,
повинно повідомити про це підприємство, працівником якого є
потерпілий, та робочий орган виконавчої дирекції Фонду.
У роботі комісії з розслідування такого випадку обов'язково
бере участь представник підприємства, працівником якого є
потерпілий, робочого органу виконавчої дирекції Фонду та
профспілкової організації, членом якої є потерпілий.
74. Реєстрація та облік професійних захворювань у
працівників, які направлені на роботу за межі підприємства,
здійснюється підприємством за місцем основної роботи потерпілого,
відповідним робочим органом виконавчої дирекції Фонду та
відповідною установою (закладом) державної
санітарно-епідеміологічної служби, що здійснює державний нагляд на
цьому підприємстві.
Розслідування випадків професійних захворювань у
непрацюючих пенсіонерів, а також у працівників, які
змінили місце роботи та проживання
75. Виявлення професійних захворювань у осіб, які працювали
за межами України на підприємствах колишнього СРСР, проводиться
згідно з пунктами 59 - 63 цього Положення на підставі нотаріально
завіреної копії трудової книжки.
У разі виявлення професійного захворювання у непрацюючих
пенсіонерів, які працювали на території України, розслідування
проводиться згідно з пунктом 65 цього Положення на підприємстві,
причетному до виникнення професійного захворювання.
76. Підтверджені випадки професійних захворювань у
працівників, які змінили місце роботи, або у непрацюючих
пенсіонерів підлягають реєстрації та обліку на підприємстві, де
були умови для розвитку професійного захворювання, у відповідному
робочому органі виконавчої дирекції Фонду та у відповідній
установі (закладі) державної санітарно-епідеміологічної служби, що
здійснює державний нагляд на цьому підприємстві.
Порядок реєстрації та обліку випадків
професійних захворювань
77. Реєстрація та облік випадків професійних захворювань
ведеться в спеціальному журналі (додаток 15):
на підприємстві, у відповідному робочому органі виконавчої
дирекції Фонду та в установах (закладах) державної
санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про
професійні захворювання та актів їх розслідування;
у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної
картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби,
лікарського висновку про діагноз, встановлений під час обстеження
в стаціонарі, а також повідомлення про професійне захворювання.
До цього журналу також вносяться дані щодо працездатності
кожного працівника, в якого виявлено професійне захворювання.
У разі виявлення у працівника кількох професійних захворювань
потерпілий реєструється в журналі один раз із зазначенням усіх
його діагнозів.
Професійні захворювання, виявлені в осіб, які приїхали на
постійне проживання в Україну з інших країн, реєструються у
лікувально-профілактичних закладах та відповідній установі
(закладі) державної санітарно-епідеміологічної служби, у
відповідному робочому органі виконавчої дирекції Фонду за місцем
проживання потерпілого в Україні, а розслідування причин цих
професійних захворювань проводиться в порядку, передбаченому
міжнародними договорами України.
78. Установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної
служби на підставі актів розслідування випадків професійних
захворювань складають карти обліку професійних захворювань за
формою П-5. Ці карти і записи на магнітних носіях зберігаються у
відповідній установі (закладі) державної
санітарно-епідеміологічної служби та в МОЗ протягом 45 років.
79. Порядок збирання та передачі інформації для
автоматизованої системи обліку і аналізу професійних захворювань
визначається МОЗ.
80. Карти обліку професійних захворювань або дискети з даними
цих карт щороку до 1 лютого і 1 серпня надсилаються МОЗ.
81. Форми державної статистичної звітності щодо професійних
захворювань затверджуються МОЗ.
Розслідування та облік аварій
82. На підприємстві згідно з вимогами законодавчих та інших
нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій
від надзвичайних ситуацій та охорони праці повинні бути розроблені
і затверджені роботодавцем:
план попередження надзвичайних ситуацій, у якому визначаються
можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та
природного характеру, прогнозуються наслідки, визначаються заходи
щодо їх ліквідації, терміни виконання, а також сили і засоби, що
для цього залучаються;
план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), у якому
перелічуються всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації,
визначаються дії посадових осіб і працівників підприємства під час
їх виникнення, обов'язки працівників професійних
аварійно-рятувальних служб або працівників інших підприємств, які
залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.
