МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ПОГОДЖЕНО

Перший проректор

з навчально-методичної

та наукової роботи

доктор юридичних наук, професор

полковник міліції

О.М. Головко

«___» ________________ 2014 р.

Науковий звіт

НАУКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЙНИМ ДІЯННЯМ

В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Харків 2014

Виконавці:

1. Начальник кафедри кримінального права та кримінології факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства Харківського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор Литвинов Олексій Миколайович.

2. Начальник кафедри адміністративної діяльності ОВС факультету з підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки та кримінальної міліції у справах дітей Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Безпалова Ольга Ігорівна.

3. Доцент кафедри адміністративної діяльності ОВС факультету з підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки та кримінальної міліції у справах дітей Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Руколайніна Ірина Євгенівна.

4. Старший викладач кафедри адміністративної діяльності ОВС факультету з підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки та кримінальної міліції у справах дітей Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук Качинська Мар’яна Олександрівна.

Зміст

Розділ І.

Нормативно-правова детермінація корупції та шляхи її нейтралізації

Розділ ІІ.

Експрес-довідка про вивчення відкритих друкованих та електронних публікацій українських та регіональних засобів масової інформації, відомчих ЗМІ, органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів щодо протидії корупції на території Харківської області

Розділ І.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА ДЕТЕРМІНАЦІЯ КОРУПЦІЇ

ТА ШЛЯХИ ЇЇ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ

Не викликає жодних заперечень той факт, що правові помилки та колізії, допущені в процесі нормотворчості можуть збільшити соціальну напруженість, конфліктність у суспільстві через вади примусово-регулятивного механізму, а також через недоліки правового впливу і бути, таким чином, криміногенними. Особливо небезпечними в цьому плані є соціально-правові перетворення у правових системах країн, що знаходяться на перехідному етапі, коли висуваються якісно нові соціальні пріоритети та закріплюються інші вектори політичного розвитку. До правових систем із такими концептуальними характеристиками слід віднести також і вітчизняну правову систему, яка й досі перебуває у трансформаційному стані. Крім того, враховуючи особливості політичної організації державної влади в Україні, слід, на нашу думку визнати суттєвий вплив політичних факторів на правотворчі процеси, який далеко не завжди виявляється конструктивним.

Означені характеристики вітчизняної правової системи обумовлюють конфліктність численних сфер соціальних взаємодій, що, в свою чергу, обумовлює появу та існування так званих нормативно-правових детермінантів корупції, тобто таких положень нормативно-правових актів, які безпосередньо детермінують вчинення корупційних правопорушень або ж блокують дію антикорупційних заходів, що вживаються суспільством і державою.

Мова йде насамперед про такий тип нормативно-правової криміногенної детермінації, що пов’язаний з недоліками саме правового регулювання. У відповідності до цього, можливо, на нашу думку, навести наступну класифікацію нормативно-правових факторів корупції:

І. Недоліки у закріпленні (фіксації) норм права у нормативно-правових актах:

- криміногенні прогалини в нормативно-правових актах. Прогалини у праві – це повна чи часткова відсутність у чинних нормативно-правових актах необхідних юридичних норм. Тобто при актуальній потребі у правовому врегулюванні фактичних відносин цього не відбувається. Така характеристика нормативно-правового акту (неповнота регулювання) зі значним ступенем імовірності здатна детермінувати девіантну, в тому числі і злочинну, поведінку, що можливо описати двома способами: а) необхідність задоволення конкретної потреби, що існує у сфері неврегульованих суспільних відносин обумовлює її задоволення неправовими способами. Наприклад, відсутність законодавчого врегулювання лобістської діяльності сприяє поширенню так званого «телефонного», «коридорного» права. Кулуарний спосіб прийняття політичних рішень у правотворчій галузі далеко не завжди забезпечує повноту врахування інтересів численних суб’єктів правовідносин; б) свідоме використання неврегульованості певної сфери суспільних відносин з метою вчинення суспільно небезпечних діянь, які де-факто є злочинами, однак де-юре такими не визнаються. Наприклад, в Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої спільним Наказом Міністерства аграрної політики та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 р. № 623/404, містяться положення про провадження науково-дослідного та науково-промислового лову риби. Однак, поряд з цим, повністю неврегульованими зосталися питання, пов’язані з конкретними квотами на вилов риби в наукових цілях, порядком його здійснення, кількості та типів суден, що можуть залучатися з цією метою, акваторія та способи лову тощо. Такий стан справ, як засвідчило наше дослідження, обумовив на практиці значне поширення браконьєрства під прикриттям наукового лову риби: достатньо наявності на судні одного співробітника науково-дослідної установи для того, щоб були підстави для здійснення необмеженого лову риби. Таким чином, криміногенність прогалин у праві є достатньо поширеним та вельми суспільно небезпечним явищем;

- криміногенні колізії в нормативно-правових актах. Колізійність полягає в розбіжностях змісту двох або більше чинних законодавчих актів, прийнятих з того самого питання. Криміногенні ризики колізійності правового регулювання полягають у наявності двох альтернативних (протилежних) та рівнозначно законних і можливих типів поведінки. За такої ситуації у правозастосовного суб’єкта виникає можливість маніпулювання відповідними варіантами правових дій, що, на нашу думку, в низці випадків становить суттєвий корупціогенний потенціал. В інших випадках, правові колізії можуть призводити до нейтралізації праворегулюючого характеру обох колізуючих норм права, що створює відповідну прогалину.

- криміногенні недоліки техніко-юридичного характеру. Дотримання при нормопроектуванні правил юридичної техніки в значній мірі забезпечує дієвість відповідного нормативно-правового акту через ясність, доступність та юридичну виваженість відповідних юридичних засобів і прийомів. Безумовно, об’єктивно універсальний характер нормативно-правових конструкцій поряд з низкою позитивних моментів, має й ряд недоліків, обумовлених можливістю зловживань прихованими формами нормативних текстів. Зазвичай, вони мають вираження у тих випадках, коли нормотворцем не знаходять свого закріплення начебто загальновідомі факти, положення, або ж коли норма права конструюється на апріорному доктринальному положенні, що має кілька дискусійних інтерпретацій. Як наслідок – або ж з’являється можливість тлумачення і застосування норми права у двох протилежних смислах і напрямках, або ж норма права видається незрозумілою для пересічного правозастосувача, що тягне за собою чи-то невірне тлумачення і застосування, чи-то відмову від її застосування. Як перший, так і другий випадки можуть кваліфікуватися, як правопорушення, в тому числі корупційні;

- криміногенні недоліки формально-логічного характеру полягають у порушенні законів та формальної логіки при конструюванні норм права, внаслідок чого:

а) розмиваються межі предмету правового регулювання – при порушенні закону тотожності;

б) з’являється невідповідність (надлишковість законодавчого тексту чи наявність в ньому прогалин) правового регулювання суспільним потребам – при порушенні закону достатньої підстави. В цьому аспекті доцільно звернути увагу на те, що безпідставне надання пільгових митних режимів (не обґрунтоване реальною потребою) окремим суб’єктам господарювання створює умови для недобросовісної конкуренції на ринку. Це продукує відповідні дії інших суб’єктів, поставлених у нерівне правове становище, щодо вчинення неправомірних дії – ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, реєстрації найманих працівників тощо – з тим, щоб залишатися конкурентоздатними;

в) з’являється можливість ситуативного маніпулювання (в тому числі для вчинення корупційних діянь) кількома протилежними правовими моделями поведінки, які можливо застосовувати в одних і тих же випадках – при порушенні закону виключеного третього;

г) з’являються колізії при порушення закону несуперечності;

д) поява прогалин у праві – при здійсненні неповної індукції у формулюванні гіпотези чи диспозиції норми права чи необґрунтованому застосуванні аналогії.

