ЗАТВЕРДЖЕНО
рішення Харківської обласної ради
від 05 березня 2012 року № 645-VI
(ХХ сесія VI скликання)
ПРОГРАМА
«Ліси Харківської області»
на 2013 -2015 роки
Харків
2013
Програма «Ліси Харківської області» на 2013 – 2015 роки (далі – Програма) розроблена відповідно до Державної цільової програми «Ліси України» на 2010 - 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 року № 977.
У Програмі наведені основні показники лісогосподарської діяльності головних лісокористувачів Харківської області: підприємств Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА), Данилівського державного дослідного лісгоспу УкрНДІЛГА, Харківського державного проектно-вишукувального інституту агролісомеліорації і лісового господарства «Харківдіпроагроліс», Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист», Харківської державної зональної лісонасіннєвої інспекції (Харківська ДЗЛІ), Чугуїво-Бабчанського лісового коледжу.
Програма спрямована на реалізацію положень:
Лісового кодексу України;
Закону України «Про тваринний світ»;
Закону України «Про мисливське господарство та полювання»;
Загальнодержавної
програми формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015
роки, затвердженої Законом України
від 21 вересня 2000 року № 1989-ІІI, а також враховує основні напрямки
реалізації Програми формування національної екологічної мережі в області на 2002 - 2015 роки,
затвердженої рішенням обласної ради від 21 травня
2002 року.
Програма є документом довгострокової дії, який визначає основні напрями розвитку лісового господарства Харківської області на період 2013 – 2015 років.
Актуальність Програми визначається :
необхідністю розроблення сучасної
регіональної лісової політики, спрямованої на збереження і сталий розвиток
лісового господарства в нових економічних умовах, та її узгодженість з
Державною цільовою програмою
«Ліси України» на 2010 - 2015 роки;
формуванням нових суспільних вимог до лісів, зростання соціальної та екологічної ролі лісів;
потребою в реалізації нових підходів до організації та ведення комплексного лісового господарства в ринкових умовах.
Головна мета Програми:
забезпечення сталого (невиснажливого) розвитку лісів та лісового господарства, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів області.
Завдання Програми:
визначення головних напрямів розвитку лісового господарства Харківської області на найближчий час;
розроблення системи заходів для забезпечення сталого розвитку лісового господарства, створення механізмів їх реалізації та визначення обсягів необхідного матеріального і фінансового забезпечення лісогосподарської діяльності в нових соціальних та економічних умовах.
Харківська область, переважно через
своє географічне положення та кліматичні особливості, належить до малолісних
регіонів держави. Ліси розташовані фрагментарними ділянками більшої чи меншої
площі. Вкрита лісом площа області за даними останнього державного обліку,
станом на
01 січня 1996 року, складає 381500 га, а її лісистість (співвідношення вкритої
лісовою рослинністю площі до загальної площі області) складає 12,1%. Згідно з цим
показником Харківська область посідає 15 місце серед адміністративних областей
держави.
Ліси області виконують переважно екологічні функції: водоохоронні, захисні, рекреаційні, природоохоронні, мають обмежене експлуатаційне значення.
Загальний запас деревостанів у лісах області складає 69,4 млн м3. Вони утримують у своїй фітомасі близько 25 млн тонн вуглецю, щороку поглинаючи з атмосфери 1400 тис. тонн вуглекислого газу. Цей показник свідчить про те, що ліси є потужним регулятором, що впливає на зменшення ризику глобальної зміни клімату.
Фактична лісистість Харківської області на даний час є дуже неоднорідною в межах окремих районів і коливається від 2,9% (Сахновщинський район) до 30,7% (Зміївський район).
Показник лісистості області має
тенденцію до постійного зростання. Так, за останні 40 років цей показник зріс
більш як на три відсотки (з 8,9% у 1949 році до 12,1% у 1996 році). Проте фактичний
показник лісистості області є недостатнім, а в окремих степових (південних)
районах – низьким (у 1,5 –
2 рази нижче від оптимального). Для досягнення оптимального показника
лісистості (у межах 15% – 16%) слід суттєво збільшити площу лісів. Збільшити
лісистість на один відсоток означає створити в області нові лісові насадження
на площі 31,4 тис. га. Такий захід забезпечить підтримання екологічної
рівноваги в області, підвищить ресурсний потенціал лісів.