До аварій техногенного характеру належать аварії на
транспорті, пожежі, вибухи, аварії з викидом сильнодіючих
отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних та інших
забруднюючих речовин, раптове руйнування споруд, обладнання тощо.
83. Аварії поділяються на дві категорії.
До I категорії належать аварії, внаслідок яких:
загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;
стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних
речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;
збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому
природному середовищі більш як у 10 разів;
зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта,
що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості
працівників підприємства чи населення.
До II категорії належать аварії, внаслідок яких:
загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;
зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта,
що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху,
дільниці з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.
Випадки порушення технологічних процесів, роботи
устаткування, тимчасової зупинки виробництва внаслідок спрацювання
автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у
роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив
проводів ліній електропередачі тощо не належать до категорійних
аварій і розслідуються відповідно до вимог законодавства.
З метою врахування специфіки галузей, визначення переліку
категорійних аварій у разі необхідності центральними органами
виконавчої влади затверджуються галузеві положення за погодженням
з Держнаглядохоронпраці.
84. Про аварію свідок повинен негайно повідомити
безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу
підприємства, які в свою чергу зобов'язані повідомити роботодавця.
85. Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час
зміни, зобов'язані діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити
першочергових заходів щодо рятування потерпілих і надання їм
медичної допомоги, запобігання подальшому поширенню аварії,
встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї
людей.
86. Роботодавець або уповноважена ним особа зобов'язаний
негайно повідомити про аварію територіальний орган
Держнаглядохоронпраці, орган, до сфери управління якого належить
підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію або виконавчий
орган місцевого самоврядування, штаб цивільної оборони та з
надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і
відповідний профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі
працівників також відповідний робочий орган виконавчої дирекції
Фонду.
87. Розслідування аварій з нещасними випадками проводиться
згідно з пунктами 1 - 51 цього Положення.
Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться
комісіями з розслідування, що утворюються:
у разі аварій I категорії - наказом центрального органу
виконавчої влади чи розпорядженням відповідно місцевої
держадміністрації (Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва
та Севастополя) за узгодженням з відповідними органами державного
нагляду за охороною праці і МНС;
у разі аварій II категорії - наказом керівника органу, до
сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням
районної держадміністрації або виконавчого органу місцевого
самоврядування за узгодженням з відповідними органами державного
нагляду за охороною праці і МНС.
Головою комісії призначається представник органу, до сфери
управління якого належить підприємство, місцевого органу
виконавчої влади або представник органу державного нагляду за
охороною праці чи МНС.
88. У ході розслідування комісія з розслідування визначає
характер аварії, з'ясовує обставини, що спричинили її, встановлює
факти порушення вимог законодавства та нормативних актів з питань
охорони праці, цивільної оборони, правил експлуатації устаткування
та технологічних регламентів, визначає якість виконання
будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів, конструкцій, їх
відповідність вимогам технічних і галузевих нормативних актів та
проекту, встановлює осіб, що несуть відповідальність за виникнення
аварії, намічає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобігання
подібним аваріям.
89. Комісія з розслідування зобов'язана протягом десяти
робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою Н-5.
Шкода, заподіяна аварією, визначається з урахуванням втрат,
зазначених у додатку 16.
Залежно від характеру аварії у разі необхідності проведення
додаткових досліджень або експертизи зазначений термін може бути
продовжений органом, який призначив комісію.
90. За результатами розслідування аварії роботодавець видає
наказ, яким відповідно до висновків комісії з розслідування
затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до
відповідальності працівників за порушення законодавства про
охорону праці.
91. Матеріали розслідування аварії включають документи,
зазначені в пункті 48 цього Положення, а також доповідну записку
про роботу аварійно-рятувальних формувань або підрозділів
державної пожежної охорони, якщо вони залучалися до ліквідації
цієї аварії.
92. Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії
проводить підприємство, де сталася аварія, яке в п'ятиденний
термін після закінчення розслідування надсилає їх прокуратурі та
органам, представники яких брали участь у розслідуванні.
Перший примірник акта розслідування аварії, внаслідок якої не
сталося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до
завершення термінів здійснення заходів, визначених комісією з
розслідування, але не менше двох років.
93. Роботодавець зобов'язаний проаналізувати причини аварії
та розробити заходи щодо запобігання подібним аваріям у
подальшому.
94. У разі коли аварія сталася через проектні недоробки або
конструктивні недоліки устаткування, для участі в роботі комісії з
розслідування залучаються представники підприємств, які розробляли
і виготовляли його.
Роботодавець зобов'язаний надіслати проектній організації,
заводу - виготовлювачу устаткування обгрунтовані рекламації, а їх
копії - органам, до сфери управління яких належить підприємство,
проектна організація або завод-виготовлювач (у разі його
відсутності - відповідній місцевій держадміністрації або
виконавчому органу місцевого самоврядування). За видами робіт і
устаткування, на які видається дозвіл (ліцензія) на проектування
або виготовлення, копія рекламації також надсилається органу, який
видав дозвіл (ліцензію) на проектування або виготовлення
устаткування.
95. Облік аварій I і II категорій ведуть підприємства і
відповідні органи державного управління та нагляду за охороною
праці з реєстрацією їх у журналі (додаток 17). При цьому
враховуються аварії, внаслідок яких сталися нещасні випадки і
внаслідок яких нещасні випадки не сталися.
Державна статистична звітність щодо аварій затверджується
Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці.
Письмову інформацію про здійснення заходів, запропонованих
комісією з розслідування, роботодавець подає організаціям,
представники яких брали участь у розслідуванні, у терміни,
зазначені в акті розслідування аварії.
96. Контроль та нагляд за своєчасним і об'єктивним
розслідуванням, документальним оформленням та обліком аварій,
здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи
державного управління та нагляду за охороною праці.
Прикінцеві положення
97. Роботодавець та посадові особи, які проводили
розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та
аварій, несуть відповідальність згідно із законодавством за
своєчасне і об'єктивне їх розслідування та прийняті рішення.
98. Особи, які допустили порушення або невиконання вимог
цього Положення, притягаються до відповідальності згідно із
законодавством.
Додаток 1
до Положення про порядок
розслідування та ведення обліку
нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на виробництві
Зразок Форма Н-1
ЗАТВЕРДЖУЮ
______________________________________________
(посада, підпис, ім'я, по батькові та прізвище
______________________________________________
роботодавця)
"____"__________200 р
(печатка)
АКТ N________
про нещасний випадок на виробництві
-----------------------------------------------------------------
(прізвище, ім'я та по батькові потерпілого)
-----------------------------------------------------------------
(домашня адреса потерпілого)
1. Дата і час нещасного випадку
------------
-------------------------------------------------------------
(число, місяць, рік)
------------
-------------------------------------------------------------
(година, хвилина)
2. Підприємство, працівником якого є потерпілий
------------
-------------------------------------------------------------
(найменування)
2.1. Адреса підприємства, працівником якого є потерпілий:
Автономна Республіка Крим,
------------
область -----------------------------------------------------
------------
район -------------------------------------------------------
------------
населений пункт ---------------------------------------------
------------
2.2 Форма власності -----------------------------------------
2.3. Орган, до сфери управління ------------
якого належить підприємство ---------------------------------
2.4. Найменування і адреса підприємства, ------------
де стався нещасний випадок ----------------------------------
-------------------------------------------------------------
2.5. Цех, дільниця, ------------
місце нещасного випадку -------------------------------------
-------------------------------------------------------------
------------
3. Відомості про потерпілого: -------------------------------
------------
3.1. Стать: чоловіча, жіноча --------------------------------
3.2. Число, місяць, рік ------------
народження --------------------------------------------------
------------
3.3. Професія (посада) --------------------------------------
------------
розряд (клас) -----------------------------------------------
------------
3.4. Стаж роботи загальний ----------------------------------
