ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням обласної ради
від «____» ________ 20___ року № ____
( ____ сесія _____ скликання )
Харківська
обласна соціальна програма розвитку фізичної культури і спорту, молодіжних
ініціатив та формування здорового способу життя
на 2014 - 2018 роки
Харків - 2013
ПАСПОРТ ПРОГРАМИ
1. Назва Програми:
Харківська обласна соціальна програма розвитку фізичної культури і спорту, молодіжних ініціатив та формування здорового способу життя на 2014 – 2018 роки.
2. Ініціатор розроблення Програми:
Харківська обласна державна адміністрація.
3. Розробник Програми:
Департамент у справах молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації.
4. Відповідальний виконавець Програми:
Департамент у справах молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації.
5. Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми:
Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 18 листопада 2013 року № 471.
6. Учасники Програми:
Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації;
Департамент охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації;
Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації;
Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації;
Департамент агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації;
Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації;
Департамент фінансів Харківської обласної державної адміністрації;
Департамент масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації;
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області;
Харківський обласний центр зайнятості;
Профспілкові об’єднання, громадські та благодійні організації;
районні державні адміністрації;
виконавчі комітети міських рад міст обласного значення.
7. Термін реалізації Програми: 2014 – 2018 роки.
8. Перелік джерел, із яких здійснюватиметься фінансування Програми: державний бюджет, обласний бюджет, місцеві бюджети, інші джерела фінансування, які не заборонені чинним законодавством України.
9. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми: всього 1215598,4 тис. грн, у тому числі з державного бюджету 245480,0 тис. грн, обласного бюджету 352385,0 тис. грн.
10. Мета Програми:
Створення цілісної системи забезпечення сфери фізичної культури і спорту шляхом удосконалення кадрового, матеріально-технічного, фінансового, науково-методичного, медичного, інформаційного забезпечення, активізація співпраці з молодіжними громадськими організаціями та громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, удосконалення системи морального і матеріального заохочення у сфері фізичної культури та спорту, молодіжної політики, формування здорового способу життя молоді та оздоровлення дітей, стимулювання до досягнення високих спортивних результатів, інтелектуального самовдосконалення та творчого розвитку молоді.
Створення сприятливих умов для залучення широких верств населення до систематичних занять фізичною культурою та масовим спортом з урахуванням інтересів, побажань, здібностей та індивідуальних особливостей кожного, популяризація здорового способу життя та сприяння розвитку фізкультурно-спортивної реабілітації. Підвищення рівня охоплення громадян міста, насамперед дітей та молоді, усіма видами фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи.
Створення сприятливих умов для забезпечення реалізації державної молодіжної політики у Харківському регіоні шляхом створення системи всебічної підтримки молоді в набутті умінь і навиків, у розвитку здібностей і якостей, необхідних для подальшого особистого і професійного розвитку, а також активної участі в суспільному житті регіону.
Створення умов для забезпечення державних гарантій щодо доступності та якості послуг з оздоровлення та відпочинку, розвитку мережі дитячих оздоровчих закладів.
11. Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності:
Реалізація заходів Програми надасть можливість:
збільшити обсяг рухової активності учнівської та студентської молоді до 8-12 годин на тиждень;
підвищити рівень залучення населення до змістовного дозвілля та відпочинку, насамперед із щорічним збільшенням на 1 – 2 відсотки рівня охоплення населення руховою активністю в обсязі до 30 хвилин щодня;
залучити до 20 відсотків дітей та молоді віком від 6 – 23 років до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах, створити умови для розвитку резервного спорту та ефективного поповнення складу національних збірних команд;
забезпечити спортивними спорудами у необхідній кількості і якості, що надасть можливість залучити різні версти і категорії громадян до занять фізичної культурою і спортом та підвищити рівень забезпеченості населення спортивними залами, плавальними басейнами та спортивними майданчиками з розрахунку на 10 тисяч осіб (очікуване зростання – на 2 відсотки щороку);
створити сучасні умови для соціальної адаптації та реалізації осіб з обмеженими фізичними можливостями;
підвищити спортивний імідж Харківської області, як на Всеукраїнському, так і світовому рівнях;
створити умови зміцнення фізичного та психічного здоров'я дітей шляхом належної організації оздоровлення та відпочинку;
сприяти збереженню та розвитку інфраструктури послуг з оздоровлення та відпочинку;
забезпечити державну підтримку обдарованої та талановитої молоді;
сформувати у молоді навички здорового способу життя;
створити умови для зайнятості молоді, підвищити її мотивацію до праці, професійної підготовки та перепідготовки;
підвищити рівень охоплення молоді до участі у формуванні та реалізації державної молодіжної політики в регіоні;
збільшити кількість громадських об’єднань, що представляють інтереси молоді, та обсяги фінансування молодіжних програм;
сприяти інтеграції української молоді до європейського молодіжного співтовариства;
підвищити рівень активності молоді у суспільному житті.
