Юридический Харьков плюс - внесення змін (постанова від 31.01.2018 N 26 /26-2018-п/) від 02.02.2018 N 65-2011-п 92e4f745fe284b5c361534219c618122-4

Порядок розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка шляхом придбання облігацій внутрішньої державної позики;

Порядок розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитних рахунках.

ПОРЯДОК

розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка шляхом придбання облігацій внутрішньої державної позики

1. Цей Порядок визначає механізм придбання Мінфіном облігацій внутрішньої державної позики (далі - облігації) за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка (далі - кошти єдиного рахунка) з одночасним встановленням зобов'язань щодо їх продажу та подальшого повернення коштів єдиного рахунка до кінця року.

2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають таке значення:

контрагент - юридична особа, яка володіє облігаціями і здійснює їх продаж Державній казначейській службі із зобов'язанням зворотного викупу;

кошти єдиного рахунка - обсяг коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках у Державній казначейській службі і відволікання яких не призведе до втрати платоспроможності (спроможність своєчасно і в повному обсязі здійснювати платежі та розраховуватися за всіма зобов'язаннями) державного бюджету та виникнення заборгованості за загальним або спеціальним фондом державного бюджету протягом періоду, на який передбачається придбання облігацій;

організатор торгівлі - фондова біржа, яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, правила якої зареєстровані НКЦПФР і містять особливості організації та проведення біржових торгів облігаціями та процедури проведення аукціонів, яка має відповідне програмно-технічне забезпечення для укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на певний строк із зобов'язанням їх зворотного викупу з використанням засобів електронного документообігу, підтримує власний капітал у розмірі не менш як 40 млн. гривень і уклала договір з Мінфіном про надання послуг з організації проведення аукціонів.

3. Визначення контрагентів здійснюється за результатами аукціону, що проводиться через організатора торгівлі.

Кількість організаторів торгівлі, з якими може бути укладено договір про надання послуг з організації проведення аукціонів, не обмежується. У разі укладення зазначених договорів з двома або більше організаторами торгівлі відповідні аукціони проводяться одночасно.

4. Міністр фінансів за результатами аналізу графіків платежів за державним боргом, ситуації, що склалася на ринку державних цінних паперів, інформації Державної казначейської служби про прогнозну динаміку руху коштів єдиного рахунка, оперативної інформації про стан виконання державного бюджету, а також з урахуванням ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку, затверджує за погодженням з Національним банком та оприлюднює план-графік придбання облігацій із зазначенням відповідних сум, які можуть коригуватися за рішенням Міністра фінансів.

Рішення про придбання облігацій приймається Міністром фінансів відповідно до зазначеного плану-графіка за погодженням з Державною казначейською службою.

5. Повідомлення про проведення аукціону оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінфіну та в електронній торговельній системі організатора торгівлі протягом одного дня після прийняття рішення про придбання облігацій, але не пізніше ніж за один день до проведення аукціону.

У повідомленні зазначаються:

дата і час проведення аукціону;

строк і час подання заявок на участь в аукціоні;

обсяг коштів єдиного рахунка, що можуть бути використані для придбання облігацій відповідно до прийнятого рішення;

строк, на який здійснюється придбання облігацій;

строк, до якого здійснюється перерахування коштів контрагентові та надається розпорядження Національному банкові про одержання облігацій;

мінімальна ставка дохідності придбання облігацій, за якою приймаються до розгляду пропозиції під час проведення аукціону;

інші відомості.

6. Під час проведення аукціону учасник пропонує ставку дохідності придбання облігацій, за якою він погоджується укласти договір купівлі-продажу облігацій. Зазначена ставка не може бути нижчою за мінімальну.

7. Насамперед задовольняються пропозиції учасників, які визначили найвищу ставку дохідності придбання облігацій. У разі коли обсяг коштів єдиного рахунка, що можуть бути використані для придбання облігацій, перевищує запропоновану такими учасниками суму, задовольняються пропозиції з нижчою ставкою дохідності. Задоволення пропозицій припиняється, якщо загальна сума, запропонована учасниками, відповідає обсягу коштів єдиного рахунка, що можуть бути використані для придбання облігацій.

