Відповідно до статті 15 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Статут Національної академії правових наук України, прийнятий загальними зборами Академії 24 вересня 2010 року (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Установити, що вимоги пунктів 16 і 17 Статуту Національної академії правових наук, затвердженого цією постановою, не поширюються на час проведення конкурсу, оголошеного 1 вересня 2011 p., згідно з якими на вакантні посади дійсних членів Академії (академіків) можуть бути обрані вчені України, які зробили істотний особистий внесок у розвиток правової науки, її організацію, підготовку наукових юридичних кадрів і розбудову Української демократичної правової держави, мають, як правило, науковий ступінь доктора наук або вчене звання професора, а на вакантні посади членів-кореспондентів Академії - вчені України, які зробили значний особистий внесок у розвиток правової науки, підготовку наукових кадрів і розбудову Української демократичної правової держави, мають науковий ступінь або вчене звання.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 26 грудня 2011 р. № 1375

1. Національна академія правових наук України (далі - Академія) є державною науковою організацією, яка координує, організує і проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження у галузі держави і права.

2. Основними завданнями Академії є:

участь в реалізації державної політики у сфері правових досліджень;

комплексний розвиток правової науки, координація, організація і проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень у галузі держави і права;

виконання замовлення органів державної влади стосовно розроблення засад наукової та правової політики, проведення наукової експертизи проектів законів та інших нормативно-правових актів;

консолідація інтелектуального потенціалу наукових працівників науково-дослідних установ та професорсько-викладацького складу навчальних закладів юридичного профілю;

сприяння інтеграції академічної і вузівської правової науки;

наукове забезпечення правотворчої діяльності органів державної влади, вивчення та узагальнення механізмів реалізації актів законодавства;

визначення пріоритетних напрямів побудови правової держави;

наукове забезпечення проведення правової реформи;

підготовка практичних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

підготовка наукових кадрів і підвищення їх кваліфікації;

сприяння поширенню правової інформації, формуванню правосвідомості громадян, розвитку юридичної освіти;

узагальнення світового досвіду правового регулювання суспільних відносин;

підтримка талановитих учених, сприяння науковій творчості молоді в галузі держави і права;

пропаганда досягнень правової науки і сприяння поширенню наукових знань у галузі держави і права;

розроблення інформаційних правових систем для органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

3. Академія у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

4. Академія є державною науковою організацією, заснованою на державній власності. Державний статус Академії ґрунтується також на всебічній підтримці її статутної діяльності з боку держави.

5. Академія здійснює свої повноваження через загальні збори, президію та її бюро, відділення, регіональні центри, а також членів президії Академії відповідно до затвердженого розподілу обов'язків.

6. Самоврядність Академії полягає у самостійному визначенні тематики досліджень, своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв'язків.

7. Академія об'єднує у своєму складі дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів та іноземних членів (далі - члени Академії) і наукових працівників, які працюють у науково-дослідних та інших установах Академії, для спільного проведення досліджень у галузі держави і права.

8. У віданні Академії перебувають підприємства, установи та організації згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Академії (далі - організації, що перебувають у віданні Академії).

9. Академія з метою виконання покладених на неї завдань:

визначає пріоритетні напрями розвитку правової науки;

самостійно визначає основні напрями і тематику досліджень у галузі держави і права;

проводить або організовує проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, у тому числі за участю наукових працівників вищих навчальних закладів юридичного профілю;

координує наукову роботу навчальних закладів, що входять до складу Академії, та сприяє у проведенні цієї роботи іншими вищими навчальними закладами;

здійснює координацію визначення тематики дисертаційних досліджень, які виконуються в Україні, у галузі держави і права;

надсилає відповідним органам державної влади наукові прогнози з питань розвитку правової науки та освіти;

розробляє концепції та проекти законів, інших нормативно-правових актів;

створює наукові ради, тимчасові творчі колективи з найважливіших проблем у галузі держави і права;

проводить наукові експертизи проектів нормативно-правових актів, програмних документів та рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, надає експертні висновки;

самостійно визначає свою структуру;

приймає на загальних зборах Статут Академії та вносить до нього зміни з подальшим їх затвердженням Кабінетом Міністрів України;