ЗМІСТ
1. |
Вступ………………………………………………………………………….. |
5
|
2. |
Визначення проблеми, на вирішення якої спрямована Програма……….. |
9
|
3. |
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її вирішення програмно-цільовим методом…………………………………. |
12
|
4. |
Мета Програми………………………………………………………………. |
13
|
5. |
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності………………………………………………………………….. |
13
|
6. |
Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми……... |
14
|
7. |
Координація та контроль за ходом виконанням Програми……………….. |
14
|
8. |
Заходи Програми…………………………………………………………….. |
16
|
1. Вступ
Харківська обласна соціальна програма розвитку
фізичної культури і спорту, молодіжних ініціатив та формування здорового
способу життя
на 2014 – 2018 роки базується на фундаментальному значенні фізичної
культури та спорту у виховному процесі дітей та молоді, забезпеченні
оздоровлення дітей, пріоритетної ролі молоді у суспільному житті, а також
напрямах розвитку сучасних молодіжних ініціатив, як основних чинників
подальшого економічного зростання регіону.
При розробленні Програми були враховані:
Закон України «Про фізичну культуру і спорт»;
Закон України «Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні»;
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» та інших законодавчих актів України»;
Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні»;
Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»;
Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації»;
Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»;
Указ Президента України «Про Стратегію розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року» від 27.09.2013 № 532/2013;
Указ Президента України «Про деякі заходи щодо сприяння вирішенню актуальних питань молоді» від 06.01.2010 № 6;
постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 № 993 «Про затвердження Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу»;
постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 № 948 «Про затвердження Положення про центри олімпійської підготовки»;
постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 2025 «Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів»;
постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.1999 № 2061 «Про затвердження Положення про спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю»;
постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009 – 2015 роки»;
постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1049 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених громадськими організаціями та творчими спілками, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка»;
розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 № 549-р «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей і розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на період до 2017 року»;
наказ Міністерства молоді та спорту України від 30.07.2013 № 37 «Про затвердження типових штатних нормативів дитячо-юнацьких спортивних шкіл»;
наказ Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту від 10.10.2002 № 2227 «Про затвердження Положення про школу вищої спортивної майстерності»;
наказ Держбуду України від 10.11.2003 № 184 «Державні будівельні норми України»;
обласна комплексна Програма розвитку гуманітарної сфери, затверджена рішенням обласної ради від 03.02.2009 № 1103-V (із змінами);
Стратегія сталого розвитку Харківської області до 2020 року, затверджена рішенням обласної ради від 23.12.2012 № 27-VI (із змінами);
інші нормативно – законодавчі акти України;
розпорядження голови обласної державної адміністрації від 22.02.2010 № 103 «Про затвердження Плану заходів із реалізації в 2010 – 2015 роках Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009 – 2015 роки».
Харківський регіон є одним з найбільших в Україні. Загальна чисельність населення регіону складає 2734796 осіб, або 6% від загальної чисельності населення України. Загальна кількість молоді віком від 15 до 35 років – 844941 осіб, або 30,8% від загальної кількості населення регіону. Кількість дітей від 0 до 17 років – 413718 осіб та молоді від 18 до 35 років – 770147 осіб, загальна кількість дітей та молоді в Харківському регіоні – 1183865 осіб. Кількість молоді від 15 до 35 років, яка проживає в сільських районах – сільська молодь – 153938 осіб (18,2% від загальної кількості молоді в регіоні); молодь, що проживає в м. Харкові та містах обласного значення – міське населення – 691003 особи (81,7% від загальної кількості молоді в регіоні). Зважаючи на те, що 43,2% населення у Харківському регіоні складають саме діти та молодь, питання розвитку сфери фізичної культури і спорту та реалізації молодіжної політики є одними із пріоритетів діяльності обласної державної адміністрації.
