На виконання п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.96 N 1314 (1314-96-п) "Про комплексні перевірки діяльності науково-дослідних установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету" НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити "Порядок комплексної перевірки діяльності науково-дослідних установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету", що додається.

Затверджено

наказом Міністерства України у

справах  науки  і  технологій,

Міністерства         економіки

України, Міністерства фінансів

України від 28.01.97 N 17/7/50

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

20 жовтня 1997 р.

за N 493/2297

1.1. Порядок комплексної перевірки діяльності науково-дослідних установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету, розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.96 N 1314 (1314-96-п) і визначає процедуру проведення перевірки наукової, науково-технічної діяльності науково-дослідних, конструкторських, проектно-конструкторських і технологічних установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок державних коштів (далі - науково-дослідні установи), а також контролю використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, які виділяються державою на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.

1.2. Комплексна перевірка діяльності науково-дослідних установ провадиться з метою: визначення відповідності результатів діяльності поставленим завданням; визначення науково-технічного рівня завершених досліджень і розробок; встановлення перспективності виконаних досліджень; виявлення досліджень та розробок, виконаних на рівні винаходів; визначення впливу результатів діяльності на науково-технічну політику в державі, галузі, науковому напрямку та регіоні; встановлення ступеня використання науково-технічного потенціалу науково-дослідної установи; визначення результатів діяльності у співвідношенні до витрат на їх отримання; виявлення соціальних та екологічних наслідків практичного використання результатів досліджень і розробок; визначення заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності науково-дослідних установ.

1.3. Під час комплексної перевірки науково-дослідної установи розглядається одночасно і діяльність її підрозділів, а також організацій та підприємств, які структурно входять до науково-дослідної установи.

1.4. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації (далі - органи виконавчої влади), Національна академія наук, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук, Академія педагогічних наук, Академія правових наук і Академія мистецтв України (далі - академії наук) здійснюють комплексні перевірки діяльності підвідомчих науково-дослідних установ один раз на два роки.

1.5. Органи виконавчої влади (академії наук) щорічно до 30 грудня подають Міністерству України у справах науки і технологій плани комплексних перевірок підвідомчих науково-дослідних установ на наступний рік, узгоджені з Міністерством фінансів України, та матеріали розгляду результатів комплексних перевірок у поточному році.

1.6. Фінансування витрат на проведення комплексних перевірок здійснюється за рахунок адміністративних витрат, які щорічно передбачаються при формуванні Єдиного кошторису відповідно до Положення про порядок складання Єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи (організації), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.97 N 180 (180-97-п) .

2.1. Для проведення комплексної перевірки науково-дослідної установи орган виконавчої влади (академія наук) створює комісію на чолі з відповідальним працівником його апарату. До складу комісії залучаються керівні працівники та спеціалісти органу виконавчої влади (академії наук), провідні вчені та спеціалісти галузі, а також представники підприємств, що обслуговуються науково-дослідною установою, яка підлягає комплексній перевірці. Залучаються також за згодою представники Міннауки України та регіонального органу виконавчої влади.

2.2. Керівник науково-дослідної установи, яка підлягає комплексній перевірці, надає комісії всі необхідні для роботи матеріали, в тому числі: тематичні плани, договори (контракти) на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, річні звіти, карти технічного рівня, патенти, протоколи й акти приймання закінчених робіт, довідки про продані ліцензії тощо.

2.3. Керівник науково-дослідної установи, що перевіряється, несе особисту відповідальність за достовірність та об'єктивність усіх наданих комісії матеріалів.

3.1. Першочерговим завданням комплексної перевірки діяльності науково-дослідних установ загальнонаукового профілю є визначення їхнього вкладу в розвиток фундаментальних наук, теорії і методів, що створюють принципово нові можливості технічного прогресу, а також ініціативи у постановці нових наукових проблем та розробці нових науково-технічних ідей.

Основним завданням комплексної перевірки науково-дослідних установ галузевого профілю є виявлення їхнього впливу на техніко-економічний рівень виробництва у відповідній галузі, а також визначення економічної ефективності впровадження результатів досліджень і розробок.

3.2. Аналіз результатів наукової (науково-технічної) діяльності науково-дослідних установ рекомендується провадити на основі наведеної нижче системи показників, що охоплюють основні сторони діяльності науково-дослідних установ і характеризують: науковий (науково-технічний) рівень завершених досліджень і розробок, стан виконання тематичного плану, впровадження результатів досліджень і розробок, ефективність впровадження, вплив науково-дослідної установи на техніко-економічний рівень виробництва у відповідній галузі, науковий (науково-технічний) потенціал науково-дослідної установи, науково-організаційна діяльність науково-дослідної установи.