обирає керівників наукових та науково-дослідних установ згідно із законодавством України та цим Статутом;

провадить видавничу діяльність, публікує результати наукових досліджень, видає журнал "Вісник Національної академії правових наук України", засновує інші періодичні друковані видання, надає їм фінансову підтримку;

поширює інформацію про свою діяльність, пропагує через засоби масової інформації результати наукових досліджень;

організовує, проводить і бере участь у наукових конференціях, симпозіумах, творчих конкурсах;

бере участь у розробленні проектів рішень з питань, що стосуються її діяльності;

засновує іменні та академічні стипендії згідно з положенням, затвердженим президією Академії, а також відзнаки Академії (медалі та іменні премії) за визначні наукові досягнення у галузі правової науки;

бере участь у роботі спілок, інших об'єднань, зокрема міжнародних;

установлює міжнародні зв'язки та укладає відповідні угоди;

організовує збереження рукописів учених, а також архівних матеріалів установ Академії;

здійснює обмін друкованими виданнями та іншими видами носіїв інформації з науковими установами, вищими навчальними закладами, інформаційними центрами, бібліотеками, іншими закладами (установами, організаціями) і фондами в Україні та за кордоном;

здійснює підготовку наукових кадрів через аспірантуру та докторантуру;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Статутом.

10. Академія щороку звітує перед Кабінетом Міністрів України про результати своєї наукової діяльності та використання бюджетних коштів.

Звіт про діяльність Академії обговорюється та затверджується її загальними зборами і підлягає публікуванню.

11. Повна назва Академії: українською мовою - Національна академія правових наук України; англійською мовою - National Academy of law Sciences of Ukraine; скорочена назва - НАПрН України.

12. Академія є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України, інші печатки та штампи.

13. Академія має рахунки у вітчизняній та іноземній валюті відповідно до законодавства України.

14. Місцезнаходження Академії та її президії: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

15. Обрання дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів Академії проводиться не рідше одного разу на три роки і призначається президією Академії в межах наявних, у тому числі відкритих нових вакансій. Час проведення виборів визначає президія Академії. Результати виборів публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Порядок проведення виборів регламентується цим Статутом, рішеннями загальних зборів та президії Академії.

16. Дійсними членами Академії (академіками) обираються її члени-кореспонденти, дійсні члени (академіки) і члени-кореспонденти інших галузевих академій наук та Національної академії наук, які зробили вагомий особистий внесок у розвиток правової науки, підготовку наукових юридичних кадрів і розбудову Української демократичної правової держави, мають науковий ступінь доктора наук та вчене звання професора.

17. Членами-кореспондентами Академії обираються вчені України, які зробили значний особистий внесок у розвиток правової науки, підготовку наукових кадрів і розбудову Української демократичної правової держави, мають науковий ступінь доктора наук та вчене звання професора.

18. Іноземними членами Академії обираються визнані міжнародною науковою громадськістю вчені-юристи інших держав.

Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії, які вибули на постійне проживання за межі України, вважаються іноземними членами Академії, а їх місця можуть бути оголошені президією вакантними.

19. Члени Академії обираються довічно, крім випадків, передбачених у пункті 20 цього Статуту.

20. Президія Академії після досягнення дійсними членами (академіками) та членами-кореспондентами Академії 75-річного віку може відкривати вакансії для обрання нових дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів у межах наявних бюджетних асигнувань у випадках, перелік яких встановлюється загальними зборами Академії.

21. Виключне право обирати вчених України дійсними членами (академіками) та членами-кореспондентами, а іноземних вчених - іноземними членами Академії належить її загальним зборам.

22. Повідомлення президії про проведення виборів дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів Академії публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження не пізніше ніж за три місяці до проведення виборів.

23. Право висувати кандидатів у дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії із зазначених у публікації галузей правової науки надається дійсним членам (академікам) Академії, вченим (науковим, науково-технічним та технічним) радам наукових установ, юридичних факультетів та вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації.

24. Матеріали на кандидатів у відповідні члени Академії з обґрунтуванням надсилаються до президії Академії протягом одного місяця з дня публікації повідомлення про проведення виборів дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів Академії.