Фізична культура і спорт є важливою складовою частиною виховного процесу дітей і підлітків, учнівської та студентської молоді і відіграють значну роль у зміцненні здоров’я, підвищенні фізичних і функціональних можливостей організму людини, забезпеченні здорового дозвілля, збереженні тривалості активного життя дорослого населення. В свою чергу соціальне становище молоді як однієї з найбільш уразливих категорій населення, що характеризується наявністю амбіцій, завищених очікувань, пошуком власного шляху і прагненням до самореалізації, є показником успішності суспільства, можливості реалізації його потенціалу.
В останні роки в області проведена позитивна робота по зміцненню матеріально-спортивної бази в районах області і в тому числі дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Тільки за минулий рік у місті Харкові проведено реконструкцію 10 шкільних футбольних полів, установлено близько 100 вуличних тренажерних комплексів, у районах області встановлено 32 тренажерні комплекси, 17 спортивних майданчиків з синтетичним покриттям, введений в експлуатацію багатофункціональний фізкультурно-оздоровчий комплекс у селищі Борова Борівського району.
Але як показує аналіз, гострим залишається питання організації навчально-тренувального процесу в спортивних школах через обмежене фінансування на їх утримання. Витрати на утримання спортивних шкіл з розрахунку на 1 учня становили в 2012 році 1975 грн 45 коп. По Україні цей показник – 2309 грн. Область посідає 23 місце серед регіонів України.
За показником виділених коштів на навчально-спортивну роботу в спортивних школах область посідає 26 місце з 27 регіонів України. Витрати на навчально-спортивну роботу з розрахунку на 1 учня становлять по області лише 34 грн. Для порівняння: у Запорізькій області – 210 грн, Луганській – 161 грн, Львівській – 147 грн.
У більшості громадян після 40 років відчутні суттєві проблеми із здоров’ям, що після 50-річного віку кардинально заважають трудовій активності та нормальному життю. У громадян різко прогресують хронічні хвороби серця, гіпертонія, неврози, остеопороз, артрити, ожиріння тощо. Високий рівень захворюваності на розлади психіки та поведінки є наслідком вживання алкогольних напоїв, наркотичних та інших психоактивних речовин, особливо в молодіжному середовищі. Дотепер в українському суспільстві не сформовано сталих традицій та мотивацій щодо фізичного виховання та масового спорту як важливого чинника фізичного та соціального благополуччя, поліпшення стану здоров’я, ведення здорового способу життя і подовження його тривалості. За таких умов пріоритетним напрямом гуманітарної політики держави має стати розвиток фізичної культури і спорту, що дасть можливість забезпечити оптимальну активність кожної людини впродовж усього життя, створити умови для організації змістовного дозвілля і максимальної реалізації здібностей людини. Важливим є удосконалення форм залучення різних груп населення незалежно від статі, віку та соціального статусу до регулярних та повноцінних занять фізичною культурою і спортом. Потребує також удосконалення система підготовки спортсменів високого класу та спортивного резерву до складу національних збірних команд.
З метою забезпечення реалізації державної молодіжної політики в області ведеться робота у чотирьох основних напрямах, а саме: створення умов для інтелектуального самовдосконалення молоді, творчого розвитку особистості; утвердження патріотизму, духовності, моральності та формування загальнолюдських цінностей; пропаганда та формування здорового способу життя; створення сприятливого середовища для забезпечення зайнятості молоді.
Комунальною установою «Харківський обласний центр молоді» спільно з молодіжними громадськими організаціями постійно проводиться робота з організації активного змістовно-тематичного дозвілля дітей та підлітків, насамперед пільгових категорій, що мешкають у містах та сільських районах Харківської області, залучення їх до творчої діяльності, підтримки творчо обдарованих дітей, підлітків та молоді. Кожного року зазначеними заходами охоплено понад 100 тис. осіб з числа молоді (виїзні акції «Ми – разом!», Обласний фестиваль команд КВК, регіональний етап Міжнародної програми «Студентська республіка», відзначення тощо).
З метою утвердження патріотизму, духовності, моральності та формування загальнолюдських життєвих принципів в області функціонує «Центр патріотичного виховання молоді» комунальної установи «Харківський обласний центр молоді», основними напрямами діяльності якого є: надання інформаційно-методичної підтримки в сфері патріотичного виховання молоді; координація діяльності громадських організацій та об’єднань патріотичного спрямування; організація та координація різноманітних заходів з метою патріотичного виховання молоді.