Породна та вікова структура лісів Харківської області є відносно однорідною, що в багатьох випадках пояснюється їх штучним походженням.
У віковому відношенні за площею та за запасом деревної сировини переважають молодняки та насадження середньовікових груп. Стиглі та перестійні насадження займають незначні площі в області. За існуючим поділом лісів – близько 80% насаджень відносяться до категорій захисних, у яких чинними нормативними документами забороняється проведення рубок головного користування.
Така ситуація є характерною для двох головних деревних порід області: сосни та дуба. У лісовому фонді більшість складають твердолистяні групи порід (у переважній кількості дуб насіннєвий і дуб паросткового походження). Вони займають більше 173 тис. га або 60,5% від загальної площі лісів. Хвойні ліси займають площу більше 98 тис. га (34,3%), а м’яколистяні – 15 тис. га (5,2%). Лісові насадження Харківської області є достатньо продуктивними. Розподіл за класами продуктивності (бонітетами) засвідчує, що 74,2% їх належать до ІІ та вище бонітетів. Площа низькопродуктивних насаджень складає близько 700 га. Більша їх частка представлена м’яколистяними породами (68,6%). Частина з них може підлягати докорінній реконструкції і заміні на більш цінні та продуктивні ліси. Старіння лісів супроводжується погіршенням їх санітарного стану та зниженням еколого-захисних функцій. Це особливо помітно у дубових порослевих лісах третьої та старших генерацій.
Протягом останніх 40 років спостерігається постійне зростання загального запасу лісів Харківщини. Це пояснюється збільшенням загальної площі лісів, зміною вікової структури, а також упровадженням науково-обґрунтованих технологій лісовирощування. Тенденція зростання запасу деревини в лісах збережеться й у найближчі десятиріччя. Це свідчить про потенційні резерви збільшення деревних ресурсів.
Ліси області перебувають у користуванні різних користувачів. Основна площа лісів (319,5 тис. га або 76,1%) підпорядкована Державному агентству лісових ресурсів України. Згідно з Лісовим кодексом України Державним агентством лісових ресурсів України здійснюється контроль за загальним веденням лісового господарства і дотриманням лісового законодавства. Уповноваженим органом в області з вищезазначених питань є Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства та державні лісові господарства, розташовані на території області.
Розвиток лісового господарства має бути спрямованим на підвищення продуктивності, охорону, розширене відтворення лісів та посилення їх багатогранних корисних властивостей. Екологічні, економічні і соціальні аспекти розвитку лісового господарства є важливою складовою загальнонаціональної стратегії сталого розвитку держави. Тому концептуальними положеннями розвитку лісового господарства області є:
збільшення показника лісистості області до оптимального рівня у різних природних зонах;
розширення робіт із захисного лісорозведення і агролісомеліорації;
підвищення продуктивності, покращення якісного складу лісових насаджень;
нарощування природоохоронного потенціалу, збереження біологічного різноманіття;
підвищення стійкості лісових екосистем до негативних факторів середовища, зміни клімату;
упровадження методів раціонального, невиснажливого, багатоцільового лісокористування;
покращення інформаційного забезпечення лісоуправління, проведення моніторингових досліджень;
розвиток соціальної сфери;
здійснення державного контролю за дотриманням лісового законодавства;
кадрове забезпечення лісоуправління, розвиток лісогосподарської науки та освіти в регіоні.
Згідно з чинним законодавством України на ліси зберігається переважно державна власність. Лісові насадження області мають збалансовано використовуватися як економічний і екологічний ресурс. Передбачається також розвиток приватної власності на ліси за рахунок створення нових захисних лісових насаджень на приватних землях.
Регулювання взаємовідносин між лісокористувачами через економіко-правовий механізм адміністративно-територіального підпорядкування та податкову систему покладається на органи місцевого самоврядування, а функція управління лісами покладається на спеціалізовані державні органи.
Передбачається підвищення продуктивності лісів майбутнього шляхом запровадження вдосконалених лісокультурних методів вирощування лісів на зрубах, згарищах та інших площах лісокультурного фонду.