------------
3.5. Стаж роботи потерпілого --------------------------------
за професією (посадою) ------------------------------------------
4. Проведення навчання потерпілого та інструктажу з охорони
праці:
4.1. Навчання за професією чи видом роботи, під час виконання
------------
якої стався нещасний випадок -------------------------------------
(число, місяць, рік)
Проведення інструктажу:
------------
4.2. Вступного ----------------------------------------------
(число, місяць, рік)
------------
4.3. Первинного ---------------------------------------------
(число, місяць, рік)
------------
4.4. Повторного ---------------------------------------------
(число, місяць, рік)
------------
4.5. Цільового ----------------------------------------------
(число, місяць, рік)
4.6. Перевірка знань за професією чи видом роботи, під час
виконання якої стався нещасний випадок (для робіт підвищеної
небезпеки)
------------
-------------------------------------------------------------
(число, місяць, рік)
5. Проходження медичного огляду:
------------
5.1. Попереднього -------------------------------------------
(число, місяць, рік)
------------
5.2. Періодичного -------------------------------------------
(число, місяць, рік)
6. Обставини, за яких стався нещасний випадок
-------------------------------------------------------------
-------------------------------------------------------------
-------------------------------------------------------------
------------
6.1. Вид події ----------------------------------------------
6.2. Шкідливий або небезпечний фактор та його значення
------------
-------------------------------------------------------------
------------
7. Причини нещасного випадку --------------------------------
-------------------------------------------------------------
-------------------------------------------------------------
-------------------------------------------------------------
8. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби,
експлуатація яких призвела до нещасного випадку
------------------------------------------------------------------
(найменування, тип, марка, рік випуску,
підприємство - виготовлювач)
------------------------------------------------------------------
9. Діагноз за листком непрацездатності або довідкою
лікувально-профілактичного закладу
9.1. Перебування потерпілого в стані алкогольного чи
наркотичного сп'яніння
------------
-------------------------------------------------------------
(так, ні)
10. Особи, які допустили порушення законодавства про охорону
праці:
------------------------------------------------------------------
(прізвище, ім'я та по батькові, професія, посада, підприємство,
------------------------------------------------------------------
порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів
------------
| ДНАОП |
------------------------------------------------------------------
з охорони праці із зазначенням статей, параграфів, пунктів тощо)
11. Свідки нещасного випадку
------------------------------------------------------------------
(прізвище, ім'я та по батькові, постійне місце проживання)
------------------------------------------------------------------
12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку
------------------------------------------------------------------
N | Найменування | Термін | Виконавець | Відмітка про
п/п| заходів | виконання | | виконання
---+-------------------+-------------+--------------+-------------
| | | |
------------------------------------------------------------------
Голова комісії ____________ ___________ _______________________
(посада) (підпис) (ініціали, прізвище)
Члени комісії ____________ ___________ _______________________
(посада) (підпис) (ініціали, прізвище)
____________ ___________ _______________________
(посада) (підпис) (ініціали, прізвище)
____________ ___________ _______________________
(посада) (підпис) (ініціали, прізвище)
"_____"___________________200__р.
ПОЯСНЕННЯ
щодо заповнення акта за формою Н-1
Акт складається з текстової і кодової частин, які заповнюються
відповідно до загальноприйнятих (установлених) термінів,
міжгалузевих, галузевих і спеціально розроблених класифікаторів.
Коди зазначаються в клітинках з правого боку сторінки акта.
Кодування актів за формою Н-1 є обов'язковим.
Пункт 1. У першому рядку число та місяць кодуються відповідно
до їх порядкових номерів, а рік - двома останніми цифрами.
Наприклад:
-------------------------
дата "1 грудня 1998 року" | 0 | 1 | 1 | 2 | 9 | 8 |
кодується так: | | | | | | |
-------------------------
У другому рядку зазначається і кодується час, коли стався
нещасний випадок, наприклад:
час "22 година 30 хвилин" -----------------
кодується так: | 2 | 2 | 3 | 0 |
-----------------
Пункт 2. Кодується відповідно до Єдиного державного реєстру
підприємств і організацій України (ЄДРПОУ).