За період своєї діяльності Центром патріотичного виховання молоді започатковано та спільно з молодіжними громадськими організаціями – соціальними партнерами проведено низку обласних заходів, спрямованих на утвердження патріотизму, духовності, моральності та формування загальнолюдських цінностей. У цих заходах щороку беруть участь понад 200 тис. осіб з числа молоді (до дня Соборності України, до річниці виводу військ з Демократичної Республіки Афганістан, відзначення Днів визволення районів Харківської області від німецько-фашистських загарбників, відзначення перемоги у ВВВ, відзначення Дня Незалежності України та Дня Державного Прапора України).
З метою створення умов для формування навичок здорового способу життя в молодіжному середовищі систематично проводяться лекції, бесіди, тренінги, семінари, відеолекторії, «круглі столи», диспути, дискусії, діалоги, акції, місячники, направлені на пропаганду здорового способу життя. Даними заходами протягом кожного року охоплюється понад 100 тис. осіб з числа молоді (Акції з питань профілактика ВІЛ-інфекціїї/СНІДу, Акція «Антинаркотик», Акція до Всесвітнього та Всеукраїнського дня боротьби з туберкульозом, Акція до Всесвітнього дня боротьби з гепатитами, Акція «Відповідальність починаються з мене», місячник «Скажи ні тютюну», обласний фестиваль Sport Music Fest тощо).
З метою сприяння працевлаштуванню та забезпеченню вторинної зайнятості молоді в області діють 3 молодіжних центри праці: відділ «Молодіжний центр праці» комунальної установи «Харківський обласний центр молоді»; «Молодіжний центр праці» молодіжного центру відділу у справах сім’ї та молоді Красноградської районної державної адміністрації; «Лозівський центр праці» Лозівського міського центру молоді відділу у справах сім’ї та молоді Лозівської міської ради. Протягом останніх років фахівцями 3-х молодіжних центрів праці надано понад 50000 інформаційно-консультативних послуг молоді та працевлаштовано майже 10000 молодих осіб. Окрім цього ними проведено тести з профорієнтації серед молоді, під час яких охоплено понад 10000 осіб.
З метою забезпечення вторинної зайнятості молоді в області ведеться робота з формування молодіжних трудових загонів (далі – МТЗ). За останні 3 роки було сформовано майже 1000 МТЗ, із загальною кількістю учасників понад 30000 осіб.
Основними напрямами державної політики у сферах фізичної культури і спорту, молоді та оздоровлення дітей є:
підтримка заходів, що здійснюються підприємствами, установами і організаціями, фондами, громадянами та їх об’єднаннями в зазначеній сфері;
створення доступного та ефективного ринку послуг фізичної культури та спорту;
збереження і розвиток мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл;
забезпечення підготовки кадрів у сфері фізичної культури та спорту;
сприяння збереженню та розвитку інфраструктури послуг з оздоровлення та відпочинку;
забезпечення державної підтримки обдарованої та талановитої молоді;
формування у молоді навичок здорового способу життя;
створення сприятливих умов для зайнятості молоді, підвищення її мотивації до праці, професійної підготовки та перепідготовки;
залучення молоді до участі у формуванні та реалізації державної молодіжної політики в регіоні;
забезпечення доступності освіти;
підвищення рівня активності молоді у суспільному житті;
стимулювання проведення науково-дослідних робіт, розроблення та впровадження інноваційних Програм.
2. Визначення проблеми, на вирішення якої спрямована Програма
Стан здоров’я та спосіб життя населення області потребує окремої уваги держави і владних структур. Демографічна криза негативно впливає на економічний стан області та є загрозливим фактором для її майбутнього. Порушення екологічної рівноваги та гіподинамія, що спостерігається за останні роки, призвели до значного погіршення фізичного розвитку людей та стану їх здоров’я, особливо дітей і молоді.
Викликає занепокоєння загальне зменшення кількості населення області за рахунок природного скорочення. За період з 01 січня 2000 року по 01 січня 2013 року кількість населення зменшилась на 195,8 тис. осіб.
В останні роки спостерігається тенденція до зниження рівня середньої тривалості життя населення області (чоловіків – 66 років, жінок – 73 роки). Смертність серед населення у 1,6 разів перевищує народжуваність.
Для економіки країни кількість населення, його динаміка і структура мають фундаментальне значення. Саме цей показник разом із показником очікуваної тривалості життя безпосередньо впливає на темпи росту ВВП.
