КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
|
від 11 березня 2009 р. N 190
Київ
|
Про затвердження Технічного регламенту неавтоматичних зважувальних приладів
Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" (
3164-15)
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Технічний регламент неавтоматичних зважувальних приладів, що додається.
2. Державному комітетові з питань технічного регулювання та споживчої політики забезпечити застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту і контроль за дотриманням його вимог.
|
Прем'єр-міністр України
|
Ю.ТИМОШЕНКО
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 березня 2009 р. N 190
ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
неавтоматичних зважувальних приладів
Загальні положення
1. Цей Технічний регламент визначає вимоги до неавтоматичних зважувальних приладів, процедуру оцінки відповідності неавтоматичних зважувальних приладів таким вимогам і порядок їх застосування.
2. У цьому Технічному регламенті терміни використовуються у значенні, наведеному в Законах України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" (
3164-15)
, "Про метрологію та метрологічну діяльність" (
113/98-ВР)
, "Про підтвердження відповідності" (
2406-14)
, "Про стандартизацію" (
2408-14)
.
3. Неавтоматичний зважувальний прилад (далі - ваги) - засіб вимірювальної техніки, призначений для визначення маси тіла в умовах дії на нього гравітаційних сил, який може використовуватися для визначення інших пов'язаних з масою величин, їх значень, параметрів чи характеристик та потребує участі оператора у процесі зважування.
4. Ваги можуть застосовуватися:
1) для здійснення комерційних операцій;
2) для зважування продукції, необхідного для обчислення розміру мита, тарифу, податку, премії, штрафу, винагороди, компенсації чи подібних виплат;
3) для підтвердження результатів експертизи, наведених під час судового провадження;
4) у медичній практиці для зважування пацієнтів;
5) для виготовлення ліків за рецептами у фармакології, визначення маси речовини, яка піддається аналізу, що проводиться у медичній і фармацевтичній лабораторіях;
6) для визначення ціни товарів виходячи з їх маси під час попереднього фасування та пакування в разі безпосереднього продажу;
7) в інших випадках.
5. Ваги повинні відповідати метрологічним вимогам, установленим у цьому Технічному регламенті.
6. Маркування ваг, що відповідають вимогам інших технічних регламентів, повинне містити відомості щодо відповідності зазначеним вимогам.
7. Оцінка відповідності ваг вимогам цього Технічного регламенту проводиться органами з оцінки відповідності, призначеними відповідно до законодавства.
8. Державний метрологічний нагляд за дотриманням вимог цього Технічного регламенту здійснюється відповідно до законодавства.
9. У разі коли ваги оснащені кількома показувальними чи друкувальними пристроями, вимоги цього Технічного регламенту поширюються тільки на ті пристрої, які можуть впливати на правильність результатів зважування за умови, що доступ до таких результатів мають обидві заінтересовані сторони. Якщо використовуються ваги для безпосереднього продажу товарів покупцеві, показувальні та друкувальні пристрої повинні відповідати вимогам цього Технічного регламенту.
Метрологічні вимоги
10. Застосовуються одиниці маси, що відповідають Міжнародній
системі одиниць (SI): кілограм, мікрограм, міліграм, грам, а також
інші - метричний карат (для зважування дорогоцінного каміння),
тройська унція, тонна.
11. Установлено такі класи точності ваг: I - спеціальний;
II - високий; III - середній; IV - звичайний.