Підпункт 2.1. Кодується адреса підприємства відповідно до
Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою
України (КОАТУУ).
Підпункт 2.3. Кодується відповідно до загального міжгалузевого
класифікатора "Система позначення органів державного управління
(СПОДУ) 1.74.001".
Підпункт 2.5. Назва цеху, дільниці кодується відповідно до
галузевого класифікатора (кодифікатора), а якщо його немає,
зазначається назва цеху, дільниці відповідно до затвердженого
переліку підрозділів підприємства.
Примітка. Коди до пункту 2 і підпункту 2.1 - постійні для
кожного підприємства і визначаються за ЄДРПОУ і КОАТУУ.
Підпункт 3.1. Стать кодується так: 1 - чоловіча, 2 - жіноча.
Підпункт 3.2. Зазначається число, місяць і рік народження, а
кодується число повних років потерпілого на час настання нещасного
випадку.
Наприклад:
------
45 років - | 45 |
------
Підпункт 3.3. Професія (посада), розряд (клас) записуються і
кодуються відповідно до Державного класифікатора професій
(ДК-003-95).
У разі коли потерпілий має кілька професій, зазначається та,
під час роботи за якою стався нещасний випадок.
Підпункти 3.4. і 3.5. При зазначенні стажу роботи: загального,
за основною професією (посадою), на яку оформлений потерпілий, за
виконуваною роботою, під час якої стався нещасний випадок,
зазначається і кодується число повних років на момент настання
нещасного випадку.
Наприклад:
------
20 років - | 20 |
------
------
15 років - | 15 |
------
------
5 років - | 5 |
------
Якщо стаж не досягає року, в текстовій частині зазначається
кількість місяців (днів), а кодується - 00.
Наприклад:
------
9 місяців 2 дні - | 00 |
------
Пункт 4. Заповнюється відповідно до Типового положення про
навчання з питань охорони праці.
Кодування здійснюється, як і в пункті 1, шестизначними
кодами - число, місяць, рік.
Наприклад:
04.12.95 - дата проведення (завершення) навчання за професією,
вступного, первинного, повторного або цільового інструктажу,
останньої перевірки знань з охорони праці -
-------------
|0|4|1|2|9|5|
-------------
У разі невиконання будь-якої позиції навпроти неї ставляться
нулі - ----
|00|
----
Пункт 5. Заповнюється відповідно до Положення про медичний
огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ.
Кодування здійснюється, як і в пункті 1, шестизначними кодами -
число, місяць, рік.
Пункт 6. Під час опису обставин нещасного випадку дається
стисла характеристика умов праці та дій потерпілого, викладається
послідовність подій, що відбувалися перед настанням випадку,
описується, як проходив процес праці, а також зазначається, хто
керував роботою або організував її.
Підпункт 6.1. Вид події. Заповнюється і кодується відповідно
до зазначеного нижче класифікатора - підрозділ I.
Підпункт 6.2. Шкідливий або небезпечний фактор та його
значення. Заповнюється відповідно до ГОСТ 12.0.003 "Небезпечні та
шкідливі виробничі фактори. Класифікація". Шкідливий фактор
кодується відповідно до класифікатора N 6 МОЗ.
Пункт 7. Причини нещасного випадку. Зазначаються і кодуються
три причини нещасного випадку відповідно до зазначеного нижче
класифікатора - підрозділ II. Основна причина нещасного випадку
зазначається і кодується першою.
Якщо причин нещасного випадку більше ніж три, інші причини
зазначаються в акті лише у текстовій частині.
Пункт 8. Устаткування кодується відповідно до класу і підкласу
вищих класифікаційних угруповань ЗКП (ВКУЗКП). Основні класи і
підкласи ЗКП (ВКУЗКП) наведено у підрозділі 3 (Устаткування,
машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела
до нещасного випадку).
Наприклад:
-----
верстати металорізальні - |381|
-----
-----
устаткування гірничо - шахтне - |314|
-----
Пункт 9. Зазначається діагноз за листком непрацездатності або
довідкою лікувально-профілактичного закладу. Кодується згідно з
формою N 23-ТН "Звіт про причини тимчасової непрацездатності".
