З а т в е р д ж е н о
рішенням обласної ради
від 31 січня 2006 року (13-4-рр)
(XXXVI сесія IVскликання)
П Р О Г Р А М А
розвитку земельних
відносин
у Харківській області
на 2001-2006 роки
( назва програми в редакції рішення від 31.01.2006 р. № 13-IV (13-4-рр)
ЗМІСТ
|
|
Вступ |
3 |
|
|
Земельний фонд Харківської області |
3 |
|
І. |
Охорона земель |
4 |
|
1.1. |
Моніторинг земель |
5 |
|
1.2. |
Захист земель від водної ерозії |
6 |
|
1.2.1. |
Зменшення розораності ґрунтів |
7 |
|
1.2.2. |
Дотримання ґрунтозахисних сівозмін |
7 |
|
1.2.3. |
Впровадження енергозберігаючих систем землеробства з контурно-меліоративною організацією території |
7 |
|
1.2.4. |
Впровадження агролісомеліоративних заходів |
9 |
|
1.2.5. |
Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд та їх ремонт |
10 |
|
1.2.6. |
Використання земель водного фонду та водоохоронних зон |
11 |
|
1.3. |
Захист земель від підтоплення і зсуву |
11 |
|
1.4. |
Забезпечення контролю по охороні та використанню земель |
12 |
|
1.5. |
Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель |
12 |
|
ІІ |
Ведення державного земельного кадастру |
13 |
|
2.1. |
Створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру (АСВДЗК) |
14 |
|
2.2. |
Розробка земельно-кадастрових планів місцевих рад і планів земельно-господарського устрою населених пунктів |
16 |
|
2.3. |
Формування землеволодінь і землекористувань новостворених сільськогосподарських підприємств |
17 |
|
2.4. |
Ґрунтове обстеження сільськогосподарських угідь |
17 |
|
2.5. |
Грошова оцінка земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів |
18 |
|
2.6. |
Інвентаризація земель |
19 |
|
2.7. |
Розмежування земель державної і комунальної власності |
20 |
|
2.8. |
Виготовлення державних актів на право приватної власності на землю, в тому числі взамін сертифікатів |
21 |
|
ІІІ |
Кадрове забезпечення, підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів Харківського обласного управління земельних ресурсів |
22 |
|
IV |
Механізм реалізації Програми |
23 |
|
V |
Фінансове забезпечення Програми |
24 |
|
VI |
Очікувані результати |
24 |
ВСТУП
Сучасна земельна реформа в Україні є важливою складовою частиною загальнодержавної економічної реформи, яка направлена на структурну перебудову засад господарювання, що має забезпечити формування конкурентного ринкового середовища в усіх сферах економіки, захист прав учасників економічних відносин.
Земельна реформа зумовила підвальні структурні зміни у формах власності й землекористування, значно збільшилася кількість власників і землекористувачів земельних ділянок, що потребує виконання великого обсягу обґрунтувань, технічних розрахунків, виготовлення картографічних матеріалів, юридичного посвідчення прав на земельні ділянки, державної реєстрації і вимагає докорінних змін у земельних правовідносинах та належного фінансування.
Головне завдання полягає в тому, щоб за допомогою правових норм, фінансово-економічних важелів забезпечити проведення робіт по землеустрою, створити автоматизований державний банк даних про власників землі і землекористувачів, економічний стан, напрями і структуру використання земельних ресурсів, підвищити відповідальність усіх суб’єктів господарювання на землі за раціональне і ефективне їх використання та якісний склад ґрунтів, створити умови для їх морального і матеріального зацікавлення у проведенні заходів щодо охорони і відтворення родючості ґрунтів.
Ефективне вирішення проблем радикального
поліпшення природокористування й охорони довкілля, на нинішньому етапі
неможливе без виваженої і послідовної політики у цій сфері, чітко
організованого виконання намічених програм, планів та конкретних заходів,
дійового контролю за ходом їх реалізації і цільовим використанням бюджетних
коштів. При цьому повинна бути застосована гнучка система стимулюючих
(фінансово-економічних) і примусових (адміністративних) важелів та інструментів
впливу на власників землі і землекористувачів, від яких насамперед і залежить
ефективне використання національного багатства – земельних ресурсів.
Сучасний стан розвитку земельних відносин в області вимагає розробки прогнозів та програм стратегічного характеру.
Програма розвитку земельних відносин в Харківській області на 2001-2005 роки розроблена обласним управлінням земельних ресурсів відповідно до Указу Президента України «Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки» від 30.05.2001р. і має наступні напрями:
1. Забезпечення подальшого розвитку відносин власності на землю та удосконалення їх у сільськогосподарському виробництві;
2. Подальше реформування земельних відносин у містах та інших населених пунктах, розвиток ринку землі;
3. Розвиток кредитування під заставу землі, в тому числі іпотечного кредитування, удосконалення порядку справляння плати за землю;
4. Удосконалення порядку ведення державного земельного кадастру, моніторингу та оцінки земель, землевпорядне забезпечення проведення земельної реформи;
5. Охорона та раціональне використання земель, підвищення ефективності державного управління земельними ресурсами.
Ґрунтозахисна та енергозберігаюча спрямованість заходів, стосовно використання земельних ресурсів і розвитку земельних відносин, повинна привести до запровадження в усіх галузях та сферах економіки раціонального екологоврівноваженого й екологобезпечного землекористування.
Харківська область розташована в північно-східній частині України на території двох природних зон – лісостепу і степу в межах водорозділу басейнів Дону і Дніпра.
Територія області складає 31,4 тис. км 2, що становить 5,2 % від площі України. В адміністративно-територіальному відношенні область розподілена на 27 районів та 7 міст обласного значення.
Землі області простягаються з півночі на південь більш ніж на 210 км, із заходу на схід – на 230 км. На півночі її межі співпадають з кордоном України. Тут вона межує з Бєлгородською областю Російської Федерації. З заходу межує з Сумською та Полтавською областями, з півдня – з Дніпропетровською, зі сходу – з Донецькою і Луганською областями.
За характером рельєфу територія області являє собою хвилясту рівнину, помірно розчленовану долинами річок. Північна частина підвищена і має нахил на південний захід, до ріки Дніпра, і на південний схід, до ріки Сіверський Донець. Основні простори області займають високі міжрічкові вододіли – корінні плато. Вони порізані балками і ярами. Це зумовлює розвиток ерозійних процесів, особливо в лісостеповій зоні.
На території області налічується біля 120 річок і більш ніж 960 струмків. Під час весняних повеней і дощових паводків у річки поступає значна кількість розмитих ґрунтів і порід.
Та обставина, що Харківська область лежить в межах двох природних зон, наклала певний відбиток на характер її ґрунтового покриву. У північній (лісостеповій) частині області розповсюджені чорноземи глибокі, сірі, темно-сірі опідзолені та реградовані ґрунти, чорноземи опідзолені та деградовані. У ґрунтовому покриві степової зони переважають чорноземи звичайні та чорноземи звичайні глибокі.
Земельний фонд Харківської області за станом на 1 січня 2001 року складає 3141,8 тис.га, з них 2423,8 тис.га (або 77,2 відсотка) займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі рілля - 1953,3 тис.га, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель. В структурі сільгоспугідь рілля складає 80,6 відсотки, багаторічні насадження – 2,0, сіножаті – 4,8, пасовища – 12,5 відсотки.
Площа лісових та дерево-чагарникових насаджень складає 400,9 тис.га, у тому числі полезахисних лісосмуг 26,7 тис.га. Загальна лісистість області з урахуванням усіх захисних лісових насаджень складає 12,8 відсотки.
Під забудованими землями зайнято 118,3 тис.га (3,8%), болотами – 30,3 (1,0%), іншими землями – 33,6 тис.га (1,1%). Територія суші складає 3081,9 тис.га або 98,1 відсотків від загальної площі області. Під водою зайнято 60,0 тис.га (1,9%), у тому числі під водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами - 46,1 тис.га.
Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 2064,8 тис.га або 65,7 відсотка від загальної площі області, у тому числі в сільськогосподарських товариств – 29,1, сільськогосподарських кооперативів – 9,4, інших недержавних підприємств – 18,6, державних сільськогосподарських підприємств - 5,4 відсотка.
У власності і користуванні громадян знаходиться 468,1 тис.га земель, у тому числі наданих для ведення селянського (фермерського) господарства – 105,6 тис.га, товарного сільськогосподарського виробництва – 52,4 тис.га, особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель – 208,7 тис.га.
Підприємства, організації, установи промисловості, транспорту, зв'язку, оборони займають 119,7 тис.га, що становить 3,8 відсотка від площі області.
Землі державної власності, які не надані у власність і користування (землі запасу, резервного фонду та загального користування) займають 142,3 тис.га, у тому числі загального користування – 89,8 тис.га. Крім того, налічується 8,2 тис.га земель запасу, резервного фонду населених пунктів та загального користування, що надані у тимчасове користування землекористувачам та власникам землі.
У державній власності знаходиться 1395,8 тис. га (44,4%), у приватній – 1746 тис. га (55,6%).
Площа земельного фонду в розрахунку на 1 мешканця області становить 1,07га, в тому числі сільськогосподарських угідь 0,84га, з них ріллі – 0,66га (по Україні відповідно 1,21; 0,84 та 0,66га).
I. ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ
Основна мета охорони земель – це впровадження правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на відтворення та підвищення родючості грунтів, захист від шкідливих антропогенних впливів.
Земля – специфічний вид матеріальних ресурсів є базисом, головним засобом виробництва в сільському господарстві, сховищем природних багатств, носієм інфраструктури, врешті-решт – годувальницею всього людства.
Продуктивні землі цілком справедливо відносять до унікальних природних і виробничих ресурсів. Саме вони, на відміну від інших природних ресурсів, за умов раціонального та екологічно виваженого використання здатні фізично не зменшуватися і не втрачати своєї родючості.
Еколого-економічний підхід відповідає вимогам основного економічного принципу господарювання - досягнення найвищої економічної ефективності виробництва при мінімальних затратах ресурсів і коштів, а також основного екологічного принципу – забезпечення раціонального використання природних ресурсів, зведення до мінімуму шкоди, яка завдається суспільству і навколишньому природному середовищу функціонуванням того чи іншого підприємства, виробництва тощо. Раціональне використання земельних ресурсів веде до підвищення ефективності матеріального виробництва. Тобто має забезпечити екологічну безпечність і економічну ефективність виробничо-господарських і науково-технічних рішень в агропромисловому виробництві.
Заходи по охороні земель перш за все передбачають:
· отримання інформації про стан земель (моніторинг земель);
· захист земель від водної ерозії;
· захист земель від підтоплення і зсувів;
· контроль по охороні та використанню земель;
· економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель.
1.1. Моніторинг земель
На виконання «Положення про державну систему моніторингу довкілля», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 та «Положення про моніторинг земель», яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 року № 661 в області необхідно впровадити систему моніторингу земель.
На сьогоднішній день відсутні надійні дані про зміни в площах еродованих ґрунтів та їхньому просторовому розподілу.
Геохімічні обстеження території Харківської області виявили ареали ґрунтів із вмістом важких металів, що у декілька разів перевищують допустимі норми. Присутність легкодоступної форми важких металів у ґрунті, а також постійне надходження їх з атмосфери обумовлюють значне накопичення забруднювачів у рослинницькій та тваринницькій продукції.
Значне забруднення природного середовища та ґрунтів відбувається головним чином під впливом промислових, господарчо-побутових стічних вод і стоків з тваринницьких комплексів.
Аналіз екологічного стану земельних ресурсів Харківської області, навіть на основі далеко неповних даних, відкриває цілий ряд негативних моментів, які є результатом нераціонального їх використання, та відсутності належної уваги до своєчасного виявлення відхилень від норми, тобто відсутності екологічного контролю.
Серед негативних факторів впливу на земельні ресурси області, які потребують постійного контролю слід визначити такі:
· ерозія ґрунтів, не зменшується, а навпаки - є підстави констатувати її зростання;
· техногенне забруднення ґрунтів важкими металами – явище відносно нове, яке веде до забруднення рослинницької та тваринницької продукції і ґрунтових вод і підвищенню захворюваності населення;
· вторинне осолонцювання та накопичення забруднювачів у ґрунтах при їх зрошенні стічними водами великих промислових центрів та тваринницьких комплексів.
На перший погляд вказані процеси існують окремо і не пов’язані один з одним, але в умовах проведення земельної реформи загальним знаменником стає ціна на землю або оподаткування землевласників.
В цьому зв’язку названі проблеми потребують постійного контролю, прогнозу їх розвитку і розробки управлінських заходів по їх усуненню чи призупиненню, тобто моніторингу.
Моніторинг включає три основні задачі:
1. Інформаційна – забезпечення систематичною, повною і оперативною інформацією про екологічний стан земельних ресурсів.
2. Прогнозна – відпрацювання найближчого і перспективного прогнозу змін земельних ресурсів.
3. Управлінська – надання рекомендацій, пропозицій для відпрацювання управлінських рішень щодо раціонального землекористування.
Головним завданням моніторингу земельних ресурсів і мережі його виконавців є створення бази об’єктивної інформації для оцінки стану, в якому перебувають земельні ресурси, та обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на його стабілізацію або покращення.
Оцінка екологічного стану земель – це складний процес, що включає декілька обов’язкових етапів: збирання інформації за спеціальним переліком показників, створення банку даних, аналіз і обробка інформації, порівняння фактичних параметрів з нормативними, групування земель за категоріями згідно нормативів (районування), розробка мір реагування, адекватних екологічному стану земель з визначенням площ.
Основними заходами реалізації програми з моніторингу земель є:
· створення обласної системи та програми ведення моніторингу земель;
· створення бази даних та карти деградації ґрунтів Харківської області;
· розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) заходів з усунення деградації;
· проведення спостережень та оцінки стану земель базових господарств, створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи моніторингу.
Система моніторингу земель є державним заходом і потребує бюджетного фінансування в сумі 450 тис.грн. на період до 2005 року. Для виконання цих робіт залучається інститут ґрунтознавства ім. Соколовського.
1.2. Захист земель від водної ерозії
Внаслідок інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території області досягло 77,1 відсотка, а розораність сільськогосподарських угідь складає 80,6 відсотка.
Сільськогосподарське освоєння території області в порівнянні із земельними фондами країни та провідних держав світу надзвичайно високі. Так, сільськогосподарське освоєння України складає 69,4 відсотка, а розораність території – 59,6 відсотка. Освоєння земельних ресурсів країн Європи складає в середньому 53%-65%, а розораність території – 26%-30%.
Дані про використання земельного фонду області, України та деяких держав світу наведені в таблиці №1.
Таблиця № 1
Використання земельного фонду в Харківській області, Україні та деяких країнах світу.
|
Область, країна |
Всього земель, млн га |
Площа с.-г. угідь, млн га |
С.-г. освоєння тери-торії, % |
Рілля, млн га |
Розора-ність терито-рії, % |
Розора-ність с.-г. угідь % |
Сіножаті та пасовища |
|
|
Площа, млн га |
% до площі с.-г. угідь |
|||||||
|
Харківська |
3,1 |
2,4 |
77,1 |
1,95 |
68,8 |
80,6 |
0,4 |
17,3 |
|
Україна |
60,4 |
41,9 |
69,4 |
33,3 |
59,6 |
85,9 |
7,5 |
17,9 |
|
Росія |
1707,5 |
219,6 |
12,9 |
130,0 |
7,8 |
60,6 |
75,0 |
34,2 |
|
США |
936,4 |
426,9 |
45,6 |
185,0 |
19,8 |
43,5 |
239,2 |
56,0 |
|
Канада |
997,1 |
73,4 |
7,4 |
45,4 |
4,6 |
61,9 |
27,9 |
38,0 |
|
Франція |
55,2 |
30,2 |
53,0 |
18,3 |
32,1 |
60,6 |
10,6 |
35,1 |
|
Польща |
32,3 |
18,7 |
57,9 |
14,3 |
44,3 |
76,5 |
4,1 |
21,9 |
|
Англія |
24,5 |
17,1 |
69,8 |
5,9 |
24,1 |
34,5 |
11,1 |
64,9 |
|
Німеччина |
35,7 |
17,3 |
48,5 |
11,8 |
33,1 |
68,2 |
5,3 |
30,6 |
Наслідком високого господарського освоєння земельного фонду, без належних заходів щодо його охорони та відтворення як виробничого ресурсу й важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу продовольчій безпеці області.
Найбільшу загрозу та руйнівний вплив ґрунтам Харківської області завдають площинна та лінійна водна ерозія.
Основні напрямки в боротьбі з водною ерозією передбачені земельним законодавством, рядом наукових розробок з цих питань та цією Програмою, а саме:
1.2.1. Зменшення розораності ґрунтів
В процесі екстенсивного розвитку сільського господарства за роки радянської влади до ріллі були залучені малопродуктивні і еродовані землі, які на сьогодні складають більше 45% від всіх орних земель.
В наслідок великих затрат і низької врожайності на цих землях значно знижена продуктивність, а в результаті ерозії ґрунтів ми втрачаємо орну землю, луки, водоймища.
До 2010 року, відповідно до Комплексної програми розвитку сільського господарства Харківської області у 2001-2005 роках та на період до 2010 року, передбачається скоротити розораність земельного фонду Харківської області на 429 тис.га.
Першочерговими заходами по охороні земель на 2001-2005 роки передбачено консервацію еродованих земель на площі 56тис.га. (Таблиця №2).
Землі, що виводяться із орних угідь використовують для довгострокового залуження багаторічними бобово-злаковими травосумішами, тобто набором рослин, наближеним до природних фітоценозів.
Природні кормові угіддя (сіножаті, пасовища) необхідно використовувати в системі сінокосо- і пасовищезмін.
1.2.2. Дотримання грунтозахисних сівозмін
В результаті проведення земельної реформи, створення нових агроформувань порушені раніше введені і освоєні сівозміни.
Першочерговим завданням є запровадження науково-обґрунтованих сівозмін з диференційованим підходом щодо використання ріллі.
Перш за все рілля розподіляється за типом її використання на дві еколого-технологічні групи.
До першої групи необхідно віднести землі з ухилом до 3о , технологічно придатні для впровадження зернопросапних сівозмін, з вирощуванням просапних культур та застосуванням інтенсивних технологій.