Технічну характеристику класів наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------
| Клас | Ціна повірочної |Нижня межа| Число повірочних |
|точності| поділки (e) |зважування| поділок n = Max/e |
| ваг | | (Min), |----------------------|
| | |мінімальне|мінімальне|максимальне|
| | |значення | значення | значення |
|--------+---------------------+----------+----------+-----------|
| I |0,001 r >= e | 100 e | 50000 | |
|--------+---------------------+----------+----------+-----------|
| II |0,001 r <= e <= | 20 e | 100 | 100000 |
| |0,05 r | | | |
| |---------------------+----------+----------+-----------|
| |0,1 r <= e | 50 e | 5000 | -"- |
|--------+---------------------+----------+----------+-----------|
| III |0,1 г <= e <= 2 r | 20 e | 100 | 10000 |
| |---------------------+----------+----------+-----------|
| |5 r <= e | 20 e | 500 | -"- |
|--------+---------------------+----------+----------+-----------|
| IV |5 r <= e | 10 e | 100 | 1000 |
------------------------------------------------------------------
Для ваг класу II і III значення нижньої межі зважування для
визначення тарифу за перевезення вантажу може бути зменшено на
5 e.
12. Ціна поділки шкали (дискретність відліку (d) і ціна
повірочної поділки (e) повинні мати вигляд:
k k k
1 х 10 , 2 х 10 або 5 х 10 одиниць маси,
де k - будь-яке ціле число або нуль.
Ваги, оснащені допоміжними показувальними пристроями, повинні
відповідати таким вимогам:
k
e = 1 х 10 г;
-4
d < e <= 10 d, крім ваг класу I з d < 10 г, для яких
-3
e = 10 r.
Для всіх інших ваг d = e.
13. Ваги з одним діапазоном зважування, оснащені допоміжним
показувальним пристроєм, повинні належати до класу I чи II. Для
ваг зазначених класів мінімально допустиме значення нижньої межі
зважування визначається відповідно до таблиці 1 шляхом зміни ціни
повірочної поділки (e) на ціну поділки шкали (d).
-4
Якщо d < 10 r, то верхня межа зважування для ваг класу I
може бути меншою, ніж 50000 e.
14. Використання ваг з кількома діапазонами зважування (ваги
з різною ціною поділки шкали) допускається за умови, якщо їх чітко
зазначено на вагах. Кожний діапазон зважування класифікується
відповідно до пункту 13 цього Технічного регламенту.
Ваги, діапазон зважування яких відповідає різним класам
точності, максимально повинні відповідати вимогам до класів
точності, до яких належать такі діапазони. При цьому ваги не
повинні бути оснащені допоміжним показувальним пристроєм.
15. Ваги з одним діапазоном зважування можуть мати кілька
частин діапазонів зважування (ваги з різною ціною поділки шкали).
Такі ваги не повинні бути оснащені допоміжним показувальним
пристроєм.
16. Для кожної частини діапазону зважування та ваг з різною
ціною поділки шкали встановлюється:
1) ціна повірочної поділки e ,
i
де e > e ;
(i+1) i
2) верхня межа зважування Max ,
i
де Max = Max;
i
3) нижня межа зважування Min за умови, що Min = Max ,
i i (i-1)
Min = Min та i = 1, 2,... r,
i
де i - номер частини діапазону зважування,
r - загальна кількість частин діапазону зважування.
Значення межі зважування повинне відповідати значенню чистої
маси навантаження незалежно від маси тари, що застосовується.
17. Частини діапазонів зважування класифікуються згідно з
таблицею 2. Усі частини діапазонів зважування повинні належати до
того самого класу точності, що і клас точності ваг.
Таблиця 2
------------------------------------------------------------------
|Клас| Ціна повірочної |Нижня межа| Число повірочних поділок |
| | поділки |зважування|---------------------------|
| | | (Min), | мінімальне |максимальне|
| | |мінімальне| значення* | значення |
| | | значення |n = Max /e |n = Max /e |
| | | | i (i+1)| i i|
|----+--------------------+----------+---------------+-----------|
| I |0,001 r <= e | 100 e | 50000 | |
| | i | 1 | | |
|----+--------------------+----------+---------------+-----------|
| II |0,001 r <= e <= | 20 e | 5000 | 100000 |
| | i | 1 | | |
| |0,05 r | | | |
| |--------------------+----------+---------------+-----------|
| |0,1 r <= e | 50 e | 5000 | 100000 |
| | i | 1 | | |
|----+--------------------+----------+---------------+-----------|
| III|0,1 r <= e | 20 e | 500 | 10000 |
| | i | 1 | | |
|----+--------------------+----------+---------------+-----------|
| IV |5 r <= e | 10 e | 50 | 1000 |
| | i | 1 | | |
------------------------------------------------------------------
i = 1, 2, ... r,
де i - номер частини діапазону зважування,
r - загальна кількість частин діапазонів зважування.
