Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості

Цей Закон спрямований на ефективне використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу, відновлення конкурентоспроможності продукції вітчизняного суднобудування, збільшення обсягів випуску високотехнологічних суден і військових кораблів, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, у тому числі іноземних, зниження витрат на будівництво суден і поповнення обігових коштів суднобудівних підприємств та забезпечення економічних інтересів держави в нарощуванні обсягів виробництва цих підприємств.

Стаття 1. Визнати суднобудування пріоритетною галуззю економіки України та провести з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року економічний експеримент з метою створення підприємствам суднобудівної промисловості України умов, необхідних для збільшення обсягу виробництва продукції та надходжень до державного бюджету, за рахунок підвищення ефективності та конкурентоспроможності продукції суднобудування.

Експеримент поширюється на підприємства суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010 (vb457609-10) ) та дослідно-конструкторські організації (клас 72.19 група 72.1 розділ 72, клас 71.12 група 71.1 розділ 71, клас 71.20 група 71.2 розділ 71 КВЕД ДК 009:2010 (vb457609-10) ), що надають послуги підприємствам суднобудівної промисловості.

Стаття 2. Основними напрямами підтримки суднобудівної промисловості на період проведення економічного експерименту є:

1) відновлення конкурентоспроможності продукції суднобудування України на зовнішніх ринках;

2) створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій з метою розвитку суднобудування України;

3) здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, розвиток науки та освіти у сфері суднобудування;

4) сприяння взаємодії юридичних та фізичних осіб, зайнятих у сферах фундаментальної та прикладної науки, виробничого та інших секторів економіки, з учасниками суднобудування;

5) перехід до моделі інноваційного розвитку суднобудування України шляхом відродження науково-технічного потенціалу та дослідного виробництва;

6) удосконалення законодавства (податкового, митного, трудового, пенсійного, а також з питань виконавчого провадження та здійснення державних закупівель) у частині, що регулює діяльність суднобудування;

7) збільшення кількості високопродуктивних робочих місць у суднобудуванні України, запобігання відтоку висококваліфікованих фахівців, зокрема інженерних кадрів, за кордон, покращення умов праці;

8) забезпечення ефективного управлінського процесу, залучення висококваліфікованих фахівців, здатних відродити галузь, сприяння їх продуктивній праці, професійній мобільності та конкурентоспроможності, залучення до виробництва професійних кадрів, які мають великий досвід роботи у суднобудуванні;

9) укріплення обороноздатності держави;

10) активізація міжнародного співробітництва та піднесення іміджу України на міжнародному ринку як країни, що має розвинене та конкурентоспроможне суднобудування і сприятливе інвестиційне середовище.

Стаття 3. Основні напрями державної підтримки суднобудівної промисловості реалізуються шляхом:

1) створення умов для відновлення конкурентоспроможності підприємств суднобудування;

2) надання державних гарантій відповідним рішенням Кабінету Міністрів України за іноземними кредитами, що надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, а також зобов'язань перед іноземними замовниками за зовнішньоекономічними договорами (контрактами);

3) здешевлення кредитів шляхом часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків до рівня облікової ставки Національного банку України, діючої на дату сплати відсотків за отриманими кредитами;

4) надання пільг зі сплати податків і зборів та/або встановлення спеціальних режимів оподаткування в порядку, встановленому Податковим кодексом України (2755-17) ;

5) звільнення у порядку, встановленому законодавством України з питань державної митної справи, від податку на додану вартість та мита операцій із ввезення на митну територію України товарів (продукції), які використовуються для будівництва, ремонту, модернізації морських, річкових суден та інших плавучих засобів, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або виробляються, але не відповідають сертифікаційним вимогам міжнародних класифікаційних товариств чи вимогам замовників морських, річкових суден та інших плавучих засобів, визначеним умовами контрактів;

6) стимулювання підвищення рівня заробітної плати в галузі, у тому числі шляхом зменшення розміру нарахувань на фонд оплати праці;

7) підвищення рівня державних замовлень, у тому числі державних оборонних замовлень;

8) стимулювання, у порядку, встановленому законом, продажу продукції суднобудування на експорт;

9) надання інших видів державної підтримки суднобудівної промисловості, не забороненої законодавством України та міжнародними угодами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 4. Суми пені, штрафних і фінансових санкцій, не сплачених до бюджетів і державних цільових фондів, нарахованих на податкову заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які обліковуються підприємствами суднобудівної промисловості станом на 1 січня 2013 року, підлягають списанню у порядку, встановленому Податковим кодексом України (2755-17) .

Стаття 5. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року і діє до 1 січня 2023 року.

2. Внести зміни до таких законів України:

2) у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11):

пункт 1 частини першої статті 7 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"На період до 1 січня 2023 року платники, зазначені в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які є підприємствами суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010 (vb457609-10) ), звільняються від сплати єдиного внеску на суму оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності";

частину п'яту статті 8 доповнити абзацом такого змісту:

"На період до 1 січня 2023 року для підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010 (vb457609-10) ) розмір єдиного внеску встановлюється у розмірі 33,2 відсотка визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску";

3. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

здійснювати моніторинг та контроль за проведенням експерименту, узагальнення його результатів та внесення на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо доцільності його продовження.