ІІ. Недоліки у закріпленні правових засобів стимулювання правомірної поведінки і примусу за неправомірну:

- криміногенні недоліки у правових засобах заохочення правомірної поведінки. Правовий інститут заохочення є міжгалузевим. Саме ж заохочення правомірної поведінки може здійснюватися на підставі норм адміністративного, трудового, конституційного, муніципального, кримінального, кримінально-виконавчого, фінансового, екологічного та інших галузей права. В кримінологічному аспекті вельми важливими є те, щоб правові засоби заохочення були збалансовані та відповідали інтересам правового регулювання. Щодо останніх, то вони знаходять свій вираз у механічній відповідності суворого дотримання букви закону віддаленим соціально корисним цілям. З цього випливає, що кримінологічна ефективність нормативно-правових актів полягає у мірі їх вкладу у справу забезпечення безпеки від кримінальних загроз: усунення (мінімізація впливу) факторів злочинності, розбудова (удосконалення) системи протидії злочинності, відсутність в нормативно-правовому акті положень, що детермінують злочинність. В цьому сенсі, правові засоби заохочення відіграють вельми важливу роль, як вираз нерепресивної, договірної (консенсусної) політики держави у врегулюванні суспільних відносин.

Відтак, правові засоби заохочення будуть соціально (в тому числі й кримінологічно) ефективними лише в тому разі, коли відповідатимуть реальним суспільним потребам та завданням формування соціально корисної мотивації у суб’єктів правовідносин. Заохочення сприймається як справедливе, якщо воно: а) призначається за дійсні заслуги перед державою і суспільством; б) за своїм розміром (значенням) відповідає зусиллям, що витрачаються на здійснення корисного, як правило, що перевершує звичайні вимоги; в) призначається усім, хто досяг заохочуваних державою результатів (рівність перед законом); г) надається за результати, досягнуті засобами, повністю відповідними вимогам законності й моралі. У відповідності до наведеного, можна визначити відповідні недоліки у нормативно-правовому закріпленні засобів заохочення правомірної поведінки:

1) необґрунтоване, тобто всупереч принципам справедливості юридичної відповідальності, застосування правових засобів заохочення правомірної поведінки;

2) відсутність правових засобів заохочення правомірної поведінки в тих ситуаціях (сферах і випадках виникнення, зміни, припинення, порушення правових відносин), коли їх наявність утримувала б суб’єктів правовідносин від правопорушень;

3) недоліки у нормативній конструкції правового засобу заохочення правомірної поведінки, які: а) створюють ситуації нерівності суб’єктів правовідносин у можливості обрання заохочувального способу поведінки; б) закріплюють завищені вимоги до суб’єкту (його поведінки) як підстави застосування правового заохочення; в) закріплюються з використанням необґрунтовано широких дискреційних повноважень правозастосовуючих суб’єктів, що обумовлює можливість корупційних зловживань.

Зазначені недоліки набувають найбільш яскраво виражених корупціогенних детермінуючих функцій при вадах у конструюванні підстав звільнення від кримінальної відповідальності, а також від покарання та його відбування, заохочувальних норм кримінально-виконавчого законодавства;

- криміногенні недоліки у видах та межах юридичної відповідальності за корупційні діяння. Юридична відповідальність також є засобом стимулювання правомірної поведінки. Проте, на відміну від засобів заохочення, юридична відповідальність має не соціально компромісний, диспозитивний, а примусовий, імперативний характер з негативними (для правопорушника) наслідками застосування. Тому від адекватності (співрозмірності правопорушенню, справедливості та індивідуалізації) закріплення видів, меж юридичної відповідальності багато в чому залежить не лише ефективність того чи іншого нормативно-правового акту, а й легітимність всієї державної влади, як головного інтерпретатора правоутворення, соціального адміністратора. У зв’язку з цим, до корупціогенних недоліків видів та меж юридичної відповідальності можна віднести наступне:

а) безпідставна криміналізація окремих правопорушень та необґрунтоване закріплення кримінальної відповідальності. Наприклад, необґрунтована криміналізація проституції, що існувала до 2005 року;

б) відсутність юридичної відповідальності за окремі правопорушення. Наприклад, невизнання рейдерства окремим складом злочину, а, відтак, і відсутність кримінальної відповідальності за вказане суспільно небезпечне діяння; або ж недостатньо обґрунтована декриміналізація контрабанди товарів у великих розмірах.

ІІІ. Недоліки у встановленні правових обмежень та заборон:

- недостатнє використання правових обмежень та заборон, що призводить: а) до можливості ситуативного маніпулювання нормами права, вчинення корупційних діянь, зловживання правом тощо (наприклад, при недостатніх правових обмеженнях для державних службовців); б) до дисбалансу прав та обов’язків різних учасників правовідносин і, як наслідок, до конфліктогенності норми права, коли праву не кореспондує відповідний обов’язок; в) використання норм права, як засобу вчинення суспільно небезпечних діянь, які не мають юридичного визначення як злочинів (наприклад, з 17.01.20112 року – контрабанда товарів у великих розмірах).

- необґрунтовано широке використання правових обмежень та заборон, коли створюється ситуація: а) надмірного втручання держави публічними засобами регулювання до тих суспільних відносин, які не мають такої об’єктивної потреби, що обумовлює необхідність позбавлятися державно-владного впливу шляхом ухилення суб’єктами правовідносин від виконання (додержання) відповідних норм права в тому числі й злочинним шляхом; б) коли об’єм правових обмежень чи заборон не відповідає об’єктивній потребі у мірі правової урегульованості суспільних відносин та виходить за межі належного. Наприклад, використання у кримінально-правовій санкції як альтернативних таких видів покарань, що не відповідають характеру та ступеню суспільної небезпечності відповідного злочину; встановлення надмірних обмежень при прийнятті та проходженні державної служби тощо.

Таким чином, нормативно-правова детермінація корупції є відображенням недоліків у правовому регулюванні суспільних відносин, що характеризується, перш за все, суттєвим порушенням закріплювальної, стимулювальної, обмежувальної та регламентуючої функцій права.

Дослідивши у загальних рисах особливості нормативно-правової детермінації корупції, далі слід здійснити специфікацію цих знань. Однак, виявлення конкретних вад нормативно-правової регламентації суспільних відносин, що детермінують корупцію, в значній мірі залежить від заздалегідь визначеної процедури та науково обґрунтованої методики пошукової та аналітичної діяльності щодо кримінологічно значущої інформації. Остання реалізується в інституті кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів. Використання у цьому дослідженні способів і прийомів, вироблених в межах зазначеного інституту, сприятиме найбільш повному виявленню нормативно-правових факторів корупції й формуванню рекомендацій щодо їх усунення чи мінімізації впливу.

Погоджуючись з цим, слід зазначити, що основними напрямками застосування кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів можна визнати наступні:

1. Дослідження кримінологічної ефективності нормативно-правових актів, як показника їх ролі в механізмі антикорупційної превенції.

Кожна галузь законодавства, сприяючи досягненню найважливіших завдань держави, має свою галузеву систему провідних цілей. Основні завдання тієї чи іншої галузі законодавства можуть бути вирішені за умови попереднього досягнення цілей правових інститутів, а цілі останніх – на основі досягнення конкретних приватних цілей правових норм та їхніх груп. Таким чином, система правових цілей утворює досить складний телеологічний комплекс, де приватні цілі конкретних правових норм, нерозривно переплітаючись, якісно збільшуються і трансформуються в цілі правових інститутів, а останні – в цілі галузей законодавства або міжгалузевих правових комплексів і т. д. Якщо відбувається збій на певному рівні, тобто поставлені правові цілі не досягаються, відбувається дисфункція цілої ланки правового регулювання.

Отже, слід мати на увазі, що ефективність всієї правової системи залежить від ефективності правових категорій нижчого рівня, тобто системи законодавства, правових інститутів і конкретних норм права.

Правова норма, яка закріплює певну свободу дій суб’єкта, може вважатись ефективною лише в тому разі, коли є реальна можливість вибору будь-якого допустимого варіанту поведінки. Норма не буде ефективною не тільки тоді, коли люди практично не користуються відповідними правами і свободами через, наприклад, такі обставини, як терор і залякування, а й тоді, коли немає реальних економічних, соціальних та інших гарантій, що забезпечують реалізацію відповідних свобод. Не можна, наприклад, говорити про ефективність норми, яка дає працівникові право розірвати трудовий договір за власним бажанням, коли в країні поширене безробіття.