_______________
* Якщо i = r, застосовується відповідна графа таблиці 1, у
якій e замінюється на e .
r
18. Під час виконання процедури оцінки відповідності похибка
ваг не повинна перевищувати межу допустимої похибки ваг, наведену
в таблиці 3. У разі числової індикації похибка ваг коригується
відповідно до похибки округлення.
Максимально допустимі похибки застосовують для визначення
маси нетто і тари для будь-якого навантаження, крім попередньо
встановленого значення маси тари.
Таблиця 3
------------------------------------------------------------------
| Навантаження для класу точності | Межа |
|----------------------------------------------------| допустимої|
| I | II | III | IV |похибки |
|-------------+------------+------------+------------+-----------|
|0 <= m <= |0 <= m <= |0 <= m <= |0 <= m <= | +- 0,5 e |
| 50000 e | 5000 e | 500 e | 50 е | |
|-------------+------------+------------+------------+-----------|
|50000 e < |5000 e < |500 e <= m |50 e <= m <=| +- 1,0 e |
|m <= 200000 e|m <= 20000 e|<= 2000 e | 200 e | |
|-------------+------------+------------+------------+-----------|
|200000 e < m |20000 e < m |2000 e < m |200 e <= m <| +- 1,5 e |
| |<= 100000 e |<= 10000 e | 1000 e | |
------------------------------------------------------------------
Межа допустимої похибки під час експлуатації може бути в 2
рази більше за межу допустимих похибок, наведену у таблиці 3.
19. Ваги не повинні бути чутливими до зміни положення вантажу
на приймачі вантажу.
Ваги повинні реагувати на зміну маси вантажу.
20. Відхилення від горизонтального положення ваг класу II,
III і IV під час їх використання не повинне впливати на результати
зважування.
21. Ваги повинні відповідати метрологічним вимогам за умови
їх використання в установленому виробником робочому діапозоні
температур. Робочий діапазон температур повинен бути не менший,
ніж:
5 град. C - для ваг класу I;
15 град. C - для ваг класу II;
30 град. C - для ваг класу III і IV.
У разі невстановлення виробником такого діапазону
застосовують робочий діапазон температур від мінус 10 град. до
40 град. C.
22. Ваги, що живляться від мережі змінного струму, повинні
відповідати метрологічним вимогам за умови, що напруга в
електромережі відповідає встановленим нормативними документами
вимогам.
Ваги, що живляться від батарей, повинні відповідати
метрологічним вимогам за умови, що напруга не нижча за встановлену
виробником для функціонування ваг.
У разі коли напруга нижче за встановлену виробником, ваги
повинні автоматично вимикатися.
23. Електронні ваги з ціною поділки e < 1 r, крім тих, що
належать до класу I і II, повинні відповідати метрологічним
вимогам за умов експлуатації, встановлених у нормативних
документах.
24. Навантаження на ваги класу II, III і IV протягом
встановленого виробником часу не повинне впливати на результати
зважування і показання (повернення до нульового значення) відразу
після зняття вантажу.
Проектування та виготовлення ваг
25. Збої, що виникають під впливом завад в електронних вагах, повинні автоматично виявлятися і відображатися показувальним пристроєм. При цьому ваги повинні видавати візуальний чи звуковий попереджувальний сигнал, який триває доти, доки користувач виконає коригувальну дію чи збій не зникне самостійно.