Перелік документів, необхідних для висунення кандидатів у дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії, затверджується президією Академії.

25. Списки висунутих і зареєстрованих кандидатів у дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження не пізніше ніж за 15 днів до виборів.

26. Вибори дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів Академії проводяться шляхом таємного голосування двома етапами. На загальних зборах відділень проводиться рейтингове голосування щодо кандидатів у відповідні члени Академії. Відділення може запрошувати кандидатів на свої загальні збори. На загальних зборах Академії відбувається обрання дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів з числа кандидатів.

27. Загальні збори відділень Академії правоможні розглядати матеріали на кандидатів у відповідні члени Академії та проводити рейтингове голосування щодо таких кандидатів за наявності більше половини спискового складу дійсних членів (академіків) під час обрання дійсних членів (академіків) або дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів відділення під час обрання членів-кореспондентів Академії.

28. До спискового складу загальних зборів відділення Академії не включаються дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії, які перебувають під час виборів у закордонних відрядженнях. У виняткових випадках за рішенням президії Академії до спискового складу дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів Академії загальних зборів відділення можуть не включатися також дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії, стан здоров'я яких або інші виняткові обставини виключають можливість їх участі в засіданнях і голосуванні.

29. Вибори кандидатів у члени Академії на загальних зборах відділення за рішенням зборів проводяться шляхом таємного або відкритого голосування.

30. Під час проведення виборів дійсних членів (академіків) Академії право ухвального голосу мають дійсні члени (академіки), а під час проведення виборів членів-кореспондентів - дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії. Загальні збори Академії правоможні проводити вибори за наявності більше половини спискового складу відповідно дійсних членів (академіків) або дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів Академії. До бюлетеня для голосування вносяться особи, рекомендовані загальними зборами відділень Академії, а також окремо особи, які не були рекомендовані загальними зборами відділень.

31. До спискового складу загальних зборів Академії не включаються члени Академії, які перебувають під час проведення виборів у закордонних відрядженнях. У виняткових випадках за рішенням загальних зборів Академії до спискового складу загальних зборів Академії можуть не включатися також члени Академії, стан здоров'я яких або інші виняткові обставини виключають можливість їх участі в засіданнях і голосуванні.

32. Вибори дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів Академії проводяться шляхом таємного голосування. Обраними вважаються особи, за яких проголосувало відповідно більше половини дійсних членів (академіків), дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів Академії, які беруть участь у голосуванні.

33. У разі коли кількість кандидатів, які одержали більше половини голосів, перевищить кількість наявних вакансій, обраними вважаються кандидати, за яких подано найбільше голосів.

За умови рівного розподілу голосів проводиться повторне голосування.

34. Протокол лічильної комісії затверджується загальними зборами Академії.

35. Кандидати в іноземні члени Академії висуваються загальними зборами відділень і обираються іноземними членами Академії на загальних зборах Академії шляхом таємного або відкритого голосування. У виборах беруть участь дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії.

36. Вибори і передвиборна кампанія проводяться на демократичній основі в умовах повної гласності та поінформованості наукової громадськості.

37. Основним обов'язком дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів Академії є збагачення правової науки новими досягненнями шляхом особистого проведення наукових досліджень, організації колективних розробок з найважливіших наукових проблем і наукового керівництва проведенням таких розробок.

38. Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії мають право на створення їм президією Академії умов, необхідних для наукових досліджень, що особисто проводяться ними за рішенням бюро відділення і президії Академії.

39. Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії сприяють активному впровадженню досягнень науки в практичну діяльність державних органів, проводять роботу, пов'язану з підготовкою і підвищенням кваліфікації наукових працівників, виконують доручення президії Академії і відповідного відділення, а також беруть участь у роботі загальних зборів Академії і загальних зборів відділення.

40. Кожний дійсний член (академік) та член-кореспондент Академії є членом одного з відділень Академії відповідно до своєї наукової кваліфікації.

41. Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії можуть переходити з одного відділення до іншого за рішенням президії Академії у разі наявності згоди бюро іншого відділення.

42. Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії, обрані одним відділенням, можуть за згодою бюро іншого відділення одночасно перебувати в складі іншого відділення.

43. Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії, які перебувають одночасно в складі двох і більше відділень, під час виборів членів Академії користуються правом ухвального голосу тільки в одному відділенні.

44. Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії можуть одночасно бути членами Національної академії наук, а також членами іноземних академій.

45. Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії щороку подають до відповідного відділення Академії звіт про свою діяльність.

46. Звіти дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів Академії заслуховуються на засіданнях бюро відділення, а в разі необхідності - на засіданнях президії Академії.

47. Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії одержують відповідний диплом та нагрудний знак установленого зразка.

48. Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Академії отримують щомісячну довічну плату, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

49. Вищим керівним органом Академії є загальні збори Академії, у яких беруть участь всі члени Академії. У загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть брати участь керівники всіх наукових установ Академії та представники наукової громадськості.

50. Загальні збори Академії:

здійснюють незалежну оцінку ефективності правової системи України і боротьби із злочинністю, визначають основні напрями фундаментальних та прикладних наукових досліджень у галузі держави і права;

обговорюють питання розвитку правової науки та юридичної освіти в Україні;

вирішують питання організації наукової діяльності та внутрішнього життя Академії;

обирають членів Академії у порядку, встановленому цим Статутом;

обирають президента, першого віце-президента, віце-президента - керівника Київського регіонального центру Академії, головного вченого секретаря Академії, членів президії Академії у порядку, встановленому цим Статутом;

розглядають за участю керівників наукових установ Академії питання про формування та виконання бюджету Академії;

розглядають і затверджують звіти президії Академії про діяльність Академії;

затверджують директорів наукових установ Академії;

вирішують інші питання, віднесені цим Статутом до компетенції загальних зборів Академії.

51. Формою роботи загальних зборів Академії є сесії, які скликаються в разі необхідності, але не рідше одного разу на рік.

52. Кожний член Академії, який має намір внести на обговорення загальних зборів будь-яке питання, повинен завчасно письмово повідомити про це президії Академії.

53. Питання розглядаються на загальних зборах Академії, якщо на них присутні більше половини членів Академії.

54. Правом ухвального голосу на загальних зборах Академії користуються дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти, за винятком випадків, коли цим Статутом передбачається інший порядок.

Іноземні члени Академії на загальних зборах Академії користуються правом дорадчого голосу.

55. Рішення на загальних зборах Академії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх членів Академії, за винятком випадків, коли цим Статутом або за рішенням загальних зборів передбачається інший порядок.

56. У період між сесіями загальних зборів Академії керівництво роботою Академії здійснює її президія. Президія Академії створюється у складі президента, першого віце-президента, віце-президента - керівника Київського регіонального центру Академії, головного вченого секретаря Академії, академіків-секретарів відділень та інших членів президії в кількості, що визначається загальними зборами Академії.

57. Президент, перший віце-президент та віце-президент - керівник Київського регіонального центру Академії обираються загальними зборами Академії з числа її дійсних членів (академіків) строком на п'ять років.

58. Головний вчений секретар Академії обирається загальними зборами Академії з числа дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів строком на п'ять років.

59. Перший віце-президент, віце-президент - керівник Київського регіонального центру Академії та головний вчений секретар Академії обираються за поданням президента Академії.

60. Академіки-секретарі відділень, обрані загальними зборами відділень, затверджуються загальними зборами Академії строком на п'ять років.

61. Президент, перший віце-президент, віце-президент - керівник Київського регіонального центру Академії, головний вчений секретар Академії, академіки-секретарі відділень входять до складу президії Академії за посадою.

Інші члени президії Академії обираються загальними зборами Академії з числа дійсних членів (академіків) Академії строком на п'ять років.

Особи з числа членів президії, які досягли 70-річного віку, можуть призначатися нею радниками президії Академії з правом дорадчого голосу.

62. Вибори президента, першого віце-президента, віце-президента - керівника Київського регіонального центру Академії, головного вченого секретаря Академії, затвердження на посадах академіків-секретарів відділень і вибори інших членів президії Академії проводяться шляхом таємного голосування. Обраними та затвердженими вважаються особи, що одержали більше половини голосів членів Академії, які беруть участь у голосуванні.