У другій еколого-технологічній групі – землі з ухилом більше 3о зі слабо-, середньозмитими ґрунтами. Такі землі використовуються в ґрунтозахисних сівозмінах з повним виключенням просапних культур, тобто під культури суцільної сівби і багаторічні трави.
Необхідними умовами впровадження сівозмін та підвищення родючості ґрунтів є контурно-меліоративна організація території.
1.2.3. Впровадження енергозберігаючих систем землеробства
з контурно-меліоративною організацією території
Основним напрямом з охорони земель, економії енергоресурсів, впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, обліку земель, контролю за їх використанням на сучасному етапі розвитку земельних відносин є формування територій новостворених сільгосппідприємств з оновленням планово-картографічних матеріалів і на їх основі складання проектів землеустрою сільськогосподарських підприємств з контурно-меліоративною організацією території.
Проект землеустрою являється основним правовим і технічним документом, який забезпечує раціональне використання і охорону земель та вирішує питання організації території та сівозмін, обмеження по використанню земель та впровадження енергозберігаючих ґрунтозахисних технологій. На виконання цих робіт на період до 2005 року Програмою передбачено фінансування в розмірі 10000 тис.грн., здебільшого за кошти замовників.
Розробку таких проектів передбачається виконати на протязі 2002-2005 років. (Таблиця № 3 ).
|
№ п/п |
Назва адмін. району |
Площа ріллі піддана водній ерозії, тис. га |
Всього підлягає кон-сервації |
у тому числі по рокам |
||||
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
1 |
Балаклійський |
49,2 |
2,5 |
0,1 |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
|
2 |
Барвiнкiвський |
57,4 |
6,0 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
|
3 |
Близнюківський |
68,7 |
4,2 |
0,2 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
4 |
Богодухiвський |
26,7 |
2,1 |
0,1 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
5 |
Борiвський |
34,2 |
1,9 |
0,8 |
0,4 |
0,3 |
0,2 |
0,2 |
|
6 |
Валкiвський |
26,8 |
1,7 |
0,1 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
|
7 |
В.Бурлуцький |
35,5 |
1,7 |
0,1 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
|
8 |
Вовчанський |
48,9 |
3,2 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
|
9 |
Дворічанський |
35,5 |
2,8 |
0,1 |
0,6 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
|
10 |
Дергачівський |
24,5 |
1,9 |
0,0 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,4 |
|
11 |
Зачепилівський |
10,9 |
0,6 |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
12 |
Змiiвський |
21,2 |
1,7 |
0,1 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
|
13 |
Золочiвський |
33,4 |
0,8 |
0,0 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
|
14 |
Iзюмський |
37,8 |
2,7 |
0,1 |
0,6 |
0,7 |
0,6 |
0,7 |
|
15 |
Кегичiвський |
25,4 |
0,4 |
0,2 |
0,1 |
0,0 |
0,1 |
0,0 |
|
16 |
Коломацький |
9,6 |
0,4 |
0,0 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
17 |
Красноградський |
27,6 |
1,9 |
0,0 |
0,5 |
0,4 |
0,5 |
0,5 |
|
18 |
Краснокутський |
17,2 |
0,8 |
0,0 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
|
19 |
Куп`янський |
49,8 |
4,6 |
0,2 |
1,1 |
1,1 |
1,1 |
1,1 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
20 |
Лозiвський |
39,5 |
2,4 |
0,1 |
0,6 |
0,5 |
0,6 |
0,6 |
|
21 |
Н.Водолазький |
41,6 |
2,9 |
0,2 |
0,7 |
0,7 |
0,6 |
0,7 |
|
22 |
Первомайський |
41,5 |
3,2 |
0,0 |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
|
23 |
Печенiзький |
12,9 |
0,4 |
0,0 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
24 |
Сахновщинський |
37,0 |
1,8 |
0,6 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
|
25 |
Харкiвський |
33,1 |
1,4 |
0,0 |
0,3 |
0,4 |
0,3 |
0,4 |
|
26 |
Чугуiвський |
21,8 |
0,6 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
|
27 |
Шевченкiвський |
28,0 |
1,4 |
1,0 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
По області |
895,7 |
56,0 |
6,0 |
12,5 |
12,5 |
12,5 |
12,5 |
|
Таблиця № 3
Розробка проектів землеустрою
з контурно – меліоративною організацією території
сільськогосподарських підприємств
|
№ п/п |
Назва адміністративного району |
Кількість господар. |
Термін розробки проектів землеустрою |
|||
|
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
|||
|
1 |
Балаклійський |
26 |
7 |
10 |
5 |
4 |
|
2 |
Барвінківський |
27 |
7 |
10 |
6 |
4 |
|
3 |
Близнюківський |
29 |
8 |
10 |
7 |
4 |
|
4 |
Богодухівський |
30 |
9 |
10 |
6 |
5 |
|
5 |
Борівський |
35 |
10 |
10 |
10 |
5 |
|
6 |
Валківський |
26 |
6 |
8 |
7 |
5 |
|
7 |
В-Бурлуцький |
22 |
6 |
7 |
5 |
4 |
|
8 |
Вовчанський |
42 |
10 |
13 |
12 |
7 |
|
9 |
Дворічанський |
22 |
6 |
6 |
6 |
4 |
|
10 |
Дергачівський |
23 |
7 |
7 |
5 |
4 |
|
11 |
Зачепилівський |
24 |
7 |
8 |
6 |
4 |
|
12 |
Зміївський |
13 |
3 |
4 |
4 |
2 |
|
13 |
Золочівський |
24 |
6 |
8 |
6 |
4 |
|
14 |
Ізюмський |
31 |
8 |
9 |
8 |
6 |
|
15 |
Кегичівський |
19 |
4 |
5 |
6 |
4 |
|
16 |
Коломацький |
10 |
2 |
3 |
3 |
2 |
|
17 |
Красноградський |
20 |
5 |
6 |
5 |
4 |
|
18 |
Краснокутський |
48 |
12 |
15 |
12 |
9 |
|
19 |
Куп`янський |
30 |
7 |
8 |
9 |
6 |
|
20 |
Лозівський |
44 |
9 |
12 |
14 |
9 |
|
21 |
Нововодолазький |
26 |
6 |
8 |
6 |
6 |
|
22 |
Первомайський |
27 |
7 |
7 |
8 |
5 |
|
23 |
Печенізький |
6 |
1 |
3 |
1 |
1 |
|
24 |
Сахновщинський |
27 |
7 |
9 |
6 |
5 |
|
25 |
Харківський |
13 |
4 |
4 |
3 |
2 |
|
26 |
Чугуєвський |
23 |
5 |
7 |
7 |
4 |
|
27 |
Шевченківський |
27 |
6 |
9 |
8 |
4 |
|
|
Всього |
694 |
175 |
216 |
181 |
123 |
1.2.4. Впровадження агролісомеліоративних заходів
Полезахисні лісові смуги та інші захисні лісові насадження являються основою надійного захисту земель від ерозії, зменшення стоку води та накопичення вологи в ґрунті.
Створення системи агролісомеліоративних заходів (тобто створення полезахисних і стокорегулюючих лісових смуг, захисних лісових насаджень на невгіддях, реконструкція діючих захисних лісових насаджень) є складовою частиною проекту землеустрою з контурно-меліоративною організацією території.
Загальні обсяги створення лісових насаджень на 2001-2005 роки по Харківській області наведено в таблиці № 4.
Вартість робіт по впровадженню в життя агролісомеліоративних заходів складає 1700 тис.грн.
Таблиця № 4
Обсяги створення захисних лісових насаджень
по Харківській області на 2001-2005 роки
|
№ п/п |
Показники |
Всього, га |
в т.ч. по роках, га |
|||
|
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
Загальні обсяги створення захисних лісових насаджень |
4004,0 |
973,0 |
984,0 |
1002,0 |
1045,0 |
|
1 |
Обсяги створення лісових смуг по берегах річок |
1283,0 |
274,0 |
293,0 |
330,0 |
386,0 |
|
2 |
Обсяги полезахисних і стокоре-гулюючих лісових смуг |
450,0 |
105,0 |
108,0 |
114,0 |
123,0 |
|
3 |
Обсяги створення захисних лісових насаджень на невгіддях |
1819,0 |
451,0 |
451,0 |
451,0 |
466,0 |
|
4 |
Обсяги реконструкції захисних лісових насаджень |
452,0 |
143,0 |
132,0 |
107,0 |
70,0 |
1.2.5. Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд
та їх ремонт
На території Харківської області широке розповсюдження має водна ерозія, яка проявляється в різних видах. Ґрунт на схилах руйнується поверхневим змивом. При інтенсивній лінійній ерозії на схилових пасовищах спостерігається зростання площі ярів. В області більше 23 тис. га цінних угідь зруйновано ярами, виносами з ярів, замулюються заплави, річки та ставки.
В комплексі протиерозійних заходів значне місце займають гідротехнічні споруди: водовідвідні вали і канави, водозатримуючі вали, вали-тераси, водоскидні споруди та протиерозійні ставки.
В області за останні 30 років було побудовано водозатримуючих валів – 518,6 км, гідротехнічних споруд - 109 шт., протиерозійних ставків 107 шт. на загальну суму 129 млн. грн. Вказані споруди потребують ремонту, а також є необхідність будівництва нових протиерозійних споруд та проведення інших ґрунтозахисних заходів.