3.2.1. Науковий (науково-технічний) рівень досліджень і розробок оцінюється мірою їхньої новизни і перспективності, патентною захищеністю, визнанням науковою громадськістю, кількістю публікацій наукових результатів.

Встановлюється питома вага досліджень і розробок, результати яких перевершують найбільші світові досягнення, а також досягнення, виконані на рівні винаходів; відзначені Державними преміями, спеціальними преміями, нагородами на міжнародних, вітчизняних, міжгалузевих та галузевих конкурсах і виставках; відповідають світовим досягненням.

Питома вага встановлюється у загальному вартісному обсязі завершених досліджень і розробок, що були здійснені протягом циклу перевірок. Із загального обсягу завершених досліджень і розробок вилучаються дослідження і розробки, результати яких у принципі не можуть бути винаходами.

Визначається співвідношення кількості отриманих протягом циклу перевірок патентів на винаходи, корисні моделі та промислові зразки до кількості завершених у цьому періоді досліджень і розробок.

Враховується кількість отриманих патентів, що випадають на одного наукового та інженерно-технічного працівника, обгрунтованість заявок на патенти (співвідношення кількості отриманих патентів до кількості поданих заявок), використання винаходів, створених науково-дослідною установою, в затвердженій проектній документації тощо.

Визнання науковою громадськістю оцінюється кількістю конференцій і сімпозіумів (в тому числі міжнародних) за участю співробітників науково-дослідної установи, кількістю закордонних наукових відряджень на запрошення, творчими зв'язками з науково-дослідними установами нашої та закордонних країн тощо.

3.2.2. Виконання тематичного плану науково-дослідної установи характеризується відсотком його виконання за обсягом і тематикою та термінами завершення досліджень і розробок. Оцінюється виконання фундаментальних досліджень, а також досліджень і розробок, що виконуються за державними та галузевими програмами, договорами (контрактами), міждержавними угодами. У загальному обсязі закінчених робіт виявляється питома вага зазначених досліджень і розробок.

Визначається, наскільки досягнуті науково-технічні показники відповідають показникам, що передбачалися тематичним планом, враховуються дослідження і розробки, які виконані поза планом за додатковими завданнями, а також виявляється дублювання та багатотемність.

Звертається увага на наявність у тематичному плані досліджень і розробок, що дозволяють створити технологічні процеси, що різко зменшують екологічне навантаження навколишнього середовища і сприяють більш раціональному використанню природних ресурсів.

3.2.3. Впровадження результатів досліджень і розробок характеризується масштабом впровадження досліджень і розробок, які виконані в науково-дослідній установі; середнім терміном циклу "дослідження - розробка - впровадження"; ефективністю впровадження; показниками, що відображають специфіку галузі та характер досліджень і розробок.

Ефективність впровадження результатів досліджень і розробок характеризується їхнім впливом на зниження собівартості продукції, приріст прибутку, вивільнення обігових коштів, строком окупності витрат тощо.

3.2.4. Вплив науково-дослідної установи на техніко-економічний рівень виробництва оцінюється оновленням продукції та підвищенням продуктивної праці в галузі.

Визначається питома вага продукції, яка випускається в галузі за розробками науково-дослідної установи, в загальному обсязі продукції, що відповідає профілю діяльності науково-дослідної установи, в тому числі за категоріями якості.

Встановлюється розподіл цієї продукції по роках освоєння протягом циклу перевірок.

3.2.5. Науковий (науково-технічний) потенціал характеризується забезпеченістю науково-дослідної установи науковими кадрами, кількістю підготовлених за звітний період докторів та кандидатів наук, технічною оснащеністю наукового процесу, забезпеченістю науково-дослідної установи відповідною патентною документацією, питомою вагою досліджень і розробок, спрямованих на створення наукового наробку, в загальному обсязі закінчених протягом циклу перевірок досліджень і розробок у вартісному виразі.

Забезпеченість науково-дослідної установи науковими кадрами характеризується загальною кількістю наукових працівників науково-дослідної установи, а також питомою вагою докторів і кандидатів наук у загальній кількості наукових працівників.

Технічна оснащеність наукового процесу визначається вартістю експериментального та лабораторного обладнання, приладів і засобів обчислювальної техніки, що випадає на одного наукового та інженерно-технічного працівника науково-дослідної установи, зайнятого проведенням досліджень і розробок, а також питомою вагою експериментального і лабораторного обладнання, приладів і засобів обчислювальної техніки в загальній вартості основних фондів науково-дослідної установи.