Таким чином, дослідження кримінологічної ефективності нормативно-правових актів, як показника їх ролі в механізмі антикорупційної превенції в межах кримінологічної експертизи зводиться до:

а) визначення родової (галузевої), інституційної та безпосередньо-нормативної цілі правового регулювання об’єкту експертизи;

б) з’ясування того, чи забезпечує досягнення визначених цілей об’єкт експертизи, в тому числі враховуючи внутрішньо- та зовнішньо-системні правові зв’язки;

в) визначення гарантій реалізації закріплених у об’єкті експертизи положень.

Лише при повному виконанні (забезпеченні) кожної з наведених трьох позицій нормативно-правовий акт можна вважати кримінологічно ефективним у галузі антикорупційної превенції, адже відомо, що засобами останньої виступають саме інструменти не суто кримінологічного, а галузевого (економічного, соціально-забезпечувального/гарантійного, загально-морального тощо) характеру.

Дослідження ефективності норм права в механізмі антикорупційної превенції в межах кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів передбачає перш за все використання знань щодо різновидів цілей правового регулювання. Серед останніх виділяють: запобігання можливим правопорушенням; виявлення (розкриття) правопорушень; їх усунення; ліквідацію негативних наслідків правопорушень, відновлення порушеного правомірного стану; попередження, зведення до мінімуму фактів скоєння правопорушень. Крім того, слід зауважити, що визначені цілі-гарантії мають безпосередню антикорупційну значущість, що приводить нас до думки про те, що будь-який нормативно-правовий акт має своєю побічною (супутньою) метою запобігання корупційним злочинам та правопорушенням через створення сприятливого, соціального безконфліктного середовища засобами правового регулювання та впливу. Відтак, базовими критеріями корупціогенної неефективності нормативно-правового акту (норми права) вважаємо за можливе визнати наступні:

- невідповідність правового регулювання соціальним запитам, традиціям та інноваціями внутрішньо-системного суспільного розвитку;

- відсутність кореспондування обов’язку відповідному праву, встановленому (закріпленому) у об’єкті експертизі;

- матеріальна, кадрова та інша ресурсна незабезпеченість можливості реалізації нормативно-правового акту – об’єкту експертизи;

- відсутність юридичної відповідальності за порушення норм права – об’єкту кримінологічної експертизи;

- необґрунтована криміналізація чи декриміналізація діянь, пов’язаних з порушеннями відповідних норм права, які є об’єктом експертизи.

2. Дослідження кримінологічної ефективності спеціальних нормативно-правових актів у механізмі антикорупційної превенції. При цьому, нормативно-правовий акт розглядається чи-то як конструктивний елемент, необхідна умова забезпечення правового врегулювання вже існуючих складових кримінально-превентивної діяльності та їх суб’єктів (наприклад, удосконалення диспозиції вже існуючої кримінально-правової норми, або ж конкретизація правового статусу спеціальних суб’єктів запобігання злочинам тощо), чи-то як офіційне інформаційне джерело інноваційних проектів, спрямованих на оптимізацію системи антикорупційної превенції, її адаптацію до новітніх криміногенних факторів та інших кримінологічно значущих обставин (стан обмеженості ресурсів, непристосованість суб’єктів чи правової бази запобіжної діяльності до конкретних умов кримінологічної практики і т.п.).

В залежності від предмету правового регулювання конкретного спеціалізованого об’єкту кримінологічної експертизи, критерії його галузевої ефективності будуть дещо різнитись. У зв’язку з цим, вважаємо за доцільне виділити три групи однорідних об’єктів експертизи за колом суспільних відносин, що вони регулюють:

- кримінально-правові норми. Критеріями їх кримінологічної ефективності можна визнати наступне:

а) відображення реальної суспільної небезпечності конкретного діяння у диспозиції норми. У науці кримінального права відомо, що під суспільною небезпечністю розуміють переважно характер та ступінь спричинення злочином суттєвої шкоди чи створення реальної загрози її спричинення. Поряд з цим, варто, погодитись, що недостатньо розробленою залишається методика дослідження відповідних характеристик дійсного чи потенційно можливого спричинення конкретним видом діяння суттєвої шкоди. Остання по суті становить особливий різновид кримінологічного дослідження, яке, однак, виходить за традиційні межі кримінології, адже передбачає збирання, узагальнення, оцінку інформації про діяння, які де-юре злочинними не визнаються (та й в результаті дослідження може не підтвердитись гіпотеза про їх суспільну небезпечність). Власне кажучи, це є однією з найбільш серйозних проблем в процедурі криміналізації діянь, яка має місце на сучасному етапі розвитку юридичної галузі знань. Кримінальне право як наука, враховуючи власну догматичну природу, не володіє відповідним методичним інструментарієм, а сучасна кримінологія обмежена традиційним уявленням про її предмет, де немає місця незлочинним формам поведінки (за виключенням фонових явищ та підліткової делінквентності). Вихід з цієї ситуації вбачається у відповідному поглибленні предметних характеристик кримінології, що видається за можливе здійснити при збереженні її традиційної структури в межах інституційного підходу до кримінологічної галузі знань.

У дещо спрощеному вигляді, використовуючи частково інструменти методології редукціонізму, можна припустити, що суспільна небезпечність під час провадження антикорупційної кримінологічної експертизи може бути встановлена через виявлення відносної масовості девіантних форм поведінки, їх інституційного характеру або ж через фіксацію особливої (виняткової) небезпечності конкретних діянь у їх одиничних випадках для охоронюваних законом про кримінальну відповідальність суспільних відносин. Аналогічні параметри можливо, на нашу думку, застосовувати не лише при дослідженні питань обґрунтованості криміналізації, а й декриміналізації також;

б) доцільність та можливість запобігання новітнім формам суспільно небезпечної поведінки кримінально-правовими засобами. Кримінально-правова заборона – не пріоритетний спосіб превентивного впливу на суспільно небезпечні діяння. Доцільність його застосування має оцінюватися за залишковим принципом, а можливість – з урахуванням специфіки правового регулювання та функціонування всієї системи кримінальної юстиції: відповідність потенційної кримінально-правової норми правовим, організаційним, фінансовим, кадровим умовам. У зв’язку з цим, не виключається можливість в межах дослідження кримінологічних факторів криміналізації ініціювати роботи по розробці суміжних нових нормативно-правових актів чи проектів змін до чинних, які б оптимізували дію потенційно можливої кримінально-правової інновації;

в) відповідність конструкції диспозиції традиційним вимогам юридичної техніки, а також логічної послідовності, повноти та доцільності. Кримінологічне дослідження кримінально-правових норм за цими критеріями має на меті встановити оптимальну юридико-догматичну форму закріплення кримінально-правової заборони чи іншого інституту кримінального права, окремої кримінально-правової норми-пояснення з урахуванням досягнень сучасної науки, а також завдань звуження дискреційних повноважень суду з метою запобігання нормативному закріпленню корупційних ризиків. Щодо останніх, то конкретні індикатори корупціогенності нормативно-правового акту визначені у Методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5. Тому, вважаємо, що на провадження кримінологічної експертизи положень закону про кримінальну відповідальність, а так само й інших нормативно-правових актів, цілком можливо поширити дію зазначеної Методології, у зв’язку з чим внести до неї відповідні зміни.

Крім зазначеного, диспозиція кримінально-правової норми повинна бути достатньо інформативною та доступною розумінню широкого загалу чи спеціальних суб’єктів, на яких поширюється дія цієї кримінально-правової норми;

г) відповідність санкції кримінально-правової норми суспільній небезпечності діяння, завданням загальної та спеціальної превенції, а також зниження ціни злочинності. Превентивний вплив закону про кримінальну відповідальність на злочинність неоднозначно сприймається науковою спільнотою. Це апріорне положення ґрунтується на відомому припущенні того, що саме існування кримінально-правових норм-заборон і загрози покарання засобами інформативного впливу чинить стримуючий ефект на невизначене коло осіб. Однак, поряд з цим, вид та міра реального покарання повинні відповідати принципам гуманізму, індивідуалізації відповідальності, а також зважати на поширені в Україні ефекти призонізації, як потужні фактори злочинності.