Розрахунок потреби в коштах для надійного захисту земель від ерозії приведений в таблиці № 5.
Види робіт |
Всього тис.грн |
в тому числі по роках |
||||
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1.Будівництво гідротехнічних протиерозійних споруд і ремонт гідротехнічних протиерозійних споруд. |
6000 |
1200 |
1200 |
1200 |
1200 |
1200 |
1.2.6. Використання земель водного фонду та водоохоронних зон
Землі водного фонду являються землями з особливим режимом використання (ст.ст.78,79 Земельного кодексу України, ст.ст.85,86,88 Водного кодексу України). Водоохоронні зони встановлюються ст.87 Водного кодексу України.
Майже всі водні об’єкти області не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг, наявність яких вимагається Водним кодексом України, що порушує сприятливий режим водних об’єктів, призводить до їх засмічення та забруднення, а також до заболочення заплавних земель.
Проблема створення водоохоронних зон і прибережних смуг загострюється в зв’язку із загальним погіршенням стану річок і водоймищ, обмеженням коштів на їх утримання, активізацією індивідуального будівництва, автозаправних станцій тощо.
Обсяги створення лісових смуг по берегах річок враховані в таблиці №4.
1.3. Захист земель від підтоплення і зсуву
На території Харківської області мають місце такі негативні явища, як підтоплення і зсуви ґрунтів. В області зареєстровано 460 підтоплених населених пунктів із загальною площею підтоплення близько 6000 га. Найбільш підтопленими за кількістю населених пунктів є такі райони області: Сахновщинський – 59 населених пунктів, Лозівський – 38, Барвінківський – 19, Зачепилівський – 18, Близнюківський – 24, Борівський – 19, Кегичівський – 19. У решті районів підтоплення зазнають від 4 до 14 населених пунктів. Підтоплено території 12 райцентрів: в смт. Кегичівці – 1350 домоволодінь, смт. Сахновщині – 600, м. Барвінкове – 500, смт. Близнюках – 46 домоволодінь і територія районної лікарні, м. Дергачах – 376, м. Куп’янську – 320, смт. Золочеві – 142, смт. В. Бурлуку – 128, м.Краснограді– 110, смт. Печенігах – 100, смт. Боровій – 68, в м. Чугуїві – 20 домоволодінь.
Першочерговими об’єктами щодо захисту від підтоплення є такі населені пункти: смт. Кегичівка, смт. Сахновщина, смт. Орілька і с. Хижняківка Лозівського району, с. Лиман Зміївського району, с. Циркуни, с. Тишки, с. Борщова, с. Жовтневе та с. Липці Харківського району.
Складна ситуація в м. Харкові, де підтоплені ґрунтовими водами площі становлять біля 10 тис. га (25% території міста). Найбільш підтопленими є райони Основи, Журавлівки, Центрального ринку.
Крім підтоплення території ґрунтовими водами, в області виявлено 274 зсувів ґрунту, 102 з яких діючих. Особливу тривогу викликають зсувні явища в м. Куп’янськ, м. Чугуїв, сел. Кочеток, смт. Дворічна.
Витрати на фінансування відповідних робіт приведені в таблиці №6.
Таблиця №6
Фінансування робіт по захисту земель від підтоплення і зсувів
на 2001-2005 роки
|
Захист від підтоплення і зсувів |
Загальна вартість, тис. грн. |
в тому числі по роках |
||||
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
||
|
|
1070 |
270,0 |
200,0 |
200,0 |
200,0 |
200,0 |
1.4. Забезпечення контролю по охороні та використанню земель
Державний контроль за використанням і охороною земель має своїм завданням забезпечення дотримання всіма державними та громадськими органами, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами вимог законодавчих та нормативних актів, що регулюють земельні відносини, і включає систему правових, організаційних, економічних заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель.
Правовою основою здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є Конституція та закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази Держкомзему та тимчасове положення про порядок здійснення органами Державного комітету України по земельних ресурсах державного контролю за використанням та охороною земель.
Управління земельних ресурсів здійснює державний контроль за:
1) раціональною організацією території та використанням земельних ділянок власниками землі і землекористувачами відповідно до умов їх надання;
2) поверненням самовільно зайнятих земельних ділянок в стані, придатному для використання;
3) виконанням комплексу заходів, передбачених умовами надання земельних ділянок, нормативними документами та затвердженими проектами по захисту земель від водної та вітрової ерозії, заростання бур’янами, чагарниками та дрібноліссям, селів, підтоплення, заболочення, засолення, висушування, ущільнення, від інших процесів погіршення стану земель;
4) рекультивацією порушених земель, зніманням, використанням і збереженням родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов’язаних із порушенням земель, а також своєчасним приведенням цих земель у стан, придатний для використання за призначенням;
5) збереженням та експлуатацією протиерозійних гідротехнічних споруд та систем, захисних лісонасаджень, встановленням і збереженням межових знаків;
6) наданням достовірних даних про наявність, стан і використання земельних угідь, по державному земельному кадастру, а також інформації про наявність земель запасу;
7) проектуванням, розміщенням, будівництвом, реконструкцією, введенням в дію, експлуатацією та ліквідацією об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
8) своєчасним і якісним виконанням комплексу необхідних заходів по запобіганню і ліквідації псування земель, їх забруднення виробничими та іншими відходами і стічними водами, а також при видобуванні корисних копалин, виконанні будівельних, геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт.
З метою підвищення ролі державного регулювання в сфері земельних відносин, підвищення ефективності управління земельними ресурсами і охорони земель Програмою передбачається:
· посилення контролю по охороні і раціональному використанню земель шляхом підвищення вимог до землекористувачів і землевласників по дотриманню земельного законодавства і раціонального використання земель;
· підвищення матеріально-технічного забезпечення державних інспекторів по охороні земель;
· впровадження економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Витрати на забезпечення державними інспекторами по охороні земель контролю та використання земель на п’ять років складають біля 1500 тис. грн.
1.5. Економічне стимулювання раціонального
використання та охорони земель
Відповідно до ст. 87 Земельного кодексу України економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель спрямовано на підвищення заінтересованості власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, у збереженні та відтворенні родючості ґрунтів, на захист земель від негативних наслідків виробничої діяльності і включає:
· виділення коштів державного та місцевого бюджету для відновлення земель, порушених не з їх вини;
· звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану в період, передбачений проектом проведення робіт;
· часткову компенсацію з коштів бюджету, за зниження доходу в результаті тимчасової консервації порушених ділянок не з їх вини;
· заохочення за поліпшення якості земель, підвищення родючості ґрунтів і продуктивності земель лісового фонду, виробництво екологічно чистої продукції.
Статтею 22 Закону України «Про плату за землю», Указом Президента України від 30 травня 2001 року № 372/2001 « Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки» також визначено економічне стимулювання власників землі та землекористувачів за покращення якості земель, підвищення родючості ґрунтів та продуктивності земель лісового фонду за рахунок коштів від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів.
Обсяги витрат на економічне стимулювання охорони земель приведені в таблиці № 7.
Таблиця №7
Обсяги витрат на економічне стимулювання охорони земель
|
Показник |
Загальна вартість робіт, тис. грн. |
Розподіл коштів по роках |
||||
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
||
|
Економічне стимулювання охорони земель |
500 |
50 |
100 |
100 |
100 |
150 |
II. ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
Державний земельний кадастр – це єдина державна система земельно-кадастрових робіт та процедура визнання факту виникнення або припинення існування земельних ділянок, як об’єктів права власності та права користування, яка містить сукупність відомостей і документів про правовий режим цих ділянок, їх вартість, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, за категоріями земель.
Об’єктами державного земельного кадастру є всі земельні ділянки в межах області.
На даних державного земельного кадастру базуються інші державні та галузеві кадастри (лісовий, водний, містобудівний тощо).
В умовах економічного реформування значно зростає роль державного земельного кадастру, який є інформаційною базою для ефективного управління земельними ресурсами, ведення земельної статистики, землеустрою, регулювання земельних відносин, підтримки податкової та інвестиційної політики держави і розвитку ринку землі, обґрунтування розмірів плати за землю.
За період земельної реформи відбулися значні зміни в кількості землекористувачів та землевласників. Втрачена достовірність існуючого планово-картографічного матеріалу, на якому базуються дані земельного кадастру. Останні дослідження по якісній характеристиці, бонітуванні ґрунтів проводилися в 1961 році, що значно погіршує якість даних земельного кадастру.
Тому основним завданням державного земельного кадастру на сучасному етапі є створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, як на рівні області так і районів, проведення земельно-кадастрових зйомок та складання земельно-кадастрових планів територій сільських, селищних, міських рад, створення кадастрового реєстру.
Для ведення земельного кадастру на належному рівні в сучасних умовах необхідно створити автоматизовану систему на базі широкого використання комп'ютерної техніки - єдиної регіональної інформаційної системи для забезпечення органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій достовірною інформацією про землю.
2.1. Створення автоматизованої системи ведення
державного земельного кадастру (АСВДЗК)
Мета і завдання АСВДЗК
Ця Програма передбачає комплекс заходів, спрямованих на автоматизацію інформаційно-технологічних процесів, пов'язаних з оперативним веденням і використанням даних державного земельного кадастру.
Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацією землеволодінь та землекористувань договорів про оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням ґрунтів, економічною та грошовою оцінкою земель.
Основними завданнями Програми є:
· створення на основі новітніх комп’ютерних та інформаційних технологій дійового механізму автоматизованого ведення державного земельного кадастру;
· сприяння розвитку ринкових відносин, зокрема в аграрному секторі економіки;
· підтвердження права власників та землекористувачів на земельні ділянки;
· забезпечення обігу земельних ділянок;
· забезпечення земельно-кадастровою інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування громадян, підприємств, установ та організацій;
· сприяння забезпеченню своєчасних надходжень коштів від плати за землю;
· удосконалення взаємодії міністерств, відомств та інших центральних органів виконавчої влади у сфері управління земельними ресурсами;
· удосконалення механізму розрахунку розміру платежів за землю;
· створення і управління банками даних про наявність і стан земельних ресурсів;
· інформаційне забезпечення і підтримка широкомасштабних робіт із землеустрою, моніторингу земель, державного контролю за використанням та охороною земель, регулювання оптимального розвитку територій, включаючи встановлення меж територій з особливим правовим режимом (природоохоронним, рекреаційним, оздоровчим, історико-культурним).
Програма розрахована на 2001-2005 роки і має бути реалізована шляхом проведення основних заходів і робіт.
Для реалізації Програми при Харківському обласному управлінні земельних ресурсів створено Регіональний земельно-кадастровий центр, основними завданнями якого є управління, методичне та технічне адміністрування, організація робіт з підготовки вхідних даних шляхом проведення зйомок, обстежень, вишукувань, інвентаризації, оціночних робіт тощо.
Продовжується розгортання програмно-технічних комплексів у місцевих органах земельних ресурсів, в районах та містах обласного підпорядкування створюються філіали Регіонального земельно-кадастрового центру.
Наповнення банку даних здійснюється шляхом введення до нього складових частин державного земельного кадастру, починаючи з даних реєстрації права власності на землю, права користування землею та договорів про оренду землі.
Реалізація Програми дасть змогу створити автоматизовану систему, яка забезпечить ведення державного земельного кадастру на основі застосування сучасних комп'ютерних та інформаційних технологій.
Автоматизація ведення державного земельного кадастру створить необхідні передумови для переходу на якісно новий рівень державного управління земельними ресурсами, землеустрою, моніторингу земель, державного контролю за використанням та охороною земель, планування та справляння земельного податку.
Очікуваними результатами реалізації АСВДЗК є автоматизоване ведення та обробка таких земельно-кадастрових даних:
• реєстрація права власності на землю, права користування землею та договорів про оренду землі;
• облік кількості земель;
• облік якості земель;
• бонітування ґрунтів;
• зонування територій населених пунктів;
• економічна оцінка земель;
• грошова оцінка земель.
Фінансування Програми проводиться за рахунок коштів, які надходять від підприємств, установ та організацій в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, місцевого та державного бюджетів і коштів замовників.
Розрахунки потреби коштів для створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру в області, районах і містах обласного підпорядкування і програмно-технічне забезпечення приведені в таблицях 8,9,10.
Таблиця №8
|
Обладнання |
Кількість, шт. |
Коштів, тис.грн. |
|
Комп’ютер-сервер |
1 |
10 |
|
Графічна станція |
1 |
8 |
|
Модем |
1 |
6 |
|
Принтер струйний |
1 |
2,5 |
|
Плоттер |
1 |
10 |
|
Сканер А-3 |
1 |
20 |
|
Ксерокс А-3 |
1 |
6 |
|
Мережеве обладнання |
комплект |
2,5 |
|
Програмно-серверне забезпечення |
1 |
16 |
|
Програма захисту інформації |
|
5 |
|
Забезпечення картографічним матеріалом |
|
100 |
|
Перепідготовка та підготовка кадрів |
|
8 |
|
Всього коштів |
|
194 |
Таблиця № 9
Програмно-технічне забезпечення районних і міських відділів
земельних ресурсів по земельному кадастру
|
Обладнання |
Ціна, тис.грн. |
Кількість, шт. |
Коштів всього, тис.грн. |
|
Комп’ютер |
4 |
34 |
136 |
|
Принтер |
2,5 |
34 |
85 |
|
Сканер |
1,5 |
34 |
51 |
|
Модем |
0,5 |
34 |
17 |
|
Програмне забезпечення |
5 |
34 |
170 |
|
Підготовка та перепідготовка кадрів |
1 |
34 |
34 |
|
Всього коштів |
|
|
493 |
Всього потрібно коштів на створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру в Харківській області на 2001 рік – 687 тис.грн. Крім того для роботи системи, збору інформації та наповнення бази даних необхідно на послідуючі роки не менш ніж 1 млн. грн. на рік.
Таблиця №10
Затрати на створення АСВДЗК
|
Основні заходи |
Роки |
Разом тис. грн. |
Питома вага в загальній вартості, у відсотках |
||||
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
|||
|
1. Матеріально-технічне забезпечення |
325 |
80 |
80 |
80 |
80 |
645 |
13,8 |
|
2. Програмно-технічні засоби |
220 |
80 |
80 |
80 |
80 |
540 |
11,5 |
|
3. Підготовка і перепідготовка кадрів |
42 |
19 |
19 |
19 |
19 |
118 |
2,5 |
|
4. Створення банку даних |
100 |
821 |
821 |
821 |
821 |
3384 |
72,2 |
|
Всього коштів |
687 |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
4687 |
100 |
2.2. Розробка земельно-кадастрових планів
місцевих рад і планів земельно-господарського устрою населених пунктів
Сучасні перетворення, що відбулися в соціально-економічній структурі, аграрній сфері у формах власності стали передумовою для складання земельно-кадастрових планів місцевих рад.
Розробка відповідних планів дасть можливість вирішення основних завдань:
· забезпечити повноту відомостей про всі земельні ділянки, їх власників і землекористувачів;
· створити єдину систему земельно-кадастрової інформації і забезпечити її достовірність, уточнити справляння плати за землю;
· забезпечити умови для оперативного і перспективного планування території відповідної ради;
Технічна документація по складанню земельно-кадастрових планів розробляється на територію кожної міської, селищної, сільської ради за їх власні кошти. По області необхідно виготовити 441 земельно-кадастровий план.
На виконання доручення Кабінету Міністрів України наказом Держкомзему України від 24.09.1993 року № 152 затверджений Порядок складання плану земельно-господарського устрою населеного пункту, як нового інструмента управління територіальними ресурсами, який включає в себе розробку схеми землевпорядкування, розміщення земельних ділянок під різні види будівництва (схема розташування забудови) з урахуванням запропонованої структури рекреаційних і пішохідних просторів, розміщення архітектурних домінантів, зонування земель сельбищного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного, промислового та іншого призначення.
Основою для проведення інвентаризації, встановлення меж населених пунктів, ведення обліково-кадастрових планів, складання планів земельно-кадастрового устрою, проведення грошової оцінки є планово-картографічні матеріали. На сьогодні планово-картографічні матеріали покривають 20% площі населених пунктів області, в більшості - це матеріали 80-х років, які не відображають змін, що сталися за період 1991-2000 року і потребують поновлення.
Проведення робіт по складанню планів земельно-господарського устрою населених пунктів дозволить упорядкувати відомості про земельні ділянки і землекористувачів цих ділянок, створити реальний банк і ринок землі, вирішувати питання забудови, планування і зонування, експлуатації інженерних мереж, управління земельними ресурсами.
Обсяги
витрат на проведення даних робіт та джерела їх фінансування
загальною сумою 9000
тис.грн, передбачених цією Програмою, наведені відповідно в таблицях №№ 15,16.
2.3. Формування
землеволодінь і землекористувань новостворених сільськогосподарських
підприємств
В умовах широкомасштабного здійснення земельної реформи на території України відбуваються значні перетворення, які змінили форми власності на землю, що вплинуло на земельні відносини. В результаті значно зросла кількість землеволодінь і землекористувачів, змінились їх межі, площі.
Так, у Харківській області реформовано 504 недержавних сільськогосподарських підприємства, на базі яких створено нові агроформування.
Зміна форм власності з державної на приватну, змінила умови використання земель на договірних засадах, як з окремими власниками земельних часток (паїв), так із місцевими радами. Все це призвело до зміни організації території господарств.
Не маючі планово – картографічних матеріалів новостворені приватні підприємства використовують орендовані землі з порушенням діючого земельного законодавства. Порушення виникають із-за відсутності чіткого визначення меж, які можливо визначити при проведенні землеустрою території як окремих землекористувачів, так і конкретних землевласників.
Проведення землеустрою надає можливість відновити ґрунтові обстеження, планово-картографічні матеріали, розробити проекти з урахуванням контурно – меліоративної організації території, корегуванням земельних угідь та системи сівозмін. Це надасть можливість більш чітко і у повному обсязі отримувати земельно – облікові дані для складання бізнес – планів приватних підприємств.
Програмою передбачено фінансування робіт по формуванню землеволодінь і землекористувань новостворених сільськогосподарських підприємств в розмірі 10000 тис.грн. на період 2002-2005 роки.
