КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 14 листопада 2012 р. № 1037
Київ

Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) № 162 від 04.06.2014 (162-2014-п) № 318 від 11.05.2017 (318-2017-п) № 719 від 22.08.2018 (719-2018-п) )
Відповідно до частин другої, третьої статті 113 та частини другої статті 114 Повітряного кодексу України (3393-17) , Указу Президента України від 2 вересня 1997 р. № 937 (937/97) "Про заходи щодо впровадження в Україні єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування" з метою організації та забезпечення проведення авіаційного пошуку і рятування та авіаційних робіт з пошуку і рятування Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок залучення пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення робіт з пошуку і рятування, відшкодування витрат, пов’язаних з їх проведенням, що додається.
2. Визначити суб’єктами єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - авіаційна система) Міністерство оборони, Міністерство інфраструктури, Міністерство внутрішніх справ, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Державну авіаційну службу, Державну службу морського та річкового транспорту.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) , № 318 від 11.05.2017 (318-2017-п) , № 719 від 22.08.2018 (719-2018-п) )
3. Державній службі з надзвичайних ситуацій:
( Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )
організовувати проведення авіаційного пошуку і рятування із залученням сил і засобів авіаційної системи, єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій та Національної системи пошуку і рятування на морі відповідно до Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні (z0772-06) ;
( Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )
організовувати проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування силами і засобами авіаційної системи;
здійснювати залучення авіаційних пошуково-рятувальних сил і засобів суб’єктів авіаційної системи, визначених пунктом 2 цієї постанови, до несення чергування та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування на підставі укладених в установленому порядку договорів з авіаційними військовими частинами Збройних Сил, Міністерства внутрішніх справ, Адміністрації Державної прикордонної служби, авіаційними підрозділами сил цивільного захисту;
передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти, необхідні для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування.
4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 р. № 1643 (1643-98-п) "Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 42, ст. 1554).
Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ
Інд. 70
 
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 листопада 2012 р. № 1037

ПОРЯДОК

залучення пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення робіт з пошуку і рятування, відшкодування витрат, пов’язаних з їх проведенням

( У тексті Порядку слово "МНС" замінено словом "ДСНС" згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає:
функції суб’єктів єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;
основні засади взаємодії органів управління та сил під час проведення робіт з пошуку і рятування;
процедуру виділення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування;
процедуру залучення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування;
організацію управління та зв’язку під час проведення робіт з пошуку і рятування;
механізм відшкодування витрат, пов’язаних з проведенням робіт з пошуку і рятування.
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
1) авіаційний пошук і рятування - комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події;
2) авіаційні роботи з пошуку і рятування - польоти, під час здійснення яких пошуково-рятувальне повітряне судно використовується для визначення місцезнаходження об’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування та надання допомоги особам, які постраждали;
3) авіаційний район пошуку і рятування України - зона, яка включає територію України та акваторію Чорного і Азовського морів, у межах якої Україна забезпечує авіаційний пошук і рятування;
4) експлуатант повітряного судна - юридична або фізична особа, яка експлуатує чи пропонує послуги з експлуатації повітряних суден;
5) єдина система проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - авіаційна система) - сукупність органів управління, сил і засобів суб’єктів авіаційної системи, на яких покладається виконання функцій з проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;
6) органи управління авіаційної системи - центральні органи виконавчої влади, що є суб’єктами авіаційної системи, їх структурні підрозділи, визначені для виконання функцій з організації та керівництва проведенням авіаційних робіт з пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України, в межах їх повноважень;
7) органи управління - органи управління єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій, Національної системи пошуку і рятування на морі, авіаційної системи та їх структурні підрозділи, визначені для виконання функцій з організації та керівництва проведенням робіт з пошуку і рятування у межах їх повноважень;
8) пошуково-рятувальні засоби - пошуково-рятувальні повітряні судна, наземні, водні та інші транспортні засоби з відповідним рятувальним обладнанням, засоби зв’язку, радіотехнічного, навігаційного забезпечення, обладнання та спорядження, призначені для проведення робіт з пошуку і рятування;
9) пошуково-рятувальні сили - штатні та позаштатні пошукові та аварійно-рятувальні підрозділи та органи управління ними;
10) роботи з пошуку і рятування - роботи, під час проведення яких використовуються пошуково-рятувальні сили і засоби для визначення місцезнаходження об’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування осіб, які постраждали, надання їм невідкладної медичної допомоги та доставки у безпечне місце.
3. Метою цього Порядку є забезпечення організації та проведення робіт з пошуку і рятування пошуково-рятувальними силами і засобами шляхом створення угруповання пошуково-рятувальних сил і засобів та зосередження їх зусиль для проведення пошуку і рятування, ефективного та раціонального їх використання у разі настання авіаційних подій та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, для проведення пошуку об’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування та надання допомоги особам, які постраждали.
4. Авіаційний район пошуку і рятування України розподіляється на підрайони пошуку і рятування, які збігаються з відповідними районами польотної інформації.
ДСНС утворює Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України; авіаційні допоміжні центри пошуку і рятування - у підрайонах пошуку і рятування, які несуть відповідальність за координацію авіаційних робіт з пошуку і рятування та сприяння аварійно-рятувальним (пошуково-рятувальним) силам єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій та Національної системи пошуку і рятування на морі в ефективному проведенні авіаційного пошуку і рятування.
Авіаційні допоміжні центри пошуку і рятування безпосередньо підпорядковуються Головному авіаційному координаційному центру пошуку і рятування та розміщуються разом з органами обслуговування повітряного руху.
Міноборони утворює Координаційний центр пошуку і рятування Збройних Сил, який у авіаційній системі є допоміжним для Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування з питань проведення авіаційного пошуку і рятування силами і засобами Міноборони.
Державіаслужба утворює Координаційний центр пошуку і рятування цивільної авіації, який у авіаційній системі є допоміжним для Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування з питань проведення авіаційного пошуку і рятування силами і засобами цивільної авіації.