Крім зазначеного, виконання завдання щодо зниження ціни злочинності, має також бути серед пріоритетних при конструюванні відповідних кримінально-правових норм через суттєву складову витрат на систему кримінальної юстиції у структурі ціни загальної злочинності в Україні. Означене зайвий раз актуалізує тенденцію, що вже намітилась у реформуванні вітчизняного кримінального законодавства та яка стосується збільшенням ролі майнових видів покарань у системі останніх;

- норми кримінально-процесуального законодавства. Їх дослідження має здійснюватись за двома напрямками: як правового механізму (засобу) протидії та запобігання корупції та як джерела можливих нормативно-правових детермінант злочинності.

Дослідження КПК як механізму (засобу) протидії та запобігання корупції повинне ґрунтуватися на базових принципах побудови суб’єктно-діяльнісної системи. Іншими словами, процесуальне становище окремих суб’єктів кримінально-процесуальних відносин, зокрема тих, що ведуть кримінальний процес має враховувати вироблені процесуальною та кримінологічною наукою форми та методи їх запобіжної діяльності. Перш за все мова йде про більш ґрунтовну нормативну регламентацію діяльності слідчого, дізнавача, прокурора, суду (судді) щодо виявлення криміногенних факторів, які сприяли вчиненню злочину та виживанню заходів з їх усунення. Крім того, важливим аспектом цієї проблеми є вироблення та закріплення прийомів та порядку провадження окремих слідчих дій, а також обрання запобіжних заходів, враховуючи їх спрямованість на досягнення мети запобігання злочинам;

- норми кримінально-виконавчого законодавства. Їх дослідження на предмет кримінологічної ефективності має зводитись до оцінки відповідності та можливості досягнення встановлених для покарань цілей визначеним порядком й процедурою кримінально-виконавчої діяльності відповідних органів та установ пенітенціарної системи. Загалом зазначена сфера діяльності відноситься до сфери адміністрування та підпорядковується її загальним принципам, категоріям, які специфікуються до кримінально-превентивної мети та специфічного складноутвореного об’єкту управлінського впливу, безпосередньою сприймаючою «поверхнею» якого є особистість злочинця у найбільш розгорнутому його тлумаченні. Останнє передбачає врахування в організації двоєдиного процесу виконання та відбування покарань розгалужених та, водночас, взаємопов’язаних та єдино спрямованих заходів психологічного, фізичного (в аспекті праці засуджених) впливу, які диференціюються за різними рівнями та напрямками ресоціалізації. Останні ж мають враховувати: а) об’єктивні можливості держави у ресурсному забезпеченні виконання покарання; б) індивідуальні можливості та загальні принципи кримінологічної доцільності в організації відбування покарання з урахуванням досягнень сучасної науки у сфері запобігання злочинам;

- норми законодавства, що регулюють організаційно-управлінські відносини у діяльності спеціалізованих суб’єктів запобігання та протидії корупції. Експертно-кримінологічне дослідження цієї групи нормативно-правових актів має спиратися на оцінку організаційно-управлінської їх ефективності. При цьому, критеріями останньої має стати розгалужена система показників, конкретний перелік яких визначається безпосередньо при проведенні експертизи із врахуванням загальних параметрів щодо міри вкладу до правового регулювання, що стосуються елементів кадрового, матеріально-фінансового, інформаційного та іншого ресурсного забезпечення, а також налагодження координації та взаємодії у діяльності суб’єктів протидії та запобігання корупції.

Отже, визначаючи об’єктом експертно-кримінологічного дослідження різнорідні нормативно-правові акти і їх проекти, цілком логічно припустити, що її предмет також визначається за вже згадуваним принципом автогенезу. Однак, поряд з цим, вважаємо за можливе виділити чотири блоки типових складових предмету кримінологічної експертизи, в межах яких і реалізується варіативність імовірнісного прогнозного змісту:

1) злочинність у сфері регулювання об’єкту експертизи (відповідні кількісні та якісні показники);

2) існуючі криміногенні фактори у відповідній сфері суспільних відносин, які є (можуть стати) предметом правового регулювання об’єкту експертизи;

3) зміст об’єкту експертизи – правова інформація;

4) сфера соціальних традицій та інноваційних тенденцій (запитів, очікувань, потреб), сформованих у середовищі суспільних відносин, які є предметом правового регулювання об’єкту експертизи.

Безумовно, дослідження настільки широкого кола питань вимагає певного інформаційного-методичного забезпечення, під яким слід розуміти складну багатоаспектну науково-методичну базу та діяльність на її основі з отримання, накопичення, опрацювання, зберігання та створення умов для використання кримінологічно значущої інформації. У літературі висловлюється обґрунтована думка, що при провадженні кримінологічної експертизи, враховуючи складність та розгалуженість її предмету та, водночас, принципову приналежність до сфери гуманітарного знання, застосуванню підлягає досить широке коло методів: системний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий, історико-правовий методи, а також методи правового і кримінологічного моделювання, експертних оцінок, опитування, узагальнення статистичних даних і правозастосовної практики, методи формальної логіки. Ефективним також видається застосування кримінологічного експерименту дії нормативно-правового акта. Наразі ж важливо акцентувати увагу на тому, що методична основа кримінологічної експертизи є лише категорією допоміжною, спрямованою на якомога повніше збирання, узагальнення, аналіз відповідної повної та належної інформації. Щодо джерел останньої, як в принципі й щодо інформаційного забезпечення кримінологічної доктрини і практики в цілому, у вітчизняній науці явно бракує фундаментальних розробок. Нагальною, зокрема, на сьогоднішній день є потреба у розробленні інформаційно-динамічної моделі організації та функціонування системи протидії злочинності, яка б передбачала виявлення та урахування у кримінально-превентивній діяльності зовнішніх та внутрішніх інформаційних зв’язків, обігу інформації, принципів її акумулювання та найбільш оптимальних форм, напрямків відтворення, як у сфері управління системою, так і суто кримінологічно зорієнтованої інформації.

Поряд з цим, вважаємо варто звернути увагу та в цілому підтримати ініційовану фахівцями НАПрН України ідею побудови відповідної бази даних, яка б здатна була задовольняти потреби кримінологічної експертизи у достатній та належній інформації – Державної автоматизованої системи кримінологічної інформації (далі – ДАСКІ). За своєю суттю ДАСКІ концептуально має становити уніфікований та автоматизований банк даних про кримінологічні чинники окремих видів злочинів та інших правопорушень. Окремо слід відзначити те, що ДАСКІ надасть змогу інтерпретувати якісну кримінологічну інформацію у її кількісному вираженні (а це, відповідно, відкриває можливості для її використання в ЕОМ). На сьогодні науковцями Національної академії правових наук України розробляються відповідні методологія та концепція зазначеної системи, створено перші дві бази даних. Однак, не дивлячись на кримінологічну «привабливість» ДАСКІ, її перспективність все ще знаходиться у потенційному, нереалізованому стані. Проте, ця обставина не є суттєвою перепоною для постановки вже сьогодні питання про запровадження кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів до вітчизняної практики антикорупційної превенції. При цьому її інформаційне забезпечення має ґрунтуватися на традиційних для кримінологічних досліджень джерелах: наукові доробки, відомості державної статистики, громадська думка, експертна думка, офіційні документи тощо.

Розділ ІІ.