Способи лісовідновлення визначатимуться конкретними соціально-економічними та природно-кліматичними умовами і включатимуть посів та садіння лісових культур, реконструктивні заходи та природне поновлення. Подальше вдосконалення агротехніки і технологій створення лісових культур буде відбуватися за рахунок механізації виробничих процесів із застосуванням екологічно безпечних механізмів та знарядь.
Подальшого вдосконалення вимагатиме вирощування садивного матеріалу у розсадниках. Пріоритетним завданням є розширення мережі селекційно-насіннєвих центрів і теплично-розсадникових комплексів для забезпечення потреб лісового, сільського, фермерського та інших господарств, приватних осіб у високоякісному насінні та садивному матеріалі.
Актуальним питанням залишається поліпшення або заміна (реконструкція) високопродуктивними деревними породами малоцінних молодняків площ, зайнятих чагарниками, рідколіссям, низькоповнотних і похідних деревостанів.
Подальше впровадження еколого-безпечних технологій сприятиме формуванню необхідних умов для відновлення лісів природним шляхом, що позитивно вплине на збереження біорізноманіття, вирощування біологічно стійких і високопродуктивних насаджень та скорочення термінів лісовідновлення в цілому.
До 2015 року передбачається провести лісовідновні заходи на площі 3,3 тис. га, на реалізацію яких планується витратити 24 млн 300 тис. грн. (підрозділ 7.1. розділу 7). Також передбачається вирощування садивного матеріалу, створення і утримання селекційних комплексів, плантацій, розсадників і насіннєвих заводів, на що планується витратити 4 млн 112 тис. грн.
Проблема охорони лісів від пожеж особливо загострилася в останні роки, коли почастішали випадки загорань лісу і гасіння пожеж стало невід’ємною складовою господарської діяльності лісових підприємств області.
Важливе значення надаватиметься протипожежним профілактичним та попереджувальним заходам, а саме: влаштування протипожежних розривів та мінералізованих смуг, створення і реконструкція мережі спостережних веж з максимальним покриттям пожежонебезпечної території, оновлення засобів зв’язку, протипожежної техніки, проведення агітаційної роботи через засоби масової інформації.
Для покращання охорони лісів від пожеж необхідно:
посилити відповідальність, включаючи адміністративну та кримінальну, за порушення правил протипожежної безпеки в лісах;
охопити протипожежним влаштування всі насадження найвищих класів пожежної небезпеки згідно з існуючими нормативами.
Загальна сума
витрат на реалізацію запланованих заходів складе
25 млн 957 тис. грн. (підрозділ 7.2 розділу 7).
Витрати на проведення робіт з будівництва об’єктів протипожежного призначення (пожежні станції, пожежно-спостережні вежі, щогли, пункти) – 480 тис. грн.
Планується прокласти дороги протипожежного призначення протяжністю 18 км, на будівництво яких планується витратити 6 млн 900 тис. грн.
На придбання пожежних автомобілів та інших протипожежних засобів заплановано 7 млн 880 тис. грн.
На утримання відомчої пожежної охорони та інші заходи по гасінню лісових пожеж заплановано 10 млн 697 тис. грн.
Посилення
антропогенного впливу, погіршення екологічної ситуації, забруднення повітря,
вод та земель промисловими викидами призводить до зниження стійкості лісових
насаджень до дії хвороб та шкідливих комах.
У найближчі роки загальна площа осередків розповсюдження шкідників та хвороб,
які вимагатимуть винищувальних заходів, може сягнути 50 – 100 тис. га.
Гострою залишається проблема захисту соснових культур від пошкодження личинками хрущів, кореневою губкою, комплексом хвоє- та листогризучих комах і захисту лісових розсадників від пошкодження хворобами та шкідниками.
Пріоритетним напрямом діяльності лісозахисної служби є розроблення та широке впровадження в лісогосподарську практику екологічно безпечних засобів і методів боротьби зі шкідниками та хворобами лісу.
Серед хімічних інсектицидів перевага надаватиметься піретроїдним препаратам, як найменш токсичним для фауни лісу та людини, а також інсектицидам III покоління типу «дімілін».
Планується розроблення та впровадження лісоентомологічного моніторингу для раннього виявлення осередків шкідників та хвороб. Це дозволить розробити банк даних та інформаційно-пошукову систему для оперативного реагування лісозахисних структур на ситуацію з розвитком хвороб та шкідників на різних рівнях у лісах області.