Функції суб’єктів авіаційної системи

5. ДСНС:
розробляє Правила (z0364-15) авіаційного пошуку і рятування в Україні;
здійснює залучення та координацію діяльності підрозділів пошуково-рятувальних сил та аварійно-рятувальних служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності під час ліквідації надзвичайних ситуацій державного і регіонального рівня, проведення робіт з пошуку і рятування, а також контроль за їх проведенням;
координує проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт авіаційними силами і засобами ДСНС, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
організовує проведення авіаційного пошуку і рятування та авіаційних робіт з пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України із залученням сил цивільного захисту, сил і засобів національної системи пошуку і рятування на морі та авіаційної системи;
здійснює контроль за готовністю авіаційних сил та засобів пошуку і рятування до проведення пошуку і рятування, за організацією пошуково-рятувального забезпечення польотів повітряних суден авіації центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
здійснює управління діяльністю координаційних центрів з пошуку і рятування авіаційної системи;
бере участь у роботі комісій з розслідування авіаційних подій.
( Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )
6. Державіаслужба:
розробляє та впроваджує правила з пошуку та рятування у цивільній авіації України;
розробляє та впроваджує порядок проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт;
забезпечує цілодобове функціонування Координаційного центру пошуку і рятування цивільної авіації;
організовує сповіщення про лихо з повітряними суднами цивільної авіації;
забезпечує використання повітряного простору України, що надається користувачам згідно з державними пріоритетами на польоти повітряних суден для проведення всіх видів рятувальних робіт, спрямованих на збереження життя та здоров'я людей та надання допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
7. Міноборони:
здійснює нормативно-правове регулювання з питань пошуку і рятування в державній авіації;
затверджує Правила (z0175-17) авіаційного пошуку і рятування в Україні;
( Пункт 7 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )
здійснює негайне реагування на надзвичайні ситуації з повітряними суднами, організовує та проводить пошук і рятування у визначених районах відповідальності;
забезпечує цілодобове функціонування Координаційного центру пошуку і рятування Збройних Сил;
організовує сповіщення про лихо з повітряними суднами Збройних Сил;
організовує за єдиним планом чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил, засобів Збройних Сил та органів управління ними;
забезпечує залучення до дій пошуково-рятувальних повітряних суден Збройних Сил, які несуть чергування за договором з ДСНС за рішенням Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування;
підтримує в оперативній готовності до дій чергові авіаційні пошуково-рятувальні сили, засоби Збройних Сил та органи управління ними;
організовує проведення спеціальної підготовки екіпажів повітряних суден, особового складу аварійно-рятувальних команд, рятувальних парашутно-десантних груп та органів управління ними, а також посадових осіб, які залучаються до авіаційного пошуку і рятування та авіаційних робіт з пошуку і рятування;
контролює готовність до дій пошуково-рятувальних сил, засобів Збройних Сил та органів управління ними, що залучаються до робіт з пошуку і рятування.
( Абзац дванадцятий пункту 7 виключено на підставі Постанови КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )

Основні засади взаємодії органів управління та сил під час проведення робіт з пошуку і рятування

8. Взаємодія органів управління здійснюється для ефективного проведення робіт з пошуку і рятування та передбачає:
визначення органів управління, складу та кількості пошуково-рятувальних сил і засобів, необхідних для проведення робіт з пошуку і рятування;
погодження порядку спільних дій пошуково-рятувальних сил і засобів та визначення для них основних завдань, місця, часу і способів проведення робіт з пошуку і рятування;
вирішення питань щодо порядку використання аеродромів (аеропортів) в інтересах авіаційних сил і засобів та їх всебічного забезпечення;
встановлення ступенів готовності пошуково-рятувальних сил і засобів та порядку управління спільними діями під час проведення робіт з пошуку і рятування.
9. ДСНС організовує взаємодію органів управління та сил під час проведення робіт з пошуку і рятування:
на загальнодержавному рівні - між оперативно-черговою службою ДСНС (Головним авіаційним координаційним центром пошуку і рятування) та черговою зміною Головного командного центру Збройних Сил (Координаційним центром пошуку і рятування Збройних Сил), оперативно-черговою службою Координаційного центру пошуку і рятування цивільної авіації, оперативним черговим служби координації польотів управління авіації Головного управління Національної гвардії, головним центром управління службою Держприкордонслужби, черговою службою Украероцентру, черговою зміною Державного морського рятувально-координаційного центру Мінінфраструктури;
( Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 162 від 04.06.2014 (162-2014-п) )
на регіональному рівні - між авіаційними допоміжними центрами пошуку і рятування та оперативно-координаційними центрами головних управлінь (управлінь) ДСНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, пунктами управління авіаційних сил і засобів військових частин (авіаційних формувань, авіапідприємств та установ), диспетчерськими службами підприємств, установ та організацій, регіональними структурними підрозділами Державного підприємства обслуговування повітряного руху, морськими рятувально-координаційними підцентрами Мінінфраструктури;
( Абзац третій пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )
на об’єктовому рівні - між наземними (морськими, річковими) аварійно-рятувальними підрозділами та повітряними суднами під час проведення робіт з пошуку і рятування.
Суб’єкти авіаційної системи організовують взаємодію підпорядкованих органів управління та сил.

Процедура виділення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування

10. Розрахунок взаємодіючих органів управління та авіаційних сил і засобів для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - розрахунок) включає сили та засоби постійної готовності, сили і засоби нарощування та органи управління ними (додаток).
11. ДСНС забезпечує укладення з експлуатантами повітряних суден, зазначеними у розрахунку, договорів на виконання чергування пошуково-рятувальних повітряних суден та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування.
12. ДСНС організовує за єдиним планом чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил і засобів та органів управління ними.
13. Суб’єкти авіаційної системи призначають на чергування авіаційні пошуково-рятувальні сили і засоби та подають інформацію Головному авіаційному координаційному центру пошуку і рятування про їх склад та ступені готовності.
14. Зведений план чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів складає Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування та доводить його до взаємодіючих органів управління відповідно до розрахунку. Форма зведеного плану розробляється Головним авіаційним координаційним центром пошуку і рятування.
15. Виділення сил і засобів єдиної державної системи цивільного захисту населення та територій для проведення робіт з пошуку і рятування здійснюється відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації та планів взаємодії органів управління і сил, що залучаються до пошуку та рятування.
16. Виділення сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування на морі здійснюється Національною системою пошуку і рятування на морі відповідно до планів пошуку і рятування та планів взаємодії органів управління і сил, що залучаються до пошуку та рятування на морі.