правоохоронних органів щодо протидії корупції

на території Харківської області

Проблема ефективного запобігання та протидії корупції є однією із найважливіших питань, що намагається вирішити сучасна Українська держава. Існування корупції в Україні спричиняє та поглиблює суспільні кризові явища, підриває імідж України на світовій арені, негативно впливає на мікро- та макроекономічні процеси, перешкоджає налагодженню конструктивного діалогу між владою та громадськістю, руйнує засади розбудови правової держави та громадянського суспільства. Саме тому розробка та впровадження заходів антикорупційного спрямування є одним із першочергових завдань державної влади.

Головною метою політики Української держави, спрямованою на інтеграцію України до світового співтовариства, наближення українського законодавства до міжнародних стандартів, є імплементація важливих положень міжнародних договорів у такій принципово важливій сфері, як боротьба з корупцією. В Україні у сфері протидії корупції зроблено досить багато, зокрема, 1 липня 2011 р. набрав чинності Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції».

У систему національного законодавства органічно ввійшли чинні міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, які породжують міжнародні правовідносини в сфері, зокрема, кримінального судочинства:

- Рамкова Конвенцію ООН проти організованої злочинності;

- Декларація ООН про злочинність і суспільну безпеку;

- Декларація ООН про боротьбу з корупцією і хабарництвом у міжнародних комерційних операціях;

- Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб;

- Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку та ін.

Внаслідок вчинення корупційного правопорушення виникають правовідносини, які регулюються кримінально-процесуальним законодавством України і міжнародно-правовими актами. Їх суб’єктами є юридичні і фізичні особи, слідчі, судові й інші правоохоронні органи України, правоохоронні органи і громадяни інших держав та міжнародних організацій.

На шляху до реалізації завдання щодо протидії корупційним проявам в Україні зроблено чимало кроків, а саме:

- прийнято нове антикорупційне законодавство, низку нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання та протидію корупції;

- ведеться постійний діалог Української держави із світовою спільнотою щодо вироблення ефективних механізмів протидії та подолання корупції;

- здійснюються наукові дослідження з питань запобігання корупції та боротьби з нею;

- формується публіцистика антикорупційного характеру.

Однак, корупція продовжує залишатися однією із нагальних для вирішення проблем українського суспільства.

На виконання п. 1.10 Регіональної програми запобігання і протидії корупції в Харківській області на 2013-2015 роки фахівцями Харківського національного університету внутрішніх справ проведена робота щодо вивчення відкритих друкованих та електронних публікації українських та регіональних засобів масової інформації, відомчих ЗМІ, органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів щодо протидії корупції на території Харківської області.

В результаті проведеного дослідження інформаційний матеріал щодо запобігання та протидії корупції на території Харківської області умовно можна розділити на такі групи:

І. Виявлення та припинення корупційних діянь.

ІІ. Інформування населення про заходи щодо запобігання та протидії корупції.

ІІІ. Публікації у наукових виданнях.