У разі недостатності коштів єдиного рахунка для задоволення пропозицій учасників у повному обсязі такі пропозиції задовольняються в межах обсягу коштів єдиного рахунка. Пропозиції учасників, у яких визначено однакову ставку дохідності, задовольняються пропорційними сумами. При цьому такі учасники мають право відмовитися від часткового задоволення їх пропозицій.

Усі пропозиції учасників задовольняються у разі, коли залишок коштів єдиного рахунка та обсяг задоволення пропозиції під час пропорційного задоволення становить не менш як 5 млн. гривень.

8. За результатами аукціону його переможці отримують виписку з переліку укладених через організатора торгівлі біржових договорів (далі - виписка), яка є підтвердженням укладення договору купівлі-продажу облігацій як електронного документа відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (851-15) .

Виписка подається в день проведення аукціону організатором торгівлі Мінфіну, Державній казначейській службі та контрагентам за договорами купівлі-продажу облігацій з використанням засобів електронного зв'язку не пізніше ніж за одну годину до кінця робочого дня.

9. Мінфін відповідно до умов договорів купівлі-продажу облігацій, зазначених у виписці, надає Державній казначейській службі розпорядження про перерахування коштів та доручення щодо надання розпоряджень Національному банку на одержання/переказ облігацій.

10. Державна казначейська служба:

1) відкриває в Національному банку рахунок у цінних паперах для зарахування облігацій;

2) на підставі розпоряджень та доручень Мінфіну:

перераховує в установленому порядку контрагентові кошти з єдиного рахунка;

здійснює зарахування коштів, одержаних від контрагентів;

надає Національному банкові розпорядження на одержання/переказ облігацій;

здійснює відображення операцій з придбання облігацій в обліку виконання державного бюджету.

11. Зберігачі, в яких відкриті рахунки у цінних паперах контрагентам, надають Національному банкові як депозитарію державних цінних паперів у день повернення коштів на підставі виписки розпорядження на одержання облігацій за принципом "поставка - проти оплати" на відповідні рахунки.

Національний банк на підставі сквитованих розпоряджень формує платіжні доручення щодо перерахування коштів, які підлягають поверненню контрагентами, та подає їх контрагентам.

Контрагенти здійснюють перерахування коштів Державній казначейській службі в установленому законодавством порядку.

12. Національний банк за результатами проведення операцій з облігаціями подає Мінфіну та Державній казначейській службі відповідну довідку.

13. У разі невиконання контрагентом зобов'язань за договором купівлі-продажу облігацій облігації можуть бути продані Мінфіном через організатора торгівлі або безоплатно передані Державною казначейською службою Мінфіну і достроково погашені.

Продаж здійснюється за ціною, що не може бути нижчою тієї, за якою облігації були придбані Державною казначейською службою.

14. Інформація про виконання договорів купівлі-продажу облігацій та дострокове погашення облігацій відображається в обліку виконання державного бюджету відповідно в розділах "Фінансування за активними операціями" та "Фінансування за борговими операціями" на підставі розпоряджень Мінфіну.

15. Результати операцій з облігаціями відображаються у видатковій частині загального фонду державного бюджету як видатки з обслуговування державного боргу із знаком плюс (мінус) на підставі розпоряджень Мінфіну.

ПОРЯДОК

розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитних рахунках

1. Цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка та коштів валютних рахунків державного бюджету (далі - бюджетні кошти) на депозитних рахунках з подальшим поверненням бюджетних коштів до кінця року.

Бюджетні кошти - обсяг коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках у Державній казначейській службі і відволікання яких не призведе до втрати платоспроможності (спроможність своєчасно і в повному обсязі здійснювати платежі та розраховуватися за всіма зобов'язаннями) державного бюджету та виникнення заборгованості за загальним або спеціальним фондом державного бюджету протягом періоду, на який передбачається розміщення таких коштів на депозитних рахунках у банку або в Національному банку.

2. Розміщення бюджетних коштів здійснюється на депозитних рахунках банків, у яких держава володіє не менш як 75 відсотками статутного капіталу та статутний капітал яких перевищує 10 млрд. гривень та до яких (власників істотної участі, пов’язаних осіб) протягом останніх 12 місяців Україною, іноземними державами - членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи ЄС не застосовувалися санкції (далі - банки).