63. Розподіл обов'язків між президентом, першим віце-президентом і віце-президентом - керівником Київського регіонального центру Академії, головним вченим секретарем Академії та іншими членами президії Академії проводиться президією.

64. Президія Академії забезпечує виконання рішень загальних зборів Академії.

65. У своїй діяльності президія Академії підзвітна загальним зборам Академії. Президія доповідає загальним зборам Академії про найважливіші рішення, прийняті нею в період між сесіями.

66. Загальні збори Академії можуть простою більшістю голосів членів Академії, які беруть участь у голосуванні, достроково звільняти окремих членів президії Академії за їх заявою і обирати замість вибулих нових членів на строк, що залишається до чергових виборів президії. Рішення про дострокове звільнення окремих членів президії приймається шляхом таємного голосування. Вибори нових членів президії проводяться в порядку, передбаченому цим Статутом.

67. Питання про дострокове звільнення окремих членів президії за їх власною ініціативою вирішується президією Академії.

68. Президія Академії:

скликає загальні збори Академії, призначає вибори членів Академії;

затверджує кількість та перелік вакансій членів Академії;

розробляє і подає на затвердження загальних зборів Академії плани проведення найважливіших науково-дослідних робіт;

організовує та проводить атестацію і комплексні перевірки діяльності наукових інститутів та інших установ Академії;

створює наукові ради з найважливіших комплексних проблем правової науки, товариства, тимчасові творчі колективи, заслуховує звіти про їх роботу;

скликає наукові конференції та наради;

затверджує на посадах заступників директорів з питань наукової роботи, вчених секретарів та завідувачів відділів і лабораторій організацій, що перебувають у віданні Академії, склад редакційної колегії журналу "Вісник Національної академії правових наук України";

затверджує структуру свого апарату, схеми посадових окладів для працівників організацій, що перебувають у віданні Академії, відповідно до актів Кабінету Міністрів України з цього питання, здійснює їх соціальний захист;

розподіляє відповідно до планів науково-дослідних робіт асигнування між організаціями, що перебувають у віданні Академії, а також здійснює контроль за їх витрачанням;

здійснює контроль за додержанням цього Статуту всіма організаціями, що перебувають у віданні Академії, членами і працівниками Академії;

затверджує статути (положення) науково-дослідних інститутів та інших організацій, що перебувають у віданні Академії, здійснює контроль за їх дотриманням; приймає рішення про передачу на праві оперативного управління організаціям, що перебувають у віданні Академії, матеріальних та нематеріальних активів, які належать Академії на праві господарського відання, а також про передачу таких активів від однієї організації Академії до іншої, у встановленому законодавством порядку здійснює інші повноваження щодо управління об'єктами державної власності;

затверджує плани науково-дослідних робіт відділень і наукових установ Академії, плани видань Академії та контролює їх виконання;

подає на обговорення і затвердження загальних зборів Академії річні звіти про діяльність Академії;

затверджує зміни профілів наукових установ і визначає напрями їх роботи та спеціалізацію;

керує підготовкою наукових кадрів і підвищенням їх кваліфікації;

вживає заходів для забезпечення впровадження результатів науково-дослідних робіт у практичну діяльність;

підтримує зв'язки з іншими галузевими академіями та Національною академією наук;

призначає іменні та академічні стипендії, нагороджує відзнаками Академії;

надає роз'яснення щодо застосування цього Статуту;

приймає рішення про створення секцій в межах відділень;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Статутом.

69. Президія Академії має апарат, який забезпечує здійснення повноважень та виконання рішень президії Академії. З працівниками апарату президії Академії укладаються трудові договори відповідно до законодавства.

70. Президент Академії організовує роботу Академії, очолює президію і бюро президії Академії, розпоряджається коштами Академії в порядку, визначеному президією, відповідає за розроблення і вирішення питань кадрової політики, здійснює зв'язок з іншими галузевими академіями та Національною академією наук і органами державної влади; діє від імені Академії та її президії.