І. Виявлення та припинення корупційних діянь

№ п\п	Назва	Зміст	Вихідні дані	Дата	Автор
1.	На Харьковщине на взятке пойман чиновник Госкомзема	Вчера сотрудники Службы безопасности Украины совместно с областной прокуратурой задержали начальника отдела Государственного земельного агентства одного из районов Харьковской области во время получения им 120 тысяч гривен неправомерной выгоды. Об этом «Главному» сообщили в пресс-службе СБУ в Харьковской области. Чиновник требовал деньги от местного жителя за предоставление ему для ведения сельского хозяйства 43- х земельных участков общей площадью 1200 га , которые являются государственной собственностью. В рамках начатого уголовного производства сотрудники СБУ задержали чиновника Госземагентства в одном из кафе, расположенном на выезде из Харькова , при получении оговоренной суммы. Уже сегодня задержанному объявлено о подозрении в совершении преступления , предусмотренного ч.4 ст.368 (принятие предложения, обещания или получения неправомерной выгоды должностным лицом ) Уголовного кодекса Украины .	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://glavnoe.ua/news/n169223	12.03.2014
2	СБУ задержало двоих чиновников-взяточников	Службой безопасности Украины совместно с прокуратурой Харьковской области разоблачена и прекращена противоправная деятельность руководителей одного из государственных учреждений по контролю на государственной границе, которые систематически требовали и получали незаконные выгоды от предпринимателей, осуществляющих внешнеэкономическую деятельность. Об этом «Главному» сообщил начальник пресс-центра СБУ в Харьковской области Владислав Абдула. В частности, сотрудники СБУ установили, что руководитель учреждения по предварительному сговору со своим подчиненным - руководителем структурного подразделения, требуют 4500 гривен от очередного частного предпринимателя за ускорение лабораторных исследований и выдачу соответствующего заключения, необходимого для экспорта древесины. 28 марта с.г. в рамках начатого прокуратурой Харьковской области уголовного производства сотрудники СБУ совместно с работниками прокуратуры задержали обоих должностных лиц "на горячем" во время получения последней части из оговоренной суммы незаконной выгоды.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://glavnoe.ua/news/n171471	30.03.2014
3	В Харькове задержано сотрудников фитосанитарной службы за «систематические взятки»	Работники прокуратуры Харьковской области совместно с сотрудниками УСБУ в области задержали руководителя подразделения управления Государственной ветеринарной и фитосанитарной службы Украины и ее подчиненного за получение неправомерной выгоды, сообщает пресс-служба прокуратуры Харьковской области. Как сообщил заместитель начальника отдела прокуратуры области Константин Ярмак, чиновница была разоблачена «на горячем» во время получения взятки за выдачу предпринимателю справок о качестве древесины. В ходе досудебного следствия выяснилось, что женщина наладила собственный «бизнес» в государственном учреждении. В настоящее время известно о 4 эпизодах получения денег от того же предпринимателя за положительные лабораторные заключения. Всего сумма взятки составила - 4,5 тыс. грн. Деньги чиновник получал через своего подчиненного - начальника отдела. Поэтому обоим госслужащим объявлено о подозрении в совершении преступления, предусмотренного ч. 4 ст. 368 Уголовного кодекса Украины (получение должностным лицом, неправомерной выгоды). Максимальная санкция этой статьи предусматривает наказание в виде 10 лет лишения свободы.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/v-harkove-zaderzhano-sotrudnikov-fitosanitarnoy-sluzhby-za-sistematicheskie-vzyatki	31.03.2014
4	На Харківщині керівник виконавчої служби погорів на хабарі	У рамках програми боротьби з корупцією правоохоронці нещодавно затримали районного керівника Державної виконавчої служби у Харківській області. Про це у вівторок інформує прес-служба Міністерства юстиції. "25 березня у рамках співпраці Міністерства юстиції з правоохоронцями щодо боротьби з корупцією було затримано начальника відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції у Харківській області. Чиновнику інкримінують хабарництво", - йдеться у повідомленні. У відомстві уточнили, що для встановлення підстав затримання начальника вищевказаного відділу 27 березня до ГУМВС України в Харківській області зроблений відповідний запит. "Після з’ясування правоохоронцями всіх обставин буде надана більш детальна інформація у даній справі", - зазначили в Мін'юсті.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/na_harkivshchini_kerivnik_vikonavchoii_slugbi_pogoriv_na_habari_1924373	01.04.2014
5	Судье районного суда объявлено подозрение в получении взятки	Судье одного из районных судов Харьковщины вручено письменное уведомление о подозрении в совершении уголовного преступления, предусмотренного ч. 4 ст. 368 УК Украины (получение неправомерной выгоды должностным лицом, занимающим ответственное положение). Как сообщил и. о. начальника управления прокуратуры области Александр Цимбалистенко, судья требовал и получил 1 тыс. долларов за удовлетворение исковых требований одной из сторон в гражданском производстве. Взятку судья взял у здания суда. Сейчас решается вопрос о лишении подозреваемого статуса неприкосновенности. После этого ему избрана мера пресечения.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/sude-rayonnogo-suda-obyavleno-podozrenie-v-poluchenii-vzyatki	02.04.2014
6	Руководитель ЧАО попался на взяточничестве	31 марта сотрудниками УБОП совместно со следователями СУ ГУМВД Украины в Харьковской области на территории предприятия во время получения взятки в сумме 65 тысяч гривен «на горячем» разоблачен руководитель ЧАО, у которого при осмотре были изъяты денежные средства. По данному факту следственными органами открыто уголовное производство по ч.4 ст. 368-3 (подкуп должностного лица юридического лица частного права независимо от организационно-правовой формы) Уголовного кодекса Украины. Санкция статьи предусматривает ответственность в виде штрафа от 10 до 15 тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 3 лет и с конфискацией имущества, сообщили в пресс-службе ГУ МВД Украины в Харьковской области.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/rukovoditel-chao-popalsya-na-vzyatochnichestve	02.04.2014
7	За взятку-увольнение: ГАИ	ГАИ внедряет ряд суровых мер против коррупции в ведомстве. За взятку гаишник будет немедленно уволен из автоинспекции. Об этом на брифинге сообщил начальник департамента ГАИ МВД Украины Анатолий Сиренко. "Сотрудник ГАИ, который был пойман на взятке, будет немедленно уволен из органов внутренних дел, а его непосредственный начальник будет понижен в должности. При этом будут наказываться и руководство управления ГАИ, к которому относятся эти сотрудники. Руководитель управления ГАИ получит выговор, а его заместитель - суровый выговор", - сказал Сиренко.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/za-vzyatku-uvolnenie-gai	11.04.2014
8	За закрытие уголовного производства милиционеры потребовали 20 тыс. грн. с предпринимателя	Руководством МВД Украины поставленны задачи по решительному искоренению фактов взяточничества и коррупции среди сотрудников органов внутренних дел, сообщает пресс-служба ГУ МВД Украины Харьковской области. Благодаря принятым мерам в течение двух последних месяцев было установлено несколько сотрудников милиции, которые занимались получением неправомерной выгоды с граждан. Так, в течение марта и апреля текущего года работники УВБ совместно с прокуратурой Харьковской области проводили документирование противоправной деятельности одного из представителей службы БЭП, который неоднократно требовал деньги от харьковского предпринимателя. В рамках уголовного производства, открытого по данным фактам, работники УВБ зафиксировали 3 случая получения стражем порядка неправомерной выгоды на сумму свыше 1000 долларов США.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/za-zakrytie-ugolovnogo-proizvodstva-milicionery-potrebovali-20-tys-grn-s	22.04.2014
9	За закрытие уголовного производства милиционеры потребовали взятку	В настоящее время работник милиции задержан в порядке ст. 208 УПК Украины, прокуратурой Харьковской области ему вручено письменное уведомление о подозрении в совершении уголовного преступления по ч.2 ст.368 (принятие предложения, обещания или получения неправомерной выгоды должностным лицом) Уголовного кодекса Украины. Такие действия наказываются штрафом до 1,5 тысячи необлагаемых минимумов доходов граждан или лишением свободы на срок от 2 до 4 лет, с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 3 лет и со специальной конфискацией.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/za-zakrytie-ugolovnogo-proizvodstva-milicionery-potrebovali-20-tys-grn-s	22.04.2014
10	На хабарі затримали правоохоронців на Харківщині	Недавно областной прокуратурой было открыто уголовное производство в отношении группы лиц, в состав которой входили работники службы БЭП одного из районных отделов милиции Харьковской области и одно гражданское лицо. Они организовали устойчивую сеть получения неправомерной выгоды от лиц, которые занимаются предпринимательской деятельностью, путем открытия в отношении них уголовных производств с целью дальнейшего вымогательства денежных средств за их прекращение. По результатам принятых мер установлено, что в феврале этого года следственным отделом РО было начато уголовное производство по ч.1 ст.356 Уголовного кодекса Украины по факту, якобы, самоуправных действий предпринимателя, специализирующегося на проведении и настройке сети Интернет. В дальнейшем, за закрытие указанного уголовного производства, правоохранители потребовали у предпринимателя неправомерную выгоду в размере 20 тыс. грн., которые он должен был передать через их доверенное лицо. В ходе проведения комплекса следственно-розыскных действий сотрудники УВБ и прокуратуры Харьковской области задокументировали факты получения сообщником правоохранителей от предпринимателя неправомерной выгоды на общую сумму 18 тыс. грн., с целью дальнейшей передачи части суммы работникам ОВД. Прокуратурой Харьковской области всем участникам группы сообщено о подозрении в совершении уголовного преступления, предусмотренного ч.4 ст.368 Уголовного кодекса Украины, ведется следствие.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/za-zakrytie-ugolovnogo-proizvodstva-milicionery-potrebovali-20-tys-grn-s	22.04.2014
11	Бывший главный ветеринар области предстанет перед судом за пол миллиона гривен взятки	Прокуратура Харьковской области направила в суд обвинительный акт относительно бывшего главного ветеринара области и его сообщников, которые получили неправомерную выгоду в сумме более полумиллиона гривен. Как сообщил начальник отдела прокуратуры области Артур Оганнисян, экс-служащему инкриминируют ч.5 ст.27 и ч.5 ст. 368 Криминального Кодекса Украины. Напомним, летом прошлого года начальник ГУ ветеринарной медицины в области требовал от руководства одной из ООО 70 тысяч долларов за выдачу эксплуатационного договора на производство продуктов животного прорисхождения. Посредниками в передаче денег были два сотрудника указанного управления. Один из них вывез бизнесмена в лес, где тот оставил в тайнике часть денег (40 тысяч долларов). Другой соучастник забрал спрятанные деньги, чтобы передать руководителю. Во время следствия в доме чиновника провели обыск, в ходе которого изъяли около 100 тысяч долларов наличными и изделия из золота. Это имущество арестовано судом, как и дом коррупционера, его автомобили и прочее. Дальнейшую судьбу экс-чиновника и его пособников решит суд. Как сообщает пресс-служба прокуратуры, «горе-чиновнику» угрожает до 12 лет лишения свободы с конфискацией имущества.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://glavnoe.ua/news/n174276	24.04.2014