26. Цифрові електронні ваги повинні відповідати вимогам щодо забезпечення належного контролю за правильністю зважування та роботою показувального пристрою, а також збереження і передачі даних.
У разі автоматичного виявлення максимально допустимої похибки, пов'язаної з тривалим строком експлуатації, електронні ваги повинні видавати візуальний чи звуковий попереджувальний сигнал, який триває доти, доки користувач не виконає коригувальну дію чи збій не зникне самостійно.
27. Приєднання зовнішнього обладнання до електронних ваг через інтерфейс не повинне негативно впливати на їх метрологічні характеристики.
28. Метрологічні характеристики ваг повинні відповідати вимогам, які унеможливлюють їх неправильне використання. Складові частини ваг, розбирання чи регулювання яких не передбачено, повинні бути захищені від таких дій.
29. Конструкція ваг повинна забезпечувати здійснення обов'язкового контролю, передбаченого цим Технічним регламентом.
30. Індикація результатів зважування та інших параметрів ваг повинна бути точною і однозначною, а показувальний пристрій давати змогу легко зчитувати показання в робочих умовах застосування.
Назви і позначення одиниць маси повинні відповідати вимогам нормативних документів.
Показання не повинні перевищувати значення верхньої межі зважування (Max), збільшеного на 9e.
Допоміжний показувальний пристрій розміщується праворуч від десяткової позначки. Допоміжний розширений показувальний пристрій можна застосовувати тільки під час зважування. Використовувати друкувальний пристрій під час функціонування розширеного показувального пристрою заборонено.
31. Надруковані результати зважування повинні бути достовірними, відповідно позначеними та однозначними, текст чітким, легко читатися і не стиратися.
32. У разі потреби ваги оснащуються зрівноважувальним пристроєм і пристроєм установлення на нуль.
33. Дія пристрою визначення заданої маси тари повинна давати змогу правильно обчислювати значення маси нетто.
34. Ваги можуть бути оснащені одним чи кількома пристроями для попереднього зважування тари і пристроєм для компенсування її маси. Робота пристрою для компенсування маси тари повинна забезпечувати точне установлення ваг на нуль і точне зважування нетто. Пристрій для попереднього зважування тари повинен давати змогу відраховувати масу брутто або нетто та показувати результат розрахунку.
35. Для безпосереднього продажу товарів використовуються ваги з найбільшою межею зважування не більш як 100 кілограмів, які відповідають таким вимогам:
оснащені показувальним пристроєм, що відображає істотну інформацію про процес зважування. Оснащені показувальним пристроєм ваги повинні чітко показувати результат розрахунку вартості товару;
показують точну (без округлення) суму, що підлягає сплаті;
час індикації показань достатній для їх прочитання (для ваг, що розраховують вартість).
Ваги, що розраховують вартість товару і друкують результати розрахунків на чеку чи квитанції, повинні відповідати вимогам пункту 31 цього Технічного регламенту.
Застосування допоміжних показувальних пристроїв дозволяється тільки у разі обґрунтованої необхідності.
36. Ваги, що друкують етикетки із зазначенням вартості товару, повинні відповідати зазначеним у пункті 35 цього Технічного регламенту вимогам у тому обсязі, наскільки це може бути до них застосовано. У разі коли значення ваги нижче за нижню межу зважування, друкування чеків чи квитанцій із зазначенням вартості товару забороняється.
Процедура оцінки відповідності
37. Оцінку відповідності ваг вимогам цього Технічного регламенту (далі - оцінка відповідності) проводять призначені та уповноважені відповідно до законодавства органи з оцінки відповідності шляхом здійснення процедури, передбаченої Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, що застосовуються в технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. N 1585 (
1585-2003-п)
(Офіційний вісник України, 2003 р., N 41, ст. 2175; 2007 р., N 1, ст. 31).