Підпункт 9.1. У разі перебування потерпілого в стані
алкогольного чи наркотичного сп'яніння кодується - ---
|1|
---
Запис робиться на підставі висновку, що складається лікарем,
який проводив огляд потерпілого.
Пункт 10. Зазначаються посадові особи і працівники, у тому
числі потерпілий, які допустили порушення вимог законодавчих та
інших нормативно-правових актів про охорону праці, дії чи
бездіяльність яких стали основною або супутньою причиною нещасного
випадку (відповідно до пункту 7).
У разі коли порушення допущено працівниками іншого
підприємства або сторонньою особою, цей факт обов'язково
фіксується.
Законодавчі та інші нормативно-правові акти про охорону праці
кодуються відповідно до Державного реєстру міжгалузевих і
галузевих нормативних актів про охорону праці.
Пункт 12. Зазначається кожний захід окремо. Не слід вносити до
цього пункту заходи із накладення стягнень.
КЛАСИФІКАТОР
1. Вид події, що призвела до нещасного випадку
01 - дорожньо-транспортна пригода,
в тому числі:
01.1 - наїзд транспортних засобів
02 - падіння потерпілого,
в тому числі:
02.1 - падіння потерпілого під час пересування
02.2 - падіння потерпілого з висоти
02.3 - падіння потерпілого в колодязь, ємність, яму тощо
03 - падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів,
породи, грунту тощо
03.1 - обрушення, обвалення будівель, споруд та їх елементів
03.2 - обвалення та обрушення породи, грунту тощо
04 - дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються,
обертаються, в тому числі:
04.1 - дія рухомих і таких, що обертаються, деталей
обладнання, машин і механізмів
04.2 - дія предметів, що розлітаються в результаті вибуху або
руйнування приладів, посудин, які знаходяться під тиском, у
вакуумі
05 - ураження електричним струмом,
в тому числі:
05.1 - при доторкуванні до ліній електропередачі та обірваних
проводів
06 - дія екстремальних температур (крім пожеж)
07 - дія шкідливих та токсичних речовин
08 - дія іонізуючого випромінювання
09 - фізичні перевантаження
10 - нервово-психічні перевантаження
11 - ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами та
іншими представниками флори і фауни
12 - утоплення
13 - асфіксія
14 - навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою
15 - стихійне лихо
16 - пожежа
17 - вибух
18 - інші види
2. Причини нещасного випадку
Технічні:
01 - конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня
надійність засобів виробництва
02 - конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня
надійність транспортних засобів
03 - неякісна розробка або відсутність проектної документації
на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель,
споруд, обладнання тощо
04 - неякісне виконання будівельних робіт
05 - недосконалість, невідповідність вимогам безпеки
технологічного процесу
06 - незадовільний технічний стан:
06.1 - виробничих об'єктів, будинків, споруд, території
06.2 - засобів виробництва
06.3 - транспортних засобів
07 - незадовільний стан виробничого середовища
Організаційні:
08 - незадовільне функціонування, недосконалість або
відсутність системи управління охороною праці
09 - недоліки під час навчання безпечним прийомам праці,
в тому числі:
09.1 - відсутність або неякісне проведення інструктажу;
09.2 - допуск до роботи без навчання та перевірки знань з
охорони праці
10 - неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони
праці або їх відсутність
11 - відсутність у посадових інструкціях функціональних
обов'язків з питань охорони праці
12 - порушення режиму праці та відпочинку
13 - відсутність або неякісне проведення медичного обстеження
(профвідбору)
14 - невикористання засобів індивідуального захисту через
незабезпеченість ними
15 - виконання робіт з відключеними, несправними засобами
колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції,
освітлення тощо
16 - залучення до роботи працівників не за
спеціальністю (професією)
17 - порушення технологічного процесу
18 - порушення вимог безпеки під час експлуатації
устаткування, машин, механізмів тощо