2.4. Ґрунтове обстеження сільськогосподарських угідь
Ґрунтове обстеження сільськогосподарських угідь, що виконується з метою виявлення резервів для раціонального і ефективного використання їх, виділення особливо цінних земель, характеристика ґрунтів за товщиною гумусового горизонту та його вмісту, по Харківській області в основному проведено у 1991 році. До повного завершення, ці роботи необхідно виконати по 30 господарствах на площі майже 127 тис.га в 9 районах області, загальна вартість яких складає 1,5 млн. гривень.
Поновлення матеріалів ґрунтового обстеження буде виконуватись за власні кошти сільськогосподарських підприємств.
2.5 Грошова оцінка земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів
Використання землі в Україні є платним. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно з постановою Верховної Ради України від 16.07.1999 року №999-ХІV проведення грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення необхідно закінчити до 01.01.2002 року за рахунок бюджетних коштів.
Грошова оцінка земель здійснюється з метою регулювання відносин при передачі землі у власність, спадщину, під заставу при даруванні, купівлі-продажу земельної ділянки та оренди, визначення ставок ціноутворення, облік сукупної вартості основних засобів виробництва, визначення розміру внеску до статутних фондів акціонерних товариств, об`єднань, кооперативів.
В основному масова грошова оцінка виконується за державним замовленням для цілей оподаткування. Вона визначає ставки платежів до бюджету, розміри компенсації власникам землі та землекористувачам. Грошова оцінка землі створює можливість для органів місцевого самоврядування поряд з нормативно-організаційними методами управління розвитком територій реалізувати свої регулятивні повноваження, на підставі створення економічних умов і стимулів раціонального використання міських земель, створити необхідні умови для формування фінансово-економічної бази населених пунктів за рахунок справляння плати за землю.
За станом на 01.01.2001 року по Харківській області грошова оцінка землі виконана для : - 3 міст обласного значення загальною площею 33,69 тис.га;
- 5 селищ загальною площею 1,99 тис.га;
- 252 сільських населених пунктів загальною площею 22,42 тис.га.
Не виконана грошова оцінка для:
- 4 міст обласного підпорядкування загальною площею 13,61 тис.га;
- 10 міст районного підпорядкування загальною площею 14,2 тис.га;
- 56 селищ загальною площею 34,71 тис.га;
- 1432 сільських населених пунктів загальною площею 174,38 тис.га;
- земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів загальною площею 548,45 тис.га.
Обсяги робіт та фінансування по завершенню грошової оцінки наведені у таблиці №11.
Завершення робіт з грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення потребує у 2001-2005 р.р. 6400 тис. грн., в тому числі 3900 тис. грн. на оцінку земель населених пунктів.
Грошова оцінка і ціна земельної ділянки встановлюється залежно від виду користування, зручності місця розташування, від ступеня інфраструктурного облаштування території. Об`єктивне оподаткування і ціни на земельні ділянки сприятимуть нормальним земельним відносинам і отриманню стабільних доходів власниками землі і землекористувачами та державою в цілому, що виправдовує затрати на грошову оцінку.
Таблиця №11
Обсяги робіт та витрати по завершенню грошової оцінки
|
№ п/п |
Назва адміністрат. утворення |
К-сть нас. п., в яких вико- нано грош. оцінку |
Необхідно виконати грошову оцінку |
в тому числі протягом:
|
||||||
|
Кіль-кість нас.п. |
тис. грн. |
2001 року |
2002 року |
2003-2005 роки |
||||||
|
к-сть нас.п. |
тис. грн. |
к-сть нас.п. |
тис. грн. |
к-сть нас.п. |
тис. грн. |
|||||
|
1 |
2 |
|
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
1 |
Міста обласного значення |
3 |
4 |
214 |
|
|
|
|
4 |
214 |
|
2 |
Міста районного значення |
- |
10 |
240 |
|
|
|
|
10 |
240 |
|
3 |
Селища |
5 |
56 |
546 |
56 |
546 |
|
|
|
|
|
4 |
Сільські населені пункти |
252 |
1432 |
2900 |
80 |
254 |
330 |
800 |
1022 |
1846 |
|
5 |
За межами населених пунктів |
- |
|
2500 |
|
|
|
|
|
2500 |
|
Всього |
260 |
1502 |
6400 |
136 |
800 |
330 |
800 |
1036 |
4800 |
|
2.6 Інвентаризація земель
Метою проведення інвентаризації земель населених пунктів та земель за межами населених пунктів є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.
Обліковим об`єктом інвентаризації є земельна ділянка, що знаходиться у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб.
На виконання Постанови Верховної Ради Української РСР від 18.12.1990 року № 563 «Про земельну реформу» місцевим радам необхідно провести інвентаризацію земель усіх категорій, визначивши землекористувачів, розмір, цільове використання земельних ділянок, а також ділянки, що використовуються не за цільовим призначенням, нераціонально, призводять до погіршення екологічної обстановки.
В області, як і в цілому по Україні, допущене певне затягування цих робіт. Майже за 10 років проінвентаризовано лише 16 відсотків території, в наслідок чого значні суми від плати за землю не надходять до бюджету.
Протягом наступних п’яти років в області передбачено проінвентаризувати 234 тис. га земель населених пунктів та 400 тис. га земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Роботи передбачається виконати за кошти замовників.
2.7 Розмежування земель державної і комунальної власності
При виключній державній власності на землю та плановому веденні господарства була розроблена система управління землями населених пунктів, яка продовжує існувати та істотно впливати на характер використання земель до теперішнього часу.
Водночас згідно ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Через це питання щодо реформування земельних відносин у містах та інших населених пунктах не завжди досягають мети. Ускладнюються відносини між окремими службами, що завдає шкоди використанню земель населених пунктів.
Тому, на теперішній час важливою проблемою при формуванні землекористувань в населених пунктах є розподіл земель між державою та органами місцевого самоврядування.
Розмежування земель права державної та комунальної власності полягає у визначенні меж земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності.
Роботи з розмежування необхідно закінчити до кінця 2005 року. Загальна сума коштів, необхідних для виконання цих робіт становить 770 тис. грн. ( Таблиця №12).
Таблиця №12
|
Обсяг робіт та витрат на розмежування земель державної та комунальної власності в населених пунктах |
||||||||
|
|
||||||||
|
№ п.п |
Назва адміністративного району |
Площа
тис.га |
Обсяги витрат по рокам, тис.грн. |
Разом, тис. грн. |
||||
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
1. |
Балаклійський |
18,1 |
|
15,2 |
17,1 |
3,8 |
1,9 |
38,0 |
|
2. |
Барвінківський |
6,49 |
|
5,5 |
6,1 |
1,4 |
0,7 |
13,6 |
|
3. |
Близнюківський |
5,53 |
|
4,6 |
5,2 |
1,2 |
0,6 |
11,6 |
|
4. |
Богодухівський |
15,07 |
|
12,7 |
14,2 |
3,2 |
1,6 |
31,6 |
|
5. |
Борівський |
7,88 |
|
6,6 |
7,4 |
1,7 |
0,8 |
16,5 |
|
6. |
Валківський |
10,24 |
|
8,6 |
9,7 |
2,2 |
1,1 |
21,5 |
|
7. |
В.Бурлуцький |
7,97 |
|
6,7 |
7,5 |
1,7 |
0,8 |
16,7 |
|
8. |
Вовчанський |
13,14 |
|
11,0 |
12,4 |
2,8 |
1,4 |
27,6 |
|
9. |
Дворічанський |
6,86 |
|
5,8 |
6,5 |
1,4 |
0,7 |
14,4 |
|
10. |
Дергачівський |
8,27 |
|
6,9 |
7,8 |
1,7 |
0,9 |
17,4 |
|
11. |
Зачепилівський |
6,37 |
|
5,4 |
6,0 |
1,3 |
0,7 |
13,4 |
|
12. |
Зміївський |
9,23 |
|
7,8 |
8,7 |
1,9 |
1,0 |
19,4 |
|
13. |
Золочівський |
7,7 |
|
6,5 |
7,3 |
1,6 |
0,8 |
16,2 |
|
14. |
Ізюмський |
6,16 |
|
5,2 |
5,8 |
1,3 |
0,6 |
12,9 |
|
15. |
Кегичівський |
6,88 |
|
5,8 |
6,5 |
1,4 |
0,7 |
14,4 |
|
16. |
Коломацький |
3,94 |
|
3,3 |
3,7 |
0,8 |
0,4 |
8,3 |
|
17. |
Красноградський |
9,93 |
|
8,3 |
9,4 |
2,1 |
1,0 |
20,9 |
|
18. |
Краснокутський |
12,78 |
|
10,7 |
12,1 |
2,7 |
1,3 |
26,8 |
|
19. |
Куп`янський |
9,46 |
|
7,9 |
8,9 |
2,0 |
1,0 |
19,9 |
|
20. |
Лозівський |
6,95 |
|
5,8 |
6,6 |
1,5 |
0,7 |
14,6 |
|
21. |
Н.Водолазький |
10,63 |
|
8,9 |
10,0 |
2,2 |
1,1 |
22,3 |
|
22. |
Первомайський |
7,89 |
|
6,6 |
7,5 |
1,7 |
0,8 |
16,6 |
|
23. |
Печенізький |
2,18 |
|
1,8 |
2,1 |
0,5 |
0,2 |
4,6 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
24. |
Сахновщанський |
6,62 |
|
5,6 |
6,3 |
1,4 |
0,7 |
13,9 |
|
25. |
Харківський |
21,21 |
|
17,8 |
20,0 |
4,5 |
2,2 |
44,5 |
|
26. |
Чугуївський |
9,99 |
|
8,4 |
9,4 |
2,1 |
1,0 |
21,0 |
|
27. |
Шевченківський |
10,11 |
|
8,5 |
9,6 |
2,1 |
1,1 |
21,2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
м.Ізюмський |
4,07 |
|
8,0 |
9,0 |
2,0 |
1,0 |
19,9 |
|
2. |
м.Куп`янськ |
3,34 |
|
6,5 |
7,4 |
1,6 |
0,8 |
16,4 |
|
3. |
м.Лозова |
1,81 |
|
3,5 |
4,0 |
0,9 |
0,4 |
8,9 |
|
4. |
м.Первомайський |
3,08 |
|
6,0 |
6,8 |
1,5 |
0,8 |
15,1 |
|
5. |
м.Харків |
30,6 |
|
67,3 |
75,7 |
16,8 |
8,4 |
168,3 |
|
6. |
м.Чугуів |
1,28 |
|
2,5 |
2,8 |
0,6 |
0,3 |
6,3 |
|
7. |
м.Люботин |
3,11 |
|
6,1 |
6,9 |
1,5 |
0,8 |
15,2 |
|
Разом по області |
294,87 |
|
308,0 |
346,5 |
77,0 |
38,5 |
770,0 |
|
2.8 Виготовлення державних актів на право приватної власності на землю, в тому числі взамін сертифікатів
Серцевиною аграрної реформи є реформування земельних відносин у сільськогосподарському виробництві.