38. Для проведення оцінки відповідності ваг вимогам цього Технічного регламенту застосовується за вибором виробника або уповноваженого ним представника один з таких модулів або одна з їх комбінацій - B, G, B і F, G і F.
39. Комбінація модулів B і F застосовується з урахуванням результатів проведення державних приймальних випробувань та затвердження типу засобу вимірювальної техніки, контрольних випробувань згідно з ДСТУ 3400 "Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів", первинної повірки після виготовлення ваг згідно з ДСТУ 2708 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" та у разі потреби періодичної повірки.
За результатами застосування комбінації модулів B і F тип ваг заноситься до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. При цьому виробникові або його уповноваженому представнику видається сертифікат затвердження типу (в разі потреби сертифікат відповідності ваг затвердженому типу згідно з вимогами ДСТУ 3400), свідоцтво про повірку згідно з ДСТУ 2708 або відбиток повірочного тавра згідно з ДСТУ 3968 "Метрологія. Тавра повірочні та калібрувальні. Правила виготовлення, застосування і зберігання".
40. Модуль G застосовується з урахуванням результатів проведення державної метрологічної атестації ваг згідно з ДСТУ 3215 "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".
У разі застосування модуля G виробникові або уповноваженому ним представнику на кожні ваги видається свідоцтво згідно з ДСТУ 3215.
41. Комбінація модулів G і F застосовується з урахуванням результатів проведення державної метрологічної атестації ваг згідно з ДСТУ 3215 та у разі потреби періодичної повірки згідно з ДСТУ 2708.
У разі застосування комбінації модулів G і F виробникові або його уповноваженому представнику видається свідоцтво про повірку згідно з ДСТУ 2708 або на ваги ставиться відбиток повірочного тавра відповідно до ДСТУ 3968 у разі продажу у строк, що перевищує половину міжповірочного інтервалу.
42. Модуль B застосовується у разі укладення відповідних міжнародних договорів України після визнання результатів державних приймальних випробувань і затвердження типу ваг, який заноситься до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. При цьому виробникові видається свідоцтво про визнання затвердження типу засобу вимірювальної техніки.
43. У разі одержання позитивних результатів проведення оцінки відповідності ваг вимогам цього Технічного регламенту виробник або уповноважений ним представник складає декларацію про відповідність згідно з додатком, наносить на кожні ваги та/або їх супровідні документи знак затвердження типу ваг згідно з ДСТУ 3400 і національний знак відповідності.
Процедура нанесення національного знака відповідності застосовується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 (
1599-2001-п)
"Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188).
44. Оцінка відповідності складових частин ваг, які постачаються або можуть бути придбані окремо, проводиться за окремою процедурою.
45. Експлуатація ваг дозволяється за наявності у продавця свідоцтва про їх повірку. При цьому ваги повинні мати відбиток повірочного тавра.
46. Виробник зберігає декларацію про відповідність, сертифікати затвердження типу і відповідності ваг протягом 10 років після виготовлення останнього зразка.
Технічна документація
47. Технічна документація повинна забезпечувати можливість проведення оцінки відповідності ваг вимогам цього Технічного регламенту, розкривати особливості їх конструкції, технології виготовлення і функціонування.
Технічна документація містить:
загальний опис ваг;
опис конструкції, виробничі креслення, схеми елементів, блоків, ланцюгів тощо;
опис креслень та пояснення до них, схеми;
список застосованих повністю або частково стандартів, включених до переліку національних стандартів, які відповідають європейським гармонізованим стандартам та добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності вимогам цього Технічного регламенту, і опис рішень, прийнятих на виконання вимог цього Технічного регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані;
результати проектних розрахунків, випробувань тощо;
сертифікати про затвердження типу і результати випробувань елементів ваг (у разі необхідності).