Скорочення працездатного населення негативно впливає на економічну ситуацію як області, так і держави в цілому.
Погіршується стан здоров’я дітей, підлітків та молоді. Щороку спостерігається збільшення кількості учнівської та студентської молоді, яка має відхилення у стані здоров’я та віднесена до спеціальної медичної групи. Понад 21 тис. дітей та молоді, які належать до цієї категорії, не відвідують уроки фізичної культури. Погіршення стану здоров’я населення з різко прогресуючими хронічними хворобами серця, гіпертонією, неврозом, артритом, ожирінням тощо призводить до зменшення кількості осіб, які можуть бути залучені до спорту вищих досягнень, зокрема спроможних тренуватися, витримуючи значні фізичні навантаження та досягати високих спортивних результатів.
Діюча система фізичної культури і спорту не може задовольнити у повній мірі фізкультурно-оздоровчих та спортивних потреб. У навчально-виховній сфері це пов’язано з відсутністю ефективного наповнення змісту фізичного виховання, недостатнім обсягом рухової активності, скороченням мережі закладів позашкільної спортивно-масової роботи, недосконалою спортивною базою.
За останні роки погіршилась ситуація щодо створення умов на виробництві для працюючого населення зі збереження здоров’я, після трудового відновлення, відпочинку, проведення профілактичних занять фізкультурно-спортивної спрямованості.
На підприємствах відбувається скорочення інструкторів-методистів з фізичної культури і спорту. Забезпеченість підприємств та організацій фахівцями з фізичної культури та спорту складає лише 6,5%.
За останні роки скорочено функціонування 35 тренажерних залів, 9 відновлювальних центрів, 23 кімнат психологічного розвантаження на підприємствах області.
Відсутня сучасна спортивна інфраструктура, здатна задовольнити попит населення у щоденній руховій активності відповідно до фізіологічних потреб, у тому числі осіб з обмеженими фізичними можливостями. Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту в районах області та містах обласного значення значно нижча за реальні потреби населення, а її технічний стан та умови утримання потребують додаткового фінансування. Потребує удосконалення система підготовки спортсменів високого класу, підвищення якості роботи дитячо-юнацьких спортивних шкіл, покращення матеріального, фінансового, науково-методичного та медичного забезпечення. За останні 10 років скоротилась мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Перестали функціонувати 36 таких закладів.
У порівнянні зі світовими стандартами ресурсне забезпечення сфери фізичної культури і спорту, а саме: організаційне, кадрове, науково-методичне, медико-біологічне, фінансове, інформаційне, матеріально-технічне, знаходиться на низькому рівні.
Не сформовано сталих традицій та мотивацій щодо фізичного виховання і масового спорту як важливого чинника фізичного та соціального благополуччя, поліпшення стану здоров’я, ведення здорового способу життя і подовження його тривалості.
Існуюча система спорту вищих досягнень та підготовки спортивного резерву також не позбавлена проблем. Найбільш актуальним є питання недостатнього фінансування підготовки та участі членів збірних команд області у Всеукраїнських змаганнях. Залишається актуальною проблема відтоку висококваліфікованих фахівців фізкультурно-спортивної сфери, тренерів та спортсменів до фізкультурно-спортивних організацій інших регіонів або взагалі в інші сфери діяльності в зв’язку з соціальною незахищеністю, побутовими проблемами, низьким рівнем заробітної плати, відсутністю житла. Через фінансові проблеми, слабку матеріально-технічну базу та проблеми кадрового забезпечення знижується якість навчально-тренувальної роботи в дитячо-юнацьких спортивних школах, недостатньою є змагальна практика юних спортсменів.
Погіршення соціально економічних проблем, відсутність дієвих механізмів державної підтримки в період соціального становлення і розвитку молодих людей негативно впливає на її фінансове становище, погіршення здоров’я, фізичний і духовний розвиток. Економічна криза має великий вплив на якість активного відпочинку молоді, його духовній та культурній орієнтації.
Молодь відіграє важливу роль у соціальних процесах розбудови демократичної держави. Проте, незважаючи на певні позитивні зміни, які відбуваються в молодіжному середовищі, все ще існують проблеми. Зокрема, погіршуються показники стану здоров’я молодих громадян, не подолана демографічна криза, спостерігається тенденція щодо поширення в молодіжному середовищі наркоманії та епідемії ВІЛ/СНІДу, збільшується кількість померлих у молодому віці. Освітній потенціал молоді значною мірою не реалізується через невідповідність між попитом та пропонуванням на ринку праці.