Складність і важливість земельної реформи не дають змоги здійснити її швидко й безболісно. Це дуже відповідальний і довготривалий процес, який повинен базуватись на глибоко продуманому проведенні комплексу землевпорядних робіт, раціональному використанні та охороні земель. Тільки таким шляхом можливо досягти очікуваного результату.
Таблиця № 13
Видача державних актів на право приватної власності на землю
взамін сертифікатів
|
№ п/п |
Назва адміністративного району |
Планується видати державних актів, шт. |
|||
|
на 01.01.02р. |
% |
на 01.01.03р. |
% |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1. |
Балаклійський |
6424 |
45 |
7851 |
55 |
|
2. |
Барвінківський |
4192 |
50 |
4191 |
50 |
|
3. |
Близнюківський |
6326 |
55 |
6327 |
50 |
|
4. |
Богодухівський |
6233 |
55 |
5100 |
45 |
|
5. |
Борівський |
4096 |
55 |
3351 |
45 |
|
6. |
Валківський |
4241 |
50 |
4241 |
50 |
|
7. |
В.Бурлуцький |
4258 |
40 |
6386 |
60 |
|
8. |
Вовчанський |
5086 |
40 |
7628 |
60 |
|
9. |
Дворічанський |
5050 |
60 |
3366 |
40 |
|
10. |
Дергачівський |
2367 |
55 |
1936 |
45 |
|
11. |
Зачепилівський |
3966 |
45 |
4847 |
55 |
|
12. |
Зміївський |
2598 |
40 |
3896 |
60 |
|
13. |
Золочівський |
3406 |
40 |
5110 |
60 |
|
14. |
Ізюмський |
5071 |
55 |
4149 |
45 |
|
15. |
Кегичівський |
4265 |
55 |
3489 |
45 |
|
16. |
Коломацький |
1608 |
55 |
1316 |
45 |
|
17. |
Красноградський |
3730 |
45 |
4560 |
55 |
|
18. |
Краснокутський |
3516 |
40 |
5275 |
60 |
|
19. |
Куп`янський |
5493 |
55 |
4494 |
45 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
20. |
Лозівський |
6331 |
55 |
5180 |
45 |
|
21. |
Н.Водолазький |
5333 |
55 |
4363 |
45 |
|
22. |
Первомайський |
5433 |
55 |
4445 |
45 |
|
23. |
Печенізький |
3411 |
100 |
0 |
0 |
|
24. |
Сахновщанський |
5976 |
55 |
4890 |
45 |
|
25. |
Харківський |
2466 |
40 |
3700 |
60 |
|
26. |
Чугуївський |
4134 |
45 |
5052 |
55 |
|
27. |
Шевченківський |
4343 |
50 |
4343 |
50 |
|
В с ь о г о |
119353 |
50 |
119486 |
50 |
|
Заходи владних структур держави, поглиблення соціально-економічних перетворень на селі, переведення агропромислового виробництва на засади ринкової економіки відображені в Указі Президента України від 3.12.1999р. № 1529 « Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».
Тому в умовах широкомасштабного здійснення земельної реформи на території області відбуваються значні перетворення, які змінили організаційно-правові та організаційно-територіальні форми господарювання на землі.
Право користування землями, що знаходяться в обробітку у нових сільськогосподарських підприємств, які свою господарську діяльність ведуть на умовах приватної власності, настало після заключення договорів оренди з власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Окрім 238839 власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) 260285 громадян отримали земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства.
Використання земельних ділянок можливе згідно діючого земельного законодавства, тобто землевласники та землекористувачі повинні отримати державні акти на право власності на землю.
Роботами з підготовки технічної документації щодо організації території земель цих ділянок для винесення в натурі та оформлення державних актів в області займаються землевпорядні організації, які діють на підставі відповідних ліцензій.
Враховуючи технічний потенціал державних та інших землевпорядних організацій, а також приватних підприємств до кінця 2001р. в області заплановано видати 50% державних актів на право приватної власності, а в 2002р. планується завершити відповідні роботи з виготовлення державних актів взамін сертифікатів. (Таблиця №13).
Вартість цих робіт не перевищує вартості, зазначеної в Указі Президента України №1529 та сплачується як самими громадянами, так і приватними сільськогосподарськими підприємствами за рахунок орендної плати.
III. КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ПІДГОТОВКА, ПЕРЕПІДГОТОВКА, ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИКІВ ТА СПЕЦІАЛІСТІВ ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
Одним із напрямків адміністративної реформи, визначеним Президентом України в Указі від 22 липня 1998 року № 810/98 «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні», є кадрове забезпечення нової системи державного управління.
Реформування державної служби в Україні, як невід’ємної складової широкомасштабної адміністративної реформи, покликано забезпечити підбір і розстановку високопрофесійних, чесних і патріотично налаштованих кадрів апарату управління. В розвиток Концепції адміністративної реформи в Україні Президентом України було видано Укази від 14 квітня 2000 року №599/2000 «Про стратегію реформування системи державної служби в Україні на 2000-2001 роки».
Стратегією реформування системи державної служби визначена найголовніша мета – це піднесення рівня державної служби, становлення її, як справді професійної, високоефективної, стабільної та авторитетної служби.
На обласне управління та його місцеві органи покладено відповідальність кадрового забезпечення земельних ресурсів.
Основою формування складу державних службовців є конкурсний відбір. На місцях здійснюються заходи щодо його забезпечення та стажування державних службовців. В апараті обласного управління та районних відділах діють створені конкурсні комісії.
Аналіз звітності про чисельність, склад і рух працівників Харківського обласного управління земельних ресурсів за 5 років свідчить про те, що щороку призначалось та звільнялось в середньому 50 осіб. Потреба в цих спеціалістах вирішується за рахунок направлення сільської молоді на навчання до Харківського державного аграрного університету ім.В.В.Докучаєва за спеціальністю «Землевпорядкування».
Проводиться підготовка і перепідготовка кадрів в Харківському державному аграрному університеті ім.В.В.Докучаєва на факультеті заочного навчання та на спеціальному відділенні перепідготовки кадрів із землевпорядкування.
Підвищення кваліфікації працівників управління проводиться не рідше одного разу на п’ять років (ст.29 Закону України «Про державну службу»), що складає щорічну потребу - 83 особи.
Таблиця №14
Щорічні витрати на забезпечення підвищення кваліфікації працівників
Харківського обласного управління земельних ресурсів
|
№ п/п |
Назва учбового закладу |
Кількість працівників |
Термін навчання |
Витрати на підвищення кваліфікації |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
Інститут післядипломної освіти керівників і спеціалістів АПК, м.Київ |
6 |
2 тижні |
3012 грн. |
|
2 |
Харківський державний аграрний університет ім.В.В.Докучаєва |
27 |
2 тижні |
10584грн. |
|
3 |
Обласний навчальний центр та школа управління сільським господарством |
20 |
2 тижні |
8144 грн. |
|
4 |
Центр підвищення кваліфікації державних службовців |
30 |
2 тижні |
11760 грн. |
|
5
|
Харківське орендне підприємство науково-технічної та економічної інформації |
35
|
1 тиждень |
31500 грн. |
|
Всього |
118 |
|
65000грн. |
|
Конституція України визначила, що земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів право власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.
В Програмі визначені основні напрями проведення земельної реформи у Харківській області, намічені заходи щодо охорони земель та проведення робіт по відновленню і поліпшенню стану ґрунтів.