Маркування ваг
48. На ваги, відповідність яких вимогам цього Технічного регламенту підтверджено в установленому порядку, повинні бути нанесені:
1) знак затвердження типу засобу вимірювальної техніки згідно із Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (
113/98-ВР)
;
2) національний знак відповідності, опис та правила застосування якого затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 (
1599-2001-п)
(Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188);
3) маркування відповідно до нормативних документів, що містить зокрема, такі відомості:
найменування чи товарний знак виробника;
клас точності;
верхня межа зважування у вигляді Max...;
нижня межа зважування у вигляді Min...;
ціна повірочної поділки у вигляді e =....
49. Маркування може містити:
1) заводський номер, а для ваг з окремими, але залежними
одиницями вимірювання - заводський номер на кожній одиниці;
2) ціну поділки шкали, якщо вона відмінна від e у вигляді
d = ...;
3) максимально допустиме збільшення ваги тари у вигляді
Т = +...;
4) максимально допустиме зменшення ваги тари, якщо вона
відрізняється від Max у вигляді Т = -...;
5) інтервал виставлення ваги тари, якщо він відрізняється від
d у вигляді d = ...;
T
6) найбільше допустиме безпечне навантаження на ваги, якщо
воно відрізняється від Max у вигляді Lim...;
7) діапазон температур, якщо вони відрізняються від
зазначених у відповідних стандартах у вигляді
...град. C/...град. C;
8) співвідношення між габаритами приймача вантажу та вантажу.
50. Знак затвердження типу засобу вимірювальної техніки, національний знак відповідності та інше маркування повинні бути чітко нанесені, легко читатися і не стиратися.
51. Нанесення на вагах знаків, що можуть сприйматися як знак затвердження типу або національний знак відповідності, забороняється. Інше маркування можна наносити на ваги за умови, що воно не погіршує видимість та розбірливість маркування знаком затвердження типу та національним знаком відповідності.
У разі виявлення порушення вимог законодавства під час видачі документів про оцінку відповідності або нанесення маркування виробник або його уповноважений представник зобов'язаний усунути таке порушення.
52. Написи "Max", "Min", "e" і "d" повинні розташовуватися поруч з показувальним пристроєм.
53. Ваги, які з'єднані або можуть бути з'єднані з одним чи кількома приймачами вантажу, повинні містити відповідні написи.
54. На ваги, зазначені у підпункті 7 пункту 4 цього Технічного регламенту, наноситься товарний знак або найменування виробника. При цьому зазначене в пунктах 48-49 цього Технічного регламенту маркування не наноситься.
55. У разі коли ваги оснащені приладами, які не підлягали оцінці відповідності, або поєднані із зазначеними приладами, на кожні з таких ваг наноситься позначення у формі перекресленого по діагоналі квадрата, довжина сторони якого становить 25 міліметрів, з чорним відбитком великої літери М на червоному фоні.
Додаток
до Технічного регламенту
ДЕКЛАРАЦІЯ
про відповідність
__________________________________________________________________
(найменування виробника або уповноваженого ним представника, їх
__________________________________________________________________
місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності)
__________________________________________________________________
в особі __________________________________________________________
(посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої
особи)
__________________________________________________________________
підтверджує, що __________________________________________________
(найменування засобу вимірювальної техніки із
_________________________________________________________________,
зазначенням типу, марки, моделі)
який виготовляється за ___________________________________________
(зазначаються нормативні документи, що
_________________________________________________________________,
підтверджують відповідність засобу вимогам Технічному регламенту)
відповідає вимогам Технічного регламенту неавтоматичних
зважувальних приладів.
Сертифікат, що підтверджує проведення оцінки відповідності
__________________________________________________________________
(номер і дата реєстрації сертифіката, строк дії,
найменування та місцезнаходження
__________________________________________________________________
уповноваженого органу)
Декларацію складено під відповідальність ____________________
(зазначається
__________________________________________________________________
виробник або уповноважений ним представник)
________________________ ________ ______________________
(посада особи, що склала (підпис) (ініціали та прізвище)
декларацію)
М.П. ___ __________ 200_ р.