12	Чиновник требовала взятку в 13 тыс. грн. за решение земельного вопроса	Противозаконную деятельность должностного лица Государственной земельной инспекции разоблачили работники УБОП и следственного управления ГУМВД Украины в Харьковской области. Находясь на руководящей должности в одном из районных управлений госземагенства в Харьковской области, 39-летняя женщина требовала и получила от гражданина неправомерное денежное вознаграждение за согласование границ земельных участков, выдачу заключения и согласования проекта землеустройства по отводу в собственность земельных участков. Во время санкционированного обыска по месту жительства подозреваемой сотрудниками милиции были обнаружены и изъяты полученные ею от физического лица 13 000 гривен, сообщает пресс-служба ГУ МВД Украины Харьковской области. По данному факту открыто уголовное производство по ч.4 ст. 368 (принятие предложения, обещания или получения неправомерной выгоды должностным лицом) Уголовного кодекса Украины. Женщине сообщено о подозрении в совершении данного преступления. Ей грозит наказание от 5 до 10 лет лишения свободы с запретом занимать определенные должности или заниматься соответствующей деятельностью на срок до 3 лет со специальной конфискацией и конфискацией имущества.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/chinovnik-trebovala-vzyatku-v-13-tys-grn-za-reshenie-zemelnogo-voprosa	30.04.2014
13	Госслужащего поймали на взятке	Сотрудники сектора ГСБЭП и следственного отдела Московского РО изобличили 40-летнего мужчину, который незаконно получил 5000 гривен. Об этом сообщает пресс-служба ГУ МВД Украины Харьковской области. Такую сумму он требовал от 42-летнего частного предпринимателя за то, что во время проверки его деятельности не обнаружит правонарушений и не привлечет к ответственности. Госслужащий был задержан в его служебном кабинете именно во время получения денег. Вещественные доказательства изъяты. Открыто уголовное производство по ч. 4 ст. 368 (принятие предложения, обещания или получения неправомерной выгоды должностным лицом) Уголовного кодекса Украины, что карается лишением свободы на срок от 5 до 10 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 3-х лет, со специальной конфискацией с конфискацией имущества. В отношении подозреваемого избрана мера пресечения в виде домашнего ареста.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/gossluzhashchego-poymali-na-vzyatke	26.05.2014
14	Работнику центра земельного кадастра сообщено о подозрении в вымогательстве 2 тыс. дол.	Прокуратурой Киевского района Харькова сообщено о подозрении в совершении преступления по ч.2 ст.369 -2 УК Украины (получение неправомерной выгоды за влияние на принятие решения лицом, уполномоченным на выполнение функций государства) работнику Харьковского филиала ГП «Центр государственного земельного кадастра». Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Харькова. Об этом сообщил прокурор района Александр Бударный. «В феврале в правоохранительные органы обратился харьковчанин, который заявил, что работник центра земкадастра требует у него деньги за оформление документов на дачный участок в Чугуевском районе. В случае отказа чиновник угрожал вообще не выдать документы. В конце апреля по результатам негласных следственных действий зафиксирован факт передачи работнику 21000 гривен. Досудебное следствие продолжается», - рассказал прокурор. По его словам, сейчас подозреваемый находится под домашним арестом. Своей вины он не признал, тем не менее, по санкции статьи ему грозит до 5 лет лишения свободы.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/rabotniku-centra-zemelnogo-kadastra-soobshcheno-o-podozrenii-v-vymogatelstve-2-tys-doll	27.05.14
15	На Харьковщине СБУ задержала на взятке чиновника горсовета	Служба безопасности Украины в Харьковской области совместно с областной прокуратурой и областным управлением МВД разоблачили и прекратили противоправную деятельность должностных лиц Купянского городского совета, которые требовали и получали взятки от местных предпринимателей. Об этом "Главному" сообщил руководитель пресс-центра СБУ в Харьковской области Владислав Абдула. По его словам, сотрудники СБУ установили, что должностные лица из аппарата Купянского городского совета, а также подчиненных горсовету подразделений, требуют от частного предпринимателя ежемесячной уплаты 10 тысяч гривен за беспрепятственное предоставление телекоммуникационных услуг населению. В начале июня правоохранители задержали одного из злоумышленников - 36-летнего чиновника во время получения ежемесячной взятки в его служебном кабинете.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://glavnoe.ua/news/n180027	12.06.2014
16	На Харковщине задержали чиновника на взятке	В Харьковской области Служба безопасности Украины совместно с областной прокуратурой и ГУ МВД Украины в Харьковской области разоблачила и прекратила противоправную деятельность должностных лиц Купянского городского совета, которые требовали и получали взятки от местных предпринимателей. Об этом сообщает пресс-центр СБУ в Харьковской области. Сотрудники СБУ установили, что должностные лица из аппарата Купянского городского совета, а также подчиненных горсовету подразделений, требуют от частного предпринимателя ежемесячной уплаты 10 тысяч гривен за беспрепятственное предоставлением телекоммуникационных услуг населению.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/na-harkovshchine-zaderzhali-chinovnika-na-vzyatke	12.06.2014
17	Заместитель начальника одного из Харьковских РОВД «погорел» на взятке	Прокуратура Харьковской области разоблачила в получении неправомерной выгоды заместителя начальника одного из райотделов милиции Харькова. По информации начальника отдела прокуратуры области Константина Ярмака, милиционер требовал от предпринимателя, который занимался реализацией кальянов и аромосумишей для курения, заплатить для беспрепятственного ведения бизнеса. Каждую из четырех торговых точек он «оценил» в 10 тыс. грн. Милиционер был задержан «на горячем» во время получения средств. Вчера, 17 июня, ему объявлено о подозрении в совершении преступления, предусмотренного ч. 3 ст. 368 УК Украины (получение должностным лицом, занимающим ответственное положение, неправомерной выгоды в значительном размере).	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/zamestitel-nachalnika-odnogo-iz-harkovskih-rovd-pogorel-na-vzyatke	18.06.2014
18	Чиновник получил 5 лет лишения свободы за взятку	Приговором Красноградского районного суда 27-летнего бывшего чиновника райгосадминистрации признали виновным по ч. 4 ст. 368 УК Украины (получение должностным лицом, занимающим ответственное положение неправомерной выгоды в крупном размере). Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Харьковской области. Как сообщил прокурор района Андрей Кудревич, экс-чиновнику присудили 5 лет лишения свободы с лишением права занимать должности, связанные с выполнением функций представителя власти или местного самоуправления на 2 года, а также с конфискацией половины принадлежащего ему имущества. Обстоятельства дела: в середине сентября прошлого года чиновник получил от предпринимателя неправомерную выгоду в сумме 40 тыс. грн. За такую «вознаграждение» он обещал посодействовать в положительном решении вопроса по оформлению разрешительных документов на размещение торгового павильона. Взяточника задержали «на горячем». Сейчас приговор суда не вступил в силу, поскольку идет время на апелляционное обжалование.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/chinovnik-poluchil-5-let-lisheniya-svobody-za-vzyatku	19.06.2014
19	На Харьковщине задержали за вымогательство правоохранитея	Служба безопасности Украины прекратила противоправную деятельность сотрудника одного из правоохранительных органов, который требовал неправомерную выгоду от гражданина Украины - фигуранта одного из уголовных производств В начале июня с.г. в Управление СБУ обратился депутат Харьковской области, который сообщил о факте вымогательства у него 10 тысяч долларов США. На электронный адрес приходили письма с требованием оплатить деньги за непривлечение его к уголовной ответственности за совершение правонарушений. Сотрудники СБУ установили, что автором писем является 23-летний милиционер, который не мог влиять на принятие процессуальных решений по этим уголовным производством. Весной с.г. злоумышленник, будучи студентом последнего курса, проходил практику в этом правоохранительном органе и имел доступ к материалам уголовных производств. 26 июня с.г. в Харькове сотрудники СБУ задержали правонарушителя «на горячем» после получения оговоренной суммы.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.objectiv.tv/news3/99712/photo_big.jpg	26.06.2014
20	Начальник районной фининспекции попался на взятке	Прокуратура области разоблачила в получении неправомерной выгоды начальника Государственной финансовой инспекции одного из районов области. Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Харьковской области. Как сообщил начальник второго следственного отдела прокуратуры области Артур Оганнисян, чиновник требовал от начальника одного из райуправлений ветмедицины Харьковщины 8 тыс. грн. За вознаграждение он обещал не отображать в акте ревизии ветлечебницы сумму выявленных убытков. 26 июня чиновника задержали при получении средств в служебном кабинете. Сейчас ему объявлено о подозрении в совершении преступления, предусмотренного ч. 3 ст. 368 УК Украины (получение неправомерной выгоды должностным лицом).	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/nachalnik-rayonnoy-fininspekcii-popalsya-na-vzyatke	27.06.2014
21	На Харківщині міліціонер-практикант вимагав від депутата 10 тис. дол.	На Харківщині затримано 23-річного правоохоронця, який вимагав від фігуранта однієї з кримінальних справ 10 тисяч доларів – “за непритягнення до відповідальності”. Про це повідомив начальник прес-центру УСБУ в Харківській області Владислав Абдула.“На початку червня в УСБУ звернувся депутат Харківської облради, який заявив про вимагання у нього 10 тисяч доларів США. На його електронну адресу надходили листи з вимогою заплатити за непритягнення до кримінальної відповідальності за вчинення правопорушень. Встановлено, що автор листів – 23-річний правоохоронець. Навесні, бувши ще студентом останнього курсу вузу, він проходив практику в цьому правоохоронному органі і мав доступ до матеріалів кримінальних проваджень. Утім, він ніяк не міг впливати на прийняття процесуальних рішень за цими провадженнями. Правопорушника затримано відразу після отримання обумовленої суми “, – зазначив Абдула. За його словами, затриманому повідомлено про підозру у вчиненні злочину за статтею “Зловживання впливом”, санкція якої – до п’яти років ув’язнення.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nikorupciji.org/2014/07/02/na-harkivschyni-militsioner-praktykant-vymahav-vid-deputata-10-tys/	02.07.2014
22	Взятка за открытие водительской категории будет стоить чиновнику трех лет лишения свободы	Приговором Первомайского районного суда 42-летнего начальника центра предоставления услуг, связанных с использованием автотранспортных средств, признано виновным по ч. 2 ст. 368 УК Украины (получение должностным лицом взятки в крупном размере). Чиновнику присудили 3 года тюрьмы с лишением права занимать должности, связанные с выполнением организационно-распорядительных и административно-хозяйственных функций в органах государственной власти и местного самоуправления, на 3 года, - рассказал Харьковский межрайонный прокурор по надзору за соблюдением законов в транспортной сфере Станислав Муратов. В течение марта-апреля прошлого года чиновник получил от мужчины неправомерную выгоду в сумме 4 тыс. 800 грн. За такое «вознаграждение» он обещал посодействовать в открытии водительской категории «СЭ». Взяточника задержали «на горячем». Сейчас приговор суда не вступил в силу, поскольку идет время на апелляционное обжалование, сообщили в пресс-службе прокуратуры Харьковской области.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://atn.ua/obshchestvo/vzyatka-za-otkrytie-voditelskoy-kategorii-budet-stoit-chinovniku-treh-let-lisheniya	11.07.2014