За даними Харківського обласного наркологічного диспансеру, протягом 2012 року, на офіційному обліку наркологічної служби знаходилось 30,4 тис. наркозалежних молодих людей, що на 8% більше ніж за аналогічний період 2011 року.
За даними Харківського обласного центру боротьби зі СНІДом протягом 2012 року під диспансерним наглядом в області перебувало 2032 ВІЛ-інфіковані особи, що на 2% більше ніж за аналогічний період 2011 року, та 317 хворих на СНІД, що на 49,4% більше ніж за аналогічний період 2011 року.
За даними обласного шкірно-венерологічного диспансеру протягом 2012 року на обліку перебували 173 молоді особи, хворі на сифіліс (73 – чоловіки, 100 – жінки), та 441 молода особа, хвора на гонорею (291 – чоловіки, 150 – жінки).
За даними дослідження щодо оцінки чисельності уразливих груп у регіоні налічується 24,6 тис. споживачів ін’єкційних наркотиків (9,3 тис. – у м. Харкові та 15,3 тис. – по Харківській області); 6,4 тис. робітників комерційного сексу (3,2 тис. – у м. Харкові та 3,2 тис. – по Харківській області); 26,0 тис. чоловіків, які мають секс із чоловіками (10,4 тис. – у м. Харкові та 15,6 тис. – по Харківській області).
3. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її вирішення програмно-цільовим методом
Наведені вище цифри дозволяють зробити висновок, що рівень наркоманії, венеричних захворювань та інших соціально-небезпечних хвороб серед молоді стабільно високий, що у свою чергу призводить до погіршення стану здоров’я молодих людей. Це свідчить про те, що роботу з формування здорового способу життя серед молоді треба активізувати.
Ще однією з основних проблем є питання працевлаштування молоді. Так, за даними Харківського обласного центру зайнятості в 2011 році за послугами звернулося близько 48,0 тис. осіб з числа незайнятої молоді віком до 35 років (що на 1,3 тис. осіб більше ніж за аналогічний період попереднього року), а вже у 2012 році ця цифра становила 49,0 тис. осіб. Протягом січня-серпня 2013 року за послугами звернулося 27,3 тис. осіб, з числа незайнятої молоді віком до 35 років.
Окремо слід відмітити, що за сприяння служби зайнятості працевлаштовано у 2011 році 22,7 тис. молодих осіб (рівень працевлаштування молоді складає 47,3%) у 2012 році – 24,0 тис. молодих осіб (рівень працевлаштування молоді складає 48,9 %), протягом січня – серпня 2013 року працевлаштовано близько 18,7 тис. молодих осіб (рівень працевлаштування молоді складає 50,1 %).
Незважаючи на те, що центрами зайнятості області проводиться робота з виконання вимог законодавства України з питань реалізації державної молодіжної політики, соціального становлення і розвитку молоді, забезпечення конституційного права на працю та для працевлаштування соціально незахищених категорій молоді на підприємствах, в установах бронюються робочі місця. Ситуація в області потребує вжиття додаткових заходів для вирішення зазначеного питання і збільшення рівня працевлаштування молоді. Особливу увагу слід приділяти зайнятості сільської молоді. В умовах реформування системи економічних відносин та відносин власності в аграрному секторі молодь виступає однією з найменш конкурентоспроможних і найбільш уразливих у соціальному відношенні груп населення. Економіка сільського господарства на сьогодні не може забезпечити потреби сучасної молоді, яка прагне працювати на гарній роботі та отримувати гідну заробітну плату.
Наведені вище дані дозволяють зробити висновок, що з метою ефективного розв’язання складних питань в області існує потреба у розробленні Харківської обласної соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту, молодіжних ініціатив та формування здорового способу життя на 2014 – 2018 роки (далі – Програма).
4. Мета Програми
Мета Програми полягає у створенні умов для:
залучення широких верст населення до фізкультурно-оздоровчих та спортивних занять, популяризації здорового способу життя та фізичної реабілітації;
максимальної реалізації фізичних здібностей обдарованої молоді у дитячо-юнацькому, резервному спорті, спорті вищих досягнень;
концентрації зусиль центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, інших суб’єктів сфери фізичної культури і спорту із залученням коштів бюджетів усіх рівнів, інших джерел фінансування, незаборонених законодавством, на виконання пріоритетних завдань;
забезпечення державних гарантій щодо доступності та якості оздоровчих та відпочинкових послуг, розвиток мережі дитячих оздоровчих закладів;
забезпечення реалізації державної молодіжної політики у Харківському регіоні шляхом створення системи всебічної підтримки молоді в придбанні умінь і навиків, розвитку здібностей і якостей, необхідних для подальшого особового і професійного розвитку, а також активної участі в суспільному житті в своєму регіоні.
5. Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми дасть можливість:
збільшити обсяг рухової активності учнівської та студентської молоді до 8-12 годин на тиждень;
підвищити рівень залучення населення до змістовного дозвілля та відпочинку, насамперед із збільшенням щороку на 1-2 відсотки рівня охоплення населення руховою активністю в обсязі до 30 хвилин щодня;
залучити до 20 відсотків дітей, молоді віком від 6-23 років до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах, створити умови для розвитку резервного спорту та ефективного поповнення складу національних збірних команд;
забезпечити спортивними спорудами у необхідній кількості і якості, що надасть можливість створити необхідні умови для залучення різних верст і категорій громадян до занять фізичної культурою і спортом та підвищити рівень забезпеченості населення спортивними залами, плавальними басейнами та спортивними майданчиками з розрахунку на 10 тисяч осіб (очікуване зростання – на 2 відсотки щороку);
створити умови для зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей шляхом належної організації оздоровлення та відпочинку;
сприяти збереженню та розвитку інфраструктури послуг з оздоровлення та відпочинку;
створити сучасні умови для соціальної адаптації та реалізації осіб з обмеженими фізичними можливостями;
підвищити спортивний імідж Харківської області як на Всеукраїнському, так і світовому рівні;
забезпечити державну підтримку обдарованої та талановитої молоді;
сформувати у молоді навички здорового способу життя;
створити умови для зайнятості молоді, підвищити її мотивацію до праці, професійної підготовки та перепідготовки;
залучити якомога більшу кількість молоді до участі у формуванні та реалізації державної молодіжної політики в регіоні;
збільшити кількість громадських об’єднань, що представляють інтереси молоді, та обсяги фінансування молодіжних програм;
сприяти інтеграції української молоді в європейське молодіжне співтовариство;
підвищити рівень активності молоді у суспільному житті.
6. Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми буде здійснюватися за рахунок коштів, передбачених у державному, обласному та місцевих бюджетах на розвиток сфери фізичної культури і спорту, а також за рахунок інших джерел, незаборонених чинним законодавством.
Орієнтовний загальний обсяг видатків, необхідних для виконання заходів Програми, становитиме по області 1215598,8 тис. грн, у тому числі з державного бюджету – 245480,0тис. грн, обласного бюджету – 352385,0 тис. грн.
7. Координація та контроль за ходом виконанням Програми
Загальну координацію та контроль за виконанням Програми здійснюють обласна державна адміністрація та обласна рада.
Поточна організація, контроль та координація виконання Програми покладається на відповідального виконавця – Департамент у справах молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації.
Міжвідомчий контроль виконання Програми здійснюватиме:
заступник голови обласної державної адміністрації відповідно до розподілу обов’язків.
Щокварталу, до 25 числа звітного місяця кварталу Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, Департамент охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації, Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, Департамент агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації, Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації, Департамент масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Профспілкові об’єднання, громадські та благодійні організації, Харківський обласний центр зайнятості, районні органи виконавчої влади, виконавчі комітети міських рад міст обласного значення інформують Департамент у справах молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації про хід виконання завдань і заходів Програми.
Основними формами контролю за реалізацією заходів та досягненням показників Програми є:
щоквартальна звітність структурних підрозділів обласної державної адміністрації, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних державних адміністрацій про стан виконання відповідних заходів Програми;
здійснення аналізу стану виконання заходів Програми та вжиття додаткових заходів, спрямованих на досягнення мети Програми;
отримання та аналіз державної статистичної звітності, відомчої звітності про виконання заходів та показників Програми;
залучення засобів масової інформації для висвітлення ходу реалізації Програми;
обговорення стану та проблем реалізації заходів Програми на засіданнях колегії обласної державної адміністрації, сесіях обласної ради, міських та районних рад, під час громадських слухань.
Хід реалізації заходів Програми заслуховується на засіданнях постійної комісії з питань молодіжної політики, спорту, та туризму Харківської обласної ради.
Розробник: Департамент у справах молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації, 700-94-34