Програма має сприяти активізації процесу загального розвитку земельних відносин в області та стати основою для розробки спеціальних програм місцевого рівня і визначити механізми, за допомогою яких можливо в найкоротші строки досягти зазначених цілей та докорінно поліпшити охорону земельних ресурсів.
Замовником у реалізації Програми визначено Харківське обласне управління земельних ресурсів. Управління відповідно до покладених на нього завдань реалізує заходи Програми шляхом організації виконання відповідних робіт землевпорядними організаціями області та координує виконання робіт місцевими органами земельних ресурсів.
Фінансування Програми передбачено виконувати за рахунок коштів державного бюджету, а також за рахунок коштів власників землі і землекористувачів.
Щорічний план основних заходів та необхідний обсяг фінансування щодо реалізації Програми затверджується рішенням обласної ради.
Y. ФІНАНСОВЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ
Фінансове забезпечення заходів Програми здійснюється за рахунок
фінансування з державного бюджету та за рахунок власників землі і
землекористувачів.
Затрати на заходи, пов’язані з розвитком земельних відносин у
Харківській області, за розрахунками складають 134787 тис. грн.
Структура та обсяги витрат наведені в
таблиці № 15.
Одним з основних напрямків Програми є
залучення коштів землевласників та землекористувачів на проведення робіт з
розробки земельно-кадастрових планів, проектів землеустрою, грошової оцінки
земель, інвентаризації та виготовлення земельно-кадастрової документації.
Джерела фінансування заходів, передбачених
Програмою на період до 2006 року, приведені в таблиці №16.
Ефективна регіональна екологічна політика вимагає спільних зусиль та
співробітництва з усіма природоохоронними структурами області.
( Розділ V в редакції рішення
від 31.01.2006 р. № 13-IV (13-4)
YI. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Удосконалення земельних відносин в області спрямоване на закріплення конституційного права громадян та юридичних осіб на набуття і реалізацію права власності на земельні ділянки під контролем органів влади.
Реалізація Програми дозволить створити умови для удосконалення ведення державного земельного кадастру, гарантування прав власності на землю, забезпечить земельно-кадастровою інформацією органи державної влади, місцевого самоврядування та усіх землекористувачів.
Поетапна реалізація Програми шляхом здійснення комплексу організаційних, еколого-економічних, соціально-правових та інших заходів з урахуванням особливостей реформування земельних відносин дасть змогу зупинити процес деградації ґрунтів та підвищити ефективність їх використання в 1,3 - 1,6 рази.
Впровадження землеохоронних заходів дасть змогу зменшити темпи інтенсивного прояву водно-ерозійних процесів, захист від яких здійснюватиметься відповідно до затверджених планів виведення деградованої ріллі з сільськогосподарського виробництва та її залуження.
Будівництво гідротехнічних споруд буде проводитись на територіях, де агротехнічні та лісомеліоративні заходи не забезпечують протиерозійну стійкість ландшафтів.
Введення в дію автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру дозволить забезпечити своєчасне надходження у повному обсязі та розмірах платежів за землю, проведення широкомасштабних робіт із землеустрою, моніторингу земель та державного контролю за використанням і охороною земель
Проведення робіт, пов'язаних з розробкою та складанням планів земельно-господарського устрою населених пунктів, дасть змогу упорядкувати відомості про земельні ділянки і землекористувачів, вирішувати питання забудови, планування і зонування, створити реальний банк даних про ринок землі.
Проведення робіт з грошової оцінки земель сприятиме збільшенню надходжень до бюджету рад від сплати за землю в середньому на 10-15%.
Проведення цих робіт також дасть змогу удосконалити взаємовідносини з бюджетом щодо платежів за землю та сприятиме більш відповідальному і господарському відношенню власників земельних ділянок до їх використання.
Продаж земельних ділянок та отримання одноразового доходу від цього сприятиме прискоренню економічного зростання регіону, дозволить зменшити витрати на обслуговування боргу місцевих влад, збільшити надходження коштів до бюджету всіх рівнів.
Таблиця № 15
Обсяги витрат на проведення заходів,
передбачених Програмою на період до 2005 року
|
№ п/п
|
Показники |
Заг. варт. робіт тис.грн |
Розподіл коштів по роках |
||||
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
|||
|
I. |
Охорона земель - всього |
21220 |
3920 |
4300 |
4300 |
4300 |
4400 |
|
1.1 |
Моніторинг земель |
450 |
50 |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
1.2 |
Захист земель від ерозії |
17700 |
3200 |
3600 |
3600 |
3600 |
3700 |
|
|
в т. ч.: -Агролісомеліоративні заходи -Впровадження енергозберігаючих технологій землеробства, грунто-захисних сівозмін, залуження еродованої ріллі -Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд та їх ремонт |
1700
10000
6000 |
-
2000
1200 |
400
2000
1200 |
400
2000
1200 |
400
2000
1200 |
500
2000
200 |
|
1.3 |
Захист земель від підтоплення і зсуву |
1070 |
270 |
200 |
200 |
200 |
200 |
|
1.4 |
Забезпечення контролю по охороні земель |
1500 |
300 |
300 |
300 |
300 |
300 |
|
1.5 |
Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель |
500 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
II. |
Ведення земельного кадастру - всього |
87557 |
12687 |
22208 |
20947 |
15877 |
15838 |
|
2.1 |
Створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру |
4687 |
687 |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
|
2.2 |
Розробка земельно-кадастрових планів місцевих рад і населених пунктів |
9000 |
1000 |
2000 |
2000 |
2000 |
2000 |
|
2.3 |
Формування землеволодінь і землекористувань новостворених с/г підприємств |
10000 |
- |
1000 |
3000 |
3000 |
3000 |
|
2.4 |
Ґрунтове обстеження с/г угідь |
1500 |
- |
300 |
400 |
400 |
400 |
|
2.5 |
Грошова оцінка земель населених пунктів та земель не с/г призначення |
6400 |
800 |
800 |
4800 |
- |
- |
|
2.6 |
Інвентаризація земельних ділянок |
40400 |
2800 |
9400 |
9400 |
9400 |
9400 |
|
2.7 |
Розмежування земель державної і комунальної власності |
770 |
- |
308 |
347 |
77 |
38 |
|
2.8 |
Виготовлення державних актів в т.ч. взамін сертифікатів |
14800 |
7400 |
7400 |
- |
- |
- |
|
III |
Кадрове забезпечення, підготовка і перепідготовка, підвищ. кваліфікації кадрів |
260 |
- |
65 |
65 |
65 |
65 |
|
IY |
Матеріально-технічне забезпечення і утримання служби |
25250 |
2630 |
3580 |
4590 |
6300 |
8150 |
В С Ь О Г О |
134287 |
19237 |
30153 |
29902 |
26542 |
28453 |
|
Таблиця № 16
Джерела фінансування заходів,
передбачених Програмою
на період до кінця 2006 року
(таблиця в редакції
рішення від 31.01.2006 р. № 13-IV (13-4)
|
|
Показники |
Загальна
вартість робіт тис.грн. |
Джерела фінансування, в т.ч: |
||
|
державний бюджет |
кошти замовника |
обласний бюджет |
|||
|
Охорона земель - всього |
21220 |
12220 |
9000 |
|
|
|
1. |
Моніторинг земель |
450 |
450 |
|
|
|
2. |
Захист земель від ерозії |
17700 |
8700 |
9000 |
|
|
3. |
в т. ч.: -агролісомеліоративні заходи
-впровадження енергозберігаючих технологій
землеробства, ґрунто- захисних сівозмін, залуження еродов. ріллі Будівництво протиерозійних гідротехнічних
споруд та їх
ремонт
|
1700 10000 6000 |
1700 1000 6000 |
9000 |
|
|
4. |
Захист земель від підтоплення і зсуву |
1070 |
1070 |
|
|
|
5. |
Забезпечення контролю щодо охорони земель |
1500 |
1500 |
|
|
|
6. |
Економічне стимулювання раціонального використання та охорони
земель |
500 |
500 |
|
|
|
7. |
Ведення земельного кадастру - всього |
88057 |
17157 |
70400 |
500 |
|
8. |
Створення автоматизованої системи ведення державного
земельного кадастру |
4687 |
687 |
4000 |
|
|
9. |
Розробка земельно-кадастрових планів місцевих рад і
населених пунктів |
9000 |
9000 |
|
|
|
10. |
Формування землеволодінь і землекористувань
новостворених с/г підприємств |
10000 |
|
10000 |
|
|
11. |
Ґрунтове обстеження с/г угідь |
1500 |
|
1500 |
|
|
12. |
Грошова оцінка земель населених пунктів та земель
несільськогосподарського призначення |
6400 |
6400 |
|
|
|
13. |
Інвентаризація земельних ділянок |
40900 |
300 |
40100 |
500 |
|
14. |
Розмежування земель державної і комунальної власності |
770 |
770 |
|
|
|
15. |
Виготовлення державних актів, в т.ч. взамін сертифікатів |
14800 |
|
14800 |
|
|
16. |
Кадров езабезпечення, підго- товка і
перепідготовка, під-вищення кваліфікації кадрів |
260 |
260 |
|
|
|
17. |
Матеріально-технічне
зебез-печення і утримання служби |
25250 |
25250 |
|
|
ВСЬОГО:
|
134787 |
54887 |
79400 |
500 |
|
Заступник голови
обласної ради М.Вишневська