ІІ. Інформування населення про заходи щодо запобігання та протидії корупції

№ п\п	Назва	Зміст	Вихідні дані	дата	автор
1	«Коммерция» в СБУ по-харьковски	Про коррупцию в правоохранительных органах	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kraina.name/articles/korrupciya/3966-kommerciya-v-sbu-po-harkovski/	28.02.2013		Лившиц Федор
2	Інформування про заходи протидії корупції в Харкіській області	Міністерство доходів інформує у межах заходів протидії корупції розпочали свою роботу Комісія з проведення перевірки дотримання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», "Пульс" Міністерства доходів і зборів України.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kh.minrd.gov.ua/	квітень 2014
3	Харківська міліція очищає власні лави від порушників Закону	Керівництвом МВС України поставлені завдання щодо рішучого викоренення фактів хабарництва та корупції серед працівників органів внутрішніх справ. Завдяки вжитим заходам, організованим та проведеним силами Управління внутрішньої безпеки в Харківській області ДВБ МВС України, протягом двох останніх місяців було встановлено декількох співробітників міліції, що займалися отриманням неправомірної вигоди з громадян.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/kharkiv/uk/publish/article/112589	22.04. 2014
4	Звернення очільника харківської міліції Анатолія Дмитрієва щодо вступу громадян на службу в батальйони «Харків» та «Слобожанщина»	Звернуто увагу на обов’язкову відповідність особи з числа добровольців на посади рядового і молодшого начальницького складу батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Харків» та «Слобожанщина» МВС України в Харківській області положенням Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року № 3206-VI.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/kharkiv/uk/publish/article/111585	23.04. 2014
5	Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік : додаток до закону України «Про заходи запобігання і протидії корупції» від 7 квіт. 2011 р. № 3206	У статті було розглянуто питання оформлення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Звернуто увагу на необхідності інформування одержаних доходів (нарахованих) з усіх джерел в Україні декларантом та членами його сім’ї; про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним тощо.	Міліція України : щомісяч. інформ.-попул. та наук.-практ. ілюстр. журн. / співзасн. МВС України та Держ. ощад. банк України. - 2014. - № 3/4. - C. 31 - 34.	24.04. 2014
6	Наука и практика против коррупции	Международная научно-практическая конференция "Уголовно-правовые и криминологические принципы противодействия коррупции в Украине".	Харьковские известия : газ. Харьк. гор. совета. - 2014. - 24 апреля (№ 50). - С.6. ; Вечерний Харьков № 133 (10104)	24.04. 2014
7	Сергей Гусаров: "Вопросы противодействия коррупции не имеют национальности"	В выступлении были рассмотрены уголовно-правовые и криминалистические принципы противодействия коррупции в Украине. Автор обратил особое внимание на общественную угрозу указанного явления и его разрушительное влияние на деятельность органов власти и местного самоуправления.	Вечерний Харьков : газ. / учредитель Харьк. обл. общ. орг. Фонд "Новая регион. политика". - 2014. - 26 апреля (№ 46). - С.4.	26.04. 2014
8	Інформування головного управління Пенсійнго фонду України в Харківській області про стан протидії корупції	15 липня 2014 року в головному управлінні проведено засідання колегії про роботу органів Пенсійного фонду України в Харківській області за 1 півріччя 2014 року щодо виконавської дисципліни, виконання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», про розвиток персоналу в органах Пенсійного фонду України.	[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kharkov-pfu.gov.ua/	15.07. 2014

ІІІ. Публікації у наукових виданнях

№п\п	Автор	Назва			Форма реалізації	Вихідні дані
1	Кравченко, В.		Запобіжні заходи - гарантія внутрішньої безпеки в органах прокуратури	Стаття		Вісник прокуратури : загальнодерж. юридич. вид. / засн. Ген. прокуратура України; Нац. ун-т "Юридич. акад. України ім. Я. Мудрого; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - 2014. - № 2. - С. 6-16.
2	Юлдашев, С.		Ефективна боротьба з корупцією як запорука правопорядку, демократії та дотримання прав людини	Стаття		// Вісник прокуратури : загальнодерж. юридич. вид. / засн. Ген. прокуратура України; Нац. ун-т "Юридич. акад. України ім. Я. Мудрого; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - 2014. - № 5. - С. 32-37.
3	Шапченко, С.		Імплементація у національне законодавство положень Конвенції ООН проти корупції: правові та правозастосовні аспекти	Стаття		// Вісник прокуратури : загальнодерж. юридич. вид. / засн. Ген. прокуратура України; Нац. ун-т "Юридич. акад. України ім. Я. Мудрого; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - 2014. - № 5. - С. 38-47.
4	Невмержицький, Є		Корупція в Україні: проблеми посилення протидії	Стаття		// Право України : юрид. журн. / засн. Нац. акад. прав. наук України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, НУ "Юрид. акад. ім. Ярослава Мудрого" та ін. - 2014. - № 1. - С. 298-309.
5	Харківський національний університет внутрішніх справ (50 учасників)		Актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції :	Тези доповідей		зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 23 трав. 2014 р.) : [у 2 т.] / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ, Кримінол. асоц. України. - Т. 2. - 260 с.
6	Лисенко, В.О.		Запобігання злочинам корупційної спрямованості у державній кримінально-виконавчій службі України	Дисертаційне дослідження		дис. ... канд. юрид. наук / 12.00.08, В.О. Лисенко. – Х., 2014. - 246 с.
7	Теличкін, І.О.		Запобігання злочинам серед працівників в органах внутрішніх справ України: міжнародні стандарти у національно-правовому вимірі :	Дисертаційне дослідження		дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / І.О. Теличкін. - Х., 2014. - 219 с.
8	Лисенко, В.О.		Запобігання злочинам корупційної спрямованості у державній кримінально-виконавчій службі України	Автореферат дисертаційного дослідження		автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / В.О. Лисенко. - Х., 2014. - 19 с.
9	Томкіна, О.		Принцип доброчесності державної влади: постановка проблеми	Стаття		Вісник Національної академії правових наук України : зб. наук. пр. / засн. Президія Нац. акад. пр. наук України, НУ "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". - 2014. - № 1. - С. 65 - 74.
10	Кіселичник, В.		Окремі проблеми кваліфікації адміністративного корупційного правопорушення за ст. 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення	Стаття		Вісник прокуратури : загальнодерж. юридич. вид. / засн. Ген. прокуратура України; Нац. ун-т "Юридич. акад. України ім. Я. Мудрого; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - 2014. - № 4. - С. 76-84.
11	Лагода, К.О.		Характеристика окремих факторів невиконання судових рішень	Стаття		Вісник Кримінологічної асоціації України : зб. наук. праць / засн. Харків. нац. ун-т внутр. справ. - 2014. - № 6. - С. 219-226.