19 - порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних
засобів
20 - порушення правил дорожнього руху
21 - незастосування засобів індивідуального захисту (за їх
наявності)
22 - незастосування засобів колективного захисту (за їх
наявності)
23 - порушення трудової і виробничої дисципліни,
в тому числі:
23.1 - невиконання посадових обов'язків
23.2 - невиконання вимог інструкцій з охорони праці
Психофізіологічні:
24 - алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння
25 - низька нервово-психічна стійкість
26 - незадовільні фізичні дані або стан здоров'я
27 - незадовільний психологічний клімат у колективі
28 - травмування внаслідок протиправних дій інших осіб
29 - інші причини
3. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби,
експлуатація яких призвела до нещасного випадку
311 - устаткування енергетичне
313 - устаткування для чорної та кольорової металургії
314 - устаткування гірничо-шахтне
315 - устаткування підйомно-транспортне (крани)
316 - устаткування підйомно-транспортне (конвеєри)
317 - устаткування підйомно-транспортне (крім кранів і
конвеєрів)
318 - устаткування і рухомий склад залізниць
331 - машини електричні малої потужності
332 - електродвигуни змінного струму потужністю від 0,25 кВт і
більше
334 - електродвигуни вибухозахищені, врубово-комбайнові і
електробури
336 - машини електричні постійного струму
337 - генератори змінного струму, перетворювачі, підсилювачі
електромашинні, електростанції та електроагрегати живлення
338 - машини електричні великі, агрегати електромашинні,
турбо- і гідрогенератори
341 - трансформатори і трансформаторне устаткування, апаратура
високовольтна, силова перетворювальна техніка, прилади силові
напівпровідникові, детектори ядерних і нейтронних випромінювань,
хемотроніка (електрохімічні перетворювачі інформації)
342 - апарати електричні напругою до 1000 В
343 - комплектне обладнання напругою до 1000 В
344 - устаткування спеціальне технологічне, шинопроводи
низької напруги
345 - електротранспорт (крім засобів міського транспорту і
мотор-вагонних поїздів), електроустаткування для електротранспорту
і підйомно-транспортних машин
346 - устаткування світлотехнічне і вироби
електроустановлювальні, лампи електричні, вироби
культурно-побутового призначення і широкого вжитку
348 - джерела струму хімічні, фізичні, генератори
електрохімічні й термоелектричні
361 - устаткування хімічне і запасні частини до нього
362 - устаткування для переробки полімерних матеріалів і
запасні частини до нього
363 - насоси (відцентрові, парові та привідні поршневі)
364 - устаткування кисневе, кріогенне, компресорне,
холодильне, для газополуменевої обробки металів, насоси, агрегати
вакуумні і високовакуумні, комплектні технологічні лінії,
установки та агрегати
365 - устаткування целюлозно-паперове
366 - устаткування нафтопромислове, бурове,
геологорозвідувальне і запасні частини до нього
367 - устаткування технологічне і апаратура для нанесення
лакофарбового покриття на вироби машинобудування
368 - устаткування нафтогазопереробне
381 - верстати металорізальні
382 - машини ковальсько-пресові (без машин з ручним і ножним
приводами)
383 - устаткування деревообробне
384 - устаткування технологічне для ливарного виробництва
385 - устаткування для гальванопокриття виробів
машинобудування
386 - устаткування для зварювання тертям, холодного зварювання
і допоміжне зварювальне обладнання
451 - автомобілі
452 - автомобілі спеціалізовані, автопоїзди,
автомобілі-тягачі, кузови-фургони, причепи, тролейбуси,
автонавантажувачі, мотоцикли, велосипеди
472 - трактори
473 - машини сільськогосподарські
474 - машини для тваринництва, птахівництва і кормовиробництва
481 - машини для землерийних і меліоративних робіт
482 - машини дорожні, устаткування для приготування
будівельних сумішей
483 - устаткування і машини будівельні
484 - устаткування для промисловості будівельних матеріалів
485 - устаткування технологічне для лісозаготівельної і
торф'яної промисловості, машинобудування комунальне