Відповідно до статті 8 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" (771/97-ВР) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Перейменувати Національну комісію України із зводу харчових продуктів Кодекс аліментаріус у Національну комісію України з Кодексу аліментаріус.

Призначити головою Комісії Проданчука Миколу Георгійовича.

2. Затвердити Положення про Національну комісію України з Кодексу аліментаріус, що додається.

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. N 616 (616-99-п) "Про затвердження Положення про Національну комісію із зводу харчових продуктів Кодекс аліментаріус та її персонального складу" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 16, ст. 641).

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 3 липня 2006 р. N 903

1. Національна комісія України з Кодексу аліментаріус (далі - Національна комісія) є консультативно-дорадчим органом.

2. У своїй діяльності Національна комісія керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами у сфері безпечності та якості харчових продуктів у процесі їх виробництва та обігу, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Національної комісії є:

аналіз міжнародного та вітчизняного законодавства і розроблення пропозицій щодо удосконалення законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів;

гармонізація вітчизняного законодавства з міжнародним у зазначеній сфері;

сприяння впровадженню нових технологій, міжнародних стандартів, вітчизняних технічних регламентів і міжнародних санітарних заходів у сфері виробництва харчових продуктів та нових методів їх дослідження.

4. Національна комісія відповідно до покладених на неї завдань:

1) уніфікує науково-методичні підходи до розроблення санітарних заходів та технічних регламентів, аналізу ризиків, які можуть створити харчові продукти для здоров'я людини (далі - ризики), та визначення обов'язкових параметрів безпечності, а також розроблення методів та визначення процедури забезпечення безпечності харчових продуктів у процесі їх виробництва та обігу;

2) розробляє санітарні заходи;

3) визначає процедуру та критерії уповноваження лабораторій, зокрема арбітражних, для проведення діагностичних досліджень з метою здійснення державного контролю і державного нагляду за безпечністю та якістю харчових продуктів;

4) організовує проведення наукових та експертних досліджень з питань, що належать до її компетенції;

5) бере участь у засіданнях спільної комісії Продовольчої сільськогосподарської організації та Всесвітньої організації охорони здоров'я із зводу харчових продуктів Кодекс аліментаріус та її комітетів.

5. Національна комісія розробляє і вносить:

1) Головному державному санітарному лікарю України та Головному державному ветеринарному інспектору України рекомендації щодо затвердження:

вимог до впровадження системи аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках або аналогічних систем забезпечення безпечності та належної якості харчових продуктів, підконтрольних санітарній та ветеринарній службам, у процесі їх виробництва та обігу;

обсягу вантажів, підконтрольних санітарній та ветеринарній службам, що підлягають обов'язковому розширеному контролю (у відсотках);

2) Головному державному санітарному лікарю України рекомендації щодо затвердження:

максимальних меж залишків пестицидів та ветеринарних препаратів у харчових продуктах;

рівнів включень або максимальних рівнів вмісту у харчових продуктах забруднюючих речовин, харчових домішок, допоміжних матеріалів для переробки;

порядку здійснення державного контролю та державного нагляду, аналізу ризиків;

допустимих добових доз споживання дієтичних домішок;

вимог до впровадження системи аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках або аналогічних систем забезпечення безпечності та належної якості харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі, у процесі їх виробництва та обігу;

щорічної програми проведення розширеного контролю харчових продуктів і вантажів, підконтрольних санітарній службі, що імпортуються та перебувають в обігу;

за погодженням з Головним державним ветеринарним інспектором України переліку харчових продуктів, які становлять високий і низький рівень ризиків для здоров'я людей, та критеріїв розроблення програми розширеного контролю харчових продуктів і вантажів, підконтрольних ветеринарній службі, що імпортуються та перебувають в обігу;

3) Головному державному санітарному лікарю України рекомендації щодо визначення:

належного рівня захисту здоров'я людини від ризиків;

умов використання і максимальних меж залишків у харчових продуктах та мінімальних специфікацій належної якості допоміжних матеріалів для переробки;

4) Головному державному ветеринарному інспектору України рекомендації щодо затвердження:

методів контролю збудників хвороб, спільних для людей та тварин, морфологічних методів на післязабійному етапі;

максимальних меж залишків ветеринарних препаратів у кожному компоненті, що додається до корму, та в готових кормах;

рівнів кормових домішок;

5) МОЗ рекомендації щодо внесення харчових домішок та ароматизаторів до відповідного реєстру.

6. Національна комісія має право:

залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також провідних спеціалістів і вчених, у тому числі зарубіжних, для розгляду питань, що належать до її компетенції;

одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції.

7. Національна комісія у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади.

8. Національну комісію очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України.

Персональний склад Національної комісії затверджує її голова. До складу Комісії включаються провідні спеціалісти наукових та інших установ, підприємств та організацій, представники центральних органів виконавчої влади з питань охорони здоров'я, аграрної політики, технічного регулювання та споживчої політики, економіки.

9. Національна комісія для виконання покладених на неї завдань утворює постійно діючі комітети і тимчасові робочі групи за відповідними напрямами діяльності, регламент та персональний склад яких затверджує голова Комісії.

10. Голова Національної комісії:

здійснює керівництво та організовує роботу Комісії;

несе відповідальність за виконання покладених на Комісію завдань.

11. Основною формою роботи Національної комісії є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на квартал.

Засідання вважається правоможним, якщо на ньому присутні більшість її членів.

Рішення приймаються простою більшістю голосів, присутніх на засіданні Комісії.

Прийняті рішення оформляються протоколом, який підписують голова та секретар Національної комісії.

У разі незгоди з прийнятим рішенням член Національної комісії має право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

12. Організаційно-технічне забезпечення роботи Національної комісії здійснюють МОЗ, Мінагрополітики та Держспоживстандарт.

13. Національна комісія має бланки із своїм найменуванням.