3. Міністр фінансів за погодженням з Національним банком приймає рішення про розміщення бюджетних коштів на депозитних рахунках за результатами аналізу графіків платежів за державним боргом, ситуації, що склалася на ринку державних цінних паперів, інформації Державної казначейської служби про прогнозну динаміку руху коштів єдиного казначейського рахунка, оперативної інформації про стан виконання державного бюджету, а також з урахуванням ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку, та зобов'язань України, визначених у Меморандумі про економічну та фінансову політику (890_004) (в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом програми "Стенд-бай").

4. З банками укладаються договори про розміщення бюджетних коштів на депозитних рахунках, у яких визначається обсяг коштів, що може бути розміщений, та встановлюється обов'язок банків утримувати облігації внутрішніх державних позик в обсязі, що за балансовою вартістю становитиме не менш як 120 відсотків розміщених у них коштів, протягом усього часу розміщення бюджетних коштів у них на депозитних рахунках, а також здійснити продаж таких облігацій для забезпечення виконання зобов'язань за договором.

Дія договорів про розміщення бюджетних коштів на депозитних рахунках закінчується не пізніше 25 грудня року, в якому їх укладено.

5. Розмір процентної ставки за користування банками бюджетними коштами, розміщеними на депозитних рахунках, визначається договором з урахуванням вимог законодавства, зокрема нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють питання здійснення банками депозитних операцій з юридичними і фізичними особами.

6. Мінфін формує заявку про розміщення бюджетних коштів на депозитних рахунках, в якій зазначає обсяг коштів для розміщення, умови розміщення, місце та дату прийняття пропозицій банків (не більш як п'ять робочих днів з дня оприлюднення заявки), а також дату розгляду пропозицій, і оприлюднює на власному офіційному веб-сайті.

У разі коли протягом установленого в заявці строку пропозицію, що відповідає визначеним у заявці умовам, подано:

одним банком, - така пропозиція є підставою для укладення договору банківського депозиту з відповідним банком;

двома або більше банками, - банк, з яким укладатиметься договір банківського депозиту, визначається на конкурсній основі.

Пропозиції, згідно з якими обсяг коштів для розміщення перевищує обсяг, зазначений у заявці Мінфіну, не розглядаються.

7. Для проведення конкурсу утворюється комісія з числа працівників Мінфіну у складі не менш як шість осіб (далі - комісія).

8. Комісія проводить протягом п'яти робочих днів після закінчення строку подання пропозицій банків засідання з метою визначення переможця конкурсу.

Засідання комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів. Рішення комісії приймається простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом, який підписується всіма її членами, що брали участь у голосуванні. У разі незгоди з прийнятим рішенням член комісії може письмово викласти свою позицію, що додається до протоколу засідання комісії.

Комісія має право звертатися у письмовому вигляді до банків, які подали пропозиції, за наданням додаткової інформації, необхідної для прийняття рішення, у письмовому вигляді.

9. Використання відомостей, що містяться у пропозиціях банків, здійснюється з додержанням вимог законодавства з урахуванням того, що інформація стосовно розгляду, пояснення, оцінки та порівняння пропозицій є конфіденційною.

10. Переможцем конкурсу визнається банк, який за рівних інших умов запропонував найвищу процентну ставку за депозитом на відповідний строк.

Комісія може визначити кількох переможців виходячи з обсягу бюджетних коштів.

У разі подання двома або більше банками однакових пропозицій такі пропозиції задовольняються пропорційно.

11. Міністр фінансів або уповноважена ним особа на підставі рішення комісії надає Державній казначейській службі доручення на укладення договору банківського депозиту з відповідним банком.

У разі коли банк, що визнаний переможцем конкурсу, відмовляється від укладення договору банківського депозиту, комісія має право визначити інший банк, розглянувши повторно подані пропозиції протягом трьох робочих днів відповідно до пункту 8 цього Порядку.

12. Кошти за користування депозитом (проценти) належать до доходів загального фонду державного бюджету і перераховуються банком у строк, передбачений умовами договору банківського депозиту, на зазначений у ньому рахунок для обліку надходжень загального фонду державного бюджету.

13. Відображення операцій з розміщення бюджетних коштів на депозитних рахунках та їх повернення у бухгалтерському обліку та звітності про виконання державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою в установленому нею порядку.