Процедура залучення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування

17. Повітряні судна, які несуть чергування в авіаційній системі за договорами з ДСНС, можуть залучатися до проведення робіт з пошуку і рятування у разі настання авіаційної події за рішенням Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування.
( Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )
18. Повітряні судна, які несуть чергування в авіаційній системі за договорами з ДСНС, можуть залучатися до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, не пов'язаних з авіаційною подією, за рішенням Голови ДСНС або його заступника та погодженням з відповідними суб’єктами авіаційної системи.
( Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )
19. Повітряні судна, які передбачено розрахунком для нарощування зусиль, у разі виникнення надзвичайної ситуації можуть залучатися у порядку, передбаченому статтею 28 Кодексу цивільного захисту України (5403-17) .
( Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )
20. Організація та проведення пошуку і рятування повітряних суден на аеродромі та в районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування здійснюється експлуатантом аеродрому (злітно-посадкового майданчика) із залученням аварійно-рятувальних служб і їх ресурсів авіаційної системи, єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій та Національної системи пошуку і рятування на морі відповідно до плану заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з повітряним судном на аеродромі (злітно-посадковому майданчику) та планів взаємодії органів управління та сил.
21. Залучення авіаційних сил і засобів авіаційної системи для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування за межами території України здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України на підставі міжнародних угод України.
22. Залучення сил і засобів єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій для проведення авіаційного пошуку і рятування здійснюється відповідно до плану реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану з авіаційною подією, та планів взаємодії органів управління і сил.
23. Залучення сил і засобів Національної системи пошуку і рятування на морі для проведення авіаційного пошуку і рятування на морі здійснюється установою, що забезпечує функціонування Національної системи пошуку і рятування на морі, в установленому порядку.
24. Мінінфраструктури залучає авіаційні сили і засоби суб’єктів авіаційної системи для участі у морських пошуково-рятувальних операціях у морському пошуково-рятувальному районі України через установу, що забезпечує функціонування Національної системи пошуку і рятування на морі, в установленому порядку.

Організація управління та зв’язку під час проведення робіт з пошуку і рятування

25. Управління спільними діями авіаційних, наземних (морських, річкових) сил під час проведення робіт з пошуку і рятування здійснюється керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який призначається залежно від рівня надзвичайної ситуації відповідно до законодавства. Робочим органом керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації є штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
( Пункт 25 в редакції Постанови КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )
26. ДСНС для безпосереднього управління авіаційними силами і засобами на період проведення робіт з пошуку і рятування призначає координатора авіаційних сил і засобів, а у разі необхідності утворює робочу групу з фахівців авіаційного пошуку і рятування суб’єктів авіаційної системи.
27. Управління спільними діями авіаційних, наземних (морських, річкових) сил і засобів на місці проведення робіт здійснює керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який призначається керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
( Пункт 27 в редакції Постанови КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )
28. ДСНС для безпосереднього управління авіаційними силами і засобами на місці проведення робіт, якщо в одній і тій же самій операції з пошуку і рятування залучено два або більше авіаційних засобів пошуку і рятування, призначає координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт.
29. Органи обслуговування повітряного руху Державного підприємства обслуговування повітряного руху на підставі звернення відповідних центрів пошуку і рятування вживають невідкладних заходів з метою забезпечення створення умов для використання повітряного простору пошуково-рятувальними повітряними суднами.
30. Пункти управління, які здійснюють обслуговування повітряного руху пошуково-рятувального повітряного судна, забезпечують надання інформації відповідним центрам пошуку і рятування про результати пошуку у разі надходженні такої інформації від екіпажу пошуково-рятувального повітряного судна та екіпажу пошуково-рятувального повітряного судна про зміни умов пошуку.
31. Державний морський рятувальний координаційний центр Мінінфраструктури здійснює управління морськими пошуково-рятувальними силами і засобами у разі виникнення надзвичайної ситуації з повітряним судном в акваторії Чорного та Азовського морів.
32. Для забезпечення управління та оповіщення пошуково-рятувальних сил використовуються існуючі або спеціально створені мережі зв’язку за напрямами:
керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації - керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації - наземні рятувальні команди (групи);
пошуково-рятувальні повітряні судна - підрозділи/органи об’єднаної цивільно-військової системи обслуговування повітряного руху, інші органи управління повітряним рухом.
( Пункт 32 в редакції Постанови КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) )