71. У випадку відсутності президента Академії або за дорученням президента Академії його обов'язки виконує перший віце-президент.

72. Президент Академії:

затверджує:

- положення про структурні підрозділи та посадові інструкції керівників апарату президії Академії;

- штатний розпис працівників апарату президії;

- кошториси доходів та видатків організацій, що перебувають у віданні Академії;

преміює працівників президії Академії.

73. Для оперативного розгляду питань діяльності Академії, керівництва та контролю за роботою організацій, що перебувають у її віданні, створюється бюро президії Академії у складі президента, першого віце-президента, віце-президента - керівника Київського регіонального центру Академії та головного вченого секретаря Академії. Рішення бюро президії Академії з визначених нею питань має силу рішення президії Академії.

74. При президії Академії діють редакційно-видавнича рада, наукові ради з найважливіших комплексних проблем правової науки, комітети, комісії, а також наукова бібліотека.

75. Засідання президії Академії проводяться у разі необхідності, але не рідше одного разу на квартал.

76. Рішення на засіданнях президії Академії приймаються простою більшістю голосів її членів.

77. Академія має відділення, склад та найменування яких затверджуються загальними зборами Академії.

Відділення Академії є науковими і науково-організаційними її підрозділами, що об'єднують вчених однієї або кількох галузей правової науки.

У межах відділення можуть створюватися секції за окремими юридичними спеціальностями або міжгалузевими напрямами.

78. Академік-секретар відділення обирається загальними зборами відділення шляхом таємного або відкритого голосування з числа дійсних членів (академіків) або членів-кореспондентів, які є членами відділення, строком на п'ять років і затверджується загальними зборами Академії.

79. Заступник академіка-секретаря обирається загальними зборами відділення з числа дійсних членів (академіків) або членів-кореспондентів, які є членами відділення, шляхом таємного або відкритого голосування строком на п'ять років.

80. Вчений секретар відділення призначається за поданням академіка-секретаря відділення президією Академії з числа дійсних членів (академіків) або членів-кореспондентів, які є членами відділення, або інших провідних учених країни відповідно до фаху строком на п'ять років.

81. Відділення Академії залучають до своєї роботи провідних вчених у галузі держави і права та інших наук.

82. Вищим керівним органом відділення є його загальні збори.

83. Загальні збори відділення:

визначають основні напрями та принципові питання розвитку, у тому числі його планування у відповідній галузі правової науки;

обговорюють результати наукових досліджень, впровадження їх у практику діяльності правоохоронних органів, судів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

створюють постійні і тимчасові комісії, затверджують їх склад;

заслуховують звіти про наукову роботу і підготовку кадрів у наукових установах Академії;

заслуховують і затверджують звіти про роботу відділення;

розглядають матеріали на кандидатів у члени Академії;

висувають кандидатів в іноземні члени Академії;

скликають наукові сесії, конференції та наради для обговорення наукових проблем і питань координації науково-дослідних робіт у відповідній галузі правової науки;

здійснюють інші повноваження, передбачені цим Статутом.

84. Роботою відділення у період між загальними зборами керує бюро у складі академіка-секретаря, його заступника та вченого секретаря. Очолює бюро академік-секретар відділення.

85. Бюро відділення:

скликає загальні збори відділення;

організовує підготовку матеріалів з науково-організаційних питань для розгляду на загальних зборах відділення, забезпечує виконання рішень його загальних зборів;

вирішує інші питання, що належать до компетенції відділення.

86. Академік-секретар відділення виступає доповідачем на засіданнях президії Академії з питань, що належать до компетенції відділення, головує на загальних зборах відділення і в своїй діяльності підзвітний загальним зборам Академії та її президії.

87. Питання на загальних зборах відділень розглядаються, якщо на них присутні більше половини членів відділення, крім випадків, коли цим Статутом передбачається інший порядок.

88. Право ухвального голосу на загальних зборах відділення мають усі дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти, які є членами відділення, крім випадків, коли цим Статутом передбачається інший порядок.

Іноземні члени Академії, які є членами відділення, користуються правом дорадчого голосу.