Лісозахисні заходи передбачається проводити на площі 17,7 тис. га, витрати на їх проведення складуть 6 млн 446 тис. грн. (підрозділ 7.3 розділу 7).
Рубки, як один із найважливіших лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування і формування високопродуктивних і стійких лісостанів з високими екологічними та захисними функціями, включатимуть: рубки догляду, санітарні (суцільні та вибіркові) рубки, лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладення квартальних просік та створення протипожежних розривів, догляд за підростом, підліском, узліссям тощо. Запроектовані обсяги орієнтовані на зменшення частки суцільних та збільшення поступових та вибіркових способів лісовідновних рубок. Вони будуть поєднуватися з іншими лісівничими заходами: сприяння поновленню, створення попередніх та наступних часткових культур із садивного матеріалу з покращеними генетичними властивостями.
Обсяги рубок, пов’язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, зменшуватимуться за рахунок створення та формування бажаних за складом, продуктивністю, еколого-захисними властивостями молодих насаджень.
Інші види рубок, пов’язі з веденням лісового господарства, а саме: прокладення квартальних просік та створення протипожежних розривів, догляд за підростом, підліском, узліссям тощо, спрямовані на підтримання стабільно високого функціонального рівня лісових ценозів і зниження дії шкодочинних факторів. Обсяги їх застосування будуть зростати.
Планується
проведення рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства, на площі 36
тис. га з вибіркою 1563 тис. м3 (підрозділ 7.4
розділу 7).
В основу проведення рубок головного користування покладено дотримання принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних стійких насаджень, їх еколого-захисних та інших корисних властивостей.
Рубки головного користування планується здійснювати способами, що сприяють збереженню біологічного різноманіття лісів та не погіршують стан довкілля, при повному використанні можливості природного поновлення головних та цінних лісових деревних і чагарникових порід. Тому на перспективу передбачається більш широке впровадження поступових та вибіркових рубок, вдосконалення технології їх проведення.
Загальний обсяг рубок головного користування складе 148,8 тис. м3 (підрозділу 7.5 розділу 7).
Важлива екологічна актуальність і доцільність захисного лісорозведення визначається надзвичайно високою інтенсивністю ерозійних процесів та ускладненням екологічної ситуації в агроландшафтах, виснаженням і стрімким зниженням рівня родючості ґрунтів та втратою ними самовідновлювальної здатності, забрудненням і замуленням поверхневих вод та погіршенням їх гідрологічного режиму. Заходи щодо створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісосмуг спрямовані на реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, подолання основних дестабілізуючих факторів екологічної ситуації – ерозії ґрунтів та виснаження річок.
Заходи із захисного лісорозведення передбачають екологічне планування територій шляхом заліснення неугідь, консервації малопродуктивних, деградованих та техногенно-забруднених земель для подальшого їх часткового заліснення.
До 2015 року передбачається створити 8,2 тис. га захисних насаджень, на створення яких заплановано витратити 57 млн 716 тис. грн., у тому числі:
39 млн 180 тис. грн. – на виконання робіт зі створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг на землях, що не зайняті лісом (деградовані, малопродуктивні тощо);
12 млн 379 тис. грн. – на оформлення державних актів на право постійного користування землею для лісорозведення;
3 млн 940 тис. грн. – на придбання і оновлення парку лісогосподарської техніки і знарядь для лісорозведення (підрозділ 7.6 розділу 7).
Ефективний розвиток мисливського господарства в області, як і в державі в цілому, передбачає, насамперед, правове забезпечення та вдосконалення мисливського господарства з позиції:
обмеження монополізму в користуванні мисливськими угіддями;
порядку видачі дозволів на використання мисливських тварин;
визначення вартості ліцензій;
порядку організації та здійснення полювання в області іноземними мисливцями, розмірів плати за надані послуги та добутих тварин;
порядку та розмірів плати за користування мисливськими угіддями в залежності від їх якості;
застосування такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства;
порядку та розміру плати за видачу посвідчень мисливця, паспортів на собак та допуск до полювання тощо.
Серйозної уваги потребує вирішення питання з підготовки висококваліфікованих кадрів (єгерів і біологів-мисливствознавців). Назріла необхідність у створенні на базі спеціально уповноважених органів лісового господарства служби державного нагляду для боротьби з браконьєрством і профілактики порушень.