3.2.6. Науково-організаційна діяльність оцінюється ефективністю участі науково-дослідної установи у галузі наукового, науково-технічного, виробничого та економічного співробітництва (в тому числі міжнародного), координаційною діяльністю у науковому напрямку, за який відповідає науково-дослідна установа, ефективністю проведених конференцій і симпозіумів, наукових відряджень до закордонних країн тощо.

3.3. Аналіз результатів діяльності науково-дослідної установи передбачає співставлення досягнутих показників з базовими, за які беруться показники за попередній період, а також кращі показники, що досягнуті в установах цього профілю або у відповідних науково-технічних напрямах інших науково-дослідних установ.

Визначається також темп зміни кожного показника по роках протягом циклу перевірок у порівнянні з їх значеннями в році, що передує цьому періоду.

Результати діяльності науково-дослідної установи розглядаються у взаємозв'язку з чинниками, що забезпечують досягнення цих результатів або є причинами недоліків.

Для порівняння результатів діяльності декількох науково-дослідних установ одного профілю використовуються відносні показники, що враховують обсяг виконаних робіт або чисельність наукових та інженерно-технічних працівників.

Органи виконавчої влади (академії наук) можуть застосовувати, крім зазначених вище показників, й інші, які враховують специфічні особливості діяльності науково-дослідної установи, що перевіряється.

Під час перевірки ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів, які виділяються державою на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, необхідно:

4.1. Перевірити правильність розрахунків собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, в тому числі, які здійснюються співвиконавцями, відповідність складу витрат Типовому положенню з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.96 N 830 (830-96-п) . При цьому слід врахувати, що залучення конкретних співвиконавців до виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт передбачається в технічному завданні на виконання робіт.

4.2. Проаналізувати правильність та ефективність витрачання науково-дослідними установами бюджетних коштів на виконання робіт за державним контрактом (відбір проектів, проведення наукової та технічної експертизи, визначення етапів робіт, відповідність державним стандартам). Під час перевірки враховуються матеріали ревізій фінансово-господарської діяльності науково-дослідних установ, які провадяться Державною контрольно-ревізійною службою в Україні.

4.3. Перевірити наявність державної реєстрації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

4.4. Перевірити наявність документів про право власності на дослідні зразки, устаткування, придбане для виконання робіт, а також перевірити повноту їх оприбуткування.

4.5. Встановити причини припинення виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Визначити, яка сума державних коштів була витрачена на такі роботи, а також порядок обліку вже напрацьованого матеріалу.

4.6. Перевірити, чи не мали місце факти дублювання наукових робіт, що виконуються науково-дослідною установою і фінансуються з державного бюджету на замовлення від різних міністерств і відомств. За наявності таких фактів встановити суму незаконно отриманих коштів з державного бюджету.

4.7. Перевірити правильність обліку витрат по кожній темі.

4.8. Перевірити дотримання науково-дослідною установою Закону України "Про науково-технічну інформацію" (3322-12) в частині визначення права власності на науково-технічну інформацію.

4.9. Перевірити правильність визначення і збереження інформаційних ресурсів, що є власністю держави і розроблені науково-дослідною установою за кошти державного бюджету.

Проаналізувати правильність розподілу інформаційних ресурсів, розроблених науково-дослідною установою, між різними державними органами, службами, установами та порядок їх обміну і зберігання.

4.10. Проаналізувати ефективність використання науково-дослідними установами закріпленого за ними державного майна, в тому числі виробничих площ, обладнання, що дорого коштує, та ін.

5.1. Комісія на основі аналізу вихідних даних та необхідних додаткових матеріалів складає Акт комплексної перевірки діяльності науково-дослідної установи, в якому наводиться коротка характеристика науково-дослідної установи, відображаються основні напрями її діяльності, формулюються пропозиції щодо оцінки діяльності.

5.2. Акт комісії з рекомендаціями і пропозиціями, спрямованими на розробку комплексу заходів щодо підвищення наукової результативності та економічної ефективності діяльності науково-дослідної установи, разом з необхідними додатками, які підтверджують або ілюструють її висновки, подається до органу виконавчої влади (академії наук), що створив зазначену комісію.

5.3. Акт комісії розглядається органом виконавчої влади (академією наук), який дає оцінку діяльності науково-дослідної установи та ухвалює відповідне рішення.

Акт комісії та рішення за результатами оцінки діяльності науково-дослідної установи доводиться до відома науково-дослідної установи, що підлягала перевірці.

5.4. Органи виконавчої влади (академії наук) щорічно до 30 грудня надсилають до Міннауки України матеріали з розгляду результатів перевірок у поточному році, серед яких обов'язковими є інформація про порушення і недоліки, що виявлені під час перевірки кожної науково-дослідної установи, та комплекс заходів, які передбачаються для їх усунення.