89. Рішення на загальних зборах відділення приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх членів відділення, крім випадків, коли цим Статутом передбачається інший порядок.

90. Положення про відділення Академії затверджується президією Академії.

91. З метою координації діяльності наукових установ Академії, навчальних закладів юридичного профілю у розробленні наукових проблем, які мають важливе значення для розвитку відповідних регіонів, а також з метою надання практичної допомоги місцевим органам виконавчої влади, правоохоронним органам, судам та органам місцевого самоврядування створюються регіональні центри Академії. Регіональні центри залучають до своєї роботи провідних учених і працівників зазначених органів (академічних радників).

92. Створення і ліквідація регіональних центрів Академії здійснюється президією Академії.

93. Регіональний центр очолює керівник, який призначається президією Академії з числа членів Академії.

94. Регіональні центри Академії діють на підставі положень, що затверджуються президією Академії.

95. Основні завдання регіональних центрів Академії, їх компетенція визначаються в положенні про регіональні центри Академії.

96. Основним структурним підрозділом Академії є науково-дослідний інститут (далі - інститут). Інститут створюється, реорганізується і ліквідується у порядку, встановленому законодавством, та діє відповідно до свого статуту, а також основних принципів організації та діяльності, що затверджуються загальними зборами Академії.

97. Основними завданнями інституту є:

розроблення нових напрямів у відповідних галузях правової науки;

розроблення концепцій та проектів законів, інших нормативно-правових актів;

координація наукових робіт з найважливіших проблем правової науки;

підготовка наукових кадрів.

98. Управління інститутом здійснює його директор.

Директор інституту:

вирішує питання діяльності інституту відповідно до статутних завдань;

представляє інститут в органах Академії, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;

відповідає за результати діяльності інституту перед Академією;

у межах своєї компетенції видає накази і розпорядження;

визначає функціональні обов'язки працівників;

здійснює інші повноваження, передбачені статутом інституту.

99. Директор інституту обирається шляхом таємного голосування на зборах колективу наукових працівників інституту строком на п'ять років і затверджується загальними зборами Академії. У разі дострокового припинення повноважень директора інституту загальні збори Академії обирають нового директора строком на п'ять років.

100. Господарська діяльність інституту провадиться за рахунок бюджетного фінансування науково-дослідних робіт, цільового фінансування наукових програм, тем та ініціативних розробок, коштів від виконання робіт на договірних засадах та інших коштів.

101. До майнового комплексу Академії належать усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об'єкти майнового комплексу), які обліковуються на балансі Академії і які закріплені державою за Академією у безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.

Об'єкти майнового комплексу належать Академії на праві господарського відання і передаються нею організаціям, що перебувають у віданні Академії, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Безоплатна передача майна з балансу однієї організації на баланс іншої у разі, коли такі організації перебувають у віданні Академії, здійснюється без оподаткування, якщо підставою для такої передачі є рішення Академії.

102. Академія, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективно використовує та розпоряджається такими об'єктами у межах, визначених законодавством, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Академія:

за погодженням з Кабінетом Міністрів України створює, реорганізує та ліквідує організації, що перебувають у її віданні, виступає засновником підприємств із змішаною формою власності, надає дозвіл організаціям, що перебувають у віданні Академії, на створення підприємств, до статутного фонду яких передаються належні їй майнові права;

веде облік об'єктів майнового комплексу, здійснює контроль за ефективністю їх використання;

надає дозвіл на списання майна, яке перебуває на балансі організацій, що перебувають у віданні Академії;

надає дозвіл на безоплатну передачу майна, яке перебуває на балансі однієї організації, на баланс іншої у разі, коли такі організації перебувають у віданні Академії;

вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо передачі об'єктів майнового комплексу Академії до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, у комунальну власність, а також щодо передачі об'єктів комунальної власності у державну власність з подальшим їх віднесенням до майнового комплексу Академії;

виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів та нерухомого майна, переданого державою у безстрокове користування Академії;

надає дозвіл організаціям, що перебувають у віданні Академії, на укладення договорів оренди майна, зокрема нерухомого, яке обліковується на балансі її організацій;

надає дозвіл на продаж майна організацій, що перебувають у віданні Академії;

приймає рішення про розміщення організацій, що перебувають у її віданні, та визначає розмір плати за користування адміністративними будинками і нежитловими приміщеннями, який не може перевищувати фактичних витрат на їх утримання.