Прибутковість державних мисливських підрозділів підвищуватиметься за рахунок сприяння розвитку високопродуктивних популяцій мисливських тварин, реалізації частини їх для розселення, а також реалізації спортивних ліцензій, оптимізації і удосконалення спортивного полювання, збільшення трофейних полювань. Фінансові видатки на ведення мисливського господарства складатимуть 3 млн 204 тис. грн. (підрозділ 7.7 розділу 7).
Рекреаційне використання лісів Харківської області буде зростати. Передбачається збільшення серед інших територій і зон рекреації. При цьому важливе значення надається оцінюванню та виділенню перспективних рекреаційних територій державного значення та затвердження їх як об’єктів, що не підлягають приватизації.
У лісовому фонді області розташовано близько 70% усіх рекреаційних об’єктів різного рівня. З метою підвищення стійкості, поліпшення естетичних властивостей та рівня благоустрою лісів для тривалого та тимчасового відпочинку необхідно розробити організаційно-технічні та лісівничі заходи: комплексний або частковий благоустрій території, догляд за господарськими дорогами, проведення меліоративних та протипожежних заходів, охорона лісу, рубки формування ландшафтів, санітарні та реконструктивні рубки, ландшафтні посадки, біотехнічні заходи тощо. Реалізація такого комплексу заходів вимагатиме залучення додаткових коштів, включаючи позабюджетні.
Природно-заповідний фонд Харківської області складає 65,7 тис. га. Більша його частина розташована на території лісового фонду. Проблема подальшого заповідання у лісах регіону розв’язуватиметься у контексті Програми формування національної екологічної мережі в області на 2002 – 2015 роки.
Загальна площа природно-заповідного фонду НПП «Гомільшанські ліси» становить 3,7 тис. га. Протягом 2013-2015 років для поліпшення становища планується направити кошти в сумі 4 млн 500 тис. грн. за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (підрозділ 7.9 розділу 7).
Для забезпечення розвитку рекреаційної та туристичної інфраструктури, впровадження еколого-просвітницької діяльності планується створити 68 рекреаційно-просвітницьких об’єктів та збільшити кількість лісництв до 29.
Для реалізації лісової політики в області планується подальше вдосконалення організації лісовпорядкування, системи інформаційного забезпечення лісоуправління. Лісовий фонд усіх лісокористувачів області повинен бути охоплений лісовпорядкуванням за єдиними принципами. Усі ліси області мають бути охоплені моніторингом. Зокрема, передбачається:
ефективне планування охорони, захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінювання лісових ресурсів, а також підвищення рівня культури ведення лісового господарства;
ведення лісового кадастру області, узгодженого з державним земельним кадастром та іншими кадастрами;
регулярне проведення моніторингових досліджень стану розвитку лісів області для визначення критеріїв та індикаторів сталого управління лісами, складення характеристики біорізноманіття, продуктивності, стану лісів, їх відновлювальної здатності, вкладу в глобальний цикл вуглецю тощо.
Щороку передбачається охоплювати моніторинговими дослідженнями ліси на площі 969 тис. га (підрозділ 7.10 розділу 7).
Організаційне забезпечення виконання Програми здійснюватиме Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства та інші лісокористувачі.
Харківська обласна державна адміністрація на підставі наданих основними лісокористувачами та узагальненої Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства інформації може звертатися до обласної ради з пропозицією щодо коригування програмних завдань, їх змісту та обсягів фінансування.
Реалізація Програми ґрунтується на неухильному дотриманні чинних законодавчих актів, екологічно обґрунтованих методах господарювання в лісах області, на принципах сталого лісокористування.