Механізм відшкодування витрат, пов’язаних з проведенням пошуково-рятувальних робіт

33. Відшкодування експлуатантам повітряних суден витрат за послуги, що надаються згідно з їх основною діяльністю, авіаційні сили і засоби яких залучаються ДСНС до несення чергування та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, здійснюється ДСНС на підставі укладених договорів за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, відповідно до кошторису витрат.
34. Кошторис витрат за договорами включає:
проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;
виконання польотів для підтримання необхідного рівня підготовки чергових екіпажів пошуково-рятувальних повітряних суден, участі у навчаннях (тренуваннях) з пошуку і рятування, перебазування до місць чергування (проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування) та повернення до місць постійної дислокації, контролю готовності чергових сил;
забезпечення підготовки пошуково-рятувальних повітряних суден до чергування та виконання польотів для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;
преміювання авіаційного персоналу, що залучається до чергування та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;
амортизаційні відрахування для пошуково-рятувальних повітряних суден, що здійснюють чергування та виконання польотів під час проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, пошуково-рятувального майна та спорядження;
аеропортові збори (за винятком польотів повітряних суден державної авіації, що здійснюються з аеродромів постійної дислокації);
усі види страхування;
відрядження авіаційного персоналу, що бере участь у чергуванні та проведенні авіаційних робіт з пошуку і рятування поза межами місць постійної дислокації експлуатанта авіаційної техніки.
35. Відшкодування витрат експлуатантам авіаційної техніки, авіаційні сили і засоби нарощування яких залучаються до проведення робіт з пошуку і рятування, здійснюється залежно від рівня надзвичайної ситуації.
Додаток
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 11 травня 2017 р. № 318 (318-2017-п)
        
)

РОЗРАХУНОК

взаємодіючих органів управління та авіаційних сил і засобів для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування

Взаємодіючі органи оперативного реагування єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування
Взаємодіючі органи управління оперативного реагування на надзвичайні ситуації єдиної державної системи цивільного захисту
взаємодіючі пункти управління авіаційними пошуково-рятувальними силами і засобами
взаємодіючі сили і засоби
аеродроми базування з пунктами управління (авіаційні комендатури, полігони, ремонтні заводи, пункти наведення), належність
чергові пошуково-рятувальні сили і засоби, їх кількість та час чергування
сили нарощування, їх кількість та час готовності
державного рівня
регіонального рівня
повітряні
наземні
повітряні
наземні
цілодобово
під час роботи аеродрому
цілодобово
під час роботи аеродрому
Західний підрайон
ДСНС,
Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування, м. Київ
Західний авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування, м. Львів
Ужгород, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС
вертоліт Мі-8 (ЕС-145, Мі-2) (за розпорядженням)
головні управління (управління) ДСНС
у Вінницькій,
Волинській,
Житомирській,
Закарпатській,
Львів, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС
вертоліт Мі-8 (ЕС-145, Мі-2) (за розпорядженням)
Івано-Франківській,
Львівській,
Тернопільській,
Рівненській,
Хмельницькій,
Чернівецькій областях
Івано-Франківськ, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС
-"-
Координаційний центр пошуку і рятування Збройних Сил, м. Вінниця
Броди, військова частина - польова пошта В3765, армійська авіація Сухопутних військ Збройних Сил
вертоліт Мі-8 (за розпорядженням)
вертоліт Мі-8
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група
вертоліт Мі-8, чотири години
Новий Калинів, військова частина - польова пошта В5082, армійська авіація Сухопутних військ Збройних Сил
-"-
-"-
-"-
-"-
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група, п’ять годин
Старокостянтинів, військова частина - польова пошта В2806 Повітряних Сил Збройних Сил
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група, п’ять годин
Івано-Франківськ, військова частина А1349 Повітряних Сил Збройних Сил
-"-
-"-
авіаційний полігон "Поворськ", військова частина А1547 Повітряних Сил Збройних Сил
-"-
авіаційна комендатура, Львів, військова частина А2602 Повітряних Сил Збройних Сил
-"-
авіаційна комендатура, Луцьк, військова частина А3186 Повітряних Сил Збройних Сил
-"-
авіаційна комендатура, Коломия, військова частина А0742 Повітряних Сил Збройних Сил
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група, п’ять годин
Адміністрація Держприкордонслужби,
Головний центр управління службою, м. Київ
центр управління службою, військова частина 9997
Ужгород, військова частина 9997
вертоліт Мі-8, чотири години (за розпорядженням)
Державіаслужба,
Координаційний центр пошуку і рятування цивільної авіації, м. Київ,
Украероцентр, м. Бориспіль Київської області
районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху, м. Львів
Івано-Франківськ
аварійно-рятувальна команда
Чернівці
-"-
Рівне
-"-
Львів
аварійно-рятувальна команда
Ужгород
-"-
Тернопіль
-"-
Центральний підрайон
ДСНС,
Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування, м. Київ
Центральний авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування, м. Бориспіль Київської області
Ніжин, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС
вертоліт Мі-8 (ЕС-145), літак Ан-32П (за розпорядженням)
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група
літак Ан-32П, вертоліт Мі-8, чотири години
головні управління (управління) ДСНС
у Вінницькій,
Житомирській,
Київській,
Кіровоградській,
Полтавській,
Сумській,
Черкаській,
Чернігівській областях
та м. Києві
Гавришівка, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС
вертоліт Мі-8 (Мі-2) (за розпорядженням)
Київ (Жуляни), спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС
вертоліт Мі-8 (ЕС-145), літак Ан-32П (за розпорядженням)
Координаційний центр пошуку і рятування Збройних Сил, м. Вінниця
Бориспіль, військова частина А2215 Повітряних Сил Збройних Сил
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група, п’ять годин
Озерне, військова частина А2038 Повітряних Сил Збройних Сил
-"-
-"-
Васильків, військова частина А1789 Повітряних Сил Збройних Сил
-"-
-"-
Миргород, військова частина А1356 Повітряних Сил Збройних Сил
-"-
-"-
Гавришівка, військова частина А1231 Повітряних Сил Збройних Сил
вертоліт Мі-8 (за розпорядженням)
вертоліт Мі-8
-"-
вертоліт Мі-8, чотири години
-"-
Адміністрація Держприкордонслужби,
Головний центр управління службою, м. Київ
центр управління службою, військова частина 1467
Київ (Жуляни), військова частина 1467
вертоліт Мі-8, чотири години (за розпорядженням)
Державіаслужба,
Координаційний центр пошуку і рятування цивільної авіації, м. Київ,
Украероцентр, м. Бориспіль Київської області
районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху, м. Бориспіль Київської області