Кошти, отримані від оренди об'єктів майнового комплексу, у повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань Академії та організацій, що перебувають у її віданні.

103. Академія заснована на державній власності, фінансується з державного бюджету, а також з інших не заборонених законодавством джерел фінансування. З державного бюджету фінансування Академії здійснюється шляхом базового фінансування (проведення фундаментальних наукових досліджень, розвиток інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази, наукової і науково-технічної діяльності, збереження унікальних наукових об'єктів та об'єктів, що становлять національне надбання, підготовка наукових кадрів), а також програмно-цільового фінансування на конкурсних засадах у порядку, визначеному законодавством.

104. Об'єкти майнового комплексу використовуються Академією відповідно до законодавства, цього Статуту, а також статутів організацій, що перебувають у її віданні. Академія та організації, що перебувають у її віданні, мають право використовувати належне їм майно для забезпечення участі у цивільних відносинах, зокрема для ведення фінансово-господарської діяльності, відповідно до цілей їх утворення та в межах цивільної правоздатності.

Вилучення земельних ділянок Академії може здійснюватися лише за згодою її президії відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) .

На нерухоме майно Академії та організацій, що перебувають у її віданні, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів.

Відчуження нерухомого майна Академії та організацій, що перебувають у її віданні, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Продаж основних засобів Академії та організацій, що перебувають у її віданні, здійснюється на конкурсних засадах.

Кошти, отримані від використання і реалізації основних засобів та іншого майна Академії та організацій, що перебувають у її віданні, спрямовуються на виконання статутних завдань Академії.

105. Кошти, отримані за рахунок бюджетних асигнувань, доходів (прибутку) від госпрозрахункової та зовнішньоекономічної діяльності, кредитів банків, благодійних внесків і пожертвувань організацій (у тому числі міжнародних) та приватних осіб, спрямовуються на виконання статутних завдань Академії.

106. В Академії можуть створюватися фонди для проведення законопроектних робіт і фундаментальних досліджень, а також валютних надходжень, інноваційні фонди та фонди іншого призначення.

107. Порядок утворення та використання фондів Академії визначається окремими положеннями про такі фонди, іншими нормативно-правовими актами Академії.

108. Доходи (прибутки), одержані організаціями, що перебувають у віданні Академії, використовуються на проведення наукових досліджень, підготовку наукових кадрів, розвиток матеріально-технічної і соціальної бази Академії, а також на інші цілі, що визначаються статутами (положеннями) зазначених організацій.

109. Установи та організації Академії набувають майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності в установленому законом порядку.

110. Об'єкти інтелектуальної власності, створені в організаціях, що перебувають у віданні Академії, підлягають правовій охороні в порядку, передбаченому законодавством.

111. Порядок розподілу доходів від господарської діяльності Академії визначається положенням, яке затверджується президією Академії.

112. Зміни і доповнення до цього Статуту приймаються загальними зборами Академії та вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше двох третин присутніх на зборах членів Академії.

Зміни і доповнення до цього Статуту, прийняті загальними зборами Академії, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 26 грудня 2011 р. № 1375

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2000 р. № 210 "Про затвердження Статуту Академії правових наук України" (210-2000-п) (Офіційний вісник України, 2000 р., № 5, ст. 177).

2. Пункт 18 змін, що вносяться до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань застосування контрактної форми трудового договору (1038-2000-п) , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2000 р. № 1038 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 26, ст. 1096).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2002 р. № 77 "Про внесення доповнення до Статуту Академії правових наук України" (77-2002-п) (Офіційний вісник України, 2002 р., № 4, ст. 139).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 315 "Про внесення зміни до Статуту Академії правових наук України" (315-2002-п) (Офіційний вісник України, 2002 р., № 12, ст. 584).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2005 р. № 75 "Про внесення змін до Статуту Академії правових наук України" (75-2005-п) (Офіційний вісник України, 2005 р., № 4, ст. 212).