З метою наукової підтримки Програми передбачається проведення прикладних досліджень, спрямованих на розроблення рекомендацій, інструкцій, настанов, нормативів щодо збереження та відтворення лісів, посилення їх багатогранних еколого-захисних функцій, раціонального невиснажливого лісокористування за напрямами:
розроблення принципів оптимізації розподілу лісів за основними лісокористувачами різних форм власності та налагодження ефективного управління та ведення господарства в підпорядкованих їм лісах з позиції сталого розвитку і збереження ландшафтного та біологічного різноманіття;
удосконалення науково-практичних засад ведення лісового господарства та лісокористування на принципах сталого розвитку;
удосконалення екологічно обґрунтованих методів боротьби зі шкідниками та хворобами лісів, запровадження ефективних технологій охорони лісів від пожеж;
проведення інвентаризації наявних захисних лісових насаджень з метою визначення їх стану, еколого-захисної та соціально-економічної ефективності та наукового обґрунтування створення за ландшафтно-територіальними принципами єдиної загальнодержавної системи захисних лісових насаджень і лісів;
проведення комплексного моніторингу, прогнозування стану, продуктивності і біорізноманіття лісів;
розроблення спеціалізованих геоінформаційних систем та інформаційних технологій для лісового господарства;
розроблення наукових основ сертифікації лісів та лісогосподарських операцій.
Координацію наукових досліджень здійснюватиме Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.
На наукове та кадрове забезпечення передбачається асигнувати 331,2 млн грн. Основні показники витрат на наукове та кадрове забезпечення реалізації запланованих заходів наведені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Витрати на наукове та кадрове забезпечення
Підприємства |
Загальний обсяг |
Роки |
||
2013 |
2014 |
2015 |
||
Утримання державної лісової та мисливської охорони (служби), здійснення загальногосподарських та адміністративних витрат на ведення лісового і мисливського господарства, забезпечення охорони і захисту лісів |
||||
Харківське ОУЛМГ, кількість підприємств |
10 |
10 |
10 |
10 |
Харківське ДЗЛІ, кількість підприємств |
0 |
0 |
0 |
0 |
Харківлісозахист , кількість підприємств |
0 |
0 |
0 |
0 |
Продовження табл.1 |
||||
Данилівський ДДЛГ УкрНДІЛГА, кількість підприємств |
1 |
1 |
1 |
1 |
Всього |
11 |
11 |
11 |
11 |
Загальні витрати, тис. грн. |
219823 |
67261 |
72785 |
79777 |
за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд), тис. грн. |
70523 |
22261 |
23485 |
24777 |
інші надходження, тис. грн. |
149300 |
45000 |
49300 |
55000 |
Здійснення капітальних видатків для технічного забезпечення діяльності |
||||
Харківського ОУЛМГ, тис. грн. |
180 |
50 |
60 |
70 |
Загальні витрати, тис. грн. |
180 |
50 |
60 |
70 |
за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд), тис. грн. |
180 |
50 |
60 |
70 |
Забезпечення керівництва та управління у галузі лісового та мисливського господарства |
||||
Харківське ОУЛМГ, тис. грн. |
5610 |
1770 |
1870 |
1970 |
Загальні витрати, тис. грн. |
5610 |
1770 |
1870 |
1970 |
за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд), тис. грн. |
5610 |
1770 |
1870 |
1970 |
Покращення наукового та кадрового забезпечення розвитку галузі лісового господарства |
||||
Підвищення кваліфікації працівників та спеціалістів у галузі лісового господарства |
||||
Харківське ОУЛМГ, осіб |
255 |
85 |
85 |
85 |
Загальні витрати, тис. грн. |
375 |
125 |
125 |
125 |
інші надходження, тис. грн. |
375 |
125 |
125 |
125 |
Виконання проектно-вишукувальних робіт |
||||
УкрДНІЛГА, тис. грн. |
50870 |
16050 |
16940 |
17880 |
Загальні витрати, тис. грн. |
50870 |
16050 |
16940 |
17880 |
за рахунок коштів державного бюджету (загального фонду), тис. грн. |
46040 |
14530 |
15330 |
16180 |
за рахунок коштів державного бюджету (спеціального фонду), тис. грн. |
4830 |
1520 |
1610 |
1700 |
Харківдіпроагроліс, тис. грн. |
9932 |
3004 |
3296 |
3632 |
Загальні витрати, тис. грн. |
9932 |
3004 |
3296 |
3632 |
за рахунок коштів державного бюджету (загального фонду), тис. грн. |
6572 |
1884 |
2176 |
2512 |
інші надходження, тис. грн. |
3360 |
1120 |
1120 |
1120 |
Підготовка кадрів для потреб галузі |
||||