Київ (Жуляни)
аварійно-рятувальна команда
Вінниця
аварійно-рятувальна команда
Бориспіль
-"-
Кіровоград
-"-
Черкаси
-"-
Східний підрайон
ДСНС,
Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування, м. Київ
Східний авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування, м. Харків
Харків, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС
вертоліт Мі-8 (ЕС-145, Мі-2) (за розпорядженням)
головні управління (управління) ДСНС
у Дніпропетровській,
Донецькій,
Запорізькій,
Кіровоградській,
Луганській,
Полтавській,
Сумській,
Харківській областях,
морський рятувально-координаційний підцентр Мінінфраструктури
в м. Маріуполі
Донецької області
Дніпро (Запоріжжя), спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС
вертоліт Мі-8 (ЕС-145, Мі-2) (за розпорядженням)
Мелітополь, (Бердянськ) спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС
вертоліт Мі-8 (Мі-2) (за розпорядженням)
Координаційний центр пошуку і рятування Збройних Сил, м. Вінниця
авіаційна комендатура, Краматорськ, військова частина А3546 Повітряних Сил Збройних Сил
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група
Чугуїв, військова частина А4104 Повітряних Сил Збройних Сил
вертоліт Мі-8 (за розпорядженням)
вертоліт Мі-8
-"-
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група, п’ять годин
Мелітополь, військова частина А3840, Повітряних Сил Збройних Сил
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група, п’ять годин
Головне управління Національної гвардії, м. Київ
Олександрія, військова частина 2269 Національної гвардії
вертоліт Мі-8 (за розпорядженням)
вертоліт Мі-8
-"-
два вертольоти Мі-8, чотири години (за розпорядженням)
Адміністрація Держприкордонслужби,
Головний центр управління службою, м. Київ
центр управління службою, військова частина 1467
Харків (Основа), військова частина 1467
вертоліт Мі-8, чотири години (за розпорядженням)
-"-
Державіаслужба,
Координаційний центр пошуку і рятування цивільної авіації, м. Київ,
Украероцентр, м. Бориспіль Київської області
районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху, м. Дніпро
Харків (Основа)
аварійно-рятувальна команда
Харків (Коротич, Харківський аероклуб імені В.С. Гризодубової)
вертоліт Мі-2 (за домовленістю)
Запоріжжя
-"-
Кривий Ріг
(Лозоватка)
аварійно-рятувальна команда
Суми
аварійно-рятувальна команда
Підгородне (підприємство "Авіаційна компанія "АгроавіаДніпро")
вертоліт Мі-2 (за домовленістю)
Кременчук (Велика Кохнівка)
-"-
Дніпро
-"-
Полтава
-"-
Південно-західний підрайон
ДСНС,
Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування, м. Київ
Південно-західний авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування, м. Одеса
Одеса, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС
вертоліт Мі-8 (ЕС-145), літак Ан-32П (за розпорядженням)
головні управління (управління) ДСНС
в Одеській,
Миколаївській,
Херсонській областях,
Державний морський рятувально-координаційний центр Мінінфраструктури в м. Одесі
Координаційний центр пошуку і рятування Збройних Сил, м. Вінниця
авіаційний полігон "Києво-Олександрівський", військова частина - польова пошта В3416 Сухопутних військ Збройних Сил
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група
авіаційна комендатура, Одеса, військова частина А3571 Повітряних Сил Збройних Сил
-"-
авіаційна комендатура, Вознесенськ, військова частина - польова пошта В5874 Повітряних Сил Збройних Сил
-"-
Миколаїв (Кульбакіно), військова частина - польова пошта В2137 Повітряних Сил Збройних Сил
-"-
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група, п’ять годин
Херсон (Чорнобаївка), військова частина - польова пошта В4067, армійська авіація Сухопутних військ Збройних Сил
вертоліт Мі-8 (за розпорядженням)
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група
вертоліт Мі-8, чотири години
аварійно-рятувальна команда, наземна пошуково-рятувальна група, п’ять годин
Миколаїв (Кульбакіно), військова частина А1688 Військово-Морських Сил Збройних Сил
літак Ан-26 або вертоліт Ка-27пр, або вертоліт Мі-14пр (за розпорядженням)
літак Ан-26 або вертоліт Ка-27пр, або вертоліт Мі-14пр, чотири години (за розпорядженням)
Адміністрація Держприкордонслужби,
Головний центр управління службою, м. Київ
центр управління службою, військова частина 9997
Одеса, військова частина 9997
вертоліт Мі-8, чотири години (за розпорядженням)
-"-
Державіаслужба,
Координаційний центр пошуку і рятування цивільної авіації, м. Київ,
Украероцентр, м. Бориспіль Київської області
районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху, м. Одеса
Одеса
аварійно-рятувальна команда
Одеса, авіакомпанія "Украерорух"
вертоліт Мі-8 (за домовленістю)
Херсон
аварійно-рятувальна команда
( Додаток в редакції Постанови КМ № 380 від 29.05.2013 (380-2013-п) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 162 від 04.06.2014 (162-2014-п) ; в редакції Постанови КМ № 318 від 11.05.2017 (318-2017-п) )