Чугуїво-Бабчанський лісовий коледж (кількість прийнятих студентів на навчання у вищі навчальні заклади І-ІІІ рівня акредитації), осіб |
1020 |
338 |
341 |
341 |
Загальні витрати, тис. грн. |
44417 |
12738 |
14702 |
16977 |
за рахунок коштів державного бюджету (загального фонду), тис. грн. |
40880 |
11720 |
13530 |
15630 |
за рахунок коштів державного бюджету (спеціального фонду), тис. грн. |
3537 |
1018 |
1172 |
1347 |
Всього витрати на наукове та кадрове забезпечення |
331207 |
100988 |
109778 |
120431 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд), тис. грн. |
169805 |
52215 |
56451 |
61139 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (спеціальний фонд), тис. грн. |
8367 |
2538 |
2782 |
3047 |
інші надходження, тис. грн. |
153035 |
46245 |
50545 |
56245 |
Усі роботи, проведення яких спрямовано на реалізацію лісівничих, лісозахисних, лісоохоронних та лісокультурних заходів, на забезпечення кадровим та науковим потенціалом, здійснюються на підставі цієї Програми за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів усіх рівнів, власних джерел фінансування усіх лісокористувачів, а також із залученням інших джерел не заборонених законодавством, у тому числі коштів міжнародних організацій, вітчизняних та зарубіжних інвесторів. Перспективним напрямом залучення іноземних інвестицій є проведення діяльності в лісовому господарстві, що спрямована на збільшення рівня поглинання парникових газів лісовими насадженнями. Для виконання Програми в цілому потрібно 665,24 млн грн. Зведені показники витрат на реалізацію Програми наведені у таблиці 2.
Таблиця 2.
Фінансове забезпечення виконання Програми, тис. грн.
Підприємства |
Загальний обсяг |
Роки |
||
2013 |
2014 |
2015 |
||
Харківське ОУЛМГ |
530289,8 |
156280,8 |
175219,0 |
198790,0 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд) |
165625 |
43578,0 |
54914,0 |
67133,0 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (спеціальний фонд) |
730 |
264,0 |
183,0 |
283,0 |
у тому числі за кошти обласного бюджету |
6716,8 |
3246,8 |
1740,0 |
1730,0 |
інші надходження |
357218 |
109192,0 |
118382,0 |
129644,0 |
УкрНДІЛГА |
50870 |
16050,0 |
16940,0 |
17880,0 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд) |
46040 |
14530,0 |
15330,0 |
16180,0 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (спеціальний фонд) |
4830 |
1520,0 |
1610,0 |
1700,0 |
УкрНДІЛГА (Данилівський ДДЛГ) |
17600 |
5882,0 |
5709,0 |
6009,0 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд) |
15475 |
5201,0 |
5000,0 |
5274,0 |
інші надходження |
2125 |
681,0 |
709,0 |
735,0 |
Харківдіпроагроліс |
9932 |
3004,0 |
3296,0 |
3632,0 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд) |
6572 |
1884,0 |
2176,0 |
2512,0 |
інші надходження |
3360 |
1120,0 |
1120,0 |
1120,0 |
Харківлісозахист |
9734 |
3072,0 |
3242,0 |
3420,0 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд) |
9734 |
3072,0 |
3242,0 |
3420,0 |
Харківська ДЗЛІ |
2397 |
757,0 |
798,0 |
842,0 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд) |
2151 |
679,0 |
716,0 |
756,0 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (спеціальний фонд) |
246 |
78,0 |
82,0 |
86,0 |
Чугуїво-Бабчанський лісовий коледж |
44417 |
12738,0 |
14702,0 |
16977,0 |
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд) |
40880 |
11720,0 |
13530,0 |
15630,0 |
Продовження табл.2 |
||||
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (спеціальний фонд) |
3537 |
1018,0 |
1172,0 |
1347,0 |
ВСЬОГО |
665239,8 |
197783,8 |
219906,0 |
247550,0 |
за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд) |
286477 |
80664,0 |
94908,0 |
110905,0 |
за рахунок коштів державного бюджету (спеціальний фонд) |
9343 |
2880,0 |
3047,0 |
3416,0 |
за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища |
4500 |
1500 |
1500 |
1500 |
за рахунок коштів обласного бюджету (надходження в порядку від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва) |
2216,8 |
1746,8 |
240 |
230 |
інші надходження |
362703 |
110993,0 |
120211,0 |
131499,0 |
Контроль за виконанням заходів Програми і загальна координація покладається на Харківську обласну державну адміністрацію та Харківську обласну раду. Виконавці, відповідальні за виконання заходів Програми, повну та своєчасну їх реалізацію, інформують Харківську обласну раду та Харківську обласну державну адміністрацію про хід виконання Програми.
Реалізація заходів Програми розрахована на період до 2015 року. Виконання заходів Програми надасть можливість:
створити захисні лісові насадження та лісові смуги різного цільового призначення на площі 8,2 тис. га;
поліпшити матеріально-технічну базу спеціалізованих лісогосподарських підприємств для проведення робіт із захисту, відновлення та догляду в лісовому фонді та проведення лісомеліоративних робіт на еродованих та непридатних для сільськогосподарського використання землях;
здійснити необхідні заходи щодо організації регіональної системи моніторингу лісів та забезпечити проведення довгострокових постійних спостережень на всій території лісового фонду області;
запровадити нові природозберігаючі технології лісогосподарських робіт, гармонізованих систем ведення лісового господарства на зонально-типологічній і програмно-цільовій основі;
розробити та впровадити принципи водозбірно-ландшафтних засад господарювання на прикладі окремих господарств. Паралельно набуде подальшого розвитку соціальна сфера лісового господарства, лісівнича наука та освіта в регіоні.
На землях, що перебуватимуть під меліоративним впливом створених лісових насаджень, за час реалізації Програми очікується:
збільшення врожаю основних сільськогосподарських культур: прогнозується при досягненні полезахисними насадженнями проектної висоти – в середньому на 600 тис. центнерів щороку;
загальний додатковий урожай від загальної кількості полезахисних лісонасаджень (існуючих та додатково створених) може досягати близько 1 млн 390 тис. центнерів щороку;
розрахункова прогнозна площа захисту ріллі на 1 га полезахисних насаджень для умов лісостепу області складатиме: 23,3 га – виробничий ефект та 8,0 га – екологічний ефект; для умов степу відповідно 16,1 га та 4,6 га. Таким чином, додаткова захищеність ріллі за мінімальними розрахунками зросте на 395 тис. га;
за рахунок здійснення лісомеліоративних заходів передбачається збереження 150 тис. тонн гумусу, що надасть можливість зменшити обсяг внесення органічних добрив щонайменше на 1,85 млн. тонн або мінеральних добрив на 680 тис. тонн;
зменшення вмісту забруднюючих інгредієнтів у воді на 10% – 15%, а замуленості – на 30% – 40 %;
зменшення обсягів застосування засобів захисту рослин за рахунок збільшення біорізноманіття корисної ентомофауни на 10% – 15 %;
підвищення біологічного потенціалу та продуктивності водних угідь за рахунок проведення робіт щодо попередження забруднення поверхневих вод інгредієнтами польового стоку та унеможливлення їх евтрифікації;
підвищення санітарно-гігієнічного та рекреаційного потенціалів агролісоландшафтів.
Унаслідок реалізації Програми площа земель лісового фонду області зросте на 12,1 тис. га, лісистість – з 12,1% до 12,4%, а загальний запас деревостанів – на 2 %. При цьому загальні обсяги лісокористування суттєво не зміняться, стабілізується та поступово відновиться біологічне різноманіття лісів, що сприятиме позитивним змінам довкілля на локальному та регіональному рівнях, поступово зникатиме загроза деградації земель.
Показники |
Одиниця виміру |
За роками |
||
2013 |
2014 |
2015 |
||
Загальна площа земель лісового фонду, усього |
тис. га |
426 |
429 |
435,1 |
у
тому числі: |
тис. га |
384 |
386 |
390 |
Загальний запас деревостанів |
млн м3 |
69,9 |
70,2 |
71 |
Середній запас деревостанів |
м3/га |
182,8 |
183,4 |
184 |
Середня зміна запасу деревостанів |
м3/га/рік |
3,3 |
3,4 |
3,4 |
Лісистість |
% |
12,2 |
12,3 |
12,4 |
Упровадження Програми дозволить значно посилити соціальні, екологічні та економічні функції лісів, що сприятиме успішному соціально-економічному